• Зберігайте зв’язок з рідною людиною. Домовтеся про дні, у які контактуватимете телефоном, а також попередньо обговоріть подальші дії, якщо раптом зв’язок буде недоступний.

• Не відкладайте своє життя на потім. Зосередьтеся на роботі, навчанні, волонтерстві, друзях або дітях. Попри війну невпинно продовжуйте будувати своє майбутнє.

• Зберігайте контроль над тілом. Щоденні фізичні вправи та спортивні заняття повертають відчуття впевненості та допомагають пережити стрес. Це може бути коротеньке тренування або звичайні прогулянки на природі.

• Робіть антитривожні вправи. Спробуйте дихальні практики. Ще одна вправа – заплющте очі й детально уявіть собі безпечне місце, де вам буде комфортно і затишно. Такі вправи допоможуть заспокоїтися, взяти під контроль тривогу і прояви стресу.

• Постійно плануйте. Складайте плани на день, тиждень, місяць – на той проміжок часу, на який можете. Обговорюйте плани, щоб зробити їх реальними.

• Користуйтеся підтримкою. Звертайтеся за підтримкою до близьких, друзів або шукайте людей, які знаходяться у подібній ситуації. У скрутні моменти не соромтеся звертатися за порадами до фахівців.

Джерело: Міністеоство реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Потрібно розуміти, що війна змінює людину, тому їй потрібні час та підтримка, аби адаптуватися до цивільного життя і “повернутися з війни”, проявляйте увагу та терпіння до труднощів, з якими стикається ветеран/ка після бойового стресу: підвищена дратівливість, тривалі депресивні стани, відчуження, виснаження тощо

Уважно слухайте про те, що партнер/ка переживав, що турбує, якщо він/вона має потребу поділитися, важливо, щоб ветеран/ка відчував/ла підтримку та розуміння з боку близької людини. Проте не змушуйте людину говорити й не розпитуйте про її досвід, натомість можна задавати “нейтральні” питання про те, що вони готували чи чим партнер/ка займався/лася під час “тиші”.

Ветерани/ки можуть хотіти зустрітися зі своїми військовими товаришами, спілкуватися і розслабитися і це цілком ок, проте треба бути уважним до споживання алкоголю та звертати увагу на зловживання ним.

Ветеран/ка може використовувати лексику чи звички, якими користувався/лася на фронті. Важливо приймати ці зміни з розумінням, але також м'яко попросити використовувати їх за потреби.

Для швидшої адаптації ветерана/ки важливо включати його/її у звичайне повсякденне життя, підтримувати його/її бажання брати участь в сімейних справах, що допомагає відчувати себе корисним. При цьому не треба квапити цей процес, давайте час на адаптацію.

Говоріть: про те, як почуваєтесь, як змінилися за цей час і що зрозуміли, які плани на майбутнє тощо. Також, якщо у вас є діти, давайте їм з партнером/кою можливість провести час без вас, аби відновити чи налагодити контакт.

Ветеран/ка може думати про війну і тягнутися до минулого. Важливо надати йому/їй підтримку та особистий простір, не намагаючись змінити відношення до цього, проте також можна ненав’язливо запропонувати звернутися на консультацію до психолога.

При можливих проявах агресії важливо спілкуватися з партнером/кою спокійно та уникати агресивної відповіді. Якщо людина починає ламати речі навколо, потрібно прибрати небезпечні предмети. Якщо в компанії інших людей хтось сказав “щось не те”, потрібно вивести людину із зони ризику та не допустити загострення конфлікту.

Неспокійний сон та кошмари можуть турбувати ветерана/ку. Людина може прокинутися посеред ночі в пошуках автомата чи ворога, для полегшення проблеми можна лишати світло у спальні, аби прокинувшись, людина побачила, що вона в безпеці.

Якщо ви помічаєте ці та інші прояви тривоги/відстороненості/агресії - зверніться до психолога. Якщо ветеран/ка не хоче йти до спеціаліста - запропонуйте групи підтримки за принципом “рівний рівному”, де інструктором зазвичай також є людина з бойовим досвідом. Звернутися по допомогу можна у Ветеран Хаб та подібні організації.

Ділимось корисними посиланнями, де можна отримати психологічну допомогу військовослужбовцям та їх родинам: https://armyinform.com.ua/.../de-mozhna-otrymaty.../

Методичний довідник “Невидимі наслідки війни”: https://mva.gov.ua/.../metodichnij-dovidnik-nevidimi...

Повідомлення про мобілізацію викликає різкі, але короткотривалі реакції. Неочікувана повістка, недостатність вихідної інформації, необхідність швидких рішень, які кардинально змінюють життєві плани, може викликати розгубленість, підвищення тривоги, ступор або метушливість.
Як опанувати себе та залишати відчуття контролю за ситуацією:
- Одразу після отримання повідомлення дати собі паузу, хоча б на кілька хвилин. В цей час корисним є стабілізуюче дихання: короткий вдих – довгий видих або вдих і видих під рахунок.
- Відчувати страх – це нормально. Кажуть, що безстрашних людей не буває. Нормально відчувати страх смерті, болю, поранення, залишитися калікою.
- Проговорити свої страхи. Поділитися з близькими. Найбільше тривоги і страхів викликає невідомість – озвучений страх стає відомим, більш конкретним, а отже трохи менш страшним. Скоріше за все, з’являться ідеї, як максимально подбати про безпеку, уникнути ризикованих кроків.
- Вживання алкоголю або інших психоактивних речовин допомагає тільки на дуже короткий час – далі буде погіршення. Надмірна сміливість може призвести до необачних вчинків і серйозних наслідків, у тому числі із загрозою власному життю або життю інших, але повернення в реальність принесе ще більше страху.
- Планування. Спланувати, які речі є найнеобхіднішими, які дії потрібно виконати: як дістатися до пункту збору, що покласти у рюкзак, кому залишити свої контакти. Домовитися з рідними про спосіб зв’язку: основний та додатковий – по-можливості в один і той самий час доби.
- Після прибуття у частину познайомитися із майбутніми побратимами, взяти у них контакти, запитати про дозвіл тримати через них зв’язок із рідними (якщо раптом ваш телефон зламається або розрядиться).

Сьогодні ми всі, хто знаходиться на території нашої держави і не тільки, нажаль, опинилися на фронті. Навіть ті, хто не тримає в руках зброю, або був змушений виїхати за кордон у статусі біженця. Кожен з нас де б він не був, може зараз робити свій посильний внесок у боротьбу з загарбником.

Хотілось би окремо зробити наголос на допомозі нашим військовим. У зв'язку з захопленням частини земель держави військові, хлопці і дівчата, ціною власного життя оберігають наш сон, наших дітей, домівки, звільняють окуповані території. Вони творять кожен новий день сьогодні. Аби у наших захисників залишався такий сильний бойовий дух, їх теж треба підтримувати.

Армія потребує допомоги, як ніколи. Розуміючи це фахівці Відділу соціальної роботи по Індустріальному району міста Харкова Харківського міського центру соціальних служб "Довіра»" вирішили долучитись до допомоги нашим захісникам. Спеціалісти декілька раз на місяць за власною ініціативою надсилають кошти на допомогу армії через офіційні державні додатки.

Найвідоміший Фонд компетентної допомоги армії "Повернись живим". Посилання на нього можна знайти в додатку "Дія" або реквізити для допомоги можна дізнатись на офіційному сайті фонду.

Кожен спеціаліст вносить посильну для нього допомогу. Але це наша командна ініціатива. Підтримка армії – це не обов'язково гроші. Можна допомогти їм різними іншими шляхами. Наприклад, плетінням маскувальних сіток або передати для армій старі акумулятори чи зарядні пристрої, яких не вистачає на передовій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 432 «Про затвердження Порядку організації соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції, осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та постраждалих учасників Революції Гідності» (зі змінами).

Професійна адаптація осіб за робітничими професіями здійснюється шляхом професійної орієнтації, первинної професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації з урахуванням їх навичок, умінь та побажань.

Професійне навчання осіб здійснюється за денною, вечірньою змінною, очно-заочною, дистанційною, екстернатною формою навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами.

Строк професійного навчання осіб визначається робочими навчальними планами та робочими навчальними програмами та не може перевищувати 12 місяців у разі організації навчання за робітничими професіями.

За отриманням інформації щодо переліку навчальних закладів ви зможете дізнатися в управліннях соціального захисту населення адміністрації Харківської міської ради за фактичним місцем проживання.

Особи, які мають можливість за рахунок коштів Державного бюджету України пройти навчання або перепідготовку за обраними спеціальностями для удосконалення наявних професійних знань, умінь та навичок або оволодіння новими для їх подальшого успішного працевлаштування:

• учасники бойових дій; 
• особи з інвалідністю внаслідок війни; 
• учасники війни; 
• постраждалі учасники Революції Гідності.

