Яких правил комунікації дотримуватися при спілкуванні з незнайомими людьми?

По-перше, варто відразу розуміти, що в ситуації, коли ми на вулиці заговорили з незнайомою людиною, то ми не знаємо, на якому етапі проживання травматичної події людина перед нами: в гострому стресі, втраті, травмі тощо.

Тому в будь-якому разі, будьте щирими (це одразу відчувається) та чіткими в своїх словах. Спробуйте уникати двозначних фраз. Якщо бачите, що людина в ступорі чи вас не зрозуміла — перепитайте, чи все гаразд і чи не потрібно пояснити щось ще раз. Конкретика та реалістичність — наші найкращі друзі.

Якщо людина почала розповідати про свій досвід, послухайте стільки, скільки можете. Імовірно, вона хоче виговоритися і бути поміченою — це теж одна зі спроб адаптації до нового середовища, спосіб знайти собі місце. 

Однак, пам’ятайте, що така розмова може забрати багато сил, прислухайтеся до себе, чи готові продовжувати і маєте ресурси на неї.

Як себе поводити?

Будьте такими, як ви є. Якщо вам незручно, ви губитесь, відчуваєте страх — так і скажіть.

Уникайте категоричних суджень та висновків, які можуть додати людині сорому, страху чи вини: «А чого ж ви раніше не виїхали?», «А як же ж ви там батьків лишили?», «І ви не боїтеся за свій дім?» тощо.

Краще не говорити фрази, які можуть сприйматися як знецінення чи неправда: «Не жалійтеся», «Не перебільшуйте», «Ну он там людям ще гірше було», «Ви маєте бути сильним/ою заради дітей, чоловіка, батьків», «Я вас розумію», «Було б чого так реагувати», «Все буде добре» тощо. 

Про що краще не питати?

Не питайте про емоції: «А вам було страшно?», «А ви думали, що помрете?», «А вам було шкода лишати дім?» тощо. Таким чином ви створюєте ситуацію, в якій легко «провалитися»  в травмуючі переживання.

Не розпитуйте про деталі минулих подій, виїзду, не зупиняйтеся на чутливих моментах. Це можуть бути тригери минулих переживань, з якими ви можете не впоратися. Це робота психолога та психотерапевта за запитом клієнта.

Не питайте про плани на майбутнє. Людина перед вами у складній ситуації невизначеності, це недоречно.

Як висловити свою підтримку? 

Підтримати можна словами: «Я з вами тут, я поруч», «Ви робите достатньо», «Мені прикро, що вам зараз боляче», «Я вам співчуваю», «Ви робите найкраще з можливого», «Я вас підтримую».

Якщо раптом захочете обняти людину, обов’язково спитайте дозволу. 

Також можете поцікавитися, чи можете допомогти людині.

Авторка, психолгіня, сертифікований консультант з Позитивної психотерапії Коваль Олена

Звернутися на лінію можна анонімно, цілодобово та безкоштовно.

Цього року розпочала роботу консультаційна психологічна лінія підтримки #stop_sexтинг для дітей, що постраждали від онлайн-ризиків, сайт за посиланням: https://stop-sexting.in.ua/. Також по допомогу можуть звернутись батьки, діти яких є постраждалими в інтернеті.
У якому випадку варто звернутися за консультацією?
- якщо дитина зіштовхнулась в інтернеті з погрозами чи шантажем;
- вимаганням інтимних фото у дітей та підлітків;
- розповсюдженням приватних фото та відео неповнолітніх іншими користувачами;
- кібербулінгом.
На сайті ви також маєте змогу повідомити про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми. Портал наших партнерів Internet Watch Foundation працює як лінія звітування. Ці повідомлення допомагають захистити дітей та не допустити їхньої подальшої сексуальної експлуатації

Частини 1, 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів) викладено в такій редакції:

• Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
• Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП).

Якщо питання не йде про порушення трудових прав при звільненні, то діє загальний строк для вирішення трудових спорів - 3 місяці.
Якщо працівник з поважних причин пропустив установлені строки для звернення до суду, то відповідно до статті 234 КЗпП суд може поновити ці строки.   
У новій редакції статті 234 КЗпП вказано, що поновлення строків, пропущених з поважних причин, можливе, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст. 116 КЗпП), минуло не більше одного року. 
 

Соціальна незахищеність є однією із головних проблем сучасного соціуму. Людина не може бути впевнена у завтрашньому дні, як в фінансовому, так і в особистісному плані. Зазвичай люди захищаються від відчуття невизначеності, складаючи плани та сподіваючись на їх їх здійснення. Однак у нашому суспільстві ситуація може багато разів змінитися лише протягом одного дня, і навіть, маючи роботу, звичайна людина боїться на щось сподіватися та чогось чекати.

