Суїцид – тема, що лякає. Її обговорювати не дуже приємно, і навіть моторошно. Тому зустрівшись із прямими погрозами своєї дитини покінчити з собою або підозрюючи таку поведінку, батьки нерідко губляться і не знають, як на це реагувати: ігнорувати, вважаючи такі погрози безглуздими та порожніми, та не звертати на це увагу, чи рятувати свою дитину будь-якою ціною? Саме від реакції близьких, від їх уміння вчасно розпізнати погрозу по суті залежить життя та здоров’я дитини.

Особливістю дитячого та підліткового віку є те, що будь-яка суттєва проблема, що має важкий, гострий чи тривалий характер, здатна порушити процес формування й розвитку організму, психічних особливостей і функцій особистості. Найжахливіше, що в результаті цього дитина може скоїти непоправне – суїцид. До слова, за даними ВООЗ, щорічно накладають на себе руки понад 200 дітей і 1,5 тисяч підлітків у світі.

Як розрізнити суїцидальну поведінку, як запобігти трагедії, як виховувати дитину, щоб навіть у найскладнішій ситуації їй ніколи не спало на думку піти з життя, – це головні запитання, відповіді на які ми шукали на семінарі-практикумі «Підлітковий суїцид: як побачити перші симптоми та запобігти».

З метою профілактики суїцидів у закладі освіти психолог повинен працювати у трьох напрямках:

1. проводити роботу з дітьми (опосередковано), що передбачає укріплення психічного здоров’я у цілому, формування активної життєвої позиції, навичок конструктивного розв’язання проблем, що виникають, прийняття соціальної підтримки;
2. проводити бесіди, лекторії з батьками, наприклад, про необхідність обмеження доступу до засобів для скоєння самогубства (належне зберігання медикаментів, зброї), про способи надання психологічної підтримки тощо;
3. проводити роботу з педагогами шляхом психологічної просвіти з питань життя і смерті, навчити їх виявляти стресові стани, ознаки депресії та суїцидальної поведінки, підвищувати рівень знань педагогів про доступні види психологічної підтримки й інші джерела допомоги.

Загальні рекомендації педагогам і батькам з надання допомоги дітям у запобіганні суїцидальної поведінки:

1. Слід відмовитися від авторитарності й наказового тону під час спілкування з дитиною;
2. Варто будувати стосунки на основі договору, прохань, пояснень;
3. Серйозно поставтеся до всіх погроз зі сторони дитини, не ігноруйте їх;
4. Дайте відчути дитині, що її люблять і її проблеми вам не байдужі;
5. Пояснюйте, що самогубство – неефективний спосіб розв’язання проблеми;
6. Зверніться по допомогу до авторитетних для дитини / підлітка людей;
7. Зверніться разом з підлітком до психоневрологічного диспансеру, дитячого чи підліткового психіатра;

Ніколи не варто забувати

Дорослі мають пам’ятати, що суїцидні настрої у підлітків є наслідком недостатньої уваги до них. Під час кризи дитина завжди потребує підтримки та участі дорослих. Важливо враховувати характер оточення підліткового мікросередовища та мати елементарні знання психології цього віку.

Доктор Тіна узагальнила основні мотиви підліткових самогубств. Тож суїцидальні реакції можуть виникати:

• за мотивом «невдале кохання» – людина вчиняє суїцид під впливом інтенсивних любовних переживань у разі розриву стосунків, через зраду, при ранній вагітності. Кохання як мотив суїциду найчастіше трапляється у молоді віком 15–17 років;
• за мотивом «крик про допомогу» – індивід скоює суїцидальну спробу, намагаючись привернути увагу інших. До цієї групи належать демонстративно-шантажні спроби, скоєні з метою вплинути на певних суб’єктів з соціального оточення (батьків, однолітків тощо);
• за мотивом «синдром Вертера» – одразу після публікації роман Й. Гете «Страждання молодого Вертера» (1774 р.) викликав хвилю самогубств серед молоді. Тому наслідування суїцидальної поведінки психологи називають ефектом (синдромом) юного Вертера. Девід Філліпс, провівши дослідження, дійшов висновку, що кількість суїцидів різко збільшується після публікації на перших шпальтах газет повідомлення про самогубство.

