ХМЦСС «Довіра»

Надання соціальних послуг центрами соціальних служб м. Харкова у період карантину

На сьогоднішній день карантин в Україні подовжено, але перестають діяти певні обмеження, далі про особливості роботи центрів соціальних служб  м. Харкова в нових умовах.

*ЦСС - центри соціальних служб м. Харкова

 

НАГАДУЄМО! Важливо у період карантину:

  • слідкувати за самочуттям та температурою тіла;
  • дотримуватися норм особистої гігієни та гігієни помешкання;
  • уникати скупчення людей;
  • дотримуватися соціальної дистанції (1.5 – 2 м);
  • мінімізувати пресування у громадському транспорті;
  • дотримуватися маскового режиму у громадських місцях

Слідкуйте за змінами у проведенні заходів та дотримання норм, рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України під час пом’якшення карантину

 

У період послаблення режиму карантину центри соціальних служб м. Харкова продовжують надавати послуги. Для отримання послуг необхідно:

 

Попередньо записатися на прийом

Для цього необхідно зв’язатися із працівниками центру соціальних служб району за місцем вашого фактичного проживання. Контакти необхідного ЦСС можете знайти за наступним посиланням: http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=1&id_kategorii=9

 

Дотримуватися заходів профілактики у ході отримання послуг

Важливо пам’ятати про особисту гігієну, дотримання маскового режиму, соціальну дистанцію. При ознаках гострих респіраторних захворювань (температура, нежить, кашель, слабкість, втрата нюху, смаку тощо) утриматися від візиту до ЦСССДМ, отримати послуги можна дистанційно.

 

Надавати перевагу дистанційному отриманню послуг

Ви маєте можливість отримати послуги он-лайн у телефонному режимі, за допомогою Інтернет-ресурсів, мобільних додатків.

Для отримання послуг дистанційно зв’яжіться з центром соціальних служб району за місцем вашого фактичного проживання (контакти за посиланням: http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=1&id_kategorii=9).

 

Якщо ваша ситуація потребує швидкого реагування з боку працівників центрів соціальних служб, ви можете скористатися КНОПКОЮ «ЕКСТРЕНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА», яка заходиться на головній сторінці сайту ЦСС: http://www.dovira.kh.ua/

 

Консультації, які ви можете отримати дистанційно у центрах соціальних служб району м. Харкова за місцем вашого фактичного проживання:

  • інформаційні (наприклад щодо послуг, які надають центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, організацій, що надають гуманітарну допомогу та іншої інформації, яка належить до компетенції ЦСС);
  • психологічні;
  • юридичні

 

Також центрами соціальних служб м. Харкова

проводяться он-лайн заходи, до яких запрошуємо долучитися!

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ! Робота з іноземними громадянами

Вісім років тому до Харкова  приїхали чоловік і жінка  з Узбекистану, які одружилися, народили  двох дітей. Згодом оформили довідки на тимчасове проживання та розпочали свій бізнес.

*Центр надання допомоги постраждалим від насильства – ЦНДПН.

 

Спочатку все було добре,  але згодом чоловік став вчиняти психологічне та фізичне насильство по відношенню до своєї дружини: постійно її бив, принижував, закривав її в квартирі і нікуди не випускав. Одного разу жінка не витримала і викликала поліцію. Так, до Центру надання допомоги постраждалим від насильства органами поліції була доставлена жінка Тахміна (ім’я змінено) з двома дітьми. Вона розуміла, що в подальшому - ані перспектив в Україні, ані власного житла, лише страх та невизначеність, а повернення до чоловіка  загрожувало життю і здоров'ю. 

 

Оцінивши ситуацію, розуміючи своє складне становище, відповідальність за дітей,  за їх життя та майбутнє, Тахміна виявила бажання і намір повернутися до Узбекистану, де за словами жінки, вона має родичів, які могли б їй допомогти.

