Міжнародна акція «16 днів проти насильства» була започаткована у 1991 році за ініціативою Центру жіночого глобального лідерства. Дати були обрані невипадково:

25 листопада — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок.

1 грудня — Всесвітній день боротьби зі СНІДом, який часто пов’язаний із соціальною вразливістю.

10 грудня — День прав людини.

Ці 16 днів стали символом солідарності у боротьбі проти насильства, дискримінації та порушення прав людини.

Україна активно долучилася до цієї ініціативи, враховуючи важливість боротьби з гендерно зумовленим насильством. Згідно зі статистикою, щороку тисячі українців, переважно жінки та діти, стикаються з домашнім насильством, сексуальними домаганнями та іншими формами агресії. Війна, що триває на території України, лише ускладнила ситуацію, додавши до проблеми нові виклики, такі як сексуальне насильство на окупованих територіях, торгівля людьми та зростання психологічного тиску на сім’ї.

Ключові завдання акції в Україні.Підвищення обізнаності населення щодо проблеми насильства, його видів та наслідків.

Популяризація доступу до допомоги — гарячих ліній, кризових центрів та інших сервісів підтримки.

Зміцнення правових механізмів для захисту постраждалих, включно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Проведення освітніх кампаній у школах, університетах та інших закладах.

Долучитися до акції можна взявши участь у заходах, організованих місцевими громадами, НГО чи міжнародними організаціями.

Поширення інформації у соціальних мережах із хештегами #16ДнівПротиНасильства або #РозірвиКоло.

Підтримка благодійних організацій, які працюють із постраждалими.

Вивчення інформації про доступні способи допомоги та розповсюдження її серед знайомих.

Акція «16 днів проти насильства» — це більше, ніж кампанія. Це заклик до дії, який об’єднує активістів, урядові організації, громадянське суспільство та кожного з нас. Участь у цій ініціативі — це вклад у створення безпечнішого майбутнього, де права кожної людини будуть захищені, а насильство — викорінене.

Наша діяльність спрямована  на надання соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема соціальних послуг з консультування, кризового та екстреного втручання, соціальної профілактики відповідно до їх потреб.

Основними завданнями в цьому напрямку роботи є:

• реагування та надання соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, які потребують термінової допомоги, зокрема шляхом кризового та екстреного втручання;
• інформування постраждалих осіб щодо послуг (медичних, соціальних, психологічних, правових тощо), які вони можуть отримати для подолання наслідків насильства, та щодо надавачів таких послуг, зокрема інших загальних або спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб;
• роз’яснення постраждалим особам їх прав, визначених законом, можливостей отримання допомоги від суб’єктів та доцільності її отримання;
• провадження інформаційно-просвітницької діяльності (у тому числі розповсюдження серед населення відповідних інформаційних матеріалів) щодо форм, проявів та наслідків насильства, формування нетерпимого ставлення громадян до цих явищ, а також щодо заходів у сфері запобігання та протидії насильству.

У зв'язку із цим почастішали звернення громадян до поліції. Найчастіші звернення з питань насильства в родинах - це наслідки одноразових або повторних конфліктів, в основному між жінкою та чоловіком, між дорослими дітьми та батьками похилого віку. Причиною конфліктів частіше є втрата роботи, вимушене перебування довгий час членів сім’ї в одному приміщенні, зловживання алкоголем та інше. Тому працівники Відділу спільно з організаціями, які працюють у напрямку протидії домашньому насильству, продовжують проводити роботу, направлену на профілактику та запобігання домашньому насильству в родинах. Особлива увага приділяється родинам, в яких є малолітні діти, оскільки конфліктні ситуації в родинах можуть призводити до серйозних негативних наслідків, нести шкоду життю та здоров'ю дітей. Під час роботи з такими родинами працівники Відділу залучають юристів та психологів соціальних партнерів для надання родинам всебічної та ефективної допомоги.

Фахівці відділу соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб "Довіра" продовжують надавати соціальні послуги мешканцям Слобідського району, які мають ризик потрапляння в складні життєві обставини шляхом відвідування за місцем проживання. Під час візитів в такі сім'ї з членами родини проводяться профілактичні бесіди з метою формування відповідального батьківства, ведення здорового способу життя, недопущення виникненню негативних явищ в сім'ї та попередження домашнього насильства, тощо.
Нагадуємо, що мешканці Слобідського району можуть також отримати соціальні послуги шляхом особистого звернення до спеціалістів відділу за попереднім записом за телефоном +38(091)6150998.

