Відділ соціальної роботи по Слобідському району Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» долучається до профілактичної акції «16 днів проти насильства».

Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок
1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями
5 грудня – Міжнародний день волонтера
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією
10 грудня – Міжнародний день прав людини

Сьогодні у світі відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Дата 25 листопада вибрана не випадково. Саме цього дня, восени 1960-го року під час політичних протестів у Домініканській Республіці, за наказом домініканського диктатора Рафаеля Трухільо були жорстоко вбиті три сестри Мірабал, що були активними учасниками супротиву. Показова  кривава страта сестер збереглася в народній пам’яті надовго та мала світовий резонанс. У 1981 році активістки жіночих рухів вирішили вибрати дату їх загибелі як день протесту проти насильства щодо жінок. А з 1999 року цей день став міжнародною датою.

Незважаючи на те, що ми живемо в XXI столітті, статистика про факти насильства щодо жінок є невтішною. Більше того, можна навіть з упевненістю стверджувати, що офіційні дані про це не відображають реальний масштаб проблеми.

Причин декілька. Це і відсутність систематичних досліджень з цього питання, і замовчування проблеми самими жертвами через страх, сором чи забобони. Загалом зібрані дані свідчать про те, що 33,4% жінок хоча б раз у житті зіткнулися з насильством щодо себе, в тому числі фізичним. 20% жінок є жертвами зґвалтування чи спроб зґвалтування.

Враховуючи, що частка жінок серед населення світу складає близько 49,7%, що становить трохи більше 3 мільярдів, то стає зрозумілим наскільки великі ці показники. Насильство щодо жінок і дівчаток є одним з найбільш поширених порушень прав людини в сучасному світі, з яким надзвичайно важко боротися і яке має катастрофічні наслідки.

Воно проявляється в фізичного, сексуального та психологічного формах, зокрема:

• насильство з боку партнера (побиття, психологічне насильство, зґвалтування в шлюбі, вбивство);
• сексуальне насильство і домагання (зґвалтування, насильницькі статеві акти, небажані сексуальні аванси, сексуальне насильство над дітьми, примусові шлюби, вуличні домагання, переслідування,

•кіберпереслідування);
• торгівлю людьми (рабство, сексуальна експлуатація);

•дитячі шлюби.

Декларація про викорінення насильства щодо жінок, прийнята в 1993 році, визначає термін «насильство щодо до жінок» так: «будь-який акт насильства, здійснений на підставі статевої ознаки, який заподіює або може заподіяти фізичну чи психологічну шкоду або страждання жінки, а також погрози скоєння таких актів, примус або довільне позбавлення волі, чи то в суспільному чи в особистому житті».

Насильство щодо жінок є перешкодою на шляху досягнення прогресу в області рівності, розвитку і миру, а також забезпечення прав жінок і дівчаток. Головний принцип Цілей сталого розвитку – щоб ніхто не був забутий – не зможе бути досягнутий без викорінення насильства над жінками.

Насильство щодо жінок явище складне, багатогранне. Воно проявляється і в абсолютно очевидних фактах, і завуальовано під стали вже звичними для нашого життя явищами. Але ніяке насильство не проходить безслідно. Щоб викоренити це остаточно, потрібні всеосяжні заходи, що мають суспільний характер і закріплені законодавчо.

За професійною підтримкою звертайтесь за фаховою консультацію до фахівців відділу соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра", за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, б. 42, 4 поверх, каб. 45-47, попередньо записавшись за телефоном 0916150998

Загалом турботливими рукам небайдужих працівників різних структур Новобаварського району на маскувальних сітках загальною площею 72 кв.м. було зроблено понад 33 тис. вузликів з тканини.
Спільними зусиллями наближаємо перемогу! Віримо в ЗСУ!

Міжнародні дослідження доводять, що при збільшенні частоти проблем з психологічним здоров’ям, зростає кількість випадків домашнього насильства. 

Тож мета гарячої лінії – допомогти чоловікам стабілізувати свій емоційний стан, знайти внутрішні ресурси для виходу із складних ситуацій та усвідомити проблемні патерни поведінки. 

