Дитина перебуває в неймовірному захваті й заливається сміхом, дорослі ж навкруги дивляться на чоловіка зі здивуванням. Спершу може здатися, що його поведінка не зовсім адекватна, але не варто робити поспішні висновки. Просто батько вирішив улаштувати для своєї доньки креативну і трохи божевільну пригоду, вийшовши за межі звичних стереотипів і відкривши їй можливості творчого підходу до життя.

Дослідження показали, що сприйняття жінкою самої себе та сприйняття нею чоловіків тісно пов'язане із взаємовідносинами зі своїм батьком у ранньому віці. Батько – це перший чоловік, якого любить дівчинка. Саме батько дає дівчинці уявлення про те, якими насправді є чоловіки та якого ставлення від них варто очікувати.

Бути першим чоловіком у житті юної дівчини – це велика відповідальність і в той же час прекрасна можливість, оскільки вплив батька (або його відсутність) може бути дуже глибоким. Дослідження підтверджують, що дівчата, які мало контактували зі своїми батьками (або не контактували зовсім), частіше кидають школу, долучаються до зловживання наркотиками та алкоголем і вагітніють у підлітковому віці. І навпаки, у сім'ях, де батьки беруть активну участь у вихованні своїх дочок, дівчата виростають упевненимиі, з повагою ставляться до свого тіла, мають високу самооцінку й готові до життя в «дорослому» світі.

Хоча батьківство – це серйозне заняття, воно може приносити радсть. У цій статті запропоновано п`ятнадцять порад батькам, як допомогти своїм донькам вирости впевненими та здоровими, отримуючи при цьому від процесу виховання взаємну радість.

• «Бешкетуйте» й бавтесь разом з донькою. Ключ до батьківства лежить у тому, щоб не вести себе відповідно до віку. Боріться зі своєю малечею на підлозі, падайте разом на диван, у замет або купу листя, дозволяйте їй осідлати вас і пограйте «в конячку». Це весело, до того ж допомагає налагодити тісніший взаємозв'язок з дитиною. Коли ваша донька стане занадто дорослою для метушні на підлозі або підкидань у повітря, просто міцно обіймайте її й робіть це частіше.
• Організовуйте імпровізовані пікніки для доньки та її друзів. Перевертаючи шампури на мангалі, скористайтеся шансом познайомитися з людьми поза вашою родиною, які є важливою частиною життя вашої доньки.
• Ведіть активний спосіб життя і займайтесь разом з донькою. Грайте в ігри, стрибайте зі скакалкою, гуляйте на повітрі, катайтесь на велосипедах, кидайте м'яч у кільце. Дослідження показали, чим фізично активніше дівчинка у своєму дитинстві та підлітковому віці, тим менш імовірно, що в майбутньому вона завагітніє в підлітковому віці, матиме розлади харчової поведінки (нервову анорексію, нервову булімію та ін.), кине школу, буде зловживати наркотиками або стане жертвою принизливих стосунків. Чим більше ми фізично активні, тим більше поважаємо наше тіло – цінуємо його важливість і можливості та не дозволяємо чинити над ним наругу в різних її проявах.
• Стискайте дитину в обіймах. Киньте на підлогу кілька м'яких подушок і теплих ковдр, запасіться попкорном і разом читайте розповіді або дивіться улюблені фільми доньки. Обійми – це відмінний спосіб створити емоційний зв'язок.
• Прищеплюйте дитині любов до історії. Знайдіть старі фотоальбоми й покажіть їх доньці. Укажіть її місце на родовідному дереві. Розкажіть їй свої історії про те, яким було життя, коли ви росли, які цікаві події відбувались у той час у країні та світі.
• Намагайтесь вислуховувати свою доньку. Відпочиньте від газети або футбольного матчу і слухайте не тільки вухами, а й очима. Зосередьтесь на тому, що важливо для неї: про що думає ваша донька, про що мріє, у що вірить, що відчуває. Ставте запитання, щоби привернути її увагу, а потім уважно слухайте її відповіді мовчки. Ваша увага покаже дівчинці, що стан її душі має для вас першорядне значення.
• Запросіть доньку на побачення. Замовте столик у ресторані, одягніться належно, відкрийте і притримайте для неї дверцята машини, покажіть їй, що означає перебувати в товаристві джентльмена.
• Беріть участь у її шкільній діяльності. Переконайтеся, що вашій дівчинці надані ті ж можливості, що і хлопчикам. Відвідуйте її змагання та концерти, переконайте дитину брати активну участь у роботі шкільних гуртків. Допомагайте тренеру її команди або класному керівнику під час поїздок і цікавих заходів.
• Візьміть свою доньку до себе на роботу. Познайомте її зі своїми колегами, проведіть для неї екскурсію приміщенням, дайте їй можливість побачити вас за роботою. Розкажіть їй, що робота – це більше, ніж просто місце. Покажіть їй, що значить працювати і що гроші важливі, як і те, у що інвестувати свій час.
• У всесвітній День батька здивуйте свою доньку, взявши її на пішохідну прогулянку або на катання на човні найближчим озером. Доки ви перебуваєте наодинці з нею, спитайте її про те, як пройшов тиждень. Продемонструйте чоловічий погляд на її питання та проблеми.
• В одну з дощових неділь улаштуйте з вашою донькою змагання із приготування бутербродів. Розкажіть їй про свій улюблений рецепт і попросіть поділитися з вами деякими з її кулінарних секретів.
• Пишіть доньці записки, в яких кажіть, що любите її й пишаєтесь нею. У своїх записках розкажіть доньці, чому вважаєте її чудовою неповторною людиною. Одну записку сховайте їй під подушку, другу відправте електронною поштою, а третю покладіть в її шкільний рюкзак.
• Візьміть доньку в похід. Поставте намет на мальовничій галявині. Смажте на багатті шматочки хліба на гілочках і дивіться на зірки. Разом насолоджуйтеся спокоєм далеко від метушні повсякденного життя.
• Ходіть разом в торговий центр, дізнайтесь, який одяг вона любить і яку музику слухає.
• Смійтесь разом. Демонструйте доньці радість життя. Чому б вам теж не спробувати зробити поїзд із візка у супермаркеті?!