 

Фахівці ЦНДПН звернулися до посольства Узбекистану в Україні з офіційним листом та в телефонному режимі, з проханням про допомогу в поверненні жінки з дітьми на батьківщину. В посольстві завірили, що Тахміні допоможуть з поверненням до Узбекистану. Також було залучено спеціаліста Харківського місцевого центру з надання  безоплатної  вторинної правової допомоги для консультувань з юридичних питань. Протягом проживання жінки з дітьми в ЦНДПН фахівці із соціальної роботи, юрист, психолог надавали спектр послуг постраждалій особі щоб допомогти їй вирішити всі пріоритетні питання. Особливо жінка потребувала психологічної допомоги, тому з нею постійно працював психолог ЦНДПН з метою оптимізації психоемоційного стану та забезпечення психологічного комфорту. При виселенні із ЦНДПН жінка вже чітко розуміла, які подальші кроки їй потрібно робити, вона набула впевненості в собі, самоповагу. Також розповіла працівникам ЦНДПН, що вона в подальшому планує відкрити власний бізнес.

 

Ми дуже раді тому, що змогли підтримати, надати допомогу цій родині та сподіваємося, що Тахміну з дітьми чекає успішне майбутнє!

ХМЦСС «Довіра»

Поради батькам!

Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» рекомендує ознайомитися з інформацією для батьків, які привчають свою дитину до самостійності.

В якому віці дитину вже можна лишати саму?

Приблизно дитяча самостійність починає проявлятися з 5-6 років. І дійсно, це вже той вік, коли малюк здатен налити собі попити, ввімкнути мультфільм, сходити до вбиральні та зателефонувати батькам.

Вперше – складніш за усе!

Малюки 5-6 років хоч і є вже достатньо дорослими, однак вони ще не здатні панікувати, вони не оцінюють ситуацію з усіх сторін, а просто приймають, як належне. Отже, найперша та найважливіша порада батькам, які залишають малюка вперше самого – перестаньте нервувати і тримайте себе в руках. Адже колись все-одно потрібно буде розпочинати!

Перед тим, як лишити дитину одну надовго, потренуйтесь!

Почніть з 30-40 хвилин завітайте до магазину, а маля нехай побуде саме вдома. За такий короткий час із вашим любим чадом звичайно нічого страшного не трапиться. Однак ви зможете точно визначити чи готова дитина залишатися сама.

Якщо, прийшовши додому, ви спостерігатимете, що дитина дуже налякана або плаче, із такими експериментами слід трохи зачекати. Деякі малюки є дуже прив’язаними до своїх батьків, і навіть у 10-11 років не здатні лишатись вдома самі.

Але якщо все гаразд, і є можливість тренуватись далі, поступово збільшуйте час відсутності. Такі вправи будуть однаково корисними, як для діточок, так вас самих.

Про що треба розповісти малюкові заздалегідь!

Дитина, що знаходиться сама в квартирі, повинна чітко розуміти, що є речі, які робити у самотності категорично забороняється. Тому, кожен раз, покидаючи малюка на певний час, не забувайте про інструктаж. Обов’язково розкажіть та поясніть дитині про наступні правила техніки безпеки:

  1. Ніколи не можна самостійно відчиняти двері, тому що за знайомим голосом сусідів чи рідних може ховатися грабіжник, або людина, яка обманом хоче потрапити у будівлю без попередження на це дорослих.
  2. Ніколи самостійно не використовувати електричних і газові прилади, особливо під час ігор, тощо. Електричні та газові прилади небезпечні, якщо їх використовувати неналежним чином, або не за призначення.
  3. Не підходити близько до вікон, або не ставати на стілець на балконі, щоб визирнути на вулицю. Це небезпечно для життя. Також попередьте дитину, що викидання будь-чого з вікон може нашкодити людям, які проходять повз ваші вікна.
  4. Якщо дитина має телефон, попередьте її (його), що ніколи не можна казати незнайомим по телефону про те, що він – малюк, сам вдома. Краще сказати, що матуся або тато в даний час трохи зайняті.
  5. Ігри з водою також можуть бути небезпечними для малюка, отож попросіть дитину не приймати ванну самостійно, або гратися з водою (це може викликати потоп).
  6. Бажано сховати всі гострі предмети, та, якщо ви повернетесь зо скоро, приготувати та залишити дитині їжу, яку не треба різати, або підігрівати.

