Захист Вітчизни – це важливий і відповідальний обов’язок, який покладається на плечі сильних, мужніх і відчайдушних чоловіків. Вдень і вночі, в будь-яку пору року вони стоять на захисті кордонів рідної землі і забезпечують українському народові спокійне і мирне життя.

Юрій Олексійович Печій – один із них: рішучих, надійних і відважних чоловіків, які вибрали головною справою свого життя захист України. Народився він 3 травня 1984 року, у місті Харкові, в простій українській родині. Військовий шлях Юрія Олексійовича розпочався із добровільного вступу до лав української армії 13 серпня 2014 року, куди він потрапив під час третього призову. На той час у молодого чоловіка вже була власна сім'я – дружина і троє дітей. Багатодітний батько покинув затишне сімейне гніздечко і взяв на свої плечі дуже відповідальну і важливу місію – вірою і правдою служити українському народові.

Юрій Олексійович прослужив в армії 14 місяців. За цей час він встиг побувати на передовій під час проведення Антитерористичної Операції на сході України і повернутися до рідного міста вже зі званням молодшого сержанта. Саме в цей час в родині Печій трапляється дуже радісна і важлива подія – в них народжується ще одна, четверта дитина – хлопчик на ім’я Костянтин.

Після демобілізації чоловік звернувся до військового комісаріату Київського району міста Харкова із проханням прийняти його на службу в ряди Збройних Сил України. Його прохання було відразу виконане – Юрія Олексійовича направили служити по контракту терміном на один рік до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Через рік, отримавши чергове підвищення по службі – звання сержанта, він підписав контракт із Військовим інститутом танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» і був зарахований до служби на посаду старшини курсу. В 2019 році Юрій Олексійович Печій отримав звання старшого сержанта і, за його словами, не збирається зупинятися на досягнутому.

«Я дуже люблю свою сім’ю, адже це дійсно справжнє багатство, яке не купиш ні за які гроші. Моя дружина і діти завжди підтримують мене і саме вони являються для мене необхідним стимулом для життя і активної діяльності», – ділиться Юрій Олексійович з теплою посмішкою на устах. – «Зараз у мене в найближчих планах продовжити навчання в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут», який я з певних причин залишив після третього курсу. Я хочу отримати вищу освіту і продовжити службу у лавах Збройних Сил України, якій я присягнув на вірність».

В День Збройних Сил України Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Київського району м. Харкова щиро вітає всіх чоловіків зі святом і бажає мирного неба над головую, затишку у рідних домівках і наснаги для втілення самих неймовірних планів у життя.

Як і минулого разу, її організатором виступила Громадська організація «Центр Ресурс-Професіонал» та волонтери-психологи, які працюють в рамках соціального проекту «Родинне Коло Харківщини».

Під час зустрічі присутні вчилися проживати горе за спеціальною методикою, яка допомагає ділитися власними емоціями та переживаннями, проживаючи почуття втрати у колективі. Спільна біда об’єднала, на перший погляд зовсім різних людей, які в ході спілкування змогли знайти багато важливих питань та актуальних тем для обговорення.

«В 1969 році відомий американський психолог Елізабет Кюблер-Росс описала п’ять стадій прийняття горя – заперечення, образа, гнів, торг і депресія. Кожен із них пов'язаний із певним набором почуттів, які необхідно правильно і повністю пережити, щоб рухатися далі у потрібному напрямку», – відзначила член Координаційної ради проекту «Родинне Коло Харківщини», Олена Нурєєва.

Такий підхід до проживання горя допомагає жити після втрати без постійного погляду у минуле, не зациклюватись на втраті і негативних емоціях. Колективна робота у цьому напрямку є ще більш ефективною, адже присутніх у групі єднає спільне горе і спільна мета – пошук виходу із складної життєвої ситуації.

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Київського району м. Харкова висловлює щиру вдячність Громадській організації «Центр Ресурс-Професіонал» та всім учасникам соціального проекту «Родинне Коло Харківщини» за активну співпрацю та щире бажання допомогти сім’ям, що опинилися в складних життєвих обставинах.