​Список чудових занять, за допомогою яких батько може чудово проводити час із донькою, можна продовжувати і продовжувати. На жаль, час, який відведено татам та їхнім маленьким донечкам, не безкінечний. Дорогі батьки, поки що вашій донечці можна  читати казки на ніч  доки вона ще з нетерпінням чекає, коли ви прийдете з роботи додому і доки ви є найважливішим чоловіком в її житті, повною мірою користуйтеся своїм статусом і насолоджуйтесь кожною хвилиною, проведеною разом з нею.

Молоді люди, які відчувають труднощі з соціальною взаємодією, не розвивають нових навичок, тому що змушені підкорятися встановленим правилам. Однак діти, схильні домінувати й контролювати інших, не відмовляються від своєї поведінки тільки через те, що цього вимагають правила. З іншого боку, дослідження показують, що розвиток у дітей певних навичок може сприяти проявам соціальної поведінки, знижує рівень стресу, розвиває більш доброзичливе ставлення до вчителів і однокласників, а також підвищує успішність. Відповідно, систематична робота зі школярами в даному напрямку може запобігти проявам булінгу в класі.Розглянемо докладніше, які соціальні та емоційні навички потрібно розвивати в дітей для запобігання булінгу.

1. Управління емоціями

У всіх дітей є почуття, але деякі діти не можуть з ними справлятися. Досить часто діти бувають настільки сповнені сильними почуттями злості, смутку, страху або фрустрації, що це проявляється в їх тілі. Ми всі бачили ці ознаки: червоне обличчя, сльози, тремтіння в тілі, стиснуті кулаки, крик, агресивна поведінка. Дітям необхідно навчитися управляти сильними почуттями. Для деяких це вимагає більше часу й більш чіткого керівництва, ніж для інших.

Діти, схильні до булінгу, і ті, хто стає його жертвами, повинні розвинути навички стресостійкості й навчитися контролювати свої імпульси, використовуючи різні методи саморегуляції.

2. Емпатія

Емпатія - це здатність зрозуміти, як інша людина думає, що відчуває в конкретних ситуаціях. Важливо розвивати в дітей почуття емпатії, тому що діти, схильні до булінгу, отримують соціальну винагороду за свою поведінку : почуття влади й контролю над оточенням, підвищену увагу до себе, високий соціальний статус і т. ін. Таким чином, вони можуть не звертати уваги на шкоду, яку завдають своїм жертвам.

