*ЦСС - центри соціальних служб м. Харкова

 

НАГАДУЄМО! Важливо у період карантину:

• слідкувати за самочуттям та температурою тіла;
• дотримуватися норм особистої гігієни та гігієни помешкання;
• уникати скупчення людей;
• дотримуватися соціальної дистанції (1.5 – 2 м);
• мінімізувати пресування у громадському транспорті;
• дотримуватися маскового режиму у громадських місцях

Слідкуйте за змінами у проведенні заходів та дотримання норм, рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України під час пом’якшення карантину

 

У період режиму карантину центри соціальних служб м. Харкова продовжують надавати послуги дистанційно. Для отримання послуг необхідно зв’яжіться з центром соціальних служб району за місцем вашого фактичного проживання (контакти за посиланням: http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=1&id_kategorii=9).

 

Якщо ваша ситуація потребує швидкого реагування з боку працівників центрів соціальних служб, ви можете скористатися КНОПКОЮ «ЕКСТРЕНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА», яка заходиться на головній сторінці сайту ЦСС: http://www.dovira.kh.ua/

 

Консультації, які ви можете отримати дистанційно у центрах соціальних служб району м. Харкова за місцем вашого фактичного проживання:

• інформаційні (наприклад щодо послуг, які надають центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, організацій, що надають гуманітарну допомогу та іншої інформації, яка належить до компетенції ЦСС);
• психологічні;
• юридичні

 

Також центрами соціальних служб м. Харкова

проводяться он-лайн заходи, до яких запрошуємо долучитися!

Питання захисту прав дітей на сьогодні є одним із пріоритетних напрямків реалізації державної політики. Конвенцією ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати у сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Але, на жаль, є діти, які не можуть проживати з рідними батьками, на жаль, в інституційних закладах ще виховується значна кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Саме для таких дітей необхідно розвивати альтернативні форми сімейного виховання. Реформа деінституціалізації спрямована на те, щоб кожна дитина виховувалася у благополучній родині.

В Україні в цілому, і в Харківській області зокрема, реалізується системна політика щодо профілактики соціального сирітства. Центр соціальних служб  здійснює роботу з виявлення родин, які перебувають у складних життєвих обставинах, не виконують якісно батьківські функції. Таким сім’ям забезпечується допомога у вигляді соціальної адаптації, соціального супроводу,  профілактики.

Бажання взяти на виховання дитину, народжену іншими, є ознакою нашої культури і виникає у небайдужих до чужого горя, душевно щедрих і соціально-відповідальних людей. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання та створює умови для їх розвитку, надаючи сім’ям, які приймають на виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, матеріальну та соціальну підтримку.

Тому в Україні впроваджується нова альтернативна форма сімейного влаштування- ПАТРОНАТНА СІМ’Я.

Патронатна сімя – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини у сімї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Патронатні вихователі отримують від держави кошти на утримання дитини (соціальну допомогу) та відповідну заробітну плату (грошове забезпечення).

Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом із батьками або іншими її законними представниками.

Патронатний вихователь – це особа, яка за участю членів своєї сім’ї надає послуги з догляду, виховання й реабілітації дитини у своїй родині. Патронатним вихователем може бути повнолітній, працездатний громадянин України, який має досвід виховання дитини й відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання й реабілітації дитини у своїй домівці. 

Рішення про проходження первинного відбору приймається на підставі аналізу документів, які засвідчують стан здоров'я, житла та мойновий стан кандидатів, і проведеного соціальною установою разом зі службою у справах дітей обстеження умов їх проживання.

Необхідні документи:

– заява;
– копія паспорта громадянина України;
– копія трудової книжки (за наявності);
– довідка про стан здоров’я кандидата в патронатні вихователі та осіб, які проживають разом із ним, складені за затвердженою формою;
– довідка про відсутність судимості, у тому числі членів його сім’ї, які досягли чотирнадцятирічного віку й проживають разом із кандидатом в патронатні вихователі;
– копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
– письмова згода на влаштування дитини в сім’ю кандидата в патронатні вихователі всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним, у тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.

Оплата послуг зі здійснення патронату над дитиною

Сім’ї з державного бюджету виплачуються такі види соціальних виплат:

– Соціальна допомога на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, яка виплачується на кожну дитину, влаштовану в патронатну сім’ю, у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку.

