Перед батьками час від часу виникає дилема: потурати бажанням дитини чи позначити рамки дозволеного. У деяких дітей є досить довгий список речей, які вони хочуть мати, і, якщо батьки не виконують усі їхні бажання, вони відчувають незадоволеність. Батьки можуть намагатися з усіх сил позбавити дитину розчарувань, потураючи всім її примхам і купуючи їй усе, що вона захоче. Однак у результаті вони розуміють, що їх зусиль недостатньо. Чому одні діти завжди можуть задовольнятися тим, що в них є, а інші - ні?

Розуміння дитячої поведінки

Прагнення (або відсутність прагнення) до зовнішнього заохочення - це певна модель поведінки. Щоб зрозуміти, чому дитина поводиться так чи інакше, потрібно зрозуміти, що так вона висловлює свої емоції або реагує на емоції інших людей. Поведінка дитини - це підказка батькам про те, які почуття вона відчуває. Емоційно врівноважена дитина (тобто та, яка не проявляє ознак стурбованості або пригніченості), зазвичай задоволена й зовнішніми умовами життя. Їй комфортно гратися на самоті, вона добре пристосовується до сімейних правил, невибаглива в їжі та спокійно сприймає те, що в неї є не всі речі, які вона хотіла б мати.

Помічайте моменти, коли дитина прагне до більшого

Батькам потрібно звертати увагу на те, чи відрізняється поведінка дитини в конкретному випадку від її звичайної поведінки. Прагнення до зовнішнього заохочення може набувати різних форм. Дитина може привертати увагу до себе або відмовлятися залишатися на самоті (оскільки при цьому вона відчуває дискомфорт), не виявляти бажання виконувати домашні обов'язки, відмовлятися від їжі або вередувати. Прагнення до зовнішнього заохочення може виникати в дитини як реакція на недавню подію (наприклад, народження брата, початок навчального року тощо). Зверніть увагу, чи проявилася така поведінка тільки в даному випадку, чи вона повторюється періодично.

Спрямуйте увагу дитини на її внутрішній світ

Прагнення до зовнішнього заохочення (або, іншими словами, до зовнішнього засобу проти негативних емоцій) може бути ознакою важких почуттів, які вона намагається приховати або від яких намагається позбутися чи відгородитися. Коли дитина демонструє незвичну для неї поведінку, батькам потрібно визначити, що її викликало, і підказати спосіб упоратися з цією причиною.

Наприклад, можна сказати дитині: «Тобі здається, що все йде не так, як потрібно, останнім часом? Я буду пам'ятати про це й постараюся тобі допомогти».

Коли батьки не розуміють, що викликало таку поведінку дитини, вони можуть сказати: «Ти хочеш, щоб ми купували тобі більше іграшок, і я не знаю, чому. Я можу купити тобі іграшки, і тобі на певний час стане легше. Але це не усуне того, що тебе турбує». Такого роду фрази допоможуть вам бути відкритими до подальшого спілкування, а також це дасть дитині зрозуміти, що зовнішнє заохочення - це її спроба полегшити внутрішній дискомфорт.

Зовнішні та внутрішні засоби вирішення проблеми

Зовнішні засоби - це спроба полегшити дискомфорт за допомогою зовнішніх заохочень (наприклад, коли батьки купують дитині іграшки або речі). Внутрішні засоби спрямовані на внутрішню проблему та звертають увагу дитини на її внутрішній світ, допомагаючи зрозуміти взаємозв'язок між станами свідомості й бажаннями. В ідеалі, щоб допомогти дитині, потрібно поєднувати зовнішні та внутрішні засоби, надавати їй підтримку й пояснювати, чому така підтримка їй необхідна.

Ознаки того, що дитині потрібна допомога

Деякі діти постійно шукають зовнішнє заохочення в різних формах. Якщо така поведінка проявляється в дитини постійно й не викликана якоюсь подією із життя, але завдає їй дискомфорту, варто звернутися до психолога. Він допоможе виявити приховані причини такої поведінки дитини й усунути їх.

Ця категорія отримувачів послуг часто належить до осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах (СЖО), оскільки раннє материнство часто супроводжується психологічною незрілістю та відсутністю ресурсів.

Під час соціальної роботи проводиться оцінка потреб щодо визначення стану здоров'я, умов проживання, стосунків у сім'ї та наявності підтримки з боку батьків чи партнера. Для підтримки таких осіб надається послуга  соціального супроводу, спрямована на подолання труднощів,  запобігання відмовам від новонароджених,:створення умов для формування материнської прив'язаності та навчання базовим навичкам догляду за дитиною.

