*ЦСС - центри соціальних служб м. Харкова

 

НАГАДУЄМО! Важливо у період карантину:

• слідкувати за самочуттям та температурою тіла;
• дотримуватися норм особистої гігієни та гігієни помешкання;
• уникати скупчення людей;
• дотримуватися соціальної дистанції (1.5 – 2 м);
• мінімізувати пресування у громадському транспорті;
• дотримуватися маскового режиму у громадських місцях

Слідкуйте за змінами у проведенні заходів та дотримання норм, рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України під час пом’якшення карантину

 

У період режиму карантину центри соціальних служб м. Харкова продовжують надавати послуги дистанційно. Для отримання послуг необхідно зв’яжіться з центром соціальних служб району за місцем вашого фактичного проживання (контакти за посиланням: http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=1&id_kategorii=9).

 

Якщо ваша ситуація потребує швидкого реагування з боку працівників центрів соціальних служб, ви можете скористатися КНОПКОЮ «ЕКСТРЕНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА», яка заходиться на головній сторінці сайту ЦСС: http://www.dovira.kh.ua/

 

Консультації, які ви можете отримати дистанційно у центрах соціальних служб району м. Харкова за місцем вашого фактичного проживання:

• інформаційні (наприклад щодо послуг, які надають центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, організацій, що надають гуманітарну допомогу та іншої інформації, яка належить до компетенції ЦСС);
• психологічні;
• юридичні

 

Також центрами соціальних служб м. Харкова

проводяться он-лайн заходи, до яких запрошуємо долучитися!

Отже, насильство може проявлятися у різних формах. Сьогодні ми хочемо детально розібрати, що ж таке фізичне насильство.

Фізичне насильство — навмисне завдавання фізичної шкоди іншій людині. Навіть одиничний випадок побоїв уже є насильством.

Ознаки фізичного насильства:

• побої, стусани, ляпаси, якщо їх завдають людині навмисно (незалежно від мети чи рівня алкогольного/наркотичного сп'яніння кривдника);
• знерухомлення людини, обмеження її мобільності (включно із стоянням у кутку чи зв'язуванням, прив'язуванням до предметів, замиканням у кімнаті);
• примус вживати шкідливі речовини (алкоголь, наркотики) через обман чи застосування сили;
• свідома відмова надавати хворому ліки чи медичну допомогу або ж використання неправильного дозування лікарських препаратів;
• використання предметів для завдавання шкоди жертві (кидання предметів, погрози застосувати зброю, порізи чи кульові поранення).

Бути жертвою насильства — несвідоме рішення, тоді як бути кривдником — це свідомий вибір завдавати шкоду життю та здоров'ю іншої людини.

Насильство завдає шкоди не лише фізичному, а й психічному здоров'ю постраждалих, і часто супроводжується сексуальним та економічним насильством.

Прояви насильства щодо дітей:

• дитину ставили в куток або замикали у кімнаті, щоб покарати;
• батьки давали ляпаса чи запотиличника дитині або навіть били, коли дитина була неслухняна;
• дитину тягнули за волосся, кидали у неї предметами чи погрожували застосувати зброю;
• дитину примушували вживати наркотики, алкоголь чи тютюнові вироби.

Результати опитування громадської думки з питань насильства стосовно дітей

• 32% дорослих вважають ефективними «традиційні» методи виховання із стоянням в кутку;
• 48% дорослих зізналися, що мають знайомих, для яких є нормою інколи вдарити дитину по сідницях.

Ви завжди можете звернутись за підтримкою до центру соціальних служб за місцем Вашого проживання.

В центрах соціальних служб працюють психологи, соціальні працівники, юристи, які завжди готові надати Вам необхідну професійну допомогу.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

наші сайти: http://dovira.kh.ua/

: https://www.facebook.com/Css.slobidskiy

Instagram: slobidsky_css

Всі люди помиляються. Хтось частіше, хтось рідше, хтось вчиться на своїх помилках, інші вважають за краще їх не визнавати. Якісь помилки бувають незначними, інші ж тягнуть за собою серйозні наслідки. Хоча за своєю природою помилки однакові.

Так і сталося з Валентиною Ш.

Жити з некоханою людиною, знайти у собі сили розлучитися з нею, опинитися на околиці життя без засобів існування – це те ж саме, що сісти не в свій потяг: спочатку не розумієш, що помилилася - поїзд прийшов, всі стали заходити - і ти зайшла.

Але незабаром виникає тривожне відчуття - за віконцем миготять незнайомі пейзажі, і ти розумієш, що щось не так, але переконатися у цьому, встати і запитати людей, боїшся. Начебто їдеш і їдеш, тобі тепло і добре. А якщо дійсно помилка, тобі доведеться вийти, може бути, змінити не один потяг ... І ти думаєш: "А раптом довезе до дому?"

