У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом.

 

Контактні дані:

✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району м. Харкова

вул. Біблика, 20/8, тел.: 093 385 79 12, e-mail: industrialnyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова

вул. Алчевських, 5, тел.: 098 711 55 08, e-mail: kyyivskyydovira@city.kharkiv.ua;  

                
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова

вул. Л. Каденюка, 11/1, тел.: 096 518 04 61, e-mail: nemyshlyanskyydovira@city.kharkiv.ua;              

  
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова

вул. Полтавський Шлях, 11, тел.: 068 066 21 88, e-mail: novobavarskyydovira@city.kharkiv.ua;                 

✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району м. Харкова

вул. Богдана Хмельницького, 8, тел.: 067 195 31 41, e-mail: osnovyanskyydovira@city.kharkiv.ua; 

✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району м. Харкова

вул. Руслана Плоходька, 3, тел.: 063 465 88 03, e-mail: saltivskyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова

вул. Г. Тарасенка,  42, тел.: 091 615 09 98, e-mail: slobidskyydovira@city.kharkiv.ua;                                 

✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова

вул. Благовіщенська, 34, вул. Полтавський Шлях, 46, тел.: 066 707 53 10,

e-mail: kholodnohirskyydovira@city.kharkiv.ua

✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському  району м. Харкова

м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, тел.: 066 194 24 19, e-mail: shevchenkivskyydovira@city.kharkiv.ua

Вступна кампанія-2026: нововведення та важливі дати для вступників

В Україні триває реєстрація на Національний мультипредметний тест (НМТ) для вступників на бакалаврат у 2026 році. Водночас найближчим часом стартує реєстрація на вступні випробування для магістратури та аспірантури.

Що змінюється для вступників на бакалаврат

Основний період реєстрації на НМТ-2026 триває з 5 березня до 2 квітня 2026 року на testportal.gov.ua. До цього часу необхідно створити персональний кабінет, завантажити документи та надіслати їх на обробку. Зміни в документи можна буде внести не пізніше 7 квітня.

Для вступу на бакалаврський рівень у 2026 році абітурієнти складатимуть Національний мультипредметний тест (НМТ). Згідно з Указом Міносвіти, він проходитиме у дві сесії: основна триватиме з 20 травня до 25 червня, а додаткова — з 17 до 24 липня. НМТ міститиме два блоки:

• обовʼязкові предмети: українська мова, математика та історія України.
• предмет на вибір: українська література, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька або французька), біологія, фізика, хімія та географія.

Тестування проходитиме в один день у два етапи, між якими передбачена 20-хвилинна перерва. Перший етап триватиме 120 хвилин і включатиме завдання з української мови та математики. Другий також триватиме 120 хвилин — абітурієнти виконуватимуть завдання з історії України та обраного предмета. Усі тестування відбуватимуться у форматі комп’ютерного тестування.

Вступна кампанія для магістрів

В Міносвіти повідомили, що у 2026 році вступні випробування до магістратури відбуватимуться за технологіями зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Обовʼязковим є єдиний вступний іспит (ЄВІ), який передбачає ТЗНК і тест з іноземної мови. Для окремих спеціальностей додатково передбачено єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ).

Реєстрація на екзамени триватиме з 23 квітня по 14 травня (обробка документів до 19 травня). Додаткова реєстрація відбуватиметься 26–28 травня (обробка документів до 1 червня).

Запрошення-перепустки для основної сесії у кабінетах учасників з’являться до 19 червня, а для додаткової — до 28 липня.

Основна сесія тестування відбуватиметься з 26 червня по 14 липня, а додаткова — з третього по 21 серпня. Результати основної сесії будуть опубліковані до 23 липня, а додаткової до 21 серпня.

Додаткова сесія передбачена для тих вступників, які з поважних причин не змогли пройти тестування під час основної сесії або обрали кілька предметів ЄФВВ, що проводяться одночасно.

