Для позначення неприємного психологічного стану, який виникає через неможливість отримати щось бажане, у психології використовується термін – фрустрація. Людина впадає в стан фрустрації, коли болісно переживає негативні ситуації, що призводять до розчарування від нездійснених надій і очікувань. В залежності від особливостей особистості, фрустрація викликає різні почуття: тривогу, напругу, бажання піти в світ фантазій, почуття провини, відчаю, безвиході, агресію, невпевненість у собі і власних силах. Так само від наших особливостей, життєвих стратегій буде відрізнятися і поведінка пов’язана з невдачею.

Нажаль, дуже часто, люди в подібних ситуаціях «опускають руки», як наслідок страждає самооцінка, людина може стати схильною до уникаючої поведінки: «краще і не намагатися, все одно не вийде». Проте, чи такий розвиток сценарію буде корисним у житті? Звісно ж ні!

Стан фрустрації лежить в основі розвитку людини. З самого дитинства ми стикаємося з тим, чого не вміємо або не можемо досягти, і саме тому починаємо вчитися задовольняти власні потреби. Для того, щоб дістатися бажаної іграшки, дитина намагається встати і самостійно дійти до неї, при цьому падає та знов встає… І так продовжується поки вона не досягне бажаного. Уявіть собі, що після першого ж падіння дитина перестає намагатися, - виходить, вона ніколи так і не навчиться ходити.

Як же досягти стійкості до невдач?

«Бути стійким – не означає не падати. Це означає падати, однак вставати».

Крок 1. Визнати невдачу. Так, Ви - жива людина, а отже як і всі можете зазнати невдачі. Визнання проблеми – один з основних етапів її вирішення.

Крок 2. «Потоваришувати» зі своїми емоціями. Не соромтеся і не заперечуйте свої емоції. Часто люди бояться визнати неприємні почуття, такі, як страх, невпевненість, почуття слабкості, але самі емоції від цього не зникають.

Крок 3. Складіть список свої сильних сторін. Таким чином, Ви нагадаєте собі про те, що у Вас гарно виходить, що вам у собі подобається, - це позитивно вплине на самооцінку.

Крок 4. Дайте відповідь на питання: «Який досвід я отримав (ла)?». Якщо не ігнорувати невдачі, стає зрозумілим, що від них Ви отримуєте більше досвіду та знань, ніж від успіхів. Невдача змушує людину замислитися, переглянути і ще раз проаналізувати власні дії.

Крок 5. Перейменуйте невдачу в завдання. Проаналізуйте, які якості або навички необхідно набути, щоб наступного разу Ви змогли б досягти більшого результату.

Крок 6. Коли ви вже прийняли, проаналізували та отримали цінний досвід зі своєї невдачі, можна переходити до наступного кроку: Зосередитись на тому, що буде далі. Не треба тягнути за собою у майбутнє тягар минулих невдач. Переживаючи всі кроки – ви перетворюєте свою невдачу – на досвід. А досвід вже можна брати з собою у майбутнє. Ставте нові цілі і досягайте їх!

Невдачі можуть бути подарунком і стати одним із найкращих вчителів, якщо ми не дозволятимемо їм визначати наше життя, а зможемо якомога більше вчитися завдяки негативному досвіду.

БАЖАМО ВАМ ЦІННОГО ДОСВІДУ ТА УСПІХІВ!

Ви завжди можете звернутись за підтримкою до психолога.

В Центрах соціальних служб працюють психологи, соціальні працівники, юристи, які завжди готові надати Вам необхідну допомогу у рамках компетенції центрів соціальних служб.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

наші сайти: http://dovira.kh.ua/

: https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy

Instagram: slobidsky_css

Авторка: Коробова Анастісія Олегівна, психолог ЦСССДМ Слобідського р-ну м. Харкова

В програмі концерту брали участь велика кількість солістів театру: заслужені артистки Украины Тамара Гармаш, Олена Старикова та інші лауреати міжнародних конкурсів. Вони виконували популярні оперні партії з числа улюблених вистав глядачів. В залі театру лунала музика - Верді, Лисенко, Пуччіні, Росіні, Мусоргського, Моцарта, Страуса, Чайковського та інших заслужених композиторів світового значення.

Метою заходу Центру було залучення родин до оперного мистецтва, знайомство зі світовими шедеврами оперної музики та співу, поліпшення психоемоційного стану батьків при дотриманні карантинного режиму для  запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

В залі театру відвідувачі дотримувалися масочного режиму, безпечної дистанції між місцями, на вході до театру вимірювали температуру безконтактними термометрами, використовували антисептичні засоби – відбулося повне дотримання карантинних заходів. Все це не завадило глядачам концерту отримати задоволення від чудової музики та співу.

*ЦСС - центри соціальних служб м. Харкова

 

НАГАДУЄМО! Важливо у період карантину:

• слідкувати за самочуттям та температурою тіла;
• дотримуватися норм особистої гігієни та гігієни помешкання;
• уникати скупчення людей;
• дотримуватися соціальної дистанції (1.5 – 2 м);
• мінімізувати пресування у громадському транспорті;
• дотримуватися маскового режиму у громадських місцях

Слідкуйте за змінами у проведенні заходів та дотримання норм, рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України під час пом’якшення карантину

 

У період послаблення режиму карантину центри соціальних служб м. Харкова продовжують надавати послуги. Для отримання послуг необхідно:

 

Попередньо записатися на прийом

Для цього необхідно зв’язатися із працівниками центру соціальних служб району за місцем вашого фактичного проживання. Контакти необхідного ЦСС можете знайти за наступним посиланням: http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=1&id_kategorii=9

 

Дотримуватися заходів профілактики у ході отримання послуг

Важливо пам’ятати про особисту гігієну, дотримання маскового режиму, соціальну дистанцію. При ознаках гострих респіраторних захворювань (температура, нежить, кашель, слабкість, втрата нюху, смаку тощо) утриматися від візиту до ЦСССДМ, отримати послуги можна дистанційно.

 

Надавати перевагу дистанційному отриманню послуг

Ви маєте можливість отримати послуги он-лайн у телефонному режимі, за допомогою Інтернет-ресурсів, мобільних додатків.

Для отримання послуг дистанційно зв’яжіться з центром соціальних служб району за місцем вашого фактичного проживання (контакти за посиланням: http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=1&id_kategorii=9).

 

Якщо ваша ситуація потребує швидкого реагування з боку працівників центрів соціальних служб, ви можете скористатися КНОПКОЮ «ЕКСТРЕНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА», яка заходиться на головній сторінці сайту ЦСС: http://www.dovira.kh.ua/

 

Консультації, які ви можете отримати дистанційно у центрах соціальних служб району м. Харкова за місцем вашого фактичного проживання:

• інформаційні (наприклад щодо послуг, які надають центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, організацій, що надають гуманітарну допомогу та іншої інформації, яка належить до компетенції ЦСС);
• психологічні;
• юридичні

 

Також центрами соціальних служб м. Харкова

проводяться он-лайн заходи, до яких запрошуємо долучитися!

*Центр надання допомоги постраждалим від насильства – ЦНДПН.

 

Спочатку все було добре,  але згодом чоловік став вчиняти психологічне та фізичне насильство по відношенню до своєї дружини: постійно її бив, принижував, закривав її в квартирі і нікуди не випускав. Одного разу жінка не витримала і викликала поліцію. Так, до Центру надання допомоги постраждалим від насильства органами поліції була доставлена жінка Тахміна (ім’я змінено) з двома дітьми. Вона розуміла, що в подальшому - ані перспектив в Україні, ані власного житла, лише страх та невизначеність, а повернення до чоловіка  загрожувало життю і здоров'ю. 

 

Оцінивши ситуацію, розуміючи своє складне становище, відповідальність за дітей,  за їх життя та майбутнє, Тахміна виявила бажання і намір повернутися до Узбекистану, де за словами жінки, вона має родичів, які могли б їй допомогти.

 

Фахівці ЦНДПН звернулися до посольства Узбекистану в Україні з офіційним листом та в телефонному режимі, з проханням про допомогу в поверненні жінки з дітьми на батьківщину. В посольстві завірили, що Тахміні допоможуть з поверненням до Узбекистану. Також було залучено спеціаліста Харківського місцевого центру з надання  безоплатної  вторинної правової допомоги для консультувань з юридичних питань. Протягом проживання жінки з дітьми в ЦНДПН фахівці із соціальної роботи, юрист, психолог надавали спектр послуг постраждалій особі щоб допомогти їй вирішити всі пріоритетні питання. Особливо жінка потребувала психологічної допомоги, тому з нею постійно працював психолог ЦНДПН з метою оптимізації психоемоційного стану та забезпечення психологічного комфорту. При виселенні із ЦНДПН жінка вже чітко розуміла, які подальші кроки їй потрібно робити, вона набула впевненості в собі, самоповагу. Також розповіла працівникам ЦНДПН, що вона в подальшому планує відкрити власний бізнес.

 

Ми дуже раді тому, що змогли підтримати, надати допомогу цій родині та сподіваємося, що Тахміну з дітьми чекає успішне майбутнє!

В якому віці дитину вже можна лишати саму?

Приблизно дитяча самостійність починає проявлятися з 5-6 років. І дійсно, це вже той вік, коли малюк здатен налити собі попити, ввімкнути мультфільм, сходити до вбиральні та зателефонувати батькам.

Вперше – складніш за усе!

Малюки 5-6 років хоч і є вже достатньо дорослими, однак вони ще не здатні панікувати, вони не оцінюють ситуацію з усіх сторін, а просто приймають, як належне. Отже, найперша та найважливіша порада батькам, які залишають малюка вперше самого – перестаньте нервувати і тримайте себе в руках. Адже колись все-одно потрібно буде розпочинати!

Перед тим, як лишити дитину одну надовго, потренуйтесь!

Почніть з 30-40 хвилин завітайте до магазину, а маля нехай побуде саме вдома. За такий короткий час із вашим любим чадом звичайно нічого страшного не трапиться. Однак ви зможете точно визначити чи готова дитина залишатися сама.

Якщо, прийшовши додому, ви спостерігатимете, що дитина дуже налякана або плаче, із такими експериментами слід трохи зачекати. Деякі малюки є дуже прив’язаними до своїх батьків, і навіть у 10-11 років не здатні лишатись вдома самі.

Але якщо все гаразд, і є можливість тренуватись далі, поступово збільшуйте час відсутності. Такі вправи будуть однаково корисними, як для діточок, так вас самих.

Про що треба розповісти малюкові заздалегідь!

Дитина, що знаходиться сама в квартирі, повинна чітко розуміти, що є речі, які робити у самотності категорично забороняється. Тому, кожен раз, покидаючи малюка на певний час, не забувайте про інструктаж. Обов’язково розкажіть та поясніть дитині про наступні правила техніки безпеки:

1. Ніколи не можна самостійно відчиняти двері, тому що за знайомим голосом сусідів чи рідних може ховатися грабіжник, або людина, яка обманом хоче потрапити у будівлю без попередження на це дорослих.
2. Ніколи самостійно не використовувати електричних і газові прилади, особливо під час ігор, тощо. Електричні та газові прилади небезпечні, якщо їх використовувати неналежним чином, або не за призначення.
3. Не підходити близько до вікон, або не ставати на стілець на балконі, щоб визирнути на вулицю. Це небезпечно для життя. Також попередьте дитину, що викидання будь-чого з вікон може нашкодити людям, які проходять повз ваші вікна.
4. Якщо дитина має телефон, попередьте її (його), що ніколи не можна казати незнайомим по телефону про те, що він – малюк, сам вдома. Краще сказати, що матуся або тато в даний час трохи зайняті.
5. Ігри з водою також можуть бути небезпечними для малюка, отож попросіть дитину не приймати ванну самостійно, або гратися з водою (це може викликати потоп).
6. Бажано сховати всі гострі предмети, та, якщо ви повернетесь зо скоро, приготувати та залишити дитині їжу, яку не треба різати, або підігрівати.

Також не забудьте розповісти про екстрені служби допомоги, і десь на видному місці або біля телефону напишіть номери поліції, швидкої допомоги, пожежної частини та газової служби.

Декілька питань, відповівши на які, ви зрозумієте,

чи готовий ваш малюк залишитися вдома сам:

1. Дитина не боїться темряви та сміливо грається за зачиненими дверима в кімнаті?
2. Малюк може тривалий час гратись самостійно, не відволікаючи батьків від справ кожні 10 хвилин?
3. Граючись, він уявляє себе дорослим?
4. Дитя знає та розуміє правила поведінки: що добре, а що погано, що можна робити, а що – ні?
5. Вміє користуватися смартфоном, коли потрібно подзвонити?
6. Розуміє, що таке відповідальність за власні дії?
7. Усвідомлює, що таке дисципліна та намагається дотримуватись режиму дня?
8. Малюк знає про свої обов’язки в родині та вправно їх виконує (прибирає іграшки, складає постіль)?

Ви відповіли «так» на більшість питань? В такому разі можете сміливо починати залишати дитину саму вдома.  Етап самостійності рано чи пізно приходить в життя кожної дитини, і ми, дорослі, маємо не тільки прийняти це, а й допомогти малюкові правильно до нього увійти.

Залишайтеся мудрими та сміливими у вихованні своїх малят!

1.     ВИХОВАННЯ ПІД ЧАС COVID-19.

ЧАС ОДИН НА ОДИН З ДИТИНОЮ!

Спробуйте 20 хвилин в день виділяти спілкуванню з дитиною. Дайте можливість їй обрати, чим ви будете разом займатися. Можете підказувати. Телефон та ТВ заборонені, оскільки ви намагаєтесь зосередитись на дитині. Час один на один допоможе їй відчувати спокій та любов. 

2. ТРИМАЙТЕСЬ ПОЗИТИВУ!

Чіткі позитивні вказівки допомагають отримати бажану добру поведінку. Замініть «Знов в тебе безлад» на «Прибери, будь ласка, олівці на місце!». І похваліть дитину, коли вона виконає прохання. Можливо, спрацює не з першого разу, але з чогось треба починати! 

Фізичні вправи допомагають дітям (і дорослим) позбутися стресу, коли ми вимушені залишатися вдома. Нехай дитина вибере улюблену музику, і влаштуйте п’ятихвилинну танцювальну вечірку! Можливо, ви навіть покажете декілька вражаючих рухів!

2.     СКЛАДІТЬ РОЗКЛАД!

Заплануйте регулярні дії! День з чіткою структурою допомагає дітям відчувати спокій та полегшує питання дисципліни. Спробуйте побудувати розклад з виконанням шкільних домашніх завдань, іграми, вільним часом, фізичними вправами та миттям рук. Станьте володарями днів попереду. 

4. ПОГАНА ПОВЕДІНКА!

Діти вдома «зривають дах»? Відчуваєте, що зараз будете кричати? Дайте собі паузу на одну хвилину. Повільно вдихніть та видихніть п’ять раз. Потім спробуйте відповісти спокійніше. Мільйони батьків кажуть, що це ДУЖЕ допомагає.

5. ЗБЕРІГАЙТЕ СПОКІЙ ТА КЕРУЙТЕ СТРЕСОМ!

Піклуватись про дітей цілодобово під час  COVID-19 не легко. Нагадуйте собі, що ви сьогодні зробили добре. Думайте про позитивні моменти. Ви – зірка! Переповнений будинок? Всі у стресі? Соціальні мережі та алкоголь не допоможуть. Розкажіть іншим про свої почуття. Зробіть перерву. Зробіть щось для себе. Потурбуйтесь про себе, щоб мати сили потурбуватися про дітей. 

