У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом.

 

Контактні дані:

✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району м. Харкова

вул. Біблика, 20/8, тел.: 093 385 79 12, e-mail: industrialnyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова

вул. Алчевських, 5, тел.: 098 711 55 08, e-mail: kyyivskyydovira@city.kharkiv.ua;  

                
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова

вул. Л. Каденюка, 11/1, тел.: 096 518 04 61, e-mail: nemyshlyanskyydovira@city.kharkiv.ua;              

  
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова

вул. Полтавський Шлях, 11, тел.: 068 066 21 88, e-mail: novobavarskyydovira@city.kharkiv.ua;                 

✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району м. Харкова

вул. Богдана Хмельницького, 8, тел.: 067 195 31 41, e-mail: osnovyanskyydovira@city.kharkiv.ua; 

✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району м. Харкова

вул. Руслана Плоходька, 3, тел.: 063 465 88 03, e-mail: saltivskyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова

вул. Г. Тарасенка,  42, тел.: 091 615 09 98, e-mail: slobidskyydovira@city.kharkiv.ua;                                 

✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському  району м. Харкова

вул. Полтавський Шлях, 46, тел.: 066 707 53 10, e-mail: kholodnohirskyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському  району м. Харкова

м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, тел.: 066 194 24 19, e-mail: shevchenkivskyydovira@city.kharkiv.ua

Корисні рекомендації:

Знайдіть свою опору:

Подумайте, кого з оточення можете просити про допомогу, яке заняття вас відволікає, що заспокоює – це ваш ресурс.

Прислухайтеся до свого тіла:

Глибоко вдихніть, уявляючи, як через подих сповнюєтесь спокоєм і розслабляєтесь. Через видих мовби виштовхніть з тіла всю напругу, а з нею і тривогу. Фізичні вправи для м’язів також нададуть снаги.

Допоможуть також добрі звички, режим дня, нові ритуали і традиції:

Це як контроль над власним життям, що формує відчуття передбачуваності подій і вашу спроможність сприймати їх відповідно до реалій.

Складіть перелік негативних переконань:

Оцініть значущість кожного за шкалою від 0 до 10. Замініть їх на позитивні.

Наприклад:

• Негативне переконання: «Я нічого не вмію і у мне не вийде адаптуватися на новому місці»
• Позитивне переконання: «Я маю гарну освіту і досвід. Якщо я докладу зусиль – здійсню все заплановане»

Якщо не покидає тривога перед невідомістю, як підтримати себе:

Почуття тривоги сигналізує людині про потребу усвідомлення небезпеки і необхідності змін. Однак коли людина втрачає межу між реальністю та імовірною небезпекою, уявні ситуації змушують її розглядати найгірші сценарії їхнього розвитку. Тож вкрай важливо помічати у себе ознаки тривоги та вчасно налагоджувати свій стан.

Діти чутливі до станів дорослих:

Діти можуть запитувати про ваші переживання, реагувати на них та заспокоювати вас. Не приховуйте своїх почуттів і станів. Не кажіть, що все нормально. Зізнавайтеся в занепокоєнні. Кажіть, що шукаєте правильних рішень. Запевніть, що неодмінно впораєтеся з проблемою.

На сьогоднішній день прийомні батьки і батьки-вихователі отримують винагороду за виховання дітей у фіксованому розмірі – один прожитковий мінімум на кожну дитину.

з 1 січня 2026 року в Україні буде працювати нова система нарахування – розмір грошового забезпечення для прийомних батьків і батьків-вихователів залежатиме не лише від кількості дітей, а й від складності догляду за ними.

Так, базова ставка грошового забезпечення для сім’ї, яка прийняла на виховання одну дитину, складатиме 2,5 прожиткових  мінімуми (це понад 8 тис. грн). Тобто менше цієї суми сім’я отримувати не може.

Якщо в сім’ї виховується двоє і більше дітей, тоді за кожну дитину понад одну до базової ставки додаватиметься 1,5 прожиткових мінімуми (приблизно 5 тис. грн), якщо дитина без інвалідності.

Якщо в сім’ї виховуються діти з інвалідністю, до базової ставки додаватимуться 2 прожиткових мінімуми (понад 6,6 тис. грн) за кожну дитину з інвалідністю.

