У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом.

Контактні дані:
✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району

м. Харкова - вул. Біблика, 20/8, 093 385 79 12;
✔️Відділ соціальної роботи по Київському району

м. Харкова - вул. Алчевських, 5, 098 711 55 08;                   
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району

м. Харкова - вул. Танкопія, 11/1, 096 518 04 61;                 
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району

м. Харкова - вул. Полтавський Шлях, 11, 068 066 21 88;                 
✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району

м. Харкова - вул. Богдана Хмельницького, 8, 067 195 31 41; 
✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району

м. Харкова - вул. Руслана Плоходька, 3, 063 465 88 03;
✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району

м. Харкова - вул. Плеханівська,  42, 091 615 09 98;                                 
✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському  району

м. Харкова - вул. Полтавський Шлях, 46, 063 524 91 45;
✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському  району

м. Харкова - м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, 066 194 24 19

Проєкт складається з таких етапів:

1. Індивідуальне консультування щодо професійного визначення.

2. Тренінги та менторська підтримка.

3. Для всіх учасників:

– можливість скористатися послугами фахівців – щоденно працюватиме лінія психологічної підтримки;

– можливість брати участь у відкритих заходах з ознайомлення із новими професіями.

Участь у проєкті безкоштовна. Стати його учасниками можуть:

– повнолітні внутрішньо переміщені особи;

– ветерани та члени їхніх родин;

– люди з інвалідністю;

– особи, які через війну були вимушені покинути рідний регіон, але наразі повернулися (не є ВПО);

– мешканці деокупованих територій;

– інші категорії населення, які постійно проживають на територіях, підконтрольних Уряду України, але внаслідок війни втратили роботу та/або джерела доходу і шукають нові можливості для працевлаштування, започаткування або відновлення власної справи.

Команда фахівців допоможе вам:

– із пошуком роботи,

– з перепрофілюванням,

– із працевлаштуванням,

– з відновленням підприємницької діяльності.

З розкладом занять та докладною інформацією щодо проєкту можна ознайомитись на сайті організаторів.

Для її оформлення онлайн необхідно:

• зареєструватися або авторизуватися на порталі Дія;

• вибрати у меню послуг «Допомога при усиновленні дитини»;

• заповнити необхідні відомості;

• перевірити сформовану заяву та підписати її електронним підписом чи Дія.Підпис.

Результат розгляду заяви надійде в електронний кабінет користувача на порталі Дія або на вказану при реєстрації електронну пошту.

Подати заяву можна й особисто. Для цього необхідно звернутися до місцевого органу соціального захисту населення або інших уповноважених осіб. При собі потрібно мати такі документи:

• заяву усиновлювача;

• копію свідоцтва про народження дитини, виданого органом РАЦС після внесення відповідних змін до актового запису на підставі рішення суду про усиновлення;

• копію рішення суду про усиновлення.

Рішення щодо призначення допомоги надійде на вашу електронну пошту.

Зверніть увагу! Подати заяву можна не пізніше ніж через 12 місяців після законного ухвалення рішення про усиновлення дитини.

Сума допомоги становить 41 280 гривень. З них одноразова виплата – 10 320 гривень, щомісячна виплата протягом 36 місяців – 860 гривень.

Одним із напрямів діяльності Відділу соціальної роботи по Шевченківському району Харківського міського центру соціальної служби «Довіра» є надання соціальних послуг особам, які перебувають на обліку в Шевченківському районному відділі філії Державної Установи «Центр пробації» в Харківській області.

Під час прийому такої категорії отримувачів послуг проводиться робота з метою профілактики сімейного неблагополуччя, своєчасного виявлення проблем та надання відповідної якісної допомоги, здійснюється профілактична робота з метою попередження правопорушень, вживаються заходи, спрямовані на формування навичок та моделей правослухняної поведінки. Також надаються послуги для формування відповідального та усвідомленого батьківства, попередження раннього соціального сирітства, адже це є однією з найголовніших проблем, яка впливає на майбутню протиправну поведінку особи, яка зазнала раннього соціального сирітства.

Через тривалу взаємодію Відділу соціальної роботи по Шевченківському району ХМЦСС «Довіра» та уповноваженого органу з питань пробації та у працівників зазначених органів вже склалась напрацьована практика в розумінні гострих питань, які притаманні клієнтам пробації, та шляхи їх вирішення. Співпраця соціальних партнерів дозволяє вміло знаходити підходи до суб’єктів пробації, визначати проблемні місця в формуванні життєвої позиції, яка впливає на протиправну поведінку осіб, та попередньо її усувати.

Працівники відділу соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра" проводять соціально-профілактичну роботу серед сімей, які мають ризик потрапляння у складні життєві обставини, надають консультації, проводять профілактичні бесіди з батьками щодо відповідального батьківства, підвищення рівня батьківського потенціалу, належного виховання дітей,  інформаційно-просвітницьку роботу, направлену на підвищення рівня обізнаності про права людини, необхідність отримання дітьми освіти, дотримання санітарно-гігієнічних норм проживання та утримання дітей, на протидію домашньому насильству та насильству за ознакою статі, запобігання безпритульності дітей, недопущення їх втягування у злочинну та протиправну діяльність, запобігання наркоманії, тютюнопаління та алкоголізму, здійснюють оцінку потреб, в ході якої йдеться пошук можливих варіантів вирішення проблемних питань сімей.

