Ненасильницьке спілкування — це спосіб взаємодії, у якому люди висловлюють свої думки та почуття без образ, крику чи приниження. У родині такий підхід допомагає будувати здорові стосунки, засновані на довірі та взаєморозумінні.

Головною особливістю ненасильницького спілкування є вміння слухати й чути одне одного. Батьки не лише пояснюють свої вимоги, а й звертають увагу на емоції дитини. Важливо говорити спокійно, уникати грубих слів та звинувачень.

Під час конфліктів корисно використовувати «Я-повідомлення». Наприклад, замість фрази «Ти мене не слухаєш!» краще сказати: «Мені прикро, коли мене перебивають». Це допомагає уникнути сварок і сприяє пошуку спільного рішення.

Ненасильницьке спілкування вчить членів родини поважати почуття інших, співпрацювати та підтримувати одне одного. Саме в такій атмосфері діти виростають упевненими, доброзичливими та емоційно стійкими людьми.

Поради батькам від відділу соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Перш за все, важливо зберігати спокій. Емоційна реакція дорослого може лише посилити напруження. Дитина потребує прикладу врівноваженої поведінки, адже саме через нас вона вчиться керувати власними емоціями.

Спробуйте вислухати обидві сторони конфлікту, не стаючи одразу на чийсь бік. Навіть якщо вам здається, що ваша дитина права, важливо навчити її бачити ситуацію очима іншого. Це розвиває емпатію та вміння аналізувати власні вчинки.

Не поспішайте вирішувати конфлікт замість дітей. Краще поставити їм запитання: «Як ти думаєш, що можна зробити, щоб усім було добре?» або «Яке рішення підійде обом?». Такий підхід формує відповідальність і навички самостійного вирішення проблем.

Водночас не варто ігнорувати агресію чи образи. Чітко окреслюйте межі дозволеної поведінки: пояснюйте, що бити, принижувати чи ображати інших — неприйнятно. Важливо не карати, а пояснювати наслідки таких дій.

Після конфлікту корисно обговорити ситуацію в спокійній атмосфері. Запитайте дитину, що вона відчувала, що можна було зробити інакше, та як уникнути подібного в майбутньому.

Конфлікти — це не проблема, а можливість навчання. Завдання батьків — не усунути всі суперечки, а допомогти дитині навчитися їх конструктивно вирішувати. Підтримка, терпіння та відкритий діалог — ключ до формування гармонійних взаємин і емоційно зрілої особистості.

Дискримінація — це несправедливе ставлення до людини через те, що вона відрізняється від інших. Наприклад, через зовнішність, стать, вік, мову, стан здоров’я, національність або навіть через її інтереси.

Простими словами для дітей
Уяви, що тебе не беруть у гру лише тому, що ти носиш окуляри або маєш інший колір волосся. Це і є дискримінація — коли тебе обмежують або ображають через те, ким ти є, а не через твої вчинки.

Як це проявляється у дорослих?
У дорослому житті дискримінація може бути серйознішою: людині можуть відмовити в роботі, не дослухатися до її думки або ставитися гірше, ніж до інших, без об’єктивної причини.

Як зрозуміти, що це дискримінація?
Є просте правило: якщо до людини ставляться гірше лише через її особливості, а не через її поведінку чи дії — це дискримінація.

Що робити?
Важливо не мовчати: підтримувати тих, кого ображають, звертатися по допомогу до дорослих, вчителів або відповідних служб. А ще — самим ставитися до інших з повагою і прийняттям.
Дискримінація — це про несправедливість. Але кожен із нас може зробити світ кращим: почати з поваги, доброти та розуміння. Коли ми приймаємо різноманітність, ми стаємо сильнішими як суспільство.

Домашнє насильство має серйозні наслідки для психічного і фізичного здоров’я постраждалих, включаючи депресії, тривожні розлади та інші психосоматичні захворювання.

Основними завданнями фахівців із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Основ`янському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» (далі – Відділ) є надання психологічної підтримки, а також робота над розірванням кола насильства.

Фахівці Відділу, що надають соціально-психологічну підтримку особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, володіють спеціальними знаннями та навичками, намагаються значно полегшити процес реабілітації та адаптації постраждалих. .Під час соціальної роботи фахівці  здійснюють соціальні відвідування, надають первинну підтримку,  рекомендації для відновлення емоційного стану. В критичних ситуаціях сприяють тимчасовому притулку в шелтерах або кризових кімнатах, де людина може перебувати в безпеці від кривдника.

Такі заходи є надзвичайно важливими, адже вони демонструють підтримку, турботу та небайдужість до тих, хто цього потребує.

Батьки відіграють ключову роль у фізичному, емоційному та інтелектуальному розвитку дитини. Вони забезпечують не лише базові потреби, а й створюють атмосферу любові, підтримки та безпеки. Дитина, яка відчуває турботу, зростає більш впевненою у собі та відкритою до світу.

Важливим аспектом є спілкування. Через діалог дитина вчиться висловлювати думки, розуміти інших і будувати стосунки. Крім того, батьки слугують прикладом: їхня поведінка, звички та ставлення до життя формують модель поведінки дитини.

Не менш значущим є встановлення правил і меж. Вони допомагають дитині зрозуміти, що таке відповідальність і самоконтроль. Водночас підтримка самостійності сприяє розвитку ініціативності та здатності приймати рішення.

Важливу допомогу родинам у питаннях виховання надає відділ соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра». Фахівці підтримують батьків, надають консультації та допомагають вирішувати складні життєві ситуації, сприяючи гармонійному розвитку дітей.

Отже, роль батьків у розвитку дитини є визначальною. Від їхньої уваги, любові та підходу до виховання залежить, якою особистістю стане дитина в майбутньому.

Документ передбачає моніторинг стану виконання законодавства у цій сфері. Зокрема, практики його застосування, оцінювання ефективності заходів, а також визначення стану, причин і передумов поширення домашнього насильства.

Відповідно до постанови, моніторинг здійснюватимуть спеціально уповноважені органи – Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, Національна соціальна сервісна служба України, обