Як це працює? У здоровому організмі в разі потрапляння чужорідних тіл, вмикаються захисні функції імунної системи. Першими реагують Т-лімфоцити: розпізнають, що саме потрапило до організму, і передають інформацію про це В-лімфоцитам. В-лімфоцити синтезують антитіла, які борються з чужорідними антигенами. 

ВІЛ ж вражає Т-лімфоцити, а якщо конкретніше — клітини CD4. Імунітет людини просто не знає, що йому треба відповісти на загрозу і як це зробити. Без імунітету людина лишається беззахисною перед будь-якою інфекцією.

Як передається?

ВІЛ передається: через кров — при використанні нестерильних шприців, голок чи іншого інструментарію (найчастіше це трапляється при ін’єкційному введенні наркотичних речовин, але також ризикованими є процедури пірсингу і татуювань); статевим шляхом — при гомосексуальних чи гетеросексуальних статевих контактах без презерватива (під час анального, вагінального та орального сексу);від матері до дитини під час вагітності, пологів і годування грудьми. 

ВІЛ не передається: повітряно-крапельним шляхом (при чханні, кашлі, розмові); через обійми, рукостискання, поцілунки; при спільному користуванні предметами побуту (посудом, постільною білизною, рушниками); через укуси комах і контакти з тваринами.

Чим ВІЛ відрізняється від СНІДу?

СНІДом називають комплекс захворювань, які виникають через руйнування ВІЛ-інфекцією імунної системи при відсутності відповідного лікування. СНІД – це остання, смертельно небезпечна стадія ВІЛ-інфекції. На цьому етапі організм вже не в силах протистояти інфекційним захворюванням, і людина стає дуже вразливою: можуть проявитись одразу декілька опортуністичних інфекцій і супутніх захворювань.

Антиретровірусна терапія (АРТ) уповільнює і практично зупиняє прогресування ВІЛ-інфекції та її перехід у стадію СНІДу. З появою АРТ число випадків СНІДу у світі скоротилося в 10 разів. АРТ не просто продовжує життя ВІЛ-інфікованих – вона дає їм змогу почуватися здоровими, повноцінно жити, професійно самореалізовуватись, створювати сім’ї. До речі, в Україні АРТ безкоштовна і доступна всім пацієнтам.

Чим підступний ВІЛ?

З моменту інфікування до появи перших видимих симптомів може минути декілька років – весь цей час людина, яка живе з ВІЛ, може виглядати і почуватися добре. Водночас вона може передавати ВІЛ іншим, сама про це не підозрюючи! 

Однак з часом імунітет поступово слабшає. Вірус приховано руйнує дедалі більше клітин імунної системи: щоденно продукується 10 мільярдів нових вірусних частинок, що знищують 200 мільйонів захисних клітин. 

У 85-90% випадків прогресія ВІЛ без терапії складає 7–10 років. Більше 50% нових випадків ВІЛ-інфікування виявляють на останній чи передостанній клінічних стадіях. Регулярне тестування на ВІЛ (рекомендовано двічі на рік) вбереже здоров’я вам і вашим близьким!

Якими є симптоми ?

На ранніх стадіях ВІЛ не має жодних симптомів. Щоб зрозуміти, чи вірус є, необхідно пройти тест. 

Втім на сьогодні досліджено певні клінічні симптоми, що можуть вказувати на наявність ВІЛ: лихоманка чи діарея без очевидних причин, що триває більше місяця, безпричинна втрата ваги, порушення роботи нирок, часте перенесення тяжких бактеріальних інфекцій, стрімке зниження гостроти зору та інші ознаки.

Обов’язково слід пройти тестування на ВІЛ при наявності таких захворювань: інфекцій, що передаються статевим шляхом, гепатиту B/C, запалень в порожнині рота, кандидозу, оперізуючого лишаю, псоріазу, рецидивуючих інфекцій верхніх дихальних шляхів, менінгіту, злоякісних новоутворень.

Як лікується ВІЛ?

Для лікування ВІЛ-інфекції використовують антиретровірусну терапію: вона пригнічує розмноження вірусу і зміцнює імунітет. АРТ – це лікарські засоби у вигляді таблеток, які слід приймати 1 чи 2 рази протягом доби. Одна таблетка може містити кілька видів лікарських препаратів, тому їхню комбінацію ще називають “схемою лікування”. 

Безперервний прийом АРТ дозволяє людині з ВІЛ жити повноцінним життям, тривалість якого обмежується лише природними процесами старіння. Також лікування запобігає передачі ВІЛ іншим людям: статевим шляхом, через кров, від матері до дитини. Якщо людина припиняє або перериває лікування, то ВІЛ може почати розмножуватися активніше, руйнуючи імунітет. 

