ХМЦСС «Довіра»
Шановні отримувачі послуг та партнери, звертаємо вашу увагу, що Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» продовжує надавати соціальні послуги та здійснює прийом громадян безпосередньо у відділах соціальної роботи по районам м. Харкова. Детальна інформація та контакти далі.
У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом.
Контактні дані:
✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району м. Харкова
вул. Біблика, 20/8, тел.: 093 385 79 12, e-mail: industrialnyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова
вул. Алчевських, 5, тел.: 098 711 55 08, e-mail: kyyivskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова
вул. Л. Каденюка, 11/1, тел.: 096 518 04 61, e-mail: nemyshlyanskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова
вул. Полтавський Шлях, 11, тел.: 068 066 21 88, e-mail: novobavarskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району м. Харкова
вул. Богдана Хмельницького, 8, тел.: 067 195 31 41, e-mail: osnovyanskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району м. Харкова
вул. Руслана Плоходька, 3, тел.: 063 465 88 03, e-mail: saltivskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова
вул. Г. Тарасенка, 42, тел.: 091 615 09 98, e-mail: slobidskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова
вул. Полтавський Шлях, 46, тел.: 066 707 53 10, e-mail: kholodnohirskyydovira@city.kharkiv.ua;
✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова
м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, тел.: 066 194 24 19, e-mail: shevchenkivskyydovira@city.kharkiv.ua
ХМЦСС «Довіра»
Харківським міським центром соціальних служб «Довіра» 31.03.2025 року було організовано та проведено арт-терапевтичне заняття, для батьків та дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Світ мистецтва - це місце, де фарби, форми та текстури стають ключами до нашого внутрішнього світу. Арт-терапія - це не просто творчість заради естетики, а глибока подорож у світ емоцій, що допомагає зцілитися та знайти гармонію.
Мистецтво має величезний вплив на наш психоемоційний стан та здоров’я. Заняття творчістю допомагають привести думки у порядок, підвищити емоційний інтелект та знайти внутрішню рівновагу. Арт-терапія відкриває нові можливості для зцілення та розвитку, надаючи змогу виразити себе та знайти спокій у світі мистецтва.
Під час творчого процесу батьки та діти змогли зосередитися на своїх діях, що сприяє відволіканню від повсякденних справ, зменшити стрес, зануритися у творчий процес, не думаючи про негативні аспекти реального життя, покращити взаємини та знайти гармонію із собою.
Висловлюємо вдячність за допомогу у організації заходу Благодійній організації «Благодійний фонд «Мир Майбутньому»
ХМЦСС «Довіра»
Сон - це стан організму, під час якого свідомість вимикається, а тіло відновлюється! Сон для людини є дуже важливим, адже він впливає на всі аспекти нашого життя: фізичне самопочуття, емоційний стан, здатність концентруватися та навіть на стосунки з іншими.
Через тривогу, стрес, нічні обстріли, що влаштовує наш сусід, багато людей мають проблеми зі сном. Проте без відпочинку наш мозок і психіка не можуть повноцінно відновлюватися.
Що відбувається, коли ми спимо?
Як це впливає на нашу психіку?
Як покращити свій сон?
Сон у реаліях війни!
Повітряні тривоги, вибухи, стрес – усе це впливає на якість відпочинку. Нині важко дотримуватися всіх рекомендацій, але важливо відновлюватися, коли є така можливість. Сон у будь якому формате зараз – це ваш ресурс, бережіть його.
ХМЦСС «Довіра»
Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» має багаторічну успішну історію своєї діяльності та великий напрацьований практичний досвід у соціальній сфері із населенням м. Харкова. Назва закладу вже говорить сама за себе – це ті, кому можна довіряти, прийти зі своїми проблемами, болем або душевним неспокоєм, а піти із вирішеними питаннями, отримавши всебічну підтримку, вчасну та якісну допомогу.
Тому не дивно, що під час довготривалої та широкомасштабної збройної агресії саме у складі закладу «Довіра» утворився відділ підтримки ветеранів війни та членів їх сімей. На сьогодні ветерани війни нашого міста і члени їх родин – це найчуттєвіша категорія населення, яка потребує особливої уваги, підтримки й допомоги, особливо при переході від військової служби до цивільного життя.
Фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, які не тільки за посадовими обов¢язками, а й за щиросердним покликом, душевним співпереживанням та вболіванням за справжніх героїв нашого часу щоденно докладають чималих зусиль стосовно реалізації ветеранами та членами їх сімей своїх прав та соціальних гарантій з урахуванням індивідуальних потреб.
Кожному кіборгу-ветерану, який звертається за підтримкою, фахівцями відділу щоденно надається всебічна професійна інформаційна, консультативна та практична допомога стосовно належного оформлення документів щодо організаційного вирішення питань з надання правової, соціальної, психологічної допомоги, публічних , соціальних, медичних, реабілітаційних, освітніх та інших послуг, а також стосовно отримання грантової підтримки на розвиток власних підприємницьких ініціатив, участі у спортивних змаганнях, у здійсненні заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації.
У цьому контексті фахівці ведуть активну роботу по налагодженню та встановленню тісних контактів з державними установами і закладами, громадськими організаціями та благодійними фондами задля успішного й плідного вирішення питань ветеранів.
Звичайно, така робота потребує від кожного фахівця не тільки широкої професійної обізнаності, особливої уваги до кожного питання, витримки й витривалості, а й чималої самовіддачі й певної пожертви собою задля позитивного й успішного результату. Та все це не зупиняє фахівців у їх безкрайньому бажанні бути потрібним та послужитися самовіддано ветеранам війни і членам їх родин.
ХМЦСС «Довіра»
У Харківському міському центрі соціальних служб «Довіра» 24 березня 2025 року відбулася робоча зустріч заступника міського голови з питань доступності, ветеранської політики та внутрішньо переміщених осіб Юрія Шпараги з фахівцями відділу підтримки ветеранів війни та членів їх сімей. У зазначеній зустрічі також взяли активну участь директор Департаменту соціальної політики Лариса Болгова та директор Департаменту з питань ветеранської політики Харківської міської ради Нікіта Стєрін.
Відділ підтримки ветеранів війни та членів їх сімей нещодавно створений рішенням Харківської міської ради для забезпечення ефективної підтримки переходу ветеранів війни та демобілізованих осіб від військової служби до цивільного життя, надання допомоги під час реалізації ними прав та соціальних гарантій.
Учасниками зустрічі конструктивно були розглянуті питання стосовно взаємодії з партнерськими організаціями та установами щодо чітких дієвих інструментів з надання допомоги й підтримки ветеранам війни та членам їх сімей.
Крім того, були обговорені проблемні питання, які постають перед фахівцями відділу в ході роботи з ветеранами війни та членами їх сімей.
За підсумками зустрічі були визначені основні напрями співпраці й взаємодії між громадськими організаціями, благодійними фондами та державними установами стосовно ефективної розбудови нових стратегій щодо надання допомоги ветеранам війни та членам їх родин.
ХМЦСС «Довіра»
На тлі повномасштабної війни турбота про ментальне здоров’я може здатися менш важливою. Більшість справ вимагають постійного фокусу: догляд за дітьми, робота, підготовка пакунків для близьких, які служать.
Поняття «ментальне здоров’я» перекликається з терміном «психологічне здоров’я». Мова йде про душевний добробут людини у прямому сенсі цього слова. Якщо з ментальним здоров’ям все в порядку, людина може повноцінно радіти життю, розуміти сенс свого існування, продуктивно виконувати професійні та інші завдання, нормально вистроювати відносини з соціумом.
Ментальне здоров’я - це те, як ми відчуваємо себе емоційно, як мислимо і як ладнаємо з іншими. Воно відіграє важливу роль у тому, як ми справляємося зі стресом, спілкуємося з людьми та приймаємо рішення.
Рівень ментального здоров’я окремої людини в певний момент часу відрізняється. На нього впливають численні соціальні, психологічні та біологічні чинники.
Існує багато факторів, які можуть впливати на ментальне здоров’я людини. Є речі, які можуть мати позитивний та негативний вплив на ваше ментальне благополуччя.
