У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом. Контактні дані:
✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району

м. Харкова - вул. Біблика, 20/8, 093 385 79 12;
✔️Відділ соціальної роботи по Київському району

м. Харкова - вул. Алчевських, 5, 098 711 55 08;                   
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району

м. Харкова - вул. Танкопія, 11/1, 096 518 04 61;                 
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району

м. Харкова - вул. Полтавський Шлях, 11, 068 066 21 88;                 
✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району

м. Харкова - вул. Богдана Хмельницького, 8, 067 195 31 41; 
✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району

м. Харкова - вул. Руслана Плоходька, 3, 063 465 88 03;
✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району

м. Харкова - вул. Плеханівська,  42, 091 615 09 98;                                 
✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському  району

м. Харкова - вул. Полтавський Шлях, 46, 063 524 91 45;
✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському  району

м. Харкова - м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, 066 194 24 19

Про шкоду куріння знає кожен, але ця звичка все одно дуже розповсюджена. Чому люди продовжують курити, знаючи про небезпеку для здоров’я? Чи справді курцям подобається палити? Що буде, якщо кинути палити? І як це зробити? Відповіді на ці запитання знайдете в цьому дописі.

1. За статистикою, яку можна побачити на першому слайді, зрозуміло, що більшість курців прагнуть позбутися цієї звички. Якщо ж вони цього ХОЧУТЬ, то чому ж не МОЖУТЬ цього зробити

 2. Залежність від куріння включає в себе три складові: психологія, фізіологія та соціальність.

Психологічна залежність: Курити через стрес або через сильні емоції. Тут слід зазначити, що паління — це короткочасне "задоволення", воно не може розв’язати ментальні проблеми або боротися зі стресом. Детальний розбір питання «А що ж, власне, заважає мені відмовитися від нікотину?», часто допомагає кинути палити. Психологія проблеми є набагато сильнішою, ніж фізична залежність від хімічних речовин.

 Соціальна залежність: Курити "за компанію" або, щоб "справити враження", курити разом як привід для спілкування. Цей вид залежності найяскравіше проявляється у підлітків. Вони можуть почати курити, бо так роблять друзі, бо хочуть здаватися "крутими" або "влитися" в нову компанію.

️ Фізична залежність: Курити через "ломку". Нікотин – найшвидший наркотик, він миттєво всмоктується в кров і відразу ж дає відчутний поштовх в мозок. Після першої ж затяжки людина отримує дозу речовини та відчуває невелике затуманення в голові й почастішання пульсу. Процес виведення нікотину починається майже в той же момент, коли недопалок потрапляє в попільничку, і протікає досить стрімко: вже через годину вміст нікотину в крові стрімко падає і починається нікотинова ломка – непереборне бажання знову затягнутися тютюном.

3. Позитивні зміни в організмі колишнього курця

• протягом 12 годин  знижується вміст чадного газу у крові до норми
• протягом 2 — 12 тижнів поліпшується кровообіг; об’єм роботи легень збільшується на 30%
• протягом 1 — 9 місяців зменшується кашель, втомлюваність та задишка; •зменшується схильність до респіраторних хвороб; починають відновлюватися тканини легень, видаляється слиз
• протягом 1 року ризик розвитку ішемічної хвороби серця знижується вдвічі, порівняно з курцями
• через 5 років ризик інсульту скорочується до рівня тих, хто ніколи не курив
• через 10 років наполовину зменшується ризик розвитку раку легень, порівняно з курцями, а також ризик захворіти на рак ротової порожнини, горла, стравоходу, сечового міхура, підшлункової залози та шийки матки
• через 15 років ризик ішемічної хвороби серця знижується до рівня тих, хто ніколи не курив.

 Висновки ви в праві робити самі, але ми закликаємо вас:

"Кидайте палити - збережіть життя і здоров'я!"

А поради про те, як це робити читайте на останньому слайді

Під час спілкування хлопці та дівчата дізнались, що місця, які раніше були нам знайомі та безпечні, зараз можуть приховувати небезпеки – міни, боєприпаси та інші вибухонебезпечні предмети. Тому для того, щоб убезпечити себе та своїх рідних, потрібно дотримуватися чотирьох основних правил:

Правило № 1 Будь уважний!

Правило № 2 Не підходь!

Правило № 3 Не чіпай!

