«Я рада, що ти в мене є»

Цю фразу потрібно говорити своїй дитині регулярно, Бажано не лише вимовляти, а й фізично підтверджувати свої слова обіймами чи поцілунками. Багато дітей не відчувають своєї винятковості. А потрапляючи у суспільство, починаються конфлікти чи виникає нерозуміння. Тому дитині важливо знати, що вона для своїх батьків – це найголовніше.

«Дуже дякую»

Слова подяки – це найпростіше, що може сказати доросла людина. Як показую практика, старання власних дітей багато батьків намагаються не помічати або не беруть до уваги. У результаті дитина втрачає власну значущість.

«Я тобі довіряю»

Довіра грає ключове значення у вихованні. Багато дітей стикаються з ситуацією, коли вони не можуть розповісти своїм батькам про секрети або свої плани. Подібну проблему не варто недооцінювати. Якщо дитина перестає довіряти своїм батькам, вона ніколи не буде з ними ділитися особистим. Все це залишить відбиток надалі, адже своїм батькам навіть у зрілому віці не довірятиме. Довірчі стосунки треба налагоджувати із самого дитинства.

«Ти в мене дуже розумний»

Не всі діти мають гарні знання або навички. Найгірше, що батьки не розуміють морального стану своєї дитини. Діти чудово розуміють свої слабкі місця чи проблеми. Також на їхню адресу часто звучить критика, яка залишає свій слід. Завдання батьків – підтримувати свою дитину та говорити хороші слова.

«Я тобі вірю»

Ще один раз варто порушити питання довіри. Дітям важливо відчувати, що їм вірять і навіть дослухаються до їхньої думки. Якщо цього немає, про нормальні стосунки не може йтися.

Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов'язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

• створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
• безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
• нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
• нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
• безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
• необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).
Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.
Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.
Частину першу статті 237-1 КЗпП викладено в редакції, відповідно до якої відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Випереджати

І дорослі не завжди знають, як почати розмову на складну тему, а діти й поготів. Тому ставте питання першими, коли бачите, що дитина поводиться не так, як зазвичай — виглядає збентеженою, погано їсть або спить тощо. Якомога м’якше та спокійніше запитайте, що її непокоїть, про що б вона хотіла поговорити.

Знати міру

Відповідайте лише на ті питання, які дитина ставить безпосередньо. Іноді ми намагаємося якнайповніше висвітлити тему, та дитині це лише ускладнює сприйняття інформації.

Зважайте на вік

Подавайте інформацію відповідно до віку дитини — що вона молодша, то простішим та однозначнішим має бути виклад. При цьому називайте речі своїми іменами та говоріть правду — фальш діти розкушують швидко, що не сприяє довірі.

Контейнуйте почуття

Якщо говорити дитині “не бійся” чи “не сумуй”, її почуття нікуди не зникнуть, але здаватимуться нікому не потрібними та недоречними. Покажіть, що ви приймаєте та розділяєте її емоції. “Я розумію, що тобі боляче. Мені теж, але я допоможу нам із цим впоратися”, — така комунікація чесніша та ефективніша, ніж “не хвилюйся, все буде добре”.

Акцентувати на позитиві

Нагадуйте дитині, що з вами вона у безпеці, говоріть про міць армії та згуртованість волонтерів. Це необхідно для того, аби в дитини не закріпилася думка про те, що світ — це страшне місце, де нікому не можна довіряти.

Подбати про себе

Діти вкрай тонко відчувають емоційний стан близьких, і коли батьки стривожені, засмучені чи агресивні, це впливає на їхнє самопочуття. Тому для початку слід дати раду власним переживанням. Інформаційна гігієна, баланс між роботою та відпочинком, фізична активність — під час війни self care практики стають іще актуальнішими

Але, відповідно до цього законодавчого акту, вилучають особні демографічні групи населення, для яких розміри ПМ відрізняються.

Вони будуть наступними:

Для дітей до 6 років — 2272 грн.

Для категорії дітей від 6 до 18 років розраховано значення у 2833 грн.

Працездатні особи — 2684 гривні.

Особи, що втратили свою працездатність — 2093 грн.

Разом з ПМ з липня зростають: 

Індексовані суми оплати праці (така операція проводиться в межах розмірів ПМ, що був встановлений для працездатних фізичних осіб — 2684 грн).

Розміри пенсійного забезпечення за віком для осіб, що отримують мінімальну пенсію, складе 2093 грн.

Розмір допомоги з безробіття (максимальний) не може перевищити розмір 4 ПМ для працездатних осіб (10736 грн). Однак п. 3-3 Прикінцевих положень Закону за номером 1533-III, який стосується питань ЗДСС на випадок безробіття передбачає, що максимальний розмір таких виплат під час дії воєнного стану не може бути вище, ніж мінімальна зарплата на 01 січня поточного календарного року. Зараз вона складає 6500 грн.

Мінімальна гарантія аліментів для дітей відповідних груп складе: до 6 років — 1136 грн, від 6 до 18 років — не менше ніж 1416,5 грн, що відповідає половині прожиткового мінімуму для дітей відповідної категорії (2272 грн та 2833 грн відповідно).