Для отримання послуг з професійної адаптації необхідно письмово звернутися до управління соціального захисту населення адміністрацій районів м. Харкова за фактичним місцем проживання та надати такі документи:

• заяву;
• копію паспорту;
• копію ідентифікаційного номеру;
• копію індивідуальної програми реабілітації (для осіб з інвалідністю внаслідок війни);
• копію посвідчення (засвідчена підписом особи).
• копію документа (засвідчена підписом особи), що підтверджує безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення з безпосереднім перебуванням в районах антитерористичної операції у період її проведення, або копія документа про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (у разі відсутності у посвідченні ветерана війни посилання на норму Закону, відповідно до якої установлено статус).

* Під час подання копій документів вищезазначені особи

пред’являють оригінали.

Послуги з професійного навчання надаються одноразово в порядку черговості.

 

Після успішного завершення повного курсу навчання за відповідними робочими навчальними планами та робочими навчальними програмами особи отримують такі документи державного зразка:

• свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації - за результатами первинної професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за робітничими професіями;
• документ про підвищення кваліфікації - за результатами підвищення кваліфікації осіб з вищою освітою.

Прийом на навчання для отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше особами освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня спеціаліста, бакалавра, молодшого спеціаліста здійснюється згідно з умовами прийому до вищих навчальних закладів у відповідному році.

За допомогою звертайтеся в управління соціального захисту населення адміністрації Харківської міської ради за фактичним місцем проживання або у центри надання соціальних послуг «Прозорий офіс». Контакти та адреси ви зможете дізнатися за посиланням http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=2&id_kategorii=9.

 

 

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2017 № 1057 «Про затвердження Порядку проведення психологічної реабілітації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб» (зі змінами), метою психологічної реабілітації є:

• збереження або відновлення фізичного та психічного здоров’я отримувачів послуг;
• досягнення соціально-психологічного благополуччя;
• зниження частоти та тяжкості наслідків перенесених бойових психічних травм у формі гострих стресових реакцій;
• запобігання інвалідності;
• профілактика агресивної та саморуйнівної поведінки.

Послуги із психологічної реабілітації можуть надаватися в індивідуальній та груповій формі.

Послуги з психологічної реабілітації надаються окремо або в комплексі з іншими оздоровчими, фізкультурно-спортивними, санаторно-курортними, медико-психологічними та соціальними послугами.

 

Хто може отримувати психологічну допомогу?

• учасник бойових дій;
• особи з інвалідністю внаслідок війни;
• учасники війни;
• постраждалий учасник Революції Гідності.

 

Які документи потрібні?

Для проходження психологічної реабілітації отримувач послуг або його законний представник звертається до управління соціального захисту населення адміністрації району м. Харкова за фактичним місцем проживання та надає необхідні документи:

• заяву (складена в довільній формі); 
• паспорт громадянина України та його копія;
• копію посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни;
• копію документа, що підтверджує безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення з безпосереднім перебуванням в районах антитерористичної операції у період її проведення, або копія документа про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення;
• копію посвідчення постраждалого учасника Революції Гідності для осіб, які мають статус постраждалого учасника Революції Гідності;
• документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;
• копію свідоцтва про шлюб.

 

Прийом заяв про отримання послуг із психологічної реабілітації для діючих військовослужбовців та осіб, які перебувають на службі, здійснюється за місцем перебування (розташування військової частини (підрозділу) за зверненням отримувача послуг або командира (начальника), а від осіб, які перебувають на лікуванні у військово-медичних закладах, госпіталях для ветеранів війни, на повному державному утриманні, закладах соціального захисту для бездомних осіб і центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, здійснюється за місцем перебування (розташування закладу (установи) за зверненням отримувача послуг управління соціального захисту населення адміністрації району м. Харкова.

 

Куди звертатися за допомогою?

За допомогою звертайтеся в управління соціального захисту населення адміністрації Харківської міської ради за фактичним місцем проживання або у центри надання соціальних послуг «Прозорий офіс». Контакти та адреси ви зможете дізнатися за посиланням http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=2&id_kategorii=9.

* (АТО/ООС) - Антитерористична операція/Операція Об’єднаних сил.

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» (зі змінами) та порядком використання коштів, передбачених у бюджеті м. Харкова на надання довгострокових пільгових кредитів на будівництво (придбання) доступного житла для учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції затвердженим рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.04.2019 № 282.

 

Державна програма полягає у:

- сплаті 50% вартості придбаного житла за рахунок коштів державного бюджету;

- надання пільгового іпотечного кредиту.

 

Державна підтримка надається:

- учасникам бойових дій;

- особам з інвалідністю внаслідок війни;

- членам сімей загиблих учасників АТО/ООС;

- постраждалим учасникам Революції Гідності;

- внутрішньо переміщеним особам.