Вступна кампанія для аспірантів

Аспіранти складають іспити з ЄВІ/ТЗНК та іспит з методології наукових досліджень. Для вступу на ступінь доктора філософії або доктора мистецтва також використовуватимуть технології ЗНО.

Реєстрація на екзамени триватиме з 23 квітня по 14 травня (обробка документів до 19 травня). Додаткова реєстрація відбуватиметься 26–28 травня (обробка документів до 1 червня).

Інформацію про місце та час проведення тестування учасники отримають у своїх кабінетах для основної сесії до 19 червня, а для додаткової до 19 серпня.

Основна сесія тестування відбуватиметься з 14 по 29 липня, а додаткова — з 24 по 28 серпня. Результати основної сесії будуть опубліковані до 7 серпня, а додаткової — до 4 вересня.

Весняні канікули – це чудова пора для відпочинку, прогулянок і цікавих пригод. Нарешті можна більше часу проводити на свіжому повітрі, подорожувати або просто насолоджуватися вільним часом. Але щоб канікули пройшли безпечно та залишили лише приємні спогади, потрібно пам’ятати про правила безпечної поведінки.

Сьогодні ми поговоримо про те, як уникнути небезпечних ситуацій на дорозі, в побуті, на природі, біля водойм та під час спілкування в інтернеті. Адже безпека – це перш за все відповідальність за своє життя та здоров’я!

Давайте разом повторимо основні правила безпечної поведінки, щоб ваші канікули були цікавими, веселими та безпечними!

Бесіда пройшла в теплий атмосфері, всім учасникам було роздано «Пам’ятка безпечної поведінки на весняних канікулах».

   

 

Метою заходу стало формування у дітей навичок безпечної поведінки у повсякденному житті, особливо під час канікул, коли діти більше часу проводять без нагляду дорослих.

Під час зустрічі учасники ознайомилися з основними правилами безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях. Особливу увагу було приділено правилам дорожнього руху, пожежній безпеці, запобіганню травматизму, а також правилам поведінки на воді.

Працівники поліції у доступній формі пояснили дітям важливість дотримання правил дорожнього руху, розповіли про можливі небезпечні ситуації на дорозі та наголосили на відповідальності кожного учасника дорожнього руху. Також було обговорено алгоритм дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій та способи їх уникнення.

Фахівці із соціальної роботи провели інтерактивні вправи та бесіди, під час яких діти змогли закріпити отримані знання, поставити запитання та поділитися власним досвідом. Захід проходив у дружній атмосфері, що сприяло активній участі дітей та кращому засвоєнню інформації.

Проведення подібних заходів є важливою складовою профілактичної роботи, адже допомагає сформувати у дітей відповідальне ставлення до власної безпеки та зберегти їхнє життя і здоров’я.

Відділ соціальної роботи по Індустріальному району м. Харкова й надалі продовжуватиме проводити заходи, спрямовані на підвищення рівня обізнаності дітей та формування навичок безпечної поведінки.

Більшість дітей безболісно переживають підлітковий період  Але деякі підлітки за цей час змінюються до невпізнання, що завдає багато страждань батькам. Вони розмірковують над такими різкими змінами: «Раніше моя дитина була такою щасливою», «З нею було легко знайти спільну мову», «Раніше вона була добрішою».Іноді батьки звинувачують себе в подібній поведінці дитини («Мені варто було бути з нею суворішим(ою)», Самозвинувачення не приносять ніякого результату, хоча батьки часто до них вдаються. Звинувачення дитини також неефективні, крім того, вони призводять до конфліктів між підлітком і батьками.То які прояви підліткової засмученості можна вважати нормальними, а в яких випадках потрібна допомога психолога? Спробуємо розібратися з цими питаннями.

Психологи розрізняють два види підліткової депресії: депресію розвитку й атипову депресію.

