Не варто знецінювати емоції

Кожен з нас десятки разів на день стикається з тим, що його «хочу» не можна задовольнити, але в нас є способи реагувати на це, допомогти собі та знайти інші варіанти. Ми можемо сказати собі, якщо, наприклад, з’ясували, що улюблена кава раптово закінчилася, що це неприємно, але так навіть краще для здоров’я. Усі ці захисти дитина лише вчиться напрацьовувати, і якраз у ті хвилини, коли плаче, та після цього. До того ж її мозок не дозрів, тож немає достатньо вольових якостей для стримування себе. Коли малюк заспокоюється, це стає тренуванням і для самоконтролю. Але вимагати від нього не плакати в цьому віці — те саме, що змушувати новачка підіймати важку штангу.

Найчастіше батьки не хочуть бачити сльози дитини, бо не можуть самі впоратися зі стресом. Навіть якщо вони знають, що все нормально, туманно згадують неприємні почуття під час власних дитячих істерик (якщо за це сварили, залишали наодинці, знецінювали). І тати з мамами роблять усе, щоб припинити сльози якомога швидше. Хтось починає критикувати: мовляв, причина не варта дірки з бублика. Хтось пропонує щось швидко робити, аби розв’язати проблему. Хтось карає або залишає дитину одну, щоб вона «викричалася». Але всі ці способи — не допомога малюкам, а спосіб захиститися для батьків. Значно краще татам і мамам усвідомлювати це, навчитися заспокоювати себе і залишатися спокійними, коли дитина плаче. Це — найскладніше щодо істерик.

Алгоритм поведінки батьків

Що ж робити під час істерики? Швидко заспокоїтися. Можливо, подихати чи зробити щось інше, що допомагає.

Присісти до дитини, проговорити її почуття. Бути просто поруч, коли градус емоцій зашкалює. Не реагувати на крики, вимоги, звинувачення — нині дитина не дуже розуміє, що говорить, і до неї не вдасться достукатися.

Запропонувати варіант виходу із ситуації, якщо він є. Нагадайте, що хочете допомогти. Але не спонукайте одразу перейти до дій, припинити плакати, не підганяйте.

Коли напруження спаде, але дитина ще плаче, ви можете розділити її почуття, а вона здатна буде прийняти підтримку. Часто батьки не розуміють, як це зробити, якщо вони самі нібито спричинили їх забороною чи відмовою. Якщо я співчуваю, маю скасувати своє рішення? А якщо не можу, мимоволі хочу тримати дистанцію, щоб не розчулитися. Це знову змішування дій та почуттів. Відмовлятися від рішення не треба. Але дитина плаче не через те, що не з’їла ще одну цукерку. А через те, що не змирилася з тим, що її бажання не задоволене, її очікування не справдилися. Цей досвід людина буде переживати багато разів, тож батьки можуть поспівчувати й підтримати. Якщо усвідомити це, не буде розбіжності між рішеннями та емпатією до дитини. 

Утіште сина чи доньку так, як це більше допомагає. Якщо всі пункти пройдено, істерика навряд чи триватиме понад пів години.

З дитиною, старшою за 5 років, варто спокійно та лагідно обговорити, що сталося, що вона відчувала, чому не могла зупинитися, що допомогло. Але зробіть це не одразу, а, наприклад, перед сном ввечері.

Ось кілька з них:

• «Обійманці». Гра за принципом «обійми мене сильніше, ніж я тебе».

• Вранці після того, як дитина прокинеться, попросіть її торкатися різних частин тіла, промовляючи їхні назви. Наприклад: «Доброго ранку, носику; доброго ранку, щічки; доброго ранку, вушка; доброго ранку, шийко; доброго ранку, плечики» тощо.

• «Поцілунки». Цілуйте лоб чи щоку дитини так, щоб послідовність поцілунків утворила різні форми, наприклад квадрат, трикутник чи овал.

• «Люлечка». Сядьте за дитиною, обіймаючи її за спинку, і погойдайтеся.

• «Сніговик». «Зліпіть» із тіла малечі уявного сніговика. Попросіть дитину напружити всі м’язи, наче вона замерзла. А потім нібито вийшло сонечко й почало пригрівати, сніговик починає танути, а малеча – розслаблятися.

• Малюйте на животику чи спині різні букви або фігури, а дитина нехай вгадує, що саме було намальовано.

• «Кенгуру». Сядьте своїм животом до живота дитини й міцно обіймайтеся.

• «Очищення». Торкайтеся тіла дитини, ніби сонечко чи вода проходять крізь нього і змивають та освітлюють усе, що напружує.

Головною метою заходу було ознайомити учасників з різними видами вибухонебезпечних предметів та правилами поводження з ними. Організатори нагадали присутнім основні алгоритм поведінки при надзвичайних ситуаціях та з вибухонебезпечними предметами. Наведено приклади як працюють міни, гранати та інші боєприпаси. Надано рекомендації до яких державних служб звертатися в разі виявлення небезпечних предметів.

Знаючи алгоритм поведінки з вибухонебезпечними залишками війни та мінами, кожен може допомогти людині і навіть врятувати їй життя.

Основні правила:

Якщо бачиш міну

1. Зупинись
2. Нечіпай
3. Відійди
4. Зателефонуй 101

Учасниці прийняли активну участь в заході,  отримали практичні навички та поради в подоланні або мінімізації стресу в різних життєвих ситуаціях. Вийшли за рамки свого буденного життя, присвятили час собі, щоб звернути увагу на свої почуття та емоційний стан. Отримали море позитивних емоцій, які допоможуть їм в майбутньому впоратись зі стресом і підвищити свою стресостійкість. 

Працівники відділу соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова Харківського міського цетру соціальних служб "Довіра" із задоволенням взяли участь у заході. Це приємні моменти які приносять радість не тільки отримувачам послуг, а й фахівцям.  Завдяки  партнерській організації UNICEF працівники Відділу змогли підтримати родини Холодногірського району  м. Харкова.

Родини отримали зимовий одяг для дітей. Батьки та опікуни висловили вдячність усім організаторам заходу, а особливо партнерській організації UNICEF за допомогу в такий важкий час для мешканців Холодногірського району м. Харкова.

Зокрема, для оформлення виплат ВПО має звертатись одна особа від всієї сімʼї, а не кожен член родини окремо. Йдеться про щомісячну державну допомогу на проживання у розмірі 3 тисяч гривень особам з інвалідністю й дітям і 2 тисяч гривень для всіх інших внутрішніх переселенців. Відповідна допомога призначається на кожного члена сім’ї, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про ВПО. Ці нововведення передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 2023 року № 789.

Якщо маєте питання щодо таких виплат, звертайтеся до Мінреінтеграції на цілодобову гарячу лінію за коротким номером: 15-48 або на гарячу лінію Уповноваженого з питань ВПО за номером: (066) 813-62-39.

Дитину такого віку необхідно заохочувати до обговорення її тривог, вираження страху та суму. Разом шукати відповіді на важливі питання, дискутувати. Головне — залучити до діалогу. 

1. Важливо пояснити, що усі їхні почуття є нормальними, в тому числі злість. 

2. Допомагати фільтрувати інформацію, так як вміння аналізувати ще не сформоване. 

3. Допомагати звільнятися від сильних емоцій. Говоримо підліткам, що плакати - нормально, кричати - нормально, злитися - нормально. 

4. Оскільки злість дає сильну напругу в тілі, користуватися будь-якою можливістю випустити її через фізичну діяльність або гру. 

5. Набагато легше переживати те, що відбувається, коли ми можемо впливати на ситуацію, відчуваємо причетність до спільної справи. Зараз підлітки активно допомагають онлайн. Наприклад, відслідковуючи фейки.

6. У тривозі завжди задіяне тіло. Обійми - стратегічно важливий ритуал.

Розглянемо докладніше, в чому користь цієї практики.

1. Спосіб самовираження.

Дитині дуже важливо мати безпечний простір, де вона може бути собою. І саме в щоденнику вона може вільно висловлювати свої думки без остраху бути засудженою.

2. Навички комунікації.

Тут просто: чим більше людина висловлює свої думки на письмі, тим легше їй буде потім спілкуватися з іншими, простіше буде озвучувати свої думки. Покращується словниковий запас, удосконалюється граматика, вміння правильно будувати речення та навички сторітелінгу.

