Відтепер дізнатися потрібну інформацію про виплати для внутрішньо переміщених осіб, допомогу по безробіттю та іншу соціальну підтримку українці можуть зателефонувавши нам на гарячу лінію

0 800 33 18 34.

Графік роботи гарячої лінії: щодня з 8:00 до 22:00.

Дзвінки з номерів українських мобільних операторів безоплатні.

Нагадаємо, що минулого тижня в Дії зʼявилася комплексна послуга для ВПО, якою скористалися вже понад 100 тисяч українців.

Діліться телефоном із тими, кому необхідна допомога з послугами для ВПО. Продовжуємо підтримувати українців і цифровізувати країну разом.

Вдячні партнерам А-Банк та Binotel, які допомогли запустити гарячу лінію в стислі терміни.

Що робити якщо почули сирену

Це знак: «Увага всім!». Державна служба надзвичайних ситуацій пояснює, що треба робити, якщо ви почули сирену:

• швидко йдіть до найближчого укриття. Увімкнути телебачення або радіо (можна на смартфоні), або відкривайте сторінки офіційних державних каналів. Вони інформують про те, що сталося, протягом п’яти хвилин після сигналу;
• виконуйте почуті інструкції;
• сповістіть про почуте сусідів чи знайомих та при необхідності надайте їм допомогу.

У випадку надзвичайної ситуації телефонуйте 101.

Якщо ваш будинок або квартира знаходиться в зоні збройних зіткнень, краще зміцнити вікна - наприклад, клейкою плівкою щоб уникнути розльоту уламків скла та закрити вікна мішками з піском, або масивними меблями.

Що робити під час артобстрілу системами залпового вогню (наприклад, «Град»)

Міноборони пояснює, сам снаряд, як і залп установки, можна помітити та завчасно зреагувати. Візуально, вдень — це димний слід від ракети, вночі - яскравий спалах.

СБУ радить, організувати постійне спостереження та завчасно визначити де, у разі чого можна сховатися. Після сигналу спостерігача є декілька секунд щоб це зробити.

Ховатися краще в бомбосховищах. Якщо ні, то у підвалах або у інших заглиблених приміщеннях. Місця в них краще обирати біля несучих стін та недалеко від вікон, або дверей - щоб можна було швидко вискочити, якщо снаряд попаде в будинок.

Якщо обстріл застав вас у наземному транспорті, негайно зупиніть його (або вимагайте цього від водія), відбігайте від дороги в протилежному напрямку від багатоповерхівок та промислових об’єктів, лягайте на землю та очима шукайте більш надійне укриття поруч з вами.

Виходити із укриття треба не раніше, ніж за 10 хвилин після закінчення обстрілу. Бо після залпу зазвичай ведеться корегування вогню або зміна позиції. Тож, цей залп може виявитися не останнім.

Що робити під час артобстрілів

Артилерійський, мінометний обстріл, або авійційний налет - в СБУ радять не залишатися у під’їздах. Також не треба ховатися під арками та у підвалах панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. Автозаправки, автівкі, словом, все, що може вибухнути — теж ні.

Якщо не встигли добігти до бомбосховища, а обстріл розпочався - негайно лягайте на землю. За будь-який виступ, у невелике заглиблення. Підійдуть, наприклад, міцні бетонні конструкції, широкі труби водостоку, канави. Щоб уберегтися від баротравми (травми від надлишкового тиску), треба закрити вуха та відкрити рот.

Після обстрілу завали самостійно розгрібати не треба - дочекайтеся аварійні і рятувальні служби.

Що робити під час обстрілів стрілецькою зброєю

Ховатися в закритому приміщенні, наприклад, у ванні. Або хоча б лягти та прикритися чимось, що завадить пораненню від уламків від куль. Якщо це неможливо і ви потрапили під обстріл на вулиці, СБУ радять впасти на землю і закрити голову руками. Краще, якщо ви сховаєтеся за якимось виступом - тротуар, канава, бетонна урна. Але не треба для укриття використовувати споруди на кшталт кіосків або автівок — СБУ попереджають, вони часто стають мішенями.

Лежати треба в позі ембріону та ногами у бік стрілянини. Підніматися можна не раніше ніж за п’ять хвилин після того як вщухне стрілянина.

Дотримуємося правил безпеки! 

