У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом. Контактні дані:
✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району

м. Харкова - вул. Біблика, 20/8, 093 385 79 12;
✔️Відділ соціальної роботи по Київському району

м. Харкова - вул. Алчевських, 5, 098 711 55 08;                   
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району

м. Харкова - вул. Танкопія, 11/1, 096 518 04 61;                 
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району

м. Харкова - вул. Полтавський Шлях, 11, 068 066 21 88;                 
✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району

м. Харкова - вул. Богдана Хмельницького, 8, 067 195 31 41; 
✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району

м. Харкова - вул. Руслана Плоходька, 3, 063 465 88 03;
✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району

м. Харкова - вул. Плеханівська,  42, 091 615 09 98;                                 
✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському  району

м. Харкова - вул. Полтавський Шлях, 46, 063 524 91 45;
✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському  району

м. Харкова - м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, 066 194 24 19

1. Шукаємо мотивацію!

Мотивація - причини нашої поведінки, дій. І їх треба знайти. Наприклад: «Я не дуже хочу це робити. Але для мене важливі гроші, які я зароблю і зможу витратити на щось важливе та цікаве». Які вигоди, приємні наслідки матимуть дії? Якщо є розуміння мети, то легше рухатися вперед. Сфокусуйтеся на кінцевому результаті, а дії сприймайте як сходинки до нього.

2. Обирайте власні емоції!

Якщо немає фізичних перешкод для виконання запланованого чи важливого, а просто не хочеться це робити, то саме емоції стоять на шляху реалізації планів. Емоції можна і слід контролювати. Навчіться медитації. Це найдоступніший і найрезультативніший спосіб взяття під контроль емоційного стану.

3. Розбиваємо процес виконання на кроки!

Коли завдання складне - розбийте його на кілька простих кроків. Це допоможе зрозуміти, з чого почати, що наступне і який останній етап досягнення мети. Продумайте, що можна зробити негайно, а що пізніше. Обов'язково запишіть кроки до календаря та позначайте їх виконання! Важливо відводити на виконання кроків певний час.

4. Знайдіть однодумців!

Вам не обов'язково виконувати все самотужки. Попросіть про допомогу у виконанні якогось із кроків. Об’єднайтеся з кимось для розв'язання проблеми або просто оточіть себе людьми, які теж працюють над власними завданнями. Так ви отримаєте додаткову порцію мотивації.

5. Придумайте систему нагород!

Задоволення може бути чудовим додатковим мотиватором. Подумайте про невеличку, але приємну винагороду для себе, коли завершите роботу. Букетик квітів або десерт у улюбленому кафе, що вам буде приємнішим.

З тим, як Збройні Сили України звільняють тимчасово окуповані території України, стає відомо все більше й більше про воєнні злочини, вчинені російськими окупантами.

Якщо ви стали свідком або самі постраждали від сексуального насильства під час війни, ви можете повідомити про злочин й задокументувати його, дізнатися, як зібрати докази, звернутися за допомогою та підтримкою.

Усе це можна зробити за допомогою чат-боту «Допомога постраждалим від сексуального насильства, пов'язаного з війною» в Telegram @survivors_support_bot.

Посилання на чат-бот https://t.me/survivors_support_bot

За консультацією та допомогою звертайтеся на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації:

116 123

0 800 500 335

Telegram: @NHL116123

Instagram: @lastradaukraine

Facebook: @lastradaukraine

Анонімно. Безкоштовно. Конфіденційно

Нова редакція визначає, що соціальні послуги і послуги медичного догляду для громадян, які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, мають надаватись відповідно до вимог Законів України «Про соціальні послуги», «Про реабілітацію» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю».

До цього часу, попри наявні в попередній редакції Закону №1105 формулювання, що потерпілі на виробництві мають отримувати соціальні послуги і спеціальний медичний догляд, фактично такі соціальні послуги і послуги догляду потерпілі на виробництві отримували в грошовому еквіваленті.

Відповідно до нової редакції Закону, соціальні послуги та медичний догляд надаватимуться саме як послуги, через широку мережу інфраструктури, яка є в державі, а держава буде оплачувати надавачам відповідні послуги. Таким чином, право громадян на соціальні послуги та всі страхові виплати буде збережено в повній мірі, натомість зміниться сам механізм реалізації цього права.