3. Розвиток саморефлексії.

Коли дитина робить записи в щоденник, вона автоматично аналізує вчинки свої та інших людей, а також свою реакцію на них. А відтак вчиться краще розуміти себе та свої потреби, свої почуття. У майбутньому це дозволить краще дослухатися до себе і приймати рішення, враховуючи свої потреби.

4. Збереження цінних спогадів.

Фіксація подій та вражень допомагає краще закріпити їх у пам’яті. А крім того, записи в щоденниках збережуться, і через роки буде приємно їх гортати та з ностальгією поринати в минуле.

Досить часто через щоденні турботи та проблеми ми не вміємо цінувати прекрасні миттєвості сьогодення. Навчитися отримувати задоволення від простих речей тут і зараз – це не просто навик, це справжня робота над собою, яка завжди приносить гарний результат.

Саме задоволення життям у повсякденності не лише піднімає настрій, а й допомагає позбутися такого неприємного явища, як депресія. Впоратися із сезонною хандрою і сказати осінній депресії категоричне «ні» допоможуть декілька дієвих порад психолога, які Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» зібрав для відвідувачів сайту.

Депресивний стан у багатьох із нас в осінню пору року у значній мірі обумовлений об’єктивними причинами, а саме:

• нестачею вітаміну Д;
• фізіологічними змінами в організмі;
• підготовкою природи до зимового сну;
• переважанням менш яскравих фарб у навколишньому середовищі.

Для того, щоб зменшити негативний вплив осінньої депресії на організм, достатньо робити зовсім прості речі.

1. Підтримуйте власну нервову систему різними, хай навіть зовсім маленькими задоволеннями. Побалуйте себе улюбленими смаколиками, прогуляйтеся на свіжому повітрі замість сидіння у квартирі, почитайте цікаву книгу у парку – подібні заняття відволікають від сумних думок і забезпечують додатковим зарядом позитиву.

2. Насичуйте навколишній простір яскравими фарбами. Додайте у свій повсякденний гардероб різнокольоровий одяг. Нехай в ньому переважають, червоні, жовті, зелені, фіолетові кольори замість традиційних сірих, чорних чи коричневих відтінків. Для цінителів екстравагантного стилю можна також прикрасити свій образ яскравою парасолькою, креативним головним убором чи взуттям.

3. Без нагальної потреби не вносьте кардинальні зміни у своє життя. Зміна роботи, місця проживання, розлучення з партнером – все це може спровокувати виникнення стресу і додати порцію негативу у повсякденність.

4. Харчуйтеся збалансовано, віддаючи перевагу натуральній і різноманітній їжі. Для досягнення бажаного результату необхідно зменшити кількість вживання вуглеводів і збільшити кількість білків та вітамінів. Обмежте свій щоденний раціон солодощами, кондитерськими виробами, продуктами з консервантами.

5. Збільшіть кількість природного світла. При нагоді гуляйте на вулиці у світлу частину доби, за можливості, працюйте на свіжому повітрі чи просто сидіть біля відкритого вікна.

6. Підтримуйте достатню кількість фізичного навантаження. Помірна фізична активність допомагає підвищити рівень життєвої енергії, поліпшує настрій та стан здоров’я в цілому. Не лінуйтеся робити щоденну зарядку, відвідувати спортзал чи басейн, або просто робити ранкову пробіжку. Подібні заходи допоможуть вам не тільки підтримувати тіло у належному стані, а й забезпечать гарний настрій і заряд позитиву на цілий день.

7. Дотримуйтеся режиму сну. Для гарного самопочуття намагайтеся якомога менше спати у світлу частину дня, обмежте себе у щоденному вживанні кави, лягайте спати в один і той же час. Бажано, щоб нічний сон займав у вас проміжок з 23:00 до 07:00 години – цього часу цілком достатньо для повноцінного відновлення організму після активного дня.

І наостанок хочеться наголосити: будь-яка пора року, в тому числі і осінь – це частинка нашого з вами життя, тож намагайтеся прожити її максимально яскраво, насичено і з користю для себе та оточуючих.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»