Розвиток у дитини навичок емпатії допомагає запобігти булінгу, тому що дані навички вчать дітей ставитися до однолітків по-людськи, а не як до засобу здобуття популярності в класі. Розвиток емпатії допомагає дітям розуміти, як думають і що відчувають їх однолітки.

3. Рішення проблем і подолання конфліктів

Щоб запобігти проявам булінгу в класі, не потрібно оберігати дітей від усіляких конфліктів. Конфлікти - це природна частина взаємин між людьми. Зокрема, розбіжності можуть бути конструктивними, оскільки допомагають побачити ситуацію з різних сторін. Тому потрібно розвивати у школярів навички вирішення проблем, щоб вони могли самостійно управляти неминучими конфліктами, проявляючи повагу до співрозмовника. Дослідники стверджують, що навички вирішення проблем краще допомагають запобігти булінгу, ніж відповідні емоційні реакції.

4. Упевненість у собі

Упевнена в собі людина виражає свої думки й почуття без звинувачень і з повагою до тих, хто її оточує. Агресія, яка є причиною булінгу, руйнує стосунки, тому що вона спрямована на те, щоб завдати болю або знецінити інших. У той же час упевненість у собі дозволяє людині спілкуватися у відкритій і поважній манері й таким чином дозволяє зміцнювати позитивні взаємини між людьми. Коли діти розвивають упевненість у собі, вони можуть краще спілкуватися, обговорювати конфлікти, протистояти тиску з боку однолітків, задовольняти свої потреби й ефективно взаємодіяти з однолітками та дорослими.

5. Здатність до дружби

У дітей шкільного віку дружба створює потужне почуття причетності. Щоб запобігти булінгу в класі, необхідно розвинути в дітей як навички встановлення дружби, так і здатність правильно вибирати друзів. Тому здатність до дружби можна розглядати як два взаємопов'язані компоненти:

установлення дружніх взаємин. У багатьох дітей уміння заводити друзів з'являється саме по собі, однак у деяких це викликає труднощі. Якщо в дитини немає друзів, вона позбавляє себе можливості розвивати здорові соціальні навички й навчитися ефективно взаємодіяти з однолітками. Згодом вона потрапляє в замкнене коло відкидання й соціальної ізоляції.

Уміння встановлювати дружні взаємини важливе не тільки для дітей, які піддаються булінгу, але і для всіх інших дітей. Це допомагає їм контролювати свої взаємини з тими, хто їх оточує.

Уміння правильно вибирати друзів. Багато дітей сприймають школу як вороже середовище, де неможливо сформувати з ким-небудь дружні стосунки. У шкільній соціальній ієрархії висока конкуренція, і деякі діти вдаються до булінгу, щоб зайняти в ній більш високе місце. Один із способів цьому запобігти - навчити школярів встановлювати дружні взаємини з однолітками поза школою. Вчителі та батьки повинні заохочувати дітей у тому, щоб вони спілкувалися з однолітками на ігровому майданчику, у спортивних секціях або різних гуртках. Коли дитина зробить перший крок на шляху до дружніх взаємин, батьки та вчителі повинні допомогти їй у цьому.Зокрема, щоб навчити дитину встановлювати дружні взаємини, батьки повинні навчити її правильно вибирати друзів. Маленькі діти вибирають собі друзів інтуїтивно: вони вирішують, з ким гратися, ґрунтуючись на тому, хто любить такі ж ігри, як і вони самі, хто добрий до них тощо. Однак, коли дитина дорослішає, її соціальна динаміка стає більш складною, а мотивація в пошуку друзів змінюється. Часто школярі вибирають собі друзів за соціальним статусом. Дитина може керуватися такою логікою:

«Вона популярна, і якщо я буду з нею дружити, я теж стану популярною» або навпаки;

«Мені вона подобається, але вона не виглядає круто. Якщо я буду з нею спілкуватися, усі подумають, що я «ботан», тому я не буду з нею дружити».

Дитина може навіть виправдовувати токсичні взаємини, наприклад:

«Так, вона погано до мене ставиться. Вона ображає мене й висміює перед іншими. Але якщо я не буду дружити з нею, мені ні з ким буде спілкуватися, тому я просто змирюся з цим».

