У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом.

 

Контактні дані:

✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району м. Харкова

вул. Біблика, 20/8, 093 385 79 12;

✔️Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова

вул. Алчевських, 5, 098 711 55 08;  

                
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова

вул. Танкопія, 11/1, 096 518 04 61;              

  
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова

вул. Полтавський Шлях, 11, 068 066 21 88;                 

✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району м. Харкова

вул. Богдана Хмельницького, 8, 067 195 31 41; 

✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району м. Харкова

вул. Руслана Плоходька, 3, 063 465 88 03;

✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова

вул. Плеханівська,  42, 091 615 09 98;                                 

✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському  району м. Харкова

вул. Полтавський Шлях, 46, 063 524 91 45;

✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському  району м. Харкова

м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, 066 194 24 19

1. Відповідайте лише тоді, коли дитина запитає першою. Психіка дітей влаштована таким чином, що реакція може прийти не одразу, а із затримкою. Будьте готовими відповісти на запитання і говорити небагато: одне запитання — одна відповідь. Дитина може бути не готовою до ваших особистих роздумів. Якщо ж бачите зацікавленість дитини в питанні, або темі, то підтримайте її та поговоріть з нею до того моменту, коли вже буде досить.

2. Зберігайте спокій. Часто дорослі не говорять з дітьми про складні речі, тому що самі бояться цих речей. Буває так, що дорослі проектують власну слабкість та тривогу на дітей. Але говорити потрібно. Простими словами про складні речі. Мовою дитини.

3. Залишайтесь уважними до почуттів та емоційного стану дитини. Якщо ви помічаєте зміни в поведінці дитини, якщо ви бачите, що новина про насилля, загибель іншої дитини дуже засмутила та занепокоїла малюка, — зверніться до спеціаліста, який зможе дізнатись більше про стан дитини та всі страхи та тривоги, які пов`язують його страхи та подію, яка трапилась.

4. Не приховуйте правду. Можливо, коли ви обговорюватимете із дитиною причини насилля, загибелі іншого малюка, дитина вперше зіштовхнеться із темою смерті когось молодого. Тут слід пам`ятати, що діти сприймають смерть зовсім по іншому, не так як дорослі. Тому приховувати правду не варто, так само як і не варто уникати відповідей на запитання про смерть. Адже, якщо ми щось намагаємось «заховати», то у дитини з`являється можливість дофантазувати, додумати. І такі фантазії, зазвичай, дуже шкодять дитині.

5. Подивіться з дитиною мультфільми або почитайте книги на складні теми, припустимо, на тему смерті. Тоді у малюка не залишиться невирішених питань. Гадаю, що мультфільм «Коко» стане чудовим прикладом, бо він показує, що трапляється після життя.

Кожна дитина — індивідуальна. Кожна історія -унікальна. Ми не можемо знати, як відреагує малюк на ту чи іншу складну ситуацію. Але ми можемо бути готовими до складних запитань. І в цьому процесі важливі наші особисті відповіді самому собі на ці запитання.

Основою підліткової кризи стають протиріччя між виникли внутрішніми змінами і зовнішніми обставинами, що не міняються, які не задовольняють бажане дитини, що подорослішала. Причини такого протиріччя ховаються в появі почуття дорослості, в психофізіологічної перебудові (статеве дозрівання, зміни в сфері потреб та сфері самосвідомості) організму, яку підліток не відразу усвідомлює; і в неприйнятті «дорослості» з боку дорослих, які демонструють нерозуміння переживань підлітка з приводу його самореалізації. 

В результаті криза підліткового віку виливається в наступні ознаки і прояви: агресивність у спілкуванні з дорослими, часта зміна настрою, посилена увага до своєї зовнішності, зниження навчальної мотивації, невиконання прохань дорослих, відмова від допомоги в побуті, конфліктність, порушення громадського порядку.

РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОДОЛАННЯ ПІДЛІТКОВОЇ КРИЗИ:

- дорослим будувати спілкування з підлітком на повазі їхніх особистісних особливостей і в доброзичливому тоні;

- терпляче приймати відмови підлітка про допомогу, але при нагоді знайти переконливі слова і ще раз запропонувати допомогу;

- заздалегідь обговорити обов'язки підлітка в сім'ї і не наполягати на їх миттєвому виконання;

- бути послідовними в пред'явленні вимог до підлітка;

- підтримувати захоплення та інтереси підлітка, а при їх негативному характері вміло (особистим прикладом, через спільну діяльність та іншими способами) переорієнтувати на інше заняття;

- контролювати навчальну діяльність;

- створювати умови для довірчих бесід;

- не забороняти спілкування з однолітками (дозволяти запрошувати додому, попередньо обговоривши умови такого спілкування);

- давати в доброзичливій формі позитивні і негативні оцінки зовнішності і вчинків підлітка.

 

1. Подбайте про себе та свій емоційний стан (спокійні батьки = спокійна дитина)

2. Озвучуйте плани дій для збереження життя та здоров‘я в умовах війни. Наприклад, коли тривога, то ми йдемо у підвал, бо там безпечно і так далі. При цьому використовуйте слова "безпека" та "безпечно", так у дитини в голові будуються нові асоціації з цими словами.

3. Говоріть з дитиною про її емоції та переживання. Дайте зрозуміти, що її емоції — це нормальна реакція на ці обставини. Наприклад, боятися — це нормально, страх — відповідає за наш інстинкт самозбереження і так далі

4. Зробіть з дитиною вправу на візуалізацію "Безпечне місце", інструкцію можна знайти в інтернеті. Можна намалювати безпечне місце, а потім уявити себе там.

5. Спостерігайте за дитиною та змінами в її емоційному стані, або поведінці. Особливо, якщо дитина стала свідком вибуху, або іншої травмуючої події. Якщо дитина змінилась, стала більш активною та неслухняною, або навпаки — незвично тихою, стала хвилюватися за здоров‘я своє або батьків, погано спить, бачить часті кошмари, відмовляється від їжі, або навпаки — переїдає, то в такій ситуації краще звернутися за допомогою до кваліфікованого психолога.

6. Пам‘ятайте, що у дитини повинно бути дитинство не зважаючи на війну, тож намагайтесь проводити час з позитивом. Ходіть у парки, гойдайтесь, шуткуйте та смійтеся разом, ходіть до кінотеатрів та долучайте дитину до веселих активностей.

Метою консультаційного пункту є сприяння зміцненню інституту сім'ї шляхом формування засад відповідального усвідомленого батьківства.

Пункт створено для здійснення соціальної роботи з вагітними жінками та жінками, які народили дитину, неповнолітніми матерями, молодими подружжями, породіллями, які мають намір відмовитися від новонародженої дитини, батьками (або особами, які їх замінюють), які тимчасово влаштували дитину в будинок дитини, батьками, у яких народилися діти з вадами розвитку або померли новонароджені діти. Основні завдання консультаційного пункту – запобігти відмовам матерів від новонароджених дітей, забезпечити психологічну та соціальну підтримку вагітних жінок та жінок, які народили дитину, зокрема неповнолітніх породіль, забезпечити соціально-психологічну підтримку батьків, в яких народилися діти з вадами розвитку або померли новонароджені діти та реінтеграція новонароджених дітей, від яких відмовились батьки, та дітей віком до 3-х років з будинків дитини у сімейне оточення (у прийомні сім'ї, ДБСТ, встановлення опіки, всиновлення).

“Долоньки” Дитина кладе долоню на аркуш паперу та обводить її. Ця вправа добре підходить для дітей молодшого шкільного віку та дошкільнят. Коли дитина обмальовує силует долоні, то ніби визначає свої кордони. Під час війни наш простір та наші кордони порушуються, і діти відчувають це. Вправа допомагає дитині заявити про себе.

