З членами родин проведено профілактичні бесіди, попереджено про відповідальність за життя та здоров'я дітей, наслідки невиконная батьківських обов'язків, проведено бесіди, направлені на профілактику домашнього насильства та жорстокого поводження з дітьми. Триває спільна робота.

О котрій? З 10:00 до 11:30.

На вас чекають виступи представників міністерств та громадських організацій про практичні можливості у різних сферах. Також ви матимете змогу поставити запитання. На них відповідатимуть працівники Офісу Омбудсмана.

Зареєструватися можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdJKrw-Jnh-XNxElalywemNdceekkySKa6QiIfDkOesFtjoaw/viewform

Перед початком заходу на Вашу електронну адресу відправлять детальну програму та посилання для підключення через Zoom.

Ініціатива реалізована за підтримки Благодійної організації «Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та Агентства ООН у справах біженців в Україні.

Якщо Ви маєте додаткові питання, зверніться на електронну пошту: polnikovaoksana79@gmail.com.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Батьки зобов’язані звернутись до Державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) для проведення державної реєстрації народження дитини не пізніше одного місяця з дня народження малюка.

У разі неможливості батьків з тих чи інших причин зареєструвати народження дитини, реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.

Разом із заявою про державну реєстрацію народження подаються оригінали чи копії наступних документів до державного органу реєстрації актів цивільного стану:

• паспортів, що посвідчують особи батьків;
• паспорта, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою;
• документа про шлюб батьків у разі реєстрації шлюбу компетентним органом іноземної держави.

Підставою для державної реєстрації народження дитини є один із наступних документів:

• медичний висновок про народження;
• медичне свідоцтво про народження;
• медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу;
• лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;
• медичний документ, виданий уповноваженим органом іншої держави.

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому переліку, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження.

Так, для отримання свідоцтва про народження дитини, яка народилася на ТОТ, необхідно подати до будь-якого суду заяву про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, а разом з нею належні докази. Судовий збір за подання таких заяв до суду не стягується.

Заява подається батьками дитини чи іншими заінтересованими особами. Для отримання свідоцтва про народження заявник подає до будь-якого відділу ДРАЦС копію рішення суду про встановлення відповідного факту та паспорт.

Для проведення державної реєстрації народження дитини документи подаються до:

• Відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
• Виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
• Центрів надання адміністративних послуг.

Також подати заяву можливо онлайн на сайті: https://diia.gov.ua.

Підставами відмови у державній реєстрації народження дитини можуть бути:

• державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України;
• державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану;
• з проханням про державну реєстрацію звернулася недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

Пам’ятайте! Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 17 до 53 грн (стаття 2121 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

1. Сумніви в собі.   

Дитина, яка виросла в постійному порівнянні, не буде відчувати себе собою. Замість «мені добре» в неї буде лише «я гірший/кращий за інших», що заважає їй насолоджуватися моментом і приймати себе.

2. Гра в одні ворота. 

Ми часто говоримо: «Дивись, як Сашко добре вчиться», але при цьому ігноруємо, коли йому важко. Це призводить до того, що дитина запам’ятовує протиріччя, і в майбутньому може нагадати вам про них.

3. Прагнення до того, що є в інших. 

Постійні порівняння змушують дитину відчувати, що їй чогось не вистачає. Дорослі, які отримують такі установки в дитинстві, можуть страждати від постійного тиску і невдач.

4. Комплекс неповноцінності. 

Коли дитина порівнює себе з більш успішними, у неї формується невпевненість у своїх силах. Це може вплинути на її здатність приймати виклики та випробовувати нові можливості.

5. Культура нетерпимості. 

Порівняння можуть призвести до приниження інших, що стає основою для расизму та інших форм дискримінації. Розвиваючи комплекс неповноцінності, дитина вчиться не поважати людей, які відрізняються від неї.

Виховання без порівняння допомагає дітям рости впевненими, щасливими і такими, що вміють цінувати як себе, так і інших! 

