Європейський Союз оголосив про припинення надзвичайної ситуації з коронавірусом, оскільки тиск на лікарні зменшується, а країни блоку знімають обмеження. На даний час точно не відомо про кількість хворих на COVID-19, тому що в Україні в умовах війни практично відсутнє системне тестування людей на корона вірус. Загалом, за даними Центру громадського здоров'я, це в середньому десь півтори тисячі тестів на добу. Точна кількість хворих не вказується, але напрям спаду показників хвороби  на захворюваність знижений.

Для людей, що проживають в умовах війни масковий режим не виконується. Та людей в цьому засуджувати не можна, це можна вважати як додаткове хвилювання, але інколи в супермаркетах та на вулиці можна зустріти поодиноких осіб , що носять маску. Зараз у корона вірусі домінує штам  Омікрон, він не такий смертельний як Дельта, але звичайно берегти себе потрібно, хоча носити маску людям психологічно не комфортно.

Наразі вакцинуватись можна, але це не є обов’язковим. Вакцини в лікарнях та поліклініках є в наявності,знову відкрились центри вакцінування. Якщо мати зайву хвилину, можна зробити вакцину але головне мати  бажання вакцинуватись.

Світовій спільноті подолати корона вірус не вдалося, і в якийсь момент стало зрозуміло, що не вдасться, корона вірус буде нашим супутником на довгі роки, та шкода від нього буде така, що можна безпечно з ним співіснувати як з такими хворобами як грип та ОРВ. Можна вважати, що це буде ще одне інфекційне захворювання, яке буде циркулювати та періодично з’являтись та потім йти. І так щороку. Коронавірус вдалося взяти під контроль, звикнути до нього та жити нормальним життям разом з ним. Потрібно себе берегти.

Наші контакти:

Сайт: dovira.kh.ua;

Facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy;

Іnstagram: slobidsky_csssdm;

Телефон: +380916150998.

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» підготував для батьків корисні поради для корекції тривожності у дітей, які викладені у наступній добірці.

1. Постійно підбадьорюйте, заохочуйте дитину демонструвати впевненість у своєму успіху, власних можливостях.
2. Формуйте правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей.
3. Виховуйте правильне ставлення до результатів своєї діяльності, вміння правильно оцінювати їх. Допомагайте адекватно ставитися до власних успіхів та невдач, а також використовувати власні помилки для подальшого розвитку.
4. Розвивайте орієнтацію на той чи інший спосіб діяльності.
5. Допомагайте побороти скутість шляхом вміння розслаблятися та знімати напругу за допомогою рухливих ігор, прослуховування музики, занять спортом.
6. Розширюйте і збагачуйте навички спілкування з дорослими та однолітками, сприяйте розвитку правильного ставлення до оцінок і думок інших людей.
7. Сприяйте розвитку у дитини таких необхідних якостей, як сміливість, рішучість, цілеспрямованість. Допомагайте їй побороти страх і емоційну скутість на власному прикладі, а також проводячи паралелі з улюбленими героями дитини з фільмів чи мультиків.
8. Розказуйте дитині про те, як ви переживали, коли вона виявляла свій гнів тільки тоді, коли емоції згаснуть. Разом із нею знайдіть оптимальну форму висловлювання претензій один до одного.
9. Час від часу допомагайте своїй дитині усвідомлювати і формулювати власні претензії до вас. Ставтеся до її обурення з повагою та розумінням, не ігноруючи будь-які прохання на вашу адресу.
10. Поспостерігайте за собою. Досить часто ми самі, батьки, виховуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан у найбільш невідповідний час. Набагато правильніше і ефективніше для якісної взаємодії зі своєю дитиною вчасно помітити власне незадоволення і проявити його так, щоб своїми емоціями не причинити їй шкоду.

Шановні батьки!

Будьте уважними, чуйними і дбайливими до своїх дітей, адже вони завжди потребують вашої допомоги і піклування. Не забувайте у круговерті щоденних проблем і негараздів приділяти достатню кількість уваги тим, хто її потребує. Пам’ятайте, що діти, їхня поведінка – це ваше власне відображення, тому не варто ігнорувати будь-які проблеми у їхньому житті, допомагаючи їм впевнено йти до поставленої мети.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова підготував декілька дієвих порад для батьків, які допоможуть сформувати правильну самооцінку у дитини та побудувати їй конструктивні відносини з оточуючими.

1. Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
2. Не перехвалюйте дитину, але і не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
3. Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще за неї.
4. Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини, підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
5. Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.
6. Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою, але такою, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра.

Шановні батьки!

Дотримуючись цих досить простих, але дієвих порад, ви зможете своєчасно і ефективно допомогти своїй дитині сформувати правильну самооцінку. Безпосередня участь батьків у житті своїх дітей – це запорука не лише щасливого дитинства, а й успішного майбутнього підростаючого покоління.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Спеціалісти Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» – не тільки чудові фахівці своєї справи, готові допомогти родинам і особам, які потребують допомоги. Вони також є людьми з великим серцем, що в нелегкий воєнний час охоче приєднуються до волонтерської спільноти, щоб зробити наше місто кращим. Зокрема, спеціаліст нашого Відділу Плеханова Яна Іванівна присвячує свій вільний час допомозі у ліквідації зруйнованих будинків в одному з районів нашого міста. Тендітна жінка ніжними руками прибирає завали, розчищає підвали, долучившись до кагорти волонтерів нашого незламного Харкова, який, віримо, подолає наслідки ворожих руйнувань і стане ще красивішим і привітнішим!

У разі виникнення питань працівники Відділу готові Вас підтримати у цей не легкий час у межах компетенції.                

Прийом громадян відбувається за попереднім записом за телефоном: +380916150998.

Сайт: dovira.kh.ua

Facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Іnstagram: slobidsky_csssdm

Звертаємо Вашу увагу, що у зв'язку з активними військовими діями та загрозою артилерійських обстрілів м. Харкова орієнтовний графік роботи може мінятися.

Дотримуйтеся правил під час сигналу тривоги та спускайтесь в укриття!

Бережіть себе!

У разі виникнення питань працівники Відділу готові Вас підтримати у цей не легкий час у межах компетенції.                

Прийом жителів відбувається за попереднім записом за телефоном: +380916150998.

Сайт: dovira.kh.ua

Facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Іnstagram: slobidsky_csssdm

Звертаємо Вашу увагу, що у зв'язку з активними військовими діями та загрозою артилерійських обстрілів м. Харкова орієнтовний графік роботи може мінятися.

Дотримуйтеся правил під час сигналу тривоги та спускайтесь в укриття!

Бережіть себе!

Практикуйте щирість.

Тривожність та закритість заважає ділитися переживаннями. 

Існує безліч книг про те, як зав'язати розмову, зачарувати співрозмовника та викликати в нього інтерес. Проте справжні стосунки завжди ґрунтуються на відкритості. 

Однак послаблення захисту — останнє, на що зважиться тривожна людина. Бути щирим означає подолати страх перед незнайомою людиною й дозволити їй дізнатися про ваші думки та переживання. 

На ділі досить просто говорити людям про те, що ви насправді думаєте та відчуваєте. Це допомагає іншим побачити, що для вас є цінним і важливим.

Боріться зі страхом осуду.

Підвищена тривожність змушує  переоцінювати рискіпливість  партнера. Якщо щось йде не так, ми машинально звинувачуємо себе. 

Може виникнути  припущення, що партнер помічає лише наші помилки та недоліки. Насправді це не так. Більше того, ваш партнер, скоріш за все, хвилюється не менше, ніж ви. 

Знайдіть внутрішню цінність.

Здається, коли ми насторожені, то правильно реагуємо на поведінку інших людей. Однак це не завжди так. 

Саме тривога змушує звертати увагу переважно на негативні сторони спілкування або взагалі надумувати їх на порожньому місті. А отже, існує ризик потрапити в полон своїх страхів та забобонів.

Для того, щоб вийти з цього хибного кола, потрібно зміцнювати почуття власної гідності.

Якщо ви задоволені собою, знаєте собі ціну і приймаєте свій життєвий досвід як належне, то ймовірність того, що ви займатиметеся самоїдством, буде занадто мала. Саме приборкання внутрішнього критика допоможе вам діяти більш розкуто.

Уникайте катастрофічного мислення.

Особливістю даного стилю мислення є схильність зводити будь-яку негативну ситуацію в розряд стихійного лиха. 

         Нижче  корисна практика:

▪Спробуйте абстрагуватися від того, що відбувається в голові, та того, що говорить внутрішній голос. 

▪Згадайте, що страх, як кажуть, має великі очі. Він спотворює загрози та відтворює в уяві лише негативні варіанти розвитку подій. 

▪Запишіть думки, які викликає перспектива нового побачення, та проаналізуйте те, наскільки вони реалістичні.

