Корисні посилання

Архів

Шевченківський р-н

Точки опори

Працівнки відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб "Довіра" взяла участь у ресурсно-освітньому форумі "Точки опори".

Здобуття нових професійних навичок працівниками відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» є невід’ємною частиною роботи, щоб завжди бути в курсі нових тенденцій у галузі соціальної роботи, опанування навичок, що є необхідними для професійної діяльності. Для підвищення кваліфікації спеціаліст Відділу взяла участь у ресурсно-освітньому форумі «Точки опори», що об’єднав фахівців з усіх куточків України. Тематика заходу передбачала відновлення душевної та тілесної енергії для гармонізації стану, знаходження ресурсів для більш плідної професійної діяльності. Зокрема, була можливість взяти участь у панельній дискусії, лекційній частині, а також у різноманітних майстер-класах. У безпечному просторі тренерами продемонстровані інтерактивні інструменти для відновлення власного ресурсу, створення довірливої атмосфери, наповнення позитивною енергією шляхом ігрової взаємодії. Завдяки практикам контактної імпровізації та соматичних підходів учасники змогли розвинути усвідомлення тіла, навчитися взаємодії через дотик, емоційної стійкості, розвитку креативності. Важливу роль у проведенні заходу було спілкування учасників, обмін досвідом та своїми емоціями, враженнями від участі у форумі. Здобуті нові знання й навички знадобляться як в особистому житті, так і в професійній діяльності.

Холодногірський р-н

Емоційне благополуччя: чому важливо говорити про це?

Емоційне благополуччя – це не просто відсутність психічних розладів, а стан емоційного, психологічного та соціального благополуччя. Воно впливає на наші думки, почуття, поведінку та здатність долати труднощі.

В умовах війни, економічної нестабільності та швидкого темпу життя питання внутрішньої рівноваги набуває ще більшої актуальності.

Чому це важливо?

Зменшення стигматизації – В українському суспільстві досі існує міф, що звернення до психолога – це «слабкість». Насправді ж, турбота про ментальне здоров’я така ж важлива, як і про фізичне.
Підтримка емоційної рівноваги – Регулярні розмови про свої переживання допомагають запобігти стресу, тривожності та депресії.
Покращення якості життя – Коли людина відчуває себе емоційно стабільною, їй легше приймати рішення, будувати стосунки та досягати успіху в роботі.
Профілактика серйозних розладів – Вчасне звернення по допомогу може попередити розвиток психічних захворювань.

Як підтримати ментальне здоров'я?

✅ Говоріть про свої почуття з близькими або фахівцем.
✅ Дозволяйте собі відпочивати та відновлювати сили.
✅ Практикуйте фізичну активність та здоровий спосіб життя.
✅ Обмежуйте негативний інформаційний потік.
✅ Не соромтеся звертатися по професійну допомогу.

Говорити про емоційне благополуччя – це нормально. Це перший крок до підтримки себе та оточуючих. Будьмо уважні один до одного! 

ХМЦСС «Довіра»

Сила самоподяки

Як часто ми можемо знецінювати свої дії? Ми виконуємо звичну щоденну роботу, яка для нас є нормою та не помічаємо її. Харківській міській центр соціальних служб «Довіра» під патронатом Департаменту соціальної політики Харківської міської ради 10.03.2025 року організував та провів інтерактив для сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.

У ході заходу діти займалися арт-терапією а батьки проходили майстер-класс щодо психологічної самодопомоги у окремих приміщеннях. Така форма роботи є ефективною, бо діти можуть поринути у процес разом з однолітками і відверто поспілкуватися із фахівцем, а батьки у свою чергу мають можливість переключитися, зосередитися на власних відчутях та потребах.

З батьки обговорювалось, що похвала і подяка собі за зроблене – це те, що допомагає нам присвоїти собі заслуги за свій вклад та дії. Коли ми вміємо дякувати собі, ми починаємо краще ставитись до себе, наші можливості розширюються, ми відчуваємо контакт з нашою внутрішньою силою і відчуваємо бажання щось робити далі. Коли ж, навпаки, безперервно працюємо, щось робимо у своєму житті, не відзначаючи цього і не дякуючи собі за це, ми набагато швидше втомлюємось, втрачаємо мотивацію та інтерес. Подяка собі – це здатність приймати. Тоді як подяка іншим людям – це здатність віддавати. І дуже важливо, щоб віддача та прийняття перебували в гармонії. 

