1. Сумніви в собі.   

Дитина, яка виросла в постійному порівнянні, не буде відчувати себе собою. Замість «мені добре» в неї буде лише «я гірший/кращий за інших», що заважає їй насолоджуватися моментом і приймати себе.

2. Гра в одні ворота. 

Ми часто говоримо: «Дивись, як Сашко добре вчиться», але при цьому ігноруємо, коли йому важко. Це призводить до того, що дитина запам’ятовує протиріччя, і в майбутньому може нагадати вам про них.

3. Прагнення до того, що є в інших. 

Постійні порівняння змушують дитину відчувати, що їй чогось не вистачає. Дорослі, які отримують такі установки в дитинстві, можуть страждати від постійного тиску і невдач.

4. Комплекс неповноцінності. 

Коли дитина порівнює себе з більш успішними, у неї формується невпевненість у своїх силах. Це може вплинути на її здатність приймати виклики та випробовувати нові можливості.

5. Культура нетерпимості. 

Порівняння можуть призвести до приниження інших, що стає основою для расизму та інших форм дискримінації. Розвиваючи комплекс неповноцінності, дитина вчиться не поважати людей, які відрізняються від неї.

Виховання без порівняння допомагає дітям рости впевненими, щасливими і такими, що вміють цінувати як себе, так і інших! 

Що потрібно для розвитку самостійності:

- усунути помилки в системі виховання;

- налагодити довірчі відносини з дитиною;

- побудувати систему мотивації; 

- використовувати правильні техніки спілкування з дитиною.

 

Спілкування з дитиною, яке допомагає їй розкрити свою самостійність:

- розширення меж її особистого вибору;

- похвала і заохочення за зроблене;

- відкриті запитання в діалозі, які стимулюють її до роздумів і прийняття власних рішень.

 

Фрази, які стимулюють дитину до самостійних дій:

- «Я тобі в цьому довіряю»: дитина відчуває не пряму вказівку, а те, що їй виявили довіру; розуміє свою відповідальність;

- «Я впевнена(ий), що ти з цим гарно впораєшся»: дитина вірить в свої сили і відчуває натхнення;

- «Давай зробимо один одному сюрприз»: дитина включається в гру, готова зробити щось заради захоплюючого процесу; зацікавлена відповідним сюрпризом;

- «Я буду тобі дуже вдячна(ий)»: дитині дуже важлива щира вдячність батьків; включається відповідальність у виконанні;

- «У мене є справа – це тільки для тебе»: дитина відчуває свою винятковість і важливість; готова допомагати чи робити щось, щоб виправдати очікування.

Дуже сильні форми самоушкодження у дітей і підлітків найчастіше присутні в так званих «сім'ях, що опинилися у складних життєвих обставинах» родинах, де дитина перебуває в умовах повної занедбаності або відчуває на собі прояви жорстокості, неадекватної поведінки дорослих, піддається фізичному, моральному або сексуальному насильству.

 І тому ми поговоримо про форми самоушкодження, а головне, його причини, в на перший погляд у благополучних сім'ях.

Самоушкодження можуть бути прямі і непрямі:

Прямі - порізи, удари, опіки, виривання волосся.

Непрямі - порушення харчової поведінки, пропуски прийомів їжі, вживання алкоголю і наркотичних речовин, татуювання, пірсинг, проколи, екстремальні, травмонебезпечні види спорту і захоплення - всі ті дії, які приносять або потенційно можуть завдати шкоди здоров'ю і відчуття болю.

Психологічними причинами самоушкодження є:

 ⁃ емоційне відторгнення в дитинстві;

 ⁃ пережите насильство;

 ⁃ дисоціація, «втрата себе»;

 ⁃ низька самооцінка, і, як наслідок, почуття провини і сорому;

 ⁃ невміння (неможливість) говорити про свої почуття, страх бути незрозумілим;

 ⁃ неможливість адекватно реагувати на стрес.

Чого ж досягає підліток через заподіяння собі болю?

 ⁃ зняття агресії, яку не можна направити на дорослого (батьків) в силу їх жорстокості або страху відторгнення;

 ⁃ покарання себе за агресивний імпульс (я -поганий);

 ⁃ відчуття «я - живий» через біль;

 ⁃ ілюзія контролю болю, контролю пошкодження, якщо був досвід насильства, на який колись не можна було вплинути, проконтролювати;

 ⁃ поділ понять Я і моє Тіло при насильстві над Тілом, покарання Тіла;

 ⁃ заклик про допомогу.

