* ЦНДПН – Центр надання допомоги постраждалим від насильства.

Через карантинні обмеження, які викликані поширенням короновірусної інфекції COVID-19, в акції прийняли участь тільки отримувачі послуг відділення кризового реагування та відділення притулку для жінок, які постраждали від насильства ЦНДПН.

Учасникам було запропоновано взяти участь у роботі «соціальної майстерні» та виготовити власноруч значоку у вигляді квітки помаранчевого кольору, який спонукатиме оточуючих приділити увагу проблемі насильства. В ході роботи використовувались заходи щодо мотивації та готовності показати суспільству проблему домашнього та гендерно-обумовленого насильства.

Після завершення майстер-класу отримувачі послуг разом зі спеціалістами ЦНДПН вийшли на вулицю для того, щоб запустити у небо повітряні кульки помаранчевого кольору. Таким жестом кожен з учасників показав своє ставлення до насильства та голосно зміг сказати «Я ПРОТИ НАСИЛЬСТВА!».

* Захід відбувся із дотриманням всіх норм,

пов’язаних із дією режиму карантину.

 

Подібні масштабні проблеми, такі як домашнє насильство, можна подолати лише спільними зусиллями, забезпечивши комплексний підхід до їх вирішення: попереджаючи наступні випадки насильства, притягуючи до відповідальності кривдників та надаючи якісну кваліфіковану допомогу тим, хто її потребує.

Таким чином закликаємо кожного, хто зіткнувся із насильством, не замовчувати свою проблему і не залишатися з нею наодинці!!!

Завданням заходу було обговорення психологічних проблем отримувачів послуг, виявлення причин насильства з метою підвищення потенціалу.

В ході конференції учасників було ознайомлено з поняттям токсичних відносин, обговорено та виявлено причини і наслідки насильства. Тих аспектів, на які варто звернути увагу.

Токсичні стосунки — це взаємини, що наповнені негативними емоціями: сором, страх, провина, приниження, пригнічення, контроль. Якщо говорити образно — це ніби отрута, яка накопичується і поступово руйнує людину зсередини. Згодом це призводить до того, що людина втрачає впевненість у собі, знецінює себе, боїться реалізувати свої бажання чи заявити про себе, не вміє відмовляти, не знає що їй подобається, а що ні.

Маркерами токсичності можуть бути саме наші відчуття, наприклад:

• ви почуваєтеся нещасними й пригніченими та не розумієте чому;
• ви з партнером уникаєте одне одного все більше й більше;
• відчуваєте невпевненість у собі;
• починає розвалюватися робота, і все йде не так, хоча ви докладаєте багато зусиль;
• Втрачаєте соціальні зв’язки, менше спілкуєтеся з друзями

 

Ознаками токсичних стосунків можуть бути такі ситуації, або вирази, які ви могли чути на власну адресу:

 

• пасивна агресія;
• тебе ця сукня повнить;
• я тебе не просив;
• межі приватності;
• емоційне обслуговування;
• такого не було, ти все придумала;
• дорога інвестиція.

Як бути з токсичними стосунками?

Погана новина в тому, що ви не можете змінити свого партнера. Хороша новина: можете змінити себе, що допоможе поводитися зі своїм партнером так, щоб вам було комфортно. По суті, те, що варто робити, – це спокійно, але твердо протистояти токсичній поведінці. Говоріть уголос, відстоюючи свої кордони, що дії партнера є неприйнятними.

Якщо ваш партнер відмовляється дотримуватися правил рівності й поваги, спробуйте зробити перерву в стосунках і дайте йому знати, що не будете залишатися з ним, якщо він чи вона продовжать поводитися токсично. Якщо вам у котре відмовляють змінити стосунки, краще їх припинити. Якщо ж пообіцяють зміни, але все буде повторюватися ще й ще, то поліпшити стосунки можна лише одним способом – розірвати їх.

Також з метою зняття психологічного напруження була виконана вправа «Я є, ти є, ми є…». Така робота допомогла учасникам зрозуміти свої слабкі сторони та зробити висновок над чим потрібно працювати.

Конференція допомогла кожному з учасників здобути нові знання, поглянути з іншого боку на ситуації, з якими вони вже стикалися, та знайти нові напрямки роботи. Отримані знання жінки зможуть в особистому житті.