 

Яке житло можна придбати за програмою?

Одержувачі державної підтримки самостійно обирають об’єкти, на будівництво яких можуть спрямовуватися кошти державної підтримки, а також новозбудовані об’єкти, але такі об’єкти повинні відповідати встановленим законом вимогам.

 

Які вимоги до житла?

- площа житла не перевищує 21 м² на одну особу та додатково 10,5 м² на сім’ю (наприклад, для сім’ї з трьох осіб максимальна площа житла – 73,5 м² (21 м² + 21 м² + 21 м² + 10,5 м²);

- вартість 1м² не перевищує опосередковану вартість, яка визначається щоквартально Міністерством регіонального розвитку. При цьому для м. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова ця вартість збільшується у 1,75 рази, для міст - обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб - 1,5 рази, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. - 1,25 рази.

Звертаємо увагу! Що можливо обрати житло, яке перевищує максимальну плащу і

вартість 1 м², але у такому разі Ви будете змушені доплатити

різницю вартості житла самостійно.

 

Умови для участі у програмі забезпечення доступним житлом:

1. Перебування на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.

2. Відсутність у власності житлової площі протягом останніх 3 років (без урахування житла, що знаходиться на тимчасово окупованій території).

3. Наявність у власності житлової площі не ˃ 13,65 м² (без урахування житла, що знаходиться на тимчасово окупованій території).

Звертаємо увагу! Що середньомісячний грошовий дохід + дохід членів сім’ї на 1 особу повинен

не пере­вищувати 3-кратного розміру середньомісячної заробітної

плати у відповідному регіоні.

Середньомісячна заробітна плата у відповідному регіоні визначається кожного місяця для кожної окремої області Державною службою статистики і публікується на веб-сайті служби – ukrstat.gov.ua 

 

Перелік документів які необхідно надати до Харківського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» ви зможете дізнатися за посиланнями:

- для громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

- для учасників АТО/ООС;

- для внутрішньо переміщених осіб.

Звертаємо увагу! Під час подання заяви громадяни повинні пред’явити паспорт та інші документи, копії яких додаються до заяви про надання державної підтримки.

 

Порядок участі у програмі:

1. Подати заяву та необхідні документи до Харківського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» за адресою: м. Харків, пр-т. Московський, буд. 131-В.

2. Після отримання повідомлення про надання державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла необхідно звернутись із заявою до відділення банку м. Харкова та відкрити поточний рахунок.

3. Укласти з Харківським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» договір про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла.

4. Внести кошти на рахунок у розмірі та у строк, що встановлені таким договором.

Звертаємо увагу! Сума винагороди (відшкодування) Харківським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» за обслуговування коштів, яка визначається у кожному із зазначених договорів, становить 0,7% розміру державної підтримки.

 

5. Харківське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» подає платіжне доручення про перерахування державних коштів.

6. Протягом п’яти робочих днів після надходження на поточний рахунок державних коштів треба укласти з забудовником договір про придбання житла (в якому повинна бути передбачена відповідальність забудовника за порушення строку введення в експлуатацію об’єкта нерухомості та надання документів щодо права власності на житло).

 

Звертаємо увагу!

Протягом трьох років необхідно щороку подавати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла на кожного члена сім’ї, що бере участь у програмі. У випадку відчуження такого житла протягом трьох років – кошти повертаються державі.

Скористатись державною програмою можна лише один раз!

 

Більш детальну інформацію щодо умов та правил Ви знайдете за посиланням

https://khv.molod-kredit.gov.ua

 

 

Сьогодення у світі безпосередньо пов’язане з карантинними обмеженнями. Життя в Україні і зокрема в Харкові не є винятком, особливо якщо згадати локдаун, який було введено вже в цьому році. Однак усе неприємне колись закінчується, і локдаун також. Це дало можливість відновити роботу розважальних закладів, у тому числі й театрів, і давні друзі та партнери Центру соціальних служб  Шевченківського району міста Харкова – ТЕАТР SaXaLin UA та рок-група ELZA – надали можливість на безкоштовній основі запросити отримувачів послуг з родин внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції на одну з найуспішніших своїх постанов – спектакль «Рожі». Усім глядачам було забезпечено дві години задоволення і сміху! Вистава з тонким гумором показала приховані сторони існування й буденності звичайної людини, водночас підкреслюючи: навіть щоденне життя може бути цікавим і неповторним, наголошуючи присутнім, що треба радіти кожному дню, адже життя неповторне! Вистава дала можливість хоча б ненадовго відволіктись від щоденних негараздів і отримати величезне задоволення від постановки. Центр дуже вдячний своїм партнерам за надання можливості запрошувати отримувачів послуг на свої спектаклі!