Як уникнути ВІЛ? завжди використовуйте презервативи при сексуальних контактах (вагінальних, анальних, оральних) з особами, ВІЛ-статус яких вам невідомий; завжди використовуйте лише стерильні голки, шприци, інструменти для манікюру, пірсингу і татуювань.

Обов’язки батьків висвітлені в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якого батьки зобов’язані:

• виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

• піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

• забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

• поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності: адміністративної, кримінальної та сімейно–правової.

Адміністративна відповідальність передбачена статтею 184 кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі.

Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У статті 180 кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами - тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність передбачена статтею 166 Кримінального кодексу України та наступає за злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб), – карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк окреслено у ч.1. ст. 150-1 Кримінального кодексу України.

Стаття 164 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.  Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

У статтях 164 і 165 цього ж Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Стаття 304 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.  Зокрема, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього, - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років.

З приводу сімейно-правової відповідальності, то у статті 164 Сімейного кодексу України зазначено, що за наявності відповідних підстав батьки можуть бути позбавлені батьківських прав.

Мати/ батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він:

• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

• ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

• жорстоко поводяться з дитиною;

• є хронічними алкоголіками або наркоманами;

• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавити батьків батьківських прав можна і за злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти. Про це йдеться у ст. 47 Закону України «Про загальну середню освіту».

  Шановні батьки!

  Треба пам’ятати, що виховання дітей – відповідальна справа! Розуміння між батьками, взаємоповага, підтримка, самореалізація, баланс сімейного та особистого життя, змістовне дозвілля, спільна участь у вихованні дітей, рівний розподіл домашньої роботи, як компоненти ідеї гендерної рівності, створюють сімейне середовище, сприятливе для розвитку дитини, дотримання її прав, формування гармонійної особистості.

Щоб уберегти своїх дітей від нещасних випадків, дотримуйтеся цих простих, але життєво важливих правил:

Завжди зачиняйте вікна та балконні двері. Особливо це стосується тих моментів, коли діти залишаються без нагляду навіть на короткий час. Незачинене вікно чи балкон може стати фатальним.

Встановлюйте надійний захист. Спеціальні захисні решітки або замки на вікнах є найефективнішим способом запобігти відкриттю вікна дитиною. Існують також обмежувачі, які дозволяють провітрювати приміщення, але не дають вікну повністю відкритися.

Ніколи не залишайте дітей без нагляду біля відкритих вікон чи балконів. Навіть на секунду. Маленькі діти надзвичайно допитливі та швидкі.

Навчайте дітей правилам безпеки. Пояснюйте малюкам, що відкривати вікна без дозволу та нагляду дорослих – дуже небезпечно. Використовуйте зрозумілі їм приклади, щоб вони усвідомили ризик.

Не ставте поруч із вікнами предмети, меблі або будь-які інші предмети, якими дитина може скористатися, щоб залізти на підвіконня.

Пам’ятайте: безпека дитини – виключно у ваших руках! Не ризикуйте її життям через недбалість. Будьте максимально уважними та відповідальними батьками!

Як можна встановити факт батьківства чи материнства: подати заяву про встановлення факту батьківства чи материнства до суду за місцем проживання заявника. Якщо доказів достатньо — суд ухвалить рішення про встановлення родинного зв'язку із померлим батьком або матір'ю. На підставі рішення суду Державна реєстрація актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) вносить зміни до актового запису про народжння.

Підтвердження батьківства чи материнства у суді. Хто може подати заяву? Мати/батько, опікун піклувальник, особа, яка виховує дитину, повнолітня дитина.

Сплата судового збору. Заявниику потрібно буде сплатити судовий збір. У 2025 році — це 605,60 грн.

Що потрібно вказати у заяві? Який факт потрібно встановити та для чого (наприклад, для призначення пенсії у разі втрати годувальника (докази (фото, листи, документи, відео, ДНК-експертизу (якщо можна отримати біологічний матеріал). Також додати довідку ДРАЦС про неможливість внесення змін і доповнень до актового запису цивільного стану.

 

Недоркнаість житла. Ніхто не має права заходити у вашу квартиру без вашої згоди або рішення суду. Виняток — надзвичайні ситуації. 

Коли дозвіл власника не потрібен. У надзвичайній ситуації: пожежа, затоплення, обвал, витік газу, загроза життю людей. Але! Сусіди повинні викликати аварійні чи комунальні служби, а не проникати самостійно.

Вхід без дозволу. Якщо вас немає вдома або ви не впускаєте в приміщеня, а є загроза — допускається несанкціонований вхід за умови присутності: представника комунальної служби, поліції, аварійної бригади, сусіда (свідка).

Хто платить за несанкціонований вхід? Власник, який відмовив у доступі до квартири та той, з чиєї провини сталася аварія.