Якщо в сім’ї виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, до базової ставки додаватимуться 3,5 прожиткових мінімуми (понад 11,6 тис. грн) за кожну дитину з інвалідністю підгрупи А.

Родини, які виховують дітей з інвалідністю, отримають суттєво вищу підтримку. Адже догляд за різними дітьми має різну складність, і тепер винагорода за такий догляд буде більш справедливою.

При визначенні розміру грошового забезпечення враховуватимуться винятково діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані у сім’ю. Грошове забезпечення у підвищеному розмірі виплачуватиметься сім’ї, незалежно від того, коли вона була створена.

Нагадуємо! У 2025 році прожитковий мінімум для працездатної особи становить 3 тис. 28 грн, а з 1 січня 2026 року, відповідно до проєкту Державного бюджету, заплановане його збільшення до 3 тис. 328 грн.

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Ініціативу «Сприяння створенню, розвитку спроможності та підтримці діяльності ветеранського центру Харківської області “Пліч-о-пліч”» впроваджує БО «Український Благодійний Альянс» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії. Партнери проєкту - комунальний заклад «Ветеранський простір «Пліч-о-пліч» Харківської обласної ради та ГО «Ресурсний центр «Ветеранський простір «Пліч-о-пліч».

Мета Центру: Надати необхідну підтримку тим, хто захищав країну, допомогти отримати нові знання та відчути себе частиною спільноти, яка розуміє виклики після служби.

У просторі «Пліч-о-пліч» доступні безкоштовні послуги в онлайн та офлайн форматах:

• Юридичні консультації - надання інструментів для захисту прав.
• Психологічна підтримка - індивідуальні та групові консультації для подолання стресу й відновлення внутрішньої рівноваги.
• Кар’єрне консультування - допомога з працевлаштуванням, складанням резюме та пошуком нової роботи.
• Групові зустрічі й тренінги - заходи для відновлення після служби, розвитку навичок лідерства та спілкування.
• Послуги фізіотерапевта - масажі та відновлювальні процедури для покращення фізичного стану. - Простір для спілкування - тепла атмосфера, де можна відпочити, обмінятися досвідом та знайти нових друзів.

Запрошуємо ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин скористатися послугами Центру.

Для реєстрації, заповніть, будь ласка, форму за посиланням: https://forms.gle/MzPQT3HFxqPrFpTJ7 Після реєстрації з Вами обов’язково зв’яжеться менеджер, аби узгодити деталі візиту та відповісти на запитання.

Ефективна соціалізація молоді неможлива без врахування соціального контексту, що визначає як зовнішню поведінку, так і внутрішню ціннісну орієнтацію особистості. Традиційні підходи, що базуються на матеріальних стимулах, поступово поступаються місцем глибшим - психологічним, соціокультурним і екзистенційним мотивам.

Після початку повномасштабної війни значна частина молоді зазнала психологічних травм, втратила домівки, близьких або була змушена змінити місце проживання. А це формує високий рівень тривожності, що безпосередньо впливає на мотивацію до праці.

В наш час важливим аспектом мотивації нашої молоді є посттравматичний досвід і психологічна стійкість. Відбувається також ціннісна переорієнтація: від матеріального до сенсового. А саме, молодь дедалі частіше орієнтується на сенс праці, її соціальну значущість, можливість впливати на українське суспільство.

Участь у волонтерських ініціативах, молодіжних рухах, цифрових платформах допомоги ЗСУ стала для багатьох молодих людей альтернативною формою праці, що задовольняє потребу в значущості, приналежності та впливі. Це підтверджує тезу про розширення поняття праці - від формальноїзайнятості до соціальної активності. Також важливим аспектом мотивації безробітної молоді є так звана цифрова компетентність і нові формати праці. Молодь активно опановує фриланс, віддалену роботу, цифрові професії. Це не лише розширює можливості працевлаштування, а й формує нову трудову етику, засновану на гнучкості, самостійності та самоменеджменті.

Для ефективної підтримки трудової активності молоді необхідна комплексна стратегія, що враховуватиме не лише матеріальні стимули, а й глибинні соціокультурні потреби майбутнього покоління в період важких державотворчих випробувань і складних реалій сучасності.

Дорослі часто відчувають невизначеність із приводу свого майбутнього й місця в житті. Часто це буває через фінансову нестабільність, особисті проблем або стрес, пов'язаний із роботою. Але що відбувається, якщо дорослі переживають таку невизначеність у присутності своїх дітей?