На виконання вимог Закону, Міністерством соціальної політики, спільно з фахівцями Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду, Міністерства охорони здоров’я та експертами розроблено два проєкти Постанов Кабінету Міністрів, які дозволять забезпечити наданням соціальних послуг, послуг медичного догляду, допоміжними засобами реабілітації (ДЗР), медичними засобами всіх потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (відповідно до проведеної індивідуальної оцінки потреб).

Найближчим часом ці постанови буде винесено на розгляд Уряду, і вже з квітня 2023 року потерпілі на виробництві зможуть повноцінно користуватись всією інфраструктурою соціальних послуг, а також послугами медичного догляду, що надаються відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я та Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», надання ДЗР тощо.

Серед послуг, які раніше оплачувались Фондом соціального страхування України (ФССУ), послуга стороннього догляду та послуга побутового обслуговування (в редакції постанови ФССУ) наразі повністю покриваються соціальною послугою «догляд вдома», послуга спеціального медичного догляду – медичною послугою «мобільна паліативна допомога». При цьому, відповідно до проєкту Постанови, потерпілим на виробництві зможуть надаватись не тільки ці, а й будь-які інші медичні послуги.

Разом зі страховими виплатами, держава забезпечує надання послуг, а також можливість для потерпілого і його родини обрати на власний розсуд: доглядати рідного самим – з відповідною оплатою послуги, чи держава оплатить роботу професійного надавача послуги. В такому випадку члени родини зможуть продовжити свою економічну активність.

Якщо, за бажанням людини, соціальна послуга «догляду вдома» надаватиметься кимось з рідних, відповідно до пропозицій Міністерства соціальної політики (які мають бути підтримані Урядом), Пенсійний фонд оплачуватиме послугу, а загальна сума оплати становитиме більше 10 тис. грн. Ця сума перевищує розмір сум, які раніше оплачував ФССУ. У такому випадку родич, що здійснюватиме догляд за потерпілим, подаватиме відповідну звітність, аби отримувати оплату, а держава зможе контролювати, кому і за що саме сплачуються кошти.

Варто зазначити, що самому потерпілому на виробництві або від професійного захворювання, крім договору з надавачем послуг, інших документів підписувати/подавати не потрібно.

Прийняті рішення дозволять системно врегулювати надання соціальних послуг та взаємодію фахівців соціальної і медичної галузей для того, щоб відповідати на індивідуальні потреби всіх громадян, які отримали інвалідність, і потребують догляду та підтримки. Через повномасштабну війну кількість осіб, які отримали інвалідність за різних обставин, зросла і, на жаль, продовжуватиме зростати.

Головною метою впровадження нової редакції Закону №1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» є забезпечення наявності і дієвого надання соціальних послуг, а також максимальне розширення кількості надавачів цих послуг для всіх громадян, які їх потребують.

Детальний механізм отримання соціальних послуг буде оприлюднено після прийняття відповідних постанов.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Фрази «заспокойся, ти ще маленький, щоб це знати» і подібні – краще виключити. Оскільки дитина – це маленька особистість, скільки б їй не було років. Якщо вона ставить те, чи інше запитання, то це означає, що вона вже готова почути на нього правдиву відповідь, а от наскільки вона буде делікатною та зрозумілою для їх віку, залежить від батьків.

З дошкільнятами краще за все говорити у казковій формі, у розмові з дітьми шкільного віку можна обійтися без алегорій і пояснювати усю можливу небезпеку, пояснювати чому важливо ховатися у бомбосховище під час сирени. Якщо ви залишили свою домівку і переїхали в інше місто, також потрібно пояснювати, що ви переїхали не просто так, а тому, що там залишатися небезпечно. Що стосується підлітків, то тут важливо слідкувати за тією інформацією, яку вони отримують у соціальних мережах.  Відповідайте лише на запитання, які ставить дитина. Ваша відповідь має бути короткою та лаконічною, намагайтесь не підіймати тих аспектів, про які дитина не запитувала. Одне запитання – одна коротка відповідь.

Слідкуйте за своїм емоційним станом. Найважливіше для дитини – це стабільність дорослого. Кожен має право на емоції та почуття, якщо ви хвилюєтесь чи сумуєте, але при цьому зберігаєте стабільний стан – дитина зрозуміє. Маленька дитина не так боїться звуку сирен, як дорослого, який втрачає контроль над собою та над ситуацією. Це породжує відчуття тривожності, яке не аби як виснажує маленький організм.

