У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом.

 

Контактні дані:

✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району м. Харкова

вул. Біблика, 20/8, 093 385 79 12;

✔️Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова

вул. Алчевських, 5, 098 711 55 08;  

                
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова

вул. Л. Каденюка, 11/1, 096 518 04 61;              

  
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова

вул. Полтавський Шлях, 11, 068 066 21 88;                 

✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району м. Харкова

вул. Богдана Хмельницького, 8, 067 195 31 41; 

✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району м. Харкова

вул. Руслана Плоходька, 3, 063 465 88 03;

✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова

вул. Г. Тарасенка,  42, 091 615 09 98;                                 

✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському  району м. Харкова

вул. Полтавський Шлях, 46, 066 707 53 10;

✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському  району м. Харкова

м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, 066 194 24 19

Торгівля людьми — протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці - сучасна форма рабства.

Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

• вербування, перевезення, передача, продаж,
• усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях,
• використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією,
• використання у військових конфліктах,
• залучення до злочинної діяльності,
• трансплантація чи насильницьке донорство,
• рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця,
• залучення в боргову кабалу,
• використання шантажу, погроз, насильства.

Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, - це ознаки торгівлі людьми:

• забрали паспорт або інші документи;
• позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
• пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
• погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
• за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
• примушували відпрацьовувати вигадані борги;
• працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
• людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
• примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
• попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.

 

Постраждалим від торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:

• безробітні люди працездатного віку;
• жителі сільської місцевості;
• люди, які мають низький рівень доходів;
• особи, що працюють за кордоном нелегально;
• особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;
• люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;
• особи, які працюють у сфері розваг;
• особи, які раніше уже були постраждалими від торгівлі людьми;
• діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо

З членами родин проведено профілактичні бесіди, попереджено про відповідальність за життя та здоров'я дітей, наслідки невиконная батьківських обов'язків, проведено бесіди, направлені на профілактику домашнього насильства та жорстокого поводження з дітьми. Триває спільна робота.

О котрій? З 10:00 до 11:30.

На вас чекають виступи представників міністерств та громадських організацій про практичні можливості у різних сферах. Також ви матимете змогу поставити запитання. На них відповідатимуть працівники Офісу Омбудсмана.

Зареєструватися можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdJKrw-Jnh-XNxElalywemNdceekkySKa6QiIfDkOesFtjoaw/viewform

Перед початком заходу на Вашу електронну адресу відправлять детальну програму та посилання для підключення через Zoom.

Ініціатива реалізована за підтримки Благодійної організації «Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та Агентства ООН у справах біженців в Україні.

Якщо Ви маєте додаткові питання, зверніться на електронну пошту: polnikovaoksana79@gmail.com.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Батьки зобов’язані звернутись до Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) для проведення державної реєстрації народження дитини не пізніше одного місяця з дня народження малюка.

У разі неможливості батьків з тих чи інших причин зареєструвати народження дитини, реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.

Разом із заявою про державну реєстрацію народження подаються оригінали чи копії наступних документів до державного органу реєстрації актів цивільного стану:

• паспортів, що посвідчують особи батьків;
• паспорта, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою;
• документа про шлюб батьків у разі реєстрації шлюбу компетентним органом іноземної держави.

Підставою для державної реєстрації народження дитини є один із наступних документів:

• медичний висновок про народження;
• медичне свідоцтво про народження;
• медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу;
• лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
• медичний документ, виданий уповноваженим органом іншої держави.

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому переліку, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження.

Так, для отримання свідоцтва про народження дитини, яка народилася на ТОТ, необхідно подати до будь-якого суду заяву про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, а разом з нею належні докази. Судовий збір за подання таких заяв до суду не стягується.

Заява подається батьками дитини чи іншими заінтересованими особами. Для отримання свідоцтва про народження заявник подає до будь-якого відділу ДРАЦС копію рішення суду про встановлення відповідного факту та паспорт.

Для проведення державної реєстрації народження дитини документи подаються до:

• Відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
• Виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
• Центрів надання адміністративних послуг.

Також подати заяву можливо онлайн на сайті: https://diia.gov.ua.

Підставами відмови у державній реєстрації народження дитини можуть бути:

• державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України;
• державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану;
• з проханням про державну реєстрацію звернулася недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

Пам’ятайте! Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 17 до 53 грн (стаття 2121 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

1. Сумніви в собі.   

