Починаючи з 1991 року в Україні офіційно від торгівлі людьми постраждало близько 260 тисяч жителів нашої країни, переважна більшість із яких чоловіки. Найбільше постраждалих зазнали трудової експлуатації, серед яких майже 90% мали вищу чи технічну освіту. Погодьтеся, такі цифри змушують задуматися і проаналізувати, що саме необхідно зробити кожному із нас – пересічному громадянинові, а надто працівникові державної установи, щоб відчутно вплинути на ситуацію і змінити її на краще.

Ідентифікація постраждалого від торгівлі людьми

Фахівець із соціальної роботи (ФСР) зобов’язаний вміти правильно ідентифікувати постраждалого від сучасного рабства, щоб надати йому своєчасну і актуальну допомогу. Профільні спеціалісти виділяють наступні ознаки торгівлі людьми:

• людина перебуває під контролем іншої особи (не говорить від власного імені, не приймає власні рішення);
• відсутня свобода пересування (людину привозять на роботу чи забирають з роботи, або вона живе і працює в одному і тому ж місці);
• не має зароблених коштів (людині не виплачують заробітну плату або гроші силою забирає контролююча особа, людині нав’язують борги, які вона вимушена сплачувати);
• відсутність документів (у людини забирають паспорт та інші документи, які дозволяють її ідентифікувати);
• депресивний стан та покірність (людина боїться спілкуватися з іншими, може бути заляканою, стривоженою, уникати контакту очима);
• фактичне працевлаштування відрізняється від обіцяного (пропозиція роботодавця чи посередника виявилася шахрайською);
• відчуття пастки (людина не має можливості залишити місце проживання чи роботи).

Фахівець із соціальної роботи повинен здійснити оцінку потреб особи, яка постраждала від торгівлі людьми протягом п’яти робочих днів за спеціальною формою і скласти план її реабілітації в десятиденний термін. ФСР забезпечує виконання плану реабілітації в ході реалізації якого організовує засідання суб’єктів з метою моніторингу його виконання у повному обсязі, а також, за потреби, внесить зміни до такого плану. Фахівець із соціальної роботи повинен проінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення щодо кількості випадків торгівлі людьми, результати оцінки потреб для встановлення статусу, а також про стан виконання плану реабілітації постраждалої особи.

Співпраця з суб’єктами взаємодії

В ході надання соціальних послуг особі, яка постраждала від сучасного рабства, фахівець тісно співпрацює з різними суб’єктами взаємодії, до яких відносяться наступні установи та організації:

- місцеві державні адміністрації;

- органи місцевого самоврядування;

- структурні підрозділи з питань соціального захисту населення;

- надавачі соціальних послуг;

- служби зайнятості;

- відповідні підрозділи Національної поліції;

- служби у справах дітей;

- заклади освіти;

- заклади охорони здоров’я;

- бюро первинної та вторинної правової допомоги;

- судові органи;

- міжнародні організації (Міжнародна організація з міграції, Ла-Страда Україна ті ін.);

- недержавні організації (громадські організації, благодійні фонди та організації, релігійні організації).

Активна співпраця із суб’єктами взаємодії потрібна для своєчасного виявлення подібних випадків, надання всебічної і комплексної допомоги постраждалим, взаємного обміну важливою інформацією, проведення соціально-профілактичної роботи та формування відповідної політики на різних рівнях.

Алгоритм взаємодії суб’єктів

Алгоритм взаємодії різних суб’єктів при здійсненні соціальної роботи з питань протидії торгівлі людьми та наданні соціальних послуг постраждалим від сучасного рабства включає в себе цілу низку важливих дій, а саме:

• інформування населення про саме явище «торгівля людьми»;
• інформування про законодавчу базу у сфері протидії торгівлі людьми, можливості для реабілітації та реінтеграції осіб, які постраждали від торгівлі людьми;
• інформування про правила безпечної поведінки з метою запобігання потрапляння в ситуацію торгівлі людьми та про алгоритм дій особи у такому випадку;
• формування стратегічної поведінки та життєвих вмінь для можливості їх застосування в ситуаціях торгівлі людьми;
• навчання розпізнавання ситуацій торгівлі людьми, ризиків потрапляння в них та відповідному реагуванню на подібні випадки;
• здійснення впливу на формування правової культури громадян;
• інформування про діяльність органів державної влади, громадських та міжнародних організацій у сфері протидії торгівлі людьми, їхні зобов’язання і можливості;
• формування готовності населення звертатися за необхідними послугами у сфері протидії торгівлі людьми до органів державної влади, громадських та міжнародних організацій;
• виявлення осіб, постраждалих чи ймовірно постраждалих від торгівлі людьми;
• формування толерантного відношення до постраждалих від торгівлі людьми.