Важливо знати

Що необхідно знати про підлітковий суїцид, щоб вчасно надати допомогу? Доктор Берадзе наголошує, тривожними для батьків і вчителів мають стати такі фактори: розмови дитини про самогубство або про суїцидальні думки в однолітків, подруг, однокласників (іноді дитина не каже про самогубство прямо); надмірна самокритика й переживання з приводу своїх поразок і невдач, дуже низька самооцінка підлітка; захоплення кумирами, які вчинили самогубство; прослуховування «похмурої» музики, читання літератури, сюжети якої, так чи інакше торкаються теми суїциду; дарування важливих для дитини речей друзям або своїй сім’ї; соціальна ізоляція; депресивний стан; виникнення на тілі поранень; відсутність гігієни та байдуже ставлення до власного зовнішнього вигляду.

Крім того, важливо пам’ятати:

Суїцид, зазвичай, не відбувається раптово, без попередження. Більшість підлітків, що роблять замах на своє життя, діляться планами, але майже 80% дорослих не чують або не хочуть цього почути.

Суїцид не передається у спадок. Але сім’я, де вже було скоєне самогубство, стає для дітей зоною підвищеного ризику.

1. Якщо у розпал сімейного скандалу підліток загрожує суїцидом, батьки повинні негайно зупинити сварку, якою б зухвалою не була його поведінка.
2. Розмова з підлітком про суїцид не наводить його на думку покінчити з собою. Промовляючи свої тривоги, підліток звільняється від них. Головне, щоб підтекстом цих розмов не стала поетизація, героїзація смерті, як видатного вчинку сильної особистості.
3. Думки про самогубство можуть минути, людина може повністю позбутися їх. Суїцидальні думки – не вирок.
4. Відкрите обговорення підлітком своїх проблем і відчуттів може врятувати йому життя. Часто людина до останнього сумнівається у скоєнні самогубства, важливо вчасно виявити ці наміри та відверто поговорити.
5. Рідко причиною самогубства є один фактор (розбите серце, сварка з близькими). Певний з них може стати спусковим механізмом, але не є єдиною причиною. Зазвичай проблеми накопичуються певний час (дитину ніхто не підтримує, вона боїться засмутити близьких або не довіряє дорослим чи психологам).

І на завершення…

Відомий вислів «діти – квіти життя». Саме так! Адже на кого можна покласти своє безтурботне майбуття, старість, та і взагалі майбутнє країни, як не на дітей?

Треба берегти кожну хвилину, проведену поруч з дитиною, яка уособлює найдивовижніше диво у нашому світі – життя.

Життя прекрасне і потрібно його берегти. Оберігати дитину із самого раннього дитинства, розуміючи, що дитина ця ранима й беззахисна істота зі своїм внутрішнім світом…

 

Не дарма у світі створили особливе свято для вшанування мами — День матері. В Україні його традиційно святкують в другу неділю травня. 2023 року ця важлива дата припадає на 14 травня. Запроваджене воно було указом президента України від 10 травня 1999 року.

В деяких інших країнах світу День матері щороку святкують 13 травня.

В цей день прийнято не лише дарувати подарунки своїм матерям, але й приходити до них у гості, вітати за допомогою листівок та теплих слів.

В Україні День матері почали святкувати 1999 року. Мама в нашій країні з давніх-давен вважалася справжньою берегинею домашнього вогнища і саме тою людиною, до якої діти завжди приходять за добрим словом, порадою та допомогою. І, хоча офіційно День матері з'явився в Україні порівняно недавно, шанують її українці набагато довше. До прикладу, в Канаді українська діаспора почала вітати своїх матерів ще на початку XX століття (1928 року), а в західних регіонах Україні така ініціатива з'явилася через рік після цього.

В другу неділю травня у Львові традиційно влаштовували концерти, що були присвячені матерям. За радянської влади свято заборонили і так тривало дуже довго — аж до 1999 року. Цікавий факт: за часів Київської Русі і козаччини існувало свято — день Пречистої Діви Марії. Цього дня було прийнято вітати жінок, особливо матерів.

Сьогодні в День матері діти показують найріднішим людям свою повагу і любов. На її честь пишуть вірші, складають пісні, дарують подарунки і несуть букети свіжих квітів.