У цей час діти займались арт-терапевтичним малюванням, створювали 3D малюнки.

Висловлюємо вдячність за допомогу у організації заходу з дітьми психологу БО БФ «Мир Майбутньому»

Новобаварський р-н

Булінг (цькування)

Булінг (цькування) — небажане явище, з яким можуть зіткнутися учасники освітнього процесу. Найчастіше від нього потерпають діти. Стусани, погрози, ігнорування, вимагання грошей – усе це може бути проявами цькування.

Закон визначає булінг як дії, що вчиняються стосовно дитини або дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу і полягають у:

▪ психологічному (погрози, шантаж, принизливі погляди);

▪ фізичному (штовхання, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень);

▪ економічному (крадіжки, пошкодження одягу чи особистих речей);

▪ сексуальному насильстві (образливі рухи тіла, зйомки в роздягальнях, образи сексуального характеру).

Розрізняють також кібербулінг — цькування із застосуванням електронних комунікацій (залякування та шантаж через повідомлення в соцмережах, публікація фото та відео принизливого змісту).

Однак не завжди насильство в освітніх закладах є булінгом. До типових ознак булінгу належать:

▪ систематичність (повторюваність);

▪ наявність сторін (кривдник, потерпілий, можуть бути спостерігачі);

▪ наслідком дій кривдника могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Важливо відрізняти булінг від звичайного конфлікту.
Конфлікт – явище разове, нетривале, що виникає між рівними учасниками. У той час як булінгу властиві:

навмисність – агресор розуміє, що робить;
регулярність – цькування носить тривалий характер, повторюється щоразу;
обов'язкова нерівність сил учасників – жертва завжди набагато слабша за агресора;
стійкі ролі – чітко обрана жертва, і вона незмінно залишається їй.
Як тільки в колективі «призначено» жертву, можна говорити про групове насильство. Саме це групове насильство травмує всіх учасників.

Учасники булінгу.
Булер – від особистих проблем, що стали причиною агресії, від деструктивного досвіду безкарності та ілюзії своєї сили, що веде до асоціальних рис особистості.
Жертва – від дискримінації та насильства, досвіду приниження, заперечення та незахищеності.
Спостерігачі – від «травми спостерігача», досвіду безсилля перед владою натовпу та сорому за свою слабодушність.
Спостерігачі — це і послідовники агресора, і мовчазні свідки, і потенційні захисники жертви. Це найбільша група, де кожен отримує свою психологічну травму.