Любі Харків’яни! Місту критично не вистачає донорів. Кому дозволяє здоров’я – задонатьте трохи крові. Повірте стати донором не страшно. Це пів години часу і солоденький чай на додачу.

Донорами крові можуть стати здорові люди України віком від 18 років і вагою від 50кг. Здавати кров можуть українці та іноземці, що мають посвідку на проживання в Україні.

Протипоказання щодо донорства поділяють на тимчасові та абсолютні. Рекомендуємо з ними ознайомитися.

У разі підвищення температури чи хронічного захворювання організму людини потрібен відпочинок.

Якщо ви не знайшли у себе протипоказань, то донорство – для Вас.

Донорство це відповідальна процедура, тому варто дотримуватися правил підготовки та харчування перед здаванням крові.

Після того, як ви стали донором, дотримуйтесь правил відновлення. Вже через 60днів знову зможете поділитися кров’ю.

Здати кров можна в ТЦ «Нікольскому» та в Центрі крові за адресою: м. Харків вул Клочківська, буд.366.

Гендерне насильство – це будь-яка форма насильства, спричинена через гендерну ідентичність.

Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації є порушенням фундаментальних прав людини так само, як дискримінація за ознакою раси, статі, кольору шкіри, інвалідності або релігії.

Сексуальне насильство – це примус людини до сексуальних стосунків проти її бажання і волі.

Прояви сексуального насильства:

• зґвалтування (статеві стосунки із застосуванням насильства чи загрози їх застосування);
• сексуальне насильство (образливі коментарі, натяки, погляди сексуального характеру);
• демонстрування статевих органів;
• небажані дотики й обмацування частин тіла;
• підглядання;
• обман, шантаж, залякування, щоб примусити до сексуальної близькості;
• примус до проституції;
• демонстрування порнографії;

Сексуальне насильство щодо дітей примус або заохочення дітей до:

• оголення;
• сексуальних дотиків до тіла іншої людини;
• до участі у дорослих «сексуальних іграх»;

Сексуальне домагання: 

• вуличні домагання («Гей, красуне, як щодо розважитися?»);
• дотики і притискання у громадському транспорті, на дискотеці, в черзі;
• «знаки уваги» водіїв таксі, незнайомих людей у ліфтах, у купе потяга;
• вульгарні жарти, зауваження, непристойні жести;

Сексуальна експлуатація: 

• примус до занять проституцією;
• систематичне використання однією людиною іншої для задоволення сексуальних потреб (надання сексуальних послуг).

Як уберегтися від сексуального насильства

Зменшити ризик потрапити в ситуацію, коли може відбутися сексуальне насильство, дітям і підліткам допоможуть такі поради:

• знайомте з батьками своїх друзів, завжди говоріть батькам, куди і з ким ідете;
• уникайте проводити час з людиною, з якою почуваєтеся незручно або некомфортно;
• пам’ятайте, що відвертий одяг і надто розкута поведінка можуть спровокувати нездоровий інтерес;
• двозначні натяки, багатозначні погляди, дотики можуть створити враження, що ви не проти інтимних стосунків;
• уникайте їздити «автостопом», не підтримуйте розмову з малознайомими і нетверезими людьми, не беріть гроші або подарунки від незнайомців, не погоджуйтеся зайти до когось додому, коли там більше нікого нема;
• здебільшого замах сексуального характеру на дітей / підлітків скоюють знайомі їм люди. Якщо хтось зі знайомих приділяє надто багато уваги, робить подарунки, потрібно розповісти про це батькам або іншому дорослому, якому довіряєте;
• не погоджуйтеся на пропозицію друга або подруги провести час із незнайомими хлопцями або дівчатами, наприклад, у чиїйсь квартирі;
• ніколи не заходьте в ліфт з незнайомою людиною, не сідайте в машину до незнайомців (навіть якщо за кермом жінка), не розмовляйте з незнайомими людьми на вулиці;
• не залазьте в підвали і на горища; уникайте безлюдних і неосвітлених місць;
• якщо вас переслідують на вулиці, не заходьте в незнайомі будинки і двори, біжіть туди, де багато людей і просіть допомоги;
• якщо вас схопили, переконайтеся, що насильник не озброєний (інакше будь-який опір може виявитися марним і небезпечним), кричіть і чиніть опір. При цьому краще кричати «Пожежа»—це відразу приверне увагу людей. Якщо вам затискають рот рукою, вкусіть за руку, постарайтеся вирватися і втекти.