В умовах війського часу та фінансової нестабільності можна в момент потрапити в складні життєві обставини та опинитися за межами соціуму. Що в такій ситуації може зробити фахівець із соціальної роботи? Як правило посадові обов'язки співробітника соціальної служби визначаються стандартами, правилами та інструкціями. Однак зараз ми маємо не лише загострення "традиційних" соціальних проблем, до яких відноситься пенсійний вік, дитяча безпритульність, малозабезпеченість, безробіття, інвалідність, асоціальна поведінка і т.д. За останні роки можна спостерігати появу нових "злободенних" проблемних ситуацій: війна, повоєнна реабілітація, інформаційний вплив, ескалація конфліктів, переселення біженців. Яким же чином можливо знизити рівень соціальної напруги? Соціальна робота як професія повинна не лише бути пов'язаною з вирішенням актуальних соціальних проблем, але й працювати над їх попередженням.

Величезну кількість соціально-побутових конфліктів можна уникнути, якщо проводити регулярну профілактичну роботу в сім'ях, з особами та молоддю. Фахівці Відділу соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова ХМЦССС "Довіра" щоденно докладають максимум зусиль для стабілізації соціальної напруги в сім'ях, які мешкають в районі використовуючи різні методи соціальної роботи. В межах роботи з сім'єю викорстовують, як групові так і інідивідуалні заходи. Що надає можливість подолати або попередити складні життєві обставини.

Подбайте про першочергові потреби: фізичну безпеку, наявність харчів, питної води тощо. Відновіть режим сну. Дайте знати про свої потреби державним структурам та гуманітарним організаціям, щоб вони могли вчасно забезпечити вас необхідним.
Пройдіть медичне обстеження у сімейного лікаря, працівників мобільних бригад або будь-якого іншого доступного фахівця та дотримуйтесь їхніх рекомендацій. Тривале зневоднення, недоїдання, недосип, постійний стрес і пережиття травм та втрат можуть мати негативні наслідки для вашого фізичного здоровʼя. За неможливості візиту зверніться по безоплатну медичну консультацію до контакт-центру МОЗ України за номером 0-800-60-20-19.
Уникайте вживання алкоголю та інших шкідливих речовин. Це не допоможе забути жахіття, проте є ризик, що розвинеться залежність.

Звʼяжіться з близькими, друзями, родичами, дайте їм знати, що ви живі, обговоріть із ними свій досвід, поділіться переживаннями та почуттями. Якщо ви боїтеся, що ваші розповіді можуть їх травмувати, запитайте у них, чи вони готові почути все, що відбувалося. Найімовірніше, ви отримаєте ствердну відповідь.
Контактуйте з іншими людьми, які пережили подібний досвід, наприклад, із сусідами. Поділіться з ними інформацією про чинні «гарячі лінії» підтримки, можливості отримати гуманітарну допомогу, розклад роботи мобільних амбулаторій тощо. 
Будьте готові до змін у психічному стані: після кількох днів полегшення може настати стан спустошення, виснаження, перевтоми. Це цілком природна реакція на надмірний стрес, у якому ви були весь цей час. Організму треба дати можливість відновитися.

Зверніться по психологічну допомогу. Якщо протягом 2-3 тижнів стан виснаження, пригніченості, тривоги не проходить, потрібно відвідати консультацію у місцевих психологів, мобільних команд або зателефонувати на лінію психологічної підтримки Національної психологічної асоціації (єдиний номер з України 0-800-100-102 працює з 10:00 до 20:00 без вихідних, усі дзвінки безоплатні), або на інші «гарячі лінії».
Розпізнайте ПТСР. Після пережитого досвіду ви можете мати ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР): небажані спогади, думки, почуття, що зринають у пам’яті без вашого бажання, прагнення уникати певних місць, подій, людей, які повʼязуються з пережитим досвідом, надмірна тривога, реактивність на певні звуки, запахи тощо. У цьому випадку обов’язково зверніться до фахівців із психічного здоров’я. ПТСР є розладом, що лікується.

Зупиняйте почуття провини. Ви можете відчувати злість та ненависть, огиду тощо. Усі негативні емоції, спрямовані на ворога й окупанта, є природними і мають право на існування. Те, що з нами зробили, заслуговує на ненависть і злість. Утім, якщо ви маєте почуття провини, варто його зупиняти. У тому, що з вами сталося, винен ворог. Саме на нього й треба спрямовувати почуття.

«Гарячі лінії» безоплатних консультацій:

• Урядова «гаряча лінія» – 15-45.
• Номер організації «Людина в біді» – 0-800-210-160 (цілодобово).
• Лінія емоційної підтримки МОМ – 0-800-211-444 (з 10:00 до 20:00 щодня).
• Лінія запобігання самогубствам Ukraine LifeLine – 7333

Форма занять: онлайн.

Платформа: Zoom.

Участь: безкоштовна.

Частота занять: 1 раз на тиждень.

Зараз непрості часи для нашої країни, для кожної української сім'ї, але не забувайте про те, що захисники боронять нашу землю для того, щоб на ній продовжувалося життя! Важливою складовою повноцінного життя для людей є підтримка, з боку: батьків, друзів, чоловіка, дружини, колег, профільних фахівців тощо, вона потрібна не лише дорослим, а й малечі, особливо в умовах сьогодення! Перше заняття "Порозуміння та дружба" відбудеться 22 вересня 2022 року для дітей віком 10-11 років.

