Опера – це вид театрального мистецтва, який існує ще з давніх часів. Відвідування опери дає змогу підвищити свій культурний рівень, послухати професійний спів та насолодитися грою артистів.

Паяци – це відома опера Руджеро Леонкавалло, одна з найвідоміших італійських опер. Досить оригінальною є ця постановка в ХНАТОБі. На сцені був використаний мультимедійний екран, на якому відображалися різни фони. Опера виконувалася мовою оригіналу, що свідчить про високий професійний рівень артистів. Різнобарвні костюми, танці та партії хору в поєднанні створили на сцені справжню феєрію. Виконавці головних ролей досить проникливо виконували свої партії і змогли передати глядачам справжні емоції та почуття.

Глядачі залишилися у захваті від вистави та чудово провели свій час. Відвідування закладів мистецтва, таких, як театр, позитивно впливає на світогляд, сприяє до перегляду свого образу життя. Люди з високим культурним рівнем будуть піклуватися про достойне існування себе та своїх дітей і навряд чи будуть проявляти антисоціальну поведінку, у тому числі алко та наркозалежність. Таким чином, культурне просвітництво є однією з форм профілактики сімейного неблагополуччя та антисоціальної поведінки.

В центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Немишлянського району м. Харкова почалися заняття для дітлахів "Деполька". Темою одного з таких занятть був День смайлика.

 36-й день народження смайлика 19 вересня відзначається незвичне свято – день народження електронного «смайлика». У далекому 1982 році професор Скотт Фалман запропонував висловлювати настрій трьома символами. Символ «усміхненого обличчя» став незамінним атрибутом електронного листування, пише УНІАН. Пізніше «смайлик» з'явився на листівках, футболках, рюкзаках, чашках та інших предметах. За 36 років з'явилося безліч «смайликів», які несуть різне смислове і емоційне забарвлення. Однак перший «усміхнений колобок» досі не втрачає своєї популярності у всьому світі.

Дітлахи малювали кожен той смайлик, який подобається йому найбільше і потім обмінялися малюнками на згадку.
 

Булінг – нове поняття в Україні, але, на жаль, не нове явище. Булінг (від англ. bully — залякувати, цькувати, задирати) — прояв агресії з подальшим залякуванням особистості, цькування та погрози, моральне приниження. За даними дослідження UNICEF Україна за 2017 рік, 67% дітей зіткалися з булінгом, а 40% потерпілих від цькування взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою.

Через розповсюдження Інтернету і соціальних мереж з’явився новий вид цькування – кібербулінг, або цькування в інтернеті, яке може перерости в насилля.

Булінг – небезпечне явище, яке несе загрозу для життя і здоров’я дітей. Неабияку роль у попередженні булінгу відіграють батьки, інші члени сім'ї, класний керівник і інші важливі дорослі в оточенні дитини. Байдуже ставлення батьків до дитини змушує її шукати спілкування та підтримки в інтернет – оточенні. Тому важливе завдання для дорослих – цікавитися, з ким спілкується та проводить час дитина, слідкувати за її настроєм та психологічним станом, і у разі виявлення загрози негайно вживати необхідних заходів.

Близько 150 школярів прослухали відеолекторій і зазначили, що ця тема є надзвичайно актуальною. Учні дізналися про свої дії у випадку булінга і насильства у підлітковому середовищі і будуть використовувати набуті знання за необхідністю.

З початком навчального року свої двері гостинно відчиняє Харківський державний цирк. Новий сезон присвячений юбілею сучасного цирку є надзвичайно цікавим та захоплюючим.

«Казкові барви арени»- чарівна програма, насичена яскравими номерами. На арені глядачі побачили виступи повітряних гімнастів, акробатів, розумних дресированих тварин, фокусників та веселих клоунів. Вистава не залишила нікого байдужими. І діти, і дорослі залишилися у захваті.