6. ЯК ГОВОРИТИ ПРО COVID-19?

Будьте відкриті до розмов про ситуацію. Діти вже щось чули. Мовчання та секрети їх не захищають. Щирість та відвертість – ось що справді захищає. Ви самі знаєте, скільки ваші діти зможуть зрозуміти, адже саме ви знаєте їх найкраще!

БУДЬТЕ ОПОРОЮ ДЛЯ СВОЇХ ДІТЕЙ!

БЕРЕЖІТЬ СВОЄ ЗДОРОВ’Я ТА ЗДОРОВ’Я СВОЇХ РІДНИХ!

Подібну акцію ми проводимо традиційно щорічно. В цьому році до привітання дітей, які перебувають на обліку долучились наші партнери, представники благодійної організації.

Ось вже другий тиждень поспіль діти отримують масу позитивних емоцій і вражень, бо одержують багато подарунків до школи: канцелярське приладдя, цікаві яскраві книжки, дитячі настільні ігри, пазли, а декому навіть подарували шкільні портфелі.

Немає більшого задоволення, ніж бачити щасливі посмішки радісних дітей!

Дякуємо нашим соціальним партнерам за їх небайдужість!

 Суїцид – це навмисне позбавлення себе життя.

Суїцидальна поведінка – це виявлення суїцидальної активності (думок, намірів, висловлювань, загроз, спроб). При дійсній суїцидальній поведінці наміри покінчити з собою не тільки обмірковуються, але нерідко й поступово виношуються.

Увага, якщо у дитини:

 1. Гостра зміна поведінки – агресивність, втечі, протест, скандальність, примхливість, участь у заходах з ризиком для життя.

 2. Дитина веде себе так, ніби-то у чомусь винна (самоосуд, безнадійність, роздратованість). Неприйняття похвали і нагороди.

 3. Смерть, втрата або зрада близької людини.

 4. Різке зникнення активності і інтересу до розваг.

5. Виникають напади голосної, швидкої, іноді безупинної мови, наповненої скаргами, звинуваченнями або закликами про допомогу.

6. Порізи на зап’ястках.

7. Тремтіння, сухість губ та прискорене дихання.

 8. Тема смерті в розповідях, питаннях, іграх, письмових роботах.

 9. Вербальні погрози – прямі чи завуальовані (типу: «ви мене більше не побачите», «мені тепер все одно», «усе проти мене», «з мене досить».)

Ваші дії:

 1. Організувати спостереження за дитиною.

2. Стимулювати дитину до особистісних контактів.

3. Створити умови, в яких дитина відчує свою значущість.

4. Зрозуміти її, прийняти як особистість, налагодити турботливі відносини.

 5. Бути уважним співрозмовником і ні в якому разі не сперечатися, вселяти надію.

 6. Терміново проінформувати адміністрацію, психологічну та медичну служби.

Причини суїцидів серед підлітків:

1) утрата коханої людини;

 2) стан перевтоми;

3) приниження почуття власної гідності;

4) образи почуття дружби та любові;

5) руйнування захисних механізмів особистості внаслідок вживання алкоголю, гіпогенних психотропних засобів і наркотиків;

6) ототожнювання себе з людиною, яка скоїла самогубство (приятелів, героїв книг, кінофільмів);

7) різні форми страху, гніву та суму з різних приводів;

8) реальну або уявну втрату батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;

9) шкільні конфлікти.

Рекомендації для батьків щодо попередження  суїцидальної поведінки у дітей:

· Забезпечити нормоване фізичне навантаження.

· Організувати повноцінний відпочинок, достатній сон.

· Дозувати час перегляду телевізора та занять із комп’ютером та перебування в соціальних мережах.

· Контролювати зміст телепрограм, компютерних ігор, книг та журналів.

· Формувати відразу до алкоголю, паління, наркотиків, нецензурної лайки.