Дотримуйтесь їх і повторюйте зі своїми дітьми:

- не віддавай свої документи незнайомим людям за жодних обставин;

- довіряй тільки близьким знайомим (батькам, родичам, друзям, сусідам, вчителям);

- завжди шукай компанію, не переміщуйся наодинці, а найкраще – завжди перебувай у супроводі знайомих дорослих;

- не погоджуйся на пропозиції незнайомих людей;

- не ігноруй звуки сирен, сигналів про повітряну чи іншу тривогу;

- не погоджуйся на розлучення з близькими, не довіряй тим, хто говорить, що є безпечне місце для дитини, але дорослим там перебувати не можна.

Намагайся зберігати спокій. Так ти зможеш ясно мислити, а також підтримати своїх близьких!

 У разі порушення твоїх прав звертайся за допомогою лише до офіційних органів та установ (за телефоном 102 або 116 111), людей, які мають знаки розрізнення (форма, бейджі, спецжилети), посадових осіб державних органів влади: поліцейських, рятувальників, медиків, працівників соціальної сфери, представників спеціалізованих громадських організацій.

Нехай ці свята наповнять серця світлими почуттями віри, надії і любові!

Бажаємо, щоб незламна віра додавала сил, справжня любов наповнювала гармонією, райдужна надія освічувала життєвий шлях, а Великодні дзвони, духмяна паска та писанки принесли в оселі МИР, злагоду, світлу радість!

Пам'ятаємо про правила безпеки під час воєнного стану! Бережимо себе та рідних!

З любов’ю до УКРАЇНИ разом до ПЕРЕМОГИ!

Сьогодні психологи – це фахівці, які лікують душі тим, хто цього потребує! Ваші поради дають можливість знаходити кожному ті інструменти, які допомагають стати психологічно стійкішим, порозумітися з рідними, близькими, оточенням,  підтримати їх, знайти у собі сили допомагати іншим, особливо під час воєнного стану!

Колеги, бажаємо вам мирного неба над головою, міцного здоров’я, натхнення, віри у майбутнє та професійних здобутків!

Нехай  у ваших родинах панують мир, злагода та любов!

Кожен своєю працею допомагає українцям вистояти та наближає УКРАЇНУ до ПЕРЕМОГИ!

У важкий для нашої країни час фахівці Відділу соціальної роботи по Індустріальному району міста Харкова Харківського міського центру соціальних служб "Довіра" долучаються до допомоги найвразливішим верствам населення, підтримують мешканців району.

На жаль, у зв’язку з повторним пошкодженням будинку в приміщенні якого розташовано Відділ, тимчасово було припинено видачу гуманітарної допомоги від соціальних партнерів.

Але спеціалісти не склали рук, адже допомога це головне в нашій справі.

За ініціативи співробітниці Відділу та її чоловіка, починаючи з поточного тижня Відділ надає адресну гуманітарну допомогу в районі. Всі хто звертаються за харчовими наборами, мають залишити свою адресу та контактні дані для зв’язку. Звичайно також було повідомлено сім’ї, які є отримувачами соціальних послуг.

Тепер за можливості в умовах воєнного стану, планується доставка харчових наборів за місцем проживання родин. Перші десять наборів було передано сім'ям вже цього тижня.

Дякуємо за ініціативність нашим співробітникам!

Надання безкоштовної допомоги малечі у цей нелегкий час стало можливим завдяки тісній співпраці Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» з Благодійною організацією «Благодійний фонд «Заради життя» та Фондом «Професійний розвиток Харкова». 

Підтримка батьків з дітьми, які на сьогоднішній день змушені майже цілодобово перебувати у харківській підземці – дуже важлива і корисна справа, яка потребує не лише щирого бажання допомагати іншим, а й неабиякої сміливості і самовідданості. Кожен, хто вирішив взяти на себе цю благородну місію, заслуговує на самі теплі і щирі слова подяки, адже саме ці люди щодня і щохвилини роблять свій неоцінений внесок у спільну справу – допомогти і підтримати сім’ї з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» щиро дякує БО «БФ «Заради життя» та всім небайдужим людям, які попри всі труднощі на даний час, долучилися до збору коштів і придбання товарів для дітей. Також висловлюємо щиру вдячність представникам Фонду «Професійний розвиток Харкова», який працює у рамках реалізації проєкту «Спільно. Для молоді» разом з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) за швидку та скоординовану доставку безкоштовної допомоги дітям в укриттях.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskij

Instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб "Довіра" продовжує сприяти у наданні гуманітарної допомоги родинам, які в умовах війни опинилися у складних обставинах і потребують допомоги, що їм є вкрай необхідною у ці складні часи. Завдяки співробітництву з Товариством Червоного Хреста та волонтером Романом Лук'яновим стало можливим надати допомогу харчовими продуктами, гарячими стравами, засобами гігієни, канцелярським приладдям мешканцям нашого району, які найбільше постраждали від обстрілів. Люди були дуже вдячні за допомогу, говорячи про необхідність і важливість нашої роботи у таких непростих обставинах.