Згідно Державного стандарту соціальної послуги профілактики, до цього процесу повинні бути залучені всі суб’єкти, які мають змогу впливати на вирішення конкретної ситуації, а також сприяти ефективній протидії торгівлі людьми в подальшому.

Корисні контакти:

102 – Національна поліція

15-47 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

044-338-338-1 – Громадська спілка А21 Україна, якщо потрібна додаткова консультація.

(057) 725-19-37, 068-542-44-46, 099-092-55-51, 093-140-80-90 – Харківський Телефон Довіри «Нитка Аріадни».

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Синдром відчуження батьків (англ. – Parental Alienation Syndrome, абревіатура – PAS) – це сукупність симптомів, характерних для поведінки дитини у ситуації важкого сімейного конфлікту, коли дитина штучно відчужується від одного із батьків, який проживає окремо, через «програмування» ненависті, уникнення, небажання підтримувати зв’язок, здійснюване одним із батьків, який проживає разом із дитиною. Дитина, відчужена від одного із батьків, починає відчувати до нього ненависть, образу, поводиться неадекватно і не йде на контакт. Як свідчить практичний досвід, для батьків це також надто велика психологічна травма, з якою досить складно впоратися навіть за підтримки кваліфікованого спеціаліста.

Форми відчужуваної поведінки батьків

Профільні спеціалісти виділяють три форми відчужуваної батьківської поведінки – легку, середню і важку.

Легка форма відчужуваної поведінки має місце у тому випадку, коли ініціатор відчуження не усвідомлює того, що сприяє відчуженню дитини від одного із батьків. Наприклад, мати, відпускаючи дитину на зустріч із батьком, може казати наступне: «Якщо тобі щось не сподобається – відразу телефонуй мені», «Я приїду і заберу тебе, якщо захочеш додому».

Середня форма відчужуваної поведінки має місце тоді, коли один із батьків – ініціатор відчуження, втрачаючи контроль над своїми почуттями, активно сприяє віддаленню дитини від іншого. В такому випадку ініціатор відчуження надмірно прив’язаний до дитини, розглядає його як частину себе, наполягає на наданні допомоги дитині, навіть коли вона зовсім недоцільна, демонструючи своєю поведінкою те, що Д. Боулбі назвав «задушливою» батьківською любов’ю.

Тяжка форма відчужуваної поведінки характеризується «одержимістю» ініціатора відчуження ненавистю до колишнього партнера. Цілковитий контроль над дитиною для нього/неї стає питанням «життя і смерті». Намагаючись знищити зв’язок дитини з одним із батьків, він/вона можуть звинувачувати його/її у фізичному насильстві над дитиною, переслідуванні, сексуальній розпусті та ін.

Головні правила спілкування у форматі «фахівець – клієнт»

Для забезпечення максимально результативної роботи з батьками, які зіткнулися з цією проблемою, фахівцям із соціальної роботи і психологам важливо знайти необхідні слова і направити спільну діяльність у правильне русло.

1. Не плутайте материнський/батьківський інстинкт з самокатуванням.

Страждання матері/батька, насильно відчужуваної/ного від дітей, виміряти неможливо. Однак, навіть найкращі почуття при неправильній концентрації можуть стати токсичними. В такій ситуації клієнту краще всього сказати наступні слова: «Намагайтеся не допускати саморуйнівних дій, не запускати негативних сценаріїв. Навіть коли ваш інстинкт змушує вас рвати і метати, намагайтеся не розпадатися на частини, а навпаки, зібратися і підготуватися до довгої і небезпечної «подорожі» по поверненню дитини, можливості спілкуватися з нею».

2. Не піддавайтеся на провокації.

