Слобідський р-н
Тема: Відповідальність за невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей.
У разі невиконання або неналежного виконання батьками обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності: адміністративної, кримінальної, та сімейно-правової.
Адміністративна відповідальність наступає в наслідок ухилення батьків, або осіб , які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя навчання та виховання неповнолітніх дітей,- тягне за собою попередження або накладання штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
Кримінальна відповідальність передбачена статтею 166 Кримінального кодексу України та наступає за злісне невиконання батьками , опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки,- карається обмеженням волі на строх від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для зайняття жибрацтвом – карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років окреслено у ч.1.ст.150-1 Кримінального кодексу України. Злісне ухиляння від сплати встановлених суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухиляння батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні ,- карається штрафом від ста до двухсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року , або обмеженням волі на строк до двох років (ч.1 ст.164 Кримінального кодексу України).
З приводу сімейно- правової відповідальності у статті 164 Сімейного кодексу України зазначено, що батьки можуть бути позбавленні батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дітей , не забрали дитину з полового будинку, жорстоко поводяться з дітьми, є хронічними алкоголіками чи наркоманами, вдаються до експлуатації дитини, примушують до жебракування та бродяжництва. Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти річного віку), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення ними або ухиляння від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою .
В центрах соціальних служб працюють психологи, юристи, соціальні працівники які завжди готові надати необхідну допомогу у рамках компетенції центрів соціальних служб
Наші контакти:
м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47
тел.: 725-26-86 (87)
сайт: http://dovira.kh.ua/
Facebook :https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy
Instagram: slobidsky_css
Слобідський р-н
Почесне звання "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку 5-х і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у родині, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.
Подання про присвоєння почесних звань вносяться Президентові України обласними державними адміністраціями.
Висунення кандидатур до присвоєння почесних звань здійснюється гласно за місцем роботи особи, яку представляють до нагородження, у трудових колективах установ, організацій, підприємств незалежно від типу, форми власності та господарювання. Клопотання про присвоєння почесних звань порушується перед відповідним органом чи організацією вищого рівня залежно від підпорядкованості.
При представленні до присвоєння почесного звання "Мати-героїня" надаються такі документи:
В Центрах соціальних служб працюють психологи, соціальні працівники, юрисконсульти які завжди готові надати Вам необхідну допомогу в рамках компетенції центрів соціальних служб.
Наші контакти:
м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47
тел.: 725-26-86 (87)
сайт: http://dovira.kh.ua/
Facebook :https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy
Instagram: slobidsky_css
Автор: юрисконсульт відділу соціальної роботи ЦСС Слобідського району м.Хароква Малько Е.О.
Індустріальний р-н
Київський р-н
Центр соціальних служб Київського району м. Харкова продовжує рубрику з огляду найактуальніших юридичних питань, відповідь на які надає провідний юрисконсульт державної установи.
Цього разу в «Скриньці юридичних консультацій» ви знайдете інформацію, як швидко, а головне, правильно, самостійно скласти позовну заяву до суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Процес написання позовної заяви
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником за місцем проживання відповідача. Позови про стягнення аліментів можуть пред’являтися за місцем проживання позивача.
Позовна заява повинна містити:
Зразок позовної заяви до суду
про утримання аліментів на дитину
(у частці від доходу матері/батька)
До Київського районного суду м. Харкова
61168, вул. Валентинівська, буд. 7Б
(057) 65-37-78
Позивач: Шевченко Юлія Іванівна
мешкає: вул. Пушкінська, буд. 36, кв. 8
м. Харків, 61002, РНОКПП 6789861320,
конт. тел.: (063-256-71-22),
електронна пошта відсутня
Відповідач: Шевченко Павло Петрович,
вул. Старо-Шишківська, буд. 3, кв. 5,
м. Харків, 61070,
РНОКПП 5887902354,
конт. тел.: 063-915-76-84,
адреса електронної пошти невідома
П О З О В Н А З А Я В А
про утримання аліментів на дитину
Обґрунтування позовних вимог
Відповідно до Конвенції ООН про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 Сімейного кодексу України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Обставини справи
Я, Шевченко Юлія Іванівна, з відповідачем, Шевченком Павлом Петровичем, перебувала в зареєстрованому (або цивільному) шлюбі, від якого ми маємо сина, Шевченка Сергія Павловича, 24 червня 2016 року народження. Уже рік ми проживаємо окремо, батько не цікавиться дитиною, не спілкується, не надає добровільно ніякої матеріальної допомоги, тому я звертаюсь до суду.