У підлітковому віці відбувається усвідомлення крихкості життя, яке викликає в дітей смуток і пригнічений стан. Депресія розвитку викликана міркуваннями дитини про смерть. Цей етап символізує закінчення дитинства, перехід у доросле життя, усвідомлення того, що й сам підліток, і його близькі не вічні. Ці переживання змушують підлітка сприймати світ у похмурих тонах.Хоча депресія розвитку й викликає в підлітка внутрішній неспокій, вона знаменує новий етап його життя, появу нового образу власного «я». Це занепокоєння необхідне, без нього дитина не сформувала б цілісний образ свого «я». Щоб упоратися з депресією, підлітку потрібно подолати два ключові чинники її розвитку: власну ідентичність і відокремлення. Якщо йому не вдається зробити це, у нього починають проявлятися дитячі форми поведінки, такі як істерики, булінг тощо.

Для депресії розвитку в підлітка характерні такі ознаки:

• перепади настрою;
• смуток, меланхолія;
• соціофобія;
• перевтома, безсоння або, навпаки, тривалий сон;
•  думки про сіїцид або вбивство без явного наміру.

Атипова депресія в підлітків

Депресія розвитку під впливом тих чи інших факторів може загострюватися й переростати в атипову форму. Її викликають сильні емоційні потрясіння, а також такі фактори:

• не виявлені раніше розлади навчання;
• хвороби та травми;
• соціальні проблеми;
• конфлікти між батьками;
• смерть близької людини;
• фінансові труднощі;
• зміна місця проживання або школи.

На відміну від депресії розвитку, коли дитина відчуває смуток і меланхолію, з якою може впоратися, атипова депресія пригнічує підлітка, викликаючи відчай і виражене психічне напруження. Підліток відчуває гнів, фрустрацію або безпорадність, які викликають зміни настрою, песимізм або руйнівні думки.

Підлітки, схильні до атипової депресії, постійно борються з її негативними проявами, використовуючи такі види психологічного захисту як заперечення, проекцію або дисоціацію. Хоча захист і необхідний підлітку, він вимагає великих витрат енергії. Тому депресивний підліток може виглядати постійно втомленим або занадто настороженим.

Ознаки атипової депресії включають у себе:

• пригнічений або роздратований настрій;
• втрату інтересу до раніше улюблених занять;
• соціальну ізоляцію й панічні атаки;
• постійну втому, безсоння або тривалий сон;
• тривале відчуття безпорадності або нерішучості;
• раптові зміни настрою;
• постійні думки про суїцид або вбивство.

Ознаки того, що дитині потрібна допомога

Іноді буває важко визначити, яка форма депресії в підлітка. Потрібно звернути увагу на такі ознаки:

• Нанесення собі каліцтв. Якщо підліток  завдає собі порізів  або інших каліцтв, це свідчить про те, що він фізично та психічно неврівноважений й не може впоратися зі своїми емоціями. Подібні дії можуть стати звичкою та проявитися через тривалий час.
• Вживання алкоголю й наркотиків. Підлітки часто пробують алкоголь і наркотики, і, якщо це відбувається систематично, це свідчить про серйозні проблеми. Необхідно негайно вжити заходів, особливо, якщо у вашій родині в кого-небудь вже були проблеми з наркотиками. Підлітки, які страждають на атипову депресію, схильні до цього.
• Думки про суїцид. Якщо в дитини з'являються думки про суїцид, батькам не можна ставитися до цього легковажно й намагатися впоратися з проблемою самостійно. Не варто також думати, що дитина грає на публіку. Потрібно негайно звернутися по професійну допомогу. Про серйозність даної проблеми свідчить і той факт, що останнім часом число самогубств серед підлітків зростає, особливо серед дівчаток.

Що робити, якщо ваша дитина страждає на атипову депресію

Коли батьки не можуть самостійно впоратися з проблемами дитини, їм зазвичай буває соромно звертатися по допомогу. Однак це прояв співчуття, а не слабкості. Більш того, якщо дитині вчасно не надати допомогу, депресія негативно позначиться на її подальшому житті.

