ХМЦСС «Довіра»

Надання соціальних послуг центрами соціальних служб м. Харкова у період карантину

На сьогоднішній день карантин в Україні триває, далі про особливості роботи центрів соціальних служб  м. Харкова в нових умовах.

*ЦСС - центри соціальних служб м. Харкова

 

НАГАДУЄМО! Важливо у період карантину:

  • слідкувати за самочуттям та температурою тіла;
  • дотримуватися норм особистої гігієни та гігієни помешкання;
  • уникати скупчення людей;
  • дотримуватися соціальної дистанції (1.5 – 2 м);
  • мінімізувати пресування у громадському транспорті;
  • дотримуватися маскового режиму у громадських місцях

Слідкуйте за змінами у проведенні заходів та дотримання норм, рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України під час пом’якшення карантину

 

У період режиму карантину центри соціальних служб м. Харкова продовжують надавати послуги дистанційно. Для отримання послуг необхідно зв’яжіться з центром соціальних служб району за місцем вашого фактичного проживання (контакти за посиланням: http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=1&id_kategorii=9).

 

Якщо ваша ситуація потребує швидкого реагування з боку працівників центрів соціальних служб, ви можете скористатися КНОПКОЮ «ЕКСТРЕНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА», яка заходиться на головній сторінці сайту ЦСС: http://www.dovira.kh.ua/

 

Консультації, які ви можете отримати дистанційно у центрах соціальних служб району м. Харкова за місцем вашого фактичного проживання:

  • інформаційні (наприклад щодо послуг, які надають центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, організацій, що надають гуманітарну допомогу та іншої інформації, яка належить до компетенції ЦСС);
  • психологічні;
  • юридичні

 

Також центрами соціальних служб м. Харкова

проводяться он-лайн заходи, до яких запрошуємо долучитися!

ХМЦСС «Довіра»

ЦЕНТР НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД НАСИЛЬСТВА ІНФОРМУЄ! #Роздивись_кривдника

У рамках Міжнародної компанії «16 днів проти насильства» спеціалісти Центру надання допомоги постраждалим від насильства розпочинають онлайн – компанію «Роздивись кривдника».

Ця компанія дозволить подивитись на спілкування з вашим партнером у новому світлі. Ви побачите, чим можуть здаватися звичні слова та що криється за ними насправді.

Розпочинаючи цю нелегку тему хочемо сказати що, фізичне насильство не починається зненацька. Зазвичай йому передує серія психологічних маніпуляцій, які маскуються за звичайними сварками або навіть романтичними зізнаннями. При цьому сама пара може не усвідомлювати згубної динаміки своїх відносин. Ми вчимося висловлювати почуття через фільми, рекламу, поради близьких. Далеко не завжди в них показуються приклади відносин двох вільних особистостей. Часто вони скоріш за все показують боротьбу за владу та контроль над іншим. Транслюючи та заохочуючи небезпечні моделі поведінки, ми підтримуємо культуру насильства.

Ми знаємо що бачити кривдника в коханій людині дуже боляче. Тому бажаємо Вам твердості духу. Нехай вашою кам’яною стіною стануть ваші особисті кордони, а не чиясь спина!

ХМЦСС «Довіра»

Шляхи, якими ВІЛ не передається

Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» інформує про шляхи, якими ВІЛ не передається! ВІЛ не передається при звичайних побутових контактах з людьми.

Цей факт доведено науковими дослідженнями, медичною практикою та багаторічним досвідом мільйонів людей. Неушкоджена шкіра є нездоланним бар’єром для вірусу. Тому ВІЛ не передається через рукостискання та обійми.

Вміст вірусу у слині є незначним. Тому ВІЛ не передається через поцілунок. Інколи кажуть, що ризиком є наявність ранок у роті, але в такому випадку для передачі вірусу необхідна наявність у кожного з партнерів відкритої рани, що кровоточить, у ротовій порожнині.

Недостатньо вірусу для його передачі ані в сльозовій рідині, ані в поті, ані в сечі, ані в калі. Більше того, речовина, яка міститься у цих субстанціях, лізоцим, здатна зруйнувати зовнішню оболонку вірусу і зробити його неактивним. Тому ВІЛ не передається при спільному користуванні ванною та туалетом.

