Нині проблема алкогольної та наркотичної залежності в суспільстві стоїть особливо гостро. Формування залежності відбувається поступово. Спочатку -  можливість зняти стрес, заспокоїти нерви, відійти від реальності, забути проблеми. Втім, неконтрольоване і регулярне вживання грає злий жарт. Адже «речовина» знищує нервові клітини, розбалансує систему роботи організму і призводить до безсоння, роздратованості, депресії, пригнічення сили волі. На більш серйозних стадіях залежності у пацієнтів можуть спостерігатися різноманітні види психозів. Людина стає залежною і байдужою до всього, окрім речовини . Таке собі замкнене коло, вийти з якого допомогти можуть спеціалісти, а ще, як це часто буває, – родина, яка бачить проблему збоку і готова стати частиною шляху одужання.

Усвідомлення своєї залежності – найперший крок до видужання. Часто такий найперший крок буває найтяжчим.  Нерідко на той момент, коли пацієнт чесно зізнається собі у тому, що не може контролювати свою звичку, хвороба вже міцно осідає в організмі, руйнує характер та внутрішні органи. Одним із симптомів захворювання є втрата ситуативного конт­ролю. Тобто коли людина п’є навіть у тих ситуаціях, в яких це зовсім недоцільно. Наприклад, на роботі або перед нею. Стовідсотковою ознакою залежності є наявність абстинентного синдрому - якщо після кількох днів після вживання речовини у людини є прискорене серцебиття, тремор рук, пітливість, безсоння, тривога, страх, епілептичні напади.

Самостійно призупинити потяг до спиртного практично нереально, кажуть лікарі. Тому на базі Центру відбуваються зустрічі людей, які відмовились від залежності та потребують підтримки «рівний - рівному», також проводяться зустрічі для родин залежних людей.

Наші зустрічі проходять у формі вільних бесід-розповідей членів співдружності про свій власний досвід подолання тяги до алкоголю — розповідей про те, як вдається вирішувати труднощі, що виникають з оточуючими, долати прикрощі на роботі і вдома. Чоловіки та жінки навчаються тверезому життю. Знаходять в собі сили змінити своє ставлення до алкоголю. І це працює! На групу може прийти будь-хто, лікар, поліцейський, депутат, водій таксі, двірник, вчитель, - перед хворобою усі рівні.

Зустрічі відбуваються кожного тижня, за адресою: Полтавський шлях, 46, 4 поверх, щопонеділка, о 19.00 - група для жінок,

щосереди та щоп’ятниці, змішана група – о 19 годині, та щосуботи об 11 годині. 

Телефон для довідок 066 035 1796

Якщо Вас не обійшла стороною проблема залежності – приєднуйтесь!

Наркотики — це не тільки те, за що саджають до в’язниці, але і та в’язниця, яку людина будує навколо себе.

Наркоманія — загальносоціальна проблема, до якої долучається, на жаль, все більше і більше людей, і підлітків, і дорослих. Наркоманія розвивається досить стрімко. Важко заздалегідь передбачити, коли забавка переростає в рабську залежність людини від наркотику. Часто досить 1-3 вживань препарату, щоб з’явилася потреба повторити, щоб зродився нездоланний до нього потяг.

Серед молоді нерідко побутує думка: якщо лише раз спробувати наркотик задля цікавості, то в цьому немає нічого «жахливого». Це дуже небезпечна помилка. Самотужки припинити навіть епізодичне вживання наркотиків надзвичайно важко, практично неможливо. Та якщо вже «знайомство» з наркотиками відбулося, то чим раніше така людина звернеться за допомогою, тим легше буде позбутися потягу, звички до смертельної отрути.

У зоні ризику найчастіше, на нашу думку, потрапляють діти та молодь, тому необхідно якнайактивніше проводити профілактику, присвячену проблемі наркоманії.

За сприянням центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді  Новобаварського району в Харківському державному соціально-економічному коледжі для студентів проведенобесіду на тему «Профілактика негативних явищ». 

Під  час бесіди зі студентами обговорено: загальні, очевидні та фізіологічні ознаки наркоманії, загальну інформацію про наркотики та опис найбільш поширених видів наркотиків, їх вплив на організм, міфи про наркотики та їх витоки, наркотики і культура, поради (що робити, якщо в родині наркоман), невідкладна допомога і багато іншого.

Ми Вам бажаємо повного, енергійного, повноцінного життя без наркотиків!

Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також як день пам’яті жертв цього захворювання.

