У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом.

Контактні дані:
✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району

м. Харкова - вул. Біблика, 20/8, 093 385 79 12;
✔️Відділ соціальної роботи по Київському району

м. Харкова - вул. Алчевських, 5, 098 711 55 08;                   
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району

м. Харкова - вул. Танкопія, 11/1, 096 518 04 61;                 
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району

м. Харкова - вул. Полтавський Шлях, 11, 068 066 21 88;                 
✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району

м. Харкова - вул. Богдана Хмельницького, 8, 067 195 31 41; 
✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району

м. Харкова - вул. Руслана Плоходька, 3, 063 465 88 03;
✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району

м. Харкова - вул. Плеханівська,  42, 091 615 09 98;                                 
✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському  району

м. Харкова - вул. Полтавський Шлях, 46, 063 524 91 45;
✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському  району

м. Харкова - м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, 066 194 24 19

Проєкт складається з таких етапів:

1. Індивідуальне консультування щодо професійного визначення.

2. Тренінги та менторська підтримка.

3. Для всіх учасників:

– можливість скористатися послугами фахівців – щоденно працюватиме лінія психологічної підтримки;

– можливість брати участь у відкритих заходах з ознайомлення із новими професіями.

Участь у проєкті безкоштовна. Стати його учасниками можуть:

– повнолітні внутрішньо переміщені особи;

– ветерани та члени їхніх родин;

– люди з інвалідністю;

– особи, які через війну були вимушені покинути рідний регіон, але наразі повернулися (не є ВПО);

– мешканці деокупованих територій;

– інші категорії населення, які постійно проживають на територіях, підконтрольних Уряду України, але внаслідок війни втратили роботу та/або джерела доходу і шукають нові можливості для працевлаштування, започаткування або відновлення власної справи.

Команда фахівців допоможе вам:

– із пошуком роботи,

– з перепрофілюванням,

– із працевлаштуванням,

– з відновленням підприємницької діяльності.

З розкладом занять та докладною інформацією щодо проєкту можна ознайомитись на сайті організаторів.

Для її оформлення онлайн необхідно:

• зареєструватися або авторизуватися на порталі Дія;

• вибрати у меню послуг «Допомога при усиновленні дитини»;

• заповнити необхідні відомості;

• перевірити сформовану заяву та підписати її електронним підписом чи Дія.Підпис.

Результат розгляду заяви надійде в електронний кабінет користувача на порталі Дія або на вказану при реєстрації електронну пошту.

Подати заяву можна й особисто. Для цього необхідно звернутися до місцевого органу соціального захисту населення або інших уповноважених осіб. При собі потрібно мати такі документи:

• заяву усиновлювача;

• копію свідоцтва про народження дитини, виданого органом РАЦС після внесення відповідних змін до актового запису на підставі рішення суду про усиновлення;

• копію рішення суду про усиновлення.

Рішення щодо призначення допомоги надійде на вашу електронну пошту.

Зверніть увагу! Подати заяву можна не пізніше ніж через 12 місяців після законного ухвалення рішення про усиновлення дитини.

Сума допомоги становить 41 280 гривень. З них одноразова виплата – 10 320 гривень, щомісячна виплата протягом 36 місяців – 860 гривень.

При цьому громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або за межами країни, можуть отримати безоплатну первинну або вторинну правничу допомогу дистанційно.

Щоб отримати роз’яснення з правових питань чи скористатися послугами юриста для складання процесуальних документів або представництва інтересів у суді, достатньо надіслати заяву на електронну адресу центру з надання БПД.

Відповідний порядок надання допомоги був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 21 серпня 2023 року № 2994/5 (https://ips.ligazakon.net/document/RE40515?an=1&hide=true)

Як дистанційно отримати правничу допомогу, можна ознайомитись у зображеннях до цієї статті

• Зберігайте зв’язок з рідною людиною. Домовтеся про дні, у які контактуватимете телефоном, а також попередньо обговоріть подальші дії, якщо раптом зв’язок буде недоступний.

• Не відкладайте своє життя на потім. Зосередьтеся на роботі, навчанні, волонтерстві, друзях або дітях. Попри війну невпинно продовжуйте будувати своє майбутнє.

