Гаряча лінія працює щодня з 09:00 до 18:00 за номером +38 093 933 66 77. Консультації надаються зрозумілою мовою, безкоштовно та конфіденційно. Лінія надає саме первинні консультації: підготовка шаблонів документів і юридичне представництво не передбачені; за потреби можливе повторне звернення за додатковою консультацією. Про консультації наживо повідомлятимуть на початку місяця у соціальних мережах спілки.

«Ми запускаємо «Доступне право», щоб кожна людина з інвалідністю, ті, хто перебуває на етапі її встановлення, а також рідні людей з інвалідністю — мали доступ до первинної правової консультації і розуміли, які правові можливості їм доступні. До прикладу, куди звернутись за отриманням соціальної послуги денного догляду або які документи потрібні для проходження ЕКОПФО. Наші фахівці пояснять простими словами, чи не були порушені ваші права, де знайти потрібні сервіси та який ваш перший крок — телефоном чи особисто», — пояснює виконавча директорка «Ліги сильних» Дар’я Кукуріка.

Отримати правову консультацію від фахівця можна у двох форматах: телефоном через гарячу лінію та офлайн. У межах проєкту також заплановано надання рекомендацій органам місцевого самоврядування й установам щодо підвищення доступності послуг, організацію навчальних сесій для місцевих фахівців, а також збір і передання відповідальним інституціям анонімізованої інформації про виявлені бар’єри з метою подальших системних змін.

Нагадаємо, громадська спілка «Ліга Сильних» об’єднує організації та змінює суспільство, щоб кожна людина з інвалідністю мала гідне життя. Спілка працює з 2021 року. Серед ключових напрямів — адвокація, зміна сприйняття інвалідності в українському суспільстві, підвищення доступності послуг і просторів, сприяння працевлаштуванню та економічному залученню людей з інвалідністю. 

«Мапа можливостей для дітей та молоді» — посібник, який простою та доступною мовою розкриває важливі теми самостійності, самозарадності та дорослішання, створений Офісом дітей та молоді «ДІйМО» спільно з Save the Children.

 Електронна версія Мапи: https://drive.google.com/file/d/1-Qap4vLltfcK98SvxHkv6hFJmmv839To/view?usp=drivesdk

Корисні рекомендації:

Знайдіть свою опору:

Подумайте, кого з оточення можете просити про допомогу, яке заняття вас відволікає, що заспокоює – це ваш ресурс.

Прислухайтеся до свого тіла:

Глибоко вдихніть, уявляючи, як через подих сповнюєтесь спокоєм і розслабляєтесь. Через видих мовби виштовхніть з тіла всю напругу, а з нею і тривогу. Фізичні вправи для м’язів також нададуть снаги.

Допоможуть також добрі звички, режим дня, нові ритуали і традиції:

Це як контроль над власним життям, що формує відчуття передбачуваності подій і вашу спроможність сприймати їх відповідно до реалій.

Складіть перелік негативних переконань:

Оцініть значущість кожного за шкалою від 0 до 10. Замініть їх на позитивні.

Наприклад:

• Негативне переконання: «Я нічого не вмію і у мне не вийде адаптуватися на новому місці»
• Позитивне переконання: «Я маю гарну освіту і досвід. Якщо я докладу зусиль – здійсню все заплановане»

Якщо не покидає тривога перед невідомістю, як підтримати себе:

Почуття тривоги сигналізує людині про потребу усвідомлення небезпеки і необхідності змін. Однак коли людина втрачає межу між реальністю та імовірною небезпекою, уявні ситуації змушують її розглядати найгірші сценарії їхнього розвитку. Тож вкрай важливо помічати у себе ознаки тривоги та вчасно налагоджувати свій стан.

Діти чутливі до станів дорослих:

Діти можуть запитувати про ваші переживання, реагувати на них та заспокоювати вас. Не приховуйте своїх почуттів і станів. Не кажіть, що все нормально. Зізнавайтеся в занепокоєнні. Кажіть, що шукаєте правильних рішень. Запевніть, що неодмінно впораєтеся з проблемою.

Ефективна соціалізація молоді неможлива без врахування соціального контексту, що визначає як зовнішню поведінку, так і внутрішню ціннісну орієнтацію особистості. Традиційні підходи, що базуються на матеріальних стимулах, поступово поступаються місцем глибшим - психологічним, соціокультурним і екзистенційним мотивам.

