У сучасному розвиненому світі люди все ще не припиняють порівнювати себе з іншими людьми – за зовнішнім виглядом, рівнем освіти, успіхами на роботі, станом здоров'ям тощо. Коли порівняння стосується дітей, можна подумати, що їх оцінюють лише за діяльністю, не помічаючи в них живих людей. Досить часто можна почути фрази: «Чим займається ваша дитина?», «Що в неї добре виходить?» тощо. Дітей оцінюють так, ніби купують мобільний телефон або автомобіль. Батьки звикли так робити, бо порівняння – це частина людської природи.

Дорослі звикли порівнювати своїх дітей не тільки з чужими, а й із близькими родичами – двоюрідними братами, сестрами тощо. Від батьків часто можна почути розмови про те, хто з дітей вищий, у кого який колір волосся... Але якщо вашу дитину порівнюють з іншою дитиною, це не повинно вплинути на ваш підхід до виховання.

Що відбувається, коли ви порівнюєте дитину з однолітками?

Порівняння негативно позначається на зростанні й розвитку дитини. Негативний ефект від порівнянь відчувають і батьки. Вони починають думати: «Ми погані батьки», «Ми недостатньо робимо для своєї дитини» тощо.

1. Недовіра в таких ситуаціях призводить до того, що батьки починають виховувати дітей за допомогою умовлянь;

2. Невпевненість у собі, яку відчувають батьки в таких ситуаціях, знижує їхню самооцінку. Згодом це передається й дітям;

3. Порівняння спричиняє погіршення взаємин між батьками й дитиною;

4. Дитина росте в негативному середовищі, яке перешкоджає її розвитку.

Як уникнути порівнянь?

Завжди нагадуйте собі, що порівняння неминуче. Спілкуючись з іншими батьками, ви мимоволі порівнюватимете свою дитину з чужими дітьми. Але ви у змозі тримати дитину подалі від такого середовища й намагатися самим рідше вдаватися до порівнянь.

Порівняння й конкуренція – це певний спосіб життя. Не дозволяйте порівнянням міняти ваші звички й способи взаємин із дитиною.

Зосередьтеся на тому, чого ви вже досягли, що у вас добре виходить. Подумайте, як вам пощастило, що ви маєте таку дитину.

У кожної людини є певні слабкості. Не переймайтеся із цього приводу. Не варто зосереджуватися на недоліках, краще подумайте, які сильні сторони властиві вам і вашій дитині.

Пишайтеся своєю дитиною. Радійте кожному моменту, який ви проводите разом.

Ми чудово знаємо, що ніхто не досконалий. Але іноді усвідомлення власної недосконалості змушує нас засмучуватися. Усі батьки прагнуть, аби їхня дитина була найкращою у всьому. Але якщо у вас або вашої дитини щось виходить не досить довершено, – не біда. Учіться бути щасливими за будь-яких обставин і навчіть цього дитину. Намагайтеся вдосконалюватися в ролі батьків і краще розуміти свою дитину.

Усі батьки дотримуються власного стилю виховання. Тому немає сенсу порівнювати себе з іншими батьками. Навчитися виховувати дитину можна тільки на власному досвіді. А відтак радимо сприймати цей процес як подорож, а не змагання. Вам завжди буде замало того, що ви маєте, і ви завжди прагнутимете чогось більшого. Порівняння – це нескінченний процес, тому зберігайте позитивний настрій. Зрозумійте, що дитині цілком достатньо того, що вона вже має. Радійте цьому – і рано чи пізно ви навчитеся жити без порівнянь.

Досить часто сучасні батьки стикаються з проблемою відсутності мотивації до навчання у дитини. З чим це пов’язано і як виправити таку ситуацію? Відповідь на це питання для відвідувачів сайту підготував Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра».

Головне для батьків – правильно і своєчасно застосовувати нижченаведені правила. Такий підхід допоможе у найближчій перспективі вмотивувати дитину до навчального процесу і значно підвищить рівень її успішності.

1. Прищеплюйте любов до читання.

Читання сприяє збільшенню словникового запасу, допомагає мозку дитини швидше думати, а також більш якісно спілкуватися з оточенням. Навички, отримані під час читання, здійснюють позитивний вплив на весь процес навчання, а надто на гуманітарні предмети.

2. Уменшіть контроль над дитиною.

Коли дитина відчуває себе під постійним контролем дорослих або втрачає власний контроль над навчанням, вона часто взагалі відмовляється вчитися. Дозволяйте дитині самостійно обирати позакласні заняття – чим більший внесок ви зможете надати в її навчальному середовищі, тим більш зацікавленою та мотивованою стане дитина до навчання.

