Харків - місто-герой, яке надихає незламних мешканців і спонукає до нових звершень та розвитку!

Харків - це Україна!

Лінія працює у двох форматах через аудіо та відеозв’язок. Психологи лінії — кваліфіковані спеціалісти, які пройшли спеціальне навчання з кризових психологічних інтервенцій та травматерапії. Вони мають відповідний досвід роботи та дотримуються етичних стандартів. Звернення цілком конфіденційні. У разі необхідності спеціалісти лінії скеровуватимуть до фахівців суміжних спеціальностей.

Номер телефону лінії — 0-800-100-102

У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», розроблено рекомендації, які допоможуть дорослим виявити у малечі симптоми стресу.

Основними ознаками стресу у дитини є:

• Зміна поведінки з однолітками: зазвичай дитина гралася в компанії на майданчику, а тепер усамітнюється в куточку.
•  Відсутність інтересу до звичних приємних речей. Наприклад, без уваги залишаються мультфільми, від яких раніше малеча була у захваті.
•  Проблеми зі сном, незрозуміла тривожність, плач без особливих на те причин.

Як діяти у таких випадках?

Заведіть щоденник самопочуття (хоча б на два тижні). Описуйте, як у дитини минув день, які плани маєте з нею на завтра.

Разом із дитиною відповідайте на запитання: «Що ти сьогодні робив?», «А що відчував?».

Навчіть дитину простій дихальній практиці для заспокоєння. Достатньо покласти руку на живіт і зробити 20 повільних вдихів-видихів.

Після пережитого на війні військові сприймають навколишній світ інакше. Тож знадобиться певний час, аби надмірне збудження, тривожність і підсвідоме очікування небезпеки минули. Для адаптації близької людини спробуйте таке:

1. Подбайте про почуття безпеки. Психіці військового потрібен час, щоб повернутися до звичного життя. Не створюйте провокативних ситуацій і «сюрпризів».

2. Якщо людина сумує, виявляє лють чи агресію, то це адресовано не вам. Це наслідки тривалого стресу і втоми. Пам’ятайте три головні правила спілкування: не жаліти, поважати, підтримувати.

3. Якщо вам складно знайти спільну мову з військовим, спробуйте переконати його звернутися до психолога.

Це безпосередній та безпечний контакт, обмін досвідом та знаннями, в тому числі і тих, що поліпшують стосунки з дітьми.

Метою групи є подолання проблем між дітьми та дорослими, які виникають в результаті сьогоденнішніх обставин: переміщення, втрат, форми навчання,стресів, психологічних травм, тощо.

Щоразу Групу взаємопідтримки супроводжуватиме психологиня Центру допомоги врятованим.

Запрошуємо щоп'ятниці та за попереднім записом:
050-88-021-00 - Євгенія

Центр допомоги врятованим створений за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, за сприяння Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA), за фінансової підтримки урядів Бельгії, Франції, у співпраці з місцевими органами влади та виконавчим партнером БО МБФ "Ініціатива"

Отже, якщо з певних причин людина не може самостійно наважитися на прийом у психолога, спробуйте таке:

1. Поговоріть з близькою людиною наодинці в тихому місці. Оберіть час, коли вона максимально розслаблена і спокійна.

2. Розкажіть, що саме вас непокоїть, і наведіть конкретні приклади. Адже людина може не усвідомлювати, що має проблему.

3. Будьте терплячими й не засуджуйте. Людина може все заперечувати та захищатися. У такій ситуації не ображайтеся й обережно підбирайте слова. Скажіть, що ви хвилюєтеся за неї.

4. Поділіться власним досвідом щодо прийому у психолога чи досвідом друзів, якщо такий є.

5. Розкажіть про конфіденційність. Професійний психотерапевт ніколи й нікому не розкаже того, чим поділиться з ним пацієнт.

6. Допоможіть знайти спеціаліста.

7. Запропонуйте іншу практичну допомогу: посидьте з дітьми чи допоможіть із хатньою роботою, поки людина буде у психолога. Або сходіть з нею на прийом.

У випадку, якщо людина все ж відмовляється від професійної допомоги, просто будьте поруч, слухайте та підтримуйте її, а також за можливості допомагайте з побутовими справами

Всі отримані дані опрацьовують фахівці аналітичного відділу. Така взаємодія з родичами зниклих осіб прискорює пошукову роботу.

