Корисні посилання

Архів

Салтівський р-н

Як батькам обговорювати новини з дитиною

Маленькі діти можуть не розуміти різниці між реальними фактами й вигадкою. Але вже у віці 8–9 років вони сприймають як реальні факти те, що бачать по телевізору. Деякі діти беруть близько до серця програми новин, уявляючи, що все, що вони в них бачать, може трапитися з ними. Часто те, що діти бачать по телевізору й на Інтернет-сайтах, лякає їх або збиває з пантелику. Навіть якщо ви не дозволяєте дитині дивитися телевізор і переглядати сайти новин, вона може чути про ті чи інші події від друзів і однокласників. Тому вам потрібно навчити дитину правильно сприймати новини й реагувати на них спокійно і без зайвих емоцій.

Пояснюйте контекст новин

Перше, що потрібно з'ясувати перед обговоренням новини з дитиною, – це те, що дитині вже відомо. Можливо, вона чула ту чи іншу новину від однокласників, але не знайома з її контекстом, а тому не розуміє нюансів. Тому ваше завдання – пояснити дитині цей контекст і розповісти, чому у світі виникають ті чи інші події.

Цікавтеся в дитини, які теми діти обговорюють у школі, які новини вона бачила по телевізору або в Інтернеті. Так ви краще зрозумієте, як вона бачить події у світі.

Ураховуйте вік дитини

Також, обговорюючи з дитиною новини, потрібно враховувати її вік. Маленьку дитину можна захистити від тривог, пов'язаних із новинами, просто заборонивши їй дивитися телевізор і переглядати сайти новин, однак старшим дітям такий метод не підійде. Якщо ви не обговорюватимете з дитиною новини, вона все одно дізнається про них у школі.

Краще, коли дитина дізнається новини від вас, а не від однокласників – так менш імовірно, що вона буде схвильована або збита з пантелику новою інформацією.

Дивіться новини з дитиною

Дивіться й читайте новини разом із дитиною. Заохочуйте дитину ставити запитання, якщо новини її засмучують або лякають.

Стежте за власними реакціями на новини. Ваші діти беруть із вас приклад, формуючи своє сприйняття інформації. Якщо сприйматимете новини спокійно й раціонально, ваша дитина чинитиме так само.

Чесно кажіть дитині про свої почуття. Якщо та чи інша новина вас засмучує, цілком прийнятно розповісти про це своїй дитині. Те, що події у світі не залишають вас байдужими, є здоровою емоційною реакцією. Можна також показати свої емоції, висловивши намір пожертвувати на благодійність або підписати звернення до державних органів. Будьте чесними, висловлюючи свої почуття, але не вимагайте від дитини, щоб вона відчувала те саме, що й ви. Заохочуйте дитину критично сприймати інформацію й робити власні висновки.

Обговорюйте новини й дозволяйте дитині висловлювати свої емоції

Події у світі можуть викликати неприємні емоції. І хоча в Інтернеті доступна інформація про те, що відбувається в будь-якій точці світу, це не означає, що дитину потрібно перевантажувати такою інформацією. Обговорюючи з дитиною поточні події й те, що вона почула в школі, ви можете допомогти їй краще розуміти ситуацію у світі й орієнтуватися в інформаційному потоці.

Щоб розвіяти страхи дитини з приводу новин, потрібно говорити їй правду, але тією мірою, якою дитина готова її сприйняти. Головне – бути чесними й допомогти дитині почуватися в безпеці. Не слід вдаватися в подробиці, якщо дитині не цікаво.

Незважаючи на неможливість контролювати все, що відбувається у світі (наприклад, стихійне лихо та катастрофи), ми здатні дати дітям шанс ділитися своїми страхами. Заохочуйте дітей відкрито говорити про те, що їх лякає.

