Любов до себе не є егоїстичною, адже коли людина любить і дбає про себе, вона стає щасливішою і задоволенішою, здатною допомогти іншим у потрібний момент. 

Любов  до себе є важливою складовою психологічного благополуччя та задоволення життям. Коли ми любимо і приймаємо себе, ми стаємо більш впевненими в собі, здатними досягати своїх цілей та розвиватися як особистість.

Любов до себе допомагає зберігати емоційний баланс та зменшує ризик розвитку депресії та тривоги. Вона також дозволяє зосередитися на власних потребах та бажаннях, що може сприяти розвитку здорових стосунків з іншими людьми.

Однак, важливо не перетворювати любов до себе на надмірну самовпевненість та бездумну самоіндульгенцію, оскільки це може перетворитися на неконтрольований егоїзм.

Отже любіть себе на здоров’я.

Освітня онлайн-платформа Prometheus створила безкоштовний навчальний курс для внутрішньо переміщених осіб.

Він розроблений експертами громадських організацій, які опікуються правами постраждалих від війни осіб.

На онлайн-платформі зібрана корисна інформація про соціальні гарантії, юридичні консультації, медичне забезпечення, працевлаштування й освіту.

Навчальний курс допоможе внутрішнім переселенцям швидше інтегруватися у нові громади.

Він буде корисний не тільки для ВПО, а й для представників організацій, які надають допомогу, консультації та підтримку внутрішньо переміщеним особам.

Зареєструватися на навчальний курс можна, перейшовши за посиланням: https://docs.google.com/.../1FAIpQLSepl78swZb.../viewform

Які ще міфи про самооцінку існують та чому їх варто позбутися просто зараз, щоб покращити якість свого життя?

Міф 1: Завищена самооцінка — ознака нарцисизму

Високу самооцінку нерідко плутають із марнославством та нарцисизмом, розцінюють як якість виключно негативну. Але чи це так? Якщо дивитися на самооцінку як на ставлення до себе, то висока самооцінка має на увазі позитивне ставлення до себе та прийняття себе цілком і без умов. Це визнання своїх досягнень та адекватне сприйняття своїх недоліків. Якщо подумати, то саме цього прагне психотерапія.

Міф 2: Самооцінка — це щось вроджене

Самооцінка змінюється протягом життя. На неї впливають суспільство, повсякденні успіхи, стосунки з близькими людьми, самопочуття. Вона може змінюватися незалежно від зусиль та бажання людини. А може усвідомлено коригуватися, коли ми працюємо над собою і позбавляємося хибних переконань про себе.

Міф 3: Впевненість людини в собі залежить від самооцінки

Ми звикли сприймати невпевнених у собі людей як людей із низькою самооцінкою. Проте невпевненість у собі передбачає передусім нестійке ставлення до себе. Залежно від оточення та обставин людина може почуватися чудово в одній ситуації та «падати з коня» в іншій. Цілком нормально за певних обставин сумніватися в собі.

Міф 4: Самооцінка людини залежить від сприйняття навколишніх

Якщо люди поряд розумітимуть і підтримуватимуть людину, самооцінка підвищиться. Раціональне зерно в цьому є, але наші потреби належать лише нам. Якщо людина хоче почуватися краще поряд з іншими, їй насамперед варто бути уважною до своїх потреб та бажань, кордонів та стосунків. Зрештою, найважливіша людина у вашому житті — це ви самі. І найважливіші стосунки — це стосунки із собою.

Міф 5: Висока самооцінка породжує егоїзм

У здоровому егоїзмі немає нічого поганого. Навпаки. Найчастіше деструктивні прояви егоїзму властиві людям саме з низькою самооцінкою. Адже коли людині вкрай важлива оцінка оточення, вона сумнівається у своїй «окейності» і вимагає її підтвердження від інших. Саме це і сприймається як нездоровий егоїзм, начебто люди довкола повинні переконувати та підживлювати самооцінку іншого.

Чим щасливіша людина, тим менше вона фіксується на собі й вимагає такого від інших. Вона знаходиться в гармонії із собою й навколишнім світом.

Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра"

адреса: м.Харків, вул. Плеханівська, б.42, к. 45-47

т. (057) 725-26-86, 091-615-09-98

Суворі реалії сьогодення негативно впливають на психіку і дорослих, і дітей. На щастя, завдяки небайдужим людям вдається зробити багато добрих справ, які допомагають пережити страхіття війни. Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» інформує, що в нашому місті за підтримки благодійного фонду «Добрі вчинки разом» у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська дитяча клінічна лікарня № 24» Харківської міської ради для маленьких мешканців нашої громади відкрито кімнату сенсорної релаксації. Вона обладнана спеціальним інвентарем. Групові заняття розраховані для дітей з психологічним навантаженням, а індивідуальні – для малечі з неврологічними ураженнями та порушенням опорно-рухового апарату.

