Інформаційна кампанія здійснюється на пратформі «Дія. Цифрова освіта». Мета діяльності платформи - підвищення рівня цифрової грамотності громадян України. Онлайн-платформа з цифрової грамотності «Дія. Цифрова освіта», доступна в мережі Інтернет за посиланням: osvita.diia.gov.ua.

На онлайн-платформі кожен громадянин може безкоштовно опанувати цифрові навички за новим сучасним форматом – освітні серіали. Слухачі отримають покрокові інструкції та рекомендації. Один курс складається з декількох відео з вичерпною інформацією про аспекти теми навчання. Це допоможе систематизувати знання з цифрової трансформації та сформувати фундамент для подальших дій. У результаті проходження навчання учасники отримають сертифікат.

А також повідомляємо, що Міністерство цифрової трансформації України запустило на порталі Дія.Цифрова освіта оновлений національний тест на цифрову грамотність — Цифрограм 2.0. та 3 спеціалізовані тести: Цифрограм для вчителів, Цифрограм для держслужбовців та Цифрограм для медиків.

Навчіть дітей правильно мити руки. Розкажіть їм про те, чому важливо та як правильно мити руки – не менше 20 секунд, ретельно та з милом, особливу увагу варто приділяти місцю під нігтями, там збирається найбільше бруду. Щоб дитині було простіше орієнтуватись, чи достатньо часу вона миє руки, вивчіть з нею пісню чи вірш, який би тривав 20-30 секунд або попросіть рахувати її до 30. Нагадайте, що торкатись обличчя немитими руками – небезпечно.

Поясність дітям, як правильно прикривати рот та ніс під час кашлю та чхання: під час кашлю та чхання потрібно прикриватись серветкою, після цього викинути її та вимити руки. Поясніть дітям, що таким чином можна попередити поширення вірусу.

Розкажіть їм про те, що захисну маску важливо використовувати не лише у школі, а у всіх інших громадських місцях. На своєму прикладі покажіть, як це правильно робити: вона має щільно прилягати до шкіри, закриваючи ніс та рот. В Україні діти з 12 років мають користуватись захисними масками у громадських місцях. Захисну маску треба змінювати кожні дві години та тоді, коли вона стала вологою.

Попросіть дитину дотримуватись дистанції у громадських місцях. Якщо дитина захворіла, то тримайте її вдома. Уважно слідкуйте за симптомами, проконсультуйтесь із сімейним лікарем. Якщо у родини кілька дітей, намагайтесь тримати хворих і здорових дітей окремо.

Будьте чесними та відкритими з дітьми, коли вони ставлять питання щодо коронавірусної хвороби. Розкажіть про це вашим дітям, захистіть їх від інфікування!

Стаття підготовлена студенткою Харківського Національного університету імені В.Н.Каразіна, яка проходила парктику на базі Відділу соціальної роботи по Московському району м.Харкова ХМЦСС "Довіра"-  Челишевою Маргаритою.

Невіра в дітей. Відомий психолог Марина Романенко говорить: «Ми любимо дітей, але нам властиво думати про них гірше, ніж вони є насправді».  Ми не віримо, що вони можуть досягти успіху, самостійно прокинутися, доїхати кудись без нагадування. І подібні абсурдні думки суттєво впливають на відчуття самостійності дітей, їхню впевненість у собі та на стосунки між дитиною та батьками. Такі батьки починають керувати життям своєї дитини. А це дуже шкідливо для дітей, тому що високий контроль вбиває відчуття самоконтролю, а надмірні вимоги та спроба контролювати кожну секунду життя дитини призводять до того, що вона втрачає інтерес до життя. Адже дитині не дають робити те, що вона хоче, вона постійно робить те, що хочуть батьки. І вони ще й перевіряють це, бо не довіряють. Ось із такого замкненого кола виходять люди з дуже низькою самооцінкою, що, безумовно, вплине на якість усього їх життя.

Почуття провини. Цього почуття може бути багато: робота матері або постійне відрядження тата; поява другої дитини та відчуття, що ви не приділяєте достатньо уваги старшій; слова інших людей, про те, що я – погана мама («Бо моя дитина в 3 роки ще не говорить повними реченнями» і т.д.).

Подібні речі занурюють нас глибоко і надовго у почуття провини. Що ми робимо, щоб компенсувати це почуття? Впадаємо в крайнощі: або задаровуємо дитину подарунками (як відкуп), або стаємо надто суворими. Але це може в певний момент не спрацювати і серйозно зламати психіку дитини, прирікаючи її на страждання та візити до психотерапевтів у дорослому житті.