Також не забудьте розповісти про екстрені служби допомоги, і десь на видному місці або біля телефону напишіть номери поліції, швидкої допомоги, пожежної частини та газової служби.

Декілька питань, відповівши на які, ви зрозумієте,

чи готовий ваш малюк залишитися вдома сам:

  1. Дитина не боїться темряви та сміливо грається за зачиненими дверима в кімнаті?
  2. Малюк може тривалий час гратись самостійно, не відволікаючи батьків від справ кожні 10 хвилин?
  3. Граючись, він уявляє себе дорослим?
  4. Дитя знає та розуміє правила поведінки: що добре, а що погано, що можна робити, а що – ні?
  5. Вміє користуватися смартфоном, коли потрібно подзвонити?
  6. Розуміє, що таке відповідальність за власні дії?
  7. Усвідомлює, що таке дисципліна та намагається дотримуватись режиму дня?
  8. Малюк знає про свої обов’язки в родині та вправно їх виконує (прибирає іграшки, складає постіль)?

Ви відповіли «так» на більшість питань? В такому разі можете сміливо починати залишати дитину саму вдома.  Етап самостійності рано чи пізно приходить в життя кожної дитини, і ми, дорослі, маємо не тільки прийняти це, а й допомогти малюкові правильно до нього увійти.

Залишайтеся мудрими та сміливими у вихованні своїх малят!

ХМЦСС «Довіра»

Поради батькам щодо збереження внутрішноьго спокою всіх членів родини

Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» в рамках соціальної акції «#ЗнайВсеПроCOVID19» для того, щоб зменшити батьківський стрес, депресію, вирішити проблеми поведінки у дітей розміщує поради  для  батьків, які допоможуть дорослим зберегти свою відносини з дітьми та здоров’я всіх членів родини!  

1.     ВИХОВАННЯ ПІД ЧАС COVID-19.

ЧАС ОДИН НА ОДИН З ДИТИНОЮ!

Спробуйте 20 хвилин в день виділяти спілкуванню з дитиною. Дайте можливість їй обрати, чим ви будете разом займатися. Можете підказувати. Телефон та ТВ заборонені, оскільки ви намагаєтесь зосередитись на дитині. Час один на один допоможе їй відчувати спокій та любов. 

2. ТРИМАЙТЕСЬ ПОЗИТИВУ!

Чіткі позитивні вказівки допомагають отримати бажану добру поведінку. Замініть «Знов в тебе безлад» на «Прибери, будь ласка, олівці на місце!». І похваліть дитину, коли вона виконає прохання. Можливо, спрацює не з першого разу, але з чогось треба починати! 

Фізичні вправи допомагають дітям (і дорослим) позбутися стресу, коли ми вимушені залишатися вдома. Нехай дитина вибере улюблену музику, і влаштуйте п’ятихвилинну танцювальну вечірку! Можливо, ви навіть покажете декілька вражаючих рухів!

2.     СКЛАДІТЬ РОЗКЛАД!

Заплануйте регулярні дії! День з чіткою структурою допомагає дітям відчувати спокій та полегшує питання дисципліни. Спробуйте побудувати розклад з виконанням шкільних домашніх завдань, іграми, вільним часом, фізичними вправами та миттям рук. Станьте володарями днів попереду. 

4. ПОГАНА ПОВЕДІНКА!

Діти вдома «зривають дах»? Відчуваєте, що зараз будете кричати? Дайте собі паузу на одну хвилину. Повільно вдихніть та видихніть п’ять раз. Потім спробуйте відповісти спокійніше. Мільйони батьків кажуть, що це ДУЖЕ допомагає.

5. ЗБЕРІГАЙТЕ СПОКІЙ ТА КЕРУЙТЕ СТРЕСОМ!

Піклуватись про дітей цілодобово під час  COVID-19 не легко. Нагадуйте собі, що ви сьогодні зробили добре. Думайте про позитивні моменти. Ви – зірка! Переповнений будинок? Всі у стресі? Соціальні мережі та алкоголь не допоможуть. Розкажіть іншим про свої почуття. Зробіть перерву. Зробіть щось для себе. Потурбуйтесь про себе, щоб мати сили потурбуватися про дітей. 