Фактори, які можуть позитивно вплинути на ментальну стабільність і здоров’я:
Звернення до психолога, психотерапевта чи психіатра
Ведення щоденників для вашого ментального здоров’я
Практика усвідомленості (наприклад, медитація)
Фізичні вправи
Йога або вправи з низьким навантаженням
Навчання ефективному спілкуванню може бути корисним для ментального та емоційного здоров’я
Існують деякі фактори, які можуть негативно впливати на метальну стабільність і здоров’я:
Травми, жорстоке поводження або нехтування в минулому
Тривалий та/або сильний стрес
Соціальна ізоляція
Самотність
Втрата
Дискримінація
Тривалі фізичні захворювання
Соціальне неблагополуччя
Бідність або значні борги
Безробіття
Розставання або розлучення
Неблагополучне сімейне життя
Піклування про себе – це ключовий аспект життя, особливо в умовах стресу та невизначеності, які приносить війна. Турбота про фізичне та психологічне здоров’я допомагає нам залишатися сильними і стійкими, що необхідно для підтримки нашої здатності протистояти викликам.
Які щоденні звички допоможуть вам зберегти ваше ментальне здоров’я?
Дотримуйтесь здорового способу життя. Збалансоване харчування, достатній сон та уникнення шкідливих звичок сприяють підтримці психічного здоров’я. Правильний режим дня та здорове харчування допомагають зберігати енергію і життєвий тонус.
Старайтесь регулярно рухатися. Оберіть те, що вам до душі, - прогулянка, танці, фітнес, йога чи інші фізичні вправи. Фізичні навантаження не повинні бути виснажливими. Натомість вони повинні бути систематичними.
Підтримуйте соціальні зв’язки. Спілкування з друзями, родиною та близькими людьми є важливою складовою емоційного здоров’я. Не соромтеся звертатися за підтримкою, коли це необхідно. Соціальна підтримка допомагає зменшити відчуття самотності та ізоляції.
Лягайте спати вчасно. Знайдіть можливість подрімати вдень, якщо не мали повноцінного сну вночі через повітряну тривогу. Не купуйте самотужки снодійних чи інших препаратів, якщо маєте порушений режим сну. Натомість зверніться до сімейного лікаря. Він допоможе налагодити сон.
Розвивайте позитивне мислення. Спробуйте фокусуватися на позитивних аспектах життя, замість зосередження на негативі. Вдячність за те, що маєте, і позитивний настрій можуть значно покращити ваше самопочуття. Щоденна практика вдячності допомагає зміцнювати психологічну стійкість.
Відпочинок. Усвідомте, що відпочинок - така ж потреба людського організму, як харчування чи сон. Тому намагайтеся кожного дня виокремити час на відпочинок. Підберіть свій перелік ресурсних активностей, це може бути читання книг чи гра з домашнім улюбленцем.
Шукайте професійну допомогу. Якщо ви відчуваєте себе пригніченими або не можете самостійно впоратися зі своїми емоціями, не соромтеся звертатися до психолога чи іншого спеціаліста з психічного здоров’я. Професійна допомога може надати необхідну підтримку та допомогти знайти шляхи виходу з кризової ситуації.
Коли ми дбаємо про своє здоров’я, ми не тільки підвищуємо власну життєздатність, але й стаємо надійною підтримкою для тих, хто поруч з нами. Важливо пам’ятати, що наше благополуччя впливає на наших близьких, родину та друзів. Сильний та здоровий дух – це запорука нашої здатності долати труднощі та надавати підтримку іншим.
ХМЦСС «Довіра»
Перше — потрібно зайнятися собою. Тому що рідні також можуть бути у так званому стані “вигоряння”. Потрібно задовольнити всі свої потреби, поповнити ресурс, мати гарний настрій і впевненість у собі. Друге — не ставити діагнози й бути готовими говорити, що “Я готова або готовий тебе підтримати”, а не “Ти мусиш робити ось так”. Третє — створити територію безпеки. Пропонувати їжу, обійми, казати, що любиш людину.
Ні в якому разі не нав’язувати щось, а пропонувати. Так би мовити, давати опції. Утім, мабуть, не завжди цього буде достатньо. Наприклад, коли людина агресивна, відмовляється від психолога, рідним варто самим звернутися до нього та дізнатися, яким чином у цьому конкретному випадку реагувати на агресію та якісь ситуативні прояви.