Головна мета заходу − звернути увагу суспільства на цю проблему і, зокрема, як попередити інфікування через обрання альтернативних шляхів поведінки (культура сексуальних відносин, дотримання здорового способу життя тощо) та виховати толерантне ставлення до ВІЛ-позитивних людей у суспільстві.

В Україні, за даними Центру громадського здоров'я МОЗ, з 1987 року офіційно зареєстровано 341 084 випадки ВІЛ-інфекції серед громадян, зокрема 114 487 випадків захворювання на СНІД і 49 751 випадок смерті від захворювань, зумовлених СНІДом.

Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження, таких як спільне використання голок та шприців або практикування небезпечних статевих відносин.

Саме профілактика – головний інструмент у боротьбі з проблемою СНІДу, оскільки обізнаність у цьому питанні дозволяє попередити розповсюдження хвороби, а також продемонструвати людям, як безпечно взаємодіяти з зараженими людьми.

Сьогодні, молодь, яка прийняла участь у акції, отримала корисні консультації щодо ведення здорового способу життя, усвідомленості у поведінці та взаємовідносинах, а також місць, до яких можна звернутися за допомогою.

Завдяки проведеній акції було охоплено 538 осіб.

Якщо для визначення самих залежних терміни «наркоман», «алкоголік» і «ігроман» у всіх на слуху, то поняття «созалежність» для їх родичів для більшості людей просто не знайоме. Адже созалежністьтак само є патологічним станом, що вимагає корекції і допомоги фахівців. Що таке созалежність? Схильні ви до неї чи ні? Що робити і до кого звертатися, якщо не можете впоратися самостійно?

Созалежність – це такий невластивий здоровій людині стан, який характеризується сильним поглинанням в іншу людину. Це може бути глибока соціальна, емоційна і навіть фізична залежність від сторонньої людини. Созалежна людина повністю зайнята тим, щоб взяти під контроль і керувати всією поведінкою іншого, поступово перестає дбати про задоволення своїх власних життєвих потреб. Найчастіше созалежність існує у рідних і близьких тих, хто вживають спиртні напої, наркотики або мають які-небудь інші залежності, і що із цих явищ є причиною, а що слідством - складне питання...

Ми всі тим чи іншим чином залежні від когось, але така залежність не носить хворобливий і агресивний характер як у випадку з созалежністю. Созалежним можна назвати кожного, хто живе в неблагополучній сім’ї, в якій панують протиприродні правила поведінки, які сприяють розвитку созалежність відносин. Здебільшого цей термін застосовують до подружжя (співмешканцям, партнерам) та дітей (не залежно від віку) наркоманів чи алкоголіків. По суті созалежність- це спосіб адаптування до проблем в сім’ї. На початковому етапі – це спосіб виживання і самозахисту, свого роду укорінена реакція на постійний стрес від звички рідної людини, яка згодом трансформується в спосіб життя. Созалежність не з’являється в людині раптово і відразу, і у всіх однаково. У кожного вона з’являється і реалізується по-різному, в залежності від його психологічних особливостей, життєвого досвіду, рис характеру, способу життя. Але об’єднує всіх цих людей одне – примарна впевненість, що вони утримують ситуацію під своїм контролем, і намагаються щось змінити. На ділі це далеко не так, точніше взагалі не так.

Основні риси созалежності :
– Низька самооцінка і повна залежність від зовнішніх оцінок. Созалежна людина не вміє приймати похвалу або компліменти. Більш того, це може спровокувати у неї почуття провини. Такі люди часто відчувають почуття провини, вони не дозволяють собі витрачати гроші на власні потреби та розваги. А якщо все ж таки зробили це, то потім картають себе і відчувають себе винними.
– Бажання контролювати життя інших. Часто созалежні подружжя, батьки, брати, сестри – це «контролери». Якщо наркоман думає про дозу, алкоголік про чарку, то його близькі про те, як проконтролювати всі сфери їх життя. Вони точно такі ж залежні. Вони твердо вірять в те, що можуть контролювати всіх і все, краще за всіх знають, як має бути правильно і як повинні поводитися інші члени сім’ї. Їх спроби контролювати практично не піддаються цій події, що часто приводить до депресивних станів, оскільки созалежна людина сприймає це як особисту поразку. Оскільки такі «поразки» повторюються, то депресивний стан тільки погіршується. Іншою формою прояву результату контрольованої поведінки стають гнів і фрустрація.
– Бажання рятувати і піклуватися. Турбота про близьких – це природна і нормальна потреба людини, але тільки якщо вона не виходить за рамки розумного. Коли ж людина добровільно і самостійно бере на себе відповідальність за вчинки, думки, дії, потреби і навіть долю іншої людини, то виходить «ведмежа послуга» для обох сторін. Своєю гіперопікою созалежна тільки сприяє продовженню зловживання і самапочинає злитися на відсутність очікуваного результату. Спроба врятувати таким способом не вдається НІКОЛИ.