6. ЯК ГОВОРИТИ ПРО COVID-19?

Будьте відкриті до розмов про ситуацію. Діти вже щось чули. Мовчання та секрети їх не захищають. Щирість та відвертість – ось що справді захищає. Ви самі знаєте, скільки ваші діти зможуть зрозуміти, адже саме ви знаєте їх найкраще!

БУДЬТЕ ОПОРОЮ ДЛЯ СВОЇХ ДІТЕЙ!

БЕРЕЖІТЬ СВОЄ ЗДОРОВ’Я ТА ЗДОРОВ’Я СВОЇХ РІДНИХ!

ХМЦСС «Довіра»

Пам’ятка для батьків щодо профілактики  дитячого суїциду

 Останнім часом зріс рівень смертності серед дітей, зокрема через самогубство. Статистика свідчить, що частота суїцидальних дій серед дітей протягом останніх двох десятиліть подвоїлась. Спостерігається як у психічно здорових людей, так і при психічних захворюваннях, що протікають з депресією.

 Суїцид – це навмисне позбавлення себе життя.

Суїцидальна поведінка – це виявлення суїцидальної активності (думок, намірів, висловлювань, загроз, спроб). При дійсній суїцидальній поведінці наміри покінчити з собою не тільки обмірковуються, але нерідко й поступово виношуються.

Увага, якщо у дитини:

 1. Гостра зміна поведінки – агресивність, втечі, протест, скандальність, примхливість, участь у заходах з ризиком для життя.

 2. Дитина веде себе так, ніби-то у чомусь винна (самоосуд, безнадійність, роздратованість). Неприйняття похвали і нагороди.

 3. Смерть, втрата або зрада близької людини.

 4. Різке зникнення активності і інтересу до розваг.

5. Виникають напади голосної, швидкої, іноді безупинної мови, наповненої скаргами, звинуваченнями або закликами про допомогу.

6. Порізи на зап’ястках.

7. Тремтіння, сухість губ та прискорене дихання.

 8. Тема смерті в розповідях, питаннях, іграх, письмових роботах.

 9. Вербальні погрози – прямі чи завуальовані (типу: «ви мене більше не побачите», «мені тепер все одно», «усе проти мене», «з мене досить».)

Ваші дії:

 1. Організувати спостереження за дитиною.

2. Стимулювати дитину до особистісних контактів.

3. Створити умови, в яких дитина відчує свою значущість.

4. Зрозуміти її, прийняти як особистість, налагодити турботливі відносини.

 5. Бути уважним співрозмовником і ні в якому разі не сперечатися, вселяти надію.

 6. Терміново проінформувати адміністрацію, психологічну та медичну служби.

Причини суїцидів серед підлітків:

1) утрата коханої людини;

 2) стан перевтоми;

3) приниження почуття власної гідності;

4) образи почуття дружби та любові;

5) руйнування захисних механізмів особистості внаслідок вживання алкоголю, гіпогенних психотропних засобів і наркотиків;

6) ототожнювання себе з людиною, яка скоїла самогубство (приятелів, героїв книг, кінофільмів);

7) різні форми страху, гніву та суму з різних приводів;

8) реальну або уявну втрату батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;

9) шкільні конфлікти.

Рекомендації для батьків щодо попередження  суїцидальної поведінки у дітей:

· Забезпечити нормоване фізичне навантаження.

· Організувати повноцінний відпочинок, достатній сон.

· Дозувати час перегляду телевізора та занять із комп’ютером та перебування в соціальних мережах.

· Контролювати зміст телепрограм, компютерних ігор, книг та журналів.

· Формувати відразу до алкоголю, паління, наркотиків, нецензурної лайки.

· Допомагати у виборі якісного кола спілкування, гідних друзів.

· Розвивати постійні дружні стосунки в сім’ї, непідробний інтерес до справ та внутрішнього світу дитини, готовність у будь-який момент прийти на допомогу.