Постійні зауваження. «Я просто спостерігаю і рахую — у кафе, у ресторані, на вулиці, на пляжі, у басейні — і дивуюся: за хвилину може бути 20-30 зауважень. Це дуже багато! Спробуйте просто поставити таймер і зробити собі стільки зауважень. Вам на думку стільки не спаде, скільки спадає на думку деяким батькам. І вони сиплють ними на дітей. Я сказала б, вони їх ними розстрілюють. Постійно», - зазначає психолог Роман Мельниченко. Що відбувається у цей момент із дитиною? Щоб уціліти та зберегти свою нервову систему, вона починає ігнорувати батьків та всі їх зауваження. У дитини до певної міри виробляється імунітет до зауважень батьків. І це добре. Адже неможливо витримати таку кількість несхвалення з боку своїх батьків. Хоча, звичайно, подібний імунітет не зміцнює дитяче здоров'я, їм доводиться витрачати величезні зусилля на подібний захист від батьків.

Відсутність прагнення бути щасливими. На думку багатьох психологів, ця помилка є найбільш катастрофічною і небезпечною для майбутнього дітей. Ми продовжуємо так жити, думаючи, що це не вплине на життя наших дітей. Але це впливає. Наприклад, чоловік і жінка нещасливі разом, і з якоїсь причини продовжують спыльно жити. І це жахливо впливає на дітей, тому що вони бачать модель сім'ї, в якій двоє людей нещасні. Багато батьків відмовляються оформляти розлучення, мотивуючи це тим, що «дітям потрібні і мама, і тато». Але їм потрібні щасливі мама і тато, і не важливо, живуть вони разом чи ні. Батьки повинні бути щасливими, тому що вони можуть показати дитині планку - «За будь-яких обставин будь щасливим! Не дозволяй собі бути нещасливим».

Занадто високий фокус на дітях. Ця помилка стосується більше мам, але вона дуже поширена і завдає значної шкоди дітям у майбутньому та теперішньому. Відсуваючи після народження малюка батька убік, деякі мами повністю занурюються у життя дитини. Вони забувають про себе, і дитина стає зосередженням їх бажань, надій та миру. «Бути мамою – це розмовляти з дитиною багато, давати свободу для простору та росту. Це приклад, чого можна досягти в житті, контекст, який ми несемо. Ось що для виховання має важливе значення. А коли у нас завжди пиріжки, ми виглядаємо надвір і кричимо: «Ти вже змерз, вдягни шапку» — це до особистісного росту дітей ніяк не відноситься, крім того, що повністю його припиняє» — зазначає психолог Олександр Поповський.

І діти не досягають того, чого могли б досягти, якби мами у житті було менше. Крім того, зациклюючись на дітях, мама забуває про себе та чоловіка. І він відходить на другий план, вона починає погано про нього говорити, показуючи своїм дітям приклад поганих подружніх стосунків.

На жаль, ці п’ять помилок здатні серйозно вплинути на життя дітей тепер, і в майбутньому. Але психологи запевняють: «Немає безвихідних ситуацій!». Якщо ви помітили, що припустилися однієї з цих помилок, проаналізуйте ситуацію, подумайте і змінюйте свою поведінку, змінюйте своє життя та пріоритети.

Бажаємо вам успіху!

За сприяння Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» безкоштовні білети на футбол отримали більше тридцяти осіб, які знаходяться на обліку державної установи і є активними вболівальниками харківської команди.

Не дивлячись на прохолодну осінню погоду, бажаючих підтримати улюблену команду виявилося чимало. Стадіон на Обласному спортивному комплексі «Металіст» емоційно реагував на все що відбувалося на футбольному полі і активно підтримував своїх гравців. Шістнадцятий матч сезону закінчився розгромною перемогою харків’ян з рахунком 3:0. Зараз «Металіст» має п’ятдесят очок і впевнено випереджає свого головного противника – команду «Кривбас» із міста Кривий Ріг.

Авторами трьох переможних голів стали футболісти Євген Банада, Матеус Пейшоту і Євген Підлепенець, які продемонстрували своїм вболівальникам справжню майстерність у боротьбі за бажаний результат. Останні два голи були забиті майже наприкінці гри – на вісімдесят третій і дев’яностій хвилині матчу.

«Не дивлячись на те, що останнім часом погода стала дещо прохолоднішою, ми не могли пропустити останню домашню гру у цьому році. Ми любимо наш «Металіст» і вболіваємо за нього в будь-яку пору року», – ділиться Олександр, родина якого знаходиться на обліку Відділу як така, що перебуває в складних життєвих обставинах. – «Сімейне дозвілля у такому форматі допомагає згуртувати всіх членів нашої родини і весело провести час з дітьми, адже вони у нас теж активні шанувальники харківської команди. Тепер будемо чекати весну, щоб знову зустрітися на футбольному стадіоні і підтримувати своїх».