Звертаемо Вашу увагу, що соціальні послуги ви можете отриммати за адресою: м. Харків, вул. плеханівська, б 42 4 поверх, к. 45-47 попередньо записавшись на прийом за телефоном 091-61-50-991

У середині 19 століття з ініціативи Жана Дюнана вперше стали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим на полях битв. А в 1863 році за його ініціативою була скликана конференція, що поклала початок міжнародному комітету Червоного Хреста.

Офіційно назву Міжнародний Червоний Хрест було затверджено в 1928 році на 13-й міжнародній конференції в Гаазі.

На 25-й міжнародній конференції Червоного Хреста, що відбулася в жовтні 1986 року, було затверджено нову назву організації – Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МЧЧХ).

Міжнародний рух діє в ім’я гуманності уже понад 150 років і складається з Міжнародного Комітету Червоного Хреста; Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; профілактичних, рятувальних і медико-соціальних заходів. Людей об’єднують у його лавах найкращі риси та устремління – доброта, співчуття, милосердя.

Товариство Червоного Хреста України було організоване у 1918 році. За часів незалежності України Червоний Хрест об’єднує близько 15 мільйонів ентузіастів. Їхні дії реалізуються в найширшому діапазоні – від піклування про немічних, хворих і самотніх до участі у ліквідації наслідків стихійних лих, аварій, катастроф. Вони не були байдужими до проблем Чорнобильської трагедії і не залишаються осторонь бойових дій в Україні. Разом з іншими волонтерами вони збирають кошти для біженців і поранених, забезпечують їх харчами, постільною білизною, одягом і по можливості помешканням. Вони завжди перші там, де потрібна їх негайна допомога

Які ще міфи про самооцінку існують та чому їх варто позбутися просто зараз, щоб покращити якість свого життя?

Міф 1: Завищена самооцінка — ознака нарцисизму

Високу самооцінку нерідко плутають із марнославством та нарцисизмом, розцінюють як якість виключно негативну. Але чи це так? Якщо дивитися на самооцінку як на ставлення до себе, то висока самооцінка має на увазі позитивне ставлення до себе та прийняття себе цілком і без умов. Це визнання своїх досягнень та адекватне сприйняття своїх недоліків. Якщо подумати, то саме цього прагне психотерапія.

Міф 2: Самооцінка — це щось вроджене

Самооцінка змінюється протягом життя. На неї впливають суспільство, повсякденні успіхи, стосунки з близькими людьми, самопочуття. Вона може змінюватися незалежно від зусиль та бажання людини. А може усвідомлено коригуватися, коли ми працюємо над собою і позбавляємося хибних переконань про себе.

Міф 3: Впевненість людини в собі залежить від самооцінки

Ми звикли сприймати невпевнених у собі людей як людей із низькою самооцінкою. Проте невпевненість у собі передбачає передусім нестійке ставлення до себе. Залежно від оточення та обставин людина може почуватися чудово в одній ситуації та «падати з коня» в іншій. Цілком нормально за певних обставин сумніватися в собі.

Міф 4: Самооцінка людини залежить від сприйняття навколишніх

Якщо люди поряд розумітимуть і підтримуватимуть людину, самооцінка підвищиться. Раціональне зерно в цьому є, але наші потреби належать лише нам. Якщо людина хоче почуватися краще поряд з іншими, їй насамперед варто бути уважною до своїх потреб та бажань, кордонів та стосунків. Зрештою, найважливіша людина у вашому житті — це ви самі. І найважливіші стосунки — це стосунки із собою.

Міф 5: Висока самооцінка породжує егоїзм

У здоровому егоїзмі немає нічого поганого. Навпаки. Найчастіше деструктивні прояви егоїзму властиві людям саме з низькою самооцінкою. Адже коли людині вкрай важлива оцінка оточення, вона сумнівається у своїй «окейності» і вимагає її підтвердження від інших. Саме це і сприймається як нездоровий егоїзм, начебто люди довкола повинні переконувати та підживлювати самооцінку іншого.

Чим щасливіша людина, тим менше вона фіксується на собі й вимагає такого від інших. Вона знаходиться в гармонії із собою й навколишнім світом.