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами теж зросте. Це — повний розмір середнього доходу на місяць (стипендії, допомоги з безробіття та інш.) жінки. Є обмеження — вона повинна бути не менше ніж 25% від законодавчо врегульованого ПМ для працездатних осіб на місяць (671 гривні).

За видачу ліцензії стягують разовий збір, розмір якого — 1 ПМ для працездатних (з 01 грудня 2022 року — 2684 гривні).

Мінімальна зарплата не зазнає змін. На 01.10.2022 року цей показник був на рівні 6700 гривень.

Під час зустрічі обговорені питання спільної роботи лікарів та соціальних працівників у напрямку профілактики раннього соціального сирітства, відмов від новонароджених, формування навичок відповідального та усвідомленого батьківства та захисту найкращих інтересів дітей.Також було обговорено проблемні питання взаємодії з вагітними жінками, які зтикнулися з незапланованою вагітністю.

Як повідомляють у Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій України, для цього достатньо перейти до відкритого Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій за посиланням: https://subsidii.ioc.gov.ua/
 
Пошук інформації у реєстрі здійснюється за адресою домогосподарства. Користувачу необхідно вказати:  
1) область, 
2) населений пункт,  
3) вулицю, 
4) номер будинку,  
5) квартиру. 
 
Після цього стає доступною інформація про те, чи призначена житлова субсидія конкретному домогосподарству, її розмір і період, на який її призначено. 
 
Слід зазначити, що субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону й розраховується: 
- на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня; 
- на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня. 
 
! Нагадаємо, відповідно до рішення Уряду компенсація за прихисток ВПО не обчислюється при нарахуванні субсидій на житлово-комунальні послуги як отриманий дохід, а отже – не впливає на розмір субсидії та не зменшує її.

Заходи інформаційної кампанії проводяться з метою сприяння розшуку дітей, які зникли безвісти, були незаконно переміщені або депортовані до російської федерації чи інших країн.

На порталі можна повідомити про дитину, яка загубилась, про злочин, скоєний проти неї. А також про факт депортації дитини, примусову зміну громадянства та документів дитини.

https://childrenofwar.gov.ua/

Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав життя, вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це незворотний закон подяки.

Не зганяй на дитину свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб. Бо, що посієш, те й зійде.

Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному під силу і, будь упевнений, для неї вона важка не менше, аніж для тебе, а можливо і більше, оскільки у неї немає досвіду.

Не принижуй.

Не забувай, що найважливіше зустрічі  людини – це її зустрічі з дітьми.

Не звинувачуй себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Звинувачуй, якщо можеш – але не робиш.

Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті та крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері й батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, віддана на зберігання.

Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів, щоб робили твоїй.

Люби свою дитину будь-якою – не талановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею – не радій, тому що дитина – це свято, яке поки що з тобою.

Так, заявку можна подати через:

• сайт «1562»: https://1562.kharkov.ua/uk/order/index/ (якщо не виходить вдома, можна прийти до найближчого «пункту незламності», де є доступ до інтернету (зв’язку);
• у разі перевантаження ліній з 1 грудня тимчасово вводиться гаряча лінія «1535»;
• за телефоном «1562» зі стаціонарного чи мобільного телефонів («Київстар», «Vodafone» - дзвінки безкоштовні, «Lifecell» - за тарифами мобільного оператора);
•  за номером телефону: (057) 760 70 62.

По екстрену медичну допомогу за відсутності електропостачання в умовах воєнного стану можна звернутися з мобільного або стаціонарного телефонів за номерами: «103», «112», «101», «102». 

Також працюють резервні номери оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги з мобільного чи стаціонарного телефонів: 

• (050) 040 03 76; 
• (050) 040 05 21; 
• (050) 040 09 34; 
• (095) 040 04 47; 
• (067) 540 13 52;
• (067) 543 13 10;
• (063) 950 93 33; 
• (093) 288 23 58. 

Для людей з вадами слуху та мови - (098) 044 81 03. 

Крім того, можна набрати номери оперативно-диспетчерської служби через:

• «Viber», «Telegram», «WhatsApp» - (050) 308 75 98;
• «Skype» - 103kh. 

Ще є можливість звернутися до пунктів постійного чи тимчасового базування бригад екстреної медичної допомоги, поліції, ДСНС, «пунктів незламності», до найближчої лікарні чи зупинити автомобіль швидкої, поліції, пожежників та попросити про допомогу.

Нагадаємо, що також контакти для зв’язку під час відключення електропостачання надали в АТ «Харківобленерго». У компанії зазначили, що щодня та цілодобово працює кол-центр:

• (057) 34 24 413;
• (067) 23 40 413;
• (063) 05 40 413;
• (050) 05 40 413.

Також у «AppStore» та «Google Play» можна завантажити мобільний додаток «Харенерго»

Цьогоріч свято актуальне як ніколи, адже українські воїни щодня, щогодини, щохвилини боронять нашу землю від ворожого війська РФ, відбиваючи атаки й проводячи наступальні операції для звільнення територій.

Тому сьогодні дуже важливо подякувати тим, хто захищає та визволяє нашу рідну землю від ворогів.