За коротким номером 2345 (для абонентів Київстар +38 067 752 23 45) чоловіки відтепер зможуть отримати фахові психологічні консультації та підтримку. Більше деталей тут: http://2345.in.ua

Деталі роботи лінії: 
✔ Безкоштовна та працюватиме цілодобово. 
✔ Оператор(к)ами є кваліфіковані психологи/-ині з багаторічним досвідом психологічної практики.
✔ Гаряча лінія анонімна – персональні дані зберігатися не будуть. 
✔ Телефонувати можна з будь-яких питань, що викликають стрес: проблеми на роботі чи стосунках, переживання через війну, складнощі у регуляції гніву.

* Всі дзвінки є безкоштовними

Тому свідкам зґвалтувань також потрібно реабілітувати свій психічний стан. Контакти організацій,  які надають психологічну допомогу ви знайдете за посиланням: mh4u.in.ua/dali-ye/#step-3 

! Якщо ваша близька людина постраждала від сексуального насильства, перше, що вам треба зробити – відвести людину від місця злочину та допомогти дістатися безпечного місця. 
! Поясніть, що вона або він не винні в тому, що трапилося.
! Підтримайте, проявіть співчуття. Якщо хочете доторкнутися або обійняти, спершу спитайте дозволу.
! Не ставте багато запитань. Якщо людина ділиться почуттями чи реагує занадто емоційно, майте сили це витримати та сприйняти. Це нормальна реакція. У жодному разі не давайте оцінок реакціям чи міркуванням людини.
! Люди, які після сексуального насильства поводять себе дуже спокійно і навіть відсторонено, потребують пильної уваги. Весь час залишайтеся поруч, але з повагою і ненав’язливо. Робіть свої справи, але не губіть таку людину з поля зору.
! Запропонуйте звернутися по фахову допомогу. Якщо людина не має сил, зробіть це за неї з її дозволу.

! Поважайте та оберігайте конфіденційність. Це право постраждалої особи і потреба для відновлення довіри і зв’язків з оточуючими. 
! Якщо ви допомагаєте постраждалій особі, неприпустимо ділитися власними відчуттями на загал, навіть якщо ви не оприлюднюєте персональні дані.

Відмовляючись реагувати на подразник звичним неекологічним способом, ви даєте собі внутрішню свободу. 

Ваша початкова реакція — це лише звичка, рефлекс, що формувався із самого дитинства. За бажання ви можете це змінити, поступово відпрацьовуючи нові стратегії поведінки. Для цього вам знадобиться час, терпіння та увага.

2. Якомога точніше визначайте, що ви можете змінити, а що — ні. 

Вчіться відпускати ситуації, на які ви не можете вплинути. Відмовтеся від нав'язування іншим свого бачення світу. Ваш світ від цього не постраждає.

3. Не наживайте собі ворогів, ображаючи та принижуючи у розмові співрозмовника. 

Навіть якщо людина не має рації, намагайтеся засуджувати вчинок, а не особистість.

4. Якщо у вас є почуття гумору і ситуація дозволяє — жартуйте. Гумор розчиняє гнів.

5. Намагайтеся подивитися на ситуацію очима співрозмовника і зрозуміти його логіку. 

Байдужість до думки опонента говорить про те, що ви не зацікавлені у вирішенні конфлікту, оскільки хочете домінувати над ним.

6. Якщо все ж таки гнів захлеснув вас, то пустіть його енергію у продуктивну діяльність. Наприклад, займіться спортом чи фізичною роботою.

7. Під час появи гніву спитайте себе: «Чим насправді я незадоволений? Яка з моїх потреб не задоволена? Що я можу зробити для того, щоб задовольнити цю потребу та покращити своє становище?» Якщо буде можливість, запишіть свої відповіді. Це допоможе вам контролювати свій гнів.

Матеріал підготувала психолог, сертифікований консультант Позитивної психотерапії Коваль Олена

Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» інформує, що Міністерство внутрішніх справ України презентувало мобільний застосунок, який дає можливість постраждалій особі викликати та отримати допомогу без телефонного дзвінка, не привертаючи увагу кривдника. Це додатковий та зручний спосіб для реагування на випадки домашнього та ґендерно зумовленого насильства. Також мобільний застосунок – це ресурс з корисною інформацією про види насильства, картою з усіма доступними сервісами поряд, і, звісно, кнопкою виклику поліції.

Застосунок уже працює, він доступний до звантаження у Google Play та App Store. Крім того, розробники зазначають, що зовнішній вигляд і функціональні можливості будуть змінюватись, адже це питання безпеки. Назва застосунку не розповсюджується публічно, щоб кривдник не зміг визначити його на телефоні жертви.  