Пам’ятайте, якщо поруч з вами є дитина, ви просто не маєте права втрачати контроль над своїми емоціями.  Завжди вислуховуйте дитину та запитуйте про її переживання, і якщо вона звертається до вас зі своїми страхами – дослухайте дитину до кінця, дайте пораду і максимально підтримайте. Чим старша дитина, тим більше інформації їй надавайте, головне робити це спокійним та впевненим тоном.
 

Подати заяву про визнання людини недієздатною можуть:

• члени її сім’ї;

• органи опіки та піклування;

• лікувальний психіатричний заклад.

Перелік документів які подаються для встановлення опіки над недієздатними особами, які визнаються судом недієздатними:

1. Копія паспорта опікуна(піклувальника) та підопічного.

2. Довідка МСЕК про групу інвалідності (у разі наявності групи інвалідності).

3. Копія правовстановлюючих документів на квартиру, машину та інше майно( свідоцтво про приватизацію, договір купівлі- продажу, тощо).

4. Акт обстеження умов проживання та опис майна особи, щодо якої розглядається питання встановлення опіки або піклування (складається представниками опікунської ради).

5. Заява (приймається з повним пакетом документів, зразок заяви надається представниками опікунської ради).

6. Заяви про надання згоди повнолітніх членів сім’ї недієздатного та членів сім’ї опікуна.

7. Довідка про стан здоров’я, з психоневрологічного диспансеру та про проходження профілактичного наркологічного огляду від нарколога.

8. Акт обстеження умов проживання майбутнього опікуна (складається представниками опікунської ради).

9.  Копії документів, що підтверджують родинні відносини майбутнього опікуна та особи, що потребує опіки (свідоцтво про народження, одруження, розлучення, тощо).

10. Рішення суду про визнання особи недієздатною, у разі якщо особа є недієздатною.

Якщо ви помітили у своєї дитини зміни настрою, чи поведінки — спробуйте скористатися наступними рекомендаціями:

Продовжуйте оточувати дитину любов’ю і турботою.

Маленькі діти почуваються захищеними та відчувають батьківську любов через тактильний контакт, коли ви лагідно обіймаєте їх, читаєте разом, притискаєте до себе або заколисуєте їх перед сном.

Якщо дитина не слухається, пам’ятайте про те, що таким способом вона намагається виражати ті почуття, які не може висловити, і спробуйте стримати своє роздратування.

Може бути так, що у вас просто немає внутрішнього ресурсу, аби підтримати свою дитину. Знайте, що це цілком нормально. Тож не забувайте також піклуватись про власне фізичне та психічне здоров’я. Ви не можете допомогти своїм дітям, якщо самі погано почуваєтеся. Не соромтеся також попросити про допомогу у близьких, за можливості зверніться до спеціаліста.

Бережіть себе та своє здоров'я!

Куди звертатись для оформлення опікунства

Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, звертається із заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання та подає такі документи:

Документи для опікунства:

1. Заява від подружжя (спільна, підписана обома). Якщо це заява на опіку, а не всиновлення, то вона має містити підписи і тих людей, хто відмовляється від опіки над дитиною.

2. Довідка про доходи за останні шість місяців або копія декларації про доходи, засвідчена в установленому порядку.

3. Право власності на житло, в якому проживатиме дитина, або інший документ, що підтверджує користування житловим приміщенням.

4. Для осіб, які перебувають у шлюбі, копія свідоцтва про шлюб.

5. Довідка про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також рекомендація центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних.

6. Копія паспорта.

7. Висновки про стан здоров’я подружжя, складений за формою згідно з додатком 5.

8. Довідки від нарколога та психіатра для осіб, які проживають із заявниками.

9. Довідка про відсутність (або наявність) судимостей.

10. Письмова згода від повнолітніх членів родини, які проживають разом, про взяття дитини-сироти на опіку, піклування тощо. Згода має бути засвідчена нотаріально або написана особисто перед посадовою особою, яка приймає документи.

