У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом.

 

Контактні дані:

✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району м. Харкова

вул. Біблика, 20/8, тел.: 093 385 79 12, e-mail: industrialnyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова

вул. Алчевських, 5, тел.: 098 711 55 08, e-mail: kyyivskyydovira@city.kharkiv.ua;  

                
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова

вул. Л. Каденюка, 11/1, тел.: 096 518 04 61, e-mail: nemyshlyanskyydovira@city.kharkiv.ua;              

  
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова

вул. Полтавський Шлях, 11, тел.: 068 066 21 88, e-mail: novobavarskyydovira@city.kharkiv.ua;                 

✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району м. Харкова

вул. Богдана Хмельницького, 8, тел.: 067 195 31 41, e-mail: osnovyanskyydovira@city.kharkiv.ua; 

✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району м. Харкова

вул. Руслана Плоходька, 3, тел.: 063 465 88 03, e-mail: saltivskyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова

вул. Г. Тарасенка,  42, тел.: 091 615 09 98, e-mail: slobidskyydovira@city.kharkiv.ua;                                 

✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському  району м. Харкова

вул. Полтавський Шлях, 46, тел.: 066 707 53 10, e-mail: kholodnohirskyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському  району м. Харкова

м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, тел.: 066 194 24 19, e-mail: shevchenkivskyydovira@city.kharkiv.ua

У рамках проєкту надається безкоштовна психологічна допомога підліткам та молодим людям (10–35 років), які стикаються з життєвими труднощами чи наслідками війни.

Консультації допомагають:

- подолати апатію та тривожність;

- впоратися з ПТСР та досвідом вимушеного переселення;

- отримати комплексну підтримку поруч із соціальними послугами.

Допомога доступна для мешканців:

Бахмацької, Бобровицької, Куликівської, Менської, Ніжинської громад (Чернігівська обл.), а також міст: Одеса, Миколаїв, Харків, Запоріжжя, Кривий Ріг, Ромни (Сумська обл.).

Конфіденційна форма запиту: forms.gle/xyvz6UcdZJsWK4oK7

Проєкт передбачає:

- реабілітаційну підтримку;

- навчання самообслуговуванню;

- адаптацію житла та робочого місця;

- психологічну допомогу.

У 2026 році "Всеукраїнська спілка осіб з інвалідністю та учасників вітчизняної війни з Росією" планує надати персоналізовані програми щонайменше 60 ветеранам, залучаючи психологів, фізичних та ерготерапевтів, лікарів ФРМ.

Розглядається співпраця з КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», яка має реабілітаційне відділення, що відповідає вимогам доступності та інклюзивності.

Для отримання інформації звертатися за адресою: м. Харків, вул. Юр'ївська, буд. 7, 3-й поверх. Контактна особа: Голова спілки Ігор Бойко, тел. 098 540 74 50

Про що йдеться?

Дослідження зосереджене на досвіді ветеранського повернення, соціальній відкритості міста та інклюзивності. Як ветерани і ветеранки, члени родин загиблих захисників і захисниць, особи з інвалідністью, ВПО відчувають себе в Харкові? Чи є бар’єри соціальної участі, і як громада готова підтримати та приймати ветеранів у різних сферах життя?

Чому це важливо?

Інклюзивність громади — це не лише про доступність міського простору, а й про готовність приймати ветеранів у трудових колективах, громадському житті, культурних та освітніх просторах. Як суспільство, поставиться до цих людей після війни?

Запрошуємо вас взяти участь у дослідженні та поділитися своїм баченням!

Пройти опитування https://forms.gle/5sMCTYePT8CqVWhA9

Ваша думка важлива!

Подати заявку можуть ВПО, які проживають у житлі:

• що перебуває у власності або в іпотеці/кредиті;

• умови житла, що не відповідають мінімальним стандартам безпеки та комфорту.

Пріоритет — домовласники у сільській місцевості та малих містах, а також сім’ї у вразливих життєвих обставинах.

Допомога охоплює найнеобхідніші види ремонту, щоб зробити житло безпечним і зручним: вікна, двері, дах, підлога, утеплення, вода, електрика, каналізація та інші базові ремонти.