Розвивайте емоційну свідомість.

Тривожність підживлюється думками про минуле та майбутнє. 

 Ми або думаємо, що може статися, або знову і знову переживаємо ситуації з минулого. Все це забирає сили та заважає діяти. Альтернатива такому блуканню розуму — усвідомлення. 

 Зосередьтеся на тому, що відбувається тут і зараз.

Авторка, психологіня, консультант з Позитивної психотерапії Коваль Олена

Всеукраїнський благодійний фонд «Деполь Україна» широко знаний у нашій країні завдяки своїй активній діяльності шляхом допомоги людям.

Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» тривалий час співробітничає з фондом. Завдяки цьому жінки з маленькими дітками змогли знайти притулок і турботу, які їм були вкрай необхідні, коли вони залишилися без даху над головою і без можливості заробити собі на життя. Також жителі громади могли отримати психологічну та матеріальну допомогу у разі потреби. Нині, під час війни, завдяки нашому співробітництву мешканці нашого району із вразливих категорій змогли отримати продуктову гуманітарну допомогу.

Дуже вдячні небайдужим людям із благодійного фонду, які допомагають нужденним у цей скрутний час!

Відповідь на це питання ви знайдете у сьогоднішньому матеріалі, який для вас підготував Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра».

Гіперактивність у дитини проявляється у вигляді різноманітних порушень дрібної моторики, неспокійної поведінки, емоційного розладу. Це порушення розвитку може спостерігатися у різних вікових категорій дітей та дорослих, починаючи від грудних немовлят.

Для зменшення проявів гіперактивності у дитини батькам слід дотримуватися певних правил поведінки, які допоможуть підвищити рівень якості життя як дітям, так і дорослим.

1. У побудові відносин із гіперактивною дитиною намагайтеся дотримуватися «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслуговує, підкреслюйте успіхи – це допоможе зміцнити у дитини впевненість у власних силах.
2. Уникайте повторів слів «ні» і «не можна».
3. Говоріть стримано, спокійно і м’яко.
4. Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
5. Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги.
6. Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
7. Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня: час прийому їжі, виконання домашніх завдань і нічного відпочинку повинний відповідати цьому розпорядкові.
8. По можливості, уникайте надмірних скупчень людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, у ресторанах тощо чинить на гіперактивну дитину надмірно стимулюючий вплив.
9. Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером, уникаючи неспокійних і гучних друзів.

Дотримуючись цих правил поведінки, ви зможете дещо скоригувати емоційний стан своєї дитини, зробити ваше спільне життя більш спокійним, змістовним та конструктивним. Головне, не опускати руки на середині шляху, пам’ятаючи, що навіть тимчасова невдача є нічим іншим, як необхідною сходинкою на шляху до головної мети.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

1. Проявляйте інтерес до навчання дитини (розмовляйте про відносини у школі, вивчайте підручники, читайте книги дитини тощо).
2. Не лякайте труднощами, які можуть виникати під час навчання.
3. Не підміняйте собою вчителя (не вимагайте від дитини більше, ніж їй задано; не надавайте суперечливі з учителем знання та вміння).
4. Контролюйте час (не більше 2-х годин підготовки уроків або з перервою 30-40 хв перед наступним періодом розумової роботи) і якість виконання домашнього завдання (спільно вирішуйте важкі ситуації, але не замість дитини).
5. З повагою говоріть про школу, вчителів, однокласників у присутності дитини та з нею.
6.Обговорюйте життєві плани та мрії, визначайте їхній зв'язок із результатом навчання.

7. Особистим прикладом стимулюйте дитину до навчання (розповідайте про цікаві та повчальні історії зі свого шкільного життя, показуйте збережені фотографії, грамоти, атестати та дипломи).
8. Вислуховуйте думки та власні відчуття дитини про навчання, емоційно підтримуйте її.
9. Створюйте умови захищеності та любові для почуття впевненості та безпеки дитини під час навчання.
10. Спілкуйтеся із вчителями, показуючи дитині зацікавленість у її дільності (успішності, спілкуванні, поведінці).
11. Обговорюйте з дитиною позитивну інформацію, яку принесли з батьківських зборів, а про негативну (залежно від її характеру та ступеня правопорушення) можна промовчати або у спокійно з‘ясуйте думку дитини.

12. Дозвольте дитині спілкуватися поза школою з однокласниками та друзями, не забороняйте спілкування з ними вдома