П.40 Постанови КМУ «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» № 866 від 24.09.2008 (зі змінами)

Є чіткий протокол допомоги людям, які щойно пережили гостру стресову ситуацію. Він простий у застосуванні та підходить не тільки для психологів, а й для всіх, хто бере участь у ліквідації наслідків. Його дотримання дозволить надати першу необхідну допомогу.

Потрібно заспокоїтися самому. Працюйте лише у стабільному емоційному стані. Вам теж може бути страшно. Але ваша відмінність у тому, що ви можете контролювати емоції, тому зниження тривоги відбудеться швидше.

Вкрай важливо! ПРО емоції не говоримо, нам потрібно «увімкнути» зовсім інші зони мозку.

Не говоримо такі речі: «Заспокойтесь. Все буде добре. Все мине. Життя налагодиться» тощо. Такі слова замість надії дадуть людині, якій ви допомагаєте, відчуття самотності. Вона вам не повірить.

Говоримо в набагато повільнішому темпі, ніж зазвичай. Навіщо це? Для людини, якій ми надаємо допомогу, зовнішній світ звалився, більше немає нічого стабільного. Тому ми маємо бути реальними і дати відчуття опори, впевненості, стабільності.

Говоримо чіткими короткими фразами. «Поглянь на мене. Ти бачиш мене?» З цього можна розпочати. Людина відчуває ефект тунельного зору. Потрібно розширити цей тунель.

Встановлюємо контакт і даємо перше відчуття, що є щось, крім пережитого жаху. Спочатку представтеся.

Запитайте: «Як вас звати?»

Далі – куди ви йшли, що робили, що збирались робити, коли …? (завила сирена, почалися постріли, всі почали бігти – назвіть ситуацію).

Гострий стрес може розірвати безперервність подій життя. Ці питання поєднують події в один ланцюг, повертають почуття безперервності життя.

Повторіть за людиною відповідь – чітко та ясно. Доповніть, якщо ви знаєте ситуацію. Без емоцій та подробиць.

Ще потрібно включити мислення, відновити відчуття контролю та власної значущості. Цей етап вимагатиме вашої творчості. Можна, наприклад, попросити порахувати людей, поміряти комусь тиск (якщо є тонометр), подивитися номери будинків довкола. Приклад формулювання: «Допоможи мені, мені дуже потрібно дізнатися, які номери біля прилеглих будинків – от того й того, але в мене поганий зір».

Потім нормалізація. Говоримо: «Всі твої реакції, які ти відчуваєш (перерахувати те, що ви бачите, наприклад, сльози, розгубленість, тривога, спустошеність, жах, збентеження, загальмованість, агресія тощо) – це нормальні реакції на ненормальну ситуацію».

Рідкісна ситуація – людина в ступорі. Якщо людина завмерла і не реагує, застосовуйте голос (скажіть щось впевнено та голосно), візуальні подразники (помахайте рукою перед очима). Можна пробувати дати в руки щось контрастне (якщо поруч є швидка допомога, то можна взяти лід і дати в руки). Не треба бити по щоках (як ми бачили в кіно). Під час ступору людина чує і розуміє, але не може рухатися.

ВАЖЛИВО

Не вступати в суперечки з людиною, якій надаєте допомогу, навіть якщо її думка відрізняється від вашої. Не переконуйте. Це не наше завдання. Наше завдання – допомога людині, яка переживає гостру реакцію на стрес.

Пам'ятайте, ми надаємо допомогу людині, яка особливо схильна до навіювання. Кожне наше слово може бути як терапевтичним, так і руйнівним. Наше завдання – знизити вплив стресової ситуації. Тому не слід вживати складні розумні слова, які можуть заплутати.

Місія новостворенної Харківської психологічної служби:

• забезпечити мешканців громад Харківщини професійною психологічною допомогою;
• допомогти населенню громад подолати наслідки окупації та воєнних дій;
• допомогти ветеранам адаптуватись до цивільного життя.

Харківська психологічна служба працює як регіональний хаб, фахівці якого надають допомогу у Харкові та громадах області, куди виїжджають мобільні групи психологів та спеціалістів психосоціального супроводу.

Адреса в місті Харкові: м-н Свободи, 5, 6 підʼїзд, 10 поверх.

Домовитись про зустріч з психологом можна за телефонами:

• +38(068) 071-9929
• +38 (050) 071-9929
• +38 (063) 071-9929

Пн-Пт 9.00 - 17.00