Маючи на меті підтримати людей з непростою долею і забезпечити для них рівні можливості по інтеграції в суспільство, Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй в 1992 році проголосила щорічну подію всесвітнього масштабу - 3 грудня стало датою Міжнародного дня людей з інвалідністю. Закріплення на законодавчому рівні та відзначення Міжнародного дня інвалідів є показником справедливої шани суспільства та нагадування всім про обов’язок громадськості перед людьми з особливими потребами, надавати підтримку, відстоювати захист їх прав та гідності.

Особи, з обмеженими можливостями – це не просто категорія соціуму. Це окремі життя. Окремі людські надії на краще та більш легше своє існування. Адже кожен день у житті людей, які мають інвалідність, наповнений прагненням пристосовуватися до самостійного життя у суспільстві, самовдосконалюватися, приносити радість собі та оточуючим.

Традиційно, напередодні Міжнародного дня людей з інвалідністю, Центр «Довіра» подарував сім’ям, які виховують дітей та молодь з обмеженими можливостями, частинку радості, любові і безтурботності шляхом проведення святкового он-лайн заходу «Можливості кожної особистості безмежні!»

Наразі ми живемо у непростий час. Карантин вчить нас всіх жити по новим правилам. Навіть у ситуації карантинних обмежень Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» за допомогою сучасних технологій Інтернет-ресурсів знайшов змогу привітати, подарувати гарний настрій та відсвяткувати свято, сприяти творчому зростанню осіб з інвалідністю, розкрити та висвітлити творчий потенціал учасників; сприяти процесам самореалізації, соціальної та психологічної адаптації людей з інвалідністю у подоланні напруженості в умовах карантину, привернути увагу громадськості до прояв творчих здібностей осіб з інвалідністю.

У заході взяли участь 68 учасників різних вікових категорій, які опинились в складних життєвих обставинах, з числа отримувачів послуг центрів соціальних служб м. Харкова.

Захід проводився на платформі соціальної мережі «Facebook» на офіційній сторінці Харківського міського центру соціальних служб «Довіра». «Можливості кожної особистості безмежні»  і складалася з декількох етапів.

 Всі бажаючі з числа сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах мали пройти реєстрацію, заповнити електрону анкету на участь у заході, взяти участь у фотоконкурсі надіславши фотографії творчих робіт. Учасники мали змогу продивитись відеоролик з майстер-класом з виготовлення захисної маски та зробити свою захисну маску, відповідно до інструкції з відеоролику. Всі фотороботи публікувалися на офіційній сторінці Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» на фейсбуці.

Також була висвітлена робота клубу спілкування для осіб з обмеженими можливостями «Клуб зустрічі друзів», який вже багато років поспіль активно діє базі Центру «Довіра», кількість учасників якого щорічно збільшується. Відвідуючи цей клуб, особи з інвалідністю мають можливість урізноманітнити своє дозвілля, поділитися своїми творчими здібностями, прийняти участь у тренінгових  он-лайн заняттях і тим самим зняти емоційне напруження.

Учасники, чиї роботи партнери Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» вважають найпрофесійнішими отримали заохочувальні подарунки  від них.

Цей он-лайн захід ще раз підкреслив необхідність підтримувати один одного, дозволив ще більше згуртуватися та урізноманітнити дозвілля під час режиму дії карантину.

Харківський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді «Довіра» висловлює подяку: Департаменту соціальної політики Харківської міської ради - за підтримку у проведенні заходів соціальної спрямованості; товариству з обмеженою відповідальністю «Абрис-АРТ» Арт–клубу «7 чудес», волонтерам Центру «Довіра» за допомогу в організації та проведенні заходу.  

Типові ознаки:

• психологічні: мовчазливість, скованість, односкладові відповіді на запитання;
• фізичні: заплакане обличчя, набряклі очі та обличчя загалом, незвичайні опіки, сліди укусів, забиті місця, синці, подряпини на видимих частинах тіла;
• економічні: наочні ознаки існування в злиднях (недоїдання, старий одяг тощо);

Непрямі ознаки:

• уповільнене мовлення;
• неадекватні відповіді на запитання;
• ігнорування задоволення життєво важливих потреб;
• невідповідність отриманих ушкоджень тій історії, що розповідає людина;
• безсоння;
• втрата соціальних контактів з родичами, друзями;
• неможливість пояснити свій фізичний стан;
• страх перед родичами та друзями;
• аутоагресивна поведінка — роздряпування, різання, розчісування до крові власної шкіри;
• неможливість розпоряджатися сімейним бюджетом та власними коштами;
• примушування до роботи або навчання чи заборона працювати або вчитися;
• недостатнє лікування (наприклад, невиконання вказівок лікаря), самолікування тощо.