· Допомагати у виборі якісного кола спілкування, гідних друзів.

· Розвивати постійні дружні стосунки в сім’ї, непідробний інтерес до справ та внутрішнього світу дитини, готовність у будь-який момент прийти на допомогу.

· Підвищувати авторитет батьків у сім’ї, встановлювати розумні правила та вимоги, запровадити чіткий перелік обмежень та заборон.

· Ставити перед дитиною досяжні цілі, допомагати у виборі оптимального життєвого шляху.

· Спільно долати труднощі та перешкоди, культивувати творчий підхід до розв’язання проблемних ситуацій;

· Вірити в дитину, в її найкращі риси та сторони особистості;

· Виявляти до дитини ніжні почуття, турботу і увагу.

· Виробляти позитивне мислення, виховувати любов до життя.

· Стати другом для своєї дитини.

 Шановні батьки, піклуйтеся про своїх дітей!

Вони потребують вашої підтримки та уваги!

Цього разу присутні обговорили тему «Профілактика хуліганства серед молоді», яка сьогодні є дуже актуальною і тому потребує уваги широкого кола суспільства. Саме хуліганство є одним із лідерів правопорушень серед молоді, йдучи поряд із такими негативними явищами, як крадіжки, шахрайство та розповсюдження наркотичних речовин.

Досить часто причинами, які штовхають підростаюче покоління на хибний шлях, є пошук нових емоцій, прагнення бути крутим серед однолітків, відсутність належного матеріального забезпечення сім'ї, бажання придбати якусь дорогу річ (мобільний телефон останньої моделі, фірмовий одяг та ін.). Разом з тим, корінь цієї проблеми лежить у відсутності належного сімейного виховання, недостатній увазі з боку дорослих і обмеженому спілкуванні в родині.

В обговоренні взяли участь працівники Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, фахівці Центру соціальних служб Київського району м. Харкова і підоблікові особи, які мають умовне засудження або нещодавно звільнилися з місць позбавлення волі.

В ході профілактичної бесіди підоблікові особи також ознайомилися з переліком послуг, які вони можуть отримати на базі центру соціальних служб, серед яких безкоштовна консультація юриста, психологічна підтримка, сприяння в отриманні натуральної допомоги від благодійних організацій (одяг, взуття, засоби гігієни, продукти харчування) та ін.

Центр соціальних служб Київського району м. Харкова висловлює щиру вдячність Київському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області за продуктивну співпрацю, високий рівень професійності та щире прагнення донести корисну і актуальну інформацію до підростаючого покоління.  

Тому публікуємо поради та азбуку для батьків, діти яких ще маленькі. Використання їх, в будь якому віці дітей, допоможе запобігти проблемам із підліковому віці.

Ваша дитина прийшла до дитячого садочка. Для неї почалося нове життя. Щоб дитина залишалася веселою, товариською, пропонуємо вам декілька рекомендацій.

1. Намагайтеся створити в родині дружнє для дитини середовище.

2. Сформулюйте чіткі вимоги до дитини, будьте послідовні в їх постановці. Будьте терплячі.

3. Формуйте навички самообслуговування й особистої гігієни.

4. Заохочуйте ігри вашої дитини з іншими дітьми, розширюйте коло спілкування з дорослими.

5. Коли дитина розмовляє з вами, слухайте її уважно.

6. Якщо ви бачите, що дитина щось робить, спробуйте прокоментувати її дії.

7. Розмовляйте з дитиною короткими фразами, повільно, у розмові називайте якомога більше предметів. Давайте прості, зрозумілі пояснення.

8. Запитуйте в дитини: «Що ти робиш?» Вона відповість вам на запитання про причини своїх дій пізніше.

9. Щодня читайте з дитиною.

10. Піклуйтеся про те, щоб у дитини були нові враження від оточення.

11. Займайтеся з дитиною спільно творчою діяльністю: грайте, співайте, малюйте...

12. Заохочуйте допитливість.

13. Частіше хваліть вашу дитину. Радійте вашій дитині.

