З нагоди Дня міста Харкова відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб "Довіра" завдяки співробітництву з боулінг-клубом «Магніт» надав можливість дітям вразливих категорій населення на безоплатній основі відвідати цей заклад і насолодитися грою в боулінг. Приємно було бачити захоплення в дитячих очах, щасливий сміх, чути слова подяки від діток та їхніх батьків за цікаво та яскраво проведений час, тому що більшість учасників заходу відвідала боулінг-клуб уперше в житті, це для них були нові приємні враження й навички. Окрасою заходу стала можливість поспілкуватися з песиком Патроном. Хоч він і був значно більшого розміру за свого пухнастого побратима, але такий же веселий і м’якенький, що своїми дотепними жартами надавав грі ще більшої яскравості. Відділ дуже вдячний соціальному партнеру – боулінг-клубу «Магніт» – за чудовий захід, що сприяв соціалізації дітей та їхньому приємному дозвіллю!

У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», розроблено рекомендації, які допоможуть дорослим виявити у малечі симптоми стресу.

Основними ознаками стресу у дитини є:

• Зміна поведінки з однолітками: зазвичай дитина гралася в компанії на майданчику, а тепер усамітнюється в куточку.
•  Відсутність інтересу до звичних приємних речей. Наприклад, без уваги залишаються мультфільми, від яких раніше малеча була у захваті.
•  Проблеми зі сном, незрозуміла тривожність, плач без особливих на те причин.

Як діяти у таких випадках?

Заведіть щоденник самопочуття (хоча б на два тижні). Описуйте, як у дитини минув день, які плани маєте з нею на завтра.

Разом із дитиною відповідайте на запитання: «Що ти сьогодні робив?», «А що відчував?».

Навчіть дитину простій дихальній практиці для заспокоєння. Достатньо покласти руку на живіт і зробити 20 повільних вдихів-видихів.

Після пережитого на війні військові сприймають навколишній світ інакше. Тож знадобиться певний час, аби надмірне збудження, тривожність і підсвідоме очікування небезпеки минули. Для адаптації близької людини спробуйте таке:

1. Подбайте про почуття безпеки. Психіці військового потрібен час, щоб повернутися до звичного життя. Не створюйте провокативних ситуацій і «сюрпризів».

2. Якщо людина сумує, виявляє лють чи агресію, то це адресовано не вам. Це наслідки тривалого стресу і втоми. Пам’ятайте три головні правила спілкування: не жаліти, поважати, підтримувати.

3. Якщо вам складно знайти спільну мову з військовим, спробуйте переконати його звернутися до психолога.

Контент

Найкращий варіант сидіти з дитиною і РАЗОМ дивитися мультики: натискати на паузу і обговорювати те, що вона побачила, говорити про те, що добре і що погано, як могло бути інакше і які висновки можна зробити!

Але як зазвичай буває: мама посадила дитину дивитися мультик і пішла - перепочити або робити свої справи. І ми АБСОЛЮТНО не звинувачуємо нікого. Мамам буває складно і це зайва хвилинка елементарно чаю випити! Саме тому контент ДУЖЕ важливий! Ви маєте бути впевнені на 100% у тому, що дитина почерпне з мультика саме те, що не зашкодить їй і оточуючим! 

Раніше не було такої великої кількості мультфільмів. Зараз 24/7 як мінімум 3 канали транслюють мультики і не варто забувати про YouTube. І так, діти набагато з більшим бажанням сидітимуть і дивитимуться телик, а не займатимуть себе іграми, книжками, домашніми справами.

Напруга

Більшість з сучасних батьків теж виросла на мультиках! Проте, лише подумайте, яке співвідношення мультики/живе спілкування і рух було у вашому дитинстві і яке зараз.

Ви бігли дивитися улюблений мультфільм, а потім віддавали ту емоційну напругу  у хованках (чи інших активних іграх) з друзями чи батьками. А зараз Ваші діти мають достатньо активності та живого спілкування?

У багатьох батьків є проблема - не можуть вмовити дитину піти гуляти, одягатися не хоче. Або не хоче грати сам. Школярі не вміють дружити, не хочуть робити уроки.. Так, звісно, не хочуть. Цілком зрозуміло - це «легкий» дофамін, простий спосіб отримати задоволення.

Запамʼятайте: це Ваша дитина і виключно Ваша відповідальність!Хто ЗАВЖДИ дотримується цих 3 правил: обмеження за часом, сумісний перегляд і обговорення та достатнє фізичне навантаження після перегляду? Ми Вами щиро захоплюємося.

Це безпосередній та безпечний контакт, обмін досвідом та знаннями, в тому числі і тих, що поліпшують стосунки з дітьми.