“Банка тривог” Щоби позбутися своїх страхів, можна запропонувати дитині намалювати чи зліпити їх та викинути у коробку, на якій буде написано “Банка тривог”.

“Простір безпеки” Простір безпеки – це не обов’язково щось реальне. Це може бути фентезійний світ, світ супергероїв, світ, де замість людей живуть фантастичні тваринки, котики, собачки, бойові кактуси.Запропонуйте дитині детально намалювати свій простір безпеки. Можна зробити колаж із наявних матеріалів: вирізати і наклеїти зображення того, що асоціюється в неї з безпекою. Нехай дитина уявить, що вона перебуває в цьому просторі, й опише його вам. Запитайте в неї, які запахи та звуки є у її безпечному просторі, як вона почувається, перебуваючи в ньому.

“Мій герб” Герб дає відчуття впевненості та сили. Запропонуйте дитині вигадати і намалювати власний герб. У верхній частині має бути картинка, у нижній – слова, які можуть бути її девізом. Цей герб можна причепити десь на видному місці в кімнаті.

“Коло життя” Нехай дитина намалює коло, а в ньому – те, що її завжди підтримує, навіть у найскладніший час. Те, що допомагає, додає сили, дарує радість. Це можуть бути люди, домашні тварини, ігри, книжки, пісні чи мультфільми.

“Таємний лист” Запропонуйте дитині написати таємний лист. Наприклад, майбутньому собі або собі в минулому. Або комусь, за ким вона сумує. Не вимагайте, щоби дитина показувала цей лист вам, адресату чи взагалі будь-кому.

“Казкотерапія” Запропонуйте дитині намалювати або розповісти казку, в якій неодмінно буде щаслива кінцівка. Допомагайте їй в цьому процесі. Основними елементами такої казки є: Головний герой. Запитайте дитину, хто зображений на її малюнку або хто головний герой її казки. Нехай розкаже, з ким дружить цей герой, яка в нього мета. Шлях героя. Це ті дії, які має виконати герой, щоб розвʼязати свою проблему та досягти мети.Перешкоди. Це можуть бути гори, ріки, злі чарівники, страшні звірі, або й реальні вороги, бомби, ракети, танки.Помічники – це персонажі, які допомагають герою досягти своєї мети: чарівні створіння, лицарі, супергерої. Позитивний фінал і висновки. Герой обов’язково має подолати всі перешкоди, перемогти всіх ворогів і досягти своєї мети.

На базі Відділу мешканці Київського району міста, які перебувають в складних життєвих обставинах, можуть отримати наступні соціальні послуги:

• консультування;
• соціальний супровід сімей/осіб;
• екстрене та кризове втручання.

Фахівці Відділу здійснюють перенаправлення до організацій-партнерів, де всі потребуючі мають змогу отримати безкоштовну психологічну чи правничу допомогу. Найчастіше мешканці району звертаються до Відділу з наступних питань:

• отримання статусу дитини, що постраждала від воєнних дій;
• труднощі з вихованням дітей різного віку;
• потреба в отриманні благодійної чи гуманітарної допомоги;
• конфліктні відносини між дорослими членами родини;
• отримання безкоштовної психологічної чи правничої допомоги;
• переоформлення різних документів, державних виплат;
• організація сімейного дозвілля в умовах воєнного часу.

Також фахівці Відділу регулярно виїжджають у родини, які мешкають на території Київського району міста Харкова і перебувають у складних життєвих обставинах. Під час відвідувань сімей вони складають необхідні документи установленої форми, надають консультації, проводять бесіди, здійснюють інформування із нагальних питань. Тематика бесід і консультувань в таких випадках охоплює досить широку сферу життя родин, а саме:

• профілактика домашнього насильства;
• особливості виховання дітей різного віку;
• профілактика шкідливих звичок серед дорослих та дітей;
• отримання статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО);
• проблеми підліткового віку;
• організація сімейного та дитячого відпочинку;
• пільги для окремих категорій населення;
• отримання благодійної та гуманітарної допомоги.

