Резильєнтність - це наша здатність впоратися зі складними життєвими подіями та відновитися після труднощів чи стресу.

Метафорично ми можемо це уявити, як щит, який захищає наше ментальне здоров’я від зовнішніх стресогенних чинників.

Що впливає на резильєнтність?

– доброзичливе ставлення до себе;

– здатність реалістично планувати;

– розвиток асертивних комунікативних навичок;

– плекання своїх цінностей;

– розвиток власної «системи ресурсу»;

– плекання надії;

– розвиток здатності вирішувати проблеми.

Як і інші навички, резильєнтність можна розвивати. Ось декілька порад, які зможуть посприяти вашій життєвій стійкості.

Подивіться на ситуацію під іншим кутом. 

Замість того, щоби вишукувати тільки суцільний негатив у ситуації, яка склалася, спробуйте пошукати способи здорового вирішення ситуації чи принаймні способи підтримати вас.

Для більш глибокого аналізу можете відповісти на такі запитання: 

- Чи мої думки про цю ситуацію допомагають її вирішити? 

- У моменти, коли я би не переживав/ла цих емоцій, як тоді я дивився/лася на цю ситуацію?

- Які є сильні або позитивні сторони в мене або в ситуації, на які я ще не звернув/ла уваги?

Після подолання негараздів більшість людей переоцінюють свої погляди, наважуються на позитивні зміни та починають цінувати прості, радісні моменти і життя загалом.

Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати або змінити. 

Іноді при зіткненні із труднощами нам здається, що ми наче збиваємося з ніг та не можемо за щось вхопитися, щоб втриматися «на плаву». Тим самим «рятувальним кругом» може слугувати повернення відчуття контролю. 

Саме для цього знайдіть і зосередьтеся виключно на тих елементах ситуації, на які ви можете вплинути, якими ви здатні керувати. Це може повернути відчуття безпеки або кращої стійкості.

Складіть «абетку ресурсу». 

Потрібно на кожну літеру алфавіту написати своє джерело задоволення. В результаті ви отримуєте список дій, які завжди покращуватимуть емоційний стан. Добре, якщо там будуть справи, які можна зробити одразу, а також більш складні, які потребують планування. 

Ведіть щоденник станів та емоцій. 

Коли змінюється настрій, ставте все на паузу та запитуйте себе: «Яка думка пронеслася в мене в голові?». Спробуйте її сформулювати та проаналізувати.

Практика «Вдячність». 

Можете вести також окремий щоденник, в якому записувати 5-10 речень, за що ви вдячні за день.

 

Перше – для українців за кордоном діє допомога від тих країн, до яких вони переїхали. Внутрішньо переміщена особа – людина, яка змінила тимчасове місце проживання у країні.

Друге – заява в «Дії» обробляється кілька днів, після цього довідка з'явиться у додатку поруч із іншими цифровими документами, а виплати нарахуються, як тільки «Ощадбанк» за поданням Мінсоцполітики перерахує кошти до банку заявника.

Третє – щоб отримати статус ВПО, у додатку «Дія» має відображатися картка платника податків та один із паспортів (ID-картка або закордонний біометричний паспорт).

Четверте – у додатку можна отримати комплексну послугу – набуття статусу ВПО та виплати. Якщо людина вже має довідку ВПО, тоді для оформлення допомоги необхідно звернутися до Центру надання адмінпослуг в інших районах/регіонах, відмінних від міста Харкова.

П'яте – якщо громадянину не вдалося з першого разу подати заяву до «Дії», це пов'язано з великим навантаженням на державні реєстри, і послугою слід скористатися пізніше.

Як отримати медичну допомогу сімейного лікаря, терапевта або педіатра внутрішнім переселенцям?

Під час воєнних дій як і раніше точкою входу до більшості медичних послуг є лікар первинки.

1. Якщо ви переїхали в інший населений пункт, радимо у будь-якому разі тримати зв’язок з вашим сімейним лікарем терапевтом або педіатром, якщо це можливо.

Навіть дистанційно лікар може допомогти у вирішенні багатьох питань, пов’язаних із здоров’ям:

- проконсультувати;

- видати електронний рецепт на “Доступні ліки” чи інсулін;

- створити електронне направлення.

2. Якщо зв’язку з вашим лікарем немає, то знайдіть іншого лікаря – укладати нову декларацію не потрібно.