Часто залежність називають хворобою безвідповідальності. Залежна людина навіть не намагається нести відповідальність за свої вчинки і надходить також безвідповідально по відношенню до своєї сім’ї. Созалежні ж здаються понадвідповідальними, тільки це виявляється бутафорією. Вони точно так само безвідповідально ставляться до свого здоров’я, потреб, стану і точно так само не можуть повноцінно виконувати свої обов’язки в сім’ї.

Як найчастіше проявляється созалежність? Батьки досі дають гроші наркоману, при цьому розуміючи, що він купить на них дурман. Дружина алкоголіка продовжує наливати йому чарку оковитої тільки для того, щоб не було чергового скандалу. І таких прикладів дуже багато. Тому нерідкі випадки, що людина, пройшовши лікування алкоголізму або курс лікування від залежності в реабілітаційному центрі, по поверненні додому, знову береться за старе. Причиною цього є рідні, які самі того не розуміючи, створюють йому благодатне середовище для відновлення старих звичок. Тому дуже важливим при лікуванні людини від будь-якої залежності є питання роботи з його родичами і звільненням їх від созалежності. Саме родичі забезпечать надійний тил для стабільного результату реабілітації.

Запрошуємо зацікавлених до роботи у групі созалежних кожного вівторка, о 18.30, за адресою: Полтавський шляз, 46, 4 поверх.

На жаль, проблема наркоманії є надактуальною в українських реаліях. Із розвитком технологій наркотики стали легкодоступними. В Україні де-факто бушує наркотична епідемія: самих лише ін’єкційних споживачів, за даними МОЗ, налічується понад 346 тисяч. Альтернативою покаранню наркозалежних  є лікування. Так, куди з більшою вірогідністю особа або підліток, з яким працюватимуть професійні лікарі та психологи, втратить свою пагубну звичку. Важливим тут є соціальний аспект - тоді життя не матиме відбиток ув’язнення, а перспективи особистого зростання не виглядатимуть настільки туманними. Реінтегрований у повноцінне суспільне життя екс-наркоман матиме більше мотивів не повертатися на слизький шлях. Саме у такий, більш складний та тривалий спосіб, можна ефективно знизити попит на наркотичні засоби серед тих, що вже спробували заборонені речовини. І саме такий спосіб обрано для роботи та лікування людей, що потрапили до наркотичної пастки у Центрі Георгія Побідоносця. Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Холодногірського району співпрацює з цією організацією вже давно. Проведено багато спільних акцій щодо запобігання потрапляння молоді  в залежність. Також декілька раз на тиждень проводяться групи підтримки для колишніх залежних та їх родичів (співзалежних). Нещодавно було досягнуто домовленості про виділення пільгових місць лікування для наймотивованіших до видужання отримувачів послуг Центру соціальних служб.

Тільки спільними діями ми сильні в цьому світі. І своєю небайдужістю допомагаємо тим, хто трохи слабше. Дуже приємно, що є  соціальні партнери, які не словом, а справою допомагають хлопцям та дівчатам. Сподіваємось на подальшу співпрацю!