– Оплата послуг зі здійснення патронату над дитиною (грошове забезпечення), яка здійснюється в розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць (з липня 2020 року це 2118 грн, тобто на даний час розмір грошового забезпечення послуг патронатного вихователя – 10590 грн) . У разі якщо в сім’ї патронатного вихователя перебуває дитина віком до одного року, дитина з інвалідністю, малолітня або неповнолітня вагітна, ВІЛ-інфікована дитина й одночасно двоє й більше дітей, розмір грошового забезпечення збільшується на 10 відсотків за кожну дитину, але сумарно не більше ніж на 50 відсотків.

Призначення й виплата соціальної допомоги, грошового забезпечення та сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя здійснюються управлінням праці та соціального захисту населення за місцем проживання патронатного вихователя відповідно до «Порядку оплати послуг патронатного вихователя і виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №148 від 16.03.2017. Соціальна допомога та грошове забезпечення призначаються й виплачуються з дня влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя до дня вибуття з такої родини.

Усе, що ми робимо, робимо для того, аби кожна дитина отримала шанс на щасливе майбутнє в родині.  Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей.  

Більш детальну інформацію можна отримати у районних центрах соціальних служб та Харківському обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді​.

Якщо Ви хочете стати професійним патронатним вихователем -  звертайтеся

до Центру соціальних служб Холодногірського району м. Харкова.

Тел. 725 34 48, 063 524 91 45

Інвалідність - соціальна недостатність внаслідок обмеження життєдіяльності людини, яка викликана порушенням здоров'я зі стійким розладом функцій організму, що призводить до необхідності соціального захисту і допомоги. Дитина з інвалідністю опиняється наодинці з батьками та лікарями, у яких одна домінанта – її хвороба, поступово дитина може ізолюватися від суспільства. Тому сім’ї, які мають дітей з інвалідністю, потребують конкретної допомоги соціальних служб.

Робота Центру соціальних служб Холодногірського району спрямована на те, щоб  інвалідність дитини не викликала соціальної дезадаптації, обмеження спілкування внаслідок складнощів у фізичному та психічному розвитку, а також на формування толерантного ставлення членів суспільства до дітей та осіб з інвалідністю, сприяння отриманню рівних можливостей щодо їх навчальної та трудової діяльності. Основні задачі з вирі­шення соціальних проблем, пов'язаних з інвалідністю дитини, все ж лежать на плечах батьків. Батьки несуть всю відпо­відальність за їх виховання, повноцінний розвиток, гідну само­оцінку, соціальну адаптованість. На наш погляд, вирішення проблеми соціальної адаптації сімей даної категорії, знаходження ними своєї "соціальної ніші" слід шукати в сфері реалізації корекційного впливу не тільки на незвичайну дитину, а й на її батьків.

Справжня психолого-педагогічна робота з родиною розпочинається там, де батьки зацікавлені у вихованні своєї дитини, але через брак знань не розуміння проблем батьки часто займають пасивну позицію або вживають хибних заходів, тим самим поглиблюючи наявні проблеми. Ситуація сімей, що мають дітей з інвалідністю ускладнюється тим, що багато кому з батьків бракує відпов­ідних психологічних, педагогічних, юридичних знань. Часто для самих батьків дітей з інвалідністю необхідно створюва­ти атмосферу, щоб час від часу вони мали можливість знімати пси­хологічне напруження.

Центром соціальних служб Холодногірського району проводяться навчальні заняття для батьків з метою підвищення їх педагогічної та психологічної компетенції, також заняття спрямовані на покращення соціалізації родин та психологічне розвантаження батьків.

Одним із соціальних партнерів, що надає допомогу цієї категорії сімей, є комунальний заклад Харківський міський центр комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Промінь». Для вирішення вищезазначених проблем та задля можливості поліпшення або відтворення життєдіяльності, соціальної абілітації, адаптації та повернення до повноцінного життя, родини дітей з інвалідністю, що проживають у Холодногірському районі, відвідують заняття, які проводяться Центром реабілітації "Промінь".