Діти старшого віку рідше сприймають новини буквально. Вони часто демонструють скептицизм із приводу новин і засобів масової інформації загалом, іноді приховуючи за цим тривогу з приводу подій у новинах. Допоможіть дитині впоратися із цією тривогою. Завжди будьте готові її вислухати.

Можна обговорити з дитиною, чому по телевізору транслюють так багато тривожних новин. Можливо, це спроба телеканалу підняти рейтинги, а можливо, новина дійсно гідна телеефіру. Розмовляючи з дитиною на такі теми, ви можете розвіяти її страхи й пояснити роль засобів масової інформації в суспільстві.

Салтівський р-н

Що необхідно дитині для благополуччя?

Діти потребують від своїх батьків найелементарнішого – часу і турботи. Це основа їх розвитку. Ваша дитина виростає такою, якою ви її виховуєте. Розгляньмо, що саме дитина повинна отримати від батьків сповна.

На всіх дітей впливає навколишнє середовище, у якому вони зростають. Розвиток дитини залежить від того, як організоване її життя і хто навколо неї. Саме це робить її людиною. Якщо батьки заохочують дитину, вона вчиться впевненості. Якщо батьки вчать дитину чесності, вона стає справедливою. Якщо дитина росте в атмосфері схвалення, вона вчиться любити себе. Якщо дитина зростає в безпеці, вона вчиться довіряти. Якщо батьки вчать дитину ділитися, вона виростає щедрою. Якщо дитина росте в атмосфері прийняття та дружелюбності, вона вчиться любити й робити навколишній світ кращим.

Безумовна любов

Хоч це й очевидно, однак безумовна любов необхідна кожній дитині. Безумовна любов – то не тільки прояви любові, це щось більше. Така любов повинна пронизувати кожні ваші дію, дотик та слово. Любов – це суть усіх взаємин, і саме вона допомагає вашій дитині довіряти вам і почуватися в безпеці. Тому важливо, щоб ви дали зрозуміти дитині, що ви її любите незалежно від її поведінки. Це допоможе вам створити сильний емоційний зв'язок із дитиною. Вона не має думати, що ваша любов залежить від її поведінки.

Турбота й задоволення потреб

Крім емоційної підтримки, яку ви даруєте своїй дитині, ви повинні задовольнити її базові потреби. Спробуйте зрозуміти їх на основі дій і голосу дитини. Так ви зможете визначити, наприклад, коли вона голодна.

Ще одна важлива потреба дитини – сон. Поки дитина спить, клітини її мозку оптимально працюють, створюючи нейронні зв'язки, необхідні для навчання й розвитку мислення. Тому переконайтеся, що дитина достатньо спить.

Також слід приділяти увагу харчуванню дитини, оскільки воно забезпечує дитячий організм поживними речовинами, необхідними для її здорового розвитку. У перший рік життя дитини головним інгредієнтом її харчування повинно бути грудне молоко.

Захист і безпека

Діти не почуваються в безпеці, коли батьки про них не піклуються, не задовольняють їх потреби, не виявляють достатньо любові. Почуття безпеки дає дитині змогу довіряти вам. Коли дитина почувається захищеною, вона знає, кому може довіряти в тих чи інших ситуаціях. Це створює сильну прихильність між вами й дитиною, що сприяє її благополуччю в майбутньому.

Крім емоційної безпеки, дитині також необхідна фізична безпека. Ви повинні подбати про те, щоб квартира, у якій ви живете, була безпечною для дитини. Але цього недостатньо: дитина завжди має перебувати під вашим наглядом, щоб мати можливість досліджувати навколишній світ, не ризикуючи завдати собі шкоди. Якщо ви працюєте, вам необхідно скористатися послугами досвідченої й турботливої няні. Головне, щоб вона щиро любила дітей. Із такою нянею дитина буде рости щасливою.

Взаємодія

Взаємодія з тими, хто навколо, – це те, до чого дитина прагне в ранньому віці. Розмовляйте з дитиною змалечку, навіть якщо ви вважаєте таке заняття безглуздим. Воно допоможе їй розвинути мовленнєві навички.