Не всі батьки батьків знаходять в собі сміливість почати розмову про наркотичні речовини зі своєю дитиною. Прийнято вважати, що відповідний час для подібної розмови - це підлітковий вік дитини. Але сучасність доводить, що розмову про наркотики необхідно починати набагато раніше. Вже в 7-8 років дитина цілком готова сприймати цю серйозну інформацію, більш того, подібні щирі розмови допоможуть їй довіритися своїм батькам і надалі звертатися до них у будь-яких труднощах.
Але як почати бесіду, щоб не налякати, а навчити свою дитину? В першу чергу, особливу увагу приділіть часу і місцю для розмови. Дитина повинна бути відкритою до спілкування, розслабленою, перебувати в доброму настрої. Найкраще, щоб розмова про наркотики плавно витікала з вашої спільної діяльності: гри, прогулянки, читання і так далі. В цьому випадку ви вже розташуєте дитину до спілкування, а дитині буде простіше довіритися вам.
З чого почати розмову? В першу чергу, запитайте в дитини, чи знає він що-небудь про наркотики. Немає нічого дивного в тому, що в століття технологій і миттєвого поширення інформації восьмирічний малюк знає про героїн або марихуану. Ці слова він чує всюди: у фільмах, піснях і навіть мультиках. Тому, якщо ваша дитина відповість "так" - не поспішайте панікувати, краще спрямуйте розмову в потрібне вам русло, задавши наступне питання: чи знає дитина, чим небезпечні наркотики?
Якщо дитина не зоже відповісти на це питання, розкажіть їй про те, що вживання наркотиків веде до розвитку смертельно небезпечної хвороби - наркоманії. Не варто залякувати дитину, проте необхідно пояснити суть хвороби простими і зрозумілими їй словами. Зрозуміло, в такому юному віці знати про наркоманів, згниваючих заживо, зовсім не потрібно. Але вона повинна розуміти, що наркотик - це прямий шлях до смерті.
Вчимо говорити "Ні". Вкрай важливо навчити дитину відмовляти від пропонованих наркотиків. На жаль, подібні ситуації відбуваються кожен день - регулярно підліткам пропонують спробувати легкий наркотик друзі, випадкові знайомі на вечірці. Важливо зробити так, щоб дитина з раннього віку знала про цей ризик і була готовою відмовитися, незважаючи ні на що. Для цього зовсім не потрібно моралізаторства, залякування і примусу. Досить допомогти дитині прийти до вірних логічних висновків.

Задайте дитині питання: «Чому часто перша доза наркотиків пропонується безкоштовно, не дивлячись на їх високу вартість?». Це питання стане відправною точкою у вашому уроці. Дайте можливість дитині самостійно міркувати, направляйте її, але не примушуйте до певної відповіді. Рано чи пізно дитина прийде до правильного висновку: перша доза наркотика є капканом, потрапивши в який людина не може вибратися на свободу. Задоволення від першої дози змушує знову звертатися до знайомого за наркотиком. Зрозуміло, тепер уже речовину продають по досить високій ціні (розкажіть, що день героїнового наркомана обходиться йому в 100-300 доларів). Чим більша доза потрібна людині, тим більше може заробити продавець. Після цього висновку, нехай дитина сама відповість: чи може називатися другом людина, що бажає заробити на ньому? Ця інформація допоможе дитині критично ставитися до будь-яких підозрілих пропозицією навіть з боку хороших друзів. У ваші наступні розмови ви навчите його, як відмовлятися від запропонованого наркотику, зберігши при цьому гідність і не привівши до конфлікту.

Але головний крок уже зроблено!

Дитина знає про небезпеку наркотиків і розуміє до чого призведе їх вживання. 

На захід були запрошені психологи та спеціалісти центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді м. Харкова, адже робота із вищезазначеною категорією входить до компетенції ЦСССДМ.

Тема надзвичайно актуальна на сьогодні. З кожним днем здобути наркотичний засіб стає все простіше і доступніше тому, ця проблема може торкнутися всіх без винятку незалежно від статусу та віку.

Представники громадської організації «Комплексна психологічна допомога» поділилися основами роботи з такими особами та сім’ями з точки зору практичної психології. Також вході практичної роботи були розглянуті складні випадки із якими затикаються соціальні працівники у своїй повсякденный діяльності.

Харківський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді «Довіра» висловлює подяку Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, ГО «Комплексна психологічна допомога» за підтримку в організації, проведенні методичних заходів та всім учасникам.

Всі заходи пройшли в рамках Всесвітнього дня боротьби з наркоманією, який щороку у багатьох країнах відзначається 26 червня. Історія становлення цієї дати досить прозаїчна. 26 червня 1839 року біля стін китайського міста Гуанчжоу можновладці та солдати імперії Цин за наказом свого керівництва спалили конфіскований у англійських наркоторговців опіум – більше одного мільйона кілограмів.

Саме з того часу, за рекомендацією «Міжнародної конференції із боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом», цей день було офіційно вибрано для міжнародної співпраці, направленої на створення вільного від наркоманії суспільства і заборону наркоторгівлі. Щороку у всьому світі до цього дня проходять тематичні акції та флешмоби, які популяризують здоровий спосіб життя та свободу від шкідливих звичок.