Гра – це робота дитини. Навички, що формуються за допомогою гри, легше систематизуються, ніж навички, сформовані шляхом виконання інструкцій. Також однією із засад, що поліпшують результати роботи є залучення всіх членів родини, що проживають разом із дитиною з інвалідністю. Тому на базі Ценру реабілітації "Промінь" спеціалістами, в ігровій формі, проводяться заняття для сімей з дітьми, які мають інвалідність. Ці заняття, окрім впливу на дитину, мають на меті поліпшити рівень педегогічної підготовки батьків, які зіткнулись із завданням виховання дитини з інвалідністю. 

Всі заходи відбуваються з дотриманням карантинних обмежень.

Якщо Ваша родина зіткнулась із задачею виховання дитини з інвалідністю, звертайтесь до Центру соціальних служб по консультаційну та інформаційну допомогу. Телефон для зв’язку 725 34 48

Дякуємо нашому соціальному партнерові – Харківському міському Центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю "Промінь", та сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.

Замість одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» після закінчення їх в регіонах надаватиметься грошова компенсація. Таке рішення ухвалив уряд 29.07.2020  та вступило в дію з 1-го вересня 2020 року.

Хто може отримати компенсацію?

• Громадяни України, іноземці та особи без громадянства у яких народилась дитина та які разом з нею на законних підставах проживають на території України, є її батьками, патронатними вихователями, прийомними батьками, батьками-вихователями, опікунами (якщо батьки відмовились від новонародженої дитини в пологовому будинку (відділені), пренатальному, неонатальному центрі) і забезпечують належні умови для догляду за нею та її виховання;
• Громадяни, які у 2020 році не отримали пакунок малюка в натуральному вигляді, можуть звернутися за грошовою компенсацією протягом 12 місяців з дня народження дитини.

З чого почати:

1. Звернутися до АТ «КБ «ПриватБанк» для відкриття поточного рахунку Отримувачу грошової компенсації зі спеціальним режимом використання та отримання картки «Пакунок Малюка»

2. Звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення/виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади (далі – структурний підрозділ) за місцем проживання/перебування із заявою (форма якої визначена Постановою) та пакетом документів в паперовому або електронному вигляді.

Перелік документів:

1. Копія свідоцтва про народження дитини;

2. Довідка з пологового будинку про неотримання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (у разі народження дитини у пологовому будинку в 2020 році);

3. Копія ідентифікаційного номеру або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від отримання ідентифікаційного номеру);

В окремих випадках додатково надають:

4. Копію посвідки на постійне місце проживання/посвідчення біженця/ довідки про звернення за захистом в Україні/ посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

5. Копію рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення опіки/ рішення про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя/рішення про влаштування до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї.

Коли Ви отримаєте грошову компенсацію?

1. Після звернення із заявою та пакетом документів про призначення грошової компенсації, структурні підрозділи розглядають подані документи (відомості), перевіряють видачу одноразової натуральної допомоги (у разі народження дитини вдома або за межами України) та протягом 5ти робочих днів з дати надходження заяви приймають рішення.

2. Якщо всі документи подані та відомості позначено вірно – приймається рішення про призначення грошової компенсації. Протягом 1 робочого дня після прийняття рішення Отримувачу видається чи надсилається письмове повідомлення.

Увага ! Якщо документи подані не в повному обсязі – приймається рішення про відмову у призначені грошової компенсації (із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення)

3. Щомісяця до 10 числа структурні підрозділи формують реєстр Отримувачів грошової компенсації та подають Мінсоцполітики, який в свою чергу формує зведений реєстр та не пізніше наступного робочого дня передає Банку.

4. Протягом 7 робочих днів після формування зведеного реєстру Казначейство здійснює перерахунок Банку для подальшого їх перахування на спеціальні рахунки Отримувачів грошової компенсації.

На що витрачати грошову компенсацію:

Після зарахування коштів для виплат «пакунок малюка» Отримувачі самостійно витрачають кошти виключно на купівлю:

- дитячих товарів – засобів догляду за дитиною та дитячих засобів гігієни, в тому числі підгузків, серветок, дитячого одягу та взуття, дитячого харчування, дитячого посуду, дитячих іграшок, текстилю для дітей, у тому числі рушників, ковдр.

- товарів для породіллі – прокладок для лактації, прокладок післяпологових.

Де купувати товари

Придбати встановлені товари Отримувач зможе у закладах торгівлі, інтернет-магазинах, які приєднались до реалізації пілотного проекту з монетизації одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка».