Що робити батькам, якщо дитина зіткнулася з булінгом
1. Не піддавайтеся паніці.
Заспокойтеся та налаштуйтеся на розмову з дитиною. Будьте уважні, не виявляйте роздратування чи страху. Ви повинні транслювати силу, а нервозність та збудження – ознака слабкості. Чи не повчайте дитину, не потрібно всезнання. Більше слухайте та питайте, ніж кажете. Зберіть детальну інформацію про учасників та події цькування.
Обов'язково запевніть, що разом ви вирішите цю проблему – дитина гостро потребує впевненості та почуття захищеності.
2. Поговоріть із дитиною так, щоб їй це допомогло.
Підтримайте дитину та скажіть, що ви на її боці. Обов'язково розкажіть йому, що таке булінг, і поясніть, що він ні в чому не винен, що жертвою може стати будь-хто.
3. Підготуйтеся до візиту до школи.
Попередьте про свій візит заздалегідь. Не з'являйтесь у зоні зору класу – учасники буллінгу не повинні знати, що ви втручаєтесь. На розмову не беріть дитину, навіть якщо вчитель чи директор попросять. Йому не варто чути можливий потік "він сам винен" і "діти, що з них взяти".
4. Зверніться до людини, відповідальної за колектив
Оскільки булінг - проблема колективу, вирішувати її важливо з дорослим, який за цей колектив відповідає. Із вихователем, класним керівником. Окреме важливе питання – що і як казати? Важливо, щоби речі називалися своїми іменами.
Жодних «У нього не ладнаються стосунки з однокласниками» чи «Подумаєш, діти завжди один одного дражнять» звучати не може.
5. Дізнайтеся, як педагог збирається вирішувати проблему
Якщо проблему названо, але вчитель не знає, як її вирішити (а таке трапляється найчастіше), не звинувачуйте його, але попросіть якнайшвидше вивчити це питання. Домовтеся, що у разі насильства дитина зможе звернутися до неї за допомогою.
6. Якщо є потреба – зверніться з дитиною до психолога
Якщо відчуваєте, що не справляєтесь самостійно. Якщо ваших знань та дій недостатньо. Якщо бачите, що дитині потрібна професійна допомога – зверніться до фахівця.
7. Не намагайтеся говорити з батьками булерів
Це неефективно. Одні захищатимуть своїх дітей. Інші – карати (наступним покараним буде жертва). Треті батьки звинуватить вас і вашу дитину.
8. Не просіть дитину загравати з булерами, намагатися відкупитися або подружитися, а також вирішувати проблему насильством у відповідь.
9. Найкращий захист від буллінгу – впевненість у собі.
Розмовляйте з дитиною, приділяйте їй увагу. Допоможіть знайти колектив, де йому комфортно, та завести друзів.
10. Доведіть справу до кінця.
Не зупиняйтесь на короткочасному покращенні. Дотискайте ситуацію до кінця, не чекайте, що затишшя проблема поступово зникне сама. Важливо викорінити її міцно та назавжди.

Основ’янський р-н

Що робити з «втомою від співчуття»?

Події в Україні, які відбуваються протягом останніх років, стали справжнім викликом для українців. Революція Гідності, війна в форматі АТО/ООС, пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення росії в Україну надзвичайно вплинули на психічне здоров’я населення. Фахівці із соціальної роботи - працівники, які допомогають великій кількості громадян, і часто змушені бути емпатичними свідками багатьох історій людей, яким надають допомогу. 

Проте варто пам’ятати, що соціальні фахівці – перш за все люди, які перебувають в таких же самих умовах, що й інші громадяни в українському соціумі. Фахівцям соціальної сфери важливо відповідально ставитись до свого психічного здоров’я та загального емоційного стану, тому вони повинні привертати увагу питанню турботи про власне психічне здоров’я, підвищення стресостійкості та сприяння формуванню та посиленню навичок самодопомоги та взаємопідтримки. Через війну та щоденні виклики, українське суспільство вже тривалий час перебуває в стані надмірного стресу. Поступово більшість людей в суспільстві усвідомлює, що це не «біг на короткій дистанції», а довготривалий «марафон» до якого варто адаптуватись та навчитись по-іншому розподіляти свої ресурси. На сьогодні найкращим помічником є контакт з реальністю. Адже саме здатність оцінювати та приймати реальність дає можливість своєчасно та об’єктивно оцінювати рівень загроз та викликів, критично ставитись до власних можливостей та ресурсів, формувати для себе власні продуктивні стратегії самодопомоги та підтримки.

ХМЦСС «Довіра»

Адаптація ветеранів (ветеранок): поради для близьких, як підтримати демобілізованого/ної

Дані рекомендації є важливими, оскільки це допомагає створити сприятливе середовище для адаптації до цивільного життя. Це створюватиме сприятливу атмосферу як для близьких так і для самих воїнів.

Будьте терплячі та розуміючими

Ветеранам може знадобитися час, щоб одужати від фізичних і психологічних травм, які вони отримали під час війни. Демобілізованим може бути важко говорити про свої переживання, але важливо показати, що ви готові їх вислухати, коли вони будуть готові говорити.

Адаптація до цивільного життя – це довгий і складний процес, який вимагає терпіння та розуміння. Важливо створити безпечне середовище, де ветерани можуть відчувати себе комфортно, вільно висловлювати думки без страху засудження або неприйняття.