 Посттравматичні стресові порушення сприяють формуванню специфічних сімейних відносин, особливих життєвих сценаріїв і можуть впливати на все подальше життя. Психічна травма, психологічний шок і їхні наслідки – ось що буде визначати життєвий настрій тих, хто вижив у військових конфліктах. Повертаючись до звичайного життя після впливу екстремальних умов, люди ніяк не можуть адаптуватися до мирних умов. Страх, агресивність, підозрілість для багатьох стають постійними супутниками життя. Слід зазначити, що адаптація учасників або свідків бойових дій до умов цивільного життя характеризується напруженими відносинами між ними й суспільством.

 Вказані особливості психологи враховуються при організації реабілітаційних заходів. У психокорекційній роботі, що проводиться, можна виділити кілька напрямів: формування навичок саморегуляції, корекція індивідуальних психологічних властивостей особистості, а також особистісне зростання і розвиток комунікативних здібностей.  Найбільш вживаними є групові релаксаційні заняття із застосуванням вправ аутотренінгу та саморегуляції. Основна мета таких занять – психологічна допомога військовослужбовцям із ПТСР (посттравматичного стресового розладу) прийти до згоди з самим собою, зняти психічну напругу, побути в енергетично багатих станах «аутогенного занурення», що дозволяє глибоко відпочити і пропустити у свідомість нові життєві ідеї, зміст, побачити невидимі до цього межі реальності. Загалом переживання станів релаксації й аутогенного занурення істотно підвищує можливості профілактики виражених станів – зняття стресових реакцій, а також формування станів підвищеної працездатності. Заняття з релаксації, саморегуляції й аутотренінгу, крім того, що знімають нервово-психічне напруження, відновлюють емоційну рівновагу, насамперед, відкривають можливості прислухатися до самого себе, почати діяти, керуючись своїми почуттями, інтересами і спонуканнями.

Соціально-психологічна робота з учасниками бойових дій спрямована не стільки на зняття симптоматики або пошук причин неблагополуччя, скільки «у майбутнє», на особистісне зростання людини, розвиток його «Я-концепції», самосвідомості, формування нових цінностей життя. Найбільш успішним є консультування, коли робота спрямована не на причину виникнення складностей отримувача послуги, а на закладені у ньому можливості зміни особистості.

Члени сімей військовослужбовців (живих і загиблих) також можуть звернутися до психолога.

Якщо Вас та членів Вашої родини не обійшла стороною проблема 

посттравматичного стресового розладу, 

звертайтесь по допомогу до Центру соціальних служб Холодногірського району

за телефоном 725 34 48.

Ми Вам допоможемо!

 

Захід проходив за Восьмикроковою програмою ведення груп психологічної підтримки для тих, хто втратив близьких людей. В ньому взяли участь представники соціального проекту «Родинне Коло Харківщини» та члени сімей загиблих під час воєнних дій. Чергове заняття було направлено на ряд важливих моментів, які супроводжують практично кожну людину, що зіткнулася із раптовою втратою, а саме:

• рефлексія почуттів, які не були вчасно відреаговані;
• проживання важких спогадів про втрату;
• прийняття сучасного стану подій;
• пошук ресурсів, як в собі, так і у комунікаціях з оточуючими.

Колективне обговорення спільної біди допомогло присутнім розкритися і щиро розповісти про те, що найбільше турбує їх на даний час. Комфортна та дружня атмосфера сприяла відвертому вираженню власних почуттів і переживань, а значить, такі зустрічі просто необхідні для більш швидкого та ефективного відновлення людей, що зазнали непоправну втрату у житті.

«Наші зустрічі відбуваються регулярно, а використання Восьмикрокової програми ведення груп психологічної підтримки для тих, хто втратив близьких людей – це наше нове надбання», – розповідає член Координаційної ради проекту «Родинне Коло Харківщини», Олена Нурєєва. – «Ми активно впроваджуємо методики норвезької програми на практиці і вже можемо впевнено говорити про відчутні результати такої співпраці. Це підтверджують і позитивні відгуки учасників заняття, які відчули їх вплив особисто».

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Київського району м. Харкова висловлює щиру вдячність Громадській організації «Центр Ресурс-Професіонал» та всім учасникам соціального проекту «Родинне Коло Харківщини» за активну співпрацю та щире бажання допомогти сім’ям, що опинилися в складних життєвих обставинах.