Дитина, яка виросла в постійному порівнянні, не буде відчувати себе собою. Замість «мені добре» в неї буде лише «я гірший/кращий за інших», що заважає їй насолоджуватися моментом і приймати себе.

2. Гра в одні ворота. 

Ми часто говоримо: «Дивись, як Сашко добре вчиться», але при цьому ігноруємо, коли йому важко. Це призводить до того, що дитина запам’ятовує протиріччя, і в майбутньому може нагадати вам про них.

3. Прагнення до того, що є в інших. 

Постійні порівняння змушують дитину відчувати, що їй чогось не вистачає. Дорослі, які отримують такі установки в дитинстві, можуть страждати від постійного тиску і невдач.

4. Комплекс неповноцінності. 

Коли дитина порівнює себе з більш успішними, у неї формується невпевненість у своїх силах. Це може вплинути на її здатність приймати виклики та випробовувати нові можливості.

5. Культура нетерпимості. 

Порівняння можуть призвести до приниження інших, що стає основою для расизму та інших форм дискримінації. Розвиваючи комплекс неповноцінності, дитина вчиться не поважати людей, які відрізняються від неї.

Виховання без порівняння допомагає дітям рости впевненими, щасливими і такими, що вміють цінувати як себе, так і інших! 

Робота з ветеранами – учасниками бойових дій, яка ведеться спеціалістами відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра», передбачає індивідуальний підхід до кожного отримувача послуг, врахування психоемоційних та фізичних особливостей військовослужбовців. За потребою надаються консультації щодо отримання пільг та компенсацій за рахунок коштів державного бюджету, зокрема, на оплату житлово-комунальних послуг; здобуття професійної освіти; забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації; призначення пенсії учасникам бойових дій та пенсії по інвалідності; отримання гранту на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, а також відповіді на інші питання. Для отримання соціальних послуг, психологічного консультування відвідувачі можуть перенаправлятися до соціальних партнерів, які надають допомогу в межах своєї компетенції.

Фахівці dідділу соціальної роботи по Холодногірському району часто стикаються в своїй роботі з військовими та їх родинами, які потребують консультації та підтримки.

Оскільки військові зіштовхуються з численними факторами, які можуть призводити до психологічних проблем:

• Травматичні події. Учасники бойових дій нерідко стають свідками смерті або тяжких поранень товаришів, цивільних чи ворогів. Такі події можуть викликати посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
• Тривале перебування у стані бойової готовності. Постійна напруга і необхідність бути готовими до небезпеки можуть виснажувати психіку.
• Розлука з родиною. Довготривала відсутність можливості бачитися з близькими людьми збільшує ризик депресії та почуття ізоляції.
• Соціальна адаптація після повернення. Після закінчення служби багато військових стикаються з труднощами в адаптації до мирного життя. Здається, що цивільне суспільство не може зрозуміти їхніх переживань, що поглиблює почуття відчуженості.

Військові можуть відчувати почуття провини за те, що залишились живими, або через неможливість допомогти товаришам під час бою. Нерідко спостерігається емоційна притупленість або відчуття відстороненості від світу, що може ускладнювати соціальні взаємодії.

Надання підтримки військовим після служби є надзвичайно важливим аспектом для забезпечення їхнього емоційного стану. Сучасні методи реабілітації включають:

• Психологічна допомога та терапія. Психотерапевти, що спеціалізуються на роботі з військовими, допомагають долати ПТСР, депресію та інші розлади.
• Активний спосіб життя сприяє покращенню загального самопочуття, зниженню стресу і поліпшенню настрою.
• Важливою частиною реабілітації є участь родичів, які допомагають військовим відновлювати психологічний баланс і знову пристосовуватися до мирного життя.

Емоційний стан військових – це ключовий елемент успішної реабілітації після бойових дій. Кожен військовий заслуговує на належне ставлення та повагу, а також на доступ до якісної медичної, психологічної та соціальної допомоги.

Відділ не забуває про наших захисників та членів їхніх родин – підтримка їх ментального здоров’я є нашим обов’язком.

В разі потреби консультації та підтримки всі бажаючі можуть звернутись до відділу соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 46, 5 поверх або за телефоном : 725-34-48.

Соціальні виплати та матеріальна допомога

Учасники бойових дій мають право на отримання одноразової матеріальної допомоги після демобілізації або поранення, а також на щорічну разову допомогу до Дня Перемоги. Розмір цих виплат визначається щороку державою.

Також передбачені регулярні соціальні виплати для сімей загиблих учасників бойових дій, які можуть включати щомісячну допомогу на проживання та підтримку дітей.