Організатором заходу виступила Громадська організація «Центр Ресурс-Професіонал» та волонтери-психологи, які працюють в рамках соціального проекту «Родинне Коло Харківщини».

Перша зустріч нової групи пройшла дуже насичено та продуктивно. Спочатку всі присутні створили правила роботи групи у форматі Будинку, в якому всі її учасники будуть жити наступні вісім зустрічей. Окрім правил, присутні також приділили увагу створенню необхідної атмосфери, де панує взаємоповага, щирість та підтримка.

В ході засідання групи була проведена психоедукація про човники дуального процесу горювання, визначено основні відмінності від колишніх зустрічей, головною із яких є абсолютно інший формат проживання горя, розглянуто почуття скорботи як процесу. Під час засідання групи також була використана методика Центру психологічної підтримки дорослих, які втратили близьких Університетської клініки округу Акерсгус, яка знаходиться у Норвегії.

Матері загиблих дітей ділилися своїми думками та почуттями, а також висловлювали бажання навчитися ними управляти. Багато із них не приховували тривогу, що після закінчення проекту вони залишаться сам на сам зі свої горем, без цілей та стимулу до повноцінного життя.

«Смерть дітей – це протиприродно, але усім батькам, які зазнали таке горе, важливо навчитися жити далі. З болем втрати у серці, з гіркотою на душі, але жити, працювати, піклуватися про інших членів родини. Ми працюємо для того, щоб кожна така зустріч з батьками закінчувалася на піднесеній та теплій ноті, зігріваючи кожного, хто прийшов хоча б до наступного зібрання групи», – зазначила член Координаційної ради проекту «Родинне Коло Харківщини», Олена Нурєєва,

В групі психологічної підтримки батьків можна бути абсолютно щирим, справжнім та повністю довіряти присутнім. Цей фактор дуже зближує людей і допомагає відчути себе частинкою колективу – маленького, але дружнього і уважного до почуттів інших людей.

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Київського району м. Харкова висловлює щиру вдячність Громадській організації «Центр Ресурс-Професіонал» та всім учасникам соціального проекту «Родинне Коло Харківщини» за постійну співпрацю та вміння знайти потрібні слова підтримки сім’ям, що опинилися в складних життєвих обставинах.

Давні соціальні партнери Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Шевченківського району міста Харкова – Харківський театрально-концертний центр і Театр "SaXaLin UA" – гостинно запросили членів родин учасників бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції на перегляд одного з найкращих спектаклів харківських театрів за результатами театрального сезону 2018-2019 років, яка має іронічну назву «Пики». Була змога насолодитися чудовою й майстерною грою акторів, незвичайним сюжетом, ніби складеним із елементів мозаїки, злободенністю питань, піднятих у виставі. Глядачі з щирою вдячністю нагородили оплесками виконавців і музикантів, задіяних у постановці! Всі були в захваті від перегляду спектаклю, який залишив незабутні теплі враження від осіннього прохолодного вечора і побаченої постановки!  

На зустріч був запрошений ветеран, учасник бойових дій, кавалер ордену «За мужність ІІІ ступеню», кавалер ордену «За оборону Савур - Могили» та інших державних нагород Дмитро Валентинович. Він розповів дітям про службу на Сході України та свій бойовий шлях. Діти з захопленням слухали, задавали питання, мали змогу поговорити зі справжнім воїном  - захисником.

Після зустрічі діти власними руками малювали листівки – привітання для захисників. Діти малювали своє бачення миру у рідному місті, писали теплі побажання захисникам. Усі діти у заході отримали невеличкі подарунки.

День захисника України – свято, що відзначається в Україні 14 жовтня у день Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва.

Свято встановлене указом Президента України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості.

“Сила нескорених” – саме під таким гаслом 11.10.2019 року на базі Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Індустріального району міста Харкова була проведена зустріч групи взаємодопомоги та взаємопідтримки учасників операції об’єднаних сил на сході України.