Повідомити додаткові факти про зниклих безвісти у будні дні можна за номером гарячої лінії: 0 800 339 247 або ж особисто Уповноваженому за телефоном: (099) 792 01 26.

У вихідні можете надсилати повідомлення у Viber і Telegram за номером: (095) 896-04-21.

Середа 16.08.2023
11.00 - Тематичний інтенсив "Види насильства та як їх ідентифікувати?"

14.00 - Творчий воркшоп для дітей
16.00 - Тренінг з розвитку лідерських якостей 
18.00 - Українська мова

Попередній запис за телефоном: 095-796-52-29

Серед найпоширеніших проблем відзначаємо:

• погіршення якості сну;
• виникнення проблем харчової поведінки (голодування, переїдання, порушення функціонування ШКТ тощо);
• зниження (у деяких випадках погіршення) мозкової активності (уваги, пам'яті, мислення тощо);
• розвиток ігрової залежності (постійне перебування у телефоні, за комп'ютером); погіршення навичок комунікації через обмеженість соціальних контактів.

Щоб цього уникнути, разом з дитиною виконайте низку простих кроків, що сприятимуть її комплексному розвитку, а у вільний від школи період ще й зроблять щасливою: разом організуйте режим дня, якого дитина має дотримуватися протягом літніх канікул. Нехай цей розклад не дуже відрізняється від звичного під час шкільного навчання.

1. Дитина має прокидатися вранці, а не пообіді.

2. Пропишіть орієнтовний графік харчування на день, що міститиме основні прийоми їжі.

3. Домовтеся про ранкову гімнастику та щоденні прогулянки на свіжому повітрі.

4. Оформіть ваші домовленості із дитиною як нагадування — просто і зрозуміло. Створіть разом яскравий плакат з основними пунктами. Для старших дітей чудово підійде щоденник або планер, у якому вони фіксуватимуть справи на день.

Наповніть канікули постійними активностями. Відвідайте з дитиною декілька занять різних гуртків (малювання, танці, конструювання тощо), щоб вона сама обрала найцікавіше. Підтримайте вибір дитини. Можете запропонувати літній табір. Він буває різних форматів і спрямувань. Але не тисніть на дитину — її рішення має бути добровільним.

Заздалегідь домовтеся про обмеження у використанні гаджетів. Відведений час для гри за комп'ютером чи в телефоні має бути сталим. Допоможіть дитині віднайти ціль, яку вона зможе досягти протягом літніх канікул. Наприклад: навчитися плавати, малювати у стилі реалізму, поліпшити техніку читання тощо. Запропонуйте дитині години ненасильницького навчання. Доберіть разом цікаві книжки, розвивальні ігри, завдання, з якими можна закріпити шкільні знання та водночас весело провести час. Визначте для дитини посильні домашні обов'язки. Це привчатиме її до підтримання чистоти, охайності, визначатиме її важливість та зону відповідальності в житті сім'ї. Будьте прикладом для дитини. Якщо ви заборонятимете їй грати в телефоні, а самі постійно триматимете його у руках, дитина теж не дотримуватиметься цього правила. Домовтеся, що режим дня стосується всіх членів родини. Тоді і дитина наслідуватиме ваші дії, а в родині пануватиме взаєморозуміння і взаємопідтримка.

Діти легко захоплюються новими справами, швидко засвоюють і дотримуються правил, які самі встановили та з якими погодилися. Літні канікули мають минути під гаслом «Ще більше цікавого». Такий підхід допоможе дитині без особливих труднощів повернутися до навчального процесу і з готовністю здобувати нові знання.

Після повернення з-за кордону на підставі заяви одного з батьків чи опікунів дитину можуть зарахувати до тієї ж школи, де вона навчалася. Або ж до будь-якої іншої.

До заяви необхідно додати довідку про проходження навчання з іноземного навчального закладу. У ній повинні бути зазначені: особисті дані учня, назва школи, період навчання, перелік предметів, а також результати навчання та система оцінювання.

Якщо такого документа немає, можна скласти річне оцінювання з усіх предметів до початку або впродовж наступного навчального року.

Предмети, які збігаються з українською програмою, будуть переведені у 12-бальну шкалу та зараховані. З решти необхідно буде скласти іспити.