1. Зробіть глибокий вдих животом через ніс.

2. Затримайте дихання на мить, а потім повністю розслабте нижню щелепу і видихніть через рот.

3. Зробіть кілька глибоких вдихів та видихів.

4. З кожним видихом уявляйте, як ви розмірено дихаєте, затримуючи на мить дихання під час повного вдиху.

5. З кожним видихом уявляйте, як ви видихаєте накопичену

напругу, стрес та страхи.

6. Тепер переключіть увагу на свої конкретні потреби на цей

момент.

7. Згадайте про необхідність поважати ці потреби та радіти їм.

8. Саме ці потреби є складовою вашої ідентичності. 

9. Ви маєте право на власні потреби.

10. Вам необхідно висловлювати їх із любов'ю в серці.

11. Уявіть свої потреби та бажання в образі насіння світла всередині живота. 

12. Утримуючи в уяві цю картину, уявіть людину, з якою ви хочете поговорити.

13. Уявіть, що ця людина стоїть перед вами.

14. Зробіть глибокий вдих і уявіть, що оточує цю людину

м'яке біле світло, а в її очах відображається співчуття.

15. Уявіть, як ця людина цінує вас та ставиться з розумінням до ваших потреб і бажань, і ці потреби та бажання їй небайдужі, хоча і не завжди вона може їх задовольнити.

16. Уявіть, що та людина прагне з повагою ставитися до потреб і бажань кожного. 

17. Тепер із цим знанням зробіть ще один глибокий вдих і повністю видихніть.

18. Поверніться думками  до насіння світла — ваших потреб і бажань у тілі.

19. Коли ви фокусуєтеся на своїх потребах і бажаннях, це насіння

починає проростати.

20. Уявіть, як це насіння перетворюється на красиві квіти  в області серця.

21. У цих квітів зелені та рожеві пелюстки з м'яким золотим сяйвом навколо.

22. Зробіть глибокий вдих, встановлюючи зв'язок із цими чудовими квітами у вашому серці.

23. Продовжуйте дихати серцем і зверніть увагу на те, як можна  виразити ваші потреби.

24. Ви точно почуєте слова, які необхідно сказати, щоб ваше  повідомлення було сповнене  любові до вас та іншого учасника розмови.

25. Ви можете продемонструвати любов до себе, висловлюючи свої потреби й одночасно виявляючи любов до ближніх.

26. Зробіть глибокий вдих і відчуйте подяку за ясність, що з'явилася. 

27. Тепер ви знаєте що сказати.

28. Продовжуйте глибоко дихати, усвідомлюючи, що це повідомлення залишиться з вами доти, доки ви не доставите його іншій людині.

29. Розташуйте руки на серці, відправляючи це повідомлення всередину, чітко розуміючи, що ці квіти залишаться з вами.

30. Подякуйте подумки іншому учаснику майбутньої розмови за цю чудову подорож у ваш  внутрішній світ. 

31. Коли будете готові, зробіть кілька глибоких вдихів та видихів і почніть ворушити пальцями на руках та ногах.

32. Повільно розплющте очі.

Тепер візьміть щоденник та запишіть повідомлення чи інсайти, які у вас були під час медитації, щоб бути готовими до майбутньої розмови.

 

Матеріал підготувала психолог, Коваль Олена

 

У сьогоднішньому матеріалі Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» підготував для відвідувачів сайту корисні поради як швидко і ефективно уникнути стресу.

Порада №1. З’ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Як відомо, проблема, витягнута з підсвідомості – вже наполовину вирішена. Для цього зовсім не обов’язково йти до спеціаліста – можна просто розказати про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви зможете дістатися кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації, що склалася.

Порада №2. Не вдавайте із себе бідну ягничку. Перше, що рекомендують зробити кваліфіковані психологи, коли в черговий раз захочеться роздмухати із дріб’язкової проблеми цілу трагедію – знайти людину, яка живе набагато гірше і допомогти їй.

Порада №3. Плануйте свій день. Вчені давно помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. В такому випадку вона починає відчувати надмірну завантаженість і брак часу. Упоратися з перевантаженням досить просто: запишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості і поступово виконуйте свій план.