Якщо ви граєте зі своєю дитиною після роботи - це чудовий спосіб зняти стрес. Але чи знаєте ви, що діти дошкільного віку теж його відчувають?Стрес - невід'ємна частина сучасного життя. Сильний стрес у дорослої людини  може призвести до цукрового діабету, астми, депресії, тривожного розладу, артриту, гіпертонії або захворювань серця.Але чи помічаєте ви проблеми в поведінці вашого малюка? Якщо він постійно вередує, відчуває проблеми з навчанням або страждає на енурез - це може свідчити про те, що він знаходиться в  стресовому стані. Пропонуємо поради про те, як допомогти дитині впоратися з ним.

Причини стресу в дитини
Стрес - це реакція людини на ситуацію, яка ставить під сумнів здібності людини. Стресові ситуації можуть бути пов'язані з сім'єю, друзями, дитячим садочком, школою, роботою та іншими факторами.
Крім цього, причиною стресу в дошкільнят і молодших школярів може бути:

Перебування далеко від батьків. Діти відчувають занепокоєння та стрес, коли батьки залишають їх на цілий день у дитячому садку. Залучення в соціальне життя без підтримки з боку мами й тата стає джерелом страху та стресу.

Соціальний тиск. Зазвичай це викликає стрес у дітей старшого віку, але іноді й дошкільнята відчувають труднощі, потрапляючи в нове оточення. Вони можуть стати соромязливими й замкнутими.

Сімейне життя. Домашня обстановка істотно впливає на поведінку та звички дитини. Події в сім'ї, що завдають психологічних травм, такі як  розлучення батьків  або смерть  когось із родичів, може викликати у малюка стрес.

Інші фактори. Тривожні образи, новини  по телевізору, хвороби, фінансові труднощі, відсутність підтримки з боку батьків також можуть викликати стрес у дошкільника.

Як стверджують психологи, стрес, який відчувають батьки (зокрема, мати), може передаватися дітям.

Симптоми стресу в дітей

Розглянемо декілька ознак, що вказують на наявність стресу в малюка:

• Погано розвинене мовлення 
• Погана здатність до навчання.
• Труднощі з концентрацією й успішністю в дитячому садку.
• Проблеми з пам'яттю.
• Агресивна поведінка.
• Неповажне, образливе мовлення.
• Дитина не може довіряти тим, хто її оточує.
• Дитина з труднощами заводить друзів.
• Регресивна поведінка (використання незрілих і неадекватних віку моделей поведінки з метою захисту).
• Дитина привертає до себе увагу.
• Дитина надмірно плаче та кричить.
• Істерики
• Невпевненість у собі.
• Занепокоєння та страх.
• Замкнутість.
• Дратівливість.
• Страх знаходитися далеко від батьків.
• Розлади сну.
• Біль у животі.
• Поганий апетит і недостатня вага.
• Проблеми з травленням.
• Нічні жахи 
• Енурез.

Як упоратися зі стресом

Дані рекомендації допоможуть полегшити симптоми стресу в малюка, а вам - зміцнити зв'язок з дитиною.

Заспокойте малюка, дайте йому відчуття безпеки, залишаючись поруч із ним. Якщо дитина хвилюється через те, що ви залишите її одну в дитячому садку - переконайте її в тому, що ви йдете ненадовго, усього на кілька годин.

Говоріть з дитиною спокійним тоном. Це попередить у неї роздратування.

Звертайте увагу на поведінку малюка. Якщо він часто вередує або впадає в істерику - це може бути викликане стресом. Можливо, так він намагається вам щось сказати. Уважно вислухайте його та дайте відповіді на всі його питання.

Допоможіть малюку висловити свої почуття, але в той же час  встановіть потрібні межі 

Пам'ятайте, що стрес - це частина життя, і ви допоможете дитині впоратися з ним,  виявляючи любов  і зберігаючи з нею близькі стосунки. Якщо, незважаючи на всі ваші зусилля, симптоми стресу не минають, зверніться до дитячого психолога.

