Слобідський (Комінтернівський) р-н

Що ми знаємо про фізичне насильство

НАСИЛЬСТВО - це будь-які умисні дії однієї людини по відношенню до іншої, якщо ці дії порушують права й свободи людини, наносять їй фізичну, моральну чи психічну шкоду.

Відповідно до законодавства України, домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства.

Отже, насильство може проявлятися у різних формах. Сьогодні ми хочемо детально розібрати, що ж таке фізичне насильство.

Фізичне насильство — навмисне завдавання фізичної шкоди іншій людині. Навіть одиничний випадок побоїв уже є насильством.

Ознаки фізичного насильства:

  • побої, стусани, ляпаси, якщо їх завдають людині навмисно (незалежно від мети чи рівня алкогольного/наркотичного сп'яніння кривдника);
  • знерухомлення людини, обмеження її мобільності (включно із стоянням у кутку чи зв'язуванням, прив'язуванням до предметів, замиканням у кімнаті);
  • примус вживати шкідливі речовини (алкоголь, наркотики) через обман чи застосування сили;
  • свідома відмова надавати хворому ліки чи медичну допомогу або ж використання неправильного дозування лікарських препаратів;
  • використання предметів для завдавання шкоди жертві (кидання предметів, погрози застосувати зброю, порізи чи кульові поранення).

Бути жертвою насильства — несвідоме рішення, тоді як бути кривдником — це свідомий вибір завдавати шкоду життю та здоров'ю іншої людини.

Насильство завдає шкоди не лише фізичному, а й психічному здоров'ю постраждалих, і часто супроводжується сексуальним та економічним насильством.

Прояви насильства щодо дітей:

  • дитину ставили в куток або замикали у кімнаті, щоб покарати;
  • батьки давали ляпаса чи запотиличника дитині або навіть били, коли дитина була неслухняна;
  • дитину тягнули за волосся, кидали у неї предметами чи погрожували застосувати зброю;
  • дитину примушували вживати наркотики, алкоголь чи тютюнові вироби.

Результати опитування громадської думки з питань насильства стосовно дітей

  • 32% дорослих вважають ефективними «традиційні» методи виховання із стоянням в кутку;
  • 48% дорослих зізналися, що мають знайомих, для яких є нормою інколи вдарити дитину по сідницях.

Ви завжди можете звернутись за підтримкою до центру соціальних служб за місцем Вашого проживання.

В центрах соціальних служб працюють психологи, соціальні працівники, юристи, які завжди готові надати Вам необхідну професійну допомогу.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

наші сайти: http://dovira.kh.ua/

: https://www.facebook.com/Css.slobidskiy

Instagram: slobidsky_css

Слобідський (Комінтернівський) р-н

Невигадана історія життя

Інакше як би ми обирали собі професію до душі? У кожному з нас, хто прийшов в соціальну роботу, визначальним є бажання допомогти, але головне - поділитися сердечністю і людяністю.

Всі люди помиляються. Хтось частіше, хтось рідше, хтось вчиться на своїх помилках, інші вважають за краще їх не визнавати. Якісь помилки бувають незначними, інші ж тягнуть за собою серйозні наслідки. Хоча за своєю природою помилки однакові.

Так і сталося з Валентиною Ш.

Жити з некоханою людиною, знайти у собі сили розлучитися з нею, опинитися на околиці життя без засобів існування – це те ж саме, що сісти не в свій потяг: спочатку не розумієш, що помилилася - поїзд прийшов, всі стали заходити - і ти зайшла.

Але незабаром виникає тривожне відчуття - за віконцем миготять незнайомі пейзажі, і ти розумієш, що щось не так, але переконатися у цьому, встати і запитати людей, боїшся. Начебто їдеш і їдеш, тобі тепло і добре. А якщо дійсно помилка, тобі доведеться вийти, може бути, змінити не один потяг ... І ти думаєш: "А раптом довезе до дому?"

Але поїзд мчить. І ти помічаєш, як люди, які їхали з тобою починають потихеньку зникати - кожен виходить на своїй станції і впевнено крокує у потрібному напрямку. Тільки ти розгублено залишаєшся сидіти на своєму місці, здогадуючись, що твоєї зупинки вже не буде. А ти так далеко заїхала, скоро кінцева, і виходити начебто немає сенсу, але і залишатися в замкнутому просторі вже нестерпно.

