Документ передбачає моніторинг стану виконання законодавства у цій сфері. Зокрема, практики його застосування, оцінювання ефективності заходів, а також визначення стану, причин і передумов поширення домашнього насильства.

Відповідно до постанови, моніторинг здійснюватимуть спеціально уповноважені органи – Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національна соціальна сервісна служба України, обласні військові адміністрації (ОВА) та територіальні громади.

Водночас Координаційний центр з надання правничої допомоги здійснює моніторинг доступності безоплатної вторинної правничої допомоги. Інші органи та установи, на які покладаються функції у цій сфері, можуть організовувати моніторинг з метою внутрішнього оцінювання своєї діяльності.

Постанова передбачає збір даних і показників щодо випадків насильства, роботи служб, ефективності здійснення заходів, доступності та якості отримання послуг для постраждалих, а також виконання програм і планів. Аналіз здійснюватиметься на державному, регіональному та місцевому рівнях, а також у межах виконання міжнародних зобов’язань України.

Крім того, постановою визначено порядок формування та оприлюднення щорічного звіту, зокрема його структуру, зміст основних розділів та строки подання.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Спеціаліст відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» взяла участь у роботі круглого столу, що відбувся в адміністрації Шевченківського району м. Харкова, разом із представниками структурних підрозділів органів місцевого самоврядування і районного управління поліції.

В ході круглого столу мова йшла про заходи із попередження домашнього насильства, забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, оздоровлення дітей соціально незахищених категорій. Присутні на Круглому столі доповіли про роботу з координації спільних дій з попередження домашнього насильства та захисту інтересів дітей Шевченківського району м. Харкова.

Як ідентифікувати булінг?
Батькам варто звернути увагу на зміни в поведінці дитини. Якщо вона стає замкненою, уникає школи, втрачає інтерес до улюблених занять або часто повертається додому засмученою — це можуть бути тривожні сигнали. Також варто насторожитися, якщо дитина не хоче говорити про шкільне життя або має незрозумілі синці чи зіпсовані речі.

Поради для батьків
Насамперед важливо створити атмосферу довіри. Дитина має знати, що її вислухають без осуду. Спокійно поговоріть з нею, ставте відкриті запитання та підтримуйте емоційно.

Не варто ігнорувати проблему або радити «самостійно розібратися». Краще звернутися до вчителів, шкільного психолога чи адміністрації. Важливо діяти разом, щоб захистити дитину.

Навчайте дитину впевнено реагувати на образи: не відповідати агресією, а звертатися по допомогу до дорослих. Також поясніть важливість безпечної поведінки в інтернеті.

Висновок
Булінг — серйозна проблема, але її можна подолати завдяки увазі та підтримці батьків. Вчасна реакція допоможе дитині відчути себе захищеною та впевненою.

Перш за все, варто обмежувати час перед екраном. Тривале користування гаджетами може призводити до втоми, погіршення сну та концентрації. Корисно робити перерви кожні 30–60 хвилин і не користуватися телефоном перед сном.

Другий важливий аспект — захист особистих даних. Не слід ділитися паролями, адресою чи номером телефону з незнайомими людьми. Надійні паролі та двофакторна автентифікація допоможуть уникнути зламу акаунтів.

Також важливо критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що публікується онлайн, є правдою. Варто перевіряти джерела та не поширювати неперевірені новини.

Не менш важливо дбати про свій емоційний стан. Якщо спілкування в мережі викликає стрес або дискомфорт, краще зробити паузу або звернутися по допомогу до дорослих.

Цифрова гігієна — це не складні правила, а щоденні звички, які допомагають підліткам залишатися здоровими, впевненими та захищеними у цифровому світі.

Що робити?

- підтримайте дитину, вислухайте та не засуджуйте;

- зберіть докази, зробіть скріншоти повідомлень, коментарів або інших матеріалів, які підтверджують факт онлайн-цькування;

- заблокуйте кривдника;

- повідомте адміністрацію платформи, поскаржіться  та повідомте про булінг у соцмережі;

- за потреби змініть номер телефону;

- створіть безпечний пароль;

 не обмежуйте до інтернету та не забирайте гаджети;

- навчіть дитину захищати особисту інформацію.