Метою групи є подолання проблем між дітьми та дорослими, які виникають в результаті сьогоденнішніх обставин: переміщення, втрат, форми навчання,стресів, психологічних травм, тощо.

Щоразу Групу взаємопідтримки супроводжуватиме психологиня Центру допомоги врятованим.

Запрошуємо щоп'ятниці та за попереднім записом:
050-88-021-00 - Євгенія

Центр допомоги врятованим створений за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, за сприяння Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA), за фінансової підтримки урядів Бельгії, Франції, у співпраці з місцевими органами влади та виконавчим партнером БО МБФ "Ініціатива"

На сказ хворіють всі теплокровні тварини. Найбільш чутливі лисиці, щури, вовки, хом’яки, коти, собаки, борсуки, кажани, велика рогата худоба.
Джерелом збудника сказу є хворі тварини, що виділяють вірус головним чином із слиною. В містах джерелом збудника є головним чином безпритульні собаки. Вважається що хвора собака може переносити хворобу на 20-80 км. Від місця зараження.
Низькі температури консервують вірус. Температура 60 С інактивує його за 5-10 хвилин; 70 С миттєво. Дезінфекційні засоби діють на вірус згубно.

Зараження свійських тварин відбувається при контакті з хворими представниками дикої фауни та безпритульними собаками і котами. Свійські тварини а також людина, заражаються через укус або при обслинені пошкодженої поверхні тіла.
Симптоми захворювання: інкубаційний період різної тривалості – від 10-14 днів до 3 місяців, а іноді і до 18 місяців і залежить від наступних причин:
-  віку тварин: чим молодша тварина тим період коротший;
-  ступеня індивідуального сприйняття (1% собак та лисиць природно стійкий до вірусу сказу);
-  характеру укусу – наявність або відсутність нервово-рецепторної  зони, глибини укусу;
-  умов утримання (стомлення, голод);
-  кількість та біологічні властивості вірусу сказу, що потрапив в організм.
Клінічні ознаки вірусу сказу, що потрапив в організм найбільш вивчені у собак. Вони хворіють буйною, тихою (або паралітичною)атиповою, зворотньою та абортивною формами.
Буйна форма продовж 6-11 діб і має три стадії. У першій тварина уникає людей, ховається у темні місця або навпаки ластиться. Друга стадія – збудження або маніакальна. Третя -паралітична або депресивна.
Паралітична або тиха форма. Сказ при цій формі клінічно не супроводжується збудженням або агресивністю. На першому плані виступають швидко прогресуючі паралічі. Перебіг хвороби коротший, ніж при буйній.
Атипова форма захворювання характеризується підгострим перебігом, стадії збудження немає. Добре  виражене виснаження, атрофія моторної мускулатури та гастроентерити.
Діагностика: попередній діагноз ставиться на основі клініко-епізоотичних, патолого-анатомічних даних: кінцевий діагноз результати лабораторних досліджень.
Надійним засобом профілактики сказу є щорічне щеплення сприятливих тварин відповідними вакцинами. Крім того якщо тварині були нанесені покуси іншими свійськими тваринами або дикими (лиси) можливе в першу добу вимушене вакцинування проти сказу. 
Імунітет утворюється через 10 днів після вакцинації, при цьому в крові з’являється віруснейтралізуючі антитіла.
При нанесенні покусу підозрілої на сказ тварини необхідно негайно промити рану мильним розчином та звернутися до медичної установи. Тварину яка нанесла покус забивати заборонено, її необхідно ізолювати та звернутись до ветеринарної установи.

Бережіть себе!

Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб.45,46,47

тел. 0916150998

Отримувати задоволення, розвивати свої здібності і гарно проводити дозвілля дитина може лише у тому випадку, коли заняття вибрані правильно. В іншому випадку малеча буде нудьгувати, уникати занять, а згодом і взагалі перестане ними займатися. Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» підготував для відвідувачів сайту корисні поради психолога, які допоможуть батькам зробити правильний вибір у цьому напрямку.

Бажання дитини – ключовий пункт

Спочатку батькам необхідно з’ясувати справжні бажання і вподобання дитини, а не просто записати її в перший-ліпший гурток. Для цього потрібно поспілкуватися з дитиною, поспостерігати за нею, що саме їй подобається і якій справі вона присвячує вільний час.

Пастка небажання

Трапляються випадки, коли дитина відмовляється ходити на заняття після декількох відвідувань, розчаровується у своїх вміннях і бажаннях. В такому разі батькам необхідно пояснити дитині, що для отримання високого результату у будь-якій справі необхідно набути певних навичок. Запевніть її, що вона здатна подолати тимчасові труднощі, а до успіху потрібно йти наполегливо, крок за кроком.