Подати заявку можна:

через уповноважених представників вашої громади;

самостійно, заповнивши KOBO-форму: https://ee.kobotoolbox.org/single/WEvhVBVb

Зателефонувавши на гарячу лінію Фонду: 0 800 334 620

Саме тому на Дія.Освіта зʼявився новий освітній серіал «Наставництво: що, для кого і як працює». Це 10 коротких серій тривалістю 4–10 хвилин із зрозумілими поясненнями, прикладами та інструментами, які можна застосовувати одразу.

Ви дізнаєтеся:

що таке наставництво та чим воно відрізняється від разового волонтерства чи благодійності;

хто може бути наставником або наставницею;

як будувати безпечні, довірливі стосунки з дітьми й молоддю з урахуванням вікових і психологічних особливостей;

як підтримувати розвиток самостійності, життєстійкості та здорових соціальних зв’язків;

як діяти разом із дитиною або молодою людиною, а не замість них, і водночас запобігати емоційному вигоранню;

які ризики можуть виникати у процесі наставництва та як формувати власне коло підтримки;

як долучитися до наставництва й розвивати його у своїй громаді.

Освітній серіал створений так, щоб кожна людина — незалежно від попереднього досвіду — могла зрозуміти суть наставництва та діяти відповідально й усвідомлено.

Він буде корисним:

тим, хто планує стати наставником або наставницею, а також тим, хто вже має такий досвід;

волонтерам і волонтеркам;

фахівцям і фахівчиням соціальної сфери та освіти;

усім, хто хоче стати підтримкою для дітей і молоді.

Переглядайте серіал безоплатно просто зараз на Дія.Освіта. Після завершення ви отримаєте сертифікат і практичні матеріали, які можна використовувати у щоденній роботі та волонтерстві: https://diia.link/r/8b61

В умовах сьогодення дуже важливо приділяти увагу ментальному здоров’ю дітей, яке є фундаментом для їхнього майбутнього психологічного та емоційного розвитку і має важливе значення в їх житті. На заході діти приймали участь у веселих інтерактивних іграх, майстер-класах з виготовлення різних поробок, які сприяють у розширенні їх творчих здібностей та навичкам взаємодії.

На сесіях батьки теж мали змогу цікаво та з користю провести час долучившись до інтерактивних ігор, арт-терапії, розслабитись, зануритися у творчій процес, відволіктися від буденних справ, поспілкуватися та гарно провести час.    

 Також на заходах дорослі дізналися про:

- види сучасних боєприпасів та типи мінування;

- алгоритм дій у разі виявлення підозрілих чи незнайомих предметів;

- відпрацювали різні методи надання першої домедичної допомоги;

- ознайомилися з видами та правилами дії при витоку радіації.

«Безпека - це не випадковість, а щоденний вибір бути уважним»

Висловлюємо вдячність за допомогу у організації заходу Міжрегіональному центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України.

Основною метою проведення опитування є оцінка рівня обізнаності ветеранів та ветеранок щодо наявних послуг з адаптації житла, забезпечення технічними засобами реабілітації тощо.

Опитування можуть заповнити як особи, які отримують послуги, так і особи, які здійснюють догляд (члени родини, опікуни, близькі особи).

Отримані результати дозволять Мінветеранів здійснити об’єктивний моніторинг та оцінку стану забезпечення ветеранів та ветеранок відповідними засобами для їх адаптації, а також сприятимуть подальшому вдосконаленню та розширенню системи надання послуг.

Пройти опитування можна за посиланням  https://ee.urcs.org.ua/x/8mjEan1E

Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзнають 1 грудня 2025 року. У цей день проводяться заходи для того, щоб мати можливість осмислити глобальну відповідь на епідемію ВІЛ-інфекції/СНІДу, підтвердити зобов’язання та діяти, щоб ніхто не залишився поза увагою.

Подолання перешкод, трансформація боротьби зі СНІДом - цьогорічне гасло світової спільноти, закликаючи до стійкого лідерства, міжнародної співпраці та підходів, орієнтованих на права людини, щоб покласти край епідемії до 2030 року.

