Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова інформує, що сьогодні, 7 квітня, світове співтовариство відзначає Всесвітній день здоров’я. Саме цього дня в 1948 році набув чинності Статут Всесвітньої організації охорони здоров’я, підписаний у липні 1946 року. З 1950 року Всесвітні дні здоров’я відзначаються щороку 7 квітня, і щоразу вони присвячені певним темам. Кожна тема відображає пріоритетну царину діяльності, що є актуальною для Всесвітньої організації охорони здоров’я на даний момент.

Нинішній рік оголошений Міжнародним роком медико-санітарних і соціальних працівників на знак поваги і вдячності працівникам медичної та соціальної сфер за їх наполегливу самовіддану працю в боротьбі з пандемією COVID-19. У цьому році Всесвітня організація охорони здоров’я проведе кампанію під гаслом «Захищати. Допомагати. Об'єднувати зусилля».

Наш відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова напередодні цієї дати, під час весняних канікул, запропонував дітям із родин, які перебувають у складних життєвих обставинах, намалювати свої уявлення, які у них асоціюються з поняттям «здоров’я», причому для батьків було зроблено акцент, що діти можуть абсолютно вільно висловлювати власне бачення. У підсумку на невеличкій виставці у відділі соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова об’єдналися зовсім різні роботи за технікою, рівнем виконання і палітрою кольорів. Але найголовніше – діти висловили своє бачення одного з найголовніших складових у людському житті – здоров’я, долучившись таким чином до відзначення Всесвітнього дня здоров’я.

Це означає, що з ними хоча б інколи траплялась одна з таких ситуацій:

• вдома дитині дорікають, що вона забагато їсть;
• вдома дитину називають образливими, принизливими слова;
• батьки зривають злість на дитині або на іншому члені родини, або на тварині, в присутності дитини;
• коли батьки сваряться, один з них змушує дитину її (його) підтримувати, прийняти чиюсь сторону;
• через конфлікти вдома, дитині хочеться втекти з дому;
• щоб покарати дитину, батьки з нею не спілкуються або ігнорують;
• життя дитини не цікавить її батьків;
• батьки занадто контролюють життя дитини, тощо.

Виховання дітей потребує терпіння, самовіддачі та внутрішньої стабільності. Крім того, дуже важливо знати, які наслідки в душі дитини залишають вчинки батьків: агресивна поведінка, необережні висловлювання на кшталт «ти зробив погано, я тебе не люблю», «більше ніколи не дозволю тобі з цим гратися», «мені зараз не до тебе» і подібні призводять до психоемоційних травм дитини. Адже все це батьки говорять людині в кілька разів меншій за зростом та вагою – дитині, що сприймає слова цього «велетня» (а надто коли це батько) всерйоз, вірить йому, лякається, можливо, на все життя.

Сімейні взаємовідносини – найперші і найміцніші соціальні стосунки, які значною мірою впливають на самооцінку дитини, її здатність до адаптації і відчуття благополуччя. Стосунки між членами родини є основним джерелом виховання, в процесі якого формуються принципи соціальної взаємодії, що зберігаються потім упродовж усього життя.

Несприятлива атмосфера в сім’ї створює передумови для найжорстокіших форм насильства в сім’ї та суспільстві.

Росс Снайдер відзначає, що насильство наносить велику моральну шкоду психіці дитини, викликаючи в неї реакцію відторгнення, занижену самооцінку, страх. А також вважає, що «якщо дитину часто наказувати або якщо вона являється свідком покарання, пережитий нею страх може доволі серйозно викривити структуру її емоцій. Ставши дорослим, ця дитина, не зможе протестувати проти несправедливого поводження через страх. Будь-яка форма психологічного насильства є руйнівною і приреченою на провал, зруйнувати самооцінку людини, деформувати цілісності «Я», привести до депресії, тривоги, відчаю, втрати сенсу життя».

Ті люди, які стали жертвами насильства в дитинстві у дорослому житті не змозі справитися із проблемами, а також шукати допомогу та отримувати її від оточуючих людей. В дорослому сімейному житті особи, які зазнали насильства в дитячому віці можуть виявляти жорстокість до оточуючих.