Центр соціальних служб для сім’ї  дітей та молоді Слобідського  району м. Харкова  висловлює подяку адміністрації  Харківського державного цирку ім. Ф.Д. Яшинова за  небайдуже ставлення до дітей, що потребують уваги та підтримки з боку держави.

Допомога людям, що її потребують, — головне у роботі Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Причому Центр може допомогти різними шляхами: надати інформацію, як отримати послуги в інших закладах та організаціях, направити до соціальних партнерів, що в змозі сприяти подоланню складних життєвих обставин у житті родини, запросити на заходи, які сприятимуть нормалізації психічного стану, об’єднають членів сім’ї або просто нададуть можливість урізноманітнити життя і яскравіше провести дозвілля. Серед інших категорій громадян Шевченківського району нашими клієнтами є представники ромської національної меншини.

Відповідно до Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, роми в Україні мають ті ж проблеми, що і представники цієї національної меншини в інших державах Європи, зокрема: низький освітній рівень, високий рівень безробіття, незадовільний стан здоров'я, відсутність у більшості ромів документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, низький рівень житлово-побутових умов, наявність фактів упередженого ставлення до ромів. Враховуючи те, що Харківська область серед областей України належить до тих, на території якої проживає одна з найбільших кількостей представників цієї меншини, робота з ними належить до важливих складових діяльності центру. Дуже приємно, що допомога ромам має позитивний результат. Зокрема, родинам одинокої матері та матері, яка не досягла повноліття, були надані послуги консультування для оформлення документів для реєстрації новонародженої дитини, оформлення паспорту молоденькій матусі, вклеювання фото в паспорт при досягненні 25-річного віку, проконсультовано щодо необхідності навчання в школі дитини, яка досягла 6-річного віку, направлено до соціального партнера для отримання гуманітарної допомоги, а також усім членам родин наданоГуманітарну допомогу речами, які були люб’язно передані до Центру нашими соціальними партнерами. Дуже приємно, коли дієва допомога людям дає можливість відчути себе потрібним, а щаслива посмішка дитини робить світ кращим.

Метою круглого столу було поділитися досвідом соціальної роботи Харківського міського центру соціальних служб «Довіра», Харківського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та між секторальної взаємодії в соціальній сфері міста Харкова.

На цьому заході виступили Хватинець Олена Олексіївна - директор Харківського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді разом з Щербашевою Ольгою Леонідівною – керівником громадської організації «Лінія згоди», які презентували методологію між секторального партнерства на прикладі Харківського обласного центру соціальних служб з громадською організацією «Лінія згоди» (позитивна психологія).

Також досвідом співпраці з громадськими організаціями та здобутками на сьогодні поділилася Щербак Алла Гаврилівна- директор Харківського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді «Довіра». В рамках проекту у взаємодії з Харківським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді «Довіра» діють дві мобільні бригади екстреної допомоги з надання соціально-психологічних послуг особам, які зазнали насильства. За період роботи майже 6000 осіб скористалися їхніми послугами. Відповідно до рішення 16 сесії 7 скликання від 08.11.2017 року № 822/17 у м. Харкові створено Комунальний заклад «Центр надання допомоги постраждалим від насильства в сім’ї» (далі – Центр або Притулок), як заклад для тимчасового цілодобового перебування, розрахований на 10 ліжко-місць, який розпочав свою діяльність у підпорядкуванні Департаменту з січня 2018 року. З грудня 2016 року він функціонував в рамках реалізації соціального проекту Благодійної організації «Молодіжний благодійний фонд «Ініціатива». В рамках роботи щодо втілення на теренах міста Харкова кращих європейських практик із забезпечення комплексної допомоги постраждалим від насильства за ознакою статі у 2018 році розширюється спектр надання та підвищення якості послуг Притулку шляхом створення у м. Харкові Центру денного перебування та кімнат екстреного поселення для постраждалих від насильства. Харківська міська рада виділила приміщення і при залученні міжнародних донорів на сьогодні  ремонтні роботи в стінах вищезазначеного закладу знаходяться на завершальному етапі. Незабаром і Центр денного перебування та кімнати екстреного поселення для постраждалих від насильства розпочнуть свою роботу та стануть ще однією частиною  м. Харкова для підтримки сім’ї.