 

Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра"

адреса: м.Харків, вул. Плеханівська, б.42, к. 45-47

т. (057) 725-26-86, 091-615-09-98

У нашій суспільній свідомості вітає одна дуже проста думка, безпосередньо пов’язана з питаннями здоров’я і проблемами його відсутності. «Буде здоров’я - решта все, додасться», - так звучить це багатовікове спостереження. І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення. Здоров’я - це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу. Наше власне здоров’я дуже легко втратити. Люди, що страждають тими чи іншими, особливо хронічними захворюваннями, на практиці кажен день стикаються з масою проблем, які активно відволікають їх від справжнього повноцінного життя.

Міжнародний святковий день, спрямований на залучення широкої громадської уваги до цих проблем і питань - Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня. Це свято увійшло в традицію, з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації. Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято . До 1950-го року цей день відзначався 22-го липня, в день, коли сталася масштабна ратифікація запропонованого Статуту ВООЗ, потім День закріпився за нинішньою датою.

Традиції святкування Всесвітнього дня здоров’я нерозривно пов’язані з діяльністю всієї системи нашої охорони здоров’я. Працівники клінік, лікарень і госпіталів, ті хто так чи інакше з обов’язку професії і служби надає медико-санітарну допомогу всім, хто її потребує, як найкраще розуміють цінність здоров’я. Профілактика та увага до нашого власного здоров’я, - є основною метою проведених медиками в цей день акцій та заходів. Численні інформаційні матеріали, брошури та буклети, семінари, виступи фахівців і навіть концерти, які приурочені цьому Дню, в простій і доступній формі пояснюють нам важливість цієї позитивної ініціативи.

Здоров’я може мати дуже дорогу ціну. І переважно це стосується спроб повернути його на своє місце. У Всесвітній день здоров’я ми бажаємо всім його надійного зберігання. Всім хворим - якнайшвидшого одужання. Медикам - хорошої матеріальної і технічної бази. Всім нам - бути здоровими і життєрадісними! Зі святом Вас!

Контакти відділу соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра": 

м.Харків, вул. Плеханівська, б. 42, к. 45- 47, 4 поверї. 

телефони: (057) 7252686, 0916150998

сторінка у Фейсбук: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy/

сторінка у Інстаграм: https://www.instagram.com/slobidsky_viddil/

Чи можна приймати вітаміни і алкоголь і як впливає на організм недолік або надлишок цих лікарських засобів, цікавить багатьох людей, що вживають постійно або зрідка спиртні напої.

Етанол вимиває корисні речовини з організму, створюючи небезпеку для здоров'я через їх брак.

Назва «вітаміни» в перекладі з латинської мови означає «хто дає життя». І це не для «красного слівця». Насправді вони допомагають усім системам життєзабезпечення правильно функціонувати.

Недолік позначається на стані здоров'я людини:

• вітаміни групи В відповідають за роботу головного мозку, ендокринної та нервової системи;
• аскорбінова кислота регулює стан кісток в організмі людини, сполучної тканини. Вітамінний засіб З сприяє виведенню спиртного з організму, оберігає печінку від дії етанолу, його ефективно використовують в боротьбі проти алкоголізму;
• препарат Е забезпечує безперебійне надходження крові до всіх органів, підтримуючи судинну систему від освіти холестеринових бляшок, перешкоджаючи тромбозу;
• каротин (вітамін А) при прийомі разом з алкоголем завдає руйнівної дії на печінку. Недолік речовини в організмі викликає порушення роботи органів почуттів, нездатність бачити в сутінках і темряві;
• вітаміни РР, вимиваються з організму, якщо вживати спиртні напої, впливають на психічний стан людини;
• вітамін К забезпечує нормальне згортання крові. Застосовується також при лікуванні алкоголізму.

Хибна думка, що прийнявши ударну дозу вітамінних препаратів перед випивкою, можна купірувати вплив алкоголю на організм. Лікарські засоби тільки тоді приносять користь, коли їх вживання регулюється лікарем.

Бережіть себе та не нехтуйте своїм здоров’ям.

Контакти відділу соціальної роботи по Слобідському району м.Харкова ХМЦСС "Довіра":
м. Харків, вул. Плеханівська, б 42, 4 поверх, к. 45-47
для запису на прийом к.т. 0916150998

сторінка у Фейсбук: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy/

сторінка у Інстаграм: https://www.instagram.com/slobidsky_viddil/