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» висловлює щиру вдячність за надану можливість сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах, безкоштовно відвідувати футбольні матчі на ОСК «Металіст».

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Саме тому наші багаторічні партнери, профспілкова організація АТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», у рамках проекту «Поділися добром» до всесвітнього дня доброти, оголосили на заводі акцію по збору речей для сімей Новобаварського району, які перебувають у складних життєвих обставинах. Зібрані речі були передані до Відділу соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра». Фахівці Відділу, у свою чергу, відразу ж передали благодійну допомогу від заводчан родинам, які цього потребують у району.

Висловлюємо щиру подяку нашим соціальним партнерам за небайдужість та піклування про сім'ї району, які особливо цього потребують, бажаємо міцного здоров'я та наснаги.

Навчальний курс, який буде проходити на базі Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра», розпочав свою роботу у рамках проходження щорічної практики майбутніх психологів-консультантів, які мають намір працювати у телефонному режимі. Цього разу до участі у заході долучилися студенти, які навчаються на першому, другому та третьому курсах вищих  закладів освіти.

Під час першої і другої зустрічі студенти-практиканти обговорили орієнтацію і мотивацію учасників заходу, а також дізналися про специфіку роботи Телефону довіри «Нитка Аріадни» і головні вимоги до професійних консультантів. Загальний навчально-тематичний план курсу включає у себе двадцять питань, що дозволяє повністю охопити всю специфіку діяльності Телефону довіри:

1. Вступ. Орієнтація і мотивація учасників. Екстрена психологічна допомога: проблеми телефонного консультування, принципи роботи Телефону довіри, вимоги до консультанта.

2. Діалог як філософсько-психологічна проблема. Специфіка телефонного діалогу. Роль консультанта і абонента.

3. Початок телефонного діалогу. Мовчазний абонент: причини і очікування, стратегії допомоги.

4. Перша фаза допомагаючого телефонного діалогу: вислуховування (установка і стратегії).

5. Перша фаза допомагаючого телефонного діалогу: рефлексія і визначення теми для обговорення.

6. Комплексне закріплення навичок слухання і рефлексії.

7. Друга фаза телефонного діалогу: укладення контракту між консультантом і абонентом. Характер питань.

8. Друга фаза телефонного діалогу: дослідження можливостей абонента.

9. Третя фаза телефонного діалогу: переосмислення ситуації, рішення про дії, добре оформлений результат.

10. Деякі складні аспекти другої і третьої фаз допомагаючого телефонного діалогу.

11.Конфронтація у діалозі, доцільність і обмеження у використанні. Перенесення і контрперенесення у консультуванні.

12. Закінчення розмови. Можливість перенаправлення до іншого консультанта. Профілактика негативних емоцій. Оцінка результативності телефонного діалогу.

13. Психологія кризи. Суїцидальні дзвінки.

14. Кризові посттравматичні дзвінки.

15. Робота з горем і душевним болем.

16. Сексуальні дзвінки. Проблеми побудови стосунків.

17. Робота з адикціями (наркотична, тютюнова, алкогольна залежність).

18. Робота з постійними абонентами. Робота з психіатричними хворими.

19. Синдром психологічного згоряння. Профілактика «згоряння». Супервізія.

20. Межі компетентності консультанта Телефону довіри. Етичний кодекс і правила поведінки.

Наступного разу студенти-практиканти розглянуть основні аспекти побудови конструктивного телефонного діалогу, ролі у ньому консультанта і абонента.

Нагадаємо, що Телефон довіри «Нитка Аріадни» працює для різних категорій населення і охоплює дуже широке коло питань, з якими ми щодня стикаємося у повсякденному житті. Незапланована вагітність, сімейні конфлікти, проблема залежностей та співзалежностей, дитячий булінг, особливості підліткового віку – вирішити ці проблеми самотужки інколи буває дуже важко і навіть неможливо. В такому випадку на допомогу завжди прийде професійний психолог-консультант, який скерує дії у потрібний напрямок для досягнення максимально позитивного результату.

Безкоштовну психологічну допомогу  Телефону довіри «Нитка Аріадни» можна отримати щодня, з 18:00 до 21:00 за телефонами:

099-092-55-51, 063-400-33-00

Skype: nitka-ariadna

Навчальний захід для студентів-практикантів відбувся з дотриманням усіх вимог карантину, запровадженого у зв’язку із поширенням вірусної хвороби COVID-19.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

ТУРБОТА: щоб діти відчували нашу турботу, батьки повинні задовольняти їхні потреби. Коли дитина каже: "Не йди зі мною за руку, я хочу сама" – у неї є потреба почуватися дорослою, самостійною, і це потрібно підтримувати.