Реєстр таких закладів торгівлі розміщується на офіційних веб сайтах АТ «КБ «ПриватБанк» та Мінсоцполітики (за посиланням: https://pakunok-malyuka.ioc.gov.ua/outletaddresses)

УВАГА! кошти можуть бути витрачені протягом року з дня їх нарахування.

КОНСУЛЬТАЦІЇ ПРАЦІВНИКАМИ

Центру соціальних служб Слобідського району м. Харкова з 19.10.2020 до зняття відповідних обмежень будуть надаватися ВИКЛЮЧНО ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕЛЕФОННОГО ЗВ’ЯЗКУ, ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ ТА МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ!!!

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 , 725-26-87

наші сайти: http://dovira.kh.ua/

Instagram: slobidsky_css

https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy/

Організаторами заходу «Ми до тебе, казка, в гості завітали» стали фахівці Центру і студенти Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. У казковій естафеті взяли участь діти віком від 6 до 12 років, які виховуються у сім’ях, що опинилися в складних життєвих обставинах. Спочатку малеча виконала вправу «Угадайка», під час якої їм було продемонстровано картинки з персонажами із різних мультфільмів. Діти разом з батьками вгадували назви мультфільмів, а потім співали пісні із них: «Антошка», «А хто такі фіксики», «Пісня Червоної Шапочки» тощо.

Після цього малеча разом із соціальними фахівцями та студентами виконала танець з Бабою-Ягою, розподілила з Феєю різнокольорових метеликів по квіточкам, а потім зібрала із окремих деталей улюблених героїв мультфільмів. Всі діти поводили себе активно і демонстрували оточуючим щирий азарт і зацікавленість у всьому, що відбувалося цього вечора у залі.

Як відзначають організатори заходу, головною його метою було налагодити ефективний процес взаємодії здобувачів освіти та дітей з особливими освітніми потребами, залучивши їх до процесу творчості та створивши реабілітаційно-розвивальну ситуацію. Під кінець заходу всі діти отримали заохочувальні подарунки – набір для проведення розкопок, хлопчикам – у пошуку двох скелетів динозаврів, а дівчаткам – у пошуку діамантів.

Захід для дітей на базі Центру відбувся з дотриманням усіх вимог карантину, запровадженого у зв’язку із поширенням вірусної хвороби COVID-19. Всі учасники та організатори використовували спеціальні засоби індивідуального захисту.

Центр соціальних служб Київського району м. Харкова висловлює щиру вдячність Харківському національному педагогічному університету ім. Г.С. Сковороди за багаторічну та плідну співпрацю з метою надання посильної допомоги та проявлену увагу до сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах.

Фахівцями Центру соціальних служб Новобаварського району м. Харкова було проведено захід з підобліковими Новобаварського відділу філі Державної установи "Центр пробації". Зокрема було розглянуто питання надання соціальної послуги соціального супроводу згідно Державних стандартів надання соціальних послуг. В процесі роботи учасників заходу ознайомлено з основними напрямками роботи Центру соціальних служб, шляхи вирішення соціальних питань, мінімізації ризику потрапляння у складні життєві обставини, а також шляхи їх подолання. Також було наголошено про можливість звернення по допомогу у разі потреби та повідомлено про необхідну плідну співпрацю для надання ефективної соціальної підтримки отримувачам послуг.

Спортивний захід відбувся у відповідності до календарного плану і програми спільних заходів ХОО «ФСС «Динамо» України і Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі – ГУНП в Харківській області) з організації і проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів для дітей вразливих категорій.

У квесті прийняли участь тридцять три молодих спортсмени – учні 6-9 класів, які люблять спорт і ведуть активний спосіб життя. Спочатку всі учасники розділилися на одинадцять команд по три чоловіки у кожній. За сценарієм їм необхідно було протягом однієї години пройти визначену дистанцію за картою і знайти під певними деревами прапорці з цифрами. Кожна команда наносила знайдені цифри на спеціальний бланк, виданий організаторами заходу на старті, за допомогою ручного компостеру.

Грамотами, медалями та спеціальними призами були відзначені команди, які прийшли до фінішу з максимальною кількістю нанесених цифр і зайняли перше, друге і третє місце відповідно. Трійка лідерів отримала цінні подарунки: музичні колонки, навушники та ручні смарт-годинники, а всі інші учасники – солодощі та фруктові соки. Також для дітей були проведені показові виступи працівників Управління поліції охорони і кінологічної служби ГУНП в Харківській області.

