ХМЦСС «Довіра»
Шановні отримувачі послуг та партнери, звертаємо вашу увагу, що Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» продовжує надавати соціальні послуги та здійснює прийом громадян безпосередньо у відділах соціальної роботи по районам м. Харкова. Детальна інформація та контакти далі.
У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом.
Контактні дані:
✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району м. Харкова
вул. Біблика, 20/8, тел.: 093 385 79 12, e-mail: industrialnyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова
вул. Алчевських, 5, тел.: 098 711 55 08, e-mail: kyyivskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова
вул. Л. Каденюка, 11/1, тел.: 096 518 04 61, e-mail: nemyshlyanskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова
вул. Полтавський Шлях, 11, тел.: 068 066 21 88, e-mail: novobavarskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району м. Харкова
вул. Богдана Хмельницького, 8, тел.: 067 195 31 41, e-mail: osnovyanskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району м. Харкова
вул. Руслана Плоходька, 3, тел.: 063 465 88 03, e-mail: saltivskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова
вул. Г. Тарасенка, 42, тел.: 091 615 09 98, e-mail: slobidskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова
вул. Полтавський Шлях, 46, тел.: 066 707 53 10, e-mail: kholodnohirskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова
м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, тел.: 066 194 24 19, e-mail: shevchenkivskyydovira@city.kharkiv.ua
ХМЦСС «Довіра»
Під патронатом Департаменту соціальної політики Харківської міської ради Харківським міським центром соціальних служб «Довіра» 15.01.2025 року було організовано та проведено арт-терапевтичне заняття, для батьків та дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
У наш час дуже важливо приділяти увагу психологічному здоров’ю та підтримувати його. В умовах сьогодення на нас впливає багато чинників це - війна, величезний інформаційний тиск, розлука з близькими тощо, особливо страждає дитяча психіка. Під час занять арт-терапії, діти розслабляють та укріплюють свою психіку. Намальовані ними картини, відзначають батьки, зміцнюють відносини в сім’ї та підвищують самовпевненість дитини.
Завдяки заняттям дорослі та діти можуть тренувати навички візуалізації, відволіктися від буденних справ, зануритися у творчій процес, поспілкуватися та гарно провести час.
Творчий процес часто дає змогу краще зрозуміти свої переживання та легше висловити їх, аніж зазвичай у повсякденному житті. Таким чином, візуалізуючи в арт-терапії те, що всередині, ви прокладаєте свій шлях до змін назовні.
Висловлюємо вдячність за допомогу у організації заходу Благодійній організації «Благодійний фонд «Мир Майбутньому».
Основ’янський (Червонозаводський) р-н
Головним соціальним інститутом виховання й розвитку особистості в сучасному світі є сім’я, тому її зміцнення є однією з найвищих моральних цінностей суспільства. Сім’я сприяє вирішенню багатьох завдань соціального виховання та культурного розвитку особистості. Її суспільний статус, культурно-освітній рівень посилюють роль морально-психологічних засад у використанні вільного часу.
В основі організації та оптимізації сімейного середовища пріоритетну роль відіграє дозвілля. Воно стає необхідною умовою гармонійного розвитку кожного члена сім’ї, позитивного психологічного клімату, зміцнення подружніх стосунків, взаєморозуміння між батьками та дітьми. Збагачене дозвілля дозволяє кожному в сім’ї бути цікавою особистістю для своїх близьких, змінювати духовну єдність з ними.
Головним принципом сімейного дозвілля є спільна участь у дозвіллєвих заходах батьків та дітей.
