* ЦНДПН – Центр надання допомоги постраждалим від насильства.

Через карантинні обмеження, які викликані поширенням короновірусної інфекції COVID-19, в акції прийняли участь тільки отримувачі послуг відділення кризового реагування та відділення притулку для жінок, які постраждали від насильства ЦНДПН.

Учасникам було запропоновано взяти участь у роботі «соціальної майстерні» та виготовити власноруч значоку у вигляді квітки помаранчевого кольору, який спонукатиме оточуючих приділити увагу проблемі насильства. В ході роботи використовувались заходи щодо мотивації та готовності показати суспільству проблему домашнього та гендерно-обумовленого насильства.

Після завершення майстер-класу отримувачі послуг разом зі спеціалістами ЦНДПН вийшли на вулицю для того, щоб запустити у небо повітряні кульки помаранчевого кольору. Таким жестом кожен з учасників показав своє ставлення до насильства та голосно зміг сказати «Я ПРОТИ НАСИЛЬСТВА!».

* Захід відбувся із дотриманням всіх норм,

пов’язаних із дією режиму карантину.

Подібні масштабні проблеми, такі як домашнє насильство, можна подолати лише спільними зусиллями, забезпечивши комплексний підхід до їх вирішення: попереджаючи наступні випадки насильства, притягуючи до відповідальності кривдників та надаючи якісну кваліфіковану допомогу тим, хто її потребує.

Таким чином закликаємо кожного, хто зіткнувся із насильством, не замовчувати свою проблему і не залишатися з нею наодинці!!!

Завданням заходу було обговорення психологічних проблем отримувачів послуг, виявлення причин насильства з метою підвищення потенціалу.

В ході конференції учасників було ознайомлено з поняттям токсичних відносин, обговорено та виявлено причини і наслідки насильства. Тих аспектів, на які варто звернути увагу.

Токсичні стосунки — це взаємини, що наповнені негативними емоціями: сором, страх, провина, приниження, пригнічення, контроль. Якщо говорити образно — це ніби отрута, яка накопичується і поступово руйнує людину зсередини. Згодом це призводить до того, що людина втрачає впевненість у собі, знецінює себе, боїться реалізувати свої бажання чи заявити про себе, не вміє відмовляти, не знає що їй подобається, а що ні.

Маркерами токсичності можуть бути саме наші відчуття, наприклад:

• ви почуваєтеся нещасними й пригніченими та не розумієте чому;
• ви з партнером уникаєте одне одного все більше й більше;
• відчуваєте невпевненість у собі;
• починає розвалюватися робота, і все йде не так, хоча ви докладаєте багато зусиль;
• Втрачаєте соціальні зв’язки, менше спілкуєтеся з друзями

Ознаками токсичних стосунків можуть бути такі ситуації, або вирази, які ви могли чути на власну адресу:

• пасивна агресія;
• тебе ця сукня повнить;
• я тебе не просив;
• межі приватності;
• емоційне обслуговування;
• такого не було, ти все придумала;
• дорога інвестиція.

Як бути з токсичними стосунками?

Погана новина в тому, що ви не можете змінити свого партнера. Хороша новина: можете змінити себе, що допоможе поводитися зі своїм партнером так, щоб вам було комфортно. По суті, те, що варто робити, – це спокійно, але твердо протистояти токсичній поведінці. Говоріть уголос, відстоюючи свої кордони, що дії партнера є неприйнятними.

Якщо ваш партнер відмовляється дотримуватися правил рівності й поваги, спробуйте зробити перерву в стосунках і дайте йому знати, що не будете залишатися з ним, якщо він чи вона продовжать поводитися токсично. Якщо вам у котре відмовляють змінити стосунки, краще їх припинити. Якщо ж пообіцяють зміни, але все буде повторюватися ще й ще, то поліпшити стосунки можна лише одним способом – розірвати їх.

Також з метою зняття психологічного напруження була виконана вправа «Я є, ти є, ми є…». Така робота допомогла учасникам зрозуміти свої слабкі сторони та зробити висновок над чим потрібно працювати.

Конференція допомогла кожному з учасників здобути нові знання, поглянути з іншого боку на ситуації, з якими вони вже стикалися, та знайти нові напрямки роботи. Отримані знання жінки зможуть в особистому житті.