Перелік актуальних питань, які турбують мешканців Київського району, досить великий, тому проведення інформування населення таким чином має дуже велике значення. Досить часто, під час звернення до Відділу, родина потребує отримання не однієї, а відразу декількох соціальних послуг. У таких випадках фахівці підходять до вирішення складної життєвої ситуації комплексно, враховуючи всі найбільш важливі фактори тієї чи іншої сім’ї.

Найменші отримувачі соціальних послуг у Відділі мають змогу щотижня долучитися до цікавих творчих занять. Кожну п’ятницю проходять майстер-класи з виготовлення різноманітних поробок – із пластиліну, кольорового паперу та інших матеріалів. Спільні заняття дітей з батьками здійснюють позитивний вплив на розвиток малечі, а також допомагають зміцнити взаємовідносини у родині.

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» на постійній основі проводить комплексну соціальну роботу з сім’ями та особами, що перебувають у складних життєвих обставинах. До Відділу регулярно звертаються найменш захищені категорії населення:

• одинокі батьки та матері;
• особи з інвалідністю внаслідок війни;
• учасники бойових дій;
• багатодітні та малозабезпечені сім’ї;
• внутрішньо переміщені особи;
• родини, в яких виховуються діти з інвалідністю.

Всі вони мають право на отримання необхідної соціальної допомоги та підтримки, адже на даний час з тих чи інших причин перебувають у складних життєвих обставинах.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Чому підвищується рівень стресу?

Здається, що тривожність уже стала звичайним станом для багатьох українців. І це справді так. Але якщо нічого з нею не робити, ми можемо застрягти в стресі і впасти в глибоку депресію.

Необхідно розуміти, що стрес посилюється через поток інформації, активні бойові дії, наших близьких, які перебувають на війні. Також ми не відчуваємо контролю за життям, а ще не можемо робити ті речі, до яких звикли.

Дані фактори надають сильний вплив на наш психологічний та фізичний стан. Вони також впливають на підвищене вироблення гормону кортизолу. Звичайно, не можна вважати, що він негативно впливає на організм. У помірних кількостях він корисний і навіть необхідний. Але якщо відчувається його надлишок, ми відчуваємо тривожність, апатію, депресивність.

Що потрібно робити?

Не варто залишати все як є. Часто ми настільки сильно переймаємося стресовим станом, що не можемо самостійно з нього вибратися. Нам здається, що все довкола руйнується, а тривожність сковує нас. Цілком можливо, що вам знадобиться онлайн-психотерапевт, з яким ви проговорите проблему та знайдете її вирішення.

Чому так важливо? Коли людина відчуває стрес, вона має не тільки психологічні проблеми, але також можуть бути фізичні порушення. Зокрема, про надто сильне вироблення кортизолу свідчать млявість і сонливість, головний біль, зниження пам’яті, відсутність настрою, недостатність мотивації йти до своєї мети. А ще ми не хочемо їсти, відчуваємо зниження зору, біль у серці тощо.

Щоб хоч трохи допомогти собі, необхідно не тільки записатися на прийом до психолога, а й дотримуватися таких правил:

- розводьте негативний інформаційний потік позитивними новинами;

- стежте за своїм сном, відпочивайте;

- правильно харчуйтесь;

- багато пийте води;

- займайтеся фізичною активністю.

Також не забувайте, що всі проблеми потрібно промовляти. Зробити це можна з психологом, який вислухає вас та допоможе знайти рішення.