 

Спілкування з постраждалими

Особа, постраждала від насильства, не завжди прямо скаже про таку ситуацію вдома. Тому, якщо у неї виявляються непрямі ознаки насильства, насамперед варто встановити діалог.

Почати розмову можна із фраз «У тебе сумний вигляд. Щось сталося?» чи «Я можу тобі допомогти?».

Розмовляючи із постраждалою особою, важливо уважно її слухати і не перебивати. Ситуація насильства може викликати відчуття сорому і страху за своє життя. Впродовж тривалого часу кривдник морально тисне на постраждалу особу. Тому важливо дати зрозуміти, що вам можна довіритися і ви готові допомогти. І особливо — що ви повна протилежність кривднику.

Правила спілкування з постраждалими:

• Не сумнівайтесь у їхніх словах.
• Не звинувачуйте їх у тому, що сталося.
• Не тисніть.
• Не змушуйте говорити.
• Не нав'язуйте своїх рішень.
• Не наполягайте на вчиненні певних дій.
• Не будьте самовпевненим(ною).

Найімовірніше, ви не знаєте усіх деталей ситуації. Найкраще залишити постраждалій особі контакти «гарячої лінії» з протидії домашньому насильству – 116 123 (анонімно, безкоштовно та конфіденційно) та дізнайтеся, де і які послуги можна отримати.

А також треба пояснити, що насильство не припиниться саме собою. Це потенційна загроза для життя та здоров'я людини та її дітей.

Рішення про застосування насильства — свідомий вибір кривдника. Постраждала людина не несе відповідальності за нього. Тому важливо розуміти це і донести до неї.

В жодному разі не ставте запитань «Що ти зробила, щоб спровокувати кривдника?» чи «Може, запросимо його на розмову?» тощо. Це може тільки ускладнити емоційний стан людини і посилити її закритість.

Якщо Ви маєте питання або Вам необхідне професійне консультування щодо випадків насильства, звертайтесь до працівників Центру надання допомоги постраждалим від насильства за телефону –093 303 03 53

Постраждалі і кривдники найчастіше називають такі причини домашнього насильства у своїх сім’ях:

• стрес на роботі;
• пияцтво;
• вживання наркотиків;
• запальний характер;
• виховна мета;
• образа

 

Проте реальні причини насильства зазвичай приховані.

Ними можуть бути:

• патологічні ревнощі;
• модель поведінки, засвоєна у батьківській сім’ї;
• занижена або завищена самооцінка;
• нереалізовані мрії та бажання з дитинства;
• власне самоствердження через інших людей;
• потреба у визнанні;
• психічні відхилення та захворювання;
• різні релігійні та політичні погляди;
• хронічний алкоголізм, наркоманія

Алкоголь, стрес, дратівливість до близької людини — зазвичай лише поверхові, а не справжні причини жорстокості. Проте саме вони можуть стати індикаторами, які сигналізують про небезпеку.

 

Якщо Ви маєте питання або Вам необхідне професійне консультування щодо випадків насильства, звертайтесь до працівників Центру надання допомоги постраждалим від насильства по телефону – 093 303 03 53

Метою даного тренінгового заняття є інформування отримувачів послуг про можливі ризики користування Інтернет-мережею та здобуття навичок захисту особистої інформації.

У процесі заняття було використано наступні вправи:

1. Вправа «Герой соціальної мережі». Мета: сприяти активізації учасників, створити комфортну атмосферу для подальшої роботи в групі.
2. Вправа «Інтернет – це…». Мета: визначити поінформованість учасників про Інтернет-мережу.
3. Вправа «Колаж для користувачів Інтернет-мережі». Мета: обговорити ризики для користувачів Інтернет-мережі.
4. Вправа «Таємниця». Мета: сприяти розвитку власного погляду учасників на ризик використання особистої інформації в Інтернет-мережі.

Багато з нас користується різноманітними гаджетами для розваг чи для роботи, але  ми маємо розуміти необхідність захищати інформацію, яку ми використовуємо в мережі!

Ця компанія дозволить подивитись на спілкування з вашим партнером у новому світлі. Ви побачите, чим можуть здаватися звичні слова та що криється за ними насправді.