Після десятиліть прогресу боротьба з ВІЛ-інфекцією перебуває на роздоріжжі. Послуги, що рятують життя, порушуються, і багато громад стикаються з підвищеними ризиками та вразливістю. Проте серед цих викликів надія зберігається у рішучості, стійкості та інноваціях громад, які прагнуть покласти край СНІДу. 

За оцінками, 40,8 мільйона людей у світі жили з ВІЛ та 1,3 мільйона людей інфікувалися ВІЛ у 2024 році. Приблизно 630 000 людей померли від причин, пов'язаних з ВІЛ, у минулому році.

Кожна людина може робити свій внесок у подолання цієї глобальної проблеми, підвищуючи власну обізнаність про ВІЛ-інфекцію та отримуючи послуги тестування і лікування ВІЛ, які у Харкові й Україні є безоплатними.

Чому важливо пройти тестування на ВІЛ саме сьогодні?

ВІЛ-інфекція не має специфічних ранніх симптомів.

На початкових етапах інфекція часто перебігає без видимих ознак. Саме тому тестування є єдиним надійним способом визначити свій ВІЛ-статус.

Пізня діагностика ускладнює лікування. Багато нових випадків виявляють уже на прогресуючих стадіях, коли людина протягом тривалого часу не знала про інфекцію. Своєчасні тестування і початок терапії допомагає уникнути серйозних ускладнень.

Сучасна терапія є високоефективною.

Ранній початок антиретровірусного лікування дозволяє повністю контролювати вірус, підтримувати міцне здоров’я та вести повноцінне життя.

Знання свого ВІЛ-статусу — основа профілактики.

Вчасна діагностика сприяє зменшенню ризику передачі ВІЛ та є важливим кроком у захисті власного здоров’я та здоров’я партнера / партнерки.

Тестування стало доступним і простим.

Процедура займає 15-30 хвилин, проводиться конфіденційно та є безкоштовною у більшості медичних закладів та у громадських організаціях.

Це про вчасні рішення, внутрішній спокій і впевненість у завтрашньому дні.

Профільний медичний заклад - відділення профілактики і боротьби зі СНІДом Обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні надає послуги тестування і профілактики ВІЛ з понеділка по п'ятницю 8:00-15:00 у Харкові, вул. Боротьби, 6.

А ключова група ЧСЧ (чоловіки, які практикують секс із чоловіками) може пройти тестування на ВІЛ на базі Громадської організації "АЛЬЯНС. ГЛОБАЛ" у Харкові за попереднім записом на сайті gettest.com.ua

 

Як зміцнити своє тіло без походів у тренажерку, чому вольові зусилля такі важливі та які вправи можна робити вдома – розповідаємо.

Як виховати побутову міцність і чому вона настільки важлива для відновлення 

Фізична активність дуже важлива для нашої побутової міцності. Що це за міцність така? У кожного з нас в повсякденному житті, в побуті, є певні щоденні завдання-виклики: треба нахилятися, щоб зашнурувати взуття, взяти дитину на руки, дістати тарілку з верхньої полиці, підняти відро води чи пройти кілька поверхів сходами.

Якщо якісь наші функції стали обмеженими з огляду на вік, пережиту травму чи захворювання, ці виклики відчуваються сильнішими: те, що колись давалось легко, тепер може потребувати більших зусиль.

«Якщо мало руху, мало позитивного стрес-фактора (це коли ти мусиш нахилятися, працювати, щось піднімати), то, по-перше, ти втрачаєш власну енергетичність, тому що твій організм виробляє, менше енергії, – пояснює Максим Долженко, директор навчально-наукового центру фізичної і медичної реабілітації ветеранів війни і студентів ЧНУ ім. Богдана Хмельницького. – Знижується тонус м'язів. Від цього безпосередньо залежить і гормональний фон, і здоров’я суглобів, бо суглоби мають рухатися, вони так створені».