Спокій дитини досить легко порушити. Є декілька ознак того, що дитина щаслива й емоційно стабільна:

• дитина відчуває задоволення й самоповагу;
• вона сміється за будь-яких обставин і посміхається без причини;
• вона всім своїм виглядом показує, що готова веселитися;
• вона вміє справлятися зі стресом, пов'язаним зі шкільними іспитами й контрольними, упевнено долає ці випробування;
• вона легко ставить цілі й шукає шляхи їх досягнення;
• вона полюбляє ігри і просить вашого дозволу запрошувати додому друзів;
• вона легко адаптується до змін, виявляє гнучкість у прийнятті рішень і поважає своїх батьків;
• вона намагається швидше зробити уроки і проводити більше часу на вулиці з друзями;
• у неї багато друзів, з якими вона охоче проводить час;
• вона демонструє упевненість і дотримується позитивної думки про себе та свою сім'ю.

Усі перераховані вище ознаки характеризують емоційно стійку дитину. Якщо дитина емоційно стійка, це не означає, що вона повинна посміхатися упродовж усього дня – вона, радше, матиме сміливість заявити, якщо її щось турбуватиме.У житті найбезтурботнішої дитини можуть виникати стресові ситуації. Наприклад, якщо дитина отримає в школі погану оцінку, мама, швидше за все, буде стурбована й налаштована негативно: «Якщо так триватиме й далі, дитина нічого не досягне в житті», «Як я буду дивитися в очі вчителю?», «Це моя вина, тому що я дозволила дитині подивитися фільм і менше уваги приділити урокам» тощо.Батько, навпаки, може сказати дитині щось на кшталт: «Навчання – це твоя робота. Ти мене розчарувала».Знаючи це, дитина, яка отримала погану оцінку, починає думати: «Що скажуть батьки? Як мені сказати їм цю новину?»Така ситуація створює прецедент. Для батьків ця розмова стосується тільки ситуації, якої вони надалі постараються уникати, але для дитини із цього починається недовіра до батьків.Ви повинні пам'ятати, що зазнати невдачі може кожен дорослий, не кажучи вже про дитину. Невдачі (неважливо, у якій сфері) знижують самооцінку дитини. Тому дитина чекає від вас підтримки й мотивації, а не критики.У цьому випадку, як і в багатьох інших, емоційний стан дитини багато в чому залежить від вашої підтримки. Оскільки в шкільні роки в дитини формуються особистісні якості, вона потребує вашого позитивного зворотного зв'язку. Якщо ви хочете, щоб дитина максимально розвинула свій потенціал, покажіть їй, що ви в неї вірите.

Щоб допомогти дитині набути емоційної стійкості, вам слід розуміти такі ключові моменти з приводу емоцій:

1. Діти можуть відчувати цілий спектр емоцій. Навчити дитину давати раду своїм емоціям – важливе завдання для батьків. Відчувати негативні емоції – це нормально. Але батьки можуть почати хвилюватися, бачачи, що дитина відчуває злість, смуток або фрустрацію. Батьки вважають, що оберігати дитину від негативних емоцій – значить допомогти їй стати щасливою. І хоча це шляхетна мета, вона не обов'язково принесе дитині користь.

Ми знаємо, що в житті не уникнути негативних емоцій та складних ситуацій. Якби люди відчували тільки позитивні емоції, вони б не розвивалися протягом життя.

2. Емоції допомагають дитині вчитися. Різні ситуації й емоції дають нам життєвий досвід. Для порівняння: якщо б погода постійно була сонячною, ми не цінували б її. Спостерігаючи кожного дня за однією й тією ж погодою, ми б сприймали її як щось, само собою зрозуміле. Крім того, ми б не могли оцінити красу іншої погоди (грози, снігопаду тощо). Так само й різні емоції слугують нам по-різному. Секрет у тому, щоб навчитися приймати свої найрізноманітніші емоції, але не заглиблюватися в почуття провини, страху, образи чи осуду.

3. Можна навчитися опановувати хворобливі емоції. Поринаючи в негативні емоції (наприклад, гнів або страх), ми стаємо їх заручниками. Іноді не можемо впоратися з ними або винести з них життєвий урок. Якщо довго тримати емоції в собі, це може навіть призвести до хвороби. Але проживаючи їх, ми вчимося й розвиваємося.

Дітям зазвичай легко вдається виражати свої емоції. Емоції в них змінюються дуже швидко: упродовж короткого проміжку часу діти можуть плакати, сміятися, гніватися, засмучуватися... Це відбувається тому, що вони дозволяють собі повно відчувати емоції в міру їх виникнення. Замість того, щоб аналізувати, вони відразу ж виявляють їх. І це добре!

4. Важливо правильно реагувати на емоції дитини. Спостерігаючи, як дитина відчуває сильні емоції, батьки можуть неправильно на них відреагувати. Якщо спробувати контролювати або обмежувати емоції дитини, можна тільки погіршити ситуацію. Втручання батьків спантеличує дитину.

Якщо не втручатися й поглянути на ситуацію збоку, можна побачити, що відбувається насправді. Діти відчувають такі ж емоції, як і дорослі, і вони так само, як і ми, мають право виражати свої почуття. Коли ми говоримо дитині, щоб вона припинила поводитися тим чи іншим чином, то пригнічуємо її емоції. Ми реагуємо тільки на поведінку дитини, не намагаючись з’ясувати причини її емоцій. Така реакція дорослих може викликати в дітей розчарування й відчуття, що їх не розуміють.Перш ніж реагувати, запитайте дитину, що сталося й чому вона засмучена. Дайте їй можливість висловитися. Так ми краще зможемо зрозуміти її поведінку й допоможемо дитині впоратися з її емоціями. Крім того, дитина зрозуміє, що виражати емоції – це нормально, її за це не засудять і не спробують змінити її поведінку.Емоційно стійкі діти можуть знаходити найкращий вихід із важких ситуацій. Надавайте своїй дитині емоційну підтримку – і це допоможе їй розвинути позитивне ставлення до труднощів у процесі розвитку та зростання.

Розклад занять:

 Дошкільнята — ігрові та розвиваючі заняття (щоденно з понеділка по п’ятницю):

 старша група 5-6 років 10:00-11:30 (щоденно з понеділка по п'ятницю);

 молодша група 2-4 роки 11:30-12:30 (вівторок, середа, п'ятниця).

 Молодші школярі (1–4 класи)

 додаткові заняття за шкільною програмою понеділок, середа, п'ятниця 15:00-19:00;

 англійська мова для молодших школярів щовівторка: 7-8 років 14:00 - 15:00, щочетверга: 9-10 років 16:00 - 17:00;

 творча майстерня та активності — для молодших школярів (1–4 класи) щовівторка 15:00-16:30.

 Старші школярі — математика, українська мова, історія України та англійська (підготовка до НМТ):

 українська мова - середа 16:30 - 17:30;

 історія України НМТ - середа 17:30-18:30;

 математика - субота 11:00-12:00;

 англійська - четвер 17:00 - 18:00.

 Підлітки (12–16 років) — творчі майстерні, пізнавальні активності та командні проєкти

щовівторка 16:30-18:00, щосуботи 12:00-13:30.

 підлітковий ігровий клуб — настільні ігри та командні активності щопонеділка 16:30-18:00

Адреса: вул. Гвардійців Широнінців, 116

За попереднім записом

Запис в телеграм: +380500306502

Якщо в дитинстві ви зіштовхувалися з жорстокістю, зневагою або пережили емоційну травму, найімовірніше, ви відчуваєте серйозні наслідки такого негативного досвіду в дорослому житті.Батьківство змушує переглянути багато речей, побачити їх під іншим кутом. Так, караючи свою дитину, ви можете раптово усвідомити, що повторюєте слова й дії своїх власних батьків. Те, що ви так ненавиділи й чого боялися у власному дитинстві, повторюється вже з іншими учасниками подій.Негативні установки, отримані в дитинстві, й потрясіння – все це не повинно впливати на доросле життя. Але вони здійснюють свій вплив через багато років. Стають частиною особистості, заважають побудувати повноцінні стосунки зі своїми дітьми й партнером, викликають страх і безпорадність.Важливо припинити заперечувати вплив пережитих травм, вчасно їх розпізнати, усвідомити їх негативний вплив і почати діяти – раз і назавжди позбутися негативних установок заради свого блага та блага родини.Діти надають значення всім подіям, які вони спостерігають і які з ними відбуваються. Саме так формується їх картина світу. Усвідомлення сенсу допомагає дитині впоратися з травматичним досвідом і хвилюваннями. Але якщо людина в дорослому віці не створить нову картину світу, її стара картина не дозволить їй розвиватися й насолоджуватися життям. Розглянемо докладніше яким чином перенесені потрясіння  впливають на наше життя. 