Сімейне дозвілля виконує ряд специфічних функцій, серед яких найважливішими є:
- ціннісно-орієнтаційна, спрямована на формування та розвиток моральних і культурних цінностей, норм та зразків поведінки. По суті, сім’я є першою соціальною групою, у межах якої дитина отримує уявлення про життєві цінності, засвоює основні норми та правила поведінки, зразки взаємовідносин з навколишнім світом, вчиться оцінювати життєві процеси та явища;
- виховна, ефективність якої визначається відповідним використанням культури дозвілля, правильним застосуванням дозвіллєвих форм та засобів;
Саме дозвіллєва сфера позитивно впливає на особистість дитини, дозволяє відчути себе повноцінною людиною, сприяє успішній соціалізації. Дозвілля - це один із основних факторів “соціального зв’язку” між різноманітними соціальними інститутами: сім’єю, роботою, навчальними закладами, мистецькими установами. Сімейне дозвілля це не просто розвага, але й важливий аспект підтримки здорових та міцних сімейних відносин
Київський р-н
Права та можливості людей з інвалідністю для працевлаштування в Україні будуть розширені найближчим часом.
Верховна Рада України прийняла законопроєкт №5344-д, який суттєво розширює права та можливості людей з інвалідністю для їх працевлаштування. Він передбачає зняття законодавчих обмежень та єдині правила щодо працевлаштування людей з інвалідністю для приватного і державного секторів економіки.
Даний законопроект має на меті оточити реальною підтримкою людей з інвалідністю, якої вони так потребують. Окрім цього, дана ініціатива важлива і для бізнесу, який створюючи реальні робочі місця для людей з інвалідністю, отримає підтримку від держави.
Серед норм ухваленого законопроекту також:
Цей проєкт закону був підготовлений за участі Міністерства соціальної політики спільно з народними депутатами, експертами, громадськістю. Він суттєво наближає умови працевлаштування до європейських, де понад 50% людей з інвалідністю – працевлаштовані. Для порівняння, в Україні ця цифра на сьогоднішній день становить близько 16%.
Наші контакти:
м. Харків, вул. Алчевських, 5
тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)
сайт: http://dovira.kh.ua/
facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy
instagram: www.instagram.com/css.kievrajon
Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»
Новобаварський (Жовтневий) р-н
Працівники відділу соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова Харківського міського центрк соціальних служб "Довіра" спільно з працівниками Служби у справах дітей, ювенальними поліцейськими Харківського районного управління поліції № 3 та інспекторами управління патрульної поліції м. Харкова відвідали родини, які опинилися у складних життєвих обставинах.
З батьками проведено бесіди щодо належного виконання батьківських обов'язків, дотримання належних умов для виховання та розвитку дітей, поінформавано щодо відповідальність за їх життя та здоров'я, неприпустимість втягнення дітей у злочинну діяльність, профілактику вживання алкогольних або наркотичних засобів, бездоглядності та бродяжництва. Також увагу батьків звернуто на необхідність цікавитися колом спілкування дітей, на час, проведений дітьми в інтернет-просторі, контент, який цікавить дітлахів, аби убезпечити їх від втягнення в незаконну діяльність. Робота з родинами продовжується.
Салтівський р-н
Тема насильства, особливо в сім'ї, все ще залишається складною для обговорення. Ми часто чуємо заклики не мовчати, звертатися за допомогою, ділитися своїми історіями. Але зробити перший крок – найважче. Чому?
Насильство – це будь-які дії проти волі людини. Воно може бути фізичним, сексуальним, психологічним або економічним. Це може бути тиск, шантаж, приниження, обмеження свободи, небажані коментарі щодо зовнішності тощо. Незалежно від виду чи форми пережитого досвіду, нам буде складно згадувати про травматичні події.
Є багато причин, чому люди мовчать про насильство. Найчастіше це страх, сором і провина.
Страх є одним з найпоширеніших бар’єрів, які не дають людині проговорити вголос те, що сталось. Нам може бути страшно, що цей досвід не зрозуміють, засудять, що не повірять або ж навіть звинуватять у тому, що сталось. А отже, що не допоможуть.
Також однією з причин є страх, що насильство може повторитись, навіть якщо об’єктивно для цього наразі немає причин. Це наслідок травматичної події, посттравматичний стресовий синдром. Він може супроводжуватись сильною тривогою, емоційним «завмиранням», відчуттям гніву, горя, розгубленості та відчуженості. Людина, що пережила насильство може мати проблеми зі сном, виглядати напружено, бути агресивною і замкнутою одночасно.