Учасники заходу ділилися спогадами, життєвим досвідом, надавали поради один одному, обговорювали насущні проблеми.

Варто зауважити, що на території нашої країни споконвіку відбувалася величезна кількість воєн і збройних конфліктів. За всю історію не було ще жодного покоління українців, на чию б долю не кинула своєї зловісної тіні війна. Втім, одвічно справжніми і непідробними залишаються військова честь і гідність воїнів – захисників Вітчизни.

Слава Україні! Слава Нації! Героям слава!

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Шевченківського району міст Харкова запросив членів сімей учасників бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції до галереї імені Генріха Семирадського на виставку робіт фотохудожника Олександра Примака. Експозиція представлена в оригінальній чорно-білій кольоровій гамі, що відображає щоденне життя сільських мешканців північного регіону України. Тут є роботи, які ілюструють відзначення свят, виховання дітей, догляд за худобою, пейзажні замальовки. Не дарма виставка має назву «Спосіб життя», бо відображає те, що торкається кожної людини. Є ще один аспект експозиції: автор хотів привернути увагу до проблеми зникнення в Україні величезної кількості сільських населених пунктів за останні три десятиліття. Статистичні дані стверджують, шо таких сіл, селищ, хуторів більше шестисот. А за цими сухими числами стоять людські долі, драми життя. Виставка примушує замислитись над унікальністю людини, над тим, що треба радіти кожній миті життя, адже вона ніколи не повториться! 

Захід проходив у рамках великого соціального проекту «Родинне коло Харківщини» під керівництвом члена Координаційної ради проекту Олени Нурєєвої та за участі практичних психологів.

На зустріч групи приїхали не лише батьки загиблих із міста Харкова, а й з декількох районів Харківської області. Під час бесіди присутні обговорили питання увіковічення пам’яті своїх дітей, поділилися один з одним актуальними проблемами та маленькими радощами, що є у їхньому сьогоденні.

Зустріч групи взаємодопомоги сімей загиблих пройшла у теплій та дружній атмосфері, що сприяло активному спілкуванню всіх її учасників. Так, декілька батьків поділилися своїми враженнями про поїздку до села Лішня Кременецького району, що на Тернопільщині. Саме тут знаходиться каплиця із гранітними плитами, на яких викарбувані імена загиблих внаслідок воєнних дій на сході країни. Каплиця розташована у зручному та мальовничому місці поблизу цілющого джерела святої Анни, тому відвідати її має змогу кожен бажаючий.

«Такі зустрічі мають велике значення для батьків загиблих, адже вони дають змогу поділитися своїми думками, переживаннями, болем з іншими. Втративши найдорожче, що було у їхньому житті – дітей, батьки досить часто замикаються в собі, зосереджуються на власному горі і поринають в нього все глибше й глибше. Цього не можна допускати ні в якому разі. Саме тому ми і проводимо зустрічі для таких батьків, намагаємося знайти свій підхід і влучну пораду для кожного із них», – зазначила Олена Нурєєва.

Також під час проведення заходу батьки загиблих в ООС створили дерево асоціацій, на листочках якого написали власні емоції на даний час, назви улюблених фруктів та овочів. За доброю традицією, тепла зустріч закінчилася приємним чаюванням і щирою бесідою у дружньому колі.

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Київського району міста Харкова висловлює велику подяку всім учасникам соціального проекту «Родинне коло Харківщини» за надану підтримку та щире бажання допомогти людям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Діти батьків, які є учасниками бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції та отримують соціальні послуги в Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Шевченківського району міста Харкова, взяли участь у шаховому турнірі. Школярі демонстрували свою майстерність у цій давній грі, яка розвиває логічне мислення, розумові здібності, увагу, пам’ять та інтелект. Переможці отримали грамоти і сертифікати на безкоштовне відвідування атракціонів у парку імені Горького, мотузковому парку, на перегляд новинок мультиплікації в мережі кінотеатрів «Кіноленд». Це змагання стало чудовою можливістю поспілкуватися батькам під час гри дітей, а школярам – показати, що можна досягти майстерності, незважаючи на свій юний вік.