3. Заохочуйте відкрите та щире спілкування.

Постійно мотивуйте дитину висловлювати власну думку щодо того, як відбувається навчання – це додасть їй сміливості та впевненості у собі і власних силах. Створіть відкриту атмосферу, де їй буде комфортно висловлювати свої думки, симпатії та антипатії.

4. Орієнтуйтеся на інтереси дитини.

Мотивуйте дитину досліджувати різноманітні теми та предмети, які викликають у неї захоплення. Частіше обговорюйте з нею те, що цікавить її насправді – улюблене хобі, яке допомагає їй розвиватися і краще пізнавати навколишній світ.

5. Заохочуйте різні стилі навчання.

Існує сім основних стилів навчання: зоровий, слуховий, вербальний, фізичний, логічний, соціальний та усамітнений. Хтось краще сприймає інформацію на слух, комусь треба побачити власними очима чи доторкнутися, щоб зрозуміти найважливіше. Визначте з дитиною, як вона краще сприймає інформацію і підтримуйте найефективніший для неї стиль.

6. Діліться своїм ентузіазмом щодо навчання.

Користуйтеся будь-якою можливістю дізнатися зі своєю дитиною щось нове. Коли вона побачить, яку радість і захоплення приносить у ваше життя навчання, вона також почне розділяти ваш ентузіазм щодо вивчення нового.

7. Застосовуйте гейміфікацію.

Використання ігрових технологій як освітнього інструменту надає можливості для глибшого навчання, допомагає мотивувати вчитися. Коли дитина активно займається грою, її розум відчуває задоволення від вивчення нової системи.

8. Зосередьтеся на тому, що вивчає дитина.

Сконцентруйтеся на навчальному досвіді дитини, а не на результатах її навчання у вигляді оцінок. Це допоможе дитині зрозуміти, що фактичне навчання є важливішим, ніж оцінки на тестах.

9. Підтримуйте дитину в організації свого навчання.

Допоможіть дитині впорядкувати підручники, зошити та завдання – це дасть їй можливість відчути мотивацію до навчання. Будьте терплячими, але послідовними, допомагаючи дитині організувати її шкільне приладдя та завдання.

10. Визнавайте та відзначайте досягнення.

Навіть якщо досягнення дитини є не дуже значними, їх все одно потрібно відзначати. Завжди використовуйте позитивне підкріплення як інструмент для мотивації навчання з дитиною.

11. Зосередьтесь на сильних сторонах дитини.

Зосередження на сильних сторонах є життєво важливим для здорового емоційного і академічного розвитку та прогресу дитини. Така концентрація є ще однією формою позитивного підкріплення, яке мотивуватиме її продовжувати вчитися.

12. Зробіть кожен день днем навчання.

По можливості заохочуйте дитину досліджувати навколишній світ, ставити запитання та встановлювати зв’язки. Підтримуйте в ній критичне мислення, обговорюючи різні суспільні проблеми, новини та її особисті переживання.

Дотримання батьками цих простих порад у повсякденному житті допоможе дитині розвинути в собі внутрішню мотивацію вчитися в класі, вдома чи в будь-якому іншому місці.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Після повернення з-за кордону на підставі заяви одного з батьків чи опікунів дитину можуть зарахувати до тієї ж школи, де вона навчалася. Або ж до будь-якої іншої.

До заяви необхідно додати довідку про проходження навчання з іноземного навчального закладу. У ній повинні бути зазначені: особисті дані учня, назва школи, період навчання, перелік предметів, а також результати навчання та система оцінювання.

Якщо такого документа немає, можна скласти річне оцінювання з усіх предметів до початку або впродовж наступного навчального року.

Предмети, які збігаються з українською програмою, будуть переведені у 12-бальну шкалу та зараховані. З решти необхідно буде скласти іспити.

КОГО МИ ВВАЖАЄМО ОСОБАМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Особа з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.

ПЕРЕВАГИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Інклюзивне навчання усуває бар’єри в системі освіти та системі підтримки дітей з особливими освітніми потребами. Вища залученість батьків до процесу навчання. Діти з особливими освітніми потребами отримують можливість соціалізації, розвитку своїх інтересів і талантів і подальшої інтеграції в суспільство, вступу до професійних і вищих закладів освіти. Діти з особливими освітніми потребами мають змогу налагодити дружні стосунки з однолітками в школі та поза її межами та моделюють належні способи взаємодії з колективом. В інклюзивних класах створено атмосферу спокійного прийняття відмінностей інших людей. Діти з особливими освітніми потребами мають повне право здобувати освіту в усіх навчальних закладах, зокрема й безоплатно в державних та комунальних, незалежно від «встановлення інвалідності». Діти з особливими освітніми потребами мають право на: дистанційну та індивідуальну форми навчання; психолого-педагогічну та корекційно-розвиткову допомогу; інклюзивні та спеціальні групи (класи) у загальноосвітніх навчальних закладах; «підлаштовані» для їхніх потреби загальноосвітні школи і класи, тобто на відповідні архітектурні перепланування;корекційних педагогів, тьюторів, психологів; адаптовані навчальні плани та програми, методи та форми навчання, ресурси спеціальної освіти, партнерство з громадою.

ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНІ ЦЕНТРИ

Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) — це установа, яка створена з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, зокрема, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших навчальних закладах, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти. Інклюзивно-ресурсні центри: проводять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини; надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги; забезпечують системний та кваліфікований супровід дитини з особливими освітніми потребами.

Зміна місця проживання - одна з найзатребуваніших послуг у Дії. Українці зможуть швидко та зручно змінити місце проживання у своєму смартфоні. Без черг, паперів та походів до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Зараз сервіс доступний для жінок, дітей та чоловіків непризовного віку.

Щоб отримати послугу в Дії:

- авторизуйтеся в застосунку;

- виберіть Послуги - Зміна місця проживання;

- вкажіть, чиє місце проживання хочете змінити - своє чи дитини;

- перевірте інформацію про поточне місце проживання;

- виберіть адресу, за якою хочете задекларувати нове місце проживання;

- зазначте свої контактні дані;

- перевірте заяву та сплатіть адміністративний збір.

Після цього заява надійде на опрацювання. Ви отримаєте сповіщення про результат у застосунку. Щоб задекларувати місце проживання у житлі іншого співвласника, вам потрібна згода всіх співвласників майна. Крім того, житло не має бути в іпотеці, а право власності на нього має бути внесено до Реєстру нерухомості з 2013 року.

Хто може отримати послугу?

Послуга передбачена для осіб та сімей, які належать до вразливих груп населення або перебувають у складних життєвих обставинах. Це можуть бути складні життєві ситуації, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем, бездомністю, обмеження або позбавлення волі на певний строк тощо.

У чому полягає соціальна профілактика?

Соціальна профілактика – це комплекс заходів, який реалізується за допомогою різних інструментів впливу певного характеру: соціального, юридичного, педагогічного, психологічного.

Робота фахівців Відділу у рамках надання послуги соціальної профілактики передбачає:

- організацію і проведення навчань, бесід щодо зміни поведінки на більш безпечну;

- надання довідкових послуг щодо проходження профілактики;

- інформування щодо проходження: реабілітації, програм замісної чи антиретровірусної терапії, тестів на ВІЛ та ІПСШ.

Соціальна послуга надається за індивідуальною програмою, розробленою для окремих осіб та сімей, відповідно до їх потреб.

Залежно від ступеня розвитку проблеми, соціальна профілактика може бути:

• первинна – проблема у отримувача послуги не сформована;
• вторинна – наявність високого ризику розвитку проблеми;
• третинна – наявність проблеми та її негативних наслідків для отримувача послуги.

 

Ефективне використання власного часу дає багато переваг у житті не лише дорослим, а й дітям. Чим раніше ваша дитина оволодіє навичкою тайм-менеджменту, тим краще і легше їй буде у дорослому житті. Планування свого часу допомагає вчасно закінчити намічені справи, а також знизити рівень стресу у ході їх виконання.

Сучасні діти займаються різними справами з раннього дитинства – відвідують школу, позакласні заняття, спортивні секції, різноманітні гуртки. На все це потрібен час, а його інколи просто не вистачає. Дитина має знайти баланс між усіма цими заняттями, а для цього необхідно навчитися ефективно керувати своїм часом.

Тайм-менеджмент – це навичка, яка робить людей більш дисциплінованими та відповідальними. Серед інших її переваг варто також зазначити наступні:

• ефективний розподіл часу на виконання кожного завдання;
• правильна розстановка пріоритетів;
• покращення аналітичних навичок;
• можливість виконувати кілька завдань за короткий період;
• зменшення стресу під час роботи/виконання завдання.

Для того, щоб навчитися ефективно керувати часом, необхідно навчитися організовувати свій розпорядок і розставляти пріоритети. Постійна практика у цьому напрямку допоможе опанувати корисну навичку за досить короткий час. Дорослим необхідно весь час бути поряд для того, щоб скеровувати дитину у правильному напрямку, своєчасно допомагаючи їй слушною порадою.