Після початку повномасштабної війни значна частина молоді зазнала психологічних травм, втратила домівки, близьких або була змушена змінити місце проживання. А це формує високий рівень тривожності, що безпосередньо впливає на мотивацію до праці.

В наш час важливим аспектом мотивації нашої молоді є посттравматичний досвід і психологічна стійкість. Відбувається також ціннісна переорієнтація: від матеріального до сенсового. А саме, молодь дедалі частіше орієнтується на сенс праці, її соціальну значущість, можливість впливати на українське суспільство.

Участь у волонтерських ініціативах, молодіжних рухах, цифрових платформах допомоги ЗСУ стала для багатьох молодих людей альтернативною формою праці, що задовольняє потребу в значущості, приналежності та впливі. Це підтверджує тезу про розширення поняття праці - від формальноїзайнятості до соціальної активності. Також важливим аспектом мотивації безробітної молоді є так звана цифрова компетентність і нові формати праці. Молодь активно опановує фриланс, віддалену роботу, цифрові професії. Це не лише розширює можливості працевлаштування, а й формує нову трудову етику, засновану на гнучкості, самостійності та самоменеджменті.

Для ефективної підтримки трудової активності молоді необхідна комплексна стратегія, що враховуватиме не лише матеріальні стимули, а й глибинні соціокультурні потреби майбутнього покоління в період важких державотворчих випробувань і складних реалій сучасності.

Дорослі часто відчувають невизначеність із приводу свого майбутнього й місця в житті. Часто це буває через фінансову нестабільність, особисті проблем або стрес, пов'язаний із роботою. Але що відбувається, якщо дорослі переживають таку невизначеність у присутності своїх дітей?

Спокій дитини досить легко порушити. Є декілька ознак того, що дитина щаслива й емоційно стабільна:

• дитина відчуває задоволення й самоповагу;
• вона сміється за будь-яких обставин і посміхається без причини;
• вона всім своїм виглядом показує, що готова веселитися;
• вона вміє справлятися зі стресом, пов'язаним зі шкільними іспитами й контрольними, упевнено долає ці випробування;
• вона легко ставить цілі й шукає шляхи їх досягнення;
• вона полюбляє ігри і просить вашого дозволу запрошувати додому друзів;
• вона легко адаптується до змін, виявляє гнучкість у прийнятті рішень і поважає своїх батьків;
• вона намагається швидше зробити уроки і проводити більше часу на вулиці з друзями;
• у неї багато друзів, з якими вона охоче проводить час;
• вона демонструє упевненість і дотримується позитивної думки про себе та свою сім'ю.

Усі перераховані вище ознаки характеризують емоційно стійку дитину. Якщо дитина емоційно стійка, це не означає, що вона повинна посміхатися упродовж усього дня – вона, радше, матиме сміливість заявити, якщо її щось турбуватиме.У житті найбезтурботнішої дитини можуть виникати стресові ситуації. Наприклад, якщо дитина отримає в школі погану оцінку, мама, швидше за все, буде стурбована й налаштована негативно: «Якщо так триватиме й далі, дитина нічого не досягне в житті», «Як я буду дивитися в очі вчителю?», «Це моя вина, тому що я дозволила дитині подивитися фільм і менше уваги приділити урокам» тощо.Батько, навпаки, може сказати дитині щось на кшталт: «Навчання – це твоя робота. Ти мене розчарувала».Знаючи це, дитина, яка отримала погану оцінку, починає думати: «Що скажуть батьки? Як мені сказати їм цю новину?»Така ситуація створює прецедент. Для батьків ця розмова стосується тільки ситуації, якої вони надалі постараються уникати, але для дитини із цього починається недовіра до батьків.Ви повинні пам'ятати, що зазнати невдачі може кожен дорослий, не кажучи вже про дитину. Невдачі (неважливо, у якій сфері) знижують самооцінку дитини. Тому дитина чекає від вас підтримки й мотивації, а не критики.У цьому випадку, як і в багатьох інших, емоційний стан дитини багато в чому залежить від вашої підтримки. Оскільки в шкільні роки в дитини формуються особистісні якості, вона потребує вашого позитивного зворотного зв'язку. Якщо ви хочете, щоб дитина максимально розвинула свій потенціал, покажіть їй, що ви в неї вірите.