Долаючи страх невідомості, ти таки виходиш, відчуваючи себе втраченою і беззахисною, не знаючи, куди йти. Питаєш у перехожих, вивчаєш карту, шукаєш тільки свою, правильну дорогу ... І знову сідаєш в потяг, щоб приїхати лише кілька зупинок і знову зійти. Але тепер ти свариш себе, що не схаменулася раніше, адже тоді твій шлях був би коротший і простіший. Ти усвідомлюєш це за секунду. Потім за цією секундою тягнуться години, дні, тижні, місяці і навіть роки сліз, смутку, туги, самотності і повної відсутності інтересу до життя.

І в цей важкий для Валентини момент, коли єдиним виходом для себе вона вважала "покінчити з усім і відразу", я наполегливо подзвонила в її двері, тільки тому, що пройти мимо дверей, через які чулися ридання, я не могла. Вона не відкривала мені і просила мене піти.

Спочатку ми розмовляли через зачинені двері. Головним для мене було втримати нитку розмови, намагатися перемкнути увагу Валентини з позиції відчаю на позицію надії, з великою обережністю, не засуджуючи і не даючи порад, запропонувати кілька варіантів вирішення її проблем.

Через півтори години ми сиділи на кухні, пили чай і говорили, говорили, говорили ...

Людині в стані відчаю необхідний уважний слухач, який вміє ставити запитання, що викликають проблеми. Ці питання краще готових відповідей, так як вони спонукають до дії.

Разом ми подумали, як змінити ситуацію, що склалася. Вирішили почати активний пошук роботи. І Валентині пощастило! Професії у неї немає, але в рукоділлі вона - справжній професіонал: і шиє, і в'яже, і вишиває.

Знайомій, яка займається виготовленням ляльок ручної роботи, знадобилася помічниця. І для Валентини така робота - одне задоволення, та й нарешті - постійний дохід. Залишається сподіватися, що тепер вона сіла в свій потяг, доїде до своєї станції і впевнено піде своїм шляхом, розраховуючи тільки на себе. Нехай на цій дорозі їй зустрінуться тільки добрі люди.
 

І`мя у тексті змінено.

Авторка: фахівець із соціальної роботи І категорії Андрієвська Ю.М. 

Слобідський (Комінтернівський) р-н

Домашне насильство

Домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні. (ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами).

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» набрав чинності 7 січня 2018 року, в якому запроваджено комплексний підхід та визначено систему заходів щодо запобігання та протидії фізичному, економічному, психологічному та сексуальному насильству в сім’ї.
Щорічно 1,1 мільйон українок стикаються з фізичною та сексуальною агресією у сім'ї, близько 600 з них гинуть, поліція фіксує приблизно 300 фактів домашнього насильства як щодо жінок, так і щодо дітей кожного дня, більше половини дітей і підлітків стають жертвами насильства вдома, у поліцію звертаються тільки 10-15 % постраждалих, лише 27% жінок вважають образи проявом насильства, тільки 32% подібним чином оцінюють приниження, для 49% респонденток насильство – це побої, 56% згодні вважати насильством зґвалтування.

Авторка: психолог ІІ категорії Коробова А.О.

Слобідський (Комінтернівський) р-н

16 днів проти насильства

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня у регіонах України в рамках загальнонаціональної акції «16 днів проти насильства» проводяться різноманітні заходи, спрямовані на те, щоб привернути увагу суспільства до проблем насильства в сім’ї, торгівлі людьми, захисту прав дітей, жінок, тощо.

✅ Ця акція була започаткована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Власне тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей. У цей період входять й інші важливі для демократичної спільноти дати: 25 листопада – Міжнародний день ООН з викоренення насильства щодо жінок, що присвячений сестрам Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури Трухильо у Домініканській Республіці у 1960 році.

✅ Впродовж наступних днів ми будемо розміщувати інформацію щодо протидії насильству.

Сподіваємося бути корисними для Вас!