Надана інформація може бути корисною отримувачам послуг нашої громади.

Цього дня фахівцем із соціальної роботи було проведено профілактичну бесіду з питань профілактики та  попередження  насилля у сім'ї, підвищення рівня виховного потенціалу батька, надання рекомендацій щодо поліпшення комунікацій з донькою-підлітком.

Працівник Відділу запропонувала батькові залучення доньки  до існуючіх освітніх програм для підлітків.

Якщо Вам необхідна консультація з будь-яких питань, дзвоніть за телефоном +380916150998, записуйтесь на консультацію до працівників Відділу, або отримуйте послуги дистанційно.

Наша адреса: м. Харків, вул. Плеханівська, б. 42, к. 45-47.

Телефон для запису на прийом +380916150998.

Сайт: dovira.kh.ua

Facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Іnstagram: slobidsky_csssdm

Звертаємо Вашу увагу, що у зв'язку з активними військовими діями та загрозою артилерійських обстрілів м. Харкова орієнтовний графік роботи може мінятися.

Бережіть себе!

Алгоритм дій у випадках домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі:

1. Якщо починається сварка, яка може закінчитися фізичним насильством, намагайтеся уникнути контакту і перейдіть у інше приміщення, яке можна легко покинути. Тримайтеся ближче до виходу. Уникайте суперечки у приміщенні, де є гострі та ріжучі предмети.

2. Знайдіть місце, куди можете піти у разі небезпеки. Це місце повинне бути безпечним, щоб кривдник вас не знайшов.

3. Домовтесь зі своїми сусідами, щоб вони викликали поліцію у випадку, коли почують крик з вашого помешкання.

4. Зробіть дублікат ключів та сховайте їх у надійному місці, щоб у разі небезпеки ви могли швидко вийти з приміщення та дістатися до безпечного місця.

5. Заховайте у безпечному місці необхідну суму грошей, список з необхідними номерами телефонів, паспорт, документи дитини та інші важливі документи, необхідний одяг та ліки.

6. Заздалегідь дізнайтеся телефони місцевих служб, які можуть надати Вам необхідну підтримку та допомогу.

7. Не мовчіть! Розкажіть про свою проблему людям, яким довіряєте, і обов’язково зверніться за допомогою до спеціаліста.

Якщо Ви потребуєте консультації або роз’яснення з даного питання, то можете зателефонувати на номери «гарячих ліній»:

• 15-47

• 0-800-500-335

• 116-123

• 0-800-500-225

• 116-111

• 15-45

• 0-800-213-103

Матеріал підготувала: Уварова О.Ю., фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Алгоритм дій у випадках домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі:

1. Якщо починається сварка, яка може закінчитися фізичним насильством, намагайтеся уникнути контакту і перейдіть у інше приміщення, яке можна легко покинути. Тримайтеся ближче до виходу. Уникайте суперечки у приміщенні, де є гострі та ріжучі предмети.

2. Знайдіть місце, куди можете піти у разі небезпеки. Це місце повинне бути безпечним, щоб кривдник вас не знайшов.

3. Домовтесь зі своїми сусідами, щоб вони викликали поліцію у випадку, коли почують крик з вашого помешкання.

4. Зробіть дублікат ключів та сховайте їх у надійному місці, щоб у разі небезпеки ви могли швидко вийти з приміщення та дістатися до безпечного місця.

5. Заховайте у безпечному місці необхідну суму грошей, список з необхідними номерами телефонів, паспорт, документи дитини та інші важливі документи, необхідний одяг та ліки.

6. Заздалегідь дізнайтеся телефони місцевих служб, які можуть надати Вам необхідну підтримку та допомогу.

7. Не мовчіть! Розкажіть про свою проблему людям, яким довіряєте, і обов’язково зверніться за допомогою до спеціаліста.

Якщо Ви потребуєте консультації або роз’яснення з даного питання, то можете зателефонувати на номери «гарячих ліній»:

• 15-47 (механізм звернення на гарячу лінію для жертв домашнього насильства 15-47 передбачає, що до постраждалих можуть виїхати відповідні мобільні бригади, відбувається верифікація проблематики і визначається механізм подальших дій)

• 0-800-500-335 (Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації)

• 116-123 (номер «гарячої лінії» із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації)

• 0-800-500-225 (Національна гаряча лінія для дітей та молоді)

• 116-111(Національна гаряча лінія для дітей та молоді)

• 15-45 (Урядова «гаряча лінія» – механізм для взаємодії Уряду з громадянами, що дозволяє оперативно вирішувати проблемні питання, які порушуються у зверненнях громадян.)