Зверніть увагу клієнта на те, що сторона алієнатора (одного з батьків, хто відчужує від дитини) з великою часткою ймовірності буде вести кампанію проти вас, буде вас очорняти. Це частина їхньої гри. Намагайтеся не реагувати на це, поводьтеся гідно. Хвороблива одержимість колишнього чоловіка/дружини – це їхня негативна сторона, а не ваша».

3. Зверніться до відповідних організацій.

Розкажіть клієнту про організації, що допомагають батькам пережити відчуження дітей, підтримати їх , можуть порадити відповідних юристів, підказати порядок дій в тих чи інших ситуаціях, надати моральну підтримку. Зверніть увагу клієнта на те, що необхідно фокусуватися на головній меті – подолати розлуку з дитиною/дітьми.

4. Не ображайтеся на свою дитину.

Відчуження дітей майже завжди супроводжується їх залякуванням і «промиванням мізків». Діти повторюють слова батька-алієнатора, підключаються до його агресії і бажання ніколи не бачити другого з батьків. Найчастіше при цьому проявляються невроз, енурез, а також різноманітні психологічні реакції – замкнутість, суїцидальні думки, відставання у навчанні та ін. Оскільки емоційний зв’язок дитини, досвід безпеки і любов з відчуженим батьком/матір’ю витісняється, то умовою для виживання для неї стає ненависть і заперечення відчуженого батька/матері.

У такому випадку клієнта необхідно підтримати слушною порадою: «Продовжуйте комунікацію з дитиною з позиції дорослого. Демонструйте дитині, що ви турботливий/ва і люблячий/ча батько/матір. Не ображайтеся на слова дитини, якими б жахливими вони не були – вона змушена їх говорити. Намагайтеся більше говорити про свою любов до дитини, що завжди будете намагатися залишатися поруч, підтримувати та пишатися. Приймайте і любіть дитину в її омані, не осуджуйте її, а проходьте випробування разом з нею. Одного разу її очі розкриються і вона усвідомить, що весь цей час ви були поруч, як могли».

Фахівці із соціальної роботи та психологи повинні вміти знайти підхід до кожної із сторін конфлікту, акцентуючи увагу саме на забезпеченні потреб дитини/дітей на максимально можливому рівні. Необхідно разом шукати ефективні і діючі методи для подолання кризи у стосунках та налагодження здорової комунікації між обома батьками і дітьми навіть після розлучення.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Завдяки багаторічній співпраці Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» та Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги», вже декілька років поспіль сім’ї, що перебувають в складних життєвих обставинах, отримують щомісячну допомогу у вигляді продуктових наборів.

Цього разу у склад кожного набору, яких було видано  90, ввійшли наступні продукти харчування: рис, гречка, крупа булгур, цукор, макарони, чай, тушонка, куряче м’ясо, консервована квасоля, соняшникова олія, вершкове масло, вафлі і печиво. Загальна сума одного продуктового набору становить близько 475 гривень.

Також окрім продуктів харчування, дітям із багатодітних сімей було вручено канцелярські товари – декілька видів зошитів, лінійки, олівці, пластилін, фарба гуаш, ножиці, альбоми для малювання, кольоровий папір і картон.

Продуктові набори отримали такі мало захищені категорії населення, як багатодітні та малозабезпечені сім’ї, одинокі матері, особи із числа дітей-сиріт, внутрішньо переміщені особи, колишні вихованці інтернатних закладів та сім’ї, де є батьки або діти з інвалідністю.

«Продукти харчування від Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги» наша родина отримує декілька місяців», – розповідає одна із отримувачів послуг Відділу, Вікторія. – «У мене троє неповнолітніх дітей, яких я виховую без чоловіка, тому для нас це дуже важливо. Зараз ціни ростуть постійно і мені інколи вкрай важко забезпечити мою малечу всім необхідним».

На базі Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги» можна отримати кваліфіковану психологічну консультацію, а також благодійну допомогу у вигляді одягу та взуття.