Ось що можуть зробити батьки в  ситуації самоушкодження дітей:

⁃ Слухайте та співпереживайте. Деякі дорослі вважають, що проблеми їхніх дітей не настільки важливі, як проблеми дорослих. Пам'ятайте про те, що проблеми вашої дитини сприймаються нею як величезні й життєво важливі. Поставте себе на її місце, щиро співчувайте їй.

⁃ Не реагуйте занадто бурхливо, інакше вашій дитині буде некомфортно з вами. Дуже важливо бути відкритими, поставитися з розумінням. Дитина повинна продуктивно спілкуватися з батьками та психологом, психотерапевтом чи іншим фахівцем, якщо ви хочете, щоб вона припинила вдаватись до самоушкодження.

⁃ Знайдіть час для своєї дитини. Коли ваша дитина буде отримувати необхідну допомогу, вона повинна розуміти й бачити, що ви турбуєтеся про неї. Навіть підлітки, які ховаються за масками байдужості, цінують підтримку своїх батьків.

 

 

Три важливих постулати з даного питання:

• дитину слід навчати користуватися грошима;
• з дитиною треба співпрацювати;
• з дитиною завжди слід бути чесним.

Інформація для батьків, які прагнуть навчити дітей розумно користуватися грошима.

Діти - дошкільнята

Батьки повинні надати можливість дитині вибрати між двома-трьома предметами. Дитина повинна зрозуміти обмеженість вибору.Беріть дитину з собою в магазини. Вона може самостійно платити за свої покупки. Дитина має зрозуміти, що члени сім'ї повинні витрачати гроші не тільки на іграшки та розваги, а й на оплату житла, придбання продуктів, одягу і т. д. Дитина має зрозуміти, як важливо економити гроші. Дитині важливо зрозуміти різницю між поняттями «хочу» і «можу». Хвалити частіше, ніж лаяти. Помилки дитини - частина її навчання.

Діти у віці від 6 до 8 років

Розподіліть обов'язки в сім'ї. Навіть чотирирічна дитина здатна прибрати свої іграшки. Створіть перелік особливих обов'язків, які можуть виконувати діти, щоб отримати в нагороду трохи грошей. Заведіть скарбничку, куди дитина буде складати зароблені кошти. Не купуйте іграшки на вимогу дитини. Навчіть її думати про майбутні свята і дні народження, на які вона обов'язково отримає подарунок. Навчіть дитину розуміти взаємопов'язаність дій і наслідків. Щоб отримати щось, треба нести відповідальність за щось. Дитина має зрозуміти, що будь-які ресурси, в тому числі і гроші, обмежені.

Діти у віці від 8 до 12 років

Дозволяйте дитині допомагати вам в прийнятті рішень. Наприклад, беріть її з собою в продовольчий магазин і радьтеся з нею, що купити до обіду. Кращий шлях навчити дитину берегти гроші - показати, що гроші необхідно заробляти. Подарунки не повинні робитися постійно. Ніколи не платити гроші і не «штрафувати» за такі речі, як хороша або погана поведінка або звичайні сімейні обов'язки. Рутинна робота з прибирання, наведення порядку та ін. Є обов'язком всіх членів сім'ї. Батьки повинні регулярно видавати дитині невеликі суми грошей. Діти і батьки повинні спільно вирішувати, яким чином і коли їх витратити. Радити і допомагати, а не командувати і диктувати. Батьки повинні надати дитині можливість заробити додаткові гроші. Для цього необхідно давати їй особливі конкретні і ясні завдання Дитина повинна зрозуміти, що планування дозволяє зберегти гроші. Організовувати постійні сімейні наради за участю дітей, на яких обговорювати і грошові питання, наприклад, планувати великі покупки. Демонструвати дітям, як дорослі вибудовують сімейний бюджет.

Діти 13-ти років і старше

1. Будьте тривалі в своїх вимогах до дитини. Вимог не повинно бути багато. Будьте послідовними і, що найбільш важливо, чесними.

2. Дайте дитині зрозуміти, що найбільш важливі інтереси всієї родини, а не її особисті пристрасті.

3. Вітаючи дитину з днем народження або іншим святом ніколи не замінюйте подарунок грошима.

4. Батьки повинні допомагати підліткам збирати гроші для досягнення довгострокових цілей.

5. Підлітки повинні зрозуміти, яким чином поповнюється і на що витрачається сімейний бюджет.

6. Підлітки повинні бути залучені в процес підрахунку доходів і витрат сім'ї.

7. Підліткам слід розповідати про те, як функціонує система фінансів - банки, страхові компанії та ін.

8. Дитина повинна зрозуміти, що вона є важливою частиною сім'ї та інші члени сім'ї розраховують на неї.