В травному тракті вірус гине, і якщо рідина, що містить вірус, потрапляє в шлунок людини, зараження, як правило, не відбувається. Тому ВІЛ не передається при спільному використанні столових приборів та посуду.

Вірус швидко втрачає життєздатність під впливом дії факторів навколишнього середовища – ультрафіолету, високої температури тощо. Тому ВІЛ не передається через повітря, при спільному користуванні меблями, телефонною слухавкою та ін.

ВІЛ не передається через укуси комах. Комар не може бути джерелом зараження, тому що при укусі він упорскує людині не кров попередньої жертви, а власну слину.

Проблема поширення ВІЛ–інфекції/СНІДу викликає занепокоєння української та світової спільноти і визначена урядом України як пріоритетний напрям соціальної політики. На подолання епідемії спрямовані зусилля уряду, зокрема Міністерства охорони здоров’я, неурядових організацій та громадськості. Основні положення подолання епідемії ВІЛ/СНІДу та її наслідків базуються на державній політиці боротьби зі СНІДом в Україні, законодавчих і нормативних актах.

Упродовж усіх цих років Україна докладала багато зусиль для подолання епідемії ВІЛ/СНІДу, демонструючи політичну волю до активних дій, консолідацію зусиль державних, міжнародних і неурядових організацій, людей, що живуть із ВІЛ/СНІДом. Україна підписала Декларацію про відданість справі боротьби зі СНІДом, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН (2001р.) і відзначила шляхи виконання її рішень

ХМЦСС «Довіра»

В рамках міжнародної кампанії «16 днів проти насильства» продовжуємо ділитися важливою інформацією.

«Домашнє насильство» - що це? Які бувають його види і як їх розрізнити? Про це наша інформація сьогодні.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» роз’яснює всі основні засади щодо питань пов’язаних із цим явищем.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Які ж бувають види домашнього насильства і що вони собою являють:

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Бити обізнаним у цих питаннях надзвичайно важливо. Ці знання допоможуть вам вчасно розпізнати або запобігти випадкам домашнього насильства.

Більше інформації ви зможете дізнатися у інших статтях на нашому сайті або також на офіційній сторінці Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» у Facebook.

#Харків_без_насильства

ХМЦСС «Довіра»

Всесвітня інформаційна кампанія «16 днів проти насильства» стартувала у м. Харкові!

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства». ЇЇ мата  – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства в сім'ї, жорстокого поводження з дітьми та захисту прав жінок.

Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Основними завданнями Кампанії є:

  • привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем  запобігання та протидії домашньому насильству. Цього року зокрема загострення конфліктів у родинах через дію режиму карантину;
  • активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;
  • проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження домашнього насильства, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо формування нульової толерантності до насильства.

Місто Харків і центри соціальних служб м. Харкова традиційно приєднаються до проведення цієї кампанії, в рамках якої передбачено низку заходів у Інтернет-ресурсах. Слідкуйте за нашим офіційним сайтом «Довіра», сторінками центрів соціальних служб у соціальній мережі "Facebook", у мобільному додатку " Instagram" та інших ресурсах!

 #Харків_без_насильства

 

ХМЦСС «Довіра»

ЦЕНТР НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД НАСИЛЬСТВА ІНФОРМУЄ! Стартує Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства»

Сьгодні 25 листопада 2020 року вся Україна долучається до Міжнародної компанії «16 днів проти насильства»,  яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою.

Метою проведення кампанії є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок.

Кампанія триває з 25 листопада до 10 грудня, ці дати були вибрані не випадково, саме ці дні охоплюють такі важливі для нашого суспільства дати:

  • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок
  • 1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі
  • 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини

В Україні, згідно з результатами опитування, 22% жінок у віці 15-49 років зазнали фізичного чи сексуального насильства хоча б раз у своєму житті. 90% випадків насильства вчиняється по відношенню до жінок, і лише про 30% випадків надходять повідомлення до відповідних органів.

На жаль, проблема домашнього залишається актуальною для українського суспільства, де досі відкрито говорити на цю болючу тему та визнавати її існування непросто. Отже, давайте разом досягати нульової толерантності до теми домашнього насильства, тільки спільними зусиллями ми зможемо подолати це явище!