Відповідач, Шевченко Павло Петрович, є фізичною особою підприємцем, розмір його заробітку (доходу) мені невідомий, але вважаю, що він має можливість надавати матеріальну допомогу. Він має у власності автомобіль (вказати марку), квартиру та дачу. Він не має аліментів на інших дітей, непрацездатної дружини, батьків, дочки, сина.
Я не можу самостійно надати докази у справі, тому прошу витребувати у відповідача декларацію про його доходи. У відповідності до ч. 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на одну дитину, становить ¼ частину.
У відповідності до ст. 191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються від дня пред’явлення позову до досягнення дитиною повноліття. Мною не подано іншого позову до суду до цього відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч.3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у справах про стягнення аліментів позивачі звільняються від сплати судового збору. Виходячи з вищезазначеного, у відповідності до ст. 180, 181,182, 183, 191 СК України, ст. 4, 27, 28, 175, 177 ЦПК України,
П Р О Ш У С У Д:
Стягувати аліменти з Шевченка Павла Петровича, 24.01.1989 року народження, який народився в м. Харкові, РНОКПП 5887902354, аліменти на утримання неповнолітньої дитини Шевченка Сергія Павловича, 24 червня 2016 року народження, у розмірі ¼ частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред’явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Додатки:
1.Копії паспортів та РНОКПП позивача та відповідача.
2.Копія свідоцтва про народження дитини.
3.Копія позовної заяви з доданими матеріалами для відповідача.
4.Заява про витребування у відповідача декларації про доходи.
«_____»___________202__ року
Ю.І. Шевченко
У разі сплати аліментів на двох дітей сума виплат становить ⅓ частки, на трьох дітей – 50% загального доходу.
Наступного разу в «Скриньці юридичних консультацій» ви знайдете відповідь на питання щодо утримання аліментів у твердій грошовій сумі.
Нагадуємо, що отримати безкоштовну юридичну консультацію провідного юрисконсульта Центру соціальних служб Київського району м. Харкова можна за телефоном: (057) 725-19-38.
Понеділок – четвер – з 9:00 до 18:00
П’ятниця – з 9:00 до 16:45
Перерва – з 13:00 до 14:00
Субота, неділя – вихідний.
Індустріальний р-н
Соціальна історія волонтера, який подолав складні життєві обставини і тепер допомагає долати їх іншим.
5 грудня у всьому світі та в Україні відзначають Міжнародний день волонтера. Цього дня згадують людей, які добровільно та безоплатно працюють там, де потрібна їх допомога.
Так в Центрі соціальних служб Індустріального району м. Харкова на обліку сімей, які опинились в складних життєвих обставинах знаходилась родина Семенових (прізвище змінено), в якій виховувалось двоє дітей: Володимир та Дмитро (імена змінено). Мати та батько ухилялись від виконання своїх батьківських повинностей. Мати пішла з дому, батько не працював, не доглядав за дітьми.
Доля хлопців склалася по різному. Молодший, Володимир, ще у неповнолітньому віці потрапив за грати. Дмитро у віці 16 років самостійно звернувся до суду з позовом про позбавлення матері та батька батьківських прав, отримав вищу освіту, відкрив власну справу та став підприємцем.
Тепер Дмитру вже 24 роки. Він став волонтером, створив громадську організацію. Бере активну участь у соціальному житті Індустріального району та нашого міста. Ми знаємо, що до нього можна завжди звернутись про допомогу, якщо вона потрібна родинам, які перебувають у нас на обліку. Впевнені, що він ніколи не відмовить.
На таких молодих людей, як Дмитро, можна рівнятися та брати з них приклад. Дивовижно, що, не дивлячись на складну долю, він не втратив віру, не впав у розпач та зараз займає активну життєву позицію, допомагаючи іншим.
Від колективу Центру соціальних служб Індустріального району м. Харкова висловлюємо щиру подяку нашим волонтерам з великим і щирим серцем та доброю і чуйною душею за безкорисну допомогу нашим сім’ям!
Низький уклін, шана та повага Вам!
Київський р-н
Працівники Центру соціальних служб Київського району м. Харкова спільно з працівниками Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області провели пізнавальний захід для школярів.
Профілактичну лекцію на тему «Кримінальна та адміністративна відповідальність неповнолітніх» прослухали учні шостого класу Харківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №36.
Неповнолітні – це особи, які не досягли вісімнадцяти років – віку, з яким закон пов’язує настання повної дієздатності. Неповнолітні, які не досягли шістнадцяти років згідно з КпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визначаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Підлітковий вік поділяється на три групи:
Зокрема, в ході лекції учні дізналися, які існують види покарань за адміністративні та кримінальні правопорушення. Згідно зі статтею 13 КпАП України до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу, передбачені статтею 24 КпАП, а саме:
Кримінальну відповідальність несуть особи, яким до вчинення злочину виповнилося повних шістнадцять років. За деякі злочини (зазначені в ст. 22 КК України) кримінальна відповідальність може настати з чотирнадцяти років.