Найбільш поширені наслідки психологічного насильства є:

1. Емоційні проблеми, як результат уповільнення емоційного розвитку дитини. Дитина не здатна зрозуміти почуття інших людей і відчуває труднощі у прояві власних емоцій.

2. Занижена самооцінка. Дитина вважає, що заслуговує поганого ставлення до себе. Подорослішавши, така людина щиро дивується, коли бачить що хтось рахується з її думкою.

3. Проблеми у побудові відносин. Цьому сприяє не тільки слабкий емоційний розвиток, але й повна відсутність довіри до оточуючих людей. Дитина у всьому бачить тільки підступ, від кожної людини чекає, що той буде над нею знущатися, висміювати її, чекає агресії спрямованої на себе. Все це заважає будувати відносини з людьми.

Діти, які піддаються психологічному насильству в сім’ї, часто страждають від депресії, порушення сну і апетиту, невмотивованих страхів і фобій, а також можливі часті прояви соматичних захворювань. Вони страждають від емоційної нестабільності, надмірної сором’язливості, неможливості досягти успіху в жодній сфері, як наслідок відсутності впевненості в собі. Їх відвідують думки про самогубство. Також такі діти можуть постійно відчувати надмірну потребу в увазі, а їх поведінка може не відповідати віку і рівню розвитку.

Найнебезпечніше те, що насильство дає серйозні негативні соціальні наслідки. Воно породжує терор, безладдя, відчуття відсутності допомоги, невпевненості, безнадійності або безсилля, відчуття провини, відчуття придушення волі, відсутність самоповаги, настирливі спогади, напади страхів, депресію, фобії, смуток, роздуми про самогубство, самозвинувачення, втрату довіри. Нанести шкоду дитині необережними словами або стрімкими діями дуже легко, а на подолання наслідків цієї шкоди можуть піти довгі часи.

БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ ТА СВОЇХ ДІТЕЙ!

Якщо Ви відчуваєте, що у Ваших взаємостосунках з дитиною виникли складнощі, Вам або Вашій дитині складно контролювати власні емоції та поведінку, - зверніться за допомогою до психолога.

У відділах соціальних соціальної роботи по районам м. Харкова працюють висококваліфіковані психологи, соціальні працівники, юристи, які завжди готові надати Вам необхідну професійну допомогу.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

сайти: http://dovira.kh.ua/ ,  https://slobidsky-csssdm.business.site

facebook: https://www.facebook.com/Css.slobidskiy

Instagram: slobidsky_css

Авторка: Коробова Анастісія Олегівна, психолог відділу соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова

Під час заходу обговорювалися питання, які є актуальними для особливо вразливих верств населення в умовах карантину. Розглянули шляхи покращення взаємодії для якісного надання соціальних послуг, а саме, послуги соціальної профілактики, кризового та екстреного втручання, соціального супроводу. Акцентували увагу на найбільш поширених проблемах отримувачів послуг, таких як: відсутність документів, невідвідування дітьми закладів освіти та безробіття батьків. Розглядали всі можливі варіанти для сприяння сім’ям у їх вирішенні.

Наприкінці даної зустрічі були запропоновані та заплановані подальші спільні заходи. Також було вирішено налагодити більш тісну та оперативну роботу по обміну інформацією щодо сімей та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Підсумком засідання круглого столу стали рекомендації всім підрозділам щодо опанування нових форм роботи, які б сприяли збереженню соціального здоров’я та подоланню кризових ситуацій. Учасники круглого столу були єдині у думці, що найважливішу роль у попередженні потрапляння в складні життєві обставини у сім’ях відіграє своєчасне реагування та плідна співпраця суб’єктів соціальної роботи.

У сучасному українському суспільстві сім’я потерпає від багатьох негативних факторів: погіршення матеріального становища, впливу таких негативних явищ, як алкоголізм, невміння раціонально використовувати сімейний бюджет та інше.