Накопиченим досвідом роботи в соціальній сфері поділилася Краснолобова Ірина Миколаївна – директор Молодіжного Благодійного фонду «Ініціатива». Вона презентувала методології роботи Молодіжного Благодійного фонду «Ініціатива» в напрямі надання послуг дітям-сиротам,  підліткам з багатодітних родин.

Харківський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді «Довіра» висловлює подяку всім учасникам круглого столу за активну позицію і бажання покращувати соціальний рівень населення.

 

Під час проведення акції проводилася робота також і з батьками дітей, а саме:  проводилися профілактичні бесіди, надавалися  консультації з приводу чинного законодавства та відповідальності батьків за отримання дітьми освіти.

Декілька років Центр співпрацює з ТОВ РПА «Бріск», який  виділяє канцелярське приладдя  дітям, які найбільш цього потребують. Планується і надалі подальша спільна діяльність з нашими партнерами при проведенні таких заходів.

 

 

Школа - це місце для навчання та знайомств, але за останній час зростає кількість дітей, які піддаються булінгу. До початку навчального року ця тема є важливою та актуальною не тільки для дітлахів, але і вчителів та батьків! Ось загальна інформація для усіх:

Що таке булінг?

Булінг (від англ. Bully - хуліган, забіяка, насильник) - психологічний терор, побиття, цькування однієї людини іншою. Є ще модифікації - мобінг і кібербулінг.

Мобінг - дії менш радикальні - обзивання, непристойні жарти, плітки.

Кібербулінг - цькування через інтернет, соцмережі, смс, електронну пошту.

Основні ознаки булінгу:

• Нерівність сил агресора і жертви.
• Повторюваність насильства. Одиничний випадок - це приватний конфлікт.

Учасники:

У колективі, де відбувається булінг, є умовний розподіл ролей:

• Булер (агресор).
• Пасивні учасники.
• Спостерігачі.
• Жертва.

Хто такий булер?

Булер або агресор. Є стереотип, що це діти з неблагополучних сімей або з категорії школярів «сила є-розуму не треба». Але статистика говорить про інше. Часто, це діти з задатками лідера, із хороших сімей, але з «неблагополуччям» у моральній сфері, у розвитку емоційного інтелекту, із підвищеною фізичною активністю і великими претензіями до світу.

Пасивні учасники або «свита»

Це найближче оточення булера. Його друзі або просто ті, хто вирішили, що вигідніше схвалювати його дії (навіть просто сміхом).

Якщо булер популярний у школі, то його поведінку схвалюють, щоб увійти в число вибраних. Але рідко хто зізнається, що переходить на бік «свити» не тільки заради популярності, але в більшій мірі з почуття самозбереження.

Спостерігачі

Вони не завдають ударів, вони не знімають відео, і не схвалюють того, що відбувається. Коли вони бачать цькування, вони не знаходять сил, щоб щось зробити, але і відвести очі теж не в силах.

І в цьому їхня біда, адже відомо, що ті, хто бачать трагедію, отримують велику психологічну травму. Вони можуть обговорювати це між собою, зрідка обмовитися вдома про те, що відбувається, перетравлювати наодинці з собою, у записах щоденника.

До речі, саме з цієї групи ті, хто в результаті душевних метань, усе ж вирішується вивести проблему в світ дорослих.

Хто може стати жертвою цькування?

Єдиного портрета немає. Жертву вибирають за принципом «не такий», а критерій може бути будь-який: розумний - тупий, худий - жирний, високий - низький, кучерявий - рудий і т.д.

Головне, щоб людина була з низьким рівнем опірності, а інакшість знайти можна в будь-якій людині.