• Зберігайте контроль над тілом. Щоденні фізичні вправи та спортивні заняття повертають відчуття впевненості та допомагають пережити стрес. Це може бути коротеньке тренування або звичайні прогулянки на природі.

• Робіть антитривожні вправи. Спробуйте дихальні практики. Ще одна вправа – заплющте очі й детально уявіть собі безпечне місце, де вам буде комфортно і затишно. Такі вправи допоможуть заспокоїтися, взяти під контроль тривогу і прояви стресу.

• Постійно плануйте. Складайте плани на день, тиждень, місяць – на той проміжок часу, на який можете. Обговорюйте плани, щоб зробити їх реальними.

• Користуйтеся підтримкою. Звертайтеся за підтримкою до близьких, друзів або шукайте людей, які знаходяться у подібній ситуації. У скрутні моменти не соромтеся звертатися за порадами до фахівців.

Джерело: Міністеоство реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Потрібно розуміти, що війна змінює людину, тому їй потрібні час та підтримка, аби адаптуватися до цивільного життя і “повернутися з війни”, проявляйте увагу та терпіння до труднощів, з якими стикається ветеран/ка після бойового стресу: підвищена дратівливість, тривалі депресивні стани, відчуження, виснаження тощо

Уважно слухайте про те, що партнер/ка переживав, що турбує, якщо він/вона має потребу поділитися, важливо, щоб ветеран/ка відчував/ла підтримку та розуміння з боку близької людини. Проте не змушуйте людину говорити й не розпитуйте про її досвід, натомість можна задавати “нейтральні” питання про те, що вони готували чи чим партнер/ка займався/лася під час “тиші”.

Ветерани/ки можуть хотіти зустрітися зі своїми військовими товаришами, спілкуватися і розслабитися і це цілком ок, проте треба бути уважним до споживання алкоголю та звертати увагу на зловживання ним.

Ветеран/ка може використовувати лексику чи звички, якими користувався/лася на фронті. Важливо приймати ці зміни з розумінням, але також м'яко попросити використовувати їх за потреби.

Для швидшої адаптації ветерана/ки важливо включати його/її у звичайне повсякденне життя, підтримувати його/її бажання брати участь в сімейних справах, що допомагає відчувати себе корисним. При цьому не треба квапити цей процес, давайте час на адаптацію.

Говоріть: про те, як почуваєтесь, як змінилися за цей час і що зрозуміли, які плани на майбутнє тощо. Також, якщо у вас є діти, давайте їм з партнером/кою можливість провести час без вас, аби відновити чи налагодити контакт.

Ветеран/ка може думати про війну і тягнутися до минулого. Важливо надати йому/їй підтримку та особистий простір, не намагаючись змінити відношення до цього, проте також можна ненав’язливо запропонувати звернутися на консультацію до психолога.

При можливих проявах агресії важливо спілкуватися з партнером/кою спокійно та уникати агресивної відповіді. Якщо людина починає ламати речі навколо, потрібно прибрати небезпечні предмети. Якщо в компанії інших людей хтось сказав “щось не те”, потрібно вивести людину із зони ризику та не допустити загострення конфлікту.

Неспокійний сон та кошмари можуть турбувати ветерана/ку. Людина може прокинутися посеред ночі в пошуках автомата чи ворога, для полегшення проблеми можна лишати світло у спальні, аби прокинувшись, людина побачила, що вона в безпеці.

Якщо ви помічаєте ці та інші прояви тривоги/відстороненості/агресії - зверніться до психолога. Якщо ветеран/ка не хоче йти до спеціаліста - запропонуйте групи підтримки за принципом “рівний рівному”, де інструктором зазвичай також є людина з бойовим досвідом. Звернутися по допомогу можна у Ветеран Хаб та подібні організації.

Ділимось корисними посиланнями, де можна отримати психологічну допомогу військовослужбовцям та їх родинам: https://armyinform.com.ua/.../de-mozhna-otrymaty.../

Методичний довідник “Невидимі наслідки війни”: https://mva.gov.ua/.../metodichnij-dovidnik-nevidimi...

1. Звертайте увагу на заголовки. Фейкові новини супроводжують гучні заголовки для привернення уваги. Часто вони можуть не відповідати змісту самого матеріалу.