Фахівці також надають психологічну підтримку для зменшення рівня стресу та допомоги у прийнятті рішення щодо майбутнього дитини.

Документ передбачає моніторинг стану виконання законодавства у цій сфері. Зокрема, практики його застосування, оцінювання ефективності заходів, а також визначення стану, причин і передумов поширення домашнього насильства.

Відповідно до постанови, моніторинг здійснюватимуть спеціально уповноважені органи – Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національна соціальна сервісна служба України, обласні військові адміністрації (ОВА) та територіальні громади.

Водночас Координаційний центр з надання правничої допомоги здійснює моніторинг доступності безоплатної вторинної правничої допомоги. Інші органи та установи, на які покладаються функції у цій сфері, можуть організовувати моніторинг з метою внутрішнього оцінювання своєї діяльності.

Постанова передбачає збір даних і показників щодо випадків насильства, роботи служб, ефективності здійснення заходів, доступності та якості отримання послуг для постраждалих, а також виконання програм і планів. Аналіз здійснюватиметься на державному, регіональному та місцевому рівнях, а також у межах виконання міжнародних зобов’язань України.

Крім того, постановою визначено порядок формування та оприлюднення щорічного звіту, зокрема його структуру, зміст основних розділів та строки подання.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Фахівці Відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» провели для сімей з дітьми захід під назвою «Формування довіри між батьками і дітьми». Під час заходу було обговорення питання довіри і з’ясовано, що довіра – це основа здорових стосунків у родині. Вона народжується тоді, коли дитина відчуває стабільність, щирість і безумовну  любов. Довіра – це фундамент сімейних стосунків, це переконання дитини, що її люблять без умов, її почуття важливі, батьки надійні. Довіра формується у послідовних діях: якщо дано обіцянку, її треба виконувати; прийняття – дитину люблять не за оцінки, а за її унікальність; визнання дорослими власних помилок, що навчає чесності; повага до особистого простору, відсутність надмірного контролю; підтримка словами і діями – віра в дитину. Було наголошено на тому, що довіра – це повільний процес, який складається з дрібних, але послідовних кроків. Але довіра тендітна, її легко втратити, якщо дитина не відчуває стабільності, щирості або поваги.

Відновлення довіри – це довгий, але можливий шлях. Головне – щирість, послідовність і дії. Треба визнавати помилки, діяти послідовно, слухати уважно, створювати спільні позитивні моменти, підтримувати дитину і хвалити її. Коли дитина довіряє, вона росте вільною, впевненою і відкритою до світу.

Учасники заходу подякували за цікавий і корисний захід, який допоможе їм налагоджувати і підтримувати довіру в родині між дорослими і дітьми.

 

Великдень у 2026 році в Україні припадає на 12 квітня. Для більшості українців це не просто похід до церкви, а дуже тепле родинне свято, де поєднуються віра, звички дитинства, домашня кухня і відчуття спільності. Великдень для дітей-це час магії, яскравих крашанок, смачних пасок та веселих ігор. Діти дізнаються, що писанки символізують життя, а традиція фарбувати яйця існувала ще до християнства. Найбільша писанка знаходиться в Канаді, а в Україні робили 30-кілограмове шоколадне яйце.

Дата Великодня змінюється щороку, але сенс свята залишається тим самим-це день радості, надії та родинної єдності.

Отримати допомогу можуть:

· ВПО (з окупованих/деокупованих територій)

· багатодітні родини

· мати/батько-одинак

Видача: одному з батьків/опікуну + дитина.

Як отримати

Обов’язково: паспорт, ІПН, свідоцтво про народження дитини, довідка ВПО або документ, що підтверджує особливий соціальний сатус

· Фото та відеозвіт обов’язковий

· Доставки немає

· Кількість допомоги обмежена

Видача дитячих підгузків у Харкові безкоштовно: як зареєструватися

Реєстрація відкрита за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScALGcrz1oxy-9GCCE0oURogTlaCvHxJllQ1BwUxM5x1ERc-Q/viewform

У разі погодження заявки з вами зв’яжуться волонтери.