Куда звертатися, якщо дитина потрапила в ситуацію, пов'язану з кібербулінгом?

Можна звернутися до: керівника навчального закладу, національної поліції України, служби освітнього омбудсмена, системи надання безоплатної правничої допомоги — 0 800 213 103.

Діти, які опинилися в ситуації кібербулінгу або стали його свідками, сожуть звернутися: до батьків, до вчителя, соціального педагога або практичного психолога, до поліцейського, закріпленого за закладом освіти (за наявності), на національну гарячу лінію для дітей та молоді — 116 111 або 0 800 500 225.

Як зрозуміти, що дитину можуть цькувати в інтернеті:

- менше спілкується  з однокласниками, друзями чи родиною, 

- не хоче  відвідувати школу або інші місця, де є однолітки,

- рідко або часто змінюється настрій, 

- стає замкнутим, безпідставно тривожиться,

- менще часу проводить  інтернеті, 

- раптово зникає інтерес до улюблених занять або хобі,

- нервозність, головний біль, біль у животі, порушення сну.

Відповідно до визначення Організація Об'єднаних Націй, торгівля людьми — це вербування, перевезення, передача або утримання осіб шляхом обману, примусу чи зловживання вразливим становищем з метою експлуатації. Експлуатація може включати:

• примусову працю;
• сексуальну експлуатацію;
• жебрацтво;
• втягнення у злочинну діяльність;
• вилучення органів;
• примусові шлюби.

Це явище часто називають «сучасним рабством», адже воно позбавляє людину свободи вибору та контролю над власним життям.

Серед основних причин торгівлі людьми:

• Бідність та безробіття — люди погоджуються на сумнівні пропозиції роботи.
• Війни та конфлікти — внутрішньо переміщені особи стають особливо вразливими.
• Недостатня поінформованість — відсутність знань про ризики працевлаштування за кордоном.
• Попит на дешеву робочу силу — у деяких країнах експлуатація є прихованою частиною економіки.

Для України проблема стала особливо актуальною після початку повномасштабної агресії з боку Російська Федерація у 2022 році. Мільйони людей були змушені покинути свої домівки, що підвищило ризики потрапляння до рук злочинців.

Жертвами можуть стати:

• жінки та діти;
• трудові мігранти;
• внутрішньо переміщені особи;
• люди з інвалідністю;
• підлітки, які шукають роботу через інтернет.

Сучасні вербувальники активно використовують соціальні мережі, фальшиві агентства з працевлаштування та навіть знайомства онлайн.

 Відділ соціальної роботи по Холодногірському району Харківського міського центру соціальних служб "Довіра"м. Харкова інформує, як убезпечити себе:

1. Перевіряти роботодавця та наявність ліцензії.
2. Не передавати паспорт чи інші документи стороннім.
3. Повідомляти рідних про місце перебування.
4. Зберігати копії документів.
5. Звертатися до офіційних джерел інформації.

В Україні працюють державні та громадські організації, які надають допомогу постраждалим — психологічну, юридичну та соціальну.

Державні установи та служби:

• Місцеві державні адміністрації: відповідальні за встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та надання допомоги.
• Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба): координує надання допомоги на державному рівні.
• Служби у справах дітей: залучаються, якщо постраждала дитина.
• Національна поліція України (управління боротьби з торгівлею людьми): приймає заяви про злочин.
• Центри соціальних служб: надають соціальні послуги та розробляють плани реабілітації. 

Громадські та міжнародні організації:

• Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні: основний партнер у протидії торгівлі, надає комплексну допомогу.
• ГО «Ла Страда – Україна»: гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (527).
• А21 Україна (A21): міжнародна організація, що надає підтримку постраждалим (38 044 338 3381).
• Всеукраїнська коаліція громадських організацій, що працюють у сфері протидії торгівлі людьми. 

Гарячі лінії та контакти:

• 527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (безкоштовно з мобільних).
• 1547 – Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми (0-800505-501).
• 102 – Поліція.

Відділу соціальної роботи по Холодногірському району ХМЦСС "Довіра"  за адресою, м. Харків, вул. Благовіщенська, 34, каб. 8, тел. 725 34 48.