В такому разі потрібно звернутись до найближчого медичного закладу, який надає первинну медичну допомогу. Підказати номер телефону та адресу найближчого закладу первинки зможе контакт-центр НСЗУ. Телефонуйте за номером 16-77 у робочі дні з 9 до 18.00.

Під час воєнних дій лікарі первинної медичної допомоги мають вести облік переміщених пацієнтів за спеціально визначеною формою. У формі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові пацієнта, дата народження, ліки, які приймає пацієнт із зазначенням дозування, а також дані про сімейного лікаря, з яким укладена декларація.

Нагадаємо, що у лікаря, який надає первинну медичну допомогу можна отримати такі послуги:

- Динамічне спостереження за станом здоров'я, діагностику та лікування захворювань, консультації щодо здорового способу життя;

- Базові тести та аналізи (загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, загальний аналіз сечі, рівень глюкози у крові, загальний аналіз холестерину, тести на вагітність, ВІЛ, вірусні гепатити, COVID-19, тропонін);

- Направлення до лікарів вузької спеціалізації чи на обстеження;

- Паліативну допомогу;

- Рецепти на “Доступні ліки”, а також інсулін, якщо це повторний рецепт;

 - Щеплення відповідно до календаря вакцинації.

 Також нагадуємо, що під час воєнних дій важливо зробити щеплення проти правця. Адже захворювання може розвинутися через травмування шкіри та поранення, ризик яких є високим в умовах воєнного стану. Для дорослих інтервал між ревакцинаціями становить 10 років. Тож перевірте дату останнього щеплення у себе та своїх рідних та своєчасно подбайте про вакцинацію. Це - безоплатно.

Якщо здобувач освіти (учень) був зарахований на контрактне навчання, він може скористатися своїм правом на безкоштовне отримання освіти і перевестися на бюджетну форму. Для цього йому необхідно звернутися до адміністрації закладу освіти з письмовою заявою у двох екземплярах для замовлення додаткового бюджетного місця для ВПО.

Також здобувачі освіти мають право на:

- отримання пільгових довгострокових кредитів для оплати навчання, про що обговорюється з вищим навчальним закладом під час укладання угоди;

- отримання безоплатних підручників для навчання і доступу до безоплатного інтернету;

- на безоплатне проживання в учнівських гуртожитках або отримання додаткової пільги на проживання у студентському гуртожитку, за Законом України про вищу освіту на безкоштовне проживання у гуртожитках до досягнення 23-річного віку;

- на отримання щомісячної адресної допомоги для оплати проживання або для оплати комунальних послуг (для цього треба звернутися з заявою до управління соціального захисту населення); 

- на академічну або на соціальну стипендію (академічна стипендія призначається згідно до рейтингів, а от соціальна стипендія – ні). Однак, дві стипендії одразу ВПО отримати не зможе, а тому – має обрати одну з двох. Щоб отримати соціальну стипендію необхідно звернутися до  закладу освіти з заявою про призначення соціальної стипендії (додати копії наступних документів - паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, свідоцтво про народження, довідка про взяття на облік ВПО та студентський квиток).

За додатковою інформацією здобувачі освіти мають можливість звернутися до Відділу соціальної роботи по Індустріальному району міста Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»: Харків, вул. Біблика 20/8, тел. 725-33-20.

* (АТО/ООС) - Антитерористична операція, Операція Об’єднаних сил.

** Кар’єрний радник – це співробітник Центру зайнятості, який забезпечує організацію надання послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супровід таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» (зі змінами), наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 № 624 «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності». Облік осіб, які шукають роботу, проводиться Харківським міським центром зайнятості (далі – Центр зайнятості) незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.

Особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у Харківському міському центрі зайнятості та мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості.

У період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій допомога по безробіттю призначається з першого дня після надання статусу безробітного.

Документи, які Вам потрібні для реєстрації до Харківського міського центру зайнятості:

- паспорта громадянина України або інший документ, що посвідчує особу,

- облікової картки платника податків,

- трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості),

- військово-облікового документа, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства,

- диплома або іншого документа про освіту.

Звертаємо увагу, що особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;

Додатково необхідно надати:

- військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.

- посвідчення учасника бойових дій;

- копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

- копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

Особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов’язана подати кар’єрному раднику не пізніше сьомого календарного дня з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.