Як допомогти дитині зрозуміти свої бажання?

Інколи дитині надто складно зрозуміти, що їй дійсно подобається, чим би їй хотілося займатися на постійній основі. Деяким дітям навпаки, взагалі нічого не подобається і їм нічого не хочеться. Для виявлення дитячих здібностей батькам потрібно протягом деякого часу пропонувати дитині вибрати з двох один вид діяльності:

• малювати або грати у м’яч;
• кататися на роликах або ліпити із пластиліну;
• збирати конструктор або займатися боротьбою;
• гуляти на вулиці або грати у шахи;
• читати книги або танцювати.

Простежте уважно, які саме заняття найчастіше обирає дитина – так ви зможете разом із нею підібрати найбільш підходящий варіант.

Спочатку покажіть, а потім запитуйте

Коли дитина не знає, які заняття їй до душі, або вагається у своєму виборі між декількома варіантами, необхідно показати їй все на практиці. Замість довгих розповідей і обговорень краще віддати її на пробне заняття за декількома напрямками. Так вона зможе дізнатися певні деталі і зможе зробити більш обдуманий і зважений вибір.

Коли дитина нічого не хоче

Досить часто трапляється так, що дитина зовсім не має бажання відвідувати будь-які гуртки. В такому випадку батькам слід детально розібратися у ситуації – чому вона сторониться обрати і займатися улюбленим хобі. Інколи причиною такої поведінки є надмірна завантаженість – школа або дитячий садок, додаткові заняття зі шкільних предметів чи велика кількість домашніх завдань. Деякі діти досить важно адаптуються до нових умов – проявляють сором’язливість, нервують, стають скутими. В такому випадку батькам краще звернутися за допомогою до фахівця – тренера, педагога чи психолога, який допоможе розібратися у ситуації і знайти правильний вихід із неї.

Поради психолога для гіперактивних дітей

1. Найбільш корисними є плавання, легка атлетика, акторська майстерність, ліплення із пластиліну, музика, велоспорт, теніс, танці.
2. Не рекомендованими є будь-які види боротьби, футбол, гуртки мнемотехніки або швидкого читання, шахи.

Поради психолога для сором’язливих дітей з труднощами у спілкування

1. Найбільш корисними є різні види боротьби, футбол, баскетбол, волейбол, малювання, вокал, танці.
2. Не рекомендованими є плавання, фігурне катання, велоспорт, гуртки на зразок «еврика».

Шановні батьки! Інколи дитина не хоче слухати поради батьків чи психолога. У такому випадку можна м’яко наполягти на певному варіанті, але без зайвого тиску. Батькам також слід час від часу переглядати разом із дитиною перелік гуртків, бо він, як і інтереси дитини, змінюються.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Отже, якщо з певних причин людина не може самостійно наважитися на прийом у психолога, спробуйте таке:

1. Поговоріть з близькою людиною наодинці в тихому місці. Оберіть час, коли вона максимально розслаблена і спокійна.

2. Розкажіть, що саме вас непокоїть, і наведіть конкретні приклади. Адже людина може не усвідомлювати, що має проблему.

3. Будьте терплячими й не засуджуйте. Людина може все заперечувати та захищатися. У такій ситуації не ображайтеся й обережно підбирайте слова. Скажіть, що ви хвилюєтеся за неї.

4. Поділіться власним досвідом щодо прийому у психолога чи досвідом друзів, якщо такий є.

5. Розкажіть про конфіденційність. Професійний психотерапевт ніколи й нікому не розкаже того, чим поділиться з ним пацієнт.

6. Допоможіть знайти спеціаліста.

7. Запропонуйте іншу практичну допомогу: посидьте з дітьми чи допоможіть із хатньою роботою, поки людина буде у психолога. Або сходіть з нею на прийом.

У випадку, якщо людина все ж відмовляється від професійної допомоги, просто будьте поруч, слухайте та підтримуйте її, а також за можливості допомагайте з побутовими справами

Всі отримані дані опрацьовують фахівці аналітичного відділу. Така взаємодія з родичами зниклих осіб прискорює пошукову роботу.

Повідомити додаткові факти про зниклих безвісти у будні дні можна за номером гарячої лінії: 0 800 339 247 або ж особисто Уповноваженому за телефоном: (099) 792 01 26.

У вихідні можете надсилати повідомлення у Viber і Telegram за номером: (095) 896-04-21.

Середа 16.08.2023
11.00 - Тематичний інтенсив "Види насильства та як їх ідентифікувати?"

14.00 - Творчий воркшоп для дітей
16.00 - Тренінг з розвитку лідерських якостей 
18.00 - Українська мова

Попередній запис за телефоном: 095-796-52-29