· Підвищувати авторитет батьків у сім’ї, встановлювати розумні правила та вимоги, запровадити чіткий перелік обмежень та заборон.

· Ставити перед дитиною досяжні цілі, допомагати у виборі оптимального життєвого шляху.

· Спільно долати труднощі та перешкоди, культивувати творчий підхід до розв’язання проблемних ситуацій;

· Вірити в дитину, в її найкращі риси та сторони особистості;

· Виявляти до дитини ніжні почуття, турботу і увагу.

· Виробляти позитивне мислення, виховувати любов до життя.

· Стати другом для своєї дитини.

 Шановні батьки, піклуйтеся про своїх дітей!

Вони потребують вашої підтримки та уваги!

ХМЦСС «Довіра»

МАНДРІВКА ВІД ВІДПОЧИНКУ ДО НАВЧАННЯ

За підтримки Департаменту соціальної політики Харківської міської ради Харківським міським центром соціальних служб «Довіра» з 25 по 31 серпня було проведено загальноміський он-лайн захід до Дня знань «Мандрівка від відпочинку до навчання» для сімей та осіб, які потребують допомоги.

День знань - це початок навчального року в Україні та в інших країнах світу. Для першокласників це «Свято Першого дзвоника», для всіх інших - початок нового навчального року. І хоча 1 вересня не є вихідним, традиційно він супроводжується урочистими заходами - шкільними лінійками, на яких присутні всі учні та викладачі. У цей святковий день першокласники знайомляться зі школою та своїм першим учителем. Старші за них школярі після тривалих літніх канікул переходять у наступний клас.

Наразі ми живемо у непростий час. Карантин вчить нас всіх жити по новим правилам. Навіть у ситуації карантинних обмежень, коли ми не маємо  змоги традиційно зустрітися з великою кампанією, голосно заспівати, щоб було чути всім навкруги, затанцювати запальних танців та змагатися у рамках квесту, Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» за допомогою сучасних технологій Інтернет-ресурсів знайшов змогу привітати, подарувати гарний настрій та відсвяткувати з вами свято нового навчального року.

У заході взяли участь 100 дітей віком від 7 до 17 років, із сімей, які опинились в складних життєвих обставинах, з числа отримувачів послуг центрів соціальних служб м. Харкова.

Захід проводився на платформі соціальної мережі «Facebook» на офіційній сторінці Харківського міського центру соціальних служб «Довіра». «Мандрівка від відпочинку до навчання» тривала майже тиждень і складалася з декількох етапів.

На підготовчому етапі всі бажаючі з числа сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах мали пройти реєстрацію, заповнивши електрону анкету на участь у заході.

В перший день заходу за допомогою відеоряду ведучий оголосив всі умови участі у заході.

На І етапі «Конкурс фоторобіт» діти надсилали фотографії та історії до них про цьогорічні літні пригоди. Всі фотороботи публікувалися на офіційній сторінці Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» на фейсбуці. Далі, протягом доби з моменту публікації за роботу мали змогу ставити «лайки» всі бажаючі, ці лайки перераховувались у бали.

На ІІ етапі «Вікторина» учасники мали протягом 3-х днів відповідати на запитання, які з’являлися в історіях на офіційній сторінці Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» на фейсбуці. За правильні відповіді також нараховувалися бали.

На ІІІ етапі «Майстер-клас» учасники мали продивитись відеоролик з майстер-класом з виготовлення поробки у техніці «Орігамі» та зробити свою поробку, відповідно до інструкції з відеоролику. Учасники, які надіслала фотозвіти з готовою поробкою, яка відповідала умовам етапу отримували свої бали.

Наприкінці заходу всі бали були підсумовані та було визначено 10 активніших учасників і з них – 3-ку найактивніших.

Ці діти отримали заохочувальні подарунки від партнерів Харківського міського центру соціальних служб «Довіра».

Цей он-лайн захід ще раз підкреслив необхідність підтримувати один одного, дозволив родинам ще більше згуртуватися та різноманітніти дозвілля, хоча й на відстані.