Види покарань для підлітків, які скоїли кримінальний злочин:
За словами організаторів заходу, профілактичні лекції для підлітків юридичного спрямування мають дуже велике значення. Вони допомагають краще пізнати власні права і обов’язки, правильно будувати відносини з оточуючими у майбутньому, не наражаючи себе та інших на небезпеку і покарання за протиправні дії. Варто також зазначити, що керівництво шкіл м. Харкова охоче йде на контакт із працівниками вище вказаних державних установ, підкреслюючи, що перед всіма учасниками навчального процесу стоїть одна важлива мета – виховати здорове, відповідальне, обізнане і міцне духом підростаюче покоління.
Пізнавальний захід для учнів Харківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №36 відбувся з дотриманням усіх вимог карантину, запровадженого у зв’язку із поширенням вірусної хвороби COVID-19.
Центр соціальних служб Київського району м. Харкова висловлює щиру вдячність Київському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області за продуктивну багаторічну співпрацю, високий рівень професійності та щире прагнення донести корисну і актуальну інформацію до підростаючого покоління.
Слобідський р-н
5 грудня Україні й у світі відзначають Міжнародний день волонтерів.
Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (саме такою є офіційна назва цього Дня), проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року на знак визнання важливої ролі добровольчих та інших організацій у соціальному й економічному розвитку суспільства.
Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році, у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найзапекліших боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, й рух поширився світом.
В Україні волонтерський рух почався у 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року, згідно з Постановою Кабінету міністрів України.
Звісно, волонтерство — не робота. Це на 100% покликання. Це спосіб життя і мислення. Небайдужість до чужої біди, причетність і співпереживання — те, що веде волонтерів уперед.
Завдяки їхнім старанням, десятки, якщо не сотні тисяч людей отримують настільки необхідну їм допомогу. Волонтери допомагають дітям і дорослим, вони піклуються про здоров’я людей і тварин, їх комфорт і безпеку. Часто волонтерам доводиться навіть ризикувати власним життям ради порятунку інших. Це воістину люди з величезним серцем, безкорисливі та добрі, готові протягнути руку допомоги та не залишити у біді тих, кому погано.
Не кожен зможе, відкинувши свої справи і потреби, прийти на допомогу тому, хто потребує... Бути волонтером може тільки по-справжньому добра і чуйна людина.
Центр соціальних служб Слобідського району м. Харкова вітає
з Днем волонтерів!!!
Наші контакти:
м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47
тел.: 725-26-86 , 725-26-87
наші сайти: http://dovira.kh.ua/
Instagram: slobidsky_css
https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy/
Авторка: Аргунова Ірина Валеріївна, фахівець із соціальної роботи без категорії Центру соціальних служб Слобідського району м. Харкова
Індустріальний р-н
Слобідський р-н
Інакше як би ми обирали собі професію до душі? У кожному з нас, хто прийшов в соціальну роботу, визначальним є бажання допомогти, але головне - поділитися сердечністю і людяністю.
Всі люди помиляються. Хтось частіше, хтось рідше, хтось вчиться на своїх помилках, інші вважають за краще їх не визнавати. Якісь помилки бувають незначними, інші ж тягнуть за собою серйозні наслідки. Хоча за своєю природою помилки однакові.
Так і сталося з Валентиною Ш.
Жити з некоханою людиною, знайти у собі сили розлучитися з нею, опинитися на околиці життя без засобів існування – це те ж саме, що сісти не в свій потяг: спочатку не розумієш, що помилилася - поїзд прийшов, всі стали заходити - і ти зайшла.
Але незабаром виникає тривожне відчуття - за віконцем миготять незнайомі пейзажі, і ти розумієш, що щось не так, але переконатися у цьому, встати і запитати людей, боїшся. Начебто їдеш і їдеш, тобі тепло і добре. А якщо дійсно помилка, тобі доведеться вийти, може бути, змінити не один потяг ... І ти думаєш: "А раптом довезе до дому?"
Але поїзд мчить. І ти помічаєш, як люди, які їхали з тобою починають потихеньку зникати - кожен виходить на своїй станції і впевнено крокує у потрібному напрямку. Тільки ти розгублено залишаєшся сидіти на своєму місці, здогадуючись, що твоєї зупинки вже не буде. А ти так далеко заїхала, скоро кінцева, і виходити начебто немає сенсу, але і залишатися в замкнутому просторі вже нестерпно.