Що робити, аби побутові завдання лишались під контролем? Тренувати свою витривалість за допомогою простих фізичних вправ. Якщо вам важко нахилятись – включіть щоденну розминку з вправами на нахили, «стріляє» спина», коли підіймаєте сумку з покупками – робіть зарядку з підійманням гантелей чи пляшок з водою.

Як регулярні легкі вправи допомагають ставати міцнішими?

Покращується загальний фізичний стан. «Навіть маленькі навантаження допомагають відновлювати м’язи та суглоби, зменшують скутість», – наголошує фізична терапевтка Діана Гримаківська.

Стабілізується настрій. Фахівчиня пояснює: це відбувається тому, що рух стимулює вироблення ендорфінів, які знижують рівень стресу та тривожності.

Профілактика ускладнень. Медичні фахівці вважають, що регулярна активність зменшує ризик виникнення чи загострення серцево-судинних проблем, діабету, ожиріння.

Відчуття контролю. Регулярна зарядка чи інші фізичні активності повертають відчуття сили у своєму тілі та впевненості у собі. А дотримання даної собі обіцянки, наприклад, гуляти пішки щодня дає відчуття контролю над власним життям та допомагає сформувати його ритм.

«Часто люди сприймають фізичну реабілітацію як щось суто медичне, складне, – каже Максим Долженко. – Водночас, покращувати власну функціональність, рухливість можна самостійно. Системність, дисципліна – це набагато краще, ніж якісь разові можливості, навіть найкращих центрів».

Максим Долженко – сам ветеран війни. І зараз він займається фізичною реабілітацією не лише ветеранів та ветеранок, які звертаються до Центру фізичної і медичної реабілітації ветеранів війни і студентів ЧНУ, але і своєю власною.

«Майже втратив дрібну моторику, тож тепер треную її, тому що може банально випадати з рукчашка,ніж чи щось іще" – ділиться Максим.

Та ветеран не дає собі жодних потурань: не лише розробляє моторику пальців спеціальними вправами, але й вже вчиться керувати дронами. Каже, дієвим для відновлення моторики буде також гра на гітарі чи комп’ютерні ігри, де керування джойстиком потребує багато різних рухів. 

Коли є вольове зусилля – мозок «програмує» нові можливості тіла

Людина має здатність до пропріорецепції – тобто вміє сприймати положення свого тіла, рухи та силу скорочення м'язів без зорового контролю. Саме пропріорецепція забезпечує координацію наших рухів, рівновагу та орієнтацію в просторі.

Максим Долженко пояснює: «Мозок знає положення різних частин нашого тіла в просторі, без зорового аналізатора. Тобто: якщо ми стиснемо руку в кулак за спиною, а потім випрямимо два пальці, то  точно будемо знати, скільки пальців показуємо, навіть не бачачи їх. Так працює пропріорецепція».

Внаслідок травм чи деяких неврологічних захворювань ця здатність може порушуватись. Але вгадайте що? Її теж можна натренувати!

Коли ми виконуємо силові вправи, які базуються на подоланні сили опору чи земного тяжіння (присідання зі штангою, відтискання, планка, махи тощо), ми пропрацьовуємо координацію наших м’язів з мозком.

Під час виконання вправ із докладанням значних фізичних і моральних зусиль, підключається велика кількість м’язових волокон. Мозок мусить якось усіх їх координувати,  він активізується, розвиває когнітивні здібності.

«Ось ці моменти із занять, коли здається, що більше не можеш, що вже все, і дотискаєш чи добігаєш тільки на морально-вольових зусиллях – дуже цінні» – наголошує Максим Долженко.

Фізреабілітолог пояснює: вольове зусилля не менш важливе, ніж фізичне. Інакше ми могли б цілком замінити заняття спортом якимось впливом на наші м’язи, наприклад – електростимуляцією. Але коли є вольовий момент «я зможу» і ми продовжуємо вправу попри втому чи біль у м’язах, мозок оновлює «дані» про можливості тіла, яким керує.

«Мозок кодує, наче айтівець, ці всі рухи. І «успішні» він записує, невдалі – стирає. Відбувається дуже важливий процес переналаштування всього організму. Ніби таке програмне оновлення встановлюється: я тепер можу ось так», – усміхається Максим.