Харківський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді «Довіра» висловлює подяку: Департаменту соціальної політики Харківської міської ради - за підтримку у проведенні заходів соціальної спрямованості; благодійній організації «Благодійний фонд «ДОН КАЛАБРІЯ Україна», товариству з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічному агенству «Бріск», Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Ранок», волонтерам Центру «Довіра» - за допомогу в організації та проведенні заходу.  

 

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ! Співзалежні відносини: як перестати грати роль жертви, агресора або рятувальника і стати психологічно самодостатнім

Ми знаємо людей цих трьох типів: «жертви» постійно потрапляють в неприємності і страждають, у «переслідувачів» будь-яке спілкування закінчується приступом агресії, а «рятувальники» прагнуть бути суперменами і вирішувати проблеми, навіть якщо їх про це не просять. Чому вони так себе поводять?

Справа в тому, що ці три моделі спілкування формуються у людей через співзалежності - відсутність психологічної автономії. «Ніж» продовжує розбиратися в цій непростій проблемі і розповідає, що робити, якщо ви дізналися в одному з перерахованих типів себе або когось із своїх близьких.

Якщо дорослі люди не досягли психологічної автономії, вони не проживають своє життя повноцінно, а грають в ній ролі.

Виділяють три таких ролі:

  • Жертва;
  • Агресор (він же Переслідувач);
  • Рятувальник

 

Позиція «жертви» пасивна, її установка - «Все втратило сенс, б’юся головою об підлогу». Суб’єктивно «жертва» дійсно може перебувати в глибокій депресії і щиро вважати, що «нічого неможливо виправити, ось якби я народився/-лася на десять років раніше/у інших батьків/в іншій країні ...». Насправді ж «жертва» не хоче нічого змінювати. Такі люди старанно уникають ситуацій, в яких проблеми дійсно можна вирішити.«Жертві» не потрібно, щоб її проблеми вирішилися. Їй потрібен Рятувальник, на якого можна звалити тягар відповідальності за своє життя.

«Агресора» «жЖертва» приманює в своє життя поведінкою, яка виглядає як віктимна. Переслідувач самостверджується за рахунок владного домінування, тому йому здається, що «трепетна і беззахисна» «жертва» ідеально йому підходить.

Насправді «агресор» сам тремтячий і беззахисний (вже без лапок), а бажання підпорядкувати собі «жертву» - це ні що інше, як гиперкомпенсация: людина занадто сильно намагається компенсувати якісь свої проблемні ситуації. Наприклад, часто «агресор» колись сам піддавався фізичному або психологічному насильству (в дитинстві або пізніше). Хоча ця роль і деструктивна, але вийти з неї найпростіше, тому що вона очевидна.

 

Куди складніше «рятувальнику». Його поведінка відрізняється тим, що зазвичай називають доброчесністю, емпатічним, бажанням прийти на допомогу. І «рятувальник» дійсно веде себе так, як якщо б ці якості у нього були, але до певної межі. Істинний мотив «спасителя» - підняти самоцінність за рахунок допомоги «сірим і безпомічним». Часто буває так, що благодіянь від нього не чекають і навіть не потребують їх. Але така людина вважає своїм обов’язком взяти участь і «врятувати потопаючого» - і ця гра нікому не приносить радості, не кажучи вже про вирішення проблем, часом уявних.

 Але це має наслідки: глибоко всередині «рятувальник» не хоче, щоб «жертва» виходила зі свого «приниженого положення». Якщо це станеться, мало їй не здасться, «рятувальник» переносить таку ситуацію вкрай болісно. Суб’єктивно він відчуває почуття провини через те, що «знову зробив щось не так», щосили намагалися при цьому бути хорошим і корисним.

Самобичування в цілому властиво «рятувальнику». Цю роль можуть засвоїти в дитинстві ті, кому випав щасливий квиток «хорошого хлопчика» або «хорошої дівчинки».

Кінцева мета діяльності «рятувальника» - стати жертвою. «Рятувальники» будуть ставити себе в позицію переслідуваного, щоб потім перейти в позицію «жертви». Наприклад, вони можуть підсвідомо запропонувати комусь єдино необхідну і правильну допомогу. «Рятувальник» може також спробувати допомогти тому, хто не потребує допомоги. У такому випадку його можуть відкинути - тоді він відчує образу і стане жертвою».