Медичне обслуговування

УБД та їх сім’ї мають право на безкоштовне медичне обслуговування, включаючи амбулаторне та стаціонарне лікування, протезування, забезпечення ліками. Їм надаються пільги при отриманні спеціалізованої медичної допомоги, санаторно-курортного лікування та реабілітації.

Житлові пільги.

Учасники бойових дій мають право на знижку до 75% на оплату житлово-комунальних послуг (газ, електроенергія, водопостачання, опалення). Крім того, УБД та члени їхніх родин мають першочергове право на отримання житла з державного або муніципального фонду.

Пенсії та трудові пільги.

Для учасників бойових дій встановлені підвищені пенсійні виплати. Крім того, є можливість виходу на пенсію на пільгових умовах, а також підвищення розміру пенсійних виплат в залежності від трудового стажу.

Також для УБД передбачені трудові пільги, такі як додаткові оплачувані відпустки, право на скорочений робочий тиждень, перевага при працевлаштуванні та інші соціальні гарантії на робочому місці.

Освітні пільги

УБД та їхні діти можуть безкоштовно здобувати вищу та професійно-технічну освіту в державних закладах освіти. Крім того, сім’ї учасників бойових дій мають пільги на оплату за навчання, а також право на забезпечення безкоштовними підручниками.

Пільговий проїзд

Учасники бойових дій мають право на безкоштовний проїзд усіма видами міського та приміського транспорту, а також міжміськими перевезеннями залізничним, автомобільним і водним транспортом.

Земельні ділянки та допомога у веденні господарства

Учасникам бойових дій та їхнім сім’ям надаються земельні ділянки для будівництва, садівництва або ведення фермерського господарства. Ці пільги можуть також включати допомогу у розвитку власної справи або підтримку малого бізнесу.

Юридична допомога

УБД та члени їхніх сімей мають право на безкоштовну юридичну консультацію та допомогу в судових процесах, особливо з питань, пов'язаних із реалізацією своїх прав та отриманням пільг.

Пріоритетне обслуговування

Учасники бойових дій мають пріоритетне право на обслуговування в державних установах, банках, медичних закладах, а також при отриманні різних адміністративних послуг.

Пільги для сімей загиблих

Сім’ї загиблих учасників бойових дій користуються всіма вищезгаданими пільгами, а також отримують додаткові соціальні виплати та пільги на рівні з учасниками бойових дій. Для таких сімей передбачені додаткові програми підтримки, включаючи психологічну допомогу та соціальні гарантії для дітей загиблих героїв.

Пільги для учасників бойових дій та їхніх сімей є важливим аспектом державної підтримки, яка спрямована на забезпечення належного рівня життя для тих, хто захищав Україну. Важливо, щоб кожен УБД знав про свої права та можливості і звертався до відповідних органів для отримання допомоги.

Так, серед діючих пільг варто зазначити наступні:

• знижка на квартплату 75% (в межах норм, передбачених діючим законодавством);
• знижка на комунальні послуги 75% (газ, електроенергія та інші послуги) та скраплений балонний газ для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Для людей з інвалідністю знижка на комунальні послуги становить 100%.
• Знижка вартості палива 75%, зокрема рідкого, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення (у межах норм, встановлених для продажу населенню).

Автоматично пільги не надаються, їх потрібно оформити. Для цього необхідно звернутися до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України (ПФУ) із заявою про внесення відомостей до Реєстру осіб, які мають право на пільги та про надання пільг (у разі якщо заявник не перебуває на обліку в даному Реєстрі).

У заяві про надання пільг, зокрема, зазначаються дані щодо житлово-комунальних послуг, якими людина користується, а також назва та особовий рахунок організації, яка надає послуги. Після отримання та перевірки інформації приймається рішення про призначення пільг.

Під час перевірки відомостей, організація, яка управляє гуртожитком, надає Пенсійному фонду інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, якими користується учасник бойових дій, а також про ціни і тарифи на ці послуги. Саме на ці послуги і можуть бути призначені пільги.

Пільги можна оформити як офлайн, відвідавши сервісний центр ПФУ, уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідних територіальних громад, Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), так і онлайн, через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг ПФУ або через за стосунок Дія (за наявності Дія.Підпису).

З травня 2024р. у разі якщо ветеран війни (особа з інвалідністю внаслідок війни, учасник бойових дій, учасник війни) не може самостійно подати заяву на призначення пільги на житлово-комунальні послуги, це за нього можуть зробити члени його родини.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»