Якщо в зазначений строк така особа подає кар’єрному раднику письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв’язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

У період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, статус безробітного надається особі, зазначеній в частині першій статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», з першого дня реєстрації її у Центрі зайнятості за її особистою заявою без дотримання вимог до наявності підходящої роботи.

Допомога по безробіттю у такому разі призначається з першого дня надання статусу безробітного.

Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.

З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар’єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, шляхом перевірки та обміну даними з органами Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській обл. та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській обл., залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів.

Застрахованим особам (тим, хто має трудовий та страховий стаж) розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати за останні 6 місяців та в залежності від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

далі - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю призначається в межах дворічного періоду, який починається з восьмого календарного дня після реєстрації безробітного (або з першого календарного дня у період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та закінчується відповідного місяця та числа другого року. Після закінчення зазначеного дворічного періоду, наступний дворічний період починається з дня призначення допомоги по безробіттю за умови наступної реєстрації особи як безробітної після працевлаштування та набуття страхового стажу.

За детальною інформацією звертайтеся в Харківський міський центр зайнятості. Контакти та адресу ви зможете дізнатися за посиланням https://kha.dcz.gov.ua/publikaciya/kontaktni-telefony-centriv-zaynyatosti-m-harkova-ta-harkivskoyi-oblasti.

Якщо ви не маєте спільних дітей до 18 років, а також обидва згодні на розлучення, то розірвати шлюб ви можете, подавши заяву до органів державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з подружжя або за місцем проживання, де мешкають обидва.

Звичайно, іноді бувають випадки, коли один із подружжя не може подати цю заяву особисто і не може бути присутнім при розгляді цієї заяви органами реєстрації. За таких обставин достатньо оформити нотаріально заяву, в якій вказати відповідні причини, і вже другий з подружжя може подати цю заяву в найближчий державноій реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) (відділами державної реєстрації актів цивільного стану та через центри надання адміністративних послуг).

Заява про розірвання шлюбу розглядається органами реєстрації протягом місяця.

Якщо ж подружжя має неповнолітніх дітей, то, на жаль, розірвати шлюб можна тільки в судовому порядку. Які документи при цьому необхідно подати в суд.

копію позовної заяви для відповідача;

оригінал свідоцтва про шлюб та його копію;

2 копії паспорта та ідентифікаційного коду позивача;

2 копії паспорта та ідентифікаційного коду відповідача (за наявності);

оригінал квитанції про сплату судового збору (так як у таких справах здійснюється судовий збір);

своє рішення про прізвища (якщо є бажання відновити своє дошлюбне прізвище, необхідно також вказати це в позовній заяві);

обов'язково, що дуже важливо, – подати договір, який буде визначати місце проживання дитини з одним з подружжя і розподіляти обов'язки батьків щодо забезпечення й утримання неповнолітньої дитини.

Позовна заява розглядається судом протягом місяця.

Якщо ваш чоловік протягом року відсутній за місцем проживання або ви не знаєте його місця проживання, не можете з ним зв'язатися – ДРАЦС може розглянути вашу заяву про розірвання шлюбу саме за таким пунктом. Але важливо сказати, що така підстава повинна бути підтверджена судовим рішенням, і саме в судовому порядку потрібно встановити цей факт. Людину можуть визнати безвісно відсутньою за спрощеною процедурою. Для цього подається позовна заява до суду, і суд розглядає це в окремому провадженні і виносить відповідне рішення.

В Центрах соціальних служб працюють психологи, соціальні працівники, юристи, які завжди готові надати Вам необхідну допомогу у рамках компетенції центрів соціальних служб.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: :https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy

Instagram: slobidsky_css

Вони не місять універсальних відповідей на всі проблеми багатогранного і складного життя. Проте, сподіваємось, що їх знання і застосування допоможуть Вам і вашій близькій людині повернутися до мирного життя.

1. Що необхідно знати членам сім’ї військовослужбовця, який повернувся із зони проведення АТО/ООС?

Ви повинні знати правила поведінки в нестандартних ситуаціях. Для вироблення та прийняття цих правил, Вам необхідно зрозуміти природу того, чому Ваш чоловік, син, тато раптом вчиняє не так, як раніше.

Якщо людина відбуває до зони бойових дій на два - три дні, то у нього сила симптомів зміни особистості, або по-науковому - посттравматичний синдром, може не дійти до критичного рівня.