Міг ступити лише 10 кроків, а за рік став чемпіоном стронгмену: історія Віталія Вереса

Ветеран Віталій Верес – яскравий приклад того, як багато у процесі відновлення значать сила волі та бажання бути незалежним.

Він добровольцем пішов до військкомату на початку повномасштабного вторгнення. Воював у штурмовому підрозділі Нацгвардії, брав участь у звільненні Харківщини.

У лютому 2023 року, під час оборони Бахмуту групу Вереса вразили протитанковою керованою ракетою. Віталій отримав важке поранення, внаслідок якого втратив зір і частково слух.

«Коли я вийшов з коми і після реанімації вперше став на ноги, то зміг пройти лише 10 метрів», – пригадує ветеран.

Віталій змалку займався спортом і не уявляє своє життя без фізичної активності. Тож як тільки зміг більш-менш твердо стояти на ногах – почав присідати, тримаючись за стілець. Далі більше: вчився наосліп робити улюблені вправи, готувати нові страви.

«Так без зору незручно, але моєю ціллю була повна незалежність та самостійність, Я налив тисячі чашок, доки все не вийшло акуратно. Обпікав пальці, доки не розібрався, як центрувати сковорідку», – каже Віталій.

Досягненням у тренуваннях та спорті, а також кулінарними влогами ветеран почав ділитись у соцмережах, має вже 43 тисячі підписників. Своїм прикладом Верес хоче руйнувати суспільні стереотипи про незрячих та надихати тих, хто теж зазнав важких травм чи поранень.

«14 лютого 2023 року я повністю втратив зір і частково слух. На війні. В жовтні 24-го я став чемпіоном світу зі стронгмену, в липні 2025-го – чемпіоном світу зі штовхання ядра. Спорт це річ, яка допомагає психоемоційно повірити в себе і свої сили. І розуміти, що попри важкі травми можна вести активне життя. Моя місія – вселяти надію і показувати, що немає нічого неможливого», – усміхається ветеран.

Шлях до відновлення своєї мобільності та сили може лишати не лише через спорт чи фізичні вправи. Влаштовуйте хоча б короткі прогулянки на свіжому повітрі, виходьте із громадського транспорту на зупинку раніше і далі йдіть пішки, по можливості обирайте сходи, а не ліфт чи ескалатор. Дуже важливо знайти ту активність, яка буде вам у задоволення: пробіжки, скандинавська ходьба, комп’ютерні ігри, що потребують включення дрібної моторики або ігри з дітьми чи домашніми улюбленцями.

Чотирилапий реабілітолог: як врятований з Донеччини пес допомагає ветерану відновлюватись після інсульту

Володимир Вірьовкін із Черкас пішов воювати добровольцем, коли йому було 63. Професійний військовий, він не зміг сидіти, склавши руки, коли на ворог посунув на українську землю. Боронив Донеччину і Луганщину. Після першої контузії відновився і повернувся у стрій. Після другої стався ішемічний інсульт. Чоловік провів пів року у шпиталях. Права сторона тіла майже втратила рухливість.

Ветеран займався з реабілітологом, але потрібно було також додати щоденні піші прогулянки, аби тіло швидше відновлювалось. Було важко, адже тіло не хотіло слухатись. Все змінилося з появою в родині пса Оскара.

«Донька побачила в інтернеті історію собаки, евакуйованого з Донеччини, порода кане-корсо. В нашій родині багато років жив пес саме цієї породи, ми всі його дуже любили», – розповідає Володимир.

Історія Оскара вразила ветерана: пес місяць просидів зачинений у будинку і коли його знайшли волонтери, він був агресивний і неконтрольований. Що сталося з господарями – невідомо. Волонтери намагались прилаштувати Оскара в якусь родину, але його ніхто не хотів брати. І ось коли уже стояло питання про те, аби приспати некерованого собаку, по нього приїхав Володимир з родиною.

«Оскар одразу нам довірився, прив’язався до нас», – усміхається ветеран.