За словами організаторів спортивного заходу, головною метою його проведення є щире бажання розвивати і підтримувати у молоді прагнення до здорового і активного способу життя. Захоплююча боротьба між підлітками була корисною не тільки для їхнього здоров’я та самопочуття, а й для формування лідерських якостей особистості і вміння злагоджено працювати у команді.

Дитячий спортивний захід відбувся на свіжому повітрі з дотриманням усіх вимог карантину, запровадженого у зв’язку із поширенням вірусної хвороби COVID-19. Всі учасники та організатори дотримувались необхідної дистанції і використовували спеціальні засоби індивідуального захисту – одноразові маски для обличчя і дезінфектори для рук.

Центр соціальних служб Київського району м. Харкова висловлює щиру вдячність Харківській обласній організації «Фізкультурно-спортивна спілка «Динамо» України та Головному управлінню Національної поліції в Харківській області за організацію і проведення дитячого спортивного заходу, а також за допомогу у формуванні навичок здорового способу життя і цілеспрямованості до поставленої мети у підростаючого покоління.

 Посттравматичні стресові порушення сприяють формуванню специфічних сімейних відносин, особливих життєвих сценаріїв і можуть впливати на все подальше життя. Психічна травма, психологічний шок і їхні наслідки – ось що буде визначати життєвий настрій тих, хто вижив у військових конфліктах. Повертаючись до звичайного життя після впливу екстремальних умов, люди ніяк не можуть адаптуватися до мирних умов. Страх, агресивність, підозрілість для багатьох стають постійними супутниками життя. Слід зазначити, що адаптація учасників або свідків бойових дій до умов цивільного життя характеризується напруженими відносинами між ними й суспільством.

 Вказані особливості психологи враховуються при організації реабілітаційних заходів. У психокорекційній роботі, що проводиться, можна виділити кілька напрямів: формування навичок саморегуляції, корекція індивідуальних психологічних властивостей особистості, а також особистісне зростання і розвиток комунікативних здібностей.  Найбільш вживаними є групові релаксаційні заняття із застосуванням вправ аутотренінгу та саморегуляції. Основна мета таких занять – психологічна допомога військовослужбовцям із ПТСР (посттравматичного стресового розладу) прийти до згоди з самим собою, зняти психічну напругу, побути в енергетично багатих станах «аутогенного занурення», що дозволяє глибоко відпочити і пропустити у свідомість нові життєві ідеї, зміст, побачити невидимі до цього межі реальності. Загалом переживання станів релаксації й аутогенного занурення істотно підвищує можливості профілактики виражених станів – зняття стресових реакцій, а також формування станів підвищеної працездатності. Заняття з релаксації, саморегуляції й аутотренінгу, крім того, що знімають нервово-психічне напруження, відновлюють емоційну рівновагу, насамперед, відкривають можливості прислухатися до самого себе, почати діяти, керуючись своїми почуттями, інтересами і спонуканнями.

Соціально-психологічна робота з учасниками бойових дій спрямована не стільки на зняття симптоматики або пошук причин неблагополуччя, скільки «у майбутнє», на особистісне зростання людини, розвиток його «Я-концепції», самосвідомості, формування нових цінностей життя. Найбільш успішним є консультування, коли робота спрямована не на причину виникнення складностей отримувача послуги, а на закладені у ньому можливості зміни особистості.

Члени сімей військовослужбовців (живих і загиблих) також можуть звернутися до психолога.

Якщо Вас та членів Вашої родини не обійшла стороною проблема 

посттравматичного стресового розладу, 

звертайтесь по допомогу до Центру соціальних служб Холодногірського району

за телефоном 725 34 48.

Ми Вам допоможемо!

 

- Ваше завдання – зупинити заїкання на наявному рівні, запобігти його подальшому розвитку й подбати про те, щоб дитина якомога більше розмовляла.

- Не показуйте дитині, що ви засмучені через її заїкання.

- Дбайте про здоров'я дитини: якісний сон і харчування, дотримання встановленого розпорядку дня.

- Спостерігайте за дитиною, коли вона розмовляє. Показуйте своїм виглядом, що ви цікавитеся тим, що вона говорить, а не тим, як вона це робить.

- Не змушуйте дитину говорити перед сторонніми людьми. Нехай дитина розмовляє стільки, скільки хоче сама.