Нагадуємо про сервіси у Дії:

Консультація з усиновлення дитини

https://diia.gov.ua/.../konsultaciya-z-usinovlennya-ditini

Усиновлення: Реєстрація кандидатом

https://diia.gov.ua/.../usinovlennya-reyestraciya-kandidatom

Усиновлення: Продовження кандидатства

https://diia.gov.ua/.../usinovlennya-prodovzhennya...

Усиновлення: Зняття з обліку

https://diia.gov.ua/services/usinovlennya-znyattya-z-obliku

Прийомні батьки, батьки-вихователі: реєстрація кандидатом

https://diia.gov.ua/.../prijomni-batki-batki-vihovateli...

Опіка, піклування над дитиною: реєстрація кандидатом

https://diia.gov.ua/.../opika-pikluvannya-nad-ditinoyu...

Стати другим з батьків-вихователів чи прийомних батьків

https://diia.gov.ua/.../stati-drugim-z-batkiv-vihovateliv...

Зробимо усе, щоб діти мали родину!

Тому ми не зупиняємося та продовжуємо надавати соціальні послуги всім, хто до нас звертається відповідно до потреб та межах компетенції організації.  При спілкуванні з отримувачами послуг, на особистих консультаціях або під час відвідування родин за місцем проживання, працівники Відділу разом з родиною аналізують життєву ситуацію, розглядають можливі шляхи вирішення тих чи інших питань. Відповідно до ситуації до роботи з родинами залучаються й соціальні партнери.

Нагадуємо, що у разі потреби, за консультацією, Ви маєте можливість звернутися номером телефону: 068-066-21-88 або безпосередньо у приміщені Відділу за адресою:  м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 11

Фахівці Відділу соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» постійно проводять заняття з членами родин, які зазнали моральних та психологічних травм в наслідок військових дій.

Найбільш дієвим методом психосоціальної підтримки є заняття з елементами арт-терапії, а саме : робота з пластичними матеріалами, ниткографія, малювання кавою, сіллю, вином, аквареллю, тощо.

Для багатьох постраждалих від війни пережиті травми настільки глибокі, що їх важко або навіть неможливо передати словами. Мистецька діяльність допомагає вийти за межі мовних обмежень і почати процес самовираження через символи, кольори, форми.

Заняття з арт-терапії допомагають постраждалим від військових дій впоратися з пережитими травмами, знайти внутрішні ресурси для відновлення і продовжити життя в нових умовах, зцілити не лише тіло, але й душу, повертаючи відчуття внутрішньої рівноваги та миру.

На базі Відділу соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» працює група взаємопідтримки для жінок та дітей в рамках якої проводяться заняття з елементами арт-терапії. Для консультації та запису на заняття цієї групи звертайтесь до Відділу за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 46, 5 поверх або за телефоном : 725-34-48.

Всі сім’ї, яким була надана благодійна допомога, знаходяться на обліку Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра», як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах. Отримання продуктів харчування першої необхідності стало можливим завдяки багаторічній співпраці Відділу та Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги».

Благодійну допомогу отримали найбільш вразливі верстви населення, а саме:

• внутрішньо переміщені особи;
• малозабезпечені родини;
• особи та діти з інвалідністю;
• багатодітні сім’ї;
• опікунські родини;
• одинокі батьки і матері;
• сім’ї, в яких є випадки домашнього насильства.

Напружена ситуація в Україні і в місті Харкові зокрема, пов’язана з постійними обстрілами, негативно впливає на всіх жителів нашого міста і країни в цілому. Щоденні сигнали повітряної тривоги, руйнація житлових будинків внаслідок авіаційних ударів, стрімкий ріст цін на продукти першої необхідності, відсутність постійного місця роботи у одного або відразу у обох батьків. Все це сприяє підвищенню рівня загального стресу, появі різноманітних захворювань у дітей і дорослих, а також виникненню інших негативних явищ у суспільстві.