Типові ознаки:

• психологічні: мовчазливість, скованість, односкладові відповіді на запитання;
• фізичні: заплакане обличчя, набряклі очі та обличчя загалом, незвичайні опіки, сліди укусів, забиті місця, синці, подряпини на видимих частинах тіла;
• економічні: наочні ознаки існування в злиднях (недоїдання, старий одяг тощо);

Непрямі ознаки:

• уповільнене мовлення;
• неадекватні відповіді на запитання;
• ігнорування задоволення життєво важливих потреб;
• невідповідність отриманих ушкоджень тій історії, що розповідає людина;
• безсоння;
• втрата соціальних контактів з родичами, друзями;
• неможливість пояснити свій фізичний стан;
• страх перед родичами та друзями;
• аутоагресивна поведінка — роздряпування, різання, розчісування до крові власної шкіри;
• неможливість розпоряджатися сімейним бюджетом та власними коштами;
• примушування до роботи або навчання чи заборона працювати або вчитися;
• недостатнє лікування (наприклад, невиконання вказівок лікаря), самолікування тощо.

Спілкування з постраждалими

Особа, постраждала від насильства, не завжди прямо скаже про таку ситуацію вдома. Тому, якщо у неї виявляються непрямі ознаки насильства, насамперед варто встановити діалог.

Почати розмову можна із фраз «У тебе сумний вигляд. Щось сталося?» чи «Я можу тобі допомогти?».

Розмовляючи із постраждалою особою, важливо уважно її слухати і не перебивати. Ситуація насильства може викликати відчуття сорому і страху за своє життя. Впродовж тривалого часу кривдник морально тисне на постраждалу особу. Тому важливо дати зрозуміти, що вам можна довіритися і ви готові допомогти. І особливо — що ви повна протилежність кривднику.

Правила спілкування з постраждалими:

• Не сумнівайтесь у їхніх словах.
• Не звинувачуйте їх у тому, що сталося.
• Не тисніть.
• Не змушуйте говорити.
• Не нав'язуйте своїх рішень.
• Не наполягайте на вчиненні певних дій.
• Не будьте самовпевненим(ною).

Найімовірніше, ви не знаєте усіх деталей ситуації. Найкраще залишити постраждалій особі контакти «гарячої лінії» з протидії домашньому насильству – 116 123 (анонімно, безкоштовно та конфіденційно) та дізнайтеся, де і які послуги можна отримати.

А також треба пояснити, що насильство не припиниться саме собою. Це потенційна загроза для життя та здоров'я людини та її дітей.

Рішення про застосування насильства — свідомий вибір кривдника. Постраждала людина не несе відповідальності за нього. Тому важливо розуміти це і донести до неї.

В жодному разі не ставте запитань «Що ти зробила, щоб спровокувати кривдника?» чи «Може, запросимо його на розмову?» тощо. Це може тільки ускладнити емоційний стан людини і посилити її закритість.

Якщо Ви маєте питання або Вам необхідне професійне консультування щодо випадків насильства, звертайтесь до працівників Центру надання допомоги постраждалим від насильства за телефону –093 303 03 53

Постраждалі і кривдники найчастіше називають такі причини домашнього насильства у своїх сім’ях:

• стрес на роботі;
• пияцтво;
• вживання наркотиків;
• запальний характер;
• виховна мета;
• образа

Проте реальні причини насильства зазвичай приховані.

Ними можуть бути:

• патологічні ревнощі;
• модель поведінки, засвоєна у батьківській сім’ї;
• занижена або завищена самооцінка;
• нереалізовані мрії та бажання з дитинства;
• власне самоствердження через інших людей;
• потреба у визнанні;
• психічні відхилення та захворювання;
• різні релігійні та політичні погляди;
• хронічний алкоголізм, наркоманія

Алкоголь, стрес, дратівливість до близької людини — зазвичай лише поверхові, а не справжні причини жорстокості. Проте саме вони можуть стати індикаторами, які сигналізують про небезпеку.

Якщо Ви маєте питання або Вам необхідне професійне консультування щодо випадків насильства, звертайтесь до працівників Центру надання допомоги постраждалим від насильства по телефону – 093 303 03 53

Ознаки сексуального насильства:

• проникнення в тіло іншої людини з використанням геніталій чи сторонніх предметів без її добровільної згоди;
• використання важелів економічного чи психологічного впливу, щоб примусити жертву до статевого акту;
• примусові пестощі без проникнення в тіло;
• примушування до перегляду порнографії, актів онанізму, демонстрація статевого акту;
• Статевий акт, який вчиняє повнолітня особа із дитиною у віці до 16 років, незалежно від її згоди, є сексуальним насильством щодо дітей.