Пам’ятайте – вихід є завжди. Ви – не самотні.

ХМЦСС «Довіра»

Походження ВІЛ/СНІДу

Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» інформує про  походження ВІЛ/СНІДУ у рамках проведення місячника (декадника) з нагоди Всесвітнього дня солідарності з ВІЛ-позитивними людьми.

Поріг XXI століття людство переступило з рядом жахливих хвороб. ВІЛ і його кінцева стадія СНІД – одні з них. Зусилля вчених спрямовані на винайдення ефективних методів подолання СНІДу, однак поки що передчасно говорити про успіх, про перемогу над вірусом ВІЛ.

ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини. Потрапляючи в організм людини, він викликає смертельне інфекційне захворювання, назване прийнятим у міжнародній практиці терміном “ВІЛ-інфекція”. Хвороба протікає довго, має кілька стадій, останню з яких з різноманітними клінічними проявами позначають терміном “синдром набутого імунодефіциту” (СНІД). Термін “синдром” позначає сукупність симптомів хвороби. Тому в кожнім випадку ВІЛ/СНІДа відзначалася глибока поразка імунної системи, а саме її недостатність. У цьому випадку говорять про “імунний дефіцит”.

За даними епідеміологів переважна більшість випадків захворювання на ВІЛ відбувається від безладних статевих зв’язків. Також небезпечними групами ризику щодо ВІЛ-інфікування є ін’єкційні наркомани, проститутки. Передача ВІЛ від матері до дитини за останні кілька років також зросла зі швидкістю, що лякає.

Українська молодь є достатньо обізнаною щодо існування такої хвороби як СНІД. Простежується залежність поінформованості від типу навчального закладу, де навчається молодь. Рівень зростає із підвищенням статусу навчального закладу.

Найперша версія походження ВІЛ пов’язана з мавпами. Її висловив більше 20-ти років тому американський дослідник Б. Корбетт. На думку цього науковця, ВІЛ вперше потрапив у кров людини в 30-х роках минулого сторіччя від шимпанзе – можливо, через укус тварини або в процесі розділення людиною туші. У цієї версії є серйозні аргументи. Один з них – в крові шимпанзе знайдено вірус, який, потрапивши в людський організм, може спричинити виникнення захворювання, що схоже на СНІД.

На думку іншого дослідника, професора Р. Гері, СНІД є набагато старшим: його історія налічує від 100 до 1000 років. Один з найсерйозніших аргументів на користь цієї гіпотези – саркома Капоши, описана на початку XX сторіччя угорським лікарем Капоши як «рідкісна форма злоякісного новоутворення», свідчила про наявність у хворого вірусу імунодефіциту.

Багато науковців вважають батьківщиною СНІДу Центральну Африку. Ця гіпотеза, в свою чергу, поділяється на дві версії. Згідно першої, ВІЛ давно існував в ізольованих від зовнішнього світу районах, наприклад в племінних поселеннях, у джунглях. З часом, коли міграція населення зросла, вірус вирвався «назовні» і почав швидко поширюватися. Друга версія полягає в тому, що вірус є наслідком впливу на організм людини підвищеного радіоактивного фону, який зареєстрований у деяких районах Африки, які багаті на поклади урану.

Порівняно нещодавно виникла ще одна гіпотеза, автором якої є Е. Хупеору: вірус з‘явився на початку 50-х років минулого сторіччя, як наслідок помилки науковців, які працювали над створенням вакцини від поліомієліту. Помилка була в тому, що для виробництва вакцини використовувалися клітини печінки шимпанзе, які, ймовірно, містили вірус, аналогічний ВІЛ. Одним з найвагоміших аргументів на користь гіпотези є той факт, що вакцину тестували саме в тих районах Африки, де на сьогодні найвищий рівень інфікування вірусом імунодефіциту.

І, нарешті, остання з відомих версій, не доведених, але й не спростованих, – ВІЛ був створений в результаті генно-інженерних маніпуляцій, в процесі розробки чергового типу зброї.

Будь обізнаним! Бережи своє здоров'я!