Якщо ж воїн перебуває у бою, у зоні бойових дій, хоча б місяць, то, для того щоб вижити, він формує автоматичне слідування певним психологічним правилам, які надалі переходять в умовні рефлекси, тобто автоматичні дії. Ці рефлекси залишаються у людині, що побувала у бойових умовах, якщо не назавжди, то на довго. Ви маєте зрозуміти їх суть, з чим конкретно  матимете справу, коли зіткнетеся з цими рефлексами у себе вдома. І як Ви сформуєте свою поведінку буде залежати атмосфера і добробут у сім’ї.  

Оскільки людина з рефлексами війни тепер живе з Вами в одному будинку, одній кімнаті тому Ви повинні знати, як правильно і безпечно для нього і для Вас поводитися у критичних ситуаціях.

2. Як найкраще будувати бесіду з воїном?

Якщо Ви хочете, щоб воїн відкрився у своїх почуттях, спробуйте попросити його розповісти про щось просте і позитивне, що було у зоні бойових дій. Наприклад, як він жартував з друзями, як вони отримували дитячі малюнки, або щось подібне. Він, напевне, зможе про ці речі розповісти. Підтримайте його щиро. Коли Він розповідатиме про ці прості ситуації, можливо, у нього почнуть виявлятися інші почуття, для вас несподівані. Якщо Ви відчуєте, що розмова стає напруженою, йому важко розповідати, Ви можете сказати: «Гаразд, гаразд...». І він знову замкнеться у собі на якийсь час, але без втрати довіри, без вибуху емоцій, до якого поки що не готові ні Ви, ні Він.

Можна у наступному зручному випадку, знову запитати: «Розкажи мені більше про щось добре або веселе, що там у вас було».

Після 4 - 6 таких моментів, коли Ви повинні тільки слухати і ні у якому разі не тиснути, слухати відкрито сприймаючи, але без яскравих і різких емоцій і рухів, з тихою, м’якою, природною посмішкою, коли він буде розповідати про хороше, він зможе «привідкрити двері», і розповісти трохи про те, що насправді, було не настільки весело.

3. Як створити атмосферу довіри при спілкуванні та уникнути його негативних реакцій?

Головне правило - чесність, щирість і відвертість. Спілкуватися прямо і просто, говоріть правду. Наприклад, за сприятливих умов розмову можна розпочати так:

- Я хотіла б поговорити з тобою ось про що. Я усвідомлюю, що ти був на війні, а я в цей час була вдома, що мене «там» не було. Але я щиро хочу, щоб у наших відносинах були порозуміння, мир і довіра, щоб наші діти росли у щасливій сім’ї. Я хочу, наскільки це можливо, допомогти тобі пережити війну в душі.

- Я майже нічого не знаю і не розумію про війну. Саме тому я прошу допомогти мені дізнатися те, чого я не знаю. Мені дуже важливо наскільки це можливо зрозуміти тебе, бути корисною, і я постараюсь робити все настільки добре, наскільки я зможу. Якщо я у розмові ненавмисно вийду за рамки, прийнятні для тебе, я прошу, щоб ти мені сказав про це - можливо, я чогось буду не розуміти. У процесі спілкування ти головний, ти визначаєш, про що ми говоримо, а я рухаюся за тобою.

Після такого вступу більшість чоловіків здатні відповісти «Добре», дуже мало людей отримують настільки важкі проблеми. Але якщо Ви дасте найменший натяк на те, що Ви говорите нещиро, або більше, ніж можеш зробити - то втратите шанс на довіру і допомогу. На цьому розмова може закінчитися, і повернути довіру буде дуже важко.

Вашому чоловіку потрібна чесність і у деякому сенсі смиренність. Озвучуйте, про що зараз збираєтеся поговорити, попросіть про необхідну допомогу і зворотній зв’язок. Дуже важливо показати йому, що він буде головним у спілкуванні.

За таких умов більшість чоловіків знаходять у собі сили почути і почати поважати співрозмовника. У противному випадку Ви зможете отримати роздратовану відповідь. Тому необхідно відразу встановити правила, хто головний у спілкуванні.

4. Як може відбуватися Ваше спілкування у подальшому?

