Той із батьків, хто живе окремо, має право брати участь у вихованні та спілкуватися з дитиною, а інший не має права цьому перешкоджати, якщо це не шкодить дитині.

Як діє орган опіки та піклування?

За заявою одного з батьків:

 - вивчає умови проживання обох батьків;

- оцінює ставлення до дитини;

- ваховує інші важливі обставини.

Визначає графік спілкування і способи участі у вихованні батьків, хто проживає окремо. Рішення є обов'язковим ддля виконання. За ухилення — відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Договір між батьками.

Батьки можуть домовитися про участь у вихованні дитини. Це можна зробити усно або зафіксувати умови в письмовому договорі.

У договорі можна визначити:

- графік спілкування з дитиною;

- фінансові зобов'язання;

- обов'язки кожного з батьків, тощо.

У разі невиконання договору — винна сторона відшкодовує матеріальну  шкоду.

Якщо домовитися не вдається.

Спір між батьками щодо виховання чи спілкування з литиною може бути вирішений: органом опіки чи піклування, судом. У кожному випадку враховуються найкращі інтереси дитини.

Коли звертатися до суду? Якщо один з батьків перешкоджає мпілкуванню з дитиною, зокрема не виконує рішення органу опіки. Суди може визнаити: графік і форму спілкування з дитиною, місце та час зустрічей, можливість спільного відпочинку, тощо.

Враховують інтереси дитини, її вік та здоров'я, прихильність до батьків, ставлення батьків до своїх обов'язків, наявність у них шкідливих звичок, психічний стан тощо. У разі ухилення від виконання рішення суду — можливе стягнення шкоди або зміна місця проживання дитини.

Медіація. Якщо батькам складно домовитися самостійно, вони можуть скористатися медіацією. Медіація — це посадова процедура врегулювання питання, під час якої сторони за допомогою одного чи декількох медіаторів намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом перегорів. За її результатами сторони можуть зафіксувати досягнуті домовленості у письмовій угоді. 

Що робити?

- підтримайте дитину, вислухайте та не засуджуйте;

- зберіть докази, зробіть скріншоти повідомлень, коментарів або інших матеріалів, які підтверджують факт онлайн-цькування;

- заблокуйте кривдника;

- повідомте адміністрацію платформи, поскаржіться  та повідомте про булінг у соцмережі;

- за потреби змініть номер телефону;

- створіть безпечний пароль;

 не обмежуйте до інтернету та не забирайте гаджети;

- навчіть дитину захищати особисту інформацію.

Куда звертатися, якщо дитина потрапила в ситуацію, пов'язану з кібербулінгом?

Можна звернутися до: керівника навчального закладу, національної поліції України, служби освітнього омбудсмена, системи надання безоплатної правничої допомоги — 0 800 213 103.

Діти, які опинилися в ситуації кібербулінгу або стали його свідками, сожуть звернутися: до батьків, до вчителя, соціального педагога або практичного психолога, до поліцейського, закріпленого за закладом освіти (за наявності), на національну гарячу лінію для дітей та молоді — 116 111 або 0 800 500 225.

Як зрозуміти, що дитину можуть цькувати в інтернеті:

- менше спілкується  з однокласниками, друзями чи родиною, 

- не хоче  відвідувати школу або інші місця, де є однолітки,

- рідко або часто змінюється настрій, 

- стає замкнутим, безпідставно тривожиться,

- менще часу проводить  інтернеті, 

- раптово зникає інтерес до улюблених занять або хобі,

- нервозність, головний біль, біль у животі, порушення сну.

Якщо батьки потрапляють в складні життєві обставини і потребують підтримки соціальних служб, щоб нормалізувати життя, дитина в цей час виховується у родині патронатного вихователя.

І навіть якщо дитина більше не може жити з біологічною родиною (у разі позбавлення батьків батьківських прав або, на жаль, у разі їхньої загибелі через російську війну) вона перебуває в патронатній сім’ї, поки для неї шукають опікуна, прийомну сім’ю тощо.

Таким чином, часто наявність у громаді патронатної родини рятує дітей від потрапляння до інтернатних установ.

Як створити патронатну родину, які умови роботи і як вона оплачується — пояснюємо на картках разом з Державна служба України у справах дітей.

Скільки дитина соже перебувати під патронатом? Зазвичай до 3 місяців. В окремих випадках до 6 місяців за рішенням органу опіки та піклування. Понад 6 місяців — тільки під час воєнного стану, якщо триває процедура позбавлення батьківських прав. Одночасно в патронатну родину влаштовуються тільки діти, які виховувались в одній сім'ї.

Які виплати на дітей на місяць? 

Для дитини без інвалідності —  2,5 прожиткових мінімуми;

Для дитини з інвалідністю — 3,5 прожиткових мінімуми;

Поворотна фінансова допомога на одяг та інші термінові потреби дітей, яких влаштовують під патронат:2,5 прожиткових мінімуми на кожну дитину відповідного віку ,виплачується одноразово.

Яка оплата праці? Фізична особа: 3 мінімальні зарплати; ФОП:3,5 мінімальних зарплати (з них сплачує податок і ЄСВ) + 10 %, якщо влаштовується дитина з інвалідністю, з ВІЛ, до року,, вагітна до 18 років або більше як 3 дітей. Період очікування дитини оплачується:  мінімальна зарплата. Оплачуваний помічник патронатного вихователя отримує 11 мінімальну зарплату.

Які умови відпустки? 7 днів оплачуваної відпустки за кожні 3 місяці перебування дитини під патронатом. Можна використати тільки після вибуття дітей. Дозволяється накопичувати дні.

Хто координує та контролює патронатну родину?  Відповідльною за дотримання прав дитини під патронатом, координацію роботи патронатної родини  є служба у справах дітей. Умови надання послуги патронату над дитиною закріплені в Постанові КМУ № 893  від 20.08.2021. 

Як стати патронатним вихователем? 

1. Подати заяву на згоду на влаштування дитини до сім'ї патронатного вихователя від усіх членів сім'ї і осіб, які фактично проживають разом з ним, зокрема біологічних дітей, якщо вони можуть її висловити;

2. Якщо немає добровільного помічника з-поміж родичів, за підтримки служби у справах дітей знайти помічника;

3. Отримати направлення на навчання разом з кандидатом в помічники;

4. Пройти навчання і отримати рекомендацію про можливість надавати послугу патронату;

5. Укласти зі службою у справах дітей договір про створення патронатної родини.

Які документи  потрібно подати з заявою?

1. копії паспортів кандидата в патронатні вихователі (ПВ) і його помічника;

2.  копію свідоцтва про шлюб ПВ або іншого документа, який піддтверджує родинні стосунки з кандидатом у добровільні помічники;

3. копію документа, що підтверджує право власності або користування житлом;

4.  згоду всіх членів сім'ї, які мешкають разом з кандидатом в ПВ;

5.  висновки про стан здоров'я кандидата в ПВ, членів родини, які мешкають з ним, і кандидата в помічники;

6. довідку про відсутність  або наявність судимості у кандидата в ПВ і членів його родини, старших за 14 років.