Прояви сексуального насильства щодо дітей:

• дитину фотографували чи знімали оголеною на відео;
• дорослі (старші 18 років) пропонували дитині показати її/його статеві органи, торкнутись до їхніх оголених інтимних частин тіла або вступити з ними у статеві стосунки;
• дитині пропонували винагороду за те, щоб показати свої статеві органи, торкатись до оголених інтимних частин тіла дорослих або вступати з ними у статеві стосунки;
• дитину змушували вступати у статеві стосунки з дорослими та тримати це у таємниці;
• дитина отримувала непристойні пропозиції в інтернеті (на форумах, у чатах, соціальних мережах, електронною поштою тощо), по телефону або у листах;
• дорослі (окрім медичних працівників та батьків у ранньому дитинстві) торкались статевих органів дитини всупереч її волі.

Якщо Ви або Ваші близькі чи знайомі постраждали від насильства, не зволікайте, - звертайтеся за допомогою!

Також Ви завжди можете отримати підтримку у центрі соціальних служб за місцем Вашого проживання.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

наші сайти: http://dovira.kh.ua/

https://slobidsky-csssdm.business.site

facebook: https://www.facebook.com/Css.slobidskiy

Instagram: slobidsky_css

Торгівля людьми – це сукупність таких ознак:

• вербування;
• перевезення;
• передача;
• продаж;
• усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі;
• використання у військових конфліктах;
• залучення до злочинної діяльності;
• трансплантація чи насильницьке донорство;
• примус до заняття проституцією;
• рабство і ситуації, подібні до рабства;
• примусова праця;
• залучення в боргову кабалу;
• використання шантажу, погроз, насильства.

Під час перебування за кордоном треба бути пильним!

Поради, які будуть корисними перед поїздкою за кордон:

• Нікому не довіряйте Ваш паспорт. Документи, що засвідчують Вашу особу, завжди повинні знаходитись тільки у Вас.

• Якщо Ви збираєтесь працювати чи навчатись за кордоном, Вам необхідно підписати контракт. Контракт повинен бути написаний зрозумілою Вам мовою, а також містити інформацію про умови (оплата, вихідні дні, робота у святкові дні, медичне страхування), місце та час Вашої майбутньої праці чи навчання.

• Залиште вдома детальну інформацію про своє майбутнє перебування за кордоном з адресою та контактними телефонами, а також копію свого паспорта та контракту. Ми б також рекомендували залишити своє фото та адреси Ваших іноземних друзів.

• Дізнайтесь номери телефонів українських посольств та консульських представництв за кордоном та візьміть їх з собою. Якщо Ви опинились у скрутній ситуації або Вам хтось загрожує, звертайтесь до представників своєї країни, які допоможуть Вам. Якщо у країні Вашого перебування немає посольства України – телефонуйте у посольство України в сусідній державі.

• У зарубіжних країнах активно працюють неурядові організації та служби, які надають допомогу особам, що опинились у скрутному становищі. Звертайтесь до них у разі необхідності.

• Термін перебування на території іноземної держави вказаний у Вашій візі. Порушення візового режиму унеможливить Ваш наступний виїзд за кордон. Дотримуйтесь правил візового режиму!

• Пам'ятайте, що знання хоча б елементарних слів іноземної мови значно полегшить Ваше перебування за кордоном. Куди, у які організації можна звернутися у разі небезпеки: загрозі власному життю, свободі?

• Перш за все зателефонувати до посольства України або консульського представництва. Якщо у країні перебування немає посольства України – телефонувати у посольство України у сусідній державі.

• Також можна звернутися до неурядових організацій та служб, які надають допомогу жінкам, що потрапили в біду. Їх послуги, наприклад, тимчасовий притулок, допомога в поверненні додому, юридична підтримка та соціальний супровід.

Не виїздіть із країни, доки не отримаєте чіткої контактної інформації про місце, де Ви будете працювати та про безпечне й надійне місце проживання. Повідомте рідним та/або друзям про детальне місце свого перебування за кордоном, а також залишіть їм детальну інформацію про Вашого роботодавця. Поділіться цією інформацією щонайменше з трьома рідними та близькими людьми!

Довідайтеся, як убезпечити себе від потрапляння до тенет торгівців людьми – stoptrafficking.org

Отже, насильство може проявлятися у різних формах. Сьогодні ми хочемо детально розібрати, що ж таке фізичне насильство.

Фізичне насильство — навмисне завдавання фізичної шкоди іншій людині. Навіть одиничний випадок побоїв уже є насильством.