Сумно, що в підлітковому віці діти втрачають інстинкт, який дозволяв їм знаходити друзів у молодшому віці. Багатьом із них потрібен тривалий час, щоб знову набути впевненості в собі й вибирати друзів, виходячи з особистісних якостей, а не соціального статусу людини. Батьки можуть допомогти в цьому дитині, допомагаючи побачити токсичні взаємини та впливаючи на її мотивацію в пошуку друзів. Довірливий діалог батьків з дитиною з приводу того, як правильно шукати друзів, навчає її робити правильний вибір.Розвиток вищевказаних навичок у школярів допомагає створити позитивну атмосферу в класі, запобігає проявам булінгу, а також має позитивний ефект протягом усього життя дитини. Тому потрібно проводити зі школярами систематичну роботу в цьому напрямку, починаючи з молодших класів.

Завдяки багаторічній співпраці Відділу та Комітету у справах сім’ї, молоді та спорту по Київському району Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської міської ради, працівники державних установ здійснили профілактичну роботу у місцевій громаді.

Спеціалісти Комітету та фахівці Відділу взяли участь у груповій роботі інформаційно-профілактичного характеру. В ході її проведення мешканцям міста Харкова були роз’яснені ключові аспекти таких актуальних тем сьогодення, як домашнє насильство, торгівля людьми, формування сімейних цінностей. Також всі бажаючі отримали тематичний роздатковий матеріал – листівки, буклети, наліпки.

Під час здійснення групової роботи представники Відділу та Комітету поінформували населення міста про отримання соціальних, психологічних, юридичних, адміністративних та інших послуг на безкоштовній основі.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, начальник відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Цей просвітницько-інформаційний захід, був спрямований на залучення нових донорів - молоді та людей, які ніколи раніше не здавали кров, руйнування міфів про здачу крові та формування культури системного донорства у населення.

Під час акції фахівці Відділу розповсюджували матеріали про правила підготовки до здачі крові (дієта, протипоказання). інформували перехожих про постійну потребу в донорській крові, особливо під час війни, адже її запаси необхідні для порятунку військових і цивільних, які зазнали поранень, а також для проведення невідкладних операцій та лікування, спростовували страхи і застарілі упередження щодо процедури донації. Наголошували на тому, що кожна донація може допомогти врятувати чиєсь  життя.

Витрачайте ці кошти на осінньо-зимовий одяг, взуття та додаткове шкільне приладдя.

Подати заяву можна в Дії:  

• відкрийте Сервіси → Допомога від держави → Пакунок школяра  
• оберіть дитину, яка йде до першого класу  
• відкрийте Дія.Картку з рахунком «Турбота для дитини», якщо ще не маєте  оберіть її для зарахування виплати  
• перевірте дані та підпишіть заяву Дія.Підписом

І маленьке нагадування: державні виплати на дітей зараховуються на спеціальний рахунок «Турбота для дитини» Дія.Картки.

Як це зробити — розповідають за посиланням: https://t.me/diia_gov/6145

Фахівці Відділу соціальної роботи щоденно й постійно працюють із нашими захисниками, захисницями та їхніми родинами. Надаючи всебічну підтримку, ми висловлюємо їм найглибшу повагу та безмежну вдячність за їхню стійкість, самопожертву та щоденний подвиг. Наш спільний і найважливіший обов’язок — зробити так, щоб жодне ім’я, жодна історія та жоден подвиг не були забуті.

Історія України сьогодні пишеться долями мужніх чоловіків та жінок, які ціною власного життя та здоров'я відстоюють нашу незалежність. Збереження шани про них — це наш спільний обов'язок та вияв найвищої вдячності.

Чому шанування важливе для громади?

Культура вшанування — це основа свідомості суспільства. Вона формує цінності майбутніх поколінь, підтримує родини загиблих та дає зрозуміти воїнам на передовій: їхній подвиг ніколи не буде забутий.

Як кожен із нас може сприяти збереженню світлої згадки?

• Фіксація історій та усний літопис:

  Записуйте спогади про героїв у своїх громадах. Створення меморіальних цифрових книг, книг шани в навчальних закладах або публікації в місцевих ЗМІ допомагають зберегти живі, людські деталі про кожного воїна.

• Культурні та освітні ініціативи:

  Проведення вечорів шани, уроків мужності в школах, встановлення меморіальних дошок та перейменування вулиць на честь загиблих земляків — це кроки, що карбують імена Героїв у міському просторі.

• Підтримка родин полеглих воїнів:

  Справжня шана виражається у турботі. Підтримка матерів, дружин та дітей загиблих захисників, залучення їх до громадського життя та надання соціальної й психологічної допомоги — важлива частина поваги до подвигу їхніх рідних.