Долаючи страх невідомості, ти таки виходиш, відчуваючи себе втраченою і беззахисною, не знаючи, куди йти. Питаєш у перехожих, вивчаєш карту, шукаєш тільки свою, правильну дорогу ... І знову сідаєш в потяг, щоб приїхати лише кілька зупинок і знову зійти. Але тепер ти свариш себе, що не схаменулася раніше, адже тоді твій шлях був би коротший і простіший. Ти усвідомлюєш це за секунду. Потім за цією секундою тягнуться години, дні, тижні, місяці і навіть роки сліз, смутку, туги, самотності і повної відсутності інтересу до життя.
І в цей важкий для Валентини момент, коли єдиним виходом для себе вона вважала "покінчити з усім і відразу", я наполегливо подзвонила в її двері, тільки тому, що пройти мимо дверей, через які чулися ридання, я не могла. Вона не відкривала мені і просила мене піти.
Спочатку ми розмовляли через зачинені двері. Головним для мене було втримати нитку розмови, намагатися перемкнути увагу Валентини з позиції відчаю на позицію надії, з великою обережністю, не засуджуючи і не даючи порад, запропонувати кілька варіантів вирішення її проблем.
Через півтори години ми сиділи на кухні, пили чай і говорили, говорили, говорили ...
Людині в стані відчаю необхідний уважний слухач, який вміє ставити запитання, що викликають проблеми. Ці питання краще готових відповідей, так як вони спонукають до дії.
Разом ми подумали, як змінити ситуацію, що склалася. Вирішили почати активний пошук роботи. І Валентині пощастило! Професії у неї немає, але в рукоділлі вона - справжній професіонал: і шиє, і в'яже, і вишиває.
Знайомій, яка займається виготовленням ляльок ручної роботи, знадобилася помічниця. І для Валентини така робота - одне задоволення, та й нарешті - постійний дохід. Залишається сподіватися, що тепер вона сіла в свій потяг, доїде до своєї станції і впевнено піде своїм шляхом, розраховуючи тільки на себе. Нехай на цій дорозі їй зустрінуться тільки добрі люди.
І`мя у тексті змінено.
Авторка: фахівець із соціальної роботи І категорії Андрієвська Ю.М.
ХМЦСС «Довіра»
Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» інформує про шляхи, якими ВІЛ не передається! ВІЛ не передається при звичайних побутових контактах з людьми.
Цей факт доведено науковими дослідженнями, медичною практикою та багаторічним досвідом мільйонів людей. Неушкоджена шкіра є нездоланним бар’єром для вірусу. Тому ВІЛ не передається через рукостискання та обійми.
Вміст вірусу у слині є незначним. Тому ВІЛ не передається через поцілунок. Інколи кажуть, що ризиком є наявність ранок у роті, але в такому випадку для передачі вірусу необхідна наявність у кожного з партнерів відкритої рани, що кровоточить, у ротовій порожнині.
Недостатньо вірусу для його передачі ані в сльозовій рідині, ані в поті, ані в сечі, ані в калі. Більше того, речовина, яка міститься у цих субстанціях, лізоцим, здатна зруйнувати зовнішню оболонку вірусу і зробити його неактивним. Тому ВІЛ не передається при спільному користуванні ванною та туалетом.
В травному тракті вірус гине, і якщо рідина, що містить вірус, потрапляє в шлунок людини, зараження, як правило, не відбувається. Тому ВІЛ не передається при спільному використанні столових приборів та посуду.
Вірус швидко втрачає життєздатність під впливом дії факторів навколишнього середовища – ультрафіолету, високої температури тощо. Тому ВІЛ не передається через повітря, при спільному користуванні меблями, телефонною слухавкою та ін.
ВІЛ не передається через укуси комах. Комар не може бути джерелом зараження, тому що при укусі він упорскує людині не кров попередньої жертви, а власну слину.
Проблема поширення ВІЛ–інфекції/СНІДу викликає занепокоєння української та світової спільноти і визначена урядом України як пріоритетний напрям соціальної політики. На подолання епідемії спрямовані зусилля уряду, зокрема Міністерства охорони здоров’я, неурядових організацій та громадськості. Основні положення подолання епідемії ВІЛ/СНІДу та її наслідків базуються на державній політиці боротьби зі СНІДом в Україні, законодавчих і нормативних актах.
Упродовж усіх цих років Україна докладала багато зусиль для подолання епідемії ВІЛ/СНІДу, демонструючи політичну волю до активних дій, консолідацію зусиль державних, міжнародних і неурядових організацій, людей, що живуть із ВІЛ/СНІДом. Україна підписала Декларацію про відданість справі боротьби зі СНІДом, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН (2001р.) і відзначила шляхи виконання її рішень