юридична допомога;

соціальний супровід;

психологічна підтримка;

тематичні інформаційні сесії;

тренінги для працівників спеціалізованих служб.

Також ГО "Десяте квітня" надає комплексну допомогу ВПО та постраждалому населенню:

юридична допомога;

соціальний супровід;

психологічна підтримка;

допомога в евакуації.

Телефонна гаряча лінія: 0800 33 28 58

Гаряча лінія у Telegram: https://t.me/TTA_hotline_web

Гаряча лінія у Vіber: https://invite.viber.com/...

Гаряча лінія працює з 9:00 до 19:00 без перерв, з понеділка до суботи.

Усі види допомоги надаються безоплатно!

Новий законопроєкт дає можливість:

• Збільшити на рівні місцевих громад кількість уповноважених служб, які можуть надати допомогу постраждалим від насильства.
• Привести діюче законодавство у максимальну відповідність до ратифікованої Стамбульської конвенції.
• Включити поняття насильства, пов’язаного зі збройним конфліктом.

Згідно нового законопроєкту планується здійснити розмежування повноважень між Міністерством соціальної політики та Національною сервісною службою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі.

Прийняття нового законопроєкту передбачає внесення змін до Сімейного кодексу України, а також до деяких діючих наразі законів, серед яких:

• «Про охорону дитинства»;
• «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»;
• «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
• «Про медіацію».

Цим документом передбачено створення нових органів центральної влади, а також розширення переліку спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб та запровадження спеціалізованої «гарячої лінії».

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

1. Відповідайте лише тоді, коли дитина запитає першою. Психіка дітей влаштована таким чином, що реакція може прийти не одразу, а із затримкою. Будьте готовими відповісти на запитання і говорити небагато: одне запитання — одна відповідь. Дитина може бути не готовою до ваших особистих роздумів. Якщо ж бачите зацікавленість дитини в питанні, або темі, то підтримайте її та поговоріть з нею до того моменту, коли вже буде досить.

2. Зберігайте спокій. Часто дорослі не говорять з дітьми про складні речі, тому що самі бояться цих речей. Буває так, що дорослі проектують власну слабкість та тривогу на дітей. Але говорити потрібно. Простими словами про складні речі. Мовою дитини.

3. Залишайтесь уважними до почуттів та емоційного стану дитини. Якщо ви помічаєте зміни в поведінці дитини, якщо ви бачите, що новина про насилля, загибель іншої дитини дуже засмутила та занепокоїла малюка, — зверніться до спеціаліста, який зможе дізнатись більше про стан дитини та всі страхи та тривоги, які пов`язують його страхи та подію, яка трапилась.

4. Не приховуйте правду. Можливо, коли ви обговорюватимете із дитиною причини насилля, загибелі іншого малюка, дитина вперше зіштовхнеться із темою смерті когось молодого. Тут слід пам`ятати, що діти сприймають смерть зовсім по іншому, не так як дорослі. Тому приховувати правду не варто, так само як і не варто уникати відповідей на запитання про смерть. Адже, якщо ми щось намагаємось «заховати», то у дитини з`являється можливість дофантазувати, додумати. І такі фантазії, зазвичай, дуже шкодять дитині.

5. Подивіться з дитиною мультфільми або почитайте книги на складні теми, припустимо, на тему смерті. Тоді у малюка не залишиться невирішених питань. Гадаю, що мультфільм «Коко» стане чудовим прикладом, бо він показує, що трапляється після життя.

Кожна дитина — індивідуальна. Кожна історія -унікальна. Ми не можемо знати, як відреагує малюк на ту чи іншу складну ситуацію. Але ми можемо бути готовими до складних запитань. І в цьому процесі важливі наші особисті відповіді самому собі на ці запитання.

Під час зустрічі розглянуто такі питання, як: аналіз проведеної профілактичної роботи з батьками, які ухиляються від виконання батьківських обов’язків, з родинами в яких вчинялось насильство щодо дітей, а також розроблення плану здійснення спільних виходів в сім’ї даних категорій.

Організація превентивної діяльності Відділу соціальної роботи по Холодногірському району включає плідну співпрацю з іншими соціальними партнерами, а саме: Служба в справах дітей по Холодногірського району, Комітетом у справах сім’ї, молоді та спорту по Холодногірському району, Адміністрацією Холодногірському району м. Харкова, Сектором ювенальної превенції.

Головне завдання Відділу в цій цій міжсекторіальній співпраці – виявлення сімей, які мають ризик потрапляння у складні життєві обставини та надання їм своєчасної допомоги та підтримки.