Підвищити ефективність опанування дитиною навичками тайм-менеджменту допоможуть декілька корисних порад для дорослих:

1. Поговоріть з дитиною про зміну пір року. Розмова про сезонні зміни у навколишньому середовищі допоможе зрозуміти дитині поняття часу як такого.

2. Навчіть дитину оцінювати час. Для цього допоможіть їй проаналізувати, скільки часу займе те чи інше заняття.

3. Допоможіть дитині скласти розклад. Запропонуйте дитині самій скласти розклад, виділяючи час на навчання, ігри, прогулянки та інші заняття.

4. Привчіть дитину до розпорядку. Встановлений розпорядок вчить дитину проявляти терпіння і досягати поставлених цілей.

5. Поясніть дитині, як підготуватися до різних занять. Навчіть дитину заздалегідь організовувати місце для різних занять і давайте винагороду за виконану роботу.

6. Використовуйте таймер. Стежте за тим, щоб дитина закінчувала свої справи у запланований час. Кращий спосіб зробити це – встановити таймер (наприклад, на мобільному телефоні).

7. Поясніть дитині наслідки за порушення графіка. Поясніть дитині, які наслідки її чекають, якщо вона не зробить заплановану роботу вчасно.

8. Встановлюйте довгострокові цілі. Допоможіть дитині розбити велику задачу на кілька маленьких і визначити терміни їх виконання. Такий підхід допоможе спростити досягнення кінцевої мети і знизити рівень стресу у дитини.

9. Допоможіть дитині правильно розставити пріоритети. Прийміть участь у плануванні власних справ дитиною, запропонуйте їй проаналізувати шкільний розклад і спланувати свої справи в залежності від ступеню їх важливості.

10. Визначте час для сну. Слідкуйте за тим, щоб дитина лягала спати в один і той же час – це вчить її правильно розподіляти час протягом дня на навчання, ігри та інші заняття.

11. Приймайте їжу в певний час. Приймати їжу також варто в один і той же час кожен день. Якщо, наприклад, під час вечері ви будете обговорювати майбутні справи, дитина буде вчитися у вас планування і організації справ.

12. Встановіть правила використання гаджетів. Вдома потрібно обмежити використання гаджетів. Для цього ви можете визначити, у який час і в яких місцях не можна використовувати мобільні телефони. Ви також повинні дотримуватись встановлених правил.

13. Організуйте місце, де дитина зможе вчити уроки. Подбайте про те, щоб дитину ніщо не відволікало від навчання: кімната повинна бути тихою і непрохідною. Також у дитини повинно бути під рукою все необхідне приладдя.

14. Складіть разом з дитиною чек-лист. Запишіть на листок паперу список справ на день. Коли дитина виконає одне завдання, вона повинна поставити навпроти неї галочку. Допоможіть дитині скласти чек-лист на день, тиждень і місяць.

15. Почніть вести сімейний календар. На початку місяця зберіться разом із сім’єю і розподіліть домашні обов’язки. Запропонуйте дитині виписати важливі дати протягом місяця і вже після цього планувати всі інші справи.

Головне завдання у навчанні дитини тайм-менеджменту полягає в тому, щоб навчити її розуміти важливість часу. Коли дитина навчиться планувати свої справи, ви зрозумієте, що добре зробили свою роботу. Впоратися з труднощами під час опанування цієї корисної звички допоможе постійна практика. Від дорослих при цьому потрібне лише одне – допомагати, спостерігати і проявляти терпіння.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Діти-дошкільнята

1. Батьки повинні надати можливість дитині вибрати між двома-трьома предметами. Дитина повинна зрозуміти обмеженість вибору. Беріть дитину з собою у магазини, вона може самостійно платити за свої покупки.

2. Дитина має зрозуміти, що члени сім'ї повинні витрачати гроші не тільки на іграшки та розваги, а й на оплату житла, придбання продуктів, одягу та інше.

 3. Дитина має зрозуміти, як важливо економити гроші.

4. Дитині важливо зрозуміти різницю між поняттями «хочу» і «можу».

5. Хвалити частіше, ніж лаяти. Помилки дитини - частина її навчання.

Діти у віці від 6 до 8 років

1. Розподіліть обов'язки у сім'ї. Навіть чотирирічна дитина здатна прибрати свої іграшки. Створіть перелік особливих обов'язків, які можуть виконувати діти, щоб отримати у нагороду трохи грошей. Заведіть скарбничку, куди дитина буде складати зароблені кошти.

2. Не купуйте іграшки на вимогу дитини. Навчіть її думати про майбутні свята і дні народження, на які вона обов'язково отримає подарунок.