- Приймайте дитину такою, якою вона є. Не відштовхуйте її й не давайте їй приводу відчувати себе знехтуваною.

- Не підказуйте дитині й не перебивайте її. Дозвольте їй самій закінчувати фрази.

-  Стежте за емоційним станом дитини, коли вона заїкається в школі та вдома.

- Заохочуйте різні заняття й хобі дитини. Давайте їй позитивний зворотний зв'язок і підтримку.

- Не квапте дитину, коли вона говорить, і не вказуйте, як потрібно розмовляти.

-  Спілкуйтеся з дитиною в спокійній, розслабленій манері. Покажіть їй приклад спокійного, довірливого, повільного спілкування.

- Уникайте фраз типу: «Думай, перш ніж говорити», «Говори повільніше (або швидше)», «Почекай, перш ніж говорити» та інших.

 - Не радьте дитині розмовляти простими словами – це тільки переповнить її страхом використовувати складні слова та фрази.

 - Заохочуйте спілкування дитини вдома та в школі.

-  Ініціюйте спонтанне спілкування з дитиною під час ігор.

 - Дозвольте дитині зупинятися та знову починати говорити, коли вона заїкається.

-  Постарайтеся поводити себе однаково, коли дитина заїкається й коли розмовляє нормально.

-  Спокійно сприймайте той факт, що у дитини іноді можуть виникати ускладнення з мовленням, особливо якщо її це теж турбує. Проста фраза: «Я бачу, тобі важко говорити» зніме напругу, тому що дитина побачить, що ви ставитеся до цього спокійно.

- Не використовуйте слово «заїкання», коли говорите про манеру мовлення з дитиною або з кимось у її присутності. Краще використовуйте описові фрази, наприклад, «ускладнення вимови», «уривчасте мовлення» тощо. Але якщо дитина сама називає свій розлад «заїканням», уникати цього слова буде неприродно.

-  Не змушуйте дитину розмовляти у дні, коли в неї посилюються напади заїкання.

- Коли дитина заїкається, повторіть її фразу. Це дасть зрозуміти, що ви її чуєте, і дозволить запам'ятати правильну вимову.

- Відкрито говоріть з дитиною про заїкання, якщо вона цього хоче, але не акцентуйте на цьому увагу.

- Пам'ятайте, що дитина успадковує поведінку батьків, формуючи свої мовні навички. Хваліть дитину за будь-який успіх.

- Не винагороджуйте дитину цукерками. Скоротіть до мінімуму споживання нею цукру й таких продуктів, як газовані напої й тістечка.

- Коли в дитини посилюються напади заїкання, постарайтеся дати їй більше позитивного досвіду спілкування. Говоріть з нею разом, дозвольте їй співати, читати, декламувати дитячі вірші тощо.

- Батькам потрібно дати дитині позитивний приклад спілкування в спокійній манері. Не ставте дитині занадто високих вимог.

- Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати дитину у часі. Розмовляйте з нею повільно та спокійно. Не перебивайте дитину – так вона буде відчувати, що повинна говорити швидше, а це погіршить ситуацію.

- Заохочуйте ситуації, коли дитина спонтанно розмовляє з вами під час ігор тощо. Встановлюйте з нею візуальний й тактильний контакт, посміхайтеся їй, використовуйте дотик.

- Спілкуйтеся з дитиною під час цікавих занять, таких як похід до зоопарку, в парк атракціонів, музей. Обговорюйте під час прогулянки побачене.

- Батьки повинні допомогти дитині не відчувати сорому з приводу власного заїкання. Можна іноді самим імітувати легке заїкання, щоб дитина зрозуміла, що у всіх іноді трапляються розлади мовлення.

- Якщо братики або сестрички дражнять дитину із заїканням, батькам потрібно втрутитися. Поговоріть з ними, коли дитина не бачить і не чує. У дитини більше шансів упоратися з заїканням, якщо друзі, сусіди та знайомі не критикують її.

Не можна уникнути неприємних подій, таких як хвороби, неприємні ситуації та конфлікти. Однак пам'ятайте, що вони можуть призвести до розладів мовлення дитини.

     Заїкання – складна проблема, її вирішення потребує допомоги. Зверніться до логопеда, який спеціалізується на даній проблемі! Це проблема, з якою можна впоратися!!!