Кожна нова взаємодія з дитиною знайомить її з новою, раніше невідомою інформацією й забезпечує сенсорну стимуляцію, необхідну для розвитку її мозку. Щоденні ігри з дитиною, які вважаються найпопулярнішою формою взаємодії, допоможуть їй почуватися в безпеці. Також це найкращий спосіб показати дитині свою любов.

Ще один спосіб взаємодії з дитиною – це читання вголос. Це заняття стимулює уяву дитини, розвиває її мовні навички. Дитина проживає у своїй уяві сюжети книг, які їй читають.

Наснага

Дитина може почати хвилюватися у випадках, коли в неї недостатньо навичок для тих чи інших ігор або занять. Однак вона в змозі розвинути необхідні навички, а це сприятиме її загальному розвитку. Заохочуйте її розв’язувати нові завдання, не забувайте хвалити за успішне виконання попередніх завдань. Хваліть її або обіймайте. Це не тільки надихне дитину засвоювати нові навички, а й навчить оцінювати свої сили.

Дисципліна

Важливо дати дитині стільки свободи, скільки їй необхідно. Але водночас ви маєте навчити її розуміти межі дозволеного. Привчити дитину до дисципліни – не означає сварити її або карати за необдумані вчинки. Це означає ознайомити її зі встановленими правилами, виявляючи при цьому до неї свою любов. Навчаючи дитину дисципліни, ви дасте їй один з основних інструментів, необхідних для життєвого успіху. Переконайтеся, що ви теж дотримуєтеся всіх правил, яких вчите своїх дітей. Завдяки цьому дитина буде дотримуватися їх, не відчуваючи дискомфорту.

Отже, якщо ви вважаєте, що для щастя дитині необхідні дорогі іграшки й екзотичне оформлення дитячої кімнати, то помиляєтеся. Дитина потребує чогось більшого, ніж дорогі речі. Запорука щастя дитини – це любов батьків. Обійми, дотики, посмішка, заохочення й ігри з дитиною – то прояви любові до дитини. І цього вона потребує значно більше, ніж матеріальних речей.

Салтівський р-н

Як впливати на поведінку дитини розумно і здорово

У всіх батьків настає момент, коли їм складно визначити, як найкраще встановити дисципліну для дитини. Не має значення, хто перед вами — малюк в істериці чи роздратований підліток — часом складно впоратися з емоціями. Навряд чи є батьки, які хотіли б опинитися в такій ситуації — але суть в тому, що крики та фізичне насильство ніколи не приносять користі.

Батьки не хочуть кричати чи бити дітей. Ми це робимо через те, що перебуваємо в стресі та не бачимо іншого виходу.

Докази беззаперечні: кричати і бити дітей неефективно, а в довготерміновій перспективі від цього може бути більше шкоди, ніж користі. Якщо регулярно кричати на дитину і бити її, це може навіть негативно повпливати на все її життя. Постійний «токсичний стрес», який така поведінка створює, може призвести до безлічі негативних наслідків, зокрема депресії, вживання наркотиків, самогубства та серцевих захворювань. Також у таких дітей вища ймовірність кинути школу.

Замість того, щоб карати дитину та зациклюватися на заборонах, здоровий підхід  фокусується на розвитку здорових стосунків з дитиною й встановленні певних очікувань щодо поведінки. 

1. Плануйте час, який проведете вдвох з дитиною

Час, проведений удвох, важливий для розвитку будь-яких стосунків, а особливо стосунків з дітьми.  Ви можете поєднати це з якимись іншими заняттями, наприклад, можна разом мити посуд і співати пісню, або розмовляти, поки розвішуєте прання. Найважливіше зосередитися на дитині. Вимкніть телевізор і телефон і просто будьте поруч зі своєю дитиною удвох.