«Мамо, чому Петрик і Василько не дозволяють мені грати з ними?». Сльози стоять в очах дитини, біль неприйняття проявляється в кожній маленькій складочці на її лобі та в тремтінні нижньої губи...У такі моменти батькам важливо нагадувати самим собі про те, що вони не зможуть перебувати поруч з дитиною щоразу, коли вона буде відчувати відчуження й соціальну ізоляцію. Роль батьків повинна полягати в тому, щоб допомогти їй підготуватись до таких ситуацій, а не вирішувати проблеми дитини замість неї.

Справа майстра боїться, а практика веде до досконалості

Для багатьох дітей самоствердження – складне завдання. Батьки можуть використовувати рольові ігри в безпечній обстановці вдома, щоб допомогти дітям практикувати різні реакції на ситуацію «Ми не хочемо з тобою грати!».Діти іноді вважають, що їм необхідно захистити власний простір, і можуть відкидати іншу дитину, не думаючи. Напад, агресія – це просто їхній захист. Якщо ми зможемо дати нашим дітям інструменти, щоби протистояти нападу в позитивному ключі, це допоможе зламати бар'єри у спілкуванні та забезпечить дитині доступ до групи однолітків.Гідна відповідь, безперечна аргументація – дуже дієві інструменти, і рольові ігри – це чудовий спосіб вивчити техніку ефективного вирішення конфліктів. Ось кілька прикладів правильної реакції дітей на соціальне відчуження.

• Причина: «Ти погано вмієш грати в цю гру».

• Відповідь: «Я навчуся грати краще, якщо зможу практикуватись».

• Причина: «Ти зіграв не за правилами».

• Відповідь: «Я ненавмисно, справді ненавмисно. Давайте заздалегідь домовимося про правила гри».

І тільки цілеспрямовано недоброзичлива або дуже самовпевнена дитина зможе відкинути однолітка після таких відповідей. Практикуючи подібні відповіді вдома з батьками, дитина навчиться впевнено використовувати їх у реальних життєвих ситуаціях.Якщо малюка й після цього будуть відкидати однолітки, треба навчити його йти з високо піднятою головою. Але найголовніше, дитина буде робити це, залишаючись вірною собі та знаючи, що вона вела себе позитивно й відкрито – і проблема не в ній. Її самооцінка буде рости, незважаючи на кінцевий результат. (У цьому їй теж може знадобитися допомога батьків.)

Підвищення самооцінки дитини

Соціальне відчуження б'є по впевненості людини в собі в будь-якому віці. Але діти зі здоровою  самооцйінкою  краще підготовлені до того, щоб терпіти образи й рухатись далі. Розвиток внутрішньої сили  – це один з найкращих способів допомогти дитині підготуватися до подібних життєвих ситуацій.Із цією метою фахівці радять просто ретельніше вибирати слова, які ми використовуємо при  спілкуванні з дітьми . Такі прості дії батьків, як уникнення негативних ярликів, образ і позитивна реакція на конкретні дії та ситуації замість загальних фраз типу «Ти дуже розумний!», формують у дітей відчуття власної цінності.Налаштовуючи дітей на позитив у щоденних взаємодіях, ми не тільки зміцнюємо наш зв'язок з ними, а й допомагаємо їм розвивати міцний внутрішній стрижень власної гідності та впевненості  в собі. З таким стрижнем діти зможуть черпати сили в самих собі, коли їм доведеться зіштовхуватися з неминучими проблемами, які життя кине на їхньому шляху.

Заохочуйте самоаналіз

Мова йде не про те, щоби спонукати дітей брати на себе провину за своє соціальне відчуження. Важливо навчити їх об'єктивно аналізувати те, як люди з їхнього оточення сприймають їх. Це важлива життєва навичка дітей, яку необхідно розвивати, оскільки вона стимулює особисту  відповідальність та  емпатію 

Ось кілька способів того, як ми можемо заохочувати дітей міркувати про власну роль у соціальних ситуаціях і допомагати їм працювати над своєю привабливістю в очах оточення. Важливість тієї чи іншої із представлених порад залежить від віку дитини, залученої в ситуацію.