Розпочинаючи цю нелегку тему хочемо сказати що, фізичне насильство не починається зненацька. Зазвичай йому передує серія психологічних маніпуляцій, які маскуються за звичайними сварками або навіть романтичними зізнаннями. При цьому сама пара може не усвідомлювати згубної динаміки своїх відносин. Ми вчимося висловлювати почуття через фільми, рекламу, поради близьких. Далеко не завжди в них показуються приклади відносин двох вільних особистостей. Часто вони скоріш за все показують боротьбу за владу та контроль над іншим. Транслюючи та заохочуючи небезпечні моделі поведінки, ми підтримуємо культуру насильства.

Ми знаємо що бачити кривдника в коханій людині дуже боляче. Тому бажаємо Вам твердості духу. Нехай вашою кам’яною стіною стануть ваші особисті кордони, а не чиясь спина!

Цей факт доведено науковими дослідженнями, медичною практикою та багаторічним досвідом мільйонів людей. Неушкоджена шкіра є нездоланним бар’єром для вірусу. Тому ВІЛ не передається через рукостискання та обійми.

Вміст вірусу у слині є незначним. Тому ВІЛ не передається через поцілунок. Інколи кажуть, що ризиком є наявність ранок у роті, але в такому випадку для передачі вірусу необхідна наявність у кожного з партнерів відкритої рани, що кровоточить, у ротовій порожнині.

Недостатньо вірусу для його передачі ані в сльозовій рідині, ані в поті, ані в сечі, ані в калі. Більше того, речовина, яка міститься у цих субстанціях, лізоцим, здатна зруйнувати зовнішню оболонку вірусу і зробити його неактивним. Тому ВІЛ не передається при спільному користуванні ванною та туалетом.

В травному тракті вірус гине, і якщо рідина, що містить вірус, потрапляє в шлунок людини, зараження, як правило, не відбувається. Тому ВІЛ не передається при спільному використанні столових приборів та посуду.

Вірус швидко втрачає життєздатність під впливом дії факторів навколишнього середовища – ультрафіолету, високої температури тощо. Тому ВІЛ не передається через повітря, при спільному користуванні меблями, телефонною слухавкою та ін.

ВІЛ не передається через укуси комах. Комар не може бути джерелом зараження, тому що при укусі він упорскує людині не кров попередньої жертви, а власну слину.

Проблема поширення ВІЛ–інфекції/СНІДу викликає занепокоєння української та світової спільноти і визначена урядом України як пріоритетний напрям соціальної політики. На подолання епідемії спрямовані зусилля уряду, зокрема Міністерства охорони здоров’я, неурядових організацій та громадськості. Основні положення подолання епідемії ВІЛ/СНІДу та її наслідків базуються на державній політиці боротьби зі СНІДом в Україні, законодавчих і нормативних актах.

Упродовж усіх цих років Україна докладала багато зусиль для подолання епідемії ВІЛ/СНІДу, демонструючи політичну волю до активних дій, консолідацію зусиль державних, міжнародних і неурядових організацій, людей, що живуть із ВІЛ/СНІДом. Україна підписала Декларацію про відданість справі боротьби зі СНІДом, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН (2001р.) і відзначила шляхи виконання її рішень

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» роз’яснює всі основні засади щодо питань пов’язаних із цим явищем.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Які ж бувають види домашнього насильства і що вони собою являють:

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Бити обізнаним у цих питаннях надзвичайно важливо. Ці знання допоможуть вам вчасно розпізнати або запобігти випадкам домашнього насильства.

Більше інформації ви зможете дізнатися у інших статтях на нашому сайті або також на офіційній сторінці Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» у Facebook.

#Харків_без_насильства

Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Основними завданнями Кампанії є:

• привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем  запобігання та протидії домашньому насильству. Цього року зокрема загострення конфліктів у родинах через дію режиму карантину;
• активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;
• проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження домашнього насильства, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо формування нульової толерантності до насильства.

Місто Харків і центри соціальних служб м. Харкова традиційно приєднаються до проведення цієї кампанії, в рамках якої передбачено низку заходів у Інтернет-ресурсах. Слідкуйте за нашим офіційним сайтом «Довіра», сторінками центрів соціальних служб у соціальній мережі "Facebook", у мобільному додатку " Instagram" та інших ресурсах!

 #Харків_без_насильства