Виховання дітей завжди потребувало багато енергії, зусиль, знань і часу з боку дорослих. Зараз діти практично не мають змоги відвідувати навчальні заклади у класичному форматі – офлайн, що накладає свій відбиток не тільки на рівень їхньої освіти, а й на виховання в цілому. Більшість із них навчаються дистанційно, тому не мають змоги спілкуватися з однолітками наживо, відчувати справжню атмосферу навчального закладу.

Багато батьків постійно шукають вихід із цієї ситуації, намагаються хоча б якось компенсувати малечі те, що вони не можуть отримати через війну. Дбайливі і відповідальні батьки керуються власним досвідом, а також заручаються підтримкою кваліфікованих спеціалістів – фахівців із соціальної роботи, педагогів, психологів.

Для того, щоб ваша дитина не відчувала себе осторонь життя і отримувала повноцінний розвиток, необхідно взяти на замітку декілька простих, але дієвих порад:

• Більше розмовляти з дитиною на різні теми, бути щиро зацікавленими у живому діалозі;
• Здійснювати помірний контроль – «без перегинання палиці»;
• Постійно підтримувати у дитини інтерес до навколишнього світу, улюблених занять;
• Допомагати, за потреби, у виконанні домашніх завдань, не критикувати за недостатній рівень успішності;
• Цікавитися, з ким дитина найчастіше спілкується, хто є її найближчими друзями;
• Встановлювати певний часовий відрізок користування різноманітними гаджетами;
• Вчити дітей турбуватися про себе та своє самопочуття;
• Допомагати встановлювати баланс між навчанням, відпочинком та іншими справами;
• Проводити профілактичні бесіди щодо негативного впливу шкідливих звичок на організм;
• Турбуватися про безпеку дитини під час повітряної тривоги;
• Популяризувати живе спілкування з оточуючими, регулярні прогулянки на свіжому повітрі;
• Подавати власний приклад правильного способу життя.

Війна внесла серйозні корективи у наше життя – дорослих і дітей, але виховання і навчання підростаючого покоління, як і раніше, має величезне значення для майбутнього суспільства. Для того, щоб наші діти росли добрими, ввічливими, чуйними і відповідальними людьми, необхідно приділяти їм достатньо уваги сьогодні.

Інколи зробити це досить важко через зайнятість на роботі, постійну тривогу за завтрашній день, підвищену нервовість або банальну втому. В такому випадку батькам необхідно також вміти турбуватися про себе, щоб мати сили і енергію давати належну турботу тим, хто її потребує – власним дітям.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Термін «торгівля людьми» передбачає різні види та форми експлуатації людини, які наводяться як міжнародними нормативно-правовими документами, так і законодавством України. Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми» торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, вразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином. Існує багато причин торгівлі людьми, які є комплексними та взаємопов’язаними. До внутрішніх чинників належать: спрощення можливостей для подорожування; лояльність законодавства до заняття проституцією у багатьох країнах світу; попит на низькооплачувану працю та комерційну сексуальну експлуатацію, особливо дітей; попит на працю в галузях, де основна частина населення не бажає працювати через низку причин, зокрема, небезпечні умови праці тощо; Слід зазначити, що постраждалою від торгівлі людьми може стати будь-яка особа, незалежно від віку та статі. Основними вразливими категоріями осіб, які відносяться до групи ризику потрапити до торгівців людьми є: незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи; молодь, діти вулиці, діти-сироти, вихідці з неблагополучних сімей; сільське населення; внутрішньо переміщені особи; іноземні громадяни – трудові мігранти; особи, які зазнали насильства, у тому числі сексуального; бідні, малозабезпечені особи; а також особи з проблемами психічного здоров’я. Найбільш вразливими до торгівлі людьми категоріями населення є: жінки у віці 18-26 років, у першу чергу незаміжні (вразливі до сексуальної експлуатації); чоловіки у віці 25-60 років, у першу чергу одружені (вразливі до трудової експлуатації); діти у віці 13-18 років, у першу чергу дівчатка з неповних та реструктурованих сімей (коли один із батьків нерідний).