• Зовнішність – порозмовляйте з дитиною про те, як мова тіла може передавати мовчазні повідомлення, а також про те, як особиста гігієна й чепурний або неохайний зовнішній вигляд роблять внесок у загальний образ дитини. Прийміть обдумані заходи для покращення тілесного образу малюка.

• Слова – те, що ви кажете і як ви кажете, може мати значний вплив на те, як вас сприймають. Діти часто не усвідомлюють цього, доки їм не вкажуть на цей аспект.

• Риси характеру, що відштовхують тих, хто оточує дитину, – порозмовляйте з нею про те, що відштовхує від неї інших дітей, наприклад, хвастощі, недоречний гумор, невміння вчасно зупинитись.

Працюйте разом з дитиною, щоб допомогти їй ідентифікувати будь-який із цих внутрішніх чинників. Якщо їй ще складно зробити це, спитайте в малюка, чи є діти, з якими він не завжди хоче грати й чому, а потім спроектуйте відповідь дитини на неї саму. Після цього допоможіть дитині визначити способи, як вона може змінити свій образ і ставлення до себе, друзів і знайомих.Однак не всі фактори дитина зможе або захоче змінити. Ось ще два ключові чинники:

• Відмінності – те, як дитина відрізняється від своїх однолітків. Наприклад, вона може носити окуляри, відрізнятись успішністю, бути  інтровертом в оточенні  екстаравертів.

• Сімейне життя – ми є продуктом навколишнього середовища, і деяким дітям складно знайти спільну мову з людьми з інших верств суспільства. Це може бути просто різниця між великою чи маленькою сім'єю або складні соціальні, економічні чи етнічні відмінності.

Робота з цими факторами вимагає іншого підходу. Якщо ваша дитина, наприклад, носить окуляри або ваша сім'я відрізняється від сімей її однолітків, вам необхідно навчити її розуміти відмінності між людьми, цінувати та приймати їх. Позитивне ставлення й повага до себе створюють внутрішній світ і силу, яку важко перемогти.

Розвиток життєстійкості

Навіть найвища у світі  асертивінсть  самооцінка й самоаналіз не змінять того факту, що дитина періодично може піддаватися соціальному відчуженню. Це буде завдавати прикрощі й ображати її, тому нам треба допомагати малюкові розвивати  життєстійкість  як інструмент боротьби з труднощами. Ось кілька порад із цього приводу:

• Логічний погляд на ситуацію – чи існує проста, вагома причина, чому вона не може приєднатися до групи дітей? Можливо, дитина занадто мала/доросла? Чи правильно вона вдягнена для такого виду гри? Учіть дитину робити крок назад і оцінювати ситуацію об'єктивно – якщо вона ще занадто мала для певного заняття, обговоріть це з нею.

• Практика навичок вирішення проблем – можливо, причину того, що однолітки не приймають дитину у гру, легко усунути. Може, необхідно всього лише перевзутись у кросівки, вдягнути футболку потрібного кольору, попросити когось пояснити правила, попросити зробити спробу тощо. Навчіть дитину шукати рішення.

• Широке охоплення – заохочуйте дітей налагоджувати контакти з багатьма людьми. Широке коло спілкування допоможе пом'якшити удар від соціального відчуження.

• Прийняти й жити далі – цю пораду важко втілити, оскільки вона вимагає, щоб ви допомогли дитині впоратися з образою, прийняти й поставитися з повагою до рішення іншої дитини. Малюку буде легше зробити це, якщо в нього розвинений надійний кістяк адекватної самооцінки (тобто «зі мною все в порядку» і «я ціную себе»). Попросіть дитину пригадати ті випадки, коли її приймали такою, яка вона є. Згодом це створить міцну основу для високої самооцінки, яка допоможе їй у майбутньому.

• Демонстрація гідності – образа у відповідь може принести задоволення, але це задоволення безумовно буде з гірким присмаком. Навчіть дітей мистецтва гідно мовчати й радьте не використовувати лайливі слова.