Але поїзд мчить. І ти помічаєш, як люди, які їхали з тобою починають потихеньку зникати - кожен виходить на своїй станції і впевнено крокує у потрібному напрямку. Тільки ти розгублено залишаєшся сидіти на своєму місці, здогадуючись, що твоєї зупинки вже не буде. А ти так далеко заїхала, скоро кінцева, і виходити начебто немає сенсу, але і залишатися в замкнутому просторі вже нестерпно.

Долаючи страх невідомості, ти таки виходиш, відчуваючи себе втраченою і беззахисною, не знаючи, куди йти. Питаєш у перехожих, вивчаєш карту, шукаєш тільки свою, правильну дорогу ... І знову сідаєш в потяг, щоб приїхати лише кілька зупинок і знову зійти. Але тепер ти свариш себе, що не схаменулася раніше, адже тоді твій шлях був би коротший і простіший. Ти усвідомлюєш це за секунду. Потім за цією секундою тягнуться години, дні, тижні, місяці і навіть роки сліз, смутку, туги, самотності і повної відсутності інтересу до життя.

І в цей важкий для Валентини момент, коли єдиним виходом для себе вона вважала "покінчити з усім і відразу", я наполегливо подзвонила в її двері, тільки тому, що пройти мимо дверей, через які чулися ридання, я не могла. Вона не відкривала мені і просила мене піти.

Спочатку ми розмовляли через зачинені двері. Головним для мене було втримати нитку розмови, намагатися перемкнути увагу Валентини з позиції відчаю на позицію надії, з великою обережністю, не засуджуючи і не даючи порад, запропонувати кілька варіантів вирішення її проблем.

Через півтори години ми сиділи на кухні, пили чай і говорили, говорили, говорили ...

Людині в стані відчаю необхідний уважний слухач, який вміє ставити запитання, що викликають проблеми. Ці питання краще готових відповідей, так як вони спонукають до дії.

Разом ми подумали, як змінити ситуацію, що склалася. Вирішили почати активний пошук роботи. І Валентині пощастило! Професії у неї немає, але в рукоділлі вона - справжній професіонал: і шиє, і в'яже, і вишиває.

Знайомій, яка займається виготовленням ляльок ручної роботи, знадобилася помічниця. І для Валентини така робота - одне задоволення, та й нарешті - постійний дохід. Залишається сподіватися, що тепер вона сіла в свій потяг, доїде до своєї станції і впевнено піде своїм шляхом, розраховуючи тільки на себе. Нехай на цій дорозі їй зустрінуться тільки добрі люди.
 

І`мя у тексті змінено.

Авторка: фахівець із соціальної роботи І категорії Андрієвська Ю.М. 

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» набрав чинності 7 січня 2018 року, в якому запроваджено комплексний підхід та визначено систему заходів щодо запобігання та протидії фізичному, економічному, психологічному та сексуальному насильству в сім’ї.
Щорічно 1,1 мільйон українок стикаються з фізичною та сексуальною агресією у сім'ї, близько 600 з них гинуть, поліція фіксує приблизно 300 фактів домашнього насильства як щодо жінок, так і щодо дітей кожного дня, більше половини дітей і підлітків стають жертвами насильства вдома, у поліцію звертаються тільки 10-15 % постраждалих, лише 27% жінок вважають образи проявом насильства, тільки 32% подібним чином оцінюють приниження, для 49% респонденток насильство – це побої, 56% згодні вважати насильством зґвалтування.

Авторка: психолог ІІ категорії Коробова А.О.

Ця компанія дозволить подивитись на спілкування з вашим партнером у новому світлі. Ви побачите, чим можуть здаватися звичні слова та що криється за ними насправді.

Розпочинаючи цю нелегку тему хочемо сказати що, фізичне насильство не починається зненацька. Зазвичай йому передує серія психологічних маніпуляцій, які маскуються за звичайними сварками або навіть романтичними зізнаннями. При цьому сама пара може не усвідомлювати згубної динаміки своїх відносин. Ми вчимося висловлювати почуття через фільми, рекламу, поради близьких. Далеко не завжди в них показуються приклади відносин двох вільних особистостей. Часто вони скоріш за все показують боротьбу за владу та контроль над іншим. Транслюючи та заохочуючи небезпечні моделі поведінки, ми підтримуємо культуру насильства.

Ми знаємо що бачити кривдника в коханій людині дуже боляче. Тому бажаємо Вам твердості духу. Нехай вашою кам’яною стіною стануть ваші особисті кордони, а не чиясь спина!

Цей факт доведено науковими дослідженнями, медичною практикою та багаторічним досвідом мільйонів людей. Неушкоджена шкіра є нездоланним бар’єром для вірусу. Тому ВІЛ не передається через рукостискання та обійми.

Вміст вірусу у слині є незначним. Тому ВІЛ не передається через поцілунок. Інколи кажуть, що ризиком є наявність ранок у роті, але в такому випадку для передачі вірусу необхідна наявність у кожного з партнерів відкритої рани, що кровоточить, у ротовій порожнині.