«НІ-НАСИЛЛЮ»: виховувати дитину потрібно демократичними методами, адже стусанами не вирішити конфліктну ситуацію. З часом у дитини зародиться ненависть до батьків, також вона звикає до фізичного болю й перестає відчувати страх, або буде намагатися відповісти батькам тим же способом.

ПОВЕДІНКА – ЦЕ СПІЛКУВАННЯ: через поведінку дитина намагається батькам щось повідомити. І робить це, як вміє. Тож батькам потрібно зрозуміти мотиви такої поведінки і не пригнічувати емоції дитини, навіть якщо вони для них незручні.

ДИТИНА – ЦЕ ОСОБИСТІСТЬ: дитина – це не проект, який потрібно вдосконалювати. Дитина – це особистість, яка має права, це людина, з якою треба будувати стосунки.

БАТЬКИ – ЦЕ «ДЗЕРКАЛО»: дитина вбирає моделі поведінки і реакції батьків. Тож, наприклад, батькам не складе труднощів прищепити дітям гарні манери, якщо вони самі це роблять так, як потрібно.

СТАТИ ДРУГОМ: дітям потрібні батьки-друзі, з якими можна ділитися, усе розповідати. Дружба – це слухати дитину, бути уважним, чутливим, співпереживати.

Благодійництво – величезне духовне надбання людства, коли небайдужі люди допомагають тим знедоленим, які цього потребують. Хоча День благодійництва відзначається не у листопаді, а у вересні, проте висловити повагу і вдячність можна будь-коли. Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» вже тривалий час співробітничає з благодійною організацією “Деполь Україна”. Мета організації — дати можливість людям, що зіткнулися з проблемою безпритульності, матеріальних нестатків через розлади здоров’я, покращити якість життя. З настанням пізньої осені та зими знижується температура повітря, відповідно, з’являється питання, де дістати зимове взуття і одяг. Завдяки допомозі соціального партнера Відділ зміг сприяти отриманню особами та сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах, теплого взуття та одягу, які зігріють їх у холодні зимові дні. Отримувачі послуг були дуже вдячні за отримані речі, побажавши благодійникам і працівникам Відділу всіляких гараздів і, звичайно, міцного здоров’я!

«Я завжди можу вислухати тебе»

В першу чергу люди хочуть просто висловити те, що їх турбує, а не знайти розв'язання проблеми. До того ж іноді його просто немає. Тому для початку варто дати зрозуміти, що ви готові слухати.

«Твої почуття - це нормально»

Якщо ви бачите, що ваша близька людина чимось засмучена, але намагається приховати це, спробуйте пояснити, що її емоції - це нормально. Ви не будете соромити або висміювати її. Можливо, ці слова підтримки допоможуть цій людині розкритися перед вами та полегшити свої переживання.

 «Мені знайоме таке почуття»

З таким фразами потрібно бути дуже обережними. Навіть якщо ви вважаєте, що пережили схожий досвід, він не буде таким же як і у людини, яка шукає вашої підтримки. Ваш біль різна. Але ви можете поділитися своєю історією, якщо відчуваєте, що це доречно.

«Що я можу для тебе зробити?»

Коли ви відчуваєте, що у вас є сили і бажання допомогти людині, а не тільки вислухати, запитайте, що ви можете для неї зробити.

У Відділі соціальної роботи працюють кваліфіковані психологи, фахівці із соціальної роботи, юристконсульти, які завжди готові надати Вам необхідну професійну допомогу.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Instagram: slobidsky_viddil

 

Авторка: Коваль Олена Олександрівна, психолог, начальник Відділу соціальної роботи по Слобідському р-ну м. Харкова ХМЦСС "Довіра"

Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» інформує: щорічно 16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності. Саме в цей осінній день у 1995 році на 28 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО був проголошений Міжнародний день толерантності.

Він набуває особливого значення в наш непростий час. Отримувачі послуг Відділу належать до таких, що знаходяться у складних життєвих обставинах, спричиняє які в тому числі й нетерпиме ставлення до членів родини, близьких, наслідком чого може бути насильство. Толерантність необхідна для спілкування, співжиття і спільної діяльності, є основою формування культури миру в сім’ї, громаді, суспільстві. День толерантності нагадує всім людям про те, що таким явищам, як насильство, релігійне переслідування не місце в сучасному світі, а кожен повинен підтримувати принцип терпимості та взаємної поваги. Агресивність, конфронтація, відчуженість мають поступитися місцем толерантному ставленню людей одне до одного, взаєморозумінню і довірі в усьому світі.

Проблема не толерантності охоплює усі сфери суспільного життя нації, в тому числі і соціального. Поняття толерантності являє собою протилежність ворожості, антипатії, ненависті. Про це варто пам’ятати щодня, спілкуючись із оточуючими людьми, плануючи своє життя у злагоді з людською спільнотою.