У цей надзвичайно складний воєнний час спеціалісти Відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра" намагаються надавати допомогу особам, які цього потребують, залучаючи соціальних партнерів. Зокрема, співробітництво з підприємством "Салтівський м'ясокомбінат" дало можливість надати гуманітарну допомогу у вигляді наборів продуктів харчування особам похилого віку, яким дуже складно в умовах війни, коли лунають постріли, покидати свої домівки у пошуках продуктів для забезпечення власних найнеобхідніших потреб. Приємно, що є небайдужі люди, готові допомогти тим, хто цього потребує. Висловлюємо щиру подяку нашому соціальному партнеру за можливість зробити життя кращим!

Однак психіка не може працювати в цьому режимі постійно. Це дуже енерговитратно для організму. Психіка перетравлює всі події і поступово повертає до звичного життя з поправкою на нові обставини. Подібна ситуація виникає у людини, яка зламала ногу. Їй доводиться носити гіпс кілька місяців, але життя триває. Вона повинна організовувати побут так, щоб можна було жити з поправкою на травму. Те ж саме і під час війни. Якщо людина в умовно безпечному місці, вона повинна повернутися до життя, але з поправкою на ситуацію в країні.

Ознаки, що вказують на вихід з режиму виживання:

• виникають думки про майбутнє. На початку війни люди могли планувати лише на кілька годин. Зараз ті, хто живе або переїхав у відносно спокійне місце, можуть і хочуть планувати на кілька днів вперед;
• з’являються різні емоції. Коли людині потрібно вижити, вона відключає емоції і навіть частково сенсорне відчуття. Людина не до кінця відчуває біль. Але зазвичай через місяць у неї відбувається процес розморожування. Вона поступово починає переживати через дискомфорт у тілі або нарешті має можливість поплакати;
• сльози – це добре. Не потрібно заспокоювати людину або зупиняти. Це тягар, який нарешті можна зняти з себе. Однак причиною для сліз можуть бути непередбачувані речі. Наприклад, моя знайома довгий час жила у місті під окупацією. Вони не могли придбати корм для домашніх улюбленців. Після переїзду в інше місце вона зайшла в зоомагазин. На полиці побачила необхідний корм. У цей момент вона вперше за весь період війни розплакалася;
• кращий сон. Людина не відразу почне спати всю ніч. Спочатку збільшиться тривалість інтервалів сну. Він буде не поверхневим, а глибоким. Людина вже не буде зриватися серед ночі з бажанням бігти кудись;
• з’являється апетит. Стрес спочатку може викликати недоїдання, а потім переїдання. Однак згодом почуття голоду і апетиту врегулюються. Людина зможе чітко назвати, що їй хочеться з’їсти і коли.

Уявіть, що йдете довгим неосвітленим коридором. Робите крок і навколо запалюються лампочки. Так і з виходом з режиму виживання – ви робите крок і вам хочеться будувати майбутнє, ще один – виникає бажання, як завжди, випити кави вранці або піти на пробіжку. Так ви поступово відновлюєтеся і фізично, і психологічно.

Головне правило – не змушуйте себе і не прискорюйте процес адаптації. Перш ніж зробити щось, запитайте себе: ти дійсно цього хочеш? Інакше ви витратите більше сил, ніж отримаєте.

Якщо ви не готові повертатися до фізичної активності, не змушуйте себе. Ви не готові. Має з’явитися внутрішнє гаряче бажання одягнути форму й кросівки і піти на тренування.

Спробуйте почати з малого. Якщо до війни ви проходили 10 км щодня, то сьогодні пройдіться хоча б 1 км. Це вже ваша перемога. Наступного дня збільште дистанцію хоча б на 100 м.

Є психотерапевтична метафора: у стані переживань людина рухається у ритмі танцю – два кроки вперед, один – назад. Потрібно до всього звикати поступово, а організм вам сам буде вказувати дорогу. Якщо ви прокинулися вранці, захотіли каву з молоком і прогулянку в парку, дайте це собі.

Шановні друзі, мешканці Слобідського району та нашого улюбленого міста Харкова! Сподіваємось, що вже дуже скоро буде наша перемога та ми з Вами зустрінемось і будемо працювати й далі, вирішуючі всі Ваші нагальні питання, допомагати та підтримувати Вас!

Сайт: dovira.kh.ua

Facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Іnstagram: slobidsky_csssdm