Щоб допомогти дитині набути емоційної стійкості, вам слід розуміти такі ключові моменти з приводу емоцій:

1. Діти можуть відчувати цілий спектр емоцій. Навчити дитину давати раду своїм емоціям – важливе завдання для батьків. Відчувати негативні емоції – це нормально. Але батьки можуть почати хвилюватися, бачачи, що дитина відчуває злість, смуток або фрустрацію. Батьки вважають, що оберігати дитину від негативних емоцій – значить допомогти їй стати щасливою. І хоча це шляхетна мета, вона не обов'язково принесе дитині користь.

Ми знаємо, що в житті не уникнути негативних емоцій та складних ситуацій. Якби люди відчували тільки позитивні емоції, вони б не розвивалися протягом життя.

2. Емоції допомагають дитині вчитися. Різні ситуації й емоції дають нам життєвий досвід. Для порівняння: якщо б погода постійно була сонячною, ми не цінували б її. Спостерігаючи кожного дня за однією й тією ж погодою, ми б сприймали її як щось, само собою зрозуміле. Крім того, ми б не могли оцінити красу іншої погоди (грози, снігопаду тощо). Так само й різні емоції слугують нам по-різному. Секрет у тому, щоб навчитися приймати свої найрізноманітніші емоції, але не заглиблюватися в почуття провини, страху, образи чи осуду.

3. Можна навчитися опановувати хворобливі емоції. Поринаючи в негативні емоції (наприклад, гнів або страх), ми стаємо їх заручниками. Іноді не можемо впоратися з ними або винести з них життєвий урок. Якщо довго тримати емоції в собі, це може навіть призвести до хвороби. Але проживаючи їх, ми вчимося й розвиваємося.

Дітям зазвичай легко вдається виражати свої емоції. Емоції в них змінюються дуже швидко: упродовж короткого проміжку часу діти можуть плакати, сміятися, гніватися, засмучуватися... Це відбувається тому, що вони дозволяють собі повно відчувати емоції в міру їх виникнення. Замість того, щоб аналізувати, вони відразу ж виявляють їх. І це добре!

4. Важливо правильно реагувати на емоції дитини. Спостерігаючи, як дитина відчуває сильні емоції, батьки можуть неправильно на них відреагувати. Якщо спробувати контролювати або обмежувати емоції дитини, можна тільки погіршити ситуацію. Втручання батьків спантеличує дитину.

Якщо не втручатися й поглянути на ситуацію збоку, можна побачити, що відбувається насправді. Діти відчувають такі ж емоції, як і дорослі, і вони так само, як і ми, мають право виражати свої почуття. Коли ми говоримо дитині, щоб вона припинила поводитися тим чи іншим чином, то пригнічуємо її емоції. Ми реагуємо тільки на поведінку дитини, не намагаючись з’ясувати причини її емоцій. Така реакція дорослих може викликати в дітей розчарування й відчуття, що їх не розуміють.Перш ніж реагувати, запитайте дитину, що сталося й чому вона засмучена. Дайте їй можливість висловитися. Так ми краще зможемо зрозуміти її поведінку й допоможемо дитині впоратися з її емоціями. Крім того, дитина зрозуміє, що виражати емоції – це нормально, її за це не засудять і не спробують змінити її поведінку.Емоційно стійкі діти можуть знаходити найкращий вихід із важких ситуацій. Надавайте своїй дитині емоційну підтримку – і це допоможе їй розвинути позитивне ставлення до труднощів у процесі розвитку та зростання.

Розклад занять:

 Дошкільнята — ігрові та розвиваючі заняття (щоденно з понеділка по п’ятницю):

 старша група 5-6 років 10:00-11:30 (щоденно з понеділка по п'ятницю);

 молодша група 2-4 роки 11:30-12:30 (вівторок, середа, п'ятниця).

 Молодші школярі (1–4 класи)

 додаткові заняття за шкільною програмою понеділок, середа, п'ятниця 15:00-19:00;

 англійська мова для молодших школярів щовівторка: 7-8 років 14:00 - 15:00, щочетверга: 9-10 років 16:00 - 17:00;

 творча майстерня та активності — для молодших школярів (1–4 класи) щовівторка 15:00-16:30.