Якщо квартира в будинку з ОСББ. Права та обов'язки доступу до житла мають також посадові особи ОСББ, Вони можуть брати участь у несанкціонованому доступі на рівні з комунальними службами.

Обов'язки власника квартири. Власник повинен допустити комунальні служби для: ліквідації або запобігання аварії (цілодобово), ремонту, заміни, перевірки обладнання, зняття показань лічильників (згідно з умовами договору). У разі аварії — доступ має будти цілодобовим.

Обов'язки комунальників. Показати посвідчення, поважати ваше приватне життя, заходити лише в місця, де розташоване обладнання.

Панічна атака не обирає місце — вона може трапитися будь-де. І якщо вдома в нас знайомий простір, доступ до речей, які заспокоюють, чи підтримка близьких, то поза домом напад може здаватися набагато страшнішим. На людях нас бракує відчуття звичної безпеки, а страх, що хтось помітить цей стан лише посилює тривогу.

Панічна атака має різкі й переважно фізічні симптоми: серце шалено б'ється, важко дихати, здається, що зараз зомлієш або ось-ось помреш. Якщо з тобою трапляються панічні атаки, в пригоді стане невеликий набір речей, які допомагають почуватися більш впевнено, повернутися в теперішній момент, перемкнути увагу, заспокоїтися: гладкі камінці, які можна тримати в руках, браслет або намисто, які можна перебирати пальцями, картки з підтримувальними фразами, м'ятні льодяники або жувальна гумка, ефіона олія з улюбленим ароматом,  яку можна понюхати.

Якщо під час панічної атаки в людному місці тебе сковує, спробуй відійти туди, де менше людей і подразників (навіть якщо це складно). Це може бути: хол в офісі, вільне місце в транспорті, вбиральня, сіже повітря на вулиці. Якщо піти неможливо спробуй закрити вуха чи одягти навушники. Зменшення зовнішніх подразників допомоде повернути контроль над ситуацією.

Не соромся звернутися по допомогу, якщо самостійно впоратися дуже складно. Коли просиш — спробуй пояснити, що  в тебе пагнічна атака, та розповісти, чим саме людина може допомогти. Можеш навіть підготувати картку чи нотатку з коротким проханням, наприклад: викликати таксі, зателеффонувати близькій людині, провести до лавки чи виходу.

Коли атака мине, не поспішай одразу бігти додому, випий улюблений напій, щось перекуси, щоб відновити енергію. Або ж повільно прогуляйся — це допоможе повністю заспокоїтися.

Від початку повномасштабного вторгнення Україна живе в умовах воєнного стану. Збройна агресія підвищує ризики торгівлі людьми, тому на сьогодні ця тема є однією із актуальних, особливо на ринку праці. Під загрозою торгівлі залишаються як особи, які вимушені виїхати за кордон, так і ті що залишились на території України та на тимчасово окупованих територіях. Деякі люди, що стикнулися з фінансовими труднощами, готові прийняти ризиковану пропозицію роботи за кордоном або в іншому населеному пункті на території Україні, зокрема без офіційного працевлаштування, готові працювати у замкнених приміщеннях без змоги вільно залишити робоче місце; вiддати роботодавцю мобiльний телефон чи iншi особистi речi на перiод працевлаштування тощо.
Як зрозуміти, що ви чи ваші знайомі потрапили у ситуацію, пов'язану з торгівлею людьми:

- вас позбавляли вільного пересування та спілкування з рідними;

- вам погрожували, били або ґвалтували, знущалися або чинили психологічний тиск;

- вас примушували відпрацьовувати вигадані борги тощо.

 Що робити, якщо ви потрапили в таку ситуацію?
 - Збережіть спокій: паніка може ускладнити ситуацію.
 - Намагайтеся запам'ятати деталі.
 - Шукайте допомогу  у будь-якому випадку

Не довіряйте незнайомцям. Ніколи нікому не віддавайте паспорт чи інші документи, що підтверджують особу, тримайте їх копії окремо від оригіналів. Працевлаштовуйтеся офіційно, не довіряйте пропозиціям швидкого заробітку. Тримайте під рукою найважливіші контакти: телефони гарячих ліній, волонтерів, юристів, адреси посольств тощо.

Якщо ви потребуєте допомоги – є телефон гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та домашньому насильству – 15 47.

Крім цього є окрема лінія для дзвінків за кордону – 044 284 19 43 (Урядова гаряча лінія). Цей номер обов'язково має бути у вашому записнику, якщо ви перебуваєте за межами України.