З огляду на складну ситуацію, яка склалася у м. Харкові з початку повномасштабної війни, за сприяння Відділу, представники Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги» надають постійну підтримку і посильну допомогу сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Цього разу до продуктових наборів увійшли наступні товари першої необхідності:

• декілька видів круп;
• консерви;
• макаронні вироби;
• соняшникова олія;
• чай;
• тушонка;
• паштет;
• згущене молоко;
• вівсяні пластівці;
• сухий суп;
• цукор;
• солодощі.

Також в рамках реалізації проекту родинам були надані професійні консультації психолога та соціальних працівників.

«Я сама виховую трьох неповнолітніх дітей. Нещодавно отримала статус багатодітної сім’ї – у травні цього року в мене народився третій син, – розповідає Ірина, одна із отримувачок благодійної допомоги, родина якої знаходиться на обліку Відділу як така, що перебуває у складних життєвих обставинах. – Зараз я знаходжуся у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому не маю можливості працювати. Діти потребують не тільки постійного нагляду і виховання, а й чималих коштів. Фінансово мені допомагають мої батьки, які проживають окремо, але цього все одно не достатньо для нашої великої сім’ї. Ми дуже вдячні за проявлену увагу і надану допомогу продуктами харчування, адже зараз вони коштують чималих грошей. Навіть купуючи самі дешеві продукти, нам на місяць потрібна досить значна сума на проживання, тому благодійна допомога продуктовими наборами – це саме те, що нам так зараз потрібно».

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» висловлює щиру вдячність Харківському обласному благодійному фонду «Соціальна служба допомоги» та всім спонсорам, причетним до надання благодійної допомоги, а також за проявлену увагу і постійну підтримку сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Що потрібно для розвитку самостійності:

- усунути помилки в системі виховання;

- налагодити довірчі відносини з дитиною;

- побудувати систему мотивації; 

- використовувати правильні техніки спілкування з дитиною.

Спілкування з дитиною, яке допомагає їй розкрити свою самостійність:

- розширення меж її особистого вибору;

- похвала і заохочення за зроблене;

- відкриті запитання в діалозі, які стимулюють її до роздумів і прийняття власних рішень.

Фрази, які стимулюють дитину до самостійних дій:

- «Я тобі в цьому довіряю»: дитина відчуває не пряму вказівку, а те, що їй виявили довіру; розуміє свою відповідальність;

- «Я впевнена(ий), що ти з цим гарно впораєшся»: дитина вірить в свої сили і відчуває натхнення;

- «Давай зробимо один одному сюрприз»: дитина включається в гру, готова зробити щось заради захоплюючого процесу; зацікавлена відповідним сюрпризом;

- «Я буду тобі дуже вдячна(ий)»: дитині дуже важлива щира вдячність батьків; включається відповідальність у виконанні;

- «У мене є справа – це тільки для тебе»: дитина відчуває свою винятковість і важливість; готова допомагати чи робити щось, щоб виправдати очікування.

Наводимо кілька порад, за допомогою яких можна полегшити адаптацію дитини у новому середовищі:

1. За можливості розділіть новий простір на функціональні зони: місце для сну, для ігор, для їжі. Навіть у невеликих приміщеннях постарайтеся зробити так, щоб ці зони не змішувалися.

2. Відмітьте кожну зону за допомогою наліпок або малюнків. Наприклад, ложка — для кухні, ліжко — для спальні. Розмістіть у кожній зоні особисті речі дитини.

3. Протягом перших днів супроводжуйте дитину та коментуйте ваші дії. Наприклад: «Ми йдемо на кухню їсти», «Це спальня, час лягати спати».

4. Створіть позитивні асоціації з кожним приміщенням. Наприклад, перед душем співайте улюблену пісню, на кухні організуйте гру із сортування овочів за кольором із винагородою, на двері наклейте улюблені наліпки.

З цими та іншими порадами можна ознайомитися в «Довіднику безбар’єрності», який створений за ініціативи Першої леді Олени Зеленської.