Нагадаємо, відповідно до змін, передбачених зазначеною постановою:

• збільшено максимальну кількість періодів виплати допомоги на проживання ВПО із чотирьох шестимісячних періодів до пʼяти;
• виплата допомоги на дітей сімей ВПО надається незалежно від доходу за умови відповідності сімʼї критеріям щодо майнового стану сімʼї, фактичного місця її проживання та навчання дітей;
• оновлено правила призначення виплат для пенсіонерів та сімей, до складу яких включені лише непрацездатні особи.

Детальніше про зміни до порядку надання допомоги на проживання для: https://www.pfu.gov.ua/2178114-uryad-vnis-zminy-do.../

Як скористатися, новим електронним сервісом, читайте у покроковій інструкції за посиланням: https://tinyurl.com/2dh7rwke

Далі зібрано найбільш дієві поради для батьків, які допомагають уникнути конфліктів у родині та сприяють розвитку довіри та взаємної поваги між батьками та дітьми.

ПОРАДА №1
Будьте для дитини прикладом
Діти копіюють поведінку дорослих. Якщо ви хочете, щоб малюк вас слухався, спробуйте спілкуватися спокійно і самі дотримуватись правил, яких вимагаєте від дитини.

ПОРАДА №2
Слухайте дитину
Замість того, щоб давати лише вказівки, залучіть дитину до розмови, хваліть дитину за хорошу поведінку. Наприклад: «Мені дуже подобається, як ти акуратно склав свої речі!»

ПОРАДА №3
Говоріть просто і чітко
Уникайте складних фраз. Замість «Тобі варто прибрати іграшки, що розкидані по всій кімнаті», краще сказати: «Будь ласка, склади іграшки у коробку».

ПОРАДА №4
Частіше говоріть «ТАК», ніж «НІ»
Використовуйте замість заборон більш позитивні твердження. Наприклад, замість «Не виходь на вулицю, там холодно» скажіть «Залишайся всередині, будь ласка. На вулиці холодно».

ПОРАДА №5
Зміцнюйте зв’язок із дитиною
Знаходьте час для спільних ігор, прогулянок та щирих розмов. Це зміцнить ваші стосунки і допоможе уникнути багатьох конфліктів.

Перша домедична допомога — це комплекс невідкладних дій, спрямованих на врятування життя постраждалого до приїзду бригади «екстреної медичної допомоги» (103), що здійснюються на місці події свідками або спеціально навченими особами. Ключові дії: зупинка кровотеч, серцево-легенева реанімація та забезпечення дихання.

Основний алгоритм дій (послідовність):

Безпека: Переконайтеся у безпеці місця події для себе та постраждалого.

Оцінка стану: Перевірте свідомість: голос, легкий струс плечей та дихання понад 10 секунд.

Виклик допомоги: Зателефонуйте 103, повідомте про місце, стан постраждалого та кількість людей.

Критичні кровотечі: Негайно зупиніть артеріальну кровотечу: турнікет, джгут або тиснуча пов'язка.

Дихальні шляхи: Якщо людина непритомна, але дихає, забезпечте прохідність шляхів, переверніть у стабільне бокове положення.

Контроль: Не залишайте постраждалого до приїзду медиків.

 Що категорично не можна робити:

• Переміщати постраждалого без нагальної потреби, особливо при підозрі на травму хребта.
• Витягати сторонні предмети з ран.
• Залишати людину без свідомості на спині - може задихнутися.
• За словами учасників, тренінг став надзвичайно корисним та інформативним.

Фахівці відділу соціальної роботи по Немишлянському  району м. Харкова щиро вдячні організаторам заходу та тренерам.

 

 

Насамперед важливо зберігати спокій самим. Діти дуже чутливо реагують на емоції дорослих, тому ваш врівноважений тон голосу та впевнені дії допоможуть їм відчути контроль над ситуацією. Пояснюйте просто і чесно, що відбувається, уникаючи складних або страшних деталей.

Спробуйте відволікти дитину. Візьміть із собою у сховище улюблену іграшку, книжку або запропонуйте гру. Навіть проста гра на кшталт «знайди предмет певного кольору» допоможе переключити увагу.

Фізичний контакт теж має велике значення. Обійми, тримання за руку чи лагідний дотик допомагають дитині відчути підтримку та захищеність.

Також корисно використовувати прості дихальні вправи: разом повільно вдихайте й видихайте, перетворюючи це на гру. Наприклад, «надуваємо повітряну кульку» — дитина уявляє, що з кожним вдихом вона стає більшою.

Найголовніше — нагадувати дитині, що вона не сама і що поруч є дорослі, які про неї піклуються. Турбота, увага та спокій — це найкраща підтримка в такі моменти.