Відділ соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова постійно надає різні види соціальних послуг сім’ям, які опинились в складних життєвих обставинах і потребують допомоги, сприяє у задоволенні соціальних потреб сімей та їх дітей.

Одним з напрямків соціальної підтримки є сприяння у наданні благодійної  допомоги сім’ям, які знаходяться у складних життєвих обставинах.

Благодійний фонд «Незалежна Україна» за сприянням працівників відділу соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова надали благодійну допомогу у вигляді продуктових наборів сім’ям, які перебувають у складних життевих обставинах. З членами сімей було проведено соціально-педагогічну роботу щодо відповідального батьківства, створення належних умов для проживання та навчання дітей, популяризації здорового способу життя та попередження насильства.

Спілкування відіграє провідну роль у житті людини. Без нього складно уявити процес виховання, формування, розвитку особистості, міжособистісні контакти, а також управління, обслуговування та інші види діяльності в різних сферах нашого життя. Соціальному працівнику в межах своїх посадових обов’язків потрібно постійно спілкуватися з людьми, вислуховувати їхні проблеми і переживання, допомагати, підтримувати їх.

Важливою особливістю діяльності соціального працівника є вміння вести діалог, організовувати процес комунікації, управляти ним, уміти вислухати, переконати, мотивувати клієнта, створити атмосферу довіри, зняти напругу тощо. Тому поруч із професійними знаннями і вміннями здатність вести діалог і досягати успіху в комунікації є однією з найважливіших якостей професійної майстерності соціального працівника, яка базується на ненасиллі та емпатії.

Тому наші соціальні працівники постійно вдосконалюються у мистетстві комунікації, шляхах будування порозуміння між спеціалістом і отримувачем послуг. Це дає змогу досягти якнайкращіх результатів у процессі надання соціальних послуг і мінімізації складних диттевих обставин потребуючим.

За сприяння благодійних фондів та громадських організацій родини отримують необхідний одяг, взуття, продуктові набори мешканцям Немишлянського району м. Харкова. Ця турбота конче необхідна, тому що більшість людей мають велику потребу у ній.

Багато з них - це багатодітні сім'ї, одинокі матері, сім'ї, у яких є проблеми залежностей, які втратили роботу. Намагаємося не втратити такі сім'ї і зробити так, щоб вони мали змогу повернутися до звичного повноцінного життя.

Метою тренінгу була профілактика популярного та руйнівного соціального явища як булінг.

Булінг (цькування) – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого середовища. За результатами дослідження, проведеного UNICEF у 2020 році, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу впродовж останніх трьох місяців, а 24% дітей стали жертвами цього явища. За даними опитування 2019 року, серед дітей віком від 10 до 17 років 35% опитаних упродовж останніх двох місяців брали участь в ображенні/приниженні або знущанні з інших, 37,9 % були жертвами образ, знущань та принижень інших підлітків. Результати опитування відбивають найрозповсюдженіші причини булінгу: ігнорування дорослими булінгу  (39%) та особливості характеру певних дітей (26%).

Це поширена проблема в сучасному українському суспільстві, і найгостріше вона постає в освітньому середовищі, де дитина проводить більшу частку свого повсякденного життя. Зараз явище набуло таких масштабів, що необхідно постійно проводити виховну роботу з молоддю.

Особливо активного розвитку набули відео ролики в Інтернет-ресурсах, на яких зображено цькування особистості. Саме тому захід проходив у формі відеолекторію з елементами форум-театру, завдяки якому студенти змогли не лише на власні очі ознайомитись з різними ситуаціями, а також програти різні ролі та спробувати пожити в них на власному досвіді.

Учасники тренінгу отримли відповідь на багато запитань. Що вважається булінгом? Які його прояви? Які причини та наслідки булінгу? Як правильно реагувати вчителю/вчительці, учню/учениці, коли він/вона стають учасниками ситуації? Як організувати системну роботу з протидії та попередження булінгу (цькування) в закладі освіти? Як діагностувати наявність булінгу (цькування) в колективі? Який алгоритм дій у разі його виявлення? До кого звертатись по допомогу?