Цькування може тривати у класі роками, тому що ніхто з учасників не бачить безпечного виходу. І саме самозбереження змушує їх адаптуватися під те, що відбувається.

Хто ж винен? Чому взагалі це існує?

• Найчастіше це підлітковий вік. І причиною стають фізіологічні передумови. Префронтальна кора головного мозку, яка відповідає за оцінку та контроль ситуації (емоцій, дій), ще не сформована. Саме тому підлітки легше ризикують і кидаються в «усі тяжки». Вони ще не можуть адекватно оцінити, як важливість ситуації, так і її наслідки.
• З іншого боку, світ дорослих додає їм «їжі». Чи помічали ви, як багато глузувань у нашому світі, у медіа, у колі друзів, на роботі. Ми самі вчимо знаходити інакшість у людях власним прикладом. Ми насміхалися над політиками, над країною, її недоліками. Наприклад, зараз є дві великі групи. Перша перебільшено пишається країною, а друга з гаслом «треба валити звідси». Крайнощі, як у підлітковому віці. Якщо це робимо ми, то чому не можна їм? Тільки вони йдуть далі, і переходять від слів до справи, так психологічний терор стає ще і фізичним.
• У багатьох школах, ще збереглася культура безкарного насильства. Вчителі пояснюють те, що відбувається, як «діти завжди сваряться ... самі розберуться». А давайте спробуємо цю ж схему застосувати в домашніх умовах? І проаналізуємо: зрілий (у всіх сенсах) батько, син, який підняв руку на сестру або маму скаже чітко і твердо «У нас у родині чоловіки жінок не б'ють. Це закон! Винятків не буде!». І тут усім ясно, що, можливо, у інших таке допустимо, у нас - ні. І питань більше немає. Точно так само і у школі. Якби кожен випадок був, як грім серед ясного неба, як надзвичайна подія, на яку всі реагують адекватно різко, тоді хвороба просто не могла б поширитися, її закупорювали б у зародку. А якщо один раз можна випадково, другий раз переконливо аргументувати, у третьому слізно покаятися, значить, у принципі, можна - і вірус вражає весь колектив ...
• Зручне виправдання «Раніше такого не було, діти були добрішими» не витримує критики. Хіба? Це як із війною. Зброя стала могутнішою, але причина не в цьому.

Треба сказати, що переможців і в цій «війні» немає.

Рішення проблеми цькування

Наш досвід показує, що найбільш ефективний комплексний підхід, який включає роботу з класом, роботу з учителями та індивідуальна робота там, де це необхідно.

Робота з групою (класом).

Психолог, який веде таку роботу, може підібрати методики, відштовхуючись від особливостей конкретного колективу і своєї спеціалізації.

Підвести до розуміння і визнання, що їх колектив хворий.

Встановити правила, де немає місця насильству. З чіткою схемою дій і наслідків. З можливістю звернутися за допомогою і впевненістю, що її отримають.

Введення системи моніторингу (це функція дорослого).

Розбір по поличках інакшості і знаходимо її (причину цькування) у всіх і в кожному.

Опрацьовуємо мотиви нападу. ( "Якщо ти впевнений, що сильний, то бити слабкого, щоб у цьому переконатися, - дуже дивний вибір. Виходить, ущербний не тільки той, кого б'ють, а й той, хто б'є")

Важливо, під час роботи не акцентувати на тому, хто був у якій ролі. Про кожну роль потрібно розповісти в загальному, але якщо дитина не зізнається, що била, не дивуємося, приймаємо.

Публічна прочуханка - це так само приклад агресії, і це погане «лікування».

Щоб підлітки почали надходити інакше, вони повинні бути впевнені, що це безпечно!

Робота з викладацьким складом

Їм необхідно донести до свідомості факт, що це все серйозно і дуже важко, і що не кожен дорослий зможе вижити в такому жаху. Що вони можуть, як це припинити, так і задобрити. Завдання фахівця зробити це максимально м'яко (нікому не подобається визнавати помилки), але так, щоб напевно.