Під час заняття ми поговоримо з ними про важливе:

- порозуміння;

- добро;

- взаємодопомогу та підтримку.

Це можливість для малечі провести час цікаво та з користю, знайти нових друзів, а головне - отримати порцію позитивних емоцій!

Реєстрація дітей для участі у першому занятті за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1WzT6t2lV8CM4bbkY7sODZE1VH4TzOF9OJQTA97PJMC4/edit Вже чекаємо зустрічі з вашою знаттєлюбною дитиною!

Підстави для отримання послуги:
- у разі оформлення ID-картки вперше в 14 років;
- у подальшому у разі втрати документів або їх обміну у зв’язку  із зміною персональних даних.
За отриманням послуги можна звертатися до:
- підрозділу ДМС;
- центру обслуговування «Паспортний сервіс»;
- ЦНАП.
Вартість послуги:
- 1105 грн (у разі оформлення протягом 20 робочих днів);
- 1583 грн (у разі термінового оформлення протягом 7 робочих днів).
- у разі оформлення в 14 років вперше сплачується лише послуга оформлення закордонного паспорта.
 

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон) для державної реєстрації актів цивільного стану подається:
- паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника;
-документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Підставами для проведення державної реєстрації народження є:
- медичне свідоцтво про народження (форма N9 103/о),
- медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о),
- медичний документ, виданий компетентним суб’єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Державна реєстрація факту народження, що мало місце на тимчасово окупованій території, проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту народження на такій території, винесеного у порядку окремого провадження за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України.
Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України, незалежно від місця проживання заявника. 
Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження. Пунктом 14 глави 1 розділу ІІ Правил визначено, що у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
Якщо народжена в Україні дитина не була зареєстрована в органах державної реєстрації актів цивільного стану та через повномасштабну агресію РФ проти нашої держави вивезена батьками (одних із них) за кордон, реєстрація її народження може бути проведена в закордонній дипломатичній установі України за місцем перебування дитини на підставі одного із таких документів:
- медичного висновку про народження, сформованого в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я;
- медичного свідоцтва про народження (форма N103/0).
Свідоцтва про державну реєстрацію народження, видані компетентними органами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (відповідно до ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Такі свідоцтва не підлягають заміні на свідоцтва українського зразка і не впливають на належність дитини до громадянства України.
 

Кабінет міністрів України (КМУ) дозволив громадянам України використовувати персональні дані із додатка «Дія» за кордоном і визначив перелік країн, де це можна зробити. Про це йдеться у постанові КМУ «Деякі питання передачі персональних даних за межі України засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг» № 910 від 16.08.2022.
Українці можуть користуватися закордоном своїми електронними документами та іншими персональними даними, які зберігає та надає додаток для отримання публічних послуг за межами України. Ця інформація передаватиметься з Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.
Згідно з документом, використовувати дані з «Дії» мають право іноземні установи в державах, які дбають про захист персональних даних. 
Водночас у постанові наголошується, що персональні дані українців не можуть передаватися іноземним установам з країн, визнаних Верховною Радою державою-агресором чи державою-окупантом, або з країн, що входять до митних та воєнних союзів з такими державами.
 

Право на компенсацію матимуть громадяни України, які є: 

• власниками пошкодженого та/або зруйнованого житла;
• інвесторами у житлове будівництво, якщо вони отримали право на виконання будівельних робіт, але не ввели будівлю в експлуатацію;
• членами житлово-будівельних кооперативів, які викупили квартиру чи інше приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
• а також спадкоємці осіб усіх зазначених вище категорій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2022 № 380 затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Цією послугою можуть скористатися лише громадяни України, у яких пошкоджені:

• приватні будинки (садибні, дачні та садові);
• квартири;
• інші житлові приміщення (на які зареєстровано окреме право власності, а не в складі будинку).

Як подати заявку на компенсацію зруйнованого житла через мобільний додаток Дія?
У меню «Послуги» мобільного додатку Дія обрати пункт «Пошкоджене майно» та заповнити відповідну форму. Для цього знадобляться, зокрема:

• дані щодо пошкодженого об’єкта (тип об’єкта нерухомого майна; загальна площа нерухомого майна; адреса (місцезнаходження) нерухомого майна тощо);
• відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, фото-, відеофіксація (за наявності)
• контактні дані особи.

Якщо інформація про об’єкт наявна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, необхідна інформація про майно відобразиться автоматично. У разі відсутності такої інформації про об’єкт у згаданому реєстрі, особа матимете змогу внести інформацію в ручному режимі.
Після заповнення форми та її реєстрації можна завантажити заяву у форматі PDF або отримати її на електронну пошту.
Заяву також можна подати на Порталі Дія за тією ж схемою та особисто в центрі надання адміністративних послуг або нотаріусу.