Працівники Відділу соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра" продовжують надання соціальних послуг їх отримувачам як у приміщенні Відділу, так  і за місцем проживання. У разі виникнення питань працівники Відділу готові Вас підтримати у цей не легкий час у межах компетенції.

Повідомляємо, що  прийом громадян у приміщенні Відділу здійснюється за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 11, щоденно з 9.00 до 13.00, за попереднім записом за телефоном: 0680662188

Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» хоче привітати з професіональним святом усіх освітян. Традиційно воно відзначається у першу неділю жовтня. Бажаємо вихователям дошкільних навчальних закладів, учителям загальноосвітніх шкіл, викладачам вищих навчальних закладів міцного здоров’я, творчого натхнення у їхній непростій роботі, вдячних учнів, здійснення бажань, гарного настрою і, звичайно ж, мирного неба, повернення до звичайного ритму життя без стресів і негараздів. Ваша робота є вкрай необхідною, дозволяючи робити наше суспільство кращим у його стремлінні відбудувати країну і зробити її прекрасною і процвітаючою!

Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» інформує, що відтепер в органах державної реєстрації актів цивільного стану доступна нова функція, яку запровадили разом Міністерство цифрової трансформації і Міністерство юстиції України. Функція полягає у використанні внутрішнього та закордонного цифрових паспортів у застосунку «Дія». Для замовлення чи отримання адміністративної послуги достатньо у застосунку поділитися цифровою копією документу.

Для цього необхідно відкрити паспорт у «Дії», натиснути на нього, потім на штрихкод. Працівник органу державної реєстрації актів цивільного стану зісканує штрихкод або вручну введе в систему 13-значний код, який розташований під ним. Потім необхідно підтвердити запит на передачу даних у застосунку «Дія». Відтак цифрова копія паспорта та електронний підпис передаються до сервісу органів державної реєстрації. Зокрема, таким чином можна навіть одружитися, якщо немає при собі звичайного паперового паспорта. Сподіваємося, надана інформація стане корисною отримувачам послуг, полегшуючи життя і роблячи його більш комфортним і пристосованим до сучасних реалій.

• особи з інвалідністю за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів, в яких зазначено групу та причину інвалідності;
• особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України;
• особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України;
• особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України;
• батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
• особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами;
• опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України;
• особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі - заклади догляду), - у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує.

Перелік осіб складає відповідна територіальна громада й передає до обласної військової адміністрації. Обласна військова адміністрація спільно з громадою перевіряє та затверджує списки, які можуть доповнюватися. Виплати проводить Укрпошта.

Подальший графік виплат в населених пунктах деокупованих територій буде складатися в залежності від формування списків та безпекової ситуації в регіоні.

• заспокоюйте дитину тим, що ви поруч, готові вислухати і допомогти;
• наголошуйте дитині на тому, що вона зараз перебуває в безпеці;
• слідкуйте за тоном свого голосу під час розмови. Якщо ви почнете розмову повчальним тоном, ви можете налякати дитину, і вона, швидше за все, дасть вам відповіді, які ви хочете почути, а не правду, яка з нею трапилась. Намагайтеся зробити розмову невимушеною – це дозволить дитині розслабитись;
• ставте відкриті питання. Наприклад, «Поділись, будь ласка, що спричинило такі переживання у тебе? Що повпливало на твою поведінку останнім часом?»;
• слухайте та чуйте. Дозвольте дитині розповідати у тому ритмі, як зараз їй хочеться. Не приймайте її слова у свій бік – дитина може висловлюватись доволі агресивно. Спробуйте почути, про що саме
• вона говорить і що потребує зараз;

• вона говорить і що потребує зараз;

• уникайте суджень та звинувачень;

• використовуйте «Я»- повідомлення. Замість «Як таке могло трапитись?» – «Я співчуваю, що тобі довелось таке пережити...»;

• подякуйте дитині за те, що вона поділилась своїми переживаннями.

  До кого звернутися по допомогу?
  Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті 1545. Лінія була створена із метою підвищення рівня обізнаності дітей, батьків та спеціалістів, які працюють у контакті із дітьми про попередження та реагування на ризики, із якими діти можуть зіткнутися в інтернеті – анонімно, цілодобово, безплатно.
  Психологічна лінія підтримки на тему онлайн-ризиків (за посиланням: https://stop-sexting.in.ua/).Працює для дітей, що постраждали від онлайн-ризиків. Також за допомогою можуть звернутись батьки, діти яких постраждали через інтернет-контент.
  Кіберполіція. Заяву можна подати онлайн (за посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/)

Тому, підготовлено поради, які допоможуть протидіяти впливу шкідливого контенту на дитину. Наприклад, вживання небезпечних предметів і речовин, які не є харчовими продуктами, можуть викликати отруєння або іншим способом завдавати шкоди здоров’ю; дії, які в результаті можуть призвести до обморожень, опіків чи ударів струмом; нанесення собі травм або каліцтв; розіграші, що спричиняють серйозні емоційні потрясіння – інсценування смерті або самогубства, насильства; порнографічні матеріали.

• Як шкідливий контент впливає на дітей?
• Психологічна травма від побаченого.
• Нав'язливе переживання страху.
• Сприйняття насильства, ранніх статевих відносин, ризикованої поведінки за норму.
• Як дитина сигналізує про те, що з нею щось трапилось в інтернеті?

1. Поведінка: відчуженість, усамітнення, неспокій, апатія, відсутність інтересу до того, що раніше було важливим, самоушкодження;
2. Настрій:смуток, роздратування стосовно всього навколишнього;
3. Зовнішній вигляд: – діти у кризовій ситуації можуть виглядати неохайно через байдужість, яке враження вони справляють на інших;
4. Зміни в харчуванні: зниженням чи відсутністю апетиту;

5. Соматичні симптоми:головний біль, біль у животі тощо, без загальних змін з боку фізичного здоров’я;
6. Порушення режиму сну: безсоння, часто раннє пробудження або, навпаки, підйом пізніше звичайного, нічні кошмари;
7. Навчання: прогулювання уроків чи навчальна неуспішність;
8. Відчуття: провина, сором, суїцидальні думки чи наміри.

Якщо дитина поводиться ризиковано через вплив на неї контенту в мережі, батькам варто:

• Зрозуміти власні переживання та емоції в цей момент.
• Поговорити з дитиною для розуміння причин, чому так відбувається і як ви можете допомогти.
• ! За необхідності звернутися до: психолога, аби отримати психологічну підтримку; правоохоронних органів, якщо дитина потерпає від кібербулінгу, погроз чи шантажу, закладу освіти, якщо залучені інші учні чи однокласники дитини.