14. Усвідомте, що ваше власне хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями групи.

15. Дайте дитині позитивну перспективу: покажіть, що в дитячому садочку багато діток, іграшок, там буде цікаво і добре.

16. Повідомте вихователів про звички та вподобання малюка.

17. Потурбуйтесь про нервову систему сина чи доньки – не залишайте малюка на цілий день з перших днів відвідування дитячого садка.

18. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.

19. Не підганяйте дитину коли одягаєтеся, розрахувати час – Ваш обов’язок, якщо Ви цю проблему не вирішили – провини дитини у цьому немає.

20. Відправляючи маля до садочка, побажайте йому успіхів, скажіть декілька лагідних слів без подібних застережень: «Дивись, поводь себе гарно!»; «Щоб не було зауважень!», тощо.

21. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись, згадайте як Вам важко після важкого робочого дня. Коли дитина збуджена і хоче з Вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це Ви не витратите багато часу.

22. Якщо дитина засмутилася, щось її турбує, не наполягайте на пояснені її стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

23. Пам’ятайте, що навіть діти 7-8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідне слово. Не лінуйтеся зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денну напругу, допоможе спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі.

24. Тримайте тісний зв'язок з персоналом групи і будьте певні, що працівники зуміють прийняти Вашу дитину і по материнські дбатимуть про неї

Азбука виховання:

А — азбуку виховання повинні знати всі батьки.

Б — будьте при дітях витриманими в своїх вчинках.

В — вас запитують — уважно слухайте, дайте відповідь.

Г — говоріть з дитиною у зрозумілій для неї формі.

Д — дайте можливість дитині винайти самостійність.

Є — єдність між педагогами і членами сім’ї — запорука успішного виховання.

Ж — життя дитини повинно бути заповненим посильною працею.

З — знайте: основи виховання завдаються з раннього дитинства.

І — ігри — запорука здорового фізичного розвитку дитини.

К — корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.

Л — любов до рідного краю виховуйте з дитинства.

М — мама і мир — найдорожче для дітей.

Н — не говоріть дітям неправду.

О — одяг має бути охайним.

П — прагніть завжди чинити з дітьми справедливо.

Р — розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.

С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

Т — трудитися навчайте з раннього віку.

У — успіх,у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім’ї.

Ф — фізкультура повинна стати для дитини улюбленим уроком.

X — хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.

Ц — цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів

Ч — частіше бувайте з дитиною на природі.

Ш — шум — ворог здоров’я дитини

Щ — щастя і радість дітей — у ваших руках.

Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилася до всіх з любов’ю, дотримуйтесь цих порад самі.

Ознайомтесь із деякими засобами для здорового  формування дитини:

- Розмовляй з дитиною правильною мовою.

- Своєчасно виправляй мову дитини.

- Якомога більше розмовляй з дитиною.

- Частіше звертайся до дитини із запитаннями.

- Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.

- Не втручайтесь у дитячі розповіді,спочатку вислухайте дитину,а потім виправте помилку.

- Стимулюйте дитину до пригадування окремих рядків віршів,пісень.

- Кожне незрозуміле дитині слово обов'язково поясніть, в присутності дитини зверніться за поясненням до інтернету  чи до словника.

- Систематично проводьте ігри в слова «Хто більше знає слів», «Назви,який...», «Скажи,як...», «Що означає слово?», «Живе- неживе», «Я знаю місто», «Скажи,коли...», «Скажи, звідки...» «А якби...», «Придумай слово» та інші.

- Якщо ваша шестирічна дитина неправильно вимовляє звуки, обов'язково зверніться до логопеда, або до психолога.

- У двомовних сім'ях завжди звертайте увагу на те,я кою мовою говорить дитина, виправляйте помилки двомовності.

- Розмовляйте з дитиною:

5-річна дитина може захотіти спробувати вино. На це батьки можуть відповісти, що вино - не дитячий напій, оскільки в ньому є речовини (етанол), які сильно шкодять маленькій людині, і що дитина, спробувавши алкоголь, може вирости не дуже розумним і сильним. Для дорослих цей напій не так шкідливий, тому іноді вони можуть його трошки випити.