Після 7 - 10 днів (у всіх по-різному, ніяких загальних тенденцій, ніяких узагальнень) таких добровільних сповідей про негатив, що його турбує, тільки після того, як Ви разом відчуватимете готовність до більш відвертих і складних розмов. Вам слід бути готовим до такого: коли він відкриє свою душу для обговорення його негативного досвіду, найчастіше за цим відбувається загострення відчуття «вини того, хто вижив». У нього можуть виникати питання, відповіді на які не існує, наприклад такі: «Що мені робити з цим жахом? Цей біль буде зі мною назавжди? Що мені з цим робити далі? Чому загинули вони, а не я?».

Дуже часто у відповідь родичі говорять таку фразу: «Я допоможу тобі з цим впоратися, я допоможу тобі з цим пройти життя».

Але спробуйте уявити, усвідомити: як можливо впоратися з тим, що твого друга розірвало у тебе на очах? Важливо чітко зрозуміти: з цим у принципі неможливо впоратися, неможливо через це пройти, неможливо допомогти з цим жити!

Що ж робити? Як підтримати?

Перш за все, залишити його у позиції лідера, головного. За досвідом, у подібних випадках допомагають такі питання:

- Що ти з цим будеш робити далі?

- Як ти можеш це перевести в інші відчуття?

- Може ти зможеш зробити те, про що мріяв він, твій загиблий друг?

Дуже важливо, щоб він сам знайшов відповідь. Тому що для нього дружина, мама, близькі - це люди, які нічого не розуміють про війну.

Трансформація повинна йти від нього, і вона повинна йти дуже обережно і поступово. Тому, якщо у Вашої близької людини є «вина того, хто вижив», він повинен пройти через це, і вирішити цю проблему тільки сам. Ви не зможете це зробити за нього.

Єдине, що Ви зможете зробити - це створити умови, сприяти тому, щоб він самостійно знайшов свій унікальний спосіб трансформації правил і навичок війни, для цього мирного життя.

І нарешті, напевно, найважливіше.

Ніхто у світі - ні професійні психологи, ні лікарі, не знають Вашого коханого, чоловіка, батька Ваших дітей, краще за Вас. Ви краще всіх відчуваєте, коли йому добре, і коли йому погано.

Тому, коли Ви щиро бажаєте допомогти коханій людині - у Вас це неодмінно вийде. Повага, терпіння, готовність роками працювати на результат - і Ви його досягнете.

*АТО – антитерористична операція

Нормативно-правові акти, які регулюють дане питання :

- Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III (зі змінами від 03.07.2020).

-  постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» від  05.04.2017 № 268  (зі змінами від 01.06.2019).

Хто є дитиною, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?

Дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції не досягла 18 років (повноліття),  та яка:

– отримала поранення, контузію, каліцтво;

– зазнала фізичного, сексуального насильства;

– зазнала психологічного насильства;

– була викрадена або незаконно вивезена за межі України;

– залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

– незаконно утримувалася, зокрема й у полоні.

ВАЖЛИВО!

Психологічним насильством є моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення, залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих у населеному пункті, що знаходиться на території АТО її батьків або одного з них – із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них – з числа осіб на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Хто може звернутися для отримання статусу

- дитина самостійно (з 14 років);

- законний представник дитини (батьки/усиновлювачі);

- родичі дитини (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють;

- представник органу опіки та піклування, якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими)

 Документи для отримання статусу готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.

Де надається статус

Звертатися необхідно в службу у справах дітей: 

- за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи,

- за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, що знаходиться на території АТО;

- за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Контакти Служб у справах дітей м. Харкова на зображенях що прикріплене до статті.

Які документи необхідно подати

– заяву про надання статусу;

– згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06 2010 року № 2297-VI (зі змінами від 20.03.2020);

– копію свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини (паспорт громадянина України);

– копію документу, що посвідчує особу заявника (якщо дитина звертається не самостійно);

– копію документу, що підтверджує повноваження законного представника дитини (якщо дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, – документу, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;

– копію довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання/перебування дитини у населеному пункті, що знаходиться на території АТО;

– копію посвідчення з написом «Посвідчення члена сім’ї загиблого», якщо дитина отримала відповідний статус;

– копії свідоцтва про смерть та документ, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, що знаходиться на території АТО, або копія документу, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення АТО, у разі загибелі батьків дитини або одного з них із числа цивільних осіб.

ВАЖЛИВО!