• Хвилини мовчання та символічні ритуали:

  Щоденна загальнонаціональна хвилина мовчання о 9:00, участь у вшануванні під час поховальних процесій («коридори пошани») — це прості, але глибокі прояви солідарності та поваги.

Світла згадка живе доти, доки ми про неї говоримо та діємо. Берегти спогади про захисників України — це зберігати коріння нашої нації та будувати майбутнє, за яке вони віддали найдорожче.

Травмоінформований підхід у соціальній роботі — це стратегія допомоги, яка враховує вплив психологічної травми на життя людини та будує взаємодію на принципах безпеки, довіри й поваги.

В умовах війни травматичного досвіду зазнають мільйони людей — військових, цивільних, переселенців та дітей. Травмоінформований підхід допомагає соціальним працівникам уникати ре-травматизації (повторного травмування) під час надання послуг, розпізнавати приховані реакції на стрес та ефективно стабілізувати стан людини.

За словами учасників, тренінг став надзвичайно корисним та інформативним.

Фахівці відділу соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова щиро вдячні організаторам та тренерам тренінгу.

 

Спеціалісти Відділу постійно проводять роботу з сім`ями, аби своєчасно виявити серед них такі, що перебувають в складних життєвих обставинах та потребують сторонньої підтримки.

Наша робота спрямована на збереження сімейного середовища для дитини; запобігання вилученню дітей із сімей; допомогу соціально неадаптованим сім`ям у набутті навичок відповідального батьківства, відповідальності за життя дітей, ознайомлення та попередження батьків про безвідповідальне батьківство, допомогу в оформленні необхідних документів, реєстрації, сприяння в отриманні гуманітарної допомоги  та пошуку власних ресурсів для самостійного розв`язання життєвих проблем сім`ї.

Воєнне вторгнення лише загострило проблеми людей, які були й до цього, адже наявність зброї негативно впливає на психологічні фактори. Під час війни захист потерпілих від домашнього насильства в Україні набув ще більшого значення. Людям, які зазнали такого насильства, нині проблематично знайти вихід - їм немає в кого просити про допомогу, моральну, фізичну і матеріальну підтримку.

Домашнє насильство  -  це злочин, що підпадає під особливу категорію і потребує особливих підходів. Часто мають місце ситуації, коли потерпіла особа вибачає свого кривдника і сподівається на примирення. Однак за ним слідує новий рецидив і щоразу він загострюється. Після чого досягає межі, коли випадки домашнього насильства мають більш складні наслідки: тілесні ушкодження, летальні випадки. Тому суспільство має усвідомлювати, що про домашнє насильство не потрібно мовчати. До того ж сьогодні ця проблема актуалізувалася ще й у зв`язку з повномасштабною війною, яка сама по собі є проявом насильства проти мирного населення, і ці прояви домашнього насильства на тлі війни мають тенденцію до зростання. Адже гендерному насильству немає виправдання, його класифікують як злочин і треба про нього повідомляти, і відповідно йому протидіяти.

1 жовтня наша країна відзначатиме особливе та надзвичайно велике свято - День захисників і захисниць України. У цю пам’ятну дату ми всі разом дякуємо нашим Героям за їхню силу, мужність, відданість і за мирне майбутнє, яке вони щодня виборюють для нас.

Пояснити дітям суть свята у доступній формі, виховувати повагу та вдячність до українських військових, розвивати командний дух і творчі здібності.

Формувати уявлення дітей про важливість Дня Захисників та Захисниць України, розповісти про тих, хто захищає нашу країну. Розвивати сенсорно-пізнавальні навички через орієнтування в просторі, дрібну моторику, логічне мислення. Виховувати патріотизм, повагу до героїв України, вдячність за їхню працю.

Хто такі захисники? Це наші військові, які боронять нашу країну, наш мирний сон, наші будинки і дитячі заклади. Вони дуже сміливі та сильні.

Заняття пройшло в теплій атмосфері і закінчилось груповим фото з написами «Дякуємо!» «Повертайся живим!».

Таке привітання має величезну силу: воїни відчувають підтримку навіть на відстані, а діти – гордість від того, що їхні слова справді важливі. А ще це чудовий спосіб навчити дітей цінувати власний голос і розуміти, що навіть маленькі кроки здатні додати комусь сил.

Дякуємо дітям за активність.