Що робити, якщо військовий відмовляється йти до психолога
Це його право. У такому випадку людині варто запропонувати опцію, що вона може звернутися до психолога, розповісти про свої почуття, що ти піклуєшся про нього і тобі хотілося б, щоб йому стало краще. Можна звернутися до іншого ветерана, який вже був у цьому стані й вийшов з нього. Ветеран до ветерана краще прислуховується, ніж до якогось спеціаліста.
Як діяти у випадку агресії
Потрібно говорити про свої потреби. Не ти мусиш, а мені страшно і я хочу бути у безпеці. Таким чином разом вирішується це питання. Реагуйте на агресію прямо сказавши на своє відчуття: “Мені страшно, я не хочу сваритися, я люблю тебе, я на твоїй стороні”. Заборонено реагувати на агресію контрагресією. Як правило агресія з’являється, коли ветеран вбачає якусь небезпеку. І коли ти кажеш, що я безпечна людина і зі мною безпечно, то така агресія зазвичай зникає.
Чи варто співчувати військовим
Співчуття — це прояв жалю, а це робить людину слабшою. Не співчувайте, а підтримуйте. Коли ти жалієш когось, ти робиш його слабшим. Військовий, це та людина, яка пройшла через горнило війни. І якщо він вижив у цих умовах, то він уже молодець. І співчувати йому — це рівноцінно тому, щоб говорити людині, що вона насправді слабка.
Рідним краще підтримувати своїх воїнів, кажучи прямо: “Я пишаюсь тим, що Ти захищаєш Батьківщину і я радітиму твоєму поверненню”.
Як правильно розмовляти з військовим, у якого симптоми посттравматичний стресовий розлад
Можна питати, де служив і в якому підрозділі, але робити це з позиції “Мені цікаво, тому що це незвично”, а не з підозрою “Ти дійсно служив?”. Ви можете питати про поранення, але зважайте чи готові ви слухати подробиці, можливо вони травматичні й вам буде неприємно чути біологічні аспекти. Доречно буде показати своє захоплення його/її стійкості попри поранення. Як правило ветерани з цим нормально живуть. 95% ветеранів нормально про це говорять.
ХМЦСС «Довіра»
Як часто ми можемо знецінювати свої дії? Ми виконуємо звичну щоденну роботу, яка для нас є нормою та не помічаємо її. Харківській міській центр соціальних служб «Довіра» під патронатом Департаменту соціальної політики Харківської міської ради 10.03.2025 року організував та провів інтерактив для сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.
У ході заходу діти займалися арт-терапією а батьки проходили майстер-класс щодо психологічної самодопомоги у окремих приміщеннях. Така форма роботи є ефективною, бо діти можуть поринути у процес разом з однолітками і відверто поспілкуватися із фахівцем, а батьки у свою чергу мають можливість переключитися, зосередитися на власних відчутях та потребах.
З батьки обговорювалось, що похвала і подяка собі за зроблене – це те, що допомагає нам присвоїти собі заслуги за свій вклад та дії. Коли ми вміємо дякувати собі, ми починаємо краще ставитись до себе, наші можливості розширюються, ми відчуваємо контакт з нашою внутрішньою силою і відчуваємо бажання щось робити далі. Коли ж, навпаки, безперервно працюємо, щось робимо у своєму житті, не відзначаючи цього і не дякуючи собі за це, ми набагато швидше втомлюємось, втрачаємо мотивацію та інтерес. Подяка собі – це здатність приймати. Тоді як подяка іншим людям – це здатність віддавати. І дуже важливо, щоб віддача та прийняття перебували в гармонії.
У цей час діти займались арт-терапевтичним малюванням, створювали 3D малюнки.
Висловлюємо вдячність за допомогу у організації заходу з дітьми психологу БО БФ «Мир Майбутньому»
ХМЦСС «Довіра»
Дані рекомендації є важливими, оскільки це допомагає створити сприятливе середовище для адаптації до цивільного життя. Це створюватиме сприятливу атмосферу як для близьких так і для самих воїнів.
Будьте терплячі та розуміючими
Ветеранам може знадобитися час, щоб одужати від фізичних і психологічних травм, які вони отримали під час війни. Демобілізованим може бути важко говорити про свої переживання, але важливо показати, що ви готові їх вислухати, коли вони будуть готові говорити.