Тому часто несвідомо ми обираємо мовчати, бо боїмось, що нас не зрозуміють.
Відчуття сорому може супроводжувати і навіть самі спогади про цей досвід, адже на жаль, насильство ще досі є табуйованою і замовчуваною темою. Тоді у нас може з’являтись відчуття що відторгнуть, засудять і не приймуть. Люди, що пережили насильство можуть сприйматись як якісь «не такі», «особливі», що тільки додає переживань. Може здаватись, начебто із нами щось не так і ми не заслуговуємо на допомогу.
Зазвичай ми відчуваємо провину за те, що з нами сталось, через маніпуляції з боку кривдника/-ці, який перекладає відповідальність на постраждалих. Або ми можемо відчувати провину через застарілі соціальні норми. Наприклад, коли впродовж багатьох років на уроках у школі дівчатам розповідали, що щоб не натрапити на кривдника важливо вдягатись більш стримано. І тоді коли людина відчуває провину, то вона скоріше залишить такий досвід лише для себе, бо бути звинуваченими ще кимось – це не те, чого хочеться, коли і так погано.
Біль
Усі ці причини, описані вище, чому люди мовчать, коли мова йде про насильство, зводяться до одного – біль. Горювати, відчувати безсилля, несправедливість, сум, проживати і говорити про цей досвід дуже і дуже не просто. Саме тому наша розумна психіка вигадала стільки захисних механізмів: все заради того, аби ми не відчували біль. Тобто про «це» вже на фізичному рівні говорити дуже важко.
І хоч це дуже складно, та говорити про насильство важливо. Перш за все це необхідно для свого самопочуття і подальшого спокійного, свідомого життя. Адже якщо залишати цей досвід лише для себе, є шанс загрузнути у спогадах, почуттях. Далі жити із таким «багажем» буде ставати тільки важче. Навіть якщо на якийсь час вийде це забути, то такі спогади все одно будуть знову, дуже неочікувано, надходити й заважати жити . Щоб допомогти собі інтегрувати важкий досвід, важливо звернутись по допомогу до третьої особи. До когось з ким можна поговорити, хто стане свідком трагедії та зможе розділити ваше горе, біль, хто підтримає, поспівчуває, просто послухає, побуде з будь-якими вашими проявами і словами, і допоможе прожити цей досвід максимально безпечно для вас.
Важливо сказати, що для такої розмови може знадобитись час. Кожен темп – нормальний. Всі почуття, з якими ми можемо стикатись переживши такий досвід – нормальні. Не нормальним є тільки насильство. І це одна із причин, чому говорити про це теж важливо – щоб насильства ставало менше. Коли ми говоримо вголос про проблему – вона стає видимою, і її вже неможливо ігнорувати. А тому вона отримує шанс на вирішення.
Шевченківський (Дзержинський) р-н
З нагоди новорічних свят родини з числа вразливих категорій населення за сприяння спеціалістів відділу соціальної роботи по Шевченківському району Харківського міського центру соціальних служб "Довіра" отримали подарунки від соціального партнера.
Новорічні свята – час, коли всі сподіваються чуда або принаймні приємних новин чи корисних та бажаних подарунків. Пам’ятаючи про це, за сприяння спеціалістів відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» соціальний партнер Відділу зміг надати отримувачам послуг з числа вразливих категорій населення новорічні подарунки, які обов’язково стануть у нагоді родинам. Подарунки для них стали приємною несподіванкою, додатковою причиною для покращення святкового настрою. Це було приємним і спеціалістам відділу, адже отримувати слова подяки за надану можливість отримати корисне й необхідне – це гарний стимул для того, щоб із задоволенням виконувати свою роботу, пам’ятаючи про її корисність та необхідність!
ХМЦСС «Довіра»
В Україні працює гаряча лінія з питань усиновлення і сімейних форм виховання — “Лінія турботи” на єдиній державній платформі “Україна для кожної дитини”.