З 8-річною дитиною можна детально обговорити питання і разом дізнатися в Інтернеті або прочитати в книгах, як саме розвивається молодий організм і на що можуть вплинути куріння і алкоголь. Наприклад, можна сказати, що алкоголь впливає на розвиток нервової системи і головного мозку. Впливаючи на мозок, він може і зараз, і в майбутньому завадити дитині контролювати свою поведінку і правильно розвиватися. Діти, які починають пити алкоголь занадто рано, можуть позбавити себе можливості стати хорошим спортсменом, музикантом або журналістом (залежить від того, якою областю дитина цікавиться).

Можна поговорити і про те, що молоді люди, які вживають алкоголь, часто стають жертвами злочинів. Наприклад, вони частіше потрапляють в аварії, у них частіше крадуть речі, вони частіше стають об'єктами нападу.

У 11-річного варто час від часу цікавитися, що відбувається на класному вечорі або у кого-то на дні народження. Що діти там роблять, про що говорять, не приніс хтось з собою алкоголь. Зазвичай діти самі з ентузіазмом діляться новинами про те, що хтось в класі почав експериментувати з одурманюючими речовинами. Подібні бесіди можна використовувати, щоб нагадати про існуючі в родині домовленостях, а також про закон, за яким неповнолітній заборонено пити алкоголь. Це хороша можливість допомогти дитині придумати і повправлятися в варіантах відповідей для ситуацій, в яких йому можуть запропонувати алкоголь.

Батьки також можуть допомогти дитині знайти друзів і допомогти зрозуміти, якщо поведінка когось із них стає небезпечним для себе та інших осіб. Батько може познайомитися з друзями своєї дитини і їх батьками і по можливості створювати ситуації, коли дитина може проводити час з друзями у себе вдома або вдома у одного в присутності батьків.

З 13-річною дитиною можна обговорити тему реклами алкоголю, з'ясувати його думку з цього приводу, як було б правильно вчинити. Дитина може відчути гордість за те, що він сам прийняв рішення не вживати речовини, що викликають залежність, і що він вміє в потрібний момент сказати «ні». Його може підтримати бажання бути для інших позитивним прикладом.

Якщо у дитини є проблеми з тим, що йому нав'язують алкоголь або сигарету, з цього можна вивести ситуацію, в якій дитина зможе навчитися говорити «ні». Допоможіть дитині зрозуміти, що хороші дружні відносини складаються і тоді, коли у людей різні погляди на деякі речі, і якщо вони не згодні в деяких питаннях. Разом обміркуйте конкретну ситуацію і допоможіть дитині самій прийняти в ній рішення. Наприклад, Ви можете обговорити наступні питання:

Чому інші люди хочуть змінити твою поведінку?
Як ти думаєш, чи добре це для тебе?
Як ти вважаєш, як було б правильно вчинити?
З ким ти не відчуваєш такого тиску?
З 15-річним підлітком можна поговорити про те ж, що і з 13-річним. Важливо, щоб батько залишався на своїй позиції, що неповнолітні не повинні вживати речовини, що викликають звикання. Якщо відносини хороші, то діти в цьому віці можуть задавати різні питання, наприклад, запитати батька про його власному досвіді. Розповідаючи про свій досвід, Ви можете більше розказати про те, в якому контексті Ви вперше спробували алкоголь або викурили сигарету: «часи були трохи іншими, і у нас не було стільки інформації про розвиток мозку і про виникнення залежності, як зараз».

Сподіваємось, складності, що виникають у вихованні та спілкуванні будуть успішно вирішені.  Якщо виникають питання -  звертайтесь до  Центру соціальних служб Холодногірського району м. Харкова. Наша адреса: вул. Полтаський шлях, буд.46, 5 поверх. Тел.725 34 48.

Чекаємо на вас!