 

Правопорушниками стають як безпритульні підлітки або вихідці із неблагополучних сімей, так і цілком з родин педагогічно та матеріально благополучних. Причиною підліткової злочинності найчастіше є неналежний догляд за дітьми батьків або їхня відсутність, зниження рівня життя, які з втратою прибутку втрачають і моральні цінності, також негативний вплив на неповнолітніх справляє вплив телебачення, інтернету та оточення.

Спокусившись на «легкий заробіток»,  підлітки скоюють злочини, за які їм загрожує кримінальна відповідальність. Тому, сьогодні постає нагальна потреба активізації правового виховання підлітків та молоді, головними завданнями якого є профілактика правопорушень та запобігання негативному впливу на свідомість підлітків, інформації, яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, пропагує тютюнопаління, пияцтво, антисоціальну поведінку, а також формування активної життєвої позиції молоді у правовій сфері, тобто непримиримого ставлення до антигромадської поведінки, розуміння неповнолітніми ролі і суті держави й права, знання основних законів України, принципу єдності прав, свобод, обов'язків, відповідальності.

Серед підлітків є поширеною думка, що до повноліття за їх правопорушення відповідають батьки. Але, насправді, це твердження є помилковим. Відповідно до статті 12  Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Законодавством також передбачено конкретні випадки, коли юридична відповідальність неповнолітніх починається з 16 років, а за вчинення деяких кримінальних злочинів і з 14 років.  Батькам та підліткам також потрібно обов’язково пам’ятати що відповідно ст. 22 Кримінального кодексу України кримінальній відповідальності підлягають усі, кому до вчинення злочину виповнилося 16 років. За найтяжчі злочини (вбивство, крадіжка, пограбування, злісне хуліганство тощо) відповідальність настає з 14 років. Якщо суспільно небезпечне діяння вчинила дитина, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, її дії все одно підлягають певній відповідальності.

Тож, шановні батьки, будьте уважними до життя та дозвілля ваших дітей і не допустіть того, аби життя вашої дитини перекреслив злочин!

Коли людина  може бути визнана недієздатною? Якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного роздладу нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Для цього мають бути достатні підстави та докази (експертиза, медичний висновок, показання свідків тощо). Визнати людтину недієздатною може лише суд.

Хто може подати заяву до суду щодо визнання людини недієздатною? Члени сім'ї, близьки родичи, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, заклда з надання психіатричної допомоги.

Чи стягується судовий збір? Ні. Але якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно і безпідставно — з нього стягуються всі судові витрати.

Які особливості розгляду таких справ? Людей, стосовно якимхи суд розглядає справу про визнання недієздатною, обов'язково має представляти адвокат. Він стежитеме, щоб права людини не були порушені. Держава гарантує безоплатні послуги адвоката таким клієнтам, призначає фахівця системи налання безоплатної правової допомоги. Цій людині чи члену її родини самостійно звертатися для цього нікуди не потрібно, існує спеціальна процедура.

Відколи людина буде вважатися недієздатною? З моменту набрання законної сили рішення суду. Суд може визначити, з якого дня людина вважатиметься недієздатною, якщо це важливо для визнання недійсними договорів.

Які наслідки визнання людини недієздатною? Над людиною встановлюється опіка. І з цього моменту опікун вчиняє від імені недієздатної лююдини усі дії, що мають правові насліки, та несе відповідальність, кщо його підопічний завдасть якусь шкоду. Опікуном може стати повнолітня людина, що бажає виконувати ці обов'язки. Первеага надається родичам чи близьким з урахуванням їхніх стосунків із підопічним. Також опікунів може бути кілька. Якщо опікун не може чи не хоче виконувати свої обов'язки — повноваження  можна припинити (через суд). Тоді недієздатній людині  призначають нового опікуна.

У будь-якої людини, чоловіка чи жінки, дитини чи дорослого може розвинутись посттравматичний стресовий розлад. Однак не всі можуть мати однакові симптоми. Діти не можуть висловити словами свої емоції та розповісти те, що сталося. Свої переживання вони можуть втілювати у грі та малюнках. Ось деякі загальні симптоми, на які слід звернути увагу:

1.   Постільне нетримання сечі;
2.   Спалахи незрозумілого гніву;
3.   Порушення сну та нічні кошмари;
4.  Регресивна поведінка, наприклад, коли дитина перестає говорити, демонструє поведінку, характерну для більш ранніх стадій розвитку;
5.   Виникнення незвичайних нав'язливостей;
6.   Втрата концентрації уваги та інтересу до того, що раніше приваблювало;
7.   Високий рівень занепокоєння та настороженості;
8.   Схильність до безпричинного плачу;
9.   Відігравання або малювання похмурих, страшних чи сумних сюжетів.

 Перенесена травма може спричинити виникнення психосоматичних симптомів. Діти можуть скаржитися на головний біль, запаморочення, біль у животі або нудоту.