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» висловлює щиру вдячність Харківському обласному благодійному фонду «Соціальна служба допомоги» за надану благодійну допомогу і постійну підтримку сімей, що перебувають в складних життєвих обставинах.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Після тривалої реконструкції Харківський зоологічний парк зустрів своїх відвідувачів щирими та гостинними обіймами, порадувавши не тільки спогляданням за улюбленими тваринами, а й яскравими інсталяціями в різних куточках території.

Сміливі леви, величні страуси, поважні верблюди, допитливі носухи, веселі мавпи і вайлуваті ведмеді – саме цих прекрасних і екзотичних мешканців сучасного комплексу «Африканська савана» побачили діти і дорослі, які завітали до зоопарку в самому центрі міста. Всі вони проживають у комфортних умовах, максимально наближених до природнього середовища, але при цьому знаходяться у цілковитій безпеці для власного здоров’я і самопочуття.

«Наша родина з нетерпінням очікувала відкриття оновленого зоопарку, тому ми дуже зраділи, коли нам по телефону запропонували безкоштовні запрошення. Завдяки працівникам Відділу ми з дітьми побачили нових і старих знайомих мешканців нашого зоопарку», – розповідає із щирим захопленням Олена, одна із отримувачів послуг у Відділі соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра». – «Найбільше нам сподобалися ведмідь і сурикат, а ось лева, нажаль, було майже не видно, бо він щойно пообідав і сховався від допитливих відвідувачів».

На сьогоднішній день Харківський зоопарк працює у тестовому режимі, тому відвідати його мають можливість лише жителі міста за попередньою реєстрацією або спеціальним запрошенням, з 9:00 до 16:30. Відвідування зоологічного парку є безкоштовним для всіх жителів міста. Іногородні любителі екзотичних тварин зможуть відвідувати Харківський зоопарк за придбаними квитками починаючи з жовтня цього року.

Масштабна реконструкція Харківського зоологічного парку почалася в серпні 2016 року, в зв’язку з чим він був повністю закритий для відвідувачів. Перші дві локації – «Африканська савана» та «Тропа тигра» відкрилися до Дня міста, 23 серпня 2021 року. На даний час будівельні роботи в інших дванадцяти локаціях зоопарку тривають.

Невеличкий екскурс в історію

Харківський державний зоологічний парк входить до двадцяти найстаріших зоопарків світу, а завдяки проведенню масштабної реконструкції в 2016 – 2021р.р. став першим зоопарком в Україні європейського класу. Офіційно Харківський зоопарк був відкритий у 1895 році (для відвідувачів у 1903 році). В 1983 році він отримав статус заповідника республіканського значення, а в 1992 році у відповідності до Закону України Харківський зоологічний парк став заповідною територією загальнодержавного значення і ввійшов до складу природно-заповідного фонду України.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

За сприяння Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» безкоштовні білети на футбол отримали більше тридцяти родин, які є активними вболівальниками харківської команди «Металіст».

Спортивний вечір цього разу видався теплим і насиченим – зігрітий сонячними променями стадіон зустрів футбольних шанувальників передчуттям активної і цікавої гри. Як з’ясувалося пізніше, поєдинок між двома українськими командами – тернопільською Нивою і харківським Металістом дійсно виявився напруженим та багатим на захоплюючі моменти.

Спочатку харків’яни пропустили один гол, але вже за декілька хвилин змогли дати гідну відсіч гостям із Тернополя і встановити рівноправ’я. До кінця першого тайму вдалося досягти переможного рахунку на користь Металіста – 2:1 і за весь час другого тайму він залишився незмінним.

Жадану перемогу у цьому, без перебільшення, нелегкому поєдинку отримала харківська команда «Металіст» на чолі з головним тренером Олександром Кучером. Авторами двох голів стали футболісти Євген Підлепенець та Матеус Пейшоту, які продемонстрували своїм вболівальникам справжню майстерність у боротьбі за бажаний результат.

«За улюблену харківську команду вболіваємо разом із сином. В цьому сезоні ми були майже на всіх матчах і дуже задоволені, що і ця гра закінчилася перемогою для нашого Металіста», – ділиться Олександра, одна із отримувачів послуг Відділу. – «Наступного разу прийдемо обов’язково підтримати своїх, навіть якщо буде прохолодно. Ми дійсно вірні фанати і осіння непогода для нас не перешкода, адже сімейний уїк-енд у спортивному форматі – це не лише активний відпочинок на свіжому повітрі, а й заряд справжнього позитиву і енергії на весь навчально-робочий тиждень».