2. Хваліть за гарну поведінку

Як батьки ми часто зосереджуємось на поганій поведінці наших дітей і коментуємо її. Діти можуть зрозуміти, що це гарний спосіб привернути вашу увагу, й поводитимуться так і надалі, замість того, щоб припинити.

А ось похвала для дітей дуже важлива. Завдяки їй вони почуваються особливими та відчувають, що їх люблять. 

3. Визначте чіткі очікування

Говорити дитині, чого ви від неї очікуєте, значно ефективніше, ніж говорити, чого робити не можна. Коли ви просите дитину не влаштовувати безладу чи поводитися добре, вона не завжди розуміє, що робити. Чіткі вказівки, як «Позбирай іграшки та поклади їх у коробку» конкретно пояснюють, що робити, та збільшують ймовірність того, що діти зроблять те, що ви просите.

4. Відволікайте дітей креативно

Коли дитина бешкетує, корисно може бути відволікти її на щось цікавіше.Правильний момент також має вирішальне значення. Ця стратегія найкраще працює, коли ви вже бачите, що зараз щось піде не так, і проактивно цьому запобігаєте. Знаючи, коли дитина стає нервовою чи дратівливою, чи коли брати чи сестри накинули оком на ту ж іграшку, ви можете розрядити потенційно складну ситуацію ще до того, як вона виникне.

 

Салтівський р-н

Насильство над дітьми: Як говорити про це із дочками та синами

Як говорити з дітьми про ситуації, де постраждали інші діти?

Найважливіші нюанси та правила, які необхідно враховувати під час розмови.

1. Відповідайте лише тоді, коли дитина запитає першою. Психіка дітей влаштована таким чином, що реакція може прийти не одразу, а із затримкою. Будьте готовими відповісти на запитання і говорити небагато: одне запитання — одна відповідь. Дитина може бути не готовою до ваших особистих роздумів. Якщо ж бачите зацікавленість дитини в питанні, або темі, то підтримайте її та поговоріть з нею до того моменту, коли вже буде досить.

2. Зберігайте спокій. Часто дорослі не говорять з дітьми про складні речі, тому що самі бояться цих речей. Буває так, що дорослі проектують власну слабкість та тривогу на дітей. Але говорити потрібно. Простими словами про складні речі. Мовою дитини.

3. Залишайтесь уважними до почуттів та емоційного стану дитини. Якщо ви помічаєте зміни в поведінці дитини, якщо ви бачите, що новина про насилля, загибель іншої дитини дуже засмутила та занепокоїла малюка, — зверніться до спеціаліста, який зможе дізнатись більше про стан дитини та всі страхи та тривоги, які пов`язують його страхи та подію, яка трапилась.

4. Не приховуйте правду. Можливо, коли ви обговорюватимете із дитиною причини насилля, загибелі іншого малюка, дитина вперше зіштовхнеться із темою смерті когось молодого. Тут слід пам`ятати, що діти сприймають смерть зовсім по іншому, не так як дорослі. Тому приховувати правду не варто, так само як і не варто уникати відповідей на запитання про смерть. Адже, якщо ми щось намагаємось «заховати», то у дитини з`являється можливість дофантазувати, додумати. І такі фантазії, зазвичай, дуже шкодять дитині.

5. Подивіться з дитиною мультфільми або почитайте книги на складні теми, припустимо, на тему смерті. Тоді у малюка не залишиться невирішених питань. Гадаю, що мультфільм «Коко» стане чудовим прикладом, бо він показує, що трапляється після життя.

Кожна дитина — індивідуальна. Кожна історія -унікальна. Ми не можемо знати, як відреагує малюк на ту чи іншу складну ситуацію. Але ми можемо бути готовими до складних запитань. І в цьому процесі важливі наші особисті відповіді самому собі на ці запитання.

Салтівський р-н

Психологія підлітка. Як полегшити кризу

Криза підліткового віку. Найвідоміша і часто обговорювана підліткова криза. Його час прояву припадає на 13-14 років. Початок кризи для кожного підлітка індивідуальний і залежить від темпу дозрівання організму і характеру соціальної ситуації розвитку.