Ознаки фізичного насильства:

• побої, стусани, ляпаси, якщо їх завдають людині навмисно (незалежно від мети чи рівня алкогольного/наркотичного сп'яніння кривдника);
• знерухомлення людини, обмеження її мобільності (включно із стоянням у кутку чи зв'язуванням, прив'язуванням до предметів, замиканням у кімнаті);
• примус вживати шкідливі речовини (алкоголь, наркотики) через обман чи застосування сили;
• свідома відмова надавати хворому ліки чи медичну допомогу або ж використання неправильного дозування лікарських препаратів;
• використання предметів для завдавання шкоди жертві (кидання предметів, погрози застосувати зброю, порізи чи кульові поранення).

Бути жертвою насильства — несвідоме рішення, тоді як бути кривдником — це свідомий вибір завдавати шкоду життю та здоров'ю іншої людини.

Насильство завдає шкоди не лише фізичному, а й психічному здоров'ю постраждалих, і часто супроводжується сексуальним та економічним насильством.

Прояви насильства щодо дітей:

• дитину ставили в куток або замикали у кімнаті, щоб покарати;
• батьки давали ляпаса чи запотиличника дитині або навіть били, коли дитина була неслухняна;
• дитину тягнули за волосся, кидали у неї предметами чи погрожували застосувати зброю;
• дитину примушували вживати наркотики, алкоголь чи тютюнові вироби.

Результати опитування громадської думки з питань насильства стосовно дітей

• 32% дорослих вважають ефективними «традиційні» методи виховання із стоянням в кутку;
• 48% дорослих зізналися, що мають знайомих, для яких є нормою інколи вдарити дитину по сідницях.

Ви завжди можете звернутись за підтримкою до центру соціальних служб за місцем Вашого проживання.

В центрах соціальних служб працюють психологи, соціальні працівники, юристи, які завжди готові надати Вам необхідну професійну допомогу.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

наші сайти: http://dovira.kh.ua/

: https://www.facebook.com/Css.slobidskiy

Instagram: slobidsky_css

Метою даного тренінгового заняття є інформування отримувачів послуг про можливі ризики користування Інтернет-мережею та здобуття навичок захисту особистої інформації.

У процесі заняття було використано наступні вправи:

1. Вправа «Герой соціальної мережі». Мета: сприяти активізації учасників, створити комфортну атмосферу для подальшої роботи в групі.
2. Вправа «Інтернет – це…». Мета: визначити поінформованість учасників про Інтернет-мережу.
3. Вправа «Колаж для користувачів Інтернет-мережі». Мета: обговорити ризики для користувачів Інтернет-мережі.
4. Вправа «Таємниця». Мета: сприяти розвитку власного погляду учасників на ризик використання особистої інформації в Інтернет-мережі.

Багато з нас користується різноманітними гаджетами для розваг чи для роботи, але  ми маємо розуміти необхідність захищати інформацію, яку ми використовуємо в мережі!

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» набрав чинності 7 січня 2018 року, в якому запроваджено комплексний підхід та визначено систему заходів щодо запобігання та протидії фізичному, економічному, психологічному та сексуальному насильству в сім’ї.
Щорічно 1,1 мільйон українок стикаються з фізичною та сексуальною агресією у сім'ї, близько 600 з них гинуть, поліція фіксує приблизно 300 фактів домашнього насильства як щодо жінок, так і щодо дітей кожного дня, більше половини дітей і підлітків стають жертвами насильства вдома, у поліцію звертаються тільки 10-15 % постраждалих, лише 27% жінок вважають образи проявом насильства, тільки 32% подібним чином оцінюють приниження, для 49% респонденток насильство – це побої, 56% згодні вважати насильством зґвалтування.

Авторка: психолог ІІ категорії Коробова А.О.

Ця компанія дозволить подивитись на спілкування з вашим партнером у новому світлі. Ви побачите, чим можуть здаватися звичні слова та що криється за ними насправді.

Розпочинаючи цю нелегку тему хочемо сказати що, фізичне насильство не починається зненацька. Зазвичай йому передує серія психологічних маніпуляцій, які маскуються за звичайними сварками або навіть романтичними зізнаннями. При цьому сама пара може не усвідомлювати згубної динаміки своїх відносин. Ми вчимося висловлювати почуття через фільми, рекламу, поради близьких. Далеко не завжди в них показуються приклади відносин двох вільних особистостей. Часто вони скоріш за все показують боротьбу за владу та контроль над іншим. Транслюючи та заохочуючи небезпечні моделі поведінки, ми підтримуємо культуру насильства.

Ми знаємо що бачити кривдника в коханій людині дуже боляче. Тому бажаємо Вам твердості духу. Нехай вашою кам’яною стіною стануть ваші особисті кордони, а не чиясь спина!