Також наприкінці заходу учасники отримали практичні інструменти на кожен на випадок, якщо він/вона стає учасником булінгу (цькування) в освітньому процесі.

Дякуємо волонтерам – здобувачам вищої освіти першого (бакалаврського) рівня кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки факультету психології і соціології Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Сподіваємось на подальшу плідну співпрацю!

Під час відеоконференції на платформі Zoom факультетські керівники виробничої практики зустрілися із отримувачами освіти, завідувачем кафедри соціальної роботи, керівником виробничої практики та керівниками бази практики- відділу соціальної роботи по Холодногірському  району Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» . 

Були обговорені здобутки студентів, а саме: методічні, інформаційні, соціально-педагогічні наробки, які відбулись під час проходження виробничої практики за місцем її проходження.  Особливістю виробничої практики було те, що, крім соціально-педагогічної складової, практиканти виконували низку завдань освітньої складової програми практики, що стосуються створення методичного комплексу дисципліни, розроблення семінару за темою свого бакалаврського дослідження.

Конференція надала можливість захистити матеріали та підвести підсумки якості проходження цієї практики студентами. Неодноразово під час проведення підсумкової конференції висловлювалась пропозиція студентів-практикантів, методистів та представників підприємства про збільшення терміну проходження виробничої педагогічної практики. Обговорено ряд методичних питань, зокрема – якість підготовки до проходження виробничої практики на заняттях з фаху.

Відгуки керівників бази виробничої практики: Виноградової О. В. та Кот Ю.С. засвідчили належну і достатньо кваліфіковану підготовку студентів до роботи у соціальних закладах, розуміння ними специфіки соціально-педагогічної та, профілактичної роботи, вміння працювати з отримувачами послуг різних вікових категорії, достатнє володіння інструментами роботи, та методикою нададання соціальних послуг.

У заході взяли учать тридцять діток, які отримали незабутні емоції від захопливої розважальної програми, ігор та конкурсів. А ще всі учасники пригощалися смаколиками та солодкими напоями. По закінченню заходу всі діти отримали цінні подарунки у вигляді солодощів, іграшок, дитячих книжок та інших цікавих речей.

Діти та їх батьки були щиро вдячні за запрошення до давно очікуваного святкового заходу та за отриманий заряд позитиву.

Відмовитись від отримання паспорта нового зразка можна лише з релігійних міркувань.

В Україні перший прецедент отримання паспорта зразка 1994 року був у Житомирській області. Судді Великої палати Верховного Суду 19 вересня 2018 року захистили права громадян України, які через свої релігійні переконання відмовилися від оформлення паспорта у вигляді ID-картки і зобов'язали Міграційну службу видати документ старого зразка.

Так, були внесені зміни до наказів Міністерства внутрішніх справ і зазначено, що у разі, якщо є відповідне судове рішення, органи Міграційної служби видають паспорт зразка 94-го року, і для цього необхідно безпосередньо з судовим рішенням звертатися до органів Державної міграційної служби.

Тобто, якщо ви захотіли отримати паспорт громадянина України у формі "книжечки", а в Міграційній службі вам відмовили – ви маєте право звернутися до суду з позовом про те, щоб вам видали паспорт зазначеного зразка.

При цьому законодавством чітко визначено, що необхідно звертатися за місцем своєї реєстрації. Але внутрішньо переміщені особи мають можливість звертатися за місцем свого проживання.

Разом із цим нагадаємо, що якщо вам необхідно вклеїти фотографію у 25 чи 45 років – у вас немає необхідності змінювати паспорт. Ви можете просто вклеїти цю фотографію у "книжечку". Втім, є одне "АЛЕ": якщо ви пропустили 30-денний термін, який вам дається для вклеювання фото, у такому випадку паспорт вважається простроченим, і вам необхідно отримувати ID-картку.

У відділеннях Центру соціальних служб "Довіра" по районам м. Харкова працюють психологи, соціальні працівники, юристи, які готові надати Вам необхідну допомогу у рамках своєї компетенції.

Контакти Відділу соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

сайт: dovira.kh.ua/

Facebook: www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy

Instagram: slobidsky_css