У роботі з дітьми та педагогами важливо, щоб вони подумки побували на позиції жертви. Поки вони не відчують, який це день лягати і засипати з почуттям страху. 24 години на добу намагатися вгадати, які знущання будуть сьогодні чи завтра. Проходячи по коридору тілом чекати удару, скручуватися, готуватися до амортизації, чути сміх за спиною і завжди сприймати це на свій рахунок. Відсутність спілкування, друзів, просто підтримки. Повна розгубленість, яка з часом переходить в емоційне оніміння, ступор, клінічну депресію. Їм потрібно усвідомити масштаби створюваного кошмару.

Якщо в загальному, то як із підлітками, так і з викладачами, фахівцям треба працювати з емпатією і емоційним інтелектом!

Робота з дитиною

Не все можна обговорити у групі, не в усіх є сили зізнатися навіть самому собі. Необхідно створити можливість для звернення, анонімно. Роздати контакти, куди можна написати і записатися на особисту бесіду. Або щоб вони були у класі, у вільному доступі. Але все це можливо, якщо вони повірять, що все сказане залишиться між вами. Для цього має пройти не одне заняття, перш ніж вони почнуть довіряти фахівцеві.

Як визначити, що над дитиною йде цькування

Перелік «дзвіночків»:

• Зниження апетиту (або навпаки, переїдання), настрою.
• Прогулює школу або просить часто залишити вдома, «хворіє».
• Підлітка не запрошують на свята / дні народження. Не розповідає про школу і однокласників, відповідає коротко, не любить цю тему.
• Уникає спільних шкільних заходів. Критикує те, що раніше вважав цінним. Просить «підвищити статус» за рахунок покупки речей.
• «Втрачає», «упускає» речі. «Випадково» рве одяг, часто спотикається.
• Не запрошує однокласників до себе.
• Ходить, з опущеними плечима.
• Став більш дратівливим, або навіть агресивним до слабших (брати, сестри, тварини, мама, бабуся).
• Це можуть бути ознаки чого завгодно, закоханості, підліткових «бур», але так само і булінгу. Але в будь-якому випадку, наявність декількох ознак говорить про те, що дитині потрібна підтримка.
• Якщо підвести підсумок, то головна причина поширення цього явища це те, що всі учасники не сприймають те, що відбувається всерйоз.
• Навіть дитина, над якою знущаються, спочатку думає, що це разові ситуації, треба перетерпіти. Усі сподіваються, що цей випадок не такий, що «припинеться». Але на жаль, коли все зайшло надто далеко, підліток може вже не знайти в собі сил і віри попросити про допомогу.

Давайте будемо уважні один до одного! 

У святі прийняли участь фахівці Центра соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Слобідського района м.Харкова. Центром було запрошено на свято сім’ї, що опинилися у складних життєвих обставинах, які мешкають у цьому районі.

Для повноцінного розвитку дітям необхідне свіже повітря та активні фізичні ігри. На дитячому майданчику діти можуть гарно провести час, зміцнити своє здоров’я, поспілкуватися з друзями. Завдяки спортивному комплексу, що знаходиться на дитячому майданчику, діти мають змогу долучитися до спорту, самостійно тренуватися у вільний час.

На честь відкриття був проведений концерт за участю дитячих колективів району. Дітей розважали веселі аніматори, клоуни, а наприкінці свята всіх дітлахів очікував солодкий сюрприз – морозиво.

Діти та батьки дуже радіють новому майданчику, і будуть з задоволенням проводити там свій вільний час.

5 вересня дітлахи були запрошені до центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Немишлянського району м. Харкова  для отримання маленьких презентів від благодійників! Кожен отримав набір з 4 пляшок води в який був вкладений неймовірний 3D пазл з тематикою Зоряних війн! Кожен мав можливість зібрати такий пазл з батьками або друзями, гратися ним або подарувати.