3. Навчіть дитину розуміти взаємопов'язаність дій і наслідків. Щоб отримати щось, треба нести відповідальність за щось. Дитина має зрозуміти, що будь-які ресурси, у тому числі і гроші, обмежені.

Діти у віці від 8 до 12 років

1. Дозволяйте дитині допомагати ваму прийнятті рішень. Наприклад, беріть її з собою у продовольчий магазин і радьтеся з нею, що купити до обіду.

2. Кращий шлях навчити дитину берегти гроші - показати, що гроші необхідно заробляти. Подарунки не повинні робитися постійно.

3. Ніколи не платити гроші і не «штрафувати» за такі речі, як хороша або погана поведінка або звичайні сімейні обов'язки. Рутинна робота з прибирання, наведення порядку та інше є обов'язком всіх членів сім'ї.

4. Батьки повинні регулярно видавати дитині невеликі суми грошей. Діти і батьки повинні спільно вирішувати, яким чином і коли їх витратити. Радити і допомагати, а не командувати і диктувати.

5. Батьки повинні надати дитині можливість заробити додаткові гроші. Для цього необхідно давати їй особливі конкретні і ясні завдання.

6. Дитина повинна зрозуміти, що планування дозволяє зберегти гроші.

7. Організовувати постійні сімейні наради за участю дітей, на яких обговорювати і грошові питання, наприклад, планувати великі покупки.

8. Демонструвати дітям, як дорослі вибудовують сімейний бюджет.

Діти 13-ти років і старше

1. Будьте тривалі у своїх вимогах до дитини. Вимог не повинно бути багато. Будьте послідовними і, що найбільш важливо, чесними.

2. Дайте дитині зрозуміти, що найбільш важливі інтереси всієї родини, а не її особисті пристрасті.

3. Вітаючи дитину з Днем ​​народження або іншим святом ніколи не замінюйте подарунок грошима.

4. Батьки повинні допомагати підліткам збирати гроші для досягнення довгострокових цілей.

5. Підлітки повинні зрозуміти, яким чином поповнюється і на що витрачається сімейний бюджет.

6. Підлітки повинні бути залучені в процес підрахунку доходів і витрат сім'ї.

7. Підліткам слід розповідати про те, як функціонує система фінансів - банки, страхові компанії та ін.

8. Дитина повинна зрозуміти, що вона є важливою частиною сім'ї та інші члени сім'ї розраховують на неї.

Більшу частину знань в сфері грошей дитина отримує, спостерігаючи за щоденною діяльністю своїх батьків та інших дорослих. Пам'ятайте про це!

Якщо українська жінка народжує за кордоном, куди звертатися для реєстрації малюка?

За кордоном державну реєстрацію народження дитини проводять дипломатичні представництва та консульські установи України.

Як відбувається реєстрація?

1. Письмова або усна заява батьків чи одного з них надається до дипломатичного представництва або консульської установи України за місцем народження дитини або за місцем проживання батьків.

2. У разі неспроможності батьків реєстрація дитини може проводитися її родичами.

3. Після заяви батьків дитини або інших осіб консул проводить реєстрацію народження дитини з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Які документи слід пред’явити консулу для реєстрації?

1. Документ медичного закладу про народження дитини або довідку від лікаря, який надавав допомогу при пологах.

2. Паспорт або інші документи, що посвідчують особи батьків (одного з батьків).

3. Документ, який є підставою для внесення відомостей про батька (свідоцтво про шлюб, заява матері, заява батька про визнання батьківства тощо).

Протягом якого строку слід подати заяву про реєстрацію?

Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов’язані подати не пізніше 1 місяця з дня народження дитини.

Одним із напрямів роботи Відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» є надання соціальних послуг представникам ромської національної меншини. На території Шевченківського району Харкова є місця компактного проживання ромів, і вони потребують консультування стосовно оформлення документів. Родинам та особам наголошується на необхідності обов’язкового отримання дітьми середньої освіти, підтримки належних санітарних умов житла. Варто зазначити, що з початку російської збройної агресії збільшилася кількість внутрішньо переміщених осіб, що належать до цієї меншини. Вони потребують відновлення документів для отримання можливості оформлення виплат, пошуку прихистку. Працівники Відділу надають їм послуги відповідно до потреб, зокрема, оформлюють клопотання до Комунального закладу «Харківський міський центр реінтеграції бездомних громадян», щоб члени родин та особи змогли отримати у цьому закладі тимчасову реєстрацію. Робота з ромами – важлива, необхідна і корисна складова діяльності Відділу, що сприяє соціалізації членів родин, надає їм можливість оформлювати документи та отримувати передбачені чинним законодавством виплати.