Недостатньо вірусу для його передачі ані в сльозовій рідині, ані в поті, ані в сечі, ані в калі. Більше того, речовина, яка міститься у цих субстанціях, лізоцим, здатна зруйнувати зовнішню оболонку вірусу і зробити його неактивним. Тому ВІЛ не передається при спільному користуванні ванною та туалетом.

В травному тракті вірус гине, і якщо рідина, що містить вірус, потрапляє в шлунок людини, зараження, як правило, не відбувається. Тому ВІЛ не передається при спільному використанні столових приборів та посуду.

Вірус швидко втрачає життєздатність під впливом дії факторів навколишнього середовища – ультрафіолету, високої температури тощо. Тому ВІЛ не передається через повітря, при спільному користуванні меблями, телефонною слухавкою та ін.

ВІЛ не передається через укуси комах. Комар не може бути джерелом зараження, тому що при укусі він упорскує людині не кров попередньої жертви, а власну слину.

Проблема поширення ВІЛ–інфекції/СНІДу викликає занепокоєння української та світової спільноти і визначена урядом України як пріоритетний напрям соціальної політики. На подолання епідемії спрямовані зусилля уряду, зокрема Міністерства охорони здоров’я, неурядових організацій та громадськості. Основні положення подолання епідемії ВІЛ/СНІДу та її наслідків базуються на державній політиці боротьби зі СНІДом в Україні, законодавчих і нормативних актах.

Упродовж усіх цих років Україна докладала багато зусиль для подолання епідемії ВІЛ/СНІДу, демонструючи політичну волю до активних дій, консолідацію зусиль державних, міжнародних і неурядових організацій, людей, що живуть із ВІЛ/СНІДом. Україна підписала Декларацію про відданість справі боротьби зі СНІДом, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН (2001р.) і відзначила шляхи виконання її рішень

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» роз’яснює всі основні засади щодо питань пов’язаних із цим явищем.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Які ж бувають види домашнього насильства і що вони собою являють:

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Бити обізнаним у цих питаннях надзвичайно важливо. Ці знання допоможуть вам вчасно розпізнати або запобігти випадкам домашнього насильства.

Більше інформації ви зможете дізнатися у інших статтях на нашому сайті або також на офіційній сторінці Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» у Facebook.

#Харків_без_насильства

Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Основними завданнями Кампанії є:

• привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем  запобігання та протидії домашньому насильству. Цього року зокрема загострення конфліктів у родинах через дію режиму карантину;
• активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;
• проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження домашнього насильства, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо формування нульової толерантності до насильства.

Місто Харків і центри соціальних служб м. Харкова традиційно приєднаються до проведення цієї кампанії, в рамках якої передбачено низку заходів у Інтернет-ресурсах. Слідкуйте за нашим офіційним сайтом «Довіра», сторінками центрів соціальних служб у соціальній мережі "Facebook", у мобільному додатку " Instagram" та інших ресурсах!

 #Харків_без_насильства

 

Метою проведення кампанії є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок.

Кампанія триває з 25 листопада до 10 грудня, ці дати були вибрані не випадково, саме ці дні охоплюють такі важливі для нашого суспільства дати:

• 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок
• 1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом
• 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством
• 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями
• 5 грудня – Міжнародний день волонтера
• 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі
• 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією
• 10 грудня – Міжнародний день прав людини

В Україні, згідно з результатами опитування, 22% жінок у віці 15-49 років зазнали фізичного чи сексуального насильства хоча б раз у своєму житті. 90% випадків насильства вчиняється по відношенню до жінок, і лише про 30% випадків надходять повідомлення до відповідних органів.

На жаль, проблема домашнього залишається актуальною для українського суспільства, де досі відкрито говорити на цю болючу тему та визнавати її існування непросто. Отже, давайте разом досягати нульової толерантності до теми домашнього насильства, тільки спільними зусиллями ми зможемо подолати це явище!

Пам’ятайте – вихід є завжди. Ви – не самотні.

Генеральна Асамблея ООН 7 грудня 1999 року оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. З того часу щороку 25 листопада активісти всього світу виступають, щоб покласти край такому ганебному явищу, як насильство над жінкою.

Подолання проблем ґендерного насильства є серйозним викликом для українського суспільства. До цієї теми необхідно звертати увагу всіх верств населення, щоб сформувати у суспільстві непримиренне ставлення до такого явища. Спеціалісти і волонтери Центру соціальних служб Шевченківського району м. Харкова долучилися до цього і взяли участь у соціальній акції «Розірви коло насильства». Під час заходу проводилася роз’яснювальна робота з мешканцями району щодо недопущення насильства у сім’ях. Кожен із нас має сказати «Стоп насильству!» у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному – і маленькій дитині, і дорослому, і особі літнього віку.