В умовах військових дій наше тіло працює на максимальній потужності. Гормони стресу, задача яких мобілізувати тіло в критичній ситуації, також мають свій «термін придатності». Тому ми можемо спостерігати сильні коливання настрою від тривоги, злості, приливу оптимізму до повного спустошення і виснаження. Важливо усвідомити, що це абсолютно закономірні стани, які з часом змінюють один одного. З кожним із них можна і треба працювати.

У цей час важливо формувати залученість у своє життя. Якщо особистість втрачає інтерес до життя – це ознака того, що вона втратила інтерес до самого себе. Це знижує рівень життєвої енергії та здатність справлятися зі стресом і життєвими викликами. При відчутті що життєва енергія знижена, необхідно зробити просту вправу – написати в формі спонтанного листа п`ять причин, заради яких ви хотіли б прокинутися завтра вранці. Це має бути те, що дійсно цікаво і цінно для людини. І, прокинувшись, потрібно виконати не менше трьох пунктів, з описаних п`яти.

Бережіть себе і своїх близьких!

Соціальний працівник – це підтримка для людей, які перебувають у вразливому становищі та потрапили в складні життєві обставини. У свою чергу соціальна сфера покликана допомогти людям в таких обставинах, за можливості вийти з них. В ідеальному варіанті – запобігти, щоб людина не потрапила в ці складні життєві обставини.

На сьогодні вразливість стала категорією, актуальною для всіх. Бо війна торкнулася кожного – і кожна людина в Україні потребує допомоги. Це евакуація, сприяння в наданні гуманітарної допомоги, ліків та продуктових наборів, психологічна підтримка тощо. І саме фахівці з соціальної сфери забезпечують соціально-психологічну допомогу для тих, хто переживає стрес і травму внаслідок війни, а також допомагають в реабілітації та адаптації сімей, які втратили свої домівки та є внутрішньо переміщеними особами. Вони також ведуть роботу з ветеранами війни, допомагаючи їм інтегруватися в цивільне життя після повернення з передової тощо.

Вітаємо усіх працівників соціальної сфери! Бажаємо вам мирного неба, подальших успіхів у поліпшенні життя вразливих категорій населення.. Нехай ваша компетентність, працьовитість, душевне тепло і надалі служитимуть людям, а свято принесе усвідомлення своєї причетності до великої справи.

Кому надається послуга «Соціальної адаптації»:

• особам з інвалідністю;
• особам, які перебувають/перебували в спеціалізованих або інтернатних закладах;
• особам, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавленя волі на певний строк;
• особам, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Соціальна послуга надається після комплексного визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, складання індивідуального плану та укладення договору про надання соціальної послуги.

Які основні заходи складають зміст соціальної послуги «Соціальної адаптації»

• допомогу в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення;
• залучення отримувача соціальної послуги до вирішення власних проблем, складання плану виходу із складної життєвої ситуації та допомога у його реалізації (вибір шляхів вирішення проблеми, допомога у формуванні позитивної мотивації, вибір доступних і сприятливих можливостей та ресурсів; складання/корекція плану взаємодії, визначення шляхів його реалізації; мотивування до проходження діагностики та лікування; профілактика з питань гігієни психологічного здоров’я, адаптації до зміни соціальної активності);
• надання інформації з питань соціального захисту населення (проведення лекцій, бесід, зустрічей з питань соціального захисту населення; сприяння в організації консультування отримувача соціальної послуги з соціально-правових питань, видів соціальної допомоги, питань отримання соціальних послуг, засобів реабілітації, умов їх отримання; надання інформації щодо наявних суб’єктів, які надають послугу соціальної адаптації);
• представництво інтересів (допомога в оформленні документів із соціально-правових питань, питань отримання комунальних, медичних, соціальних послуг; сприяння у встановленні зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо; представлення й захист інтересів отримувачів послуги соціальної адаптації у державних і місцевих органах влади, в установах, організаціях, підприємствах, громадських об’єднаннях; написання заяв, скарг, отримання довідок, інших документів; нагляд і допомога при відвідуванні отримувачами послуги соціальної адаптації державних і місцевих органів влади, установ, організацій, підприємств, громадських об’єднань; сприяння здобуттю освіти);
• бесіди, спілкування, мотивація до активності та позитивного мислення; подолання боязливості у виявленні власної думки, підвищеної чутливості до критики та оцінок оточення; сприяння психосоціальній стабілізації, кращому розумінню себе (своєї ситуації та інших), розвитку навичок прийняття та реалізації рішень;
• навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції (відновлення вмінь і навичок з орієнтування в домашніх умовах; формування соціальних умінь і навичок з використанням методів поведінкової терапії; навчання навичкам самостійного життя, ведення безпечного способу життя, самообслуговування, допомога у відновленні родинних зв’язків (зустрічі, бесіди, спілкування телефоном з позитивно налаштованими родичами);
• допомогу в зміцненні/відновленні родинних і суспільно корисних зв’язків;
• допомогу в організації денної зайнятості та дозвілля (залучення до активної участі в роботі клубів за інтересами (туристичних, читацьких, театральних, хорових, волонтерських, рукоділля тощо; нагляд і допомога при відвідуванні театрів, виставок та інших заходів; оволодіння музичною культурою, формування вокально-хорових, танцювальних навичок тощо; організація доступу до форм дозвілля, максимально наближених до загальноприйнятих, з урахуванням особливостей отримувача соціальної послуги; тощо);
• сприяння зайнятості (сприяння проведенню експертизи потенційних професійних здібностей, професійної орієнтації; сприяння включенню різних категорій колишніх засуджених в суспільно корисну діяльність з урахуванням їхніх особливостей; сприяння денній зайнятості осіб похилого віку; тощо);
• сприяння ресоціалізації отримувача соціальної послуги, який звільнився з місця відбування покарання;
• сприяння в отриманні інших соціальних послуг і консультацій фахівців відповідно до виявлених потреб.