Створення помилкового «Я» Психотерапевти стверджують, що дитячі емоційні травми залишаються з людьми на довгі роки. Один зі способів полегшити цю травму – створення помилкового «Я». У дитинстві ми хочемо відчувати любов і турботу наших батьків. Якщо ми цього не отримуємо, то намагаємося стати такими, якими, за нашими уявленнями, нас можуть полюбити батьки. Пригнічуючи свої почуття й потреби, ми створюємо хибне «Я». Це образ, який ми пропонуємо світу.Емоції – невід'ємна частина нас самих і, пригнічуючи їх, ми втрачаємо зв'язок із собою. Ми живемо з острахом, що коли ця маска спаде, нас більше не будуть любити та приймати.Кращий спосіб виявити за помилковим «Я» свою справжню сутність – звернутися до психотерапевта, який спеціалізується на дитячих емоційних травмах. Він допоможе вам знову увійти в контакт зі своїми почуттями й відчути себе цілісним.

Мислення жертви

Наші уявлення про себе породжують внутрішній діалог. Внутрішній голос підбадьорює нас або, навпаки, спонукає до занепаду. Негативні установки  змушують думати, що ми не контролюємо наше життя. Тобто є жертвою. Ми можемо отримати таку установку в дитинстві, але не варто прив'язуватися до неї в дорослому житті.Іноді здається, що немає вибору, але він є завжди. Принаймні, ми можемо вибирати свої установки у ставленні до самих себе. У дитинстві ми практично не можемо контролювати своє життя, але ж ми вже виросли й тепер маємо більше можливостей впливати на ситуацію.Замість того, щоб  вважати себе жерствою можна уявити себе людиною, яка впоралася зі складною ситуацією. Наступного разу, коли ви відчуєте себе в безвихідному становищі, нагадайте собі, що ви здатні на більше.

Пасивно-агресивна поведінка

Коли дитина росте в нездоровій обстановці, де часто виявляють агресивність, вона починає думати, що проявляти злість та інші негативні емоції неприпустимо. Виростаючи, вона вірить, що злість – погане почуття, яке потрібно пригнічувати. Якщо дитина росте в сім'ї, де придушують злість, вона засвоює, що саме такої поведінки очікують і від неї. У дорослому житті вона також пригнічує злість, навіть у ситуаціях, в яких злість могла б бути корисною.Що відбувається, коли ви не можете висловити злість? Якщо ви звикли пригнічувати негативні емоції, то ви знаєте відповідь: нічого. Ви все ще відчуваєте злість (зрештою, злість – це цілком природне почуття), але замість того, щоб усвідомити його та зрозуміти причину, ви продовжуєте відчувати все ту ж злість. Ви не висловлюєте її відразу ж після того, як відчули. Але, оскільки почуття придушене, ви висловлюєте його за допомогою пасивно-агресивної поведінки.

Пасивна поведінка і навчена безпорадність

Якщо в дитинстві батьки не приділяли вам належної уваги, ви також пригнічуєте свою злість і страх у надії, що вас більше не покинуть. Але таке придушення емоцій призводить до того, що ви залишаєте себе самого. Не висловлюючи свої почуття, ми не даємо собі розвиватися. Ми стаємо пасивними, не реалізуємо свій потенціал. Типова позиція пасивної людини: «Я знаю, що потрібно зробити, але я цього не роблю».Коли ми придушуємо свої почуття, ми придушуємо самих себе. Дитячі емоційні травми змушують нас приховувати певні сторони своєї особистості. Це допомагає нам знову відчути себе в безпеці. Однак у дорослому віці нам необхідні наші почуття – вони говорять нам про те, ким ми є, і дозволяють стати тими, ким ми хочемо стати.