Нагадуємо мешканцями Слобідського району м. Харкова, що отримати соціальні послуги ви можете попередньо записавшись на прийом за телефоном

0916150998.

  

 

 

При цьому громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або за межами країни, можуть отримати безоплатну первинну або вторинну правничу допомогу дистанційно.

Щоб отримати роз’яснення з правових питань чи скористатися послугами юриста для складання процесуальних документів або представництва інтересів у суді, достатньо надіслати заяву на електронну адресу центру з надання БПД.

Відповідний порядок надання допомоги був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 21 серпня 2023 року № 2994/5 (https://ips.ligazakon.net/document/RE40515?an=1&hide=true)

Як дистанційно отримати правничу допомогу, можна ознайомитись у зображеннях до цієї статті

Вказані сімейні форми є тимчасовою формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Метою створення прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей, які не мають піклування батьків.

Прийомна сім’я (далі - ПС) - сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, уражені ВІЛ-інфекцією, можуть влаштовуватися для виховання та спільного проживання у прийомні сім’ї за наявності відповідних висновків органів опіки та піклування і закладів охорони здоров’я, а їх загальна кількість не повинна перевищувати чотирьох осіб. У разі утворення ПС прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов.

Дитячий будинок сімейного типу (далі - ДБСТ) - окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у ДБСТ будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. До ДБСТ в першу чергу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках.

Прийомні діти, вихованці ДБСТ. Пільги та державні гарантії:

- Прийомні діти та вихованці перебувають у ПС/ДБСТ до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації - до його закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.

- Фінансування ПС і ДБСТ здійснюється за рахунок видатків державного бюджету. Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

- За прийомними дітьми, дітьми-вихованцями зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

- Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями та за участю соціального працівника, який здійснює соціальне супроводження.

- Органи опіки та піклування забезпечують збереження майна, у тому числі житла, прийомних дітей та вихованців за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням.

1. Не залякуйте дитину.

Якщо ви не хочете, щоб дитина лазила по деревах, не варто говорити їй: «Ти впадеш і пошкодиш шию». Краще скажіть: «Ти можеш упасти, і тобі буде боляче». Якщо ви перебільшуєте можливу небезпеку, зростає і ймовірність настання одного з двох наслідків (або обох відразу):

дитина припинить вам довіряти. Вона не повірить вам, тому що розуміє: те, що ви говорите, малоймовірно;

дитина повірить вам, але виросте, маючи впевненість, що світ – це страшне місце, сповнене небезпек.

Коли дитина не дотримується встановлених правил, ви повинні дати їй зрозуміти, що її небезпечна поведінка матиме наслідки. Якщо дитина вибігає на проїжджу частину, ви мусите негайно повернути її в безпечне місце й ще раз повторити їй правило, пояснивши його причини (наприклад, сказати, що водії можуть не побачити дитину) і попередити, що так робити не можна.

Таке попередження потрібно робити лише один раз. Якщо дитина повторює небезпечну поведінку, вам необхідно встановити для неї суворі наслідки, пов'язані з потребою убезпечити дитину. Наприклад, якщо вона знову вибігла на проїжджу частину, варто відвести її додому і пояснити зв'язок між її поведінкою й наслідками: «Я попереджала тебе, що бігати проїжджою частиною не можна. Це небезпечно. Якщо ти не можеш безпечно гратися на вулиці, грайся вдома».

Коли встановлені вами правила здаються дитині справедливими і вона розуміє потребу власної безпеки, то дотримуватиметься цих правил. Вона слухатиметься вас не для того, щоб догодити вам, а тому що вважатиме встановлені вами правила власними.

2. Внутрішній голос

Для безпеки дитина потребує чогось більшого, ніж просто дотримання правил. Дитина має довіряти власним інстинктам щодо того, що небезпечно, а що – ні. Із вашою допомогою вона мусить розвивати свій внутрішній голос, який попереджатиме її про можливу небезпеку. Цей голос утримає дитину від ризикованих дій: сідати в машину до незнайомця, гуляти на безлюдді тощо. Тому навчіть дитину довіряти інстинктам. Щоразу, чуючи цей внутрішній голос, вона повинна прислухатися до нього.

3. Репетиція безпеки

Ще один спосіб розвинути в дитини інстинкти самозбереження – імітувати з нею ситуації, пов'язані з безпекою. Зробіть це в ігровій формі. Поєднуйте прості проблеми з більш складними:

Як би ти вчинив, якби незнайомець прийшов по тебе в дитячий садок і запропонував відвести додому?

Що б ти зробив, якби твій м'яч викотився на дорогу?

Що б ти зробив, якби загубився в супермаркеті й не зміг мене знайти?

Що б ти зробив, побачивши, як інша дитина впала з дерева?

Як би ти вчинив, якби інша дитина сіла на краю гірки й відмовлялася спускатися?