Зміст та обсяг соціальної послуги для кожного отримувача соціальної послуги визначаються індивідуально залежно від ступеня індивідуальної потреби отримувача соціальної послуги та зазначаються в індивідуальному плані.

Ефективна соціалізація молоді неможлива без врахування соціального контексту, що визначає як зовнішню поведінку, так і внутрішню ціннісну орієнтацію особистості. Традиційні підходи, що базуються на матеріальних стимулах, поступово поступаються місцем глибшим - психологічним, соціокультурним і екзистенційним мотивам.

Після початку повномасштабної війни значна частина молоді зазнала психологічних травм, втратила домівки, близьких або була змушена змінити місце проживання. А це формує високий рівень тривожності, що безпосередньо впливає на мотивацію до праці.

В наш час важливим аспектом мотивації нашої молоді є посттравматичний досвід і психологічна стійкість. Відбувається також ціннісна переорієнтація: від матеріального до сенсового. А саме, молодь дедалі частіше орієнтується на сенс праці, її соціальну значущість, можливість впливати на українське суспільство.

Участь у волонтерських ініціативах, молодіжних рухах, цифрових платформах допомоги ЗСУ стала для багатьох молодих людей альтернативною формою праці, що задовольняє потребу в значущості, приналежності та впливі. Це підтверджує тезу про розширення поняття праці - від формальноїзайнятості до соціальної активності. Також важливим аспектом мотивації безробітної молоді є так звана цифрова компетентність і нові формати праці. Молодь активно опановує фриланс, віддалену роботу, цифрові професії. Це не лише розширює можливості працевлаштування, а й формує нову трудову етику, засновану на гнучкості, самостійності та самоменеджменті.

Для ефективної підтримки трудової активності молоді необхідна комплексна стратегія, що враховуватиме не лише матеріальні стимули, а й глибинні соціокультурні потреби майбутнього покоління в період важких державотворчих випробувань і складних реалій сучасності.

Гендерна політика – це політика захисту прав чоловіків та жінок, створення рівних можливостей для їхньої реалізації в соціумі.

Під гендерною рівністю розуміються "рівні можливості самореалізації жінок і чоловіків, гарантії дотримання прав і свобод з урахуванням особливостей статей, взаємні обов`язки та спільна відповідальність в процесі життєдіяльності".

Гендерна рівність передбачає суспільство, в якому  і жінки, і чоловіки володіють рівними можливостями, правами та обов`язками в усіх сферах життя. Рівність між жінками та чоловіками -  це коли представники обох статей можуть на рівних мати доступ до освіти і охорони здоров`я, управління і влади, мають рівні можливості досягти фінансової незалежності, працюючи на когось або керуючи власним бізнесом, реалізації своїх особистісних і професійних потреб та інтересів. Критичним аспектом у досягненні гендерної рівності є наділення жінок повноваженнями і більш широкими можливостями в різних сферах розвитку суспільства, а також залучення чоловіків до процесу досягнення гендерної рівності.

Принцип гендерної рівності закріплений у Конституції України. Стаття 24. Законом також передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Сімейний зв`язок працює за принципом «зверху вниз», тобто його завжди ініціюють батьки. Незалежно від того, у повній чи неповній сім`ї зростає Ваша дитина, Ви можете випрацювати такий стиль виховання, що сприятиме розвитку сімейного зв`язку.

1. Осмисліть свій стиль виховання. Самостійно або разом із чоловіком чи дружиною поміркуйте, який стиль виховання ви хочете використовувати у ставленні до ваших дітей. Якими є ваші виховні цілі? Якими, з вашої точки зору, повинні бути зразкові батьки? Які цінності ви прагнете прищепити своїм дітям? Як ви можете допомогти їм у майбутньому стати успішними людьми?

2. Створіть план. Визначте конкретні пункти, що реалізуватимуть вашу батьківську місію. Визначте важливі для вашої родини пріоритети у вихованні дітей.

3. Розробіть систему дій, за допомогою якої ви зможете реалізувати свій план. Домовтеся з подружжям про те, як ви збираєтеся спільно виховувати дітей. Наприклад, незначні проблеми можна вирішувати відразу ж після їх виникнення, а серйозніші - обговорювати з чоловіком чи дружиною, перш ніж ухвалювати остаточне рішення.