Тепер Володимир уже не може пропустити щоденну прогулянку, ба більше – тепер має гуляти мінімум двічі на день.

«Мій реабілітолог, з яким я займаюсь, дуже задоволений, бо він теж бачить результат цих прогулянок. Раніше я з трудом міг пройти 50-100 метрів, а тепер ходжу по 4 км щодня», – тішиться Володимир.

Не впізнати й Оскара: пес нарешті набрав вагу та виглядає цілковито щасливим.Після серйозних травм повертаємось до руху лише з фахівцем.Фізична активність справді може бути інтегрована у повсякденне життя навіть без відвідування спортзалу: це можуть бути прогулянки, легкі вправи на гнучкість, дихальні техніки тощо.

Втім, фахівці наголошують: коли йдеться про комплексне відновлення після серйозних травм чи поранень, будь-які вправи мають підбиратися індивідуально, залежно від стану здоров’я та наявних обмежень.

«Ми не можемо надати загальний «універсальний» комплекс вправ і при цьому нести гарантію безпеки чи результату, – каже Віталій Марченко, провідний фізичний терапевт медичного центру Superhumans. – Найбільш ефективним і безпечним рішенням буде індивідуальна програма, яка підбирається з урахуванням стану та цілей, а також контроль за її виконанням, щоб процес відновлення був максимально безпечним і результативним».

Комплекс вправ для тренувань вдома

Якщо  ваш стан здоров’я та самопочуття дозволяє вам тренуватися вдома, в пригоді стане ось цей комплекс вправ від реабілітолога Максима Долженка. Аби переглянути відеоурок, натисніть на назву вправи.

• Суглобова розминка: один з видів фізичної розминки, який може бути корисним для всіх, видозмінювати можна під власні можливості.

• Якщо хочеться розім’ятись у більш повільному темпі, спробуйте ось цю руханку.

• Класичні присідання, техніку виконання переглядайте тут.   Можна виконувати 3-4 підходи, починаючи з 10 повторів і поступово нарощувати до 30, залежно від фізичних можливостей, додає Максим Долженко.

• Спліт присідання – більш складна техніка, але вона гарно підходить при проблемах зі спиною, або для тренування однієї ноги. Рекомендовано до 25 повторів в підході, але краще починати з 10.

• Відведення рук з додатковою вагою – ця вправа зміцнює руки та плечі, виконувати можна і сидячи. Для обтяження використовуйте гантелі чи пластикові пляшки з водою.

Де брати мотивацію?

Внутрішня мотивація – важливий фактор у процесі відновлення. Вона напряму впливає на регулярність вправ чи інших активностей, а значить – на результат.

«Помічайте маленькі зміни: стало менше болю, легше вставати зі стільця, пройшов на 10 кроків більше чи вперше самостійно прогулявся на кріслі колісному. Розуміння того, що маленькі кроки теж просувають до мети – дуже важливе», – наголошує фізична терапевтка Діана Гримаківська.

Окрім внутрішньої мотивації необхідна й зовнішня підтримка: похвала й заохочення від близьких дають відчуття, що зусилля не даремні. Запропонуйте рідним чи друзям-ветеранам спільні тренування чи прогулянки. Або влаштуйте дружній челендж: хто втримає певний режим активності місяць без пропусків. 

Групові заняття чи прогулянки корисні для соціалізації. Рух стає способом спілкування і взаємопідтримки.

«Тримати дисципліну допоможуть також спеціальні застосунки чи щоденники занять. Важко виділити 40 хвилин на повноцінне заняття – розбийте його на 4 по 10 хвилин, чи поєднуйте прості вправи з рутиною: присідайте, доки закипає чайник чи робіть розтяжку під час перегляду серіалу», – радить терапевтка.

Можна додати і фактор заохочення. Після виконаних вправ дозвольте собі щось приємне: чашку чаю, відпочинок, улюблену музику тощо.

Сприймайте відновлення не як тимчасовий обов’язок, а як новий стиль життя. Пам’ятайте: кожен крок, навіть найменший, наближає до сили й незалежності.

Інфокампанія «Можливості для ветеранів та ветеранок» реалізовується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.