На жаль, найчастіше у згубну залежність від наркотичних речовин потрапляє активна та працездатна молодь, безповоротно втрачаючи не лише свій дорогоцінний час, а й здоров’я. Останнім часом проблема наркоманії значно «помолодшала», а це тривожний дзвіночок для кожного із нас. Лекції, бесіди, відеоматеріали, спілкування із профільними фахівцями – для боротьби з наркоманією можна використовувати будь-які доступні, зручні та законні методи.

Це вкотре підтвердили і працівники Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Київського району міста Харкова, які активно долучилися до організації та проведення низки тематичних заходів. Серед них варто відзначити групи взаємодопомоги для батьків, діти яких вживають наркотики, акцію-квест із ліквідації наркоадрес «Намалюй життя дітям» та лекцію на тему «Руйнівний вплив наркотиків на людський організм». Всього у заходах прийняло участь більше ста п’ятдесяти осыб, серед яких були діти, студенти, члени громадських організацій, волонтери та просто активні люди, яким небайдуже майбутнє сучасної молоді.

Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Київського району міста Харкова висловлює щиру вдячність Харківській обласній громадській організації «Майбутнє без наркотиків», Лізі освіченої молоді «ЛОМ», Центру Георгія Побідоносця Міжнародної Антинаркотичної Асоціації в місті Харкові, Всеукраїнській благодійній організації «Деполь Україна» і всім, хто долучився до проведення заходів, адже це наш спільний внесок у добру справу та гідне майбутнє підростаючого покоління.

Проблема вживання наркотичних засобів, а особливо серед молоді, останнім часом набула величезних масштабів, тому вона не може залишатися поза увагою суспільства. Одним із ефективних методів боротьби з поширенням наркоманії є зафарбовування вуличних наркоадрес, які розповсюджувачі наркотиків залишають на стінах різних будівель.

Центр Георгія Побідоносця Міжнародної Антинаркотичної Асоціації в місті Харкові взяв ініціативу в свої руки і протягом останнього року спільно з іншими організаціями міста та просто небайдужими людьми проводить тематичні акції в рамках проекту «Намалюй життя дітям». Головна мета таких заходів – зафарбувати щонайбільше електронних адрес, поступово ліквідуючи вуличну рекламу вільного продажу наркотичних засобів.

Цього разу небайдужа молодь вирішила знищити небезпечні надписи на будівлях, що розташовані на Північній Салтівці. В акції, яка пройшла у суботу, 22 червня, прийняли участь близько сімдесяти чоловік. Серед її учасників були представники Центру, Ліги освіченої молоді «ЛОМ», Центру Георгія Побідоносця Міжнародної Антинаркотичної Асоціації в місті Харкові, Центру Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області.

Спочатку всі учасники розділилися на шість команд, в яких вибрали свого капітана, завідуючого господарством і фотографа, а також отримали все необхідне для роботи: господарчі рукавички, захисні фартухи, спеціальну фарбу та валики для її нанесення. Акція-квест проходила приблизно дві години. За цей час вдалося зафарбувати двісті сорок одну наркоадресу, які знаходилися на стінах житлових будинків та автомобільних гаражів.

Учасники акції знищили небезпечні надписи на вулиці Гвардійців Широнінців, Наталії Ужвій і Метробудівників. Мешканці району, які траплялися на шляху активістів, відкрито висловлювали свою вдячність за таку ініціативу, не шкодуючи щирих слів подяки та підтримки.

По закінченню акції було вибрано переможця – команду, якій вдалося зафарбувати найбільшу кількість адрес – аж шістдесят шість надписів. Переможці отримали кубок, а потім всі учасники заходу посмакували морозиво, яке в таку спеку було дійсно необхідним презентом за добросовісно виконану роботу.

Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Київського району міста Харкова висловлює щиру вдячність організаторові заходу – Центру Георгія Побідоносця Міжнародної Антинаркотичної Асоціації в місті Харкові та всім учасникам акції за активну життєву позицію та небайдужість до здоров’я і розвитку підростаючого покоління.

Проблема вживання наркотиків представляє собою величезну загрозу для здоров'я і безпеки людей. Тому Комісія та Управління ООН з наркотиків і злочинності продовжує свою роботу і намагається убезпечити населення від цієї глобальної проблеми. Одним із результатів цього можна назвати свято - Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами і їх незаконним обігом (відзначається 26 червня), яке показує, наскільки важливо намагатися убезпечити людей від наркотичної залежності. Адже зараз дістати для вживання наркотичні засоби набагато простіше, ніж раніше.