Не тисніть

Не змушуйте ветеранів одразу розповідати про свої переживання або робити те, до чого вони ще не готові. Дайте їм час і простір, щоб звикнути до нового життя. Зрозумійте, що вони пройшли через неймовірно складні випробування і потребують часу та підтримки, щоб адаптуватися до цивільного життя.

Важливо створити безпечне середовище, де вони можуть почуватися комфортно, вільно висловлюючи свої думки та емоції. Повага до їхнього особистого простору та терпіння значно допоможуть у гармонійному відновленні.

Допоможіть їм знайти ресурси

В Україні діє багато організацій, які надають всебічну підтримку ветеранам. Ці організації пропонують широкий спектр послуг, включаючи психологічну допомогу, юридичну консультацію, допомогу з працевлаштуванням, а також соціальну підтримку. Вони допомагають ветеранам адаптуватися до цивільного життя, надають ресурси для реабілітації та інтеграції в суспільство. Українські військові зробили неоціненний внесок у життя нашої країни, тому не треба соромитися приймати допомогу.

Заохочуйте їх брати участь у соціальній активності

Соціальна активність може допомогти ветеранам відчути себе частиною спільноти та подолати почуття ізоляції. Заохочуйте їх приєднатися до клубу ветеранів, спортивної команди або волонтерської групи.

Соціальна активність може стати ефективним способом відновити соціальні зв’язки та відчути підтримку з боку однодумців. Це також може бути чудовою можливістю для ветеранів поділитися своїми навичками та життєвим досвідом, а також навчитися чомусь новому, що може збагатити їхнє життя та допомогти у подальшій кар’єрі.

Бережіть себе

Підтримка ветерана може бути емоційно виснажливою. Надмірне занурення у переживання іншої людини може призвести до виникнення так званого «синдрому співпереживання», коли людина, яка допомагає, починає відчувати симптоми стресу або тривоги

Основ’янський р-н

Навчання школярів мінній безпеці

Тренінги з мінної безпеки є надзвичайно актуальними, особливо в умовах воєнного стану в Україні. На поточному тижні за сприянням фахівців відділу соціальної роботи по Основ`янському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра», в укритті Комунального закладу «Харківський ліцей № 10 Харківської міської ради» представники міжнародної гуманітарної організації «Handicap International» продемонстрували казку «Мінна безпека. Поводження на замінованій території, правила поведінки» у вигляді коміксів з коментуванням живим голосом для учнів 3-5 класів навчальних закладів Основ`янського району м. Харкова.

Під час заходу школяри у зрозумілій та інтерактивній формі дізналися про небезпеку від вибухонебезпечних предметів, шкоду, яку можуть завдати ці предмети та правильну поведінку щодо поводження на замінованій території. Разом з лекторами діти засвоїли, що у сучасному житті існує безліч зовнішніх чинників, які можуть завдати шкоди людині. Проте є набір простих правил, які можуть допомогти уникнути травм і зробити життя безпечнішим у разі надзвичайних ситуацій. Наприкінці заходу дівчата та хлопці отримали подарунки, яким дуже зраділи, також вони були дуже задоволені, що змогли зустрітися з однокласниками та поспілкуватися. А для дорослих дитячі посмішки - це головне! 

Київський р-н

Соціальна стипендія для дітей в Україні: хто має право?

Відтепер діти з пільгових категорій можуть отримувати соціальну стипендію і після досягнення 18-ти річного віку до 23-х років включно. Уряд ухвалив відповідну постанову, розроблену Міністерством соціальної політики України.

До пільгових категорій, які мають право на отримання соціальної стипендії, належать діти:

- внутрішньо переміщених осіб (ВПО);

- часників бойових дій (УБД);

- осіб з інвалідністю внаслідок війни;

- осіб, позбавлених особистої свободи.