 

ХМЦСС «Довіра»

ЦЕНТР НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД НАСИЛЬСТВА ІНФОРМУЄ!!! Робота з партнерами (кривдниками) постраждалих жінок

Робота з партнерами постраждалих від насильства є не менш важливою, аніж із самими жінками, які зазнали насильства. Партнер  має великий вплив на постраждалих, є агресором і ключовою фігурою у проблемі виникнення насильства. Тому взаємодія з партнером є вкрай важливою для розв’язання усієї ситуації, пов’язаною з насильством.

* ЦНДПН – Центр надання допомоги постраждалим від насильства.

Коли починається робота з жінкою в ЦНДПН, одним із перших кроків після встановлення контакту з нею, є з’ясування усіх фактів та збір інформації про партнера. Спеціалісти ЦНДПН по-перше навчають жінку поводженню в даній ситуації. По-друге, намагаються взагалі розібратися у змісті насильницьких дій, спонукають жінку до кроків спрямованих на вихід із ситуації насильства. По-третє, пропонують залучити партнера (кривдника) до роботи з спеціалістами відділення соціально-психологічної допомоги та методичного забезпечення ЦНДПН. Також працівники ЦНДПН в рамках взаємодії для роботи з кривдником залучають уповноважені підрозділи органів поліції з метою взяття їх на профілактичний облік, здійсненню контролю за виконанням кривдником спеціальних заходів протидії домашньому насильству, проведенню з ними профілактичної роботи, залученню до корекційних програм. Програма для кривдника спрямована на зміну насильницької поведінки, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.

Важливо пам’ятати, що саме кривдник є джерелом насильницьких дій, формуючи у жінки сприйняття насильства як неприпустимої поведінки щодо неї та її дітей.

ХМЦСС «Довіра»

Профілактика розповсюдження ВІЛ/СНІДу

Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» нагадує, що одним з пріоритетних напрямів діяльності є профілактика розповсюдження ВІЛ/СНІДу. Всесвітній день боротьби зі СНІДом (1 грудня) став щорічною подією в більшості країн світу щодо профілактики захворювання на ВІЛ/СНІД.

Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, жодна акція в цій області не обходиться зараз без неї. Ця стрічка як символ розуміння СНІДу була задумана навесні 1991 року. Її ідея належить художнику Франку Муру. Він жив в провінційному містечку штату Нью-Йорк, де сусідня сім’я носила жовті стрічки, сподіваючись на благополучне повернення своєї дочки-солдата з Персидської затоки.

Стрічки як символ з’явилися вперше під час Війни в Затоці. Зелені стрічки, схожі чи перевернуту букву «V», стали символом переживань, пов’язаних з вбивствами дітей в Атланті. Художник вирішив, що стрічка могла бути метафорою і для СНІДу теж.

Ідея була прийнята групою «Visual AIDS». Оскільки організація складалася з професійних художників і менеджерів від мистецтва, реклама видимого символу боротьби зі СНІДом була зроблена вельми вдало. Все почалося дуже просто. Ось уривок з ранньої рекламної листівки «Visual AIDS»: «Відріжте червону стрічку 6 сантиметрів завдовжки, потім скрутіть у верхній частині у формі переверненої« V ». Використовуйте англійську шпильку, щоб прикріпити її до одягу ».

Проект «Червона стрічка» був офіційно розпочато на 45-ій щорічній церемонії вручення нагород «Tony Awards» 2. червня 2000 року. Всім номінантам і учасникам було запропоновано (і досить успішно) приколоти такі стрічки. Відповідно до прес-релізу, що анонсує проект «Червона стрічка»: «Червона стрічка (перевернене« V ») стане символом нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу. Найбільша надія, пов’язана з цим проектом – це те, що до 1 грудня, Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, ці стрічки носитимуть у всьому світі ».

І червона стрічка завоювала величезну популярність. Навіть при тому, що відверта СНІДофобія була на піку, червоні стрічки все частіше з’являлися на одворотах піджаків, полях капелюхів – скрізь, де тільки можна приколоти англійську шпильку. За наступні кілька років, стрічки стали частиною дресс-коду для обраних не тільки на церемоніях Тоні, але і на Оскарі, і на Еммі також.