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 , 725-26-87

наші сайти: http://dovira.kh.ua/

Instagram: slobidsky_css

https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy/

Слобідський (Комінтернівський) р-н

#Рубрика: поради юриста Допомога на дітей одиноким матерям 2020

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців (постанова Кабінету Міністрів України № 632 від 22.07.20)

Цю виплату надають у розмірі, що дорівнює різниці між двома прожиткового мінімуму (раніше був один прожитковий мінімум) для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

З липня 2020 року максимальний розмір допомоги для дітей віком до 6 років становитиме 1859 грн (був 1779 грн).

• від 6 до 18 років - 2318 грн (2218 грн),

• від 18 до 23 років (якщо навчаються на стаціонарі) – 2197 грн (2102 грн).

Скажімо, у сім’ї проживає дві особи: мати-одиначка і семирічна дитина. Середньомісячний дохід сім’ї – 4000 грн. Тож середньомісячний дохід на одного члена сім’ї становить 2000 грн. Розмір допомоги такій сім’ї з липня буде 318 грн (2318 грн - 2000 грн).

 

Допомога на дітей одиноким матерям призначається на кожну дитину.

Для призначення допомоги подаються такі документи:

1) заява про призначення допомоги;

2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги;

3) довідка про доходи;

4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини;

5) копія свідоцтва про народження дитини.

 

Допомога на дітей одиноким матерям, яку призначено за умовами, що діяли до 30 червня 2020 року (включно), виплачується до закінчення строку її призначення.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:

1) у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи;

2) якщо сім’єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги;

3) у разі переїзду сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату допомоги на дітей одиноким матерям.

Для отримання  більш детальної інформації та оформлення соціальної допомоги необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення за місцем  проживання, або до центрів надання адміністративних послуг за місцем проживання.

В центрах соціальних служб працюють досвідчені фахівці: психологи, фахівці із соціальної роботи, юристи, які завжди готові надати Вам необхідну допомогу у рамках компетенції центрів соціальних служб.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

наші сайти: http://dovira.kh.ua/

:https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy

Instagram: slobidsky_css

Автор: Малько Є.О, юрисконсульт ЦСС Слобідського району м. Харкова

 

Слобідський (Комінтернівський) р-н

Поради батькам: як організувати навчання дитини вдома у період карантину

У зв’язку з введенням карантину через пандемію COVID-19 всіх українських школярів знову перевели на дистанційне навчання, яке викликає тривогу і головний біль у батьків. Вони задаються питанням, як правильно організувати навчання вдома, щоб дитина максимально засвоїла матеріал і не втратила інтерес до навчання?

Дистанційне навчання — серйозний виклик для дітей та батьків, важливий тест на ступінь самостійності і відповідальності дітей, на їх вміння організовувати своє життя і керувати ним. Головна задача батьків - допомогти дітям вдома організувати свою самостійну роботу.

Виконайте разом зі своїми дітьми наступні кроки:

1. Встановіть режим дня. Збережіть в ньому звичний для учня розпорядок — ранковий підйом і відхід до сну, поділ часу на прийом їжі (три основних прийоми їжі і три перекуси), навчання і відпочинок. Не забудьте про творчість і фізичні вправи;

2. Складіть розклад уроків на кожен день з урахуванням навчання і відпочинку. Враховуйте, що при правильній організації навчального процесу для молодших школярів час занять не повинен перевищувати трьох годин в день (без урахування перерв), а для учнів середньої і старшої школи — п’яти годин. Розпишіть завдання на кожен день так, щоб кожному з уроків було присвячено максимум 40 хвилин часу, а між предметами залиште 20 хвилин для відпочинку. Експерти запевняють, що вже за тиждень дитина звикне до самоорганізації за складеним розкладом і контролювати її вже буде не потрібно;

3. Організуйте робоче місце. Все необхідне для навчання повинно бути в зоні доступності руки, при цьому мобільний телефон та інші гаджети потрібно забрати з робочої зони. Експериментально доведено: якщо смартфон знаходиться в зоні досяжності, нехай навіть у вимкненому стані, дитина набагато гірше вирішує математичні задачі, ніж коли телефон лежить в іншій кімнаті;

4. Продумайте стимули — без них не обійтися. Наприклад, можна домовитися з дитиною, що після завершення карантину за умови ефективного навчання на дому, батьки здійснять її мрію. Це є приємним стимулом до навчання у дітей та чарівним чином впливає на успішність дитини;