 

Таки рольові моделі досить часто трапляються в житті, не тільки в родинах, де коїться насильство. Важливо вмити їх ідентифікувати у людях навколо а може навіть у самому собі.Це дасть змогу вийти чи уникнути співзалежних відносин або вчасно звернутися по допомогу.

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ! Історія створення притулків для осіб, які постраждали від насильства

Світова історія становлення системи захисту жінок та дітей від домашнього насильства складає близько сорока років. Перші центри для жінок, постраждалих від насильства, з’явилися у Великій Британії на початку  70-х років минулого століття. Поступово такі центри стали відкриватися і в інших країнах  Західної Європи.

Заходи з подолання домашнього насильства почали активно впроваджуватися з середини  1980-х років, після того, як значна частина країн ратифікувала Конвенцію з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 рік).  У цей період було створено велику кількість притулків (шелтерів) та консультативних центрів для постраждалих жінок. Спеціалісти, які працювали з постраждалими, почали проходити спеціальну підготовку. Разом з цим, на рівні державних інституцій цій проблемі приділяється все ще недостатня увага.

Наступна хвиля розвитку послуг  для постраждалих від домашнього насильства припала на другу половину 1990-х років після прийняття у 1996 році Модельного закону ООН  про домашнє насильство.

Міжнародного визнання проблема протистояння домашньому насильству набула лише в останні роки. В результаті багаторічної боротьби жінок за те, що раніше вважалося особистою справою, розцінюється нині як порушення фундаментальних прав людини.

За підтримки Фонду ООН в галузі народонаселення (UNFPA) в Україні, у деяких регіонах України було створено та запроваджено пілотну модель роботи Центрів (притулків) допомоги жінкам, постраждалим від насильства, зокрема, у містах Харків, Кривий Ріг, Бердянськ та Вінницкій області.

В основу цієї моделі  увійшли  напрацювання Міжнародного благодійного фонду «Українська фундація громадського здоров’я» у роботі з жінками, постраждалими від насильства, модель та методики надання їм допомоги, у їх реабілітації та соціалізації.

В місті Харкові центр надання допомоги постраждалим від насильства відкрито у листопаді 2016 року. Основна мета Центру – надання допомоги жінкам  (у тому числі з дітьми) постраждалим від насильства, щодо яких існує загроза життю та/або здоров’ю. В Центрі працюють фахівці із соціальної роботи, соціальний працівник, юрист, психологи, які надають послуги за потребою постраждалим особам. Основною функцією є надання тимчасового, цілодобового, безпечного місця перебування особам, які постраждали від настильства.

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ! Робоча зустріч з партнерами

Для забезпечення  комплексного підходу до допомоги постраждалим особам Центр надання допомоги постраждалим від насильства співпрацює з усіма суб’єктами, які реалізують заходи запобігання та протидії домашньому насильству.

ЦНДПН* -  Центр надання допомоги постраждалим від насильства.

 

Так, в серпні 2020 року на базі відділення соціально-психологічної допомоги та методичного забезпечення ЦНДПН  відбулася робоча зустріч з залученням спеціалістів Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги,  де обговорювався більш дієвий алгоритм роботи з метою допомоги у вирішенні юридичних питань, що допоможе у подоланні жінкою складних життєвих обставин, які виникли внаслідок насильства.

Процес залучення усіх причетних суб’єктів для роботи з постраждалими особами  має бути постійним. Дуже дієвим інструментом при виявленні та роботі з особами, які постраждали від насильства. Є телефон довіри або гаряча лінія. Наявність контактних даних усіх необхідних серверів (у тому числі кол-центрів, довідкових ліній місцевих органів влади тощо) значно підвищує якість надання послуг.  

Не менш важливим аспектом є забезпечення повного циклу послуг для особи, яка постраждала від насильства усіма суб’єктами, які спрямовані на захист прав та інтересів осіб, що постраждали від насильства.  Це передбачає інформування, консультування, надання послуг в денному форматі, при необхідності надання  притулку, роботу з усіма членами родини щодо виходу із ситуації насильства, за можливості – допомогу у доведенні справи до суду, профілактику та комплексу допомогу.