Для досягнення психологічної реабілітації фахівці будуть використовувати світло-, звуко-, арт- та пісочну терапію, проводити релаксаційні вправи та ігри для корекції страхів і тривоги. Також у кімнаті є масажний килимок, тренажери, сухий басейн.

Це має сприяти релаксації та дозволить активізувати різні функції центральної нервової системи, стимулювати всі сенсорні процеси, створити позитивне емоційне тло, пробудити інтерес до дослідницької діяльності, скоригувати рухові порушення, сприяти розвитку моторики. 

Приємно, що в нашому місті, незважаючи на проблеми, пов’язані з воєнними діями, з’являються нові корисні локації, які допоможуть нормалізувати стан здоров’я, покращити психоемоційний настрій маленьких містян Харкова.

Правові послуги можна отримати дистанційно або очно в бюро правової допомоги.

Так, усі військовослужбовці можуть отримати безоплатно первинну правову допомогу.

Це такі правові послуги як:

правова інформація;

консультації і роз’яснення з правових питань;

допомога у складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних).

Ті, хто мають статус учасників бойових дій, ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни можуть отримати безоплатно і вторинну правову допомогу:

захист і здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

складення документів процесуального характеру.

Система БПД надає правову підтримку щодо:

Отримання належного грошового забезпечення військовослужбовцями

Оформлення грошової допомоги у зв’язку з пораненням військовослужбовця

Оскарження рішення ВЛК, дії чи бездіяльності військової частини, органів влади

Використання належної відпустки, звільнення з військової служби

Вирішення сімейних та соціальних питань (розлучень, аліментів, спадщини тощо)

Перерахунку пенсії, інших соціальних виплат та пільг та інших правових проблем

Як отримати безоплатну правову допомогу

 Усну консультацію можна отримати у контактному центрі системи безоплатної правової допомоги: БПД: 0 800 213 103 (дзвінки у межах України безкоштовні). Номер для дзвінків з Telegram: https://t.me/+380677213103

Якщо потрібно отримати правову допомогу письмово, напишіть у телеграм-бот: https://t.me/LegalAidUkraineBot

Також можна одразу звертатися до найближчого бюро: https://bit.ly/bpd_buro

Усі сервіси системи БПД: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Контакти Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: майдан Свободи 5, "Дежпром", 6 під'їзд, 3 поверх, ліве крило, Тел. 063-956-084-31(Viber), електронна адреса: kharkiv3.kharkiv@legalaid.kh.ua

Це положення діє у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування та за умови, якщо строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року

Пенсія призначається:

• за віком – з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;

• по інвалідності – з дня встановлення інвалідності;

• у зв’язку з втратою годувальника – з дня, що настає за днем смерті годувальника;

• за вислугу років – з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року;

• якщо людина зникла безвісти, у членів її сім’ї через місяць після внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань виникає право на отримання пенсії.

Виплати призначаються:

• дітям до 18 років;

• дітям від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою, до його закінчення;

• дітям-сиротам — до 23 років незалежно від факту навчання;

• чоловіку або дружині, батькам такої людини, якщо вони є людьми з інвалідністю або досягли пенсійного віку;

• чоловіку або дружині, а в разі їх відсутності – одному з батьків, брату або сестрі, дідусеві чи бабусі годувальника незалежно від віку та працездатності, якщо вони не працюють і доглядають за дитиною годувальника до досягнення нею 8 років;

• батькам і чоловіку або дружині людини, зниклої безвісти, які не були на її утриманні. Вони мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо внаслідок такого зникнення втратили джерело засобів до існування.

Для осіб, яким призначена пенсія по втраті годувальника, передбачені наступні пільги:

• путівки до санаторно-курортних закладів з оплатою 50% вартості;

• п’ятдесят відсотків знижки на оплату квартири та плату за комунальні послуги;

• право на безоплатний проїзд усіма видами міського транспорту в межах району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення й автобусами приміських маршрутів

Тоді як жінок патріархальна модель ставить у позицію слабшої статі, на чоловіків вона накладає образ сильних та беземоційних видобувачів, які повинні заробляти більше, забезпечувати родину та завжди знати, як полагодити будь-який побутовий прилад. Чи варто згадувати, що не всі чоловіки такі – і, зрештою, бути такими не повинні.