Учасники були вдячні Центру та його соціальному партнеру – Адміністрації Шевченківського району міста Харкова – за надану можливість позмагатися і отримати призи, які дозволять приємно провести вільний час, і водночас, стануть стимулом для подальшого розвитку і підвищення рівня гри в шахи.

Напередодні святкування Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Київського району міста Харкова запросив до себе родину загиблого учасника бойових дій Костянтина Владиславовича Левіна, якій дійсно є чим пишатися, і що згадати після багатьох років спільного життя.

«Батько завжди був добрий, він навіть не міг підвищити голос на мене, якщо я навіть щось зробила не так. У нього добро завжди йшло від щирого серця – ось, що я найбільше запам’ятала про нього і вже ніколи не забуду», – згадує донька загиблого учасника бойових дій Костянтина Левіна, Євгенія.

Зараз родина Левіних мешкає в Київському районі міста Харкові. Вдова, Олена Миколаївна Левіна, працює менеджером у приватній фірмі, а донька навчається на третьому курсі Коледжу Національного фармацевтичного університету.

«Одружилися ми з Костянтином в 2000 році, а вже через рік у нас з’явилася донечка, яку він все своє життя любив просто до нестями», – говорить Олена Левіна. «Навіть я інколи дозволяла собі підвищити голос чи накричати за щось, а він – ні, ні в якому разі. У нього була дійсно неймовірна любов до своєї дитини, яку дуже рідко зустрінеш у світі».

Відразу після весілля молодий чоловік постійно радував свою дружину смачними стравами, приготованими власноруч. Вмів готувати майже все, але найкраще у нього виходила фарширована щука та курка, запечена у духовці – коронні страви, якими Костянтин полюбляв частувати гостей родини.

Сімейні мандри на море влітку, святкові вечері у теплій домашній атмосфері, рибалка за містом на вихідних, гра у футбол, збір та консервація грибів, туристичні походи з наметом і смачною кашею – спільних розваг у родини просто не перерахувати. Батько був не просто головним у сім'ї, а справжнім організатором і ідейним натхненником, який не міг довго залишатися на одному місці і весь час прагнув нових емоцій та відкриттів.

Окрім цього Костянтин Левін був надзвичайно обдарованою людиною. Спочатку він закінчив музичну школу, а в роки юності грав на гітарі та був учасником місцевої рок-групи. До призову на військову службу у 2014 році, працював у ремонтній бригаді – займався ремонтами у будинках. Майстер на всі руки – саме так в декількох словах можна охарактеризувати цю чудову та дійсно неординарну особистість.

«Костянтин був надзвичайно веселою, компанійською та активною людиною», – розповідає з теплою посмішкою на обличчі вдова загиблого, Олена. «Про таких ще говорять, що він спішив жити. Жити і любити, дарувати добро людям і не залишати поза увагою тих, хто потребує підтримки. І не важливо, близька це людина чи ні – його серце завжди було відкрите для добра і допомоги іншим».

А ще Костянтин Левін дуже любив і поважав своїх батьків, які в цьому році відзначили золоте весілля – п’ятдесят років спільного життя. Свого часу він також хотів прожити зі своєю родиною стільки ж років, але нажаль, цій мрії не судилося збутися. 13 квітня 2016 року, приблизно за тиждень до свого звільнення за наказом, він загинув від снайперської кулі біля селища Зайцеве, Бахмутського району, Донецької області. Костянтину Владиславовичу Левіну було всього сорок шість років.

Страшна звістка завдала непоправного удару всім членам родини, близьким та знайомим людям, які знали чоловіка особисто і ще довго не могли повірити у жахливу реальність. Відтоді минуло вже п’ять років, але невгамовний біль утрати не покидає серця тих, кому Костянтин Левін був турботливим сином, люблячим чоловіком, дбайливим батьком, надійним другом чи просто хорошим знайомим.

Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Київського району міста Харкова висловлює щиру вдячність родині Левіних за цікаву розмову, а також від усього серця вітає всіх татусів з їхнім офіційним святом.