5. Кожен день обговорюйте з дитиною результати навчального дня — що вийшло або поки не вийшло, шукайте разом відповідь на невирішене питання. При кожному успіху школяра не скупіться на похвалу — висловлюйте радість, захоплення, повагу досягненнями дитини, так як це добре мотивує дитину до нових знань;

6. Використовуйте час після проходження дистанційних уроків для спілкування зі своєю дитиною. Читайте, грайте, дивіться фільми, печіть пироги — робіть що завгодно, але разом;

9. Обов’язково підтримуйте зв’язок з вчителем, бо не кожна дитина має змогу виходу в інтернет та сучасні гаджети;

10. І головне, зберігайте спокій, адекватне ставлення до подій, емоційний стан дитини безпосередньо залежить від стану дорослих. Ведіть себе спокійно, стримано, відповідайте на питання дітей про вірус, але і не занурюйтесь в тривалі обговорення ситуації пандемії і її ризиків.

Шановні батьки, допоможіть своїм дітям в цей нелегкий час.

Запевняємо Вас, що Ваші зусилля не будуть марними і діти здобудуть необхідні знання та навички, а ще стануть більш самостійними!

 

Авторка: Андрієвська Юлія Миколаївна,

фахівець із соціальної роботи І категорії відділу соціальної роботи ЦСС Слобідьского району м.Харкова

Слобідський (Комінтернівський) р-н

Що ми знаємо про сімейні форми виховання? Підтримка дітей, які потребують допомоги

Найбільшою цінністю кожної країни, кожної нації є діти – їх майбутнє. Одним із найблагородніших вчинків людей є захист і виховання дітей, які з будь-яких причин залишилися без батьківського піклування.

Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування покладається на державу. Тому діяльність держави повинна бути спрямована на створення таких правових форм утримання та виховання дітей, які потребують батьківського піклування, що здатні були б до певної міри замінити сім’ю.

Існує декілька форм прийняття дитини на виховання у сім’ю, серед яких – усиновлення, опіка та піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу чи виховання у патронатній сім’ї.

Усиновлення– прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини  на правах  дочки  чи  сина,  що  здійснене  на підставі рішення суду. Усиновлення дитини проводиться в  її  інтересах  для  забезпечення стабільних і гармонійних умов її життя.

Встановлення опіки та піклування– це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів. Опікуни (піклувальники) є законними представниками інтересів дитини без спеціальних на те повноважень. До їх обов’язків належить виховання дитини, піклування про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечення одержання дитиною повної загальної середньої освіти, здійснення повного медичного обстеження підопічного двічі на рік.

Прийомна сім’я- це сім’я або особа, що не перебуває в шлюбі, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від 1 до 4 дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дитячий будинок сімейного типу– окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, в яку влаштовуються на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.

Патронатна сім’я – тимчасова форма влаштування: термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців. Коли є обставини, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя триваліший термін, орган опіки та піклування може його продовжити, однак не більше ніж до шести місяців. Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом із батьками або іншими її законними представниками.

Якщо Ви маєте бажання усиновити дитину, взяти під опіку, піклування, стати прийомною сім’єю, створити дитячий будинок сімейного типу чи патронатну сім’ю звертайтеся до Центру соціальних служб Слобідського району м. Харкова. Наші спеціалісти нададуть Вам детальну інформацію про кожну форму сімейного виховання.

Чекаємо Вас за адресою: місто Харків, вул. Плеханівська, 42, 4 поверх, каб. 45, 46, 47.

Контактний телефони: (057)725 26 86, 725 26 87

 

Авторка: Андрієвська Юлія Миколаївна, фахівець із соціальної роботи І категорії

ЦСС Слобідського р-ну м. Харкова

Слобідський (Комінтернівський) р-н

#Рубрика: поради юриста

Тема: Відновлення паспорта (особи які повернулися з місць позбавлення волі).

Одним із показників цивілізованої правової держави є захист інтересів та охорона прав усіх її громадян, у тому числі й тих, які повернулися з місць позбавлення волі.