 Старші школярі — математика, українська мова, історія України та англійська (підготовка до НМТ):

 українська мова - середа 16:30 - 17:30;

 історія України НМТ - середа 17:30-18:30;

 математика - субота 11:00-12:00;

 англійська - четвер 17:00 - 18:00.

 Підлітки (12–16 років) — творчі майстерні, пізнавальні активності та командні проєкти

щовівторка 16:30-18:00, щосуботи 12:00-13:30.

 підлітковий ігровий клуб — настільні ігри та командні активності щопонеділка 16:30-18:00

Адреса: вул. Гвардійців Широнінців, 116

За попереднім записом

Запис в телеграм: +380500306502

На поточному тижні фахівці відділу соціальної роботи по Немишлянському району міста Харкова були присутні на  відкритті центру зцілення «Надія». Цей центр відкрив БФ «Джерело життя»,  який  є соціальним партнером Відділу. Працівники центру і благодійного фонду співпрацюють в напрямку допомоги сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах, з метою мінімізації або подолання складних життєвих обставин. На заході були присутні представники української  діаспори Америки, посадовці, завдяки яким і було відкрито центр. Плідна співпраці продовжується уже багато років.        І відкриття нового  центру буде також гарантією успішної спільної роботи.

Якщо в дитинстві ви зіштовхувалися з жорстокістю, зневагою або пережили емоційну травму, найімовірніше, ви відчуваєте серйозні наслідки такого негативного досвіду в дорослому житті.Батьківство змушує переглянути багато речей, побачити їх під іншим кутом. Так, караючи свою дитину, ви можете раптово усвідомити, що повторюєте слова й дії своїх власних батьків. Те, що ви так ненавиділи й чого боялися у власному дитинстві, повторюється вже з іншими учасниками подій.Негативні установки, отримані в дитинстві, й потрясіння – все це не повинно впливати на доросле життя. Але вони здійснюють свій вплив через багато років. Стають частиною особистості, заважають побудувати повноцінні стосунки зі своїми дітьми й партнером, викликають страх і безпорадність.Важливо припинити заперечувати вплив пережитих травм, вчасно їх розпізнати, усвідомити їх негативний вплив і почати діяти – раз і назавжди позбутися негативних установок заради свого блага та блага родини.Діти надають значення всім подіям, які вони спостерігають і які з ними відбуваються. Саме так формується їх картина світу. Усвідомлення сенсу допомагає дитині впоратися з травматичним досвідом і хвилюваннями. Але якщо людина в дорослому віці не створить нову картину світу, її стара картина не дозволить їй розвиватися й насолоджуватися життям. Розглянемо докладніше яким чином перенесені потрясіння  впливають на наше життя. 

Створення помилкового «Я» Психотерапевти стверджують, що дитячі емоційні травми залишаються з людьми на довгі роки. Один зі способів полегшити цю травму – створення помилкового «Я». У дитинстві ми хочемо відчувати любов і турботу наших батьків. Якщо ми цього не отримуємо, то намагаємося стати такими, якими, за нашими уявленнями, нас можуть полюбити батьки. Пригнічуючи свої почуття й потреби, ми створюємо хибне «Я». Це образ, який ми пропонуємо світу.Емоції – невід'ємна частина нас самих і, пригнічуючи їх, ми втрачаємо зв'язок із собою. Ми живемо з острахом, що коли ця маска спаде, нас більше не будуть любити та приймати.Кращий спосіб виявити за помилковим «Я» свою справжню сутність – звернутися до психотерапевта, який спеціалізується на дитячих емоційних травмах. Він допоможе вам знову увійти в контакт зі своїми почуттями й відчути себе цілісним.

Мислення жертви

Наші уявлення про себе породжують внутрішній діалог. Внутрішній голос підбадьорює нас або, навпаки, спонукає до занепаду. Негативні установки  змушують думати, що ми не контролюємо наше життя. Тобто є жертвою. Ми можемо отримати таку установку в дитинстві, але не варто прив'язуватися до неї в дорослому житті.Іноді здається, що немає вибору, але він є завжди. Принаймні, ми можемо вибирати свої установки у ставленні до самих себе. У дитинстві ми практично не можемо контролювати своє життя, але ж ми вже виросли й тепер маємо більше можливостей впливати на ситуацію.Замість того, щоб  вважати себе жерствою можна уявити себе людиною, яка впоралася зі складною ситуацією. Наступного разу, коли ви відчуєте себе в безвихідному становищі, нагадайте собі, що ви здатні на більше.