Порада №4. Не згущуйте фарби. Люди, які мають схильність до стресових реакцій, вміють будь-яку проблему роздмухати до масштабів світової катастрофи. Насправді дійсно жахливі обставини у нашому житті трапляються не так часто. В такому випадку слід викинути із голови надумані проблеми, а також ті, які ви не можете вирішити на даний час.

Порада №5. Навчіться керувати своїми емоціями. Людський мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що так чи інакше загрожують нашому спокою. При цьому йому абсолютно байдуже, реальні вони або надумані. Вирватися зі стресового кола у такій ситуації допоможе найпростіша вправа із йоги. Закрийте очі і подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на одну в ділянці пупка. Цього буде цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись.

Дотримуючись цих простих порад у повсякденному житті, ви зможете швидко досягти внутрішнього спокою та гармонічних стосунків з оточуючими. Не лініться зробити перший крок назустріч гарному настроєві та позитивним змінам, адже кінцевий результат дійсно вартий затрачених зусиль.

Нагадуємо!

Отримати консультацію психолога ви завжди можете у Відділі соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра».

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» підготував для відвідувачів сайту декілька дієвих порад, які варто взяти на замітку для комфортного перебування у трудовому колективі.

1. Вирішуйте проблеми розмовою. Якщо у вас є якісь проблеми на роботі – говоріть про це. Не треба чекати, що все вирішиться само собою. Роботодавець вам не ворог і він завжди готовий вислухати і допомогти. Потрібно просто підійти до нього і пояснити ситуацію. Таким чином, ви проявите себе з кращої сторони.
2. Проявляйте ініціативу. Не бійтеся висловлювати власні пропозиції, наприклад, щодо покращення робочого процесу, але робіть це обдумано і тактовно.
3. Будьте гнучкими. На будь-якій роботі є випадки, коли вас попросять виконати або допомогти з роботою, яка не передбачена вашими обов’язками. Проявіть гнучкість і зумійте швидко зорієнтуватися. Цим ви покажете, що готові вчитися новому і розвиватися, а це дуже важливий навик.
4. Не втрачайте мотивацію. Завжди пам’ятайте про ті цілі, які ви поставили перед собою і впевнено крокуйте до їх реалізації. Не звертайте уваги на дрібні негаразди та тимчасові труднощі – ваше головне завдання полягає у постійному русі вперед.
5. Дотримуйтесь порядку. Будьте охайними і дбайливо ставтесь до майна роботодавця. Дотримуйтесь визначеного робочого графіку, не пропускайте без поважних причин робочі дні і не запізнюйтесь на роботу.
6. Слідкуйте за зовнішнім виглядом. Будьте завжди охайними і дотримуйтесь встановленого порядку щодо стилю робочого одягу. Не порушуйте негласні правила зовнішнього вигляду.
7. Правильно спілкуйтесь з колегами по роботі. Проявляйте повагу до оточуючих, уникайте конфліктів, але при цьому завжди будьте готові відстояти власну точку зору. Якщо у вас із кимось у трудовому колективі виник конфлікт, спочатку спробуйте залагодити його на словах.

Відносини з робочим колективом і роботодавцем є одним із головних чинників створення комфортної атмосфери на роботі. Над їх якістю необхідно працювати постійно, адже це дозволить вам і вашому оточенню жити, працювати і розвиватися в гідних умовах.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Завдяки тісній співпраці Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» та Благодійного фонду «Європейське серце України», необхідні ліки отримали найменш незахищені верстви населення.

Так, медичні препарати були надані найбільш незахищеним верствам населення – багатодітним родинам, учасникам бойових дій (АТО/ООС), одиноким матерям, сім’ям, в яких виховуються діти з інвалідністю, одиноким матерям.

Серед найбільш поширених фармакотерапевтичних груп медпрепаратів, які були надані родинам з дітьми, варто відмітити жарознижувальні, противірусні та знеболюючі ліки. Також, за бажанням, родини отримали заспокійливі, антитромботичні препарати та антидепресанти.