• Сприяння розвитку дружніх взаємин – дозволяйте дітям запрошувати в гості друзів і приділяйте час залученню дитини до громадських заходів, на яких вона зможе практикувати свої соціальні навички.

Подолання емоційних наслідків соціального відчуження

Коли наших дітей виключають, кидають, їхні емоції можуть загостритись до межі. Батькам дуже важливо не залишати без уваги невидимі рани, які діти можуть носити в собі, й озброювати їх інструментами для боротьби з болем душі. Цей біль не можна залишати на волю випадку, важливо щодня емоційно підтримувати дітей.Емоційна підтримка батьків демонструє дітям, що їхні почуття є здоровими, нормальними й керованими. Важливо демонструвати дитині, що ви, безумовно, приймаєте її саму та всі її емоції, наділяти малюка силою, життєстійкістю та впевненістю у своїх емоціях. Коли діти ростуть, сприймаючи свої емоції, вони здатні краще контролювати їх і реагувати на несприятливі ситуації.Ось хороший приклад емоційної підтримки дівчинки, яку подруги не взяли із собою у гру на дитячому майданчику. Замість того щоб запропонувати дитині виправити ситуацію, мати просто сказала: «Ти розлючена тому, що для тебе не знайшлося місця у грі, і це зачіпає твої почуття».Так мати ефективно дала доньці зрозуміти, що засмучуватись нормально, і, після того як дівчинка виплакалася, підтримувана словами матері «Плакати це нормально», вона змогла перебороти свої почуття й почати діалог з мамою про важливість приєднання – в її власний час і з позиції внутрішньої сили й незалежності.

Соціальне відчуження й булінг

Це два абсолютно різних ставлення, і важливо, щоб дитина вчилась визначати різницю між ними. Булінг  (цькування, залякування) пов'язаний із владою, впливом і домінуванням. Булінг передбачає постійні й навмисні спроби завдати фізичного та/або емоційного болю.Соціальне відчуження може бути формою булінгу, але найчастіше це просто питання переваг і вибору іншої дитини. Соціальне відчуження набуває форми булінгу тоді, коли дитину виключають із групи однолітків навмисно, свідомо, коли одна дитина підмовляє групу дітей не дружити з іншою дитиною.Коли дитина хоче пограти з дітьми у футбол, а їй не дають, мотивуючи це тим, що в командах уже немає вільних місць, це називається «навмисним відчуженням», в результаті якого дитина відчуває смуток і образу. Це не булінг.А коли наступного дня вашу дитини не беруть у команду з тих же причин, а іншому малюку пропонують замінити одного із гравців команди, межа між булінгом і соціальним відчуженням стирається.Дуже важливо проводити з дітьми бесіди про те, що таке булінг, щоб вони могли розпізнати його в разі потреби, але також важливо давати дітям інструменти, щоб вони могли впоратися з болем та образою, коли їх просто залишають, кидають, виключають з тієї або іншої причини.Ось кілька корисних прикладів плану дій, які узагальнюють усі питання, порушені в цій статті.

Двохвилинний план дій для батьків

Щоденні взаємодії з дітьми пропонують широкі можливості для їх підготовки до боротьби із соціальною ізоляцією:

• Пильно стежте за своєю дитиною в соціальних взаємодіях, щоб визначити сфери, де їй може знадобитись ваше наставництво.

• Практикуйте емоційну підтримку як спосіб показати дитині, що хоча образа приносить біль, її теж можна контролювати та справлятися з нею.

• Використовуйте будь-яку можливість, щоби показати дитині різницю між булінгом і соціальним відчуженням, при цьому пояснюючи відповідний позитивний план дій в обох випадках.

Довгостроковий план дій для батьків

• Соціальне відчуження може статись у будь-який час і по-різному. Ми можемо допомогти нашим дітям, надаючи свою постійну підтримку на основному рівні, яка дасть їм інструменти й допоможе підготувати основи внутрішньої сили для боротьби з соціальним відчуженням, коли б воно не відбувалось.