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» висловлює щиру вдячність за надану можливість сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах, безкоштовно відвідувати захоплюючі футбольні поєдинки.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Святкувати та вшановувати вчителів у багатьох країнах світу почали ще у XIX столітті. Раніше у цей день було заведено вітати видатних представників освіти і згадувати історичні події галузі.

Сьогодні День вчителя відзначається у більш ніж двадцяти країнах на різних контентах світу. Так, в Індії це свято припадає на 5 вересня. Відзначати його почали в пам’ять про знаменитого філософа, відомого громадського діяча і президента країни Сарвепаллі Радхакришнана, а День вчителя в Аргентині, який відзначається 11 вересня, був заснований в честь видатного педагога-активіста і президента країни Домінго Фаустіно Сарм’єнто.

Всесвітній День вчителя офіційно відзначається 5 жовтня.

В Україні День працівників освіти на державному рівні був закріплений у 1980 році Постановою Президії Верховної Ради СРСР «Про святкові та пам’ятні дати». Після розпаду Радянського Союзу, згідно Указу Президента України №513/94 «Про День працівників освіти» від 11 вересня 1994 року, День вчителя почали відзначати в першу неділю жовтня.

Веселі конкурси і пізнавальні вікторини, тематичні пісні і запальні танці, вітальні листівки і креативні доробки – політ фантазії і творчі здібності дітей цього дня просто не знають меж. В кожній області і в кожній школі України традиції святкування Дня вчителя різні, але їх завжди об’єднує одна спільна мета – зробити це свято цікавим, яскравим і незабутнім для тих, хто постійно вкладає частинку себе в розвиток підростаючого покоління. 

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» щиро вітає всіх представників цієї, без перебільшення, необхідної, гуманної та важливої професії – професії вчителя! Бажаємо Вам міцного здоров’я, професійного розвитку і творчої наснаги на кожен день!!!

 

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Досить часто складні життєві обставини бувають зумовлені житловими проблемами, зокрема неадекватною поведінкою членів родини або осіб, які мешкають разом, а також зареєстрованих в житловому приміщенні людей, що не проживають за певною адресою тривалий час.

Право на житло як одне з природних і невід’ємних прав людини встановлено та захищається законодавчими актами, що діють на всій території нашої держави. Зокрема, до регулюючих документів відносяться:

• Конституція (ст.ст.47, 48);
• Цивільний кодекс України (ст.ст.379,405, 810, п.28 ст.816 ЦК України та ін.);
• Житловий кодекс України (ст.ст.64, 156, 160 ЖК України та ін.);
• Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ст.8).

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону й за рішенням суду.

Людина може користуватися тільки тим житлом, право користування яким у неї виникло з правочину або на підставі закону. Таке право виникає у власника житла (п.28 ст.816 ЦК України), членів його сім’ї (ст.405 ЦК України, ст.156 ЖК України), орендаря (наймача) житла (ст.810 ЦК України, ст.61 ЖК України), членів його сім’ї (ст.816 ЦК України, ст.ст.64, 160 ЖК України), ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де відображено право на повагу до житла, яке охоплює право займати житло, не бути виселеним чи позбавленим житла.

Виселення без надання житлового приміщення настає в разі:

• руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає;
• використання житла наймачем або особами, за дії яких він відповідає, не за призначенням;
• систематичного порушення наймачем або особами, за дії яких він відповідає, прав та інтересів сусідів;
• незаконне зайняття житлового приміщення;
• визнання ордера на приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер.

Виселення з кредитного (іпотечного) житла

Постійне житлове приміщення у разі виселення при зверненні стягнення на приміщення, придбане за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою не надається. Відповідно до п.2 ст.132 ЖК України виселення громадян при зверненні стягнення на приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту, є підставою для надання цим громадянам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання. Відсутність житлових приміщень у фондах або відмова в їх наданні не тягне за собою припинення виселення громадянина з приміщення, яке є предметом іпотеки.

Виселення дитини з житлового приміщення

Відповідно до ст.6 Сімейного кодексу України особа до досягнення нею повноліття (вісімнадцяти років) має правовий статус дитини.