«Допомога ліками у цей нелегкий час для нас дуже важлива. Я зараз не працюю, маю трьох малолітніх дітей, тому коштів не вистачає на саме необхідне», – розповідає Карина, одна із отримувачок соціальних послуг у Відділі, багатодітна сім’я якої перебуває на обліку як така, що знаходиться у складних життєвих обставинах. – «Зараз старша донька захворіла, тому я змушена купувати не лише продукти харчування, а й знаходити кошти на її лікування. Це дуже складно, коли немає ніякої допомоги. Я дуже вдячна за підтримку, адже всі препарати, які я отримала нам потрібні».

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» планує і надалі продовжувати співпрацю з Благодійним фондом «Європейське серце України» у рамках надання посильної благодійної допомоги родинам з дітьми, які перебувають в складних життєвих обставинах.

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» висловлює щиру вдячність БФ «Європейське серце України» за проявлену увагу, надану допомогу і підтримку сімей, що перебувають в складних життєвих обставинах.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Як побудувати змістовну і корисну бесіду за способом активного слухання батькам з дітьми?

Відповідь на це питання ви знайдете у сьогоднішньому матеріалі, який для вас підготував Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра».

Серед найбільш дієвих порад, які допоможуть вам знайти спільну мову з дитиною будь-якого віку, варто зазначити наступні:

1. Якщо ви маєте на меті вислухати дитину, обов’язково поверніться до неї обличчям. Дуже важливо, щоб її і ваші очі були на одному рівні.

2. Якщо ви спілкуєтесь із засмученою дитиною, не варто ставити їй багато запитань. Бажано, щоб ваші відповіді в даній ситуації звучали у стверджувальній формі.

3. Дуже важливо у будь-якій бесіді правильно «тримати паузу». Після кожної вашої репліки краще за все помовчати. Пауза допоможе дитині розібратися у своїх переживаннях і одночасно повніше відчути, що ви дійсно поруч. Якщо очі дитини дивляться не на вас, а в бік чи вона «занурилася у себе», продовжуйте мовчати: зараз у неї відбувається дуже важлива внутрішня робота.

4. Бесіда за способом активного слухання незвична для широкого кола і оволодіти нею, як здається на перший погляд, не так вже й просто. Однак, якщо робити певні кроки у цьому напрямку, кінцевий результат вартий того.

5. Під час такої бесіди негативне хвилювання дитини зникає повністю або набагато зменшується. Під час цього процесу простежується чудова закономірність: розділена радість подвоюється, а горе зменшується вдвічі.

6. Дитина, впевнившись, що дорослий/дорослі готові її слухати, починає розповідати про себе все більше і більше.

7. В ході побудови бесіди за способом активного слухання дитина самостійно просувається у вирішенні власної проблеми.

Шановні батьки!

Не забувайте приділяти достатньо уваги своїм дітям, адже регулярне і змістовне спілкування в родині допомагає розвивати комунікативні здібності у підростаючого покоління. Частіше збирайтеся сім’єю за спільним столом, цікавим заняттям чи просто на вихідні, обговорюйте все, що цікаво вам і вашій родині. Намагайтеся правильно і змістовно будувати діалог зі своїми дітьми, тому що ви для них самий перший і важливий приклад у житті.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Крок 1: Звернутись до військкомату з якого було мобілізовано Захисника з метою перевірити наявність чи відсутність повідомлення від частини про підтвердження статусу Зниклого безвісти .
Крок 2: Написати заяву до поліції.
Крок 3: Здати ДНК (у близьких родичів, дітей, батьків за їхньої згоди беруть біологічні зразки. Це потрібно, щоб встановити ДНК).
Крок 4: Отримати у слідчого Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань в якому буде зафіксовано ваше звернення до органів поліції.

Що робити, якщо Захисник більше 6 місяців перебуває в статусі зниклого безвісти?
Родина може звернутись до суду із заявою про оголошення Захисника померлим.
Після набрання законної сили рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою, суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи. На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи РАЦСУ видають заінтересованим особам свідоцтво про його смерть.
Днем смерті громадянина, оголошеного рішенням суду померлим, вважається день вступу в законну силу цього рішення.
 