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ!!! Міфи про домашнє насильстві

Багато з того, що люди говорять про домашнє насильство є невірним. Міфи стають зручними виправданнями для агресорів, які не беруть відповідальність за свою поведінку, але домашньому насильству немає ніякого виправдання.

Міф 1: домашнє насильство - не злочин, а просто скандал - сімейна справа, в яку не прийнято втручатися.

Домашнє насильство - це кримінальний злочин. В багатьох країнах юристи та адвокати, які спеціалізуються на захисті прав жінок, вважають, що домашнє насильство займає одне з перших місць серед всіх видів злочинності. Існує відповідальність за окремі види злочинів: тілесні ушкодження, побої, катування, зґвалтування і т.д. Важливо також розуміти, що крім випадків, які підпадають під дію Кримінального кодексу, існують випадки домашнього насильства, які не можуть бути визначені існуючим нині законодавством, але, тим не менш, є злочином проти людини, права якого визначено міжнародними пактами і конвенціями. Морально-психологічне насильство має своїм результатом не фізичні прояви, а вбивство особистості людини, яке в більшості випадків веде до самогубства в різних його формах (наприклад алкоголізм), калічаться не руки і ноги, а гідність, самоповага. І ніхто не може визначити кількість дітей, що живуть в подібних умовах, потім стають або агресорами, або жертвами, породжуючи нове покоління злочинів.

 

Міф 2: жінки так само часто вчиняють насильство в сім’ї, як і чоловіки.

Для того, щоб створилася ситуація домашнього насильства необхідно існування відносин "покровитель-залежний". залежність може бути фізична (хвороба, інвалідність), емоційна, економічна. Офіційно 95% постраждалих від домашнього насильства - жінки.

 

Міф 3: чоловік припинить насильство, як тільки ми одружимося або станемо жити разом

Якщо насильство відбулося на початковому етапі знайомства, то майже завжди буде проявлятися і пізніше, незалежно від життєвих змін, стабільності відносин. Випадки застосування насильства частішають і стають все більш регулярними, у міру того, як відносини набувають стійкості. Початок спільного проживання, укладення шлюбу, народження дитини можуть зміцнити впевненість чоловіка, схильного до прояву насильства, в тому, що жінка є його власністю, а одного разу вдавшись до насильства, чоловік переходить психологічний рубіж, згодом грань цього переходу стає все непомітніше і непомітніше.

 

Міф 4: насильство - це боротьба за владу в подружніх стосунках:

У всіх подружніх стосунках виникають розбіжності і завжди через це можуть траплятися сварки, суперечки. Припустимо, що у людей можуть бути різні думки і уявлення. Насильство - це зловживання владою, при якому одна сторона диктує поведінку іншої.

Міф 5: домашні сварки і рукоприкладство характерні для малоосвічених асоціальних людей

Насильство зустрічається в будь-яких сім’ях, незалежно від соціального статусу, рівня освіти і доходу.

Міф 6: коли у чоловіка не вистачає слів, він говорить кулаками

Немає підтвердження того, що чоловіки, які застосовують насильство, були б менш здатні до словесного самовираження, ніж інші. Це лише міф, заснований на іншому стійкому переконанні, згідно з яким, жінка завжди отримає перемогу над чоловіком в словесному поєдинку, тому чоловік змушений вдаватися до більш важким аргументів.

Міф 7: жінка сама провокує вибух насильства

Це найбільш поширений міф. Відповідно до нього, жінка провокує чоловіка, починаючи його лаяти, «пиляти», висловлювати зауваження, скаржитись на будь-що або вимагати чого-небудь. Згодом жінки все ж виявляють, що не в змозі уникнути або припинити проявляється чоловіком насильства, намагаючись вгадати його бажання або підкоряючись його вимогам.

Міф 8: Чоловік не може зґвалтувати свою дружину. Вони подружжя і секс між ними - обов’язок

Велика частина жінок, які постраждали від сексуального насильства. були зґвалтовані власними чоловіками. Той факт, що ви заміжні, не дає права вашому чоловікові вимагати від вас сексу проти вашої волі.

Якщо Ви маєте питання або Вам необхідне професійне консультування щодо випадків насильства, звертайтесь до працівників Центру надання допомоги постраждалим від насильства за телефону –093 303 03 53

Записів з 1 по 10Всього: 18