Окрім того, чоловіча гендерна соціалізація залишає дуже мало місця емоціям та почуттям. З дитинства хлопців, які плачуть, засмучуються або виявляють ніжність, часто не сприймають серйозно та навіть принижують, адже така поведінка «не чоловіча» або «дівчача». Це призводить до того, що хлопці не вчаться правильно висловлювати свої почуття, говорити про них та розуміти себе. Звідси – депресії, серцево-судинні захворювання та у 3-4 рази вищий рівень самогубств серед чоловіків.

Не варто забувати й про агресію та фізичне насильство, до якого чоловіки вдаються набагато частіше аніж жінки. Причина цього полягає не лише в тестостероні та більшій фізичній силі, але й у тому, що такий вияв емоцій у чоловіків заохочується з дитинства. Якщо дівчат за бійки часто сварять, хлопців, навпаки, вчать «стояти за себе» та «давати здачі, як чоловік». Не дивно, що у дорослому віці вони часто махають кулаками – цю модель поведінки чоловіки засвоюють дуже рано.

Від шкідливих уявлень про гендерні ролі страждають обидві статі, тож відходьте від стереотипного мислення та сприймайте кожного та кожну як унікальну особистість, а не як набір вимог та характеристик!

У разі коли в житлових приміщеннях (будинках) зареєстровані неповнолітні діти, які залишилися без батьківської опіки (піклування), та/або недієздатні особи працездатного віку, над якими встановлено опіку, житлова субсидія призначається за заявою опікуна (піклувальника).

Субсидія може бути призначена за фактичним місцем проживання особам, які орендують житло на підставі договору найму, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію.

Житлова субсидія також може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому без укладеного договору найму (оренди) житла, у разі, коли вони є внутрішньо переміщеними особами.

У випадках, призначення житлової субсидії орендарям та внутрішньо переміщеним особам, склад домогосподарства декларується заявником під час звернення за призначенням житлової субсидії з додаванням до заяви відповідних документів, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства.

Житлова субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та за місцем її фактичного проживання.

Які документи потрібно подавати:

– заяву про призначення та надання житлової субсидії;

– декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії;

 – договір найму (оренди) житла (за наявності);

– довідки про доходи (у разі зазначення у декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, ПФУ);

– довідку ВПО;

– довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв’язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням;

– довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні;

– акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради;

– договори оренди житла в іншому місці.

Тренери пояснили присутнім значення гендерної термінології, а саме що таке «гендер», «гендерна рівність», «гендерні стереотипи», «гендерно зумовлене насильство» тощо. Разом із учасниками тренінгу вони з’ясовували причини виникнення гендерної нерівності у суспільстві, говорили про основні види гендерного насильства і шляхи їх подолання. Присутні поділилися досвідом роботи з даного питання,  поспілкувалися про проблеми насильства в Україні під час воєнного стану, виконували практичні завдання і ознайомилися з корисною інформацією про гендерне насильство, щоб застосувати отримані знання у подальшій роботі.

На завершення тренінгу учасники заповнили анкети оцінки отриманих знань, а ведучі тренінгу надали методичні матеріали з даного проблемного питання.

Викличте поліцію. Так ви не поставите під загрозу свою особисту безпеку, але дозволите спеціально підготовленим працівникам поліції вжити своєчасних та адекватних заходів для належного реагування на факт насильства та його припинення. 

Медична допомога. Коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю людини - викличте бригаду «швидкої допомоги».

Зафіксуйте побачене. Якщо у вас або у когось поруч є мобільний телефон – зафіксуйте на відео, фото усе, що відбувається. Це допоможе органам влади вірно оцінити ситуацію, дати правильну кваліфікацію та послужить як доказ при розгляді справи.

Повідомте до відповідних органів. Порадьте звернутися до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги та/або зателефонувати до телефону національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства.

Порадьте звернутися за допомогою. Коли кривдник припинив насильство та залишив місце події, запитайте у постраждалої: чи є хтось, хто їй допоможе; чи потрібна Ваша допомога, щоб подзвонити цій людині. Кожна постраждала має право на безоплатне отримання соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної, правової допомоги.

Проявіть небайдужість. Будьте готовими, що постраждала не захоче змінювати своє життя. Людина має право зробити цей вибір, а ви у силах висловити своє занепокоєння, запропонувати підтримку, направити до тих, хто може допомогти.

 Такі прості кроки – довгий, але правильний шлях до викорінення насильства в суспільстві! саме небайдужість до постраждалих осіб, включаючи дітей, допоможе їм знайти захист і допомогу, а інколи навіть зберегти життя!