Для уникнення труднощів з наданням підтверджувальних документів при призначенні стипендії введено норму, яка дозволяє наступне. Дітям УБД, осіб з інвалідністю внаслідок війни або Захисників і Захисниць України, які зникли безвісти, якщо посвідчення члена сім’ї загиблих ще не оформлене, використати для оформлення соціальної стипендії рішення суду про визнання батька (матері) безвісно відсутнім або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Дітям УБД, замість довідки про безпосередню участь у бойових діях, якщо немає можливості надати копію посвідчення УБД, використати витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Новобаварський р-н

Безпека дитини в інтернеті: про що необхідно говорити?

Інтернет — це наші сьогоднішні реалії, корисний ресурс для пошуку інформації, здобуття освіти, спілкування.  Наразі у світі багато  людей мають доступ до інтернету, число інтернет-користувачів невпинно зростає. Тому питання безпеки в мережі насьогодні більш ніж актуальне. В контексті турботи про дітей різних вікових категорій не слід забувати й про звернення уваги на ті теми, які цікавлять дітлахів в мережі. І, нажаль, ті виклики, з якими можна зіштовхнутися, користуючись всесвітньою павутиною, набувають більших масштабів. Раніше з дітьми треба було говорити про їх безпеку в домі та поза домом, то тепер вже давно має сенс застерігати їх від негараздів під час перебування в інтернеті.

Від чого варто захищати дитину?

В плані обсягу інформації, її повноти та насиченості діти особливо вразливі. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто. Діти не завжди можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Особливо небезпечний безконтрольний доступ дитини до інтернету.

Застерігаємо батьків та дорослих членів родини контролювати час, проведений дітьми в інтернеті, перевіряти ту інформацію, яку діти ширять в мережі або шукають в інтернеті, проводити з дітьми бесіду щодо типів загроз та основних правил безпечної роботи.

Отже, ось основні з них.

Типи загроз:

Стосуються особистої безпеки:

  1. Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.

  2. Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.

  3. Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).

  4. Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).

  5. Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

Стосуються безпеки інших.

  1. Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).

  2. Свідоме та несвідоме введення в оману інших.

  3. Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

  4. Кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

Стосуються загрози витоку персональної інформації:

  1. Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).

  2. Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.

  3. Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.Це найбільш поширені типи загроз, з якими може зіштовхнутися дитина в інтернеті, викладаючи чи переглядаючи сумнівну інформацію. Від деяких з них можна захиститися технічними засобами, але більшість вимагають комплексного підходу. 

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям

  1. Не давайте нікому своїх паролів.

  2. Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

  3. Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

  4. Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).

  5. Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

  6. Не діліться своїми фото з незнайомцями.

  7. Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).

  8. Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

  9. Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

  10. Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

  11. Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).

  12. Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

 

Київський р-н

Святкова листівка для мами

На базі відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» пройшов творчий майстер-клас з виготовлення святкової листівки до Міжнародного жіночого дня.

У заході взяли участь діти віком від п’яти до дванадцяти років із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, що проживають на території Київського району міста. Під керівництвом фахівців Відділу діти дошкільного та молодшого шкільного віку виготовили яскраві листівки до прийдешнього свята – 8 Березня.

Творчий майстер-клас пройшов у дружній і веселій атмосфері, об’єднавши між собою дітей різного віку і статі. Малеча із захопленням робила власними руками поробки для найдорожчої людини у світі – своєї мами, вкладаючи в них щире тепло і любов власного серця. Святкові листівки до 8 Березня зачаровують яскравістю кольорів і розмаїттям творчих ідей, даруючи невимовну радість і красу весняних промінчиків сонця.

На думку фахівців Відділу, творче дозвілля сімей з дітьми у такому форматі допомагає знайти спільні інтереси у всіх членів родини, згуртовує навколо однієї роботи. Творчість дітей і дорослих у воєнний час – це не лише сімейне дозвілля, а й дієвий спосіб відволіктися від тривожних думок і направити малечу у цікаве і пізнавальне русло особистого розвитку.

Нагадуємо, що творчі заняття для дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, що проживають на території Київського району міста Харкова, проходять кожну п’ятницю. Із задоволенням запрошуємо до відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» активну, цілеспрямовану та допитливу малечу до участі у творчому процесі Спільна творчість батьків та дітей – це не лише цікаво проведений час, а й дієвий фактор зближення та єднання членів родини в цей непростий час.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Записів з 31 по 40Всього: 2111