• Допомагайте дитині розвивати навички вирішення проблем у всіх сферах її життя. Уміння знаходити рішення – це сила, до якої вона зможе часто вдаватись.

• У спокійні моменти демонструйте дитині зразок самоаналізу й допомагайте їй усвідомити, що прийняття відповідальності за власні вчинки може змінити її сприйняття тієї чи іншої ситуації й результат її взаємодії з іншими дітьми.

• Діліться з дитиною власними прикрощами й розповідайте про те, як позитивний внутрішній діалог допомагає вам долати біль та образу.

Основні правила безпеки весною:

Не виходьте на лід: весняна крига не має достатньої міцності (менше 7–10 см) при температурі вище 0°C.

Ознаки небезпеки: лід темного, каламутного або білого кольору - найтонший. Небезпечні місця зазвичай там, де швидка течія, б`ють джерела, росте водна рослинність, або у місцях скидання стічних вод.

Обережно біля берега: підмиті береги можуть обвалитися, не стійте на краях.

Перевірка льоду: ніколи не перевіряйте міцність ударом ноги. Використовуйте для цього палицю, ударяючи нею далеко попереду себе. 

Якщо ви провалилися під лід:

Не панікуйте: скиньте важкий одяг та взуття.

Широко розкиньте руки: обіпріться об край льоду, щоб не зануритися з головою.

Вибирайтеся правильно: наповзайте на лід грудьми або спиною, по черзі витягуючи ноги. Не намагайтеся встати відразу.

Рухайтеся в безпечне місце: відповзайте від ополонки в тому напрямку, звідки прийшли (там лід перевірений)

Якщо допомога потрібна іншому:

Кличте на допомогу: гучно кричіть, не біжіть до ополонки.

Використовуйте підручні засоби: киньте потерпілому мотузку, шарф, жердину або гілку.

Дійте безпечно: наближайтеся до ополонки лише повзком, краще ланцюжком (взявшись за ноги). 

Дотримання цих правил допоможе уникнути трагедії під час весняного паводку.

 

Арт-терапія – це метод психотерапії, що використовує мистецтво та творчість як основний засіб спілкування та зцілення. У цьому процесі важливим є не художній результат чи талант, а самовираження і те, що кожен із нас відчуває під час створення роботи.

Завдяки багаторічній співпраці Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» та Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги», родини, що опинилися в складних життєвих обставинах, долучилися до цікавого та захоплюючого заняття.

Сім’ї з дітьми, які проживають на території Київського району міста Харкова, взяли участь у арт-терапевтичних заняттях, які проходили на базі благодійної організації. Під керівництвом досвідчених працівників, дорослі і діти із задоволенням малювали яскраві малюнки, які потім взяли із собою на згадку.

На думку науковців, арт-терапевтичні заняття є своєрідною «мовою», якою говорить людська підсвідомість. Арт-терапія допомагає висловити те, що важко сказати словами, знижує стрес, повертає відчуття контролю над ситуацією та своїм життям.

За словами фахівців Відділу та працівників Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги», метод арт-терапії є по-справжньому універсальним, адже підходить як для дорослих, так і для дітей. Саме він допомагає подолати надмірну тривожність, сприяє підвищенню самооцінки, а також використовується як дієвий інструмент самопізнання.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Начальник відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова разом із начальником Служби у справах дітей по Шевченківському району, директором Департаменту по роботі з внутрішньо переміщеними особами Харківської міської ради, представниками Департаменту освіти і науки Харківської обласної військової адміністрації, прокуратури, сектору ювенальної превенції, підрозділу ДСНС України 13.03.2026 взяли участь у проведенні профілактичного заходу для внутрішньо переміщених осіб, які з дітьми мешкають у гуртожитку.

Під час зустрічі батькам надано інформацію про організацію безпечного дозвілля для дітей, правил поведінки під час прогулянок, наголошено на необхідності підтримання належних умов проживання та посилення нагляду за дітьми, повідомлено контакти служб та організацій, які можуть надати допомогу у разі виникнення складних життєвих ситуацій.