• є демобілізованими особами;
• є власниками житла, пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або щодо якого органами місцевого самоврядування подано документальне підтвердження факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України;
• мають житло, розташоване на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією;
• АБО отримують реабілітаційну допомогу в амбулаторних умовах поза межами адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання, розташованого на відстані понад 15 кілометрів від адреси місця проживання.

Призначається компенсація один раз, але не більш як на шість місяців.

Розмір компенсації складає півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, тобто не більше 4542 грн.

У разі коли ціна договору найму (оренди) житлового приміщення є меншою за розмір грошової компенсації, визначений у постанові, грошова компенсація виплачується у розмірі, встановленому зазначеним договором.

Для отримання грошової компенсації Захисник та Захисниця подають документи до ЦНАПу без прив’язки до місця реєстрації чи Управління соціального захисту населення за місцем реєстрації за довідкою ВПО.

 У заяві треба зазначити номер банківського рахунку (за стандартом IBAN), додаються наступні документи:

• документ, що посвідчує особу, або єДокумента разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом);
• РНОКПП (ідентифікаційний код);
• інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на нерухоме майно;
• акт обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації та/або відомості з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;
• форми первинної облікової документації № 044-1 “Результати обговорень мультидисциплінарної реабілітаційної команди стосовно особи, яка потребує реабілітації”, затвердженої наказом МОЗ від 14 лютого 2012 р. № 110, або інших документів, що підтверджують проходження реабілітаційної допомоги в амбулаторних умовах, - для осіб, визначених в абзаці четвертому пункту 4 цього Порядку;
• військово-облікового документа - для осіб, визначених в абзацах другому і четвертому пункту 2 цього Порядку;
• довідки про безпосередню участь зазначених осіб у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - за відсутності у військово-обліковому документі відомостей про участь у зазначених заходах;
• посвідчення встановленого зразка, що підтверджує статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;
• витягу з наказу про звільнення із служби в поліції, виключення з кадрів;
• довідка про відсутність судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством;
• договір найму (оренди) житлового приміщення, укладений згідно з вимогами Цивільного кодексу України у письмовій формі і обов’язково містить його істотні умови, а саме: найменування сторін, предмет договору, характеристики житла, строк, на який укладається договір, розмір, спосіб, форма і строки внесення орендних платежів та умови їх перегляду, умови дострокового розірвання договору, права та зобов’язання сторін, відповідальність сторін та інші умови, визначені законом.

Виплата компенсації відбувається після здійснення перевірки факту проживання за вказаною адресою. Перевірка здійснюється фахівцем з супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб разом з фахівцем Управління соціального захисту населення. Перевірка факту проживання здійснюється 3 рази, після подачі заяви

Щоб отримати супровід під час отримання компенсації необхідно обрати фахівця з супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.

Детальна інформація за номером: (057) 705 61 62, (093) 144 18 55, (067) 565 63 31

Раніше кошти на покриття оренди житла могли отримати Захисники й Захисниці, які втратили або мають пошкоджене житло внаслідок бойових дій, або мають житло на тимчасово окупованих територіях або в районах, де тривають бойові дії. Відтепер компенсацію зможуть отримати й ті ветерани з числа ВПО, які взагалі не мають власного житла або мешкали у домівках, що не були їхньою власністю.

Це важливий крок на шляху створення належних умов для адаптації та інтеграції у цивільне життя наших Героїв.

Скільки компенсуватимуть? Сума виплат залежить від місця розташування орендованого житла.

Як подати заяву (в паперовій або електронній формі)?

• Через структурний підрозділ, відповідальний за ветеранську політику, за місцем орендованого житла.
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

До пакету документів Захисник/Захисниця з числа ВПО має подати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб або за наявності технічної можливості – електронної довідки, що є відображенням в електронній формі інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи.

У підготовці документів заявнику/заявниці може допомогти фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.

Структурний підрозділ, відповідальний за ветеранську політику, розглядає подані документи та протягом 10 робочих днів ухвалює рішення щодо виплати компенсації та визначає її розмір.

Своєю чергою обласні та Київська міська держадміністрації мають надати Мінветеранів інформацію про потребу у наданні грошової компенсації, сформованої на підставі прийнятих рішень структурних підрозділів, на які покладено функції з питань ветеранської політики, про виплату Захиснику та Захисниці грошової компенсації, розмір якої розрахований з дати звернення Захисника та Захисниці за виплатою грошової компенсації до кінця року.