Правило № 4 Телефонуй 101

Також діти дізнались про вибухонебезпечні предмети, про спеціальні знаки, якими позначають території, де розташовані міни чи вибухонебезпечні предмети, переглянули відео з даної тематики, намалювали дитячого улюбленця пса Патрона.

Цей захід спрямовано на виховання почуття відповідальності за своє життя та життя інших людей, формування у дітей пильності та спостережливості до предметів та речовин, що їх оточують: на вулиці, у транспорті, у приміщеннях, й про їхню загрозу життю та здоров'ю.

Активні бойові дії на території України, в тому числі міста Харкова і Харківської області, призвели до того, що велика частина країни таїть у собі небезпеку від вибухонебезпечних предметів для людського життя. Шкода, яку вони можуть завдати, непоправна, а інколи й смертельна, тому ігнорувати їх не варто ні дорослим, ні тим паче дітям.

Небезпечні предмети, зокрема міни, можуть трапитися на будь-якому кроці – у полі, на дорозі, у водоймі, на узбіччі, у лісі або навіть біля житлового будинку. Міни – це боєприпаси, що встановлюються під землею, на землі чи поблизу землі або іншої поверхні і призначені для вибухів, спричинених присутністю, близькістю чи контактом людини або транспортним засобом. Від шкоди, яку вони завдають, можна втратити здоров’я чи навіть життя.

Для того, щоб запобігти виникненню таких наслідків, необхідно бути дуже уважними і відповідальними у повсякденному житті, звертати увагу на підозрілі і незнайомі предмети. Правильне і своєчасне реагування на знайдену міну – це запорука збереженого здоров’я і життя, як власного, так і оточуючих.

Головні правила поводження при виявленні міни:

1. Не підходити близько до незнайомого/вибухонебезпечного предмета.
2. Не чіпати незнайомий/вибухонебезпечний предмет руками.
3. Повідомити про знахідку дорослих та/або зателефонувати за номером «101».

Цю та іншу корисну інформацію отримали всі учасники заходу, які завітали до Відділу із щирим бажанням стати більш обізнаними у даному питанні. У пізнавальному тренінгу взяли участь батьки та діти віком від шести до п’ятнадцяти років із сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах, які проживають на території Київського району міста Харкова. Під час заходу вони дізналися правила мінної безпеки, а також отримали корисні подарунки – тематичну літературу, зошити, яскраві самоклейки та заготівки для самостійних розмальовок.

Пізнавальний захід для дітей відбувся за підтримки Благодійної організації «Українська освітня платформа» у співпраці з Дитячим Фондом ООН (UNICEF) в рамках реалізації проєкту «Освітня програма з протидії мінній небезпеці».

Тренінг для дітей пройшов із дотриманням усіх вимог безпеки проведення заходів в умовах дії воєнного стану.

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» висловлює щиру вдячність БО «Українська освітня платформа» та Дитячому Фонду ООН (UNICEF) за надану допомогу у проведенні заходу та проявлену увагу до сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

“Радість почали сприймати як щось заборонене під час війни, але зараз цей стереотип втратив свою силу і люди почали відчувати радість теж. Немає правильних чи неправильних емоцій, тим паче в такій ситуації. Якщо хочеться плакати - плачте, якщо сміятись - смійтесь”.

Для того, щоб оцінити рівень емоційного дискомфорту, психологи рекомендують робити для себе так звану “перевірку”.

Тобто людина повинна себе сама уявно оцінити від 0 до 10 на скільки зараз відчуває емоційний дискомфорт. Психологи пояснюють, якщо виходить 0 це означатиме, що дискомфорту немає, натомість результат 10 - максимально можливий рівень.

“Якщо позначка 5 і вище, рекомендую вивчити декілька технік саморегуляції та практикувати в таких ситуаціях. Для цього можна зробити свій список, наприклад речі які вам допомагають при стресових ситуаціях, скажімо слухання музики чи дзвінок до близької людини, або ж записати думки у щоденник. Якщо ці відчуття дуже дискомфортні, бажано звернутися до психолога чи психотерапевта”.

Як кажуть психологи, перевага в тому, що з часом мозок запам’ятовує механізм дії цих технік і через якийсь час вже з самого початку вправи, вона починає діяти заспокійливо.