Тому вкрай важливо постійно проводити  такі зустрічі з партнерами на яких покладаються функції здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ!

Центр надання допомоги постраждалим від насильства надає інформацію про найпростіші способи як приборкати свою агресію.

Візьміть на замітку  способі, як приборкати свою агресію.

1. Відійди

 Іноді кращий спосіб перестати відчувати гнів - фізично віддалитися від джерела подразнення. Наприклад, ви стоїте в черзі. І відчуваєте, що ваші сусіди своєю поведінкою або розмовами викликають у вас мало не бажання вдарити їх! Вийдіть з черги - краще на свіже повітря. Це дасть можливість заспокоїтися.

2. Зміни кут зору

Часто ми відчуваємо роздратування в процесі спілкування з іншими людьми. Коли опонент не приймає нашу точку зору, стоїть на своєму і всі аргументи скінчилися - ми відчуваємо гнів. Насправді, ми просто відчуваємо слабкість, і це нас злить. Подивіться на проблему очима іншої людини. Забудьте про свої аргументи. Це допоможе вам зрозуміти, чому бесіда будується на конфронтації. І, можливо, замість вибуху агресії ви прийдете до взаємної згоди.

3. Зроби вдих

Часом ми не можемо просто так впоратися з гнівом. Але ми можемо скористатися паузою. Для цього необхідно зробити кілька повільних глибоких вдихів. Видих повинен бути довшим за вдих. Спочатку повинна «видихнути» ключиця, потім плечі, грудна клітка, а в кінці - живіт. Скажіть про себе слова «я спокійний», «я розслаблений». Ще один заспокійливий метод - лічба від 100 до 1.

4. Говори відкрито

Всі ми любимо залишати на потім неприємні розмови. Не робіть цього. «я подумаю про це завтра» - працює не завжди. Говоріть тоді, коли необхідно. І не соромтеся своїх почуттів. Можете відкрито говорити про них - це вірний спосіб зменшити лють.

5. Чисто чоловіче рішення

Перегляд футбольного матчу - прекрасний спосіб позбутися негативних емоцій. Психологи знають: коли людина дозволяє собі вдосталь покричати, їй стає спокійніше. Це природний вихід злості, що накопичилася.

6. Візьми гантелі

Фізичні вправи здатні пом’якшити гнівний настрій. Гнів і агресія пов’язані з низьким рівнем серотоніну - гормоном радості. А будь-яке фізичне навантаження збільшує рівень цих заспокійливих хімічних речовин в нашому мозку.

7. Поміняй мінус на плюс

Перетворіть свій гнів у позитивну енергію! Зрештою, ця емоція дана нам природою не просто так. Лють додає фізичної сили. Коли відчуваєте, що рівень агресії досяг критичного рівня, пропрасуйте білизну, переберіть полиці зі старими речами, займіться творчістю.

8. Звернись по допомогу

У нашій країні не прийнято звертатися до психолога. А дарма. Це так само нормально, як і похід до стоматолога або терапевта. Фахівець допоможе визначити причини гніву - під час індивідуальних або групових занять. До речі, вправи в групі в даному випадку дуже ефективні.

9. Частіше смійся

Позитивні емоції покращують не тільки настрій, але і фізичне і психічне здоров’я.

10. Не піддавайся на провокації

 Потрібно розвинути в собі таку якість, як врівноваженість. Які слова можуть вивести вас із себе? Продумайте спокійні і виважені відповіді на ці слова-подразники.

Кожна людина, що відчуває агресію, повинна підібрати для себе спосіб,

завдяки якому зможе розлучитися з негативними емоціями.

Якщо Ви маєте питання або Вам необхідне професійне консультування

щодо випадків насильства, звертайтеся до працівників

Центру надання допомоги постраждалим від насильства

за телефоном –(057) 725 87 07, 093 303 03 53

 

 

 

Записів з 1 по 10Всього: 25