«Як свідчить багаторічна практика, при розгляді судом спорів щодо виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житлом необхідно долучати до участі у розгляді справи орган опіки та піклування, який подає до суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи», – акцентує увагу провідний юрисконсульт Відділу.

Виселення у разі тимчасової довготривалої відсутності особи

У ст.72 ЖК України передбачено можливість визнання особи в судовому порядку такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності понад установлені строки (більше шести місяців) в неприватизованому приміщенні.

У ч.2 ст.405 ЦК України сказано, що член сім’ї власника втрачає право користування житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.

Малолітня дитина не може самостійно обирати місце проживання, факт її не проживання не є підставою для позбавлення права користування житлом. Відповідно до ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна.

«Звертаю увагу читачів на положення статті 29 Цивільного Кодексу України, згідно якого місце проживання особи не пов’язується з місцем її реєстрації. Право користування житлом у дитини виникає на підставі факту її народження, вона за фактом народження набуває право користування цим житлом на законних підставах», – наголошує провідний юрисконсульт Відділу. – «Вичерпного переліку поважних причин не проживання у житловому приміщенні житлове законодавство не встановлює, у зв’язку з чим зазначене питання суд вирішує у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи».

Дізнатися про перелік доказів, які необхідно надати до суду для вирішення спору про виселення чи визнання особи, яка втратила право на проживання, зняття з реєстрації за місцем проживання, ви можете отримавши консультацію провідного юрисконсульта Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра».

Контактні телефони:

050-922-21-08;

098-711-55-08;

(057) 725-19-37.

Графік роботи/прийому громадян:

Понеділок – четвер – з 9:00 до 18:00

П’ятниця – з 9:00 до 16:45

Перерва – з 13:00 до 14:00

Субота, неділя – вихідний.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajonn

Авторка: Печій Валентина Борисівна, провідний юрисконсульт Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

У неділю, 5 вересня, на Обласному спортивному комплексі «Металіст» пройшов черговий матч у рамках сьомого туру чемпіонату України серед команд Першої ліги. Участь у футбольному поєдинку взяли харківський «Металіст» та команда із Дніпропетровської області «ВПК-Агро».

Активні дітлахи вболівали за улюблену команду разом зі своїми однолітками та батьками, скандуючи популярні гасла на найбільшому футбольному стадіоні Харкова. Напружений поєдинок закінчився із рахунком «2:0» на користь харків’ян. Обидва голи забив нападник Матеус Пейшоту – на третій і на вісімдесят першій хвилині матчу з пенальті.

«Я постійно ходжу на футбол, а на вихідних і сам граю зі своїми друзями. Я дуже люблю спорт і вболіваю за улюблену команду вже давно», – ділиться одинадцятирічний Вадим, родина якого знаходиться на обліку Відділу як така, що перебуває у складних життєвих обставинах. – «Я просто в захваті, що наш «Металіст» вже сім разів підряд виграє у своїх суперників і жодного разу не поступився їм рахунком. Сподіваюся, що скоро ми вийдемо у Вищу лігу і будемо чемпіонами».

Подібні заходи дають дітям змогу розширити свій кругозір, поспілкуватися з ровесниками та весело провести вільний час. Сімейне дозвілля у спортивному форматі – це не тільки потужний заряд емоцій, а й формування командного духу, прагнення до високого результату і бажання перемагати незважаючи на будь-які труднощі.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38/39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Кожен громадянин України, який досягнув чотирнадцятирічного віку, зобов’язаний отримати паспорт. Особам, які не досягли вісімнадцяти років, паспорт оформляється на чотири роки, а повнолітнім – на кожні десять років. Документи для оформлення замість втраченого/викраденого або для обміну паспорта необхідно подавати до наступних установ:

- Центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу) за місцем реєстрації;

- Державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби     України (ДМСУ) і її відокремлених підрозділів;

- Територіальних органів або територіальних підрозділів Державної міграційної служби України.

Оформити паспорт громадянина України також можна на електронному порталі державних послуг www.igov.org.ua.