Пасивно-агресивна поведінка

Коли дитина росте в нездоровій обстановці, де часто виявляють агресивність, вона починає думати, що проявляти злість та інші негативні емоції неприпустимо. Виростаючи, вона вірить, що злість – погане почуття, яке потрібно пригнічувати. Якщо дитина росте в сім'ї, де придушують злість, вона засвоює, що саме такої поведінки очікують і від неї. У дорослому житті вона також пригнічує злість, навіть у ситуаціях, в яких злість могла б бути корисною.Що відбувається, коли ви не можете висловити злість? Якщо ви звикли пригнічувати негативні емоції, то ви знаєте відповідь: нічого. Ви все ще відчуваєте злість (зрештою, злість – це цілком природне почуття), але замість того, щоб усвідомити його та зрозуміти причину, ви продовжуєте відчувати все ту ж злість. Ви не висловлюєте її відразу ж після того, як відчули. Але, оскільки почуття придушене, ви висловлюєте його за допомогою пасивно-агресивної поведінки.

Пасивна поведінка і навчена безпорадність

Якщо в дитинстві батьки не приділяли вам належної уваги, ви також пригнічуєте свою злість і страх у надії, що вас більше не покинуть. Але таке придушення емоцій призводить до того, що ви залишаєте себе самого. Не висловлюючи свої почуття, ми не даємо собі розвиватися. Ми стаємо пасивними, не реалізуємо свій потенціал. Типова позиція пасивної людини: «Я знаю, що потрібно зробити, але я цього не роблю».Коли ми придушуємо свої почуття, ми придушуємо самих себе. Дитячі емоційні травми змушують нас приховувати певні сторони своєї особистості. Це допомагає нам знову відчути себе в безпеці. Однак у дорослому віці нам необхідні наші почуття – вони говорять нам про те, ким ми є, і дозволяють стати тими, ким ми хочемо стати.

Одним із напрямів роботи відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» є проведення просвітницьких акцій актуальної тематики. У Шевченківському районі відбулась інформаційна акція щодо збереження ментального здоров’я під час війни, що є вкрай актуальною для Харкова, враховуючи щоденну небезпеку, з якою стикаються містяни. У зонах відпочинку мешканці спілкувалися з представниками Відділу соціальної роботи по Шевченківському району Харківського міського центру соціальних служб «Довіра».

Під час акції з жителями району було проведено роз’яснювальну роботу, вони отримали тематичні листівки та буклети, а також світловідбиваючі стрічки, які стануть вкрай необхідними в осінньо-зимовий період.

Конкурс проводиться Національним агентством України з питань державної служби, Центром адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу за сприяння ООН Жінки в Україні, Фонду Ганнса Зайделя в Україні, Проєкту DECIDE, Проекту ЄС «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR), Програми розвитку ООН в Україні, «U-LEAD з Європою», Професійної спілки працівників державних установ України та за інформаційної підтримки Громадської спілки «ГС Українська Студентська Ліга».

У 2025 році Конкурс проводитиметься у 7 номінаціях: «Рівні права і можливості жінок і чоловіків»; «Політична освіта та політична культура»; «Відбудова та відновлення системи освіти в умовах воєнного стану»; «Державна служба, яка приваблює: як зацікавити молодь?»; «Відновлення України на цінностях прав людини»; «Активна молодь для сильної громади»; «Соціальний діалог і соціальне партнерство».

Участь у Конкурсі можуть брати (одноосібно або творчими колективами) молоді люди віком від 14 до 35 років. Термін проведення Конкурсу: до ЗО вересня 2025 року - прийом творчих робіт, жовтень 2025 року - розгляд та оцінка робіт, листопад 2025 року - визначення та нагородження переможців і призерів.

Детальну інформацію про Конкурс розміщено на офіційному веб-сайті: https://vseukrainskyi-konkurs2020.mozello.com.

Для участі у Конкурсі необхідно до 30 вересня 2025 року подати заявку, оформлену за встановленим зразком, та конкурсну роботу на електронну адресу: konkurs@center.gov.ua.