Що б ти зробив, розбивши склянку?

Як би ти вчинив, якби твій друг запропонував тобі зробити щось небезпечне?

Якщо дитина спантеличена вашими запитаннями, запропонуйте їй декілька варіантів відповідей на вибір.

Дитина може дати несподівані відповіді, наприклад: «Я почекаю, поки м'яч сам повернеться до мене»; «Я запропоную дитині цукерку, щоб вона спустилася з гірки» тощо.

Не смійтеся над такими відповідями дитини. Вона говорить цілком серйозно, а її відповіді співвідносні із її віком. Краще похваліть її за кмітливість й запропонуйте краще рішення, а наступного разу поставте те ж саме запитання.

• Зберігайте зв’язок з рідною людиною. Домовтеся про дні, у які контактуватимете телефоном, а також попередньо обговоріть подальші дії, якщо раптом зв’язок буде недоступний.

• Не відкладайте своє життя на потім. Зосередьтеся на роботі, навчанні, волонтерстві, друзях або дітях. Попри війну невпинно продовжуйте будувати своє майбутнє.

• Зберігайте контроль над тілом. Щоденні фізичні вправи та спортивні заняття повертають відчуття впевненості та допомагають пережити стрес. Це може бути коротеньке тренування або звичайні прогулянки на природі.

• Робіть антитривожні вправи. Спробуйте дихальні практики. Ще одна вправа – заплющте очі й детально уявіть собі безпечне місце, де вам буде комфортно і затишно. Такі вправи допоможуть заспокоїтися, взяти під контроль тривогу і прояви стресу.

• Постійно плануйте. Складайте плани на день, тиждень, місяць – на той проміжок часу, на який можете. Обговорюйте плани, щоб зробити їх реальними.

• Користуйтеся підтримкою. Звертайтеся за підтримкою до близьких, друзів або шукайте людей, які знаходяться у подібній ситуації. У скрутні моменти не соромтеся звертатися за порадами до фахівців.

Джерело: Міністеоство реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Потрібно розуміти, що війна змінює людину, тому їй потрібні час та підтримка, аби адаптуватися до цивільного життя і “повернутися з війни”, проявляйте увагу та терпіння до труднощів, з якими стикається ветеран/ка після бойового стресу: підвищена дратівливість, тривалі депресивні стани, відчуження, виснаження тощо

Уважно слухайте про те, що партнер/ка переживав, що турбує, якщо він/вона має потребу поділитися, важливо, щоб ветеран/ка відчував/ла підтримку та розуміння з боку близької людини. Проте не змушуйте людину говорити й не розпитуйте про її досвід, натомість можна задавати “нейтральні” питання про те, що вони готували чи чим партнер/ка займався/лася під час “тиші”.

Ветерани/ки можуть хотіти зустрітися зі своїми військовими товаришами, спілкуватися і розслабитися і це цілком ок, проте треба бути уважним до споживання алкоголю та звертати увагу на зловживання ним.

Ветеран/ка може використовувати лексику чи звички, якими користувався/лася на фронті. Важливо приймати ці зміни з розумінням, але також м'яко попросити використовувати їх за потреби.

Для швидшої адаптації ветерана/ки важливо включати його/її у звичайне повсякденне життя, підтримувати його/її бажання брати участь в сімейних справах, що допомагає відчувати себе корисним. При цьому не треба квапити цей процес, давайте час на адаптацію.

Говоріть: про те, як почуваєтесь, як змінилися за цей час і що зрозуміли, які плани на майбутнє тощо. Також, якщо у вас є діти, давайте їм з партнером/кою можливість провести час без вас, аби відновити чи налагодити контакт.

Ветеран/ка може думати про війну і тягнутися до минулого. Важливо надати йому/їй підтримку та особистий простір, не намагаючись змінити відношення до цього, проте також можна ненав’язливо запропонувати звернутися на консультацію до психолога.

При можливих проявах агресії важливо спілкуватися з партнером/кою спокійно та уникати агресивної відповіді. Якщо людина починає ламати речі навколо, потрібно прибрати небезпечні предмети. Якщо в компанії інших людей хтось сказав “щось не те”, потрібно вивести людину із зони ризику та не допустити загострення конфлікту.

Неспокійний сон та кошмари можуть турбувати ветерана/ку. Людина може прокинутися посеред ночі в пошуках автомата чи ворога, для полегшення проблеми можна лишати світло у спальні, аби прокинувшись, людина побачила, що вона в безпеці.

Якщо ви помічаєте ці та інші прояви тривоги/відстороненості/агресії - зверніться до психолога. Якщо ветеран/ка не хоче йти до спеціаліста - запропонуйте групи підтримки за принципом “рівний рівному”, де інструктором зазвичай також є людина з бойовим досвідом. Звернутися по допомогу можна у Ветеран Хаб та подібні організації.

Ділимось корисними посиланнями, де можна отримати психологічну допомогу військовослужбовцям та їх родинам: https://armyinform.com.ua/.../de-mozhna-otrymaty.../

Методичний довідник “Невидимі наслідки війни”: https://mva.gov.ua/.../metodichnij-dovidnik-nevidimi...