Досить часто ми стикаємося із проблемою тривалого пошуку потрібного телефону, адреси або електронного посилання для отримання необхідної інформації. Де знаходиться і коли працює те чи інше відділення Управління соціального захисту населення, як оформити державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, який графік роботи Пенсійного фонду, що входить до переліку повноважень Національної соціальної сервісної служби України – відповідь на ці та багато інших питань можна отримати дистанційно, не витрачаючи особистий час на поїздки та стояння у черзі.

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» підготував для відвідувачів сайту добірку корисних телефонів та електронних посилань для комфортного і швидкого пошуку актуальної інформації.

Центр надання адміністративних послуг Київського району м. Харкова (ЦНАП):

Адреса: м. Харків, вул. Чернишевська, 55

Контакт-центр (адміністративні послуги): 0-800-57-34-34

Скайп: cnap-kiev

Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради

Адреса: м. Харків, вул. Сумська, 78

Контактний телефон: +38 (057) 725-03-33

Електронна пошта: 03196601@mail.gov.ua

Служба у справах дітей по Київському району м. Харкова Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради

Адреса: м. Харків, вул. Чернишевська, 55

Контактний телефон: +38 (057) 700-03-85; +38 (057) 700-04-21

Електронна пошта: 35857909@mail.gov.ua

«Прозорий офіс» Київського району м. Харкова

Адреса: м. Харків, вул. Чернишевська, 55

Багатоканальний телефон для консультації та попереднього запису: 0-800-304-304

Контакт-центр: +38 (057) 725-03-33

Сервісний центр Пенсійного фонду у Київському районі м. Харкова

Адреса: м. Харків, вул. Чернишевська, 55

Гаряча лінія: +38 (057) 725-35-00

Центр обслуговування платників Київської державної податкової інспекції

Адреса: м. Харків, просп. Науки, 9

Модератор (щодо надання послуг): +380 (57) 700-57-70

Електронна пошта для подання письмових звернень в електронному вигляді: kh.zvernennya@tax.gov.ua

Електронна пошта для подання запитів на отримання публічної інформації: kh.publicinfo@tax.gov.ua

Електронна пошта: kh.official@tax.gov.ua

Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба)

Контакт-центр: (044) 289-87-89

Електронна пошта: info@nssu.gov.ua

Сайт: https://nssu.gov.ua/

Сторінка у мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/nssu.national.social.service.ukraine

Пенсійний фонд України (ПФУ)

Контакт-центр: 0-800-503-753, +38 (044) 281-08-70, +38 (044) 281-08-71

Електронна пошта: info@pfu.gov.ua

Сайт: www.pfu.gov.ua

Сторінка у мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/pfu.gov.ua

Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики)

Канал у мережі Телеграм: https://t.me/MinSocUA

Сторінка у мережі Фейсбук: https://facebook.com/MLSP.GOV.UA

єДопомога

Сайт: https://edopomoga.gov.ua/

Сторінка у мережі Інстаграм: Instagram.com/edopomoga.gov.ua

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю

Сайт: https://www.ispf.gov.ua/

Сторінка у мережі Фейсбук: https://www.facebook.com/fszoiukraine

Урядова «Гаряча лінія»: 15-45.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Мета заходу: виховання у дітей почуття любові й поваги до родини та матері, як берегині роду; сприяння гармонізації внутрішньо сімейних відносин; зміцнення родинних зв’язків; підвищення статусу інституту української сім’ї, престижу сімейного способу життя; сприяння процесам соціальної та психологічної адаптації учасників у подоланні напруженості в умовах воєнного стану. Під час заходу з сім’ями проводилися бесіди щодо сімейних цінностей, культурної спадщини українського народу та його звичаїв, обрядів, традицій, а також майстер-клас з плетіння браслетів «Синьо-жовта стрічка – оберіг української сім’ї», розповсюджувалися корисні інформаційні матеріали з порадами для батьків та переліком можливостей отримання соціальної допомоги і підтримки в м. Харкові. Учасникам був представлений відеоролик, що був покликаний формуванню нових та укріпленню сталих сімейних традицій, які передаватимуться по родоводу. Споконвіку традицією нашого народу є пісня. У супроводі пісень люди працювали, відзначали свята, проводжали у далеку путь, а козаки воювали. Дотримуючись традиції, для учасників під час заходу лунали українські пісні у виконанні вокаліста.

Висловлюємо подяку всім учасникам заходу, партнерам, керівництву закладів освіти, а в особливості дітям підліткового віку за ініціативу щодо передачі сплетених браслетів, як оберегу, Захисникам, які боронять наразі нашу Батьківщину!

Вигорання не з’являється раптово – воно розвивається поступово. Цей стан не є хворобою, втім він може прискорювати розвиток, наприклад, депресії. Вигорання – не те саме, що й стрес на роботі. Стрес виникає тоді, коли людина намагається пристосуватися до навантаження, і він не є абсолютно негативним. Вигорання розвивається, коли людині не вдається адаптуватися, а стан стресу продовжується.

Основними ознаками вигорання є:

• сильна непереборна втома, виснаження;
• дистаюнцівання від роботи , цинічне ставлення до неї;
• відчуття неефективності й знижена професійна самооцінка.

Як запобігти вигоранню на роботі?

Розділяйте роботу і дозвілля. Не беріть робочі завдання додому і не розв’язуйте особисті проблеми на роботі.

Плануйте роботу заздалегідь, навчіться казати «ні» і чітко визначайте пріоритетність виконання завдань.

Чітко дотримуйтеся визначених пріоритетів.

Піклуйтеся про фізичний стан. Намагайтеся достатньо спати, повноцінно харчуватися і зберігати здоровий рівень фізичної активності.

Працюйте над добрими стосунками вдома і будуйте екологічні відносини на роботі, підтримуйте відкриту робочу атмосферу.

Визначте власні можливості та план кар’єрного зростання, намагайтеся постійно підтримувати та підвищувати кваліфікацію.

Сприймайте свою роботу як вагому. Адже кожна професія є важливою і кожен внесок має значення.

Така поведінка, на відміну від маніпулятивних упереджень, сприяє екологічній партнерській взаємодії. Ось ці права:

1. Право оцінювати власну поведінку, думки й емоції і відповідати за їх наслідки.

Упередження: «Я не повинен незалежно від інших оцінювати себе й свою поведінку. Насправді оцінювати й обговорювати мою особистість у всіх випадках повинен не я, а хтось більш розумний й авторитетний»

2. Право не просити вибачення і не пояснювати свою поведінку.

Упередження: «Я відповідаю за свою поведінку перед іншими людьми, бажано, щоб я звітував перед ними й пояснював все, що я роблю, перепрошував за свої вчинки».

3. Право самостійно обміркувати, чи відповідаю я повністю або певною мірою за вирішення проблем інших людей.

Упередження: «У мене більше зобов'язань щодо деяких установ і людей, ніж до себе. Бажано пожертвувати власною гідністю й пристосуватися».

4. Право змінити свою думку.

Упередження: «У разі, якщо я вже висловив якусь думку, не треба її ніколи змінювати. Я б мав просити вибачення або визнати, що помилявся, а це б означало, що я не компетентний і не здатний вирішувати».

5. Право помилятися і відповідати за свої помилки.

Упередження: «Мені не личить помилятися, а якщо я зроблю якусь помилку, я повинен відчувати себе винуватим. Бажано, щоб мене і мої рішення контролювали».

6. Право сказати: «я не знаю».

Упередження: «Бажано, щоб я зміг відповісти на будь-яке питання».

7. Право бути незалежним від доброзичливості інших і від їхнього гарного ставлення.

Упередження: «Бажано, щоб люди до мене добре ставилися, щоб мене любили, я потребую інших людей».

8. Право приймати нелогічне рішення.

Упередження: «Бажано, щоб я дотримувався логіки, розуму, раціональності й обґрунтованості в усьому, що я роблю. Розумно тільки те, що логічно».

9. Право сказати: «я тебе не розумію».

Упередження: «Я повинен бути уважний і чутливий до потреб оточення я повинен "читати їх думки". У разі, якщо я це робити не буду, я безжальний невіглас і ніхто мене не буде любити».

10. Право сказати: «мене це не цікавить».

Упередження: «Я повинен намагатися уважно й емоційно ставитися до всього, що трапляється у світі. Напевно, мені це не вдасться, але я повинен намагатися щосили цього досягти. В іншому випадку, я черствий, байдужий»

Захід був присвячений удосконаленню алгоритмів реагування на випадки домашнього насильства, виявлення ознак домашнього насильства та тлумачення факторів конфлікту.

Дякуємо партнерам за продуктивну роботу та плідеру співпрацю на теренах запобігання та протидії домашньому насильству у місті Харкові!