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» підготував для родин з дітьми корисну інформацію щодо формування правильної педагогічної культури сім’ї.

Формування педагогічної культури сім’ї – це систематична й змістовна робота, головною метою проведення якої є поширення актуальної інформації, знань і навичок у різних аспектах діяльності батьків. Також сюди відноситься підвищення свідомості батьків щодо виховання своїх дітей і прищеплення їм необхідних виховних навичок.

Формування педагогічної культури батьків представляє собою процес розвитку не тільки однієї особистості – батька або матері, це спільне вдосконалення всіх членів родини. У більш широкому розумінні формування педагогічної культури батьків можна розглядати як виховання самих батьків, а саме:

• знання законодавства про шлюб і сім’ю;
• оволодіння навичками ведення хатнього господарства;
• знання про фізичні та фізіологічні особливості дитячого організму, дитячі хвороби;
• формування стосунків між членами сім’ї.

Головною метою формування культури батьків є розвиток у них рис вихователів. Самовиховання батьків означає зростання самосвідомості й встановлення власної шкали цінностей.

Таким чином, формування педагогічної культури батьків – це спроба допомогти сучасній сім’ї у виконанні нею функцій виховання. Перш за все, у даному випадку йдеться про право дитини на таких батьків, які здатні забезпечити їй можливість всебічного розвитку і сімейного добробуту.

Шановні батьки, пам’ятайте!

Сім’я – це основа суспільства і замінити її не в змозі жодна офіційна організація чи установа. Досягти позитивних і якісних стосунків в родині можливо лише за умови спільної і наполегливої праці кожного її члена. Не лінуйтеся працювати і вдосконалюватися заради особистого добробуту і добробуту власних дітей.

Нагадуємо!

Отримати консультацію психолога ви завжди можете у Відділі соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра».

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Відповідно до Закону України від 20.09.2022 № 2599-IX «Про внесення зміни до ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо додаткової підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану» (далі – Закон), який набув чинності 01.10.2022, додано категорію сімейних обставин для звільнення з військової служби під час воєнного стану, а саме - ПЕРЕБУВАННЯ НА УТРИМАННІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ ТРЬОХ І БІЛЬШЕ ДІТЕЙ ВІКОМ ДО 18 РОКІВ.

✔️ законом передбачено, що військовослужбовці, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, звільняються з військової служби за призовом осіб із числа резервістів під час військового стану;

✔️ як зазначили автори Закону, його дія сприятиме посиленню захисту прав дітей під час воєнного стану та надасть можливість багатодітним батькам, які не скористалися своїм правом не бути мобілізованим, звільнитися з військової служби під час воєнного стану.

Наприклад, якщо вашою цінністю є сім’я, то її реалізацією стане проводження часу з близькими. Ресурсними активностями в цьому випадку можуть стати прогулянки разом із сім’єю в парку, приготування їжі разом ввечері, перегляд кіно, похід у музей, на виставку, сумісні подорожі і таке інше, тобто якісна взаємодія з членами вашої родини. Якщо для вас сім’я не є цінністю номер один, то навряд чи ви будете отримувати задоволення і наповнюватися ресурсами від проводження часу з родиною. Тоді ви будете обирати ресурсні активності зі списку тих, що співпадають саме з вашими цінностями. 

Приклад цінностей: сім’я, робота, здоров’я, друзі, подорожі, мистецтво, пізнання нового, спорт і таке інше.

Як працюють ресурсні активності?

Наприклад, ви знаходитесь у депресивному стані, в апатії, у вас енергетичний спад. І ви думаєте, що краще б зараз я пішов/ла полежати на дивані, подивитися на стелю і таким чином відновити свої сили. Але таким чином підняти рівень енергії неможливо! Виключенням є фізичні недомогання, хвороби.

Для того, щоб енергія з’явилася, ми маємо діяти. Пам’ятаєте цю фразу: «Дія — це життя»? Коли наша енергія на нулі і ми перестаємо рухатися, нас починають атакувати різні негативні, невеселі думки. Ці думки несуть за собою неприємні емоції, які у свою чергу активують складні стани. Таким чином ми тільки ще більше зменшуємо кількість енергії і поглиблюємо свій стан. Тому, як тільки ми відчуваємо, що наближаємось до відмітки нуль, це означає, що прийшов час перевірити, чи є в нашому розкладі ресурсні активності.