Адаптація до цивільного життя – це довгий і складний процес, який вимагає терпіння та розуміння. Важливо створити безпечне середовище, де ветерани можуть відчувати себе комфортно, вільно висловлювати думки без страху засудження або неприйняття.
Не тисніть
Не змушуйте ветеранів одразу розповідати про свої переживання або робити те, до чого вони ще не готові. Дайте їм час і простір, щоб звикнути до нового життя. Зрозумійте, що вони пройшли через неймовірно складні випробування і потребують часу та підтримки, щоб адаптуватися до цивільного життя.
Важливо створити безпечне середовище, де вони можуть почуватися комфортно, вільно висловлюючи свої думки та емоції. Повага до їхнього особистого простору та терпіння значно допоможуть у гармонійному відновленні.
Допоможіть їм знайти ресурси
В Україні діє багато організацій, які надають всебічну підтримку ветеранам. Ці організації пропонують широкий спектр послуг, включаючи психологічну допомогу, юридичну консультацію, допомогу з працевлаштуванням, а також соціальну підтримку. Вони допомагають ветеранам адаптуватися до цивільного життя, надають ресурси для реабілітації та інтеграції в суспільство. Українські військові зробили неоціненний внесок у життя нашої країни, тому не треба соромитися приймати допомогу.
Заохочуйте їх брати участь у соціальній активності
Соціальна активність може допомогти ветеранам відчути себе частиною спільноти та подолати почуття ізоляції. Заохочуйте їх приєднатися до клубу ветеранів, спортивної команди або волонтерської групи.
Соціальна активність може стати ефективним способом відновити соціальні зв’язки та відчути підтримку з боку однодумців. Це також може бути чудовою можливістю для ветеранів поділитися своїми навичками та життєвим досвідом, а також навчитися чомусь новому, що може збагатити їхнє життя та допомогти у подальшій кар’єрі.
Бережіть себе
Підтримка ветерана може бути емоційно виснажливою. Надмірне занурення у переживання іншої людини може призвести до виникнення так званого «синдрому співпереживання», коли людина, яка допомагає, починає відчувати симптоми стресу або тривоги
ХМЦСС «Довіра»
На території України проживає багато дітей з особливими освітніми потребами та дітей які мають інвалідність. На жаль, спостерігається щорічне зростання кількості. Діти потребують фахової допомоги та догляду. Послуга денного догляду позволить не лише забезпечити необхідну підтримку дітей , а й дасть можливість батькам поєднати роботу та догляд.
У Харкові працює Комунальний заклад «Харківський міський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Промінь». Головна мета діяльності Центру: поліпшення або відтворення життєдіяльності, соціальної реабілітації, адаптації та повернення до повноцінного життя дітей з інвалідністю, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. Робота Центру спрямована на створення мережі соціальної, педагогічної, медичної і трудової реабілітації, з метою забезпечення адаптації дітей з інвалідністю у суспільство.
Задачі існування та призначення центру:
розвиток у особи з інвалідністю наявних можливостей у колективі та через колектив;
підготовка особи з інвалідністю до самостійного образу життя та інтеграції їх у суспільство;
навчання батьків роботі з дітьми з інвалідністю, надання їм психологічної та інформаційної допомоги.
Центр надає соціальні послуги денного догляду та соціальної реабілітації (абілітації), які включають у себе:
роботу груп денного перебування;
надання 3-х разового харчування;
заняття за індивідуальною програмою з вихователями та педагогами-спеціалістами;
проведення дитячих свят та тематичних заходів для дітей з інвалідністю та дітей соціально незахищеного контингенту;
творчі заняття за інтересами: образотворче мистецтво; музично-театральний; ляльковий театр; домашнього господарства; гурток шиття м’якої іграшки;
заняття-тренінги, консультації спеціалістів для батьків, які виховують дитину з інвалідністю.
В Центрі працюють фахівці: психолог, логопед, дефектолог, лікар-невропатолог, інструктор з лікувальної фізкультури, фізичний реабілітолог, музичний керівник, педагог з образотворчого мистецтва, педагог з прикладної праці, соціальні працівники, вихователі.
Контакти:
61174, м. Харків, пр. Перемоги, 77-А.
Тел./факс: (057) 725-87-92, (057) 725-87-93.
e-mail: 32869843@mail.gov.ua