Основою підліткової кризи стають протиріччя між виникли внутрішніми змінами і зовнішніми обставинами, що не міняються, які не задовольняють бажане дитини, що подорослішала. Причини такого протиріччя ховаються в появі почуття дорослості, в психофізіологічної перебудові (статеве дозрівання, зміни в сфері потреб та сфері самосвідомості) організму, яку підліток не відразу усвідомлює; і в неприйнятті «дорослості» з боку дорослих, які демонструють нерозуміння переживань підлітка з приводу його самореалізації. 

В результаті криза підліткового віку виливається в наступні ознаки і прояви: агресивність у спілкуванні з дорослими, часта зміна настрою, посилена увага до своєї зовнішності, зниження навчальної мотивації, невиконання прохань дорослих, відмова від допомоги в побуті, конфліктність, порушення громадського порядку.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОДОЛАННЯ ПІДЛІТКОВОЇ КРИЗИ:

- дорослим будувати спілкування з підлітком на повазі їхніх особистісних особливостей і в доброзичливому тоні;

- терпляче приймати відмови підлітка про допомогу, але при нагоді знайти переконливі слова і ще раз запропонувати допомогу;

- заздалегідь обговорити обов'язки підлітка в сім'ї і не наполягати на їх миттєвому виконання;

- бути послідовними в пред'явленні вимог до підлітка;

- підтримувати захоплення та інтереси підлітка, а при їх негативному характері вміло (особистим прикладом, через спільну діяльність та іншими способами) переорієнтувати на інше заняття;

- контролювати навчальну діяльність;

- створювати умови для довірчих бесід;

- не забороняти спілкування з однолітками (дозволяти запрошувати додому, попередньо обговоривши умови такого спілкування);

- давати в доброзичливій формі позитивні і негативні оцінки зовнішності і вчинків підлітка.

 

Салтівський р-н

Як розлучення впливає на дітей

Іноді чоловіку і дружині, яким не вдається порозумітися, здається, що для дітей буде краще, якщо вони розлучаться. Вони думають: «Навіщо дітям постійно чути наші сварки?» А що кажуть факти?

Дослідження показують, що розлучення згубно впливає на дітей. Діти, батьки яких розлучилися...

  •  більш схильні до гніву, тривоги і депресії;

  •  частіше вдаються до поганої поведінки;

  •  мають більше проблем у навчанні, а дехто навіть кидає школу;

  •  частіше хворіють.

 Крім того, нерідко діти звинувачують себе в тому, що батьки розлучилися. Або ж їх може непокоїти думка, що вони нічого не зробили для того, щоб мама і тато залишилися разом.

 Розлучення батьків може мати для дітей довготривалі наслідки. Існує більша імовірність, що такі діти виростуть з низькою самооцінкою і їм буде важко довіряти іншим. Також вони будуть більше схильні розлучитися, якщо проблеми виникнуть у їхньому шлюбі.

Що варто знати про спільне батьківство?

 Після розлучення деякі батьки роблять все, щоб дитина і далі почувала себе, як у повноцінній сім’ї. Вони думають, що обоє зможуть повною мірою брати участь у її вихованні. Однак все не так просто, як здається. Дослідження показують, що дуже часто розлучені батьки...

  •  проводять менше часу з дітьми;

  •  прищеплюють їм зовсім різні цінності;

  •  в усьому потурають дітям через почуття вини або втому.

 Дитині, в якої розлучилися батьки, може бути важко визнавати їхній авторитет. І це зрозуміло, адже вони знехтували такими основоположними цінностями, як відданість одне одному і довіра. Вони обіцяли завжди бути разом, але не дотрималися свого слова. Тому дитина може думати: «І це їх я маю слухатися?»

Записів з 1 по 6Всього: 6