 Нагадування: ресурсні активності мають виходити із наших цінностей. При плануванні свого дня треба обов’язкового, окрім робочих задач і завдань, включати різні ресурсні активності. Вони мають легко виконуватися, це не те, що робиться без бажання і приносить втому. Вони наповнюють, заряджають і мотивують продовжувати робити їх знову. 

Підсумуємо: якщо ви відчуваєте, що вас атакують негативні думки і ваша енергія стрімко падає вниз, виконуйте свої улюблені ресурсні активності. У перший час ви можете прописати у списку різні варіанти таких активностей і тримати його під рукою. Переводьте свої думки в дії!

1. Надавайте інформацію відповідно до віку дитини та подбайте, щоб вона не ретравмувала дитину. 

Діти з найменшого, дошкільного віку, мають право знати, що відбувається у їхній країні, але дорослі також мають відповідальність убезпечити їх від небезпечного контенту. Говоріть з дітьми зрозумілою їм мовою, через казки та історії, де наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю (“Котигорошко”, “Чарівні історії про козаків” тощо). Під час розмови стежте за реакціями дитини та будьте чутливими до її рівня тривоги. Це нормально, якщо ви дуже переживаєте через те, що відбувається, але пам’ятайте, що діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому говорячи з дитиною, намагайтеся тримати контроль над емоціями. Нагадайте, що багато людей наполегливо працюють не лише в Україні, а й у всьому світі, щоб закінчити війну. 

2. Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини в умовах війни. 

Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас. Діти можуть отримувати інформацію з різних джерел, тому важливо уточнювати у вашої дитини,  звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію і якщо вона неточна або неправдива - виправити це. Можна почати з таких запитань: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?», «Мені важливо почути твою думку про це…», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це?». Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки. Саме тоді, коли дитина запитує, висуває гіпотези, шукає причини - вона мислить, важливо скеровувати дитину та вчити перевіряти знайдену інформацію у різних джерелах, які вважаються достовірними. Нагадайте дитині, що вона може поговорити з вами чи іншим значимим дорослим, коли захоче. 

3. Обмежте потік новин.

Подумайте про те, щоб вимикати новини при дітях дошкільного або молодшого шкільного  віку. Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх. З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні та у вашій громаді зокрема з використанням вищезазначених порад. Також подумайте, як і що ви говорите про ситуацію з іншими дорослими, особливо коли дитина може це чути або бути присутньою під час розмови. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.

4. Зосередьте увагу на допомозі. 

Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. Розкажіть, до прикладу, про роботу волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує, або про те, що робить територіальна оборона. Якщо дошкільня або дитина молодшого шкільного віку захоче підтримати тих, хто допомагає, намалювавши малюнок, плакат або написавши вірш - підтримайте її у цьому. Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи у гуманітарному штабі чи іншій діяльності. Розкажіть їм, як це зробити, і пам'ятайте, що безпека вашого підлітка - понад усе. Відчуття того, що ми всі робимо щось для наближення перемоги, надає відчуття єдності та  приносить стишення і психологічний комфорт.

5. Слідкуйте за станом дитини. 

Оскільки війна триває і новини про воєнні події оточують нас звідусіль, триваючи  нон-стоп, важко зосередитися на чомусь іншому. Водночас ви - батьки, найбільш значимі люди та орієнтир для своєї дитини, а їй вкрай важливо, щоб ви цікавилися й новинами із її життя. Продовжуйте  спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у …(ім’я друга/подруги дитини?, «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?».

6. Подбайте про себе. 

Обмежте своє перебування в мережі та читання новин, наскільки це можливо. Натомість зосередьтеся на якомусь важливому завданні або робіть те, що допомагає розслабитися та відновитися. Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією - це допомагає і дітям.  

Матеріал підготувала провідний фахівець із соціальної роботи Сивоконь-Шамакова Ю.Г.