У фахівців “Лінії турботи” можна отримати кваліфіковані відповіді на питання, що стосуються усиновлення, прийомної сім’ї і дитячого будинку сімейного типу, опіки і піклування, послуги патронату над дитиною.
Звернутися можуть як ті, хто вже прийняв дітей в родину, так і ті, хто тільки хоче дізнатися про такі можливості або перебуває на шляху підготовки.
Які консультації можна отримати?
Єдина державна платформа “Україна для кожної дитини”, а також “Лінія турботи” на ній надають детальну інформацію про всі можливості прийняти дитину, яка залишилась без батьківської турботи, у свою родину.
Звертайтеся до фахівців “Лінії турботи” за посиланням: https://www.dity.gov.ua/uk/support-line.
Ще більше інформації — в тематичних розділах на dity.gov.ua.
ХМЦСС «Довіра»
Вже з січня учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни зможуть отримати державну грошову допомогу для занять спортом. Ініціатива спрямована на інтеграцію ветеранів у суспільство завдяки фізичній активності і відновленню психологічного здоров’я.
Зокрема передбачено щоквартальну виплату у розмірі 1 500 грн, яка може бути використана для відвідування спортивних залів, басейнів та інших закладів фізичної культури. Подати заяву на отримання допомоги можна буде через застосунок Дія.
Проєкт реалізується Мінветеранів спільно з Міністерство цифрової трансформації України
Салтівський р-н
У ранньому дитинстві для дітей вкрай важливо навчитися взаємодіяти з однолітками. Ці навички мають величезне значення для їх соціальної адаптації та подальшого розвитку в старшому віці. Батьки повинні заохочувати спілкування дитини з однолітками і втручатися тільки тоді, коли ситуація виходить з-під контролю.
Освітня програма для дитячих садків спрямована на те, щоб розвинути у дітей цінні навички, які допоможуть їм краще спілкуватися з однолітками. Програма заснована на ігровій діяльності, у ході якої діти, наприклад, розуміють, як добре грати з однолітками і спілкуватися з ними. Під час ігор діти вчаться контролювати почуття агресії і вирішувати проблеми, які можуть виникати в різних соціальних ситуаціях.
Зокрема, у дитячому садку дитина:
здобуває соціальні навички (за допомогою історій, малюнків, розігрування різних ситуацій з використанням ляльок тощо) і вчиться практикувати їх (у ході рольових ігор). Дитина також навчається, як вести себе в різних соціальних ситуаціях (наприклад, ділитися іграшками, вибачатися тощо);
вчиться тому, як ініціювати гру з однолітками, ставити питання і підтримувати однолітків;
отримує цінний досвід позитивної взаємодії з однолітками.
Вихователь забезпечує таку взаємодію і надає можливості для гри.
Розвиток таких навичок допомагає дітям заводити друзів і легко вливатися в компанії однолітків. Це стає дуже важливим, коли дитина йде в школу.
Наскільки це важливо?
Взаємини з однолітками в ранньому дитинстві мають велике значення для психосоціальної адаптації дитини в дитячому саду і в майбутньому - під час навчання в школі. Досвід групових ігор і дружніх відносин допомагають їй розвивати нові соціальні навички, засвоювати соціальні норми і правила, пов'язані з міжособистісними відносинами. Це дуже важливо, адже найчастіше дитина спілкується з однолітками і поза дитячим садком або школою. Крім того, у багатьох дітей є брати або сестри з невеликою різницею у віці. Так чи інакше, практично кожна дитина щодня спілкується з однолітками.
До чотирьох років у більшості дітей з'являється кращий друг або подруга, і вони починають розуміти, хто з однолітків їм подобається, а хто - ні. Однак від 5 до 10% відчувають труднощі у стосунках з однолітками, які можуть їх не приймати або знущатися над ними. Проблеми з однолітками в ранньому віці можуть негативно позначитися на соціальному й емоційному розвитку дитини в майбутньому. Чим раніше батьки або вихователь зроблять певні кроки для вирішення цієї проблеми, тим краще.