Торгівля людьми — це не абстрактна проблема, а реальна загроза, яка може торкнутися кожного. Обізнаність, критичне мислення та обережність — найкращий захист від злочинців.

Боротьба з торгівлею людьми — це спільна відповідальність держави, суспільства та кожної окремої людини. Лише разом ми можемо зупинити сучасне рабство й захистити людську гідність.

Дуже часто постраждалі сприймають таке ставлення кривдника як нормальну поведінку і «списують» риси характеру кривдника, спосіб виховання тощо і вважає це наслідком своєї «поганої» поведінки. І це стосується як дорослих постраждалих від домашнього насильства, так і дітей. Але коли замість щасливого дитинства та родинного затишку на малечу чекає домашня тиранія, знущання, образи та напружена атмосфера, не можна залишатися осторонь, адже доросла людина у більшості випадків здатна знайти в собі ресурс та сили для звернення за допомогою, а дитина, як правило, беззахисна, тому без стороннього втручання обійтися не зможе.

Особливість домашнього насильства полягає у тому, що воно відбувається у колі близьких одне одному людей (родичів, членів сім`ї), які пов`язані між собою тісними зв`язками: шлюбними, інтимними, кровними, емоційними, спільним побутом тощо. Як правило, домашня тиранія відбувається поза сторонніми очима, тому і свідків проявів насильства або немає взагалі, або ними є члени родини, які, як правило, замовчують ці факти.

Дитиною, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком такого насильства.

Будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, визнаються жорстоким поводженням з дитиною. А дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров`я та розвиток у зв`язку жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, має статус дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Відповідно до чинного законодавства дитина, яка постраждала від домашнього насильства, має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров`я, інтелектуального та фізичного розвитку.

В Шевченківському районі відбулась інформаційна акція з попередження домашнього насильства «Насильство – це сміття, яке треба виносити з дому». В зоні відпочинку «Саржин Яр» мешканці району спілкувалися з представниками Відділу соціальної роботи по Шевченківському району Харківського міського центру соціальних служб «Довіра», секторів попередження домашньому насильству та ювенальної превенції Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, Комітету у справах сім’ї, молоді та спорту по Шевченківському району, Служби у справах дітей по Шевченківському району.

Під час заходу акцент було зроблено на спілкуванні з жінками, адже саме вони найчастіше стають тими, стосовно кого вчиняється домашнє насильство. Зокрема, обговорювалися актуальні питання, пов’язані з протидією насильству в родинах, у тому числі щодо дітей, надання послуг особам, які постраждали від насильства, можливості направлення до соціальних партнерів, що здійснюють кваліфіковану допомогу таким особам. Жінки отримали інформаційні буклети, їх поінформовано щодо кола соціальних партнерів, які займаються діяльністю, направленою на протидію насильства в сім’ях.

В рамках проведення Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства" спеціалісти відділу соціальної роботи по Шевченківському району разом із соціальними партнерами - Комітетом у справах сім’ї, молоді та спорту, Службою у справах дітей по Шевченківському району, Сектором ювенальної превенції і сектором протидії торгівлі людьми Харківського районного управління поліції № 3, а також громадською організацією «Чистий Аркуш» – провели бесіду з учнями метрошколи. Під час заходу були розглянуті питання щодо комплексної допомоги громадянами, які зазнали насильства, дій у випадках булінгу, необхідності дотримання гідності у стосунках із однолітками. Учні отримали інформаційні буклети з корисною інформацією щодо проявів різних видів насильства, алгоритму дій у ситуації домашнього насильства або його загрози, телефонами організацій, куди можна звернутися, якщо зазнали насильства.

На зустрічі, за участі представників Адміністрації району, Управління патрульної поліції в Харківській області, Комітету у справах сім'ї, молоді та спорту, Управління освіти, Служби у справах дітей, Відділу соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра" та Громадської організації "Чистий аркуш", розглянуті питання щодо домашнього насильства у період дії воєнного стану, надання допомоги потерпілим від домашнього насильства, питання протидії торгівлі людьми.