2. Придивіться до адреси URL. Для розповсюдження фейків часто використовують копії відомих сторінок або сайтів. Від оригіналів вони можуть відрізнятися кількома літерами у вебадресі.

3. Намагайтеся встановити першоджерело повідомлення. Відсутність джерел інформації або посилання на анонімні витоки також є ознакою фейку.

4. Придивляйтеся до фото та відео контенту. Фейкові новини можуть супроводжуватися невідповідними фотографіями та відео. Вони можуть бути вирваними з контексту – застарілими або зробленими в іншому місці.

5. Ретельно аналізуйте зміст інформації. Якщо матеріал базується на конспірологічних теоріях, емоційних накручуваннях або його думка подається як безапеляційний факт, то перед вами – спотворена інформація.

6. Звертайте увагу на баланс позицій. Висвітлення тільки однієї точки зору – ознака фейку. У достовірних виданнях зазвичай використовують кілька джерел новини.

Під час війни особливо важливо відрізняти фейки від правди. Це позбавляє ворога можливості сіяти демотивацію та розбрат у суспільстві.

На них українці, які наразі вимушено перебувають за кордоном, можуть отримати безкоштовну консультацію психолога. Фахівець вислухає та дасть поради щодо покращення самопочуття.

Лінії емоційної підтримки МОМ:

• Україна: 0 800 211 444 (щодня з 10:00 до 20:00 години);

• Польща: +48 22 104 32 38, +48 800 088 091;

• Угорщина: +36 80 984 544 (понеділок — субота);

• Великобританія: +44 808 164 8668;

• Литва: +370 800 00 474;

• Чехія: +420 800 050 770.

Пам’ятайте, що звертатися по допомогу важливо й необхідно, де б ви не знаходилися!

Зазначена лінія опрацьовує та реєструє звернення про/або від осіб, які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей. Фахівцями «гарячої» лінії надаються:інформаційні;психологічні;юридичні консультації. Крім цього, фахівці можуть перенаправити звернення до інших органів державної влади, викликати поліцію або швидку допомогу у разі необхідності.

Дзвінки на номер 1547 є безплатними зі стаціонарних та мобільних телефонів на території України.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, слід телефонувати за номером телефону +38 (044) 284-19-43 (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку).

Усі дзвінки є анонімними та конфіденційними.

Завдяки проекту, який реалізується Міністерством соціальної політики України, вперше батьки дитини, яка виховується в малозабезпеченій сім’ї та належить до таких категорій як дитина з інвалідністю (здатна до самообслуговування) або дитина з багатодітної сім’ї змогли отримувати кошти від держави на оздоровлення дитини. Ці кошти зараховуються на банківський рахунок одного з батьків і витрачати їх можна виключно на придбання путівки до дитячого табору. На початку реалізації проекту фокус допомоги був спрямований на дітей, які, внаслідок війни, опинились у найбільш складному становищі, тобто дітей з регіонів, що були в тимчасовій окупації, знаходяться в зоні активних бойових дій чи на кордоні з російською федерацією. Наразі до постанови внесено зміни, які розширюють його дію на дітей з усієї України, які виховуються в малозабезпеченій родині і належать до таких категорій як дитина з інвалідністю (здатна до самообслуговування) або дитина з багатодітної сім’ї. Відтепер, незалежно від місця проживання такої дитини, її родина отримала право і можливість скористатися державною програмою єОздоровлення.  На відпочинок чи оздоровлення кожної дитини буде надано 14 165 грн.

Нагадаємо, що батьки дітей, які відповідають зазначеним  критеріям, отримають сповіщення про право на отримання коштів електронним повідомленням або телефоном від працівника органу соціального захисту.

Щоб скористатися послугою, одному з батьків дитини треба звернутись до Приватбанку,  отримати картку із спеціальним режимом використання й дочекатися зарахування коштів. Далі – самостійно обрати заклад для відпочинку чи оздоровлення дитини, з переліку закладів з Державного реєстру  майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей. Потім – забронювати місце для відпочинку своєї дитини у цьому закладі і розрахуватися за путівку отриманою карткою.Аби забезпечити максимальну безпеку оздоровлення дітей, до переліку включено лише заклади вищої категорії.

Для уточнення інформації щодо проекту можна звертатися до місцевого структурного підрозділу з питань соціального захисту  або Національної соціальної сервісної служби.