• 0-800-213-103 (ЄДИНИЙ КОНТАКТ-ЦЕНТР СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ)

Матеріал підготувала: Уварова О.Ю., фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Іноді кібербулінг завдає більше шкоди, ніж побиття.

Як проявляється кібербулінг:

• залякування за допомогою повідомлень (погрози, образи);
• розсилка фотографій в інтернеті (реальних або перероблених за допомогою фотошопу);
• поширення чуток через соціальні мережі;
• крадіжка паролів соціальних мереж або даних входу у систему для поширення шкідливої інформації;
• шантаж;
• виманювання інтимних фотографій;
• образливі коментарі;
• або ж агресор може прикинутися вашою дитиною, створивши профіль з її ім’ям і фото, а потім писати через нього образливу інформацію, розсилати повідомлення однокласникам та інше.

Ознаки того, що дитина, можливо, піддається нападам і цькуванню онлайн. Будьте уважні, якщо ваша дитина:

• проводить незвично багато часу в інтернеті, особливо вночі;
• раптово вимикає комп’ютер, коли ви заходите у кімнату;
• відповідає на телефонні дзвінки від людей, яких ви не знаєте;
• нервує, коли отримує нові повідомлення;
• втрачає інтерес до використання всіх гаджетів;
• отримує подарунки поштою невідомо від кого;
• втрачає інтерес до школи, нервує або турбується, коли туди потрібно йти;
• менше спілкується з друзями і родиною та стає потайною.

Що робити, якщо дитина вже зіткнулась з кібербулінгом?

ВАЖЛИВО!

Пам’ятайте: якщо ваша дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ніколи не звинувачуйте і не сваріть дитину. Не залякуйте дітей фразами: «Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!». Не допускайте засудження. Ніяких: «Сам винен!». Такі слова призведуть до того, що дитина не захоче звернутися до вас за допомогою. Важливо пам’ятати: винна не жертви – винен той, хто скористався її довірою.

Дітям і без того часто страшно або соромно розповісти дорослим про ситуації, які сталися з ними. Адже раптом сваритимуть? Раптом розчаруються? Раптом не пробачать? Через такі ситуації кібербулінг може вилитися у відвертий шантаж. Адже зловмисник знає: дитина змушена буде робити все, аби батьки / школа / інші люди нічого не дізналися.

Кроки щодо захисту від кібербулінгу

1. Поясніть дитині, що це не її вина. Що Ви підтримаєте її у будь-якому разі, що Ви – на її боці та Вам можна довіряти.
2. Збережіть все листування, зробивши скріншоти.
3. Заблокуйте акаунти, з яких пише агресор – поставте у чорний список та ігноруйте. Іноді кривдник відступає, коли не отримує реакції.
4. Поміняйте номер телефону дитини і на деякий час видаліть всі сторінки у соцмережах. Якщо дитина буде відчувати себе таким чином «відрізаною» від світу його друзів – створіть нові, секретні сторінки для дитини з іншим ім’ям і без фото, щоб тільки сім’я і друзі знали про них.
5. З’ясуйте, чи знайома дитина з агресором у реальному житті або чи планує зустрітися. Дізнайтесь, що йому відомо про дитину (реальне ім’я, прізвище, адресу, телефон, номер школи). Запропонуйте свою допомогу – обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, якій небезпеці може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків.
6. Зверніться у поліцію. Якщо погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров’я дитини, а також членів вашої родини, то Ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.
7. Якщо ви не впевнені у своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готовий йти на контакт, зверніться до психолога.

Всі особи, які стали жертвами чи свідками булінгу, можуть звернутися за правовою допомогою:

• Національна дитяча «гаряча» лінія: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно з усіх мобільних). Лінія є анонімною та конфіденційною;
• Національна поліція України – 102;
• Система безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Відділ соціальної роботи по Слобідському району ХМЦСС «Довіра» пропонує соціальні послуги фахівців із соціальної роботи, а також психолога та юрисконсульта, звертайтесь до нас за адресою:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

Сайт: dovira.kh.ua

Facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Іnstagram: slobidsky_csssdm