Особи, які були засуджені, відбували покарання та повернулися з місць позбавлення волі, як і всі громадяни України, мають конституційні права і свободи. Особи, які звільнилися з місць позбавлення волі, мають довідку про звільнення, яка є документом, що засвідчує особу. Однак, основним юридичним документом України, що посвідчує особу власника, є паспорт. В осіб, узятих під варту, а також засуджених до позбавлення волі, паспорти вилучаються органами попереднього слідства. Вилучені паспорти заносяться до протоколів обшуку чи виїмки та надсилаються разом із кримінальними справами за підсудністю. Якщо паспорти вилучені не були, судовими органами на повідомленнях про вирок, який набрав законної сили, проставляються відповідні відмітки. При звільненні з-під варти чи від відбування покарання паспорт повертається його власникові під розписку, про що робляться відмітки на зворотному боці копії довідок про звільнення.

Коли особа звільнилися з місць відбування покарання їй повинні бути надані:

1. Паспорт (при наявності).

2. Довідка про звільнення, встановленого зразка.

3. Довідка про заробітну плату (за умови, якщо особа працювала).

4. Медична довідка (крім загальних даних, у ній повинно бути зазначено інформацію про щеплення та останнє проходження флюорографії).

5. При звільненні у бухгалтерії установи, в якій особа відбувала покарання їй повинні виплатити одноразову допомогу для відшкодування проїзду до місця проживання чи роботи, у випадку, якщо на особовому рахунку відсутні кошти.

За відсутності паспорта в особовій справі засудженого, адміністрація установи виконання покарань завчасно вживає заходів щодо його одержання. Якщо при звільненні не видали паспорт необхідно звернутись до паспортного столу за місцем реєстрації. Якщо обставини не дозволяють прибути для проживання до місця реєстрації паспорт може бути виданий за місцем фактичного прибуття. Особи, які відбули покарання і звільнились з місць позбавлення волі, звільняються від оплати штрафу за втрату паспорту - для цього потрібно пред’явити довідку про звільнення. Для виготовлення паспорту потрібно оплатити держмито та зробити фотографію встановленого зразка. Враховуючи те, що у більшості звільнених з місць позбавлення волі відсутні кошти, проблемою залишається оплата державного мита та фотографування, відшкодування вартості бланків та інших, пов’язаних з отриманням паспорта, витрат.

Видача паспорту повинна бути здійснена у місячний термін після прийняття документів. Документом, який підтверджує особу для отримання паспорту може бути довідка про звільнення. Якщо така довідка втрачена, за зверненням особи, орган внутрішніх справ запитує її дублікат з установи. На період виготовлення дублікату, видають тимчасове посвідчення особи громадянина України.

В Центрах соціальних служб працюють психологи, соціальні працівники, юристи, які завжди готові надати Вам необхідну допомогу у рамках компетенції центрів соціальних служб.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

наші сайти: http://dovira.kh.ua/

:https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy

Instagram: slobidsky_css

Автор: Малько Є.О, юрисконсульт ЦСС Слобідського р-ну м. Харкова

Слобідський (Комінтернівський) р-н

Корисна інформація для осіб з інвалідністю!!!!

Державна політика соціального захисту осіб з інвалідністю здійснюється відповідно до Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, норми якого визначають перелік пільг, на які має право зазначена категорія осіб.

Пільга

Категорія людей з інвалідністю

Додаткова інформація

1. Позачергове і пільгове встановлення квартирного телефону

особам з інвалідністю І, ІІ груп 

 

2. Безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів

особам з інвалідністю І, ІІ груп 

У разі амбулаторного лікування, якщо розмір отримуваної пенсії не перевищує мінімального розміру пенсії

3. Безоплатне забезпечення санаторно - курортними путівками

особам з інвалідністю І, ІІ груп 

За наявності медичних показань

4. Безоплатне або на пільгових умовах соціально - побутове і медичне обслуговування

особам з інвалідністю І, ІІ груп 

→ технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо),
→ вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо - та калоприймачі тощо)
→ на підставі індивідуальної програми реабілітації, автомобілі - за наявності відповідного медичного висновку

5. Оплата послуг за телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості

-особам з інвалідністю І, ІІ груп,
-сім'ям, у складі яких є
дві або більше особи з інвалідністю

Встановлюється лише за згодою особи з інвалідністю

6. Безоплатне користування радіотрансляційною точкою

особам з інвалідністю І, ІІ груп по зору

 

7. Безоплатний проїзд у пасажирському міському транспорті

- особам з інвалідністю І, ІІ груп,
-дітям з інвалідністю
-особам, що супроводжують осіб з інвалідністю

Крім таксі

8. 50% знижку вартості проїзду в період з 1 жовтня по 15 травня на внутрішніх лініях (маршрутах):

→ повітряного,
→ залізничного,
→ річкового
→ та автомобільного транспорту

- особам з інвалідністю І, ІІ груп,
- дітям з інвалідністю
- особам, що супроводжують осіб з інвалідністю

Пільгове перевезення особам з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування.

9. Позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту

особам з інвалідністю І, ІІ груп

Також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню

10. 50% а оплата вартості придбання лікарських засобів за рецептами

особам з інвалідністю І, ІІ груп

При амбулаторному лікуванні

 

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 , 725-26-87

наші сайти: http://dovira.kh.ua/

Instagram: slobidsky_css

https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy/

Авторка: Аргунова Ірина Валеріївна, фахівець із соціальної роботи без категорії відділу соціальної роботи ЦСС Слобідського району м. Харкова

Слобідський (Комінтернівський) р-н

# Рубрика: поради психолога Взаєморозуміння у родині

Режим карантину майже по всьому світу спрямований на запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 не тільки захищає нас від хвороби, а й ставить в умови, коли ми маємо можливість посилити конфліктні стосунки у наших родинах або ж навпаки, докласти зусиль до їх покращення та гармонізації. Центр соціальних служб Слобідського району м. Харкова  підготував для вас декілька порад:

  1. Говорити про свої потреби. Наші думки, переживання, внутрішні емоції насправді не відомі іншим людям, навить найближчим. Ніхто з нас не вміє читати думки. А отже, для того, щоб інша людина вас зрозуміла, дізналася про ваші бажання, треба сказати про це вголос.
  2. Визначити особисті кордони. Ми звикли сприймати подружжя як єдине ціле, як щось неділиме. Так, з одного боку так і є, однак здорове, щасливе подружжя може скластися тільки з двох здорових та щасливих половинок. Якщо ви відчуваєте, що вам необхідно провести час наодинці, не забувайте казати про це вголос своєму чоловіку або дружині, поясніть, що це зовсім не означає, що ви менше любити свою половинку. Чітко визначте місце, де ви хочете усамітнитись та час, який вам потрібен для цього.
  3. Проводити спільно час. Домовтеся про те, що одну годину на добу ви разом будете проводити за якоюсь спільною справою, буть то, перегляд кінофільму, настільна гра, будь що, що приносить задоволення вам обом.
  4. Жити тут і тепер. Це не означає перестати планувати майбутнє, або зовсім стерти з пам’яті минуле. Поки ми витрачаємо час на обдумування проблем, переживань, ми ризикуємо не побачити краси цього світу, не помітити очей свої близьких, пропустити як неймовірно красиво саме зараз цвітуть дерева. Зупиніться, та знайдіть хоча б п’ять приводів порадіти у цю саму мить та сказати своїм близьким як ви їх любите!
  5. Бачити надію. З яким б труднощами ми не стикалися, наскільки б важкі часи не переживали, подолати все та налагодити своє життя можна тільки тоді коли ви вірите у майбутній успіх, чітко знаєте до чого прагнете. І якщо ви усією душею вірите та бажаєте налагодити стосунки у сім’ї, вам це обов’язково вдасться.

Звісно, будувати стосунки не просто. Нам треба вчитися поважати один одного, бути відвертими та чесними, вчитися говорити, що ми любимо, та просити вибачення, слухати та прислухатись один до одного, довіряти. Якраз випробування можуть стати поштовхом та можливістю для того, що б опанувати ці навички.

БАЖАЄМО МИРУ ТА СПОКОЮ У ВАШИХ РОДИНАХ!

Ви завжди можете звернутись за підтримкою до психолога.

В Центрах соціальних служб працюють  психологи, соціальні працівники, юристи, які завжди готові надати Вам необхідну професійну допомогу у межах компетенції.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

наші сайти: http://dovira.kh.ua/

Instagram: slobidsky_css

Авторка: Коробова Анастісія Олегівна, психолог ЦСС Слобідського р-ну м. Харкова

Записів з 1 по 10Всього: 11