У разі відсутності відомостей про реєстрацію місця проживання/перебування дитини, доказами, що підтверджують перебування на території АТО можуть бути відомості, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, інші документи.

У разі отримання поранення, контузії, каліцтва

Додатково подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених Міністерством охорони здоров’я, із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду, отриманих у період здійснення АТО.

За інших обставин подаються:

– копії заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;

– витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;

– висновок експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за наявності таких підстав).

Коли і як буде надано статус

Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини відповідно до поданих документів

ВАЖЛИВО!

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою “А”).  Документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Які можуть бути підстави скасування статусу

1. Встановлення недостовірних відомостей у поданих документах;

2. Непідтвердження обставин під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

ВАЖЛИВО! 

Досягнення повноліття не є підставою для скасування статусу.

Облаштувати своє життя на новому місці, знайти роботу та житло, влаштувати дітей до школи чи дитячого садка – всі ці турботи вони повинні вирішувати у короткий термін і в незвичних для них умовах. Незважаючи на постійні перепони та труднощі, з якими стикається кожна родина, яка була змушена переїхати до іншого місця проживання із Автономної Республіки Крим, або Донецької чи Луганської областей, багатьом із них все таки вдалося влаштувати своє життя і досягти певних успіхів.

Родина Сіманкових переїхала до Харкова із міста Стаханова, Луганської області ще у лютому 2015 року. Місцеві волонтери відразу запропонували родині із п’ятьох осіб поселитися у дитячому таборі «Ромашка». Старший із трьох дітей, Олександр, на той час навчався у десятому класі, середній – Данило у п’ятому класі, а найменший – Микита відвідував дитячий садок.

Всі троє хлопців швидко влилися у новий колектив і знайшли багато друзів, з якими потім змогли не лише навчатися, а й займатися спільним хобі. Після закінчення школи найстарший із них вступив на навчання до Харківського національного університету радіоелектроніки, а двоє менших і зараз продовжують навчання у Харківській загальноосвітній школі №62.

Данило Сіманков відразу після переїзду до Харкова почав відвідувати гурток із кікбоксингу, де на різних змаганнях займав лише призові місця. Потім він змінив свої спортивні уподобання і вирішив серйозно зайнятися футболом. Зараз хлопець тренується у футбольному клубі «Металіст» і постійно приймає участь у змаганнях не лише з харківськими командами, а й з суперниками із других областей України. Найменший із родини Сіманкових, Микита, вже навчається у п’ятому класі і за прикладом середнього брата відвідує секцію кікбоксингу, демонструючи значні досягнення у цьому напрямку.

«Найчастіше ми зіштовхуємося із труднощами, які пов’язані із отриманням державних виплат. Після переоформлення документів доводиться чекати матеріальної допомоги майже по два місяці», – ділиться мати трьох хлопців, Ольга Костянтинівна Сіманкова. «Незважаючи на різні проблеми, ми не падаємо духом. Я працюю помічником кухаря у дитячому садку, чоловік поки що перебуває у пошуках роботи. Ми не сидимо на одному місці, а весь час намагаємося розвиватися, допомагати своїм дітям ставати на ноги і приносити користь суспільству».

У вільний час родина Сіманкових любить гуляти харківськими вулицями та фотографуватися на згадку. На свята всі члени сім'ї збираються за одним столом і насолоджуються смачними домашніми стравами, розповідаючи цікаві історії та згадуючи приємні моменти минулого.

Всі люди різні, тому і подобається найбільше комусь весна, а комусь – осінь, коли листя дерев і кущів буяє різними кольорами, даруючи насолоду зору від споглядання цього дива! А якщо додати яскраву палітру хризантем, бал яких уже вкотре влаштовується в Фельдман Екопарку, то створюється щось неймовірне! Цього року Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Шевченківського району міста Харкова запросив родини, члени яких мають статус внутрішньо переміщених осіб, на яскраве свято чудових квітів, які в поєднанні з чарівними мешканцями Екопарку зі світу фауни нашої планети створюють незабутню приємну гармонію. Чудовим бонусом для такої екскурсії стала тепла сонячна погода, яка так радує в другій половині осені. Відвідувачі були в захваті від кольорів та сортів квітів, з яких створено різноманітні інсталяції, а разом із спостереженням за тваринами це стало гарантією чудового настрою і незабутніх вражень!