Перелік надаваних документів для отримання паспорта

Для отримання паспорта громадянина України до відповідних державних установ надаються наступні документи:

1. Заява-анкета за встановленим зразком особисто (у тому числі і неповнолітніми особами з чотирнадцяти років). Якщо особа визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, документи та заява-анкета подаються одним із її законних представників (одним із батьків/усиновлювачів, опікунів, піклувальників або інших законних представників).

2. Свідоцтво про народження.

3. Оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків, або одного з них, які на момент народження перебували у громадянстві України.

4. Довідка про місце проживання.

5. Довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків.

6. Свідоцтво про народження дитини/дітей (за наявності).

7. Свідоцтво про шлюб/розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (за наявності).

8. Для бездомних осіб, які не мають місця реєстрації на території України, необхідно надати посвідчення про взяття на облік бездомних осіб.

9. Для внутрішньо переміщеної особи – довідку про взяття на відповідний облік.

Для повторної видачі паспорта у зв’язку з втратою/викраденням додатково надаються наступні документи:

1. Письмова заява про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року.

2. Документи, що підтверджують сплату адміністративного збору.

3. Рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи).

Якщо місце проживання особи не зареєстровано, документи та заява-анкета подаються до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем фактичного проживання або за останнім зареєстрованим місцем проживання.

Окремі випадки

Особа, яка досягла чотирнадцятирічного віку та місце проживання якої не зареєстровано, повинна звертатися за місцем фактичного проживання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України або уповноважених суб’єктів.

«Особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні у закладах Міністерства охорони здоров’я України закритого типу подає документи через уповноважену особу за місцем розташування адміністрації відповідної установи або закладу до територіального підрозділу Державної міграційної служби України» – наголошує провідний юрисконсульт Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра».

Внутрішньо переміщена особа звертається за місцем проживання, що підтверджується довідкою про взяття її на відповідний облік. Бездомна особа звертається за місцем майбутньої реєстрації її місця проживання до територіального органу/підрозділу Державної міграційної служби України, уповноважених суб’єктів.

«Оформлення і видача паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм (вперше після досягнення чотирнадцятирічного віку) оформлюється безкоштовно і видається не пізніше ніж через двадцять робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання», – акцентує увагу провідний юрисконсульт Відділу.

Набуття громадянства України внаслідок встановлення опіки

Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя.

«В цей спосіб вирішується питання отримання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, яка проживає на території України та є іноземцем або особою без громадянства», – рекомендує провідний юрисконсульт Відділу.

Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України, або постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров’я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника, або виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадянином України, набуває підстави для отримання громадянства України.

Для оформлення набуття громадянства України дитиною, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування, заява подається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

У разі виявлення факту відсутності необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган Державної міграційної служби України інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав відмови.

Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або в суді. Державна міграційна служба України або її територіальний орган мають право переглянути рішення і за наявності підстав зобов’язати скасувати попереднє рішення про відмову.

Згідно чинного законодавства України, проживання без паспорта громадянина України або без реєстрації місця проживання несе за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Контактна інформація державних установ:

Державна міграційна служба України (ДМСУ): м. Київ, вул. Володимирська, 9. 

Телефон гарячої лінії: +380(44) 278-50-30.

Головне управління Державної міграційної служби України (ГУ ДМСУ) у Харківській області: м. Харків, вул. Римарська, 24.

Телефон гарячої лінії: (057) 705-52-80.

Київський районний відділ м. Харкова Державної міграційної служби України:                  м. Харків, вул. Студентська, 5/6, конт. тел.: (057) 704-13-52.

Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) для жителів Київського району за місцем реєстрації: м. Харків, вул. Чернишевська, 55, (праве крило), конт. тел.: (057) 725-03-33.

Телефон гарячої лінії: 0800-304-304.

Нагадуємо! Безкоштовну юридичну консультацію, відповідно до компетенції, юрисконсульта Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» можна отримати за телефоном:

050-922-21-08;

098-711-55-08;

(057) 725-19-37.

Графік роботи/прийому громадян:

Понеділок – четвер – з 9:00 до 18:00

П’ятниця – з 9:00 до 16:45

Перерва – з 13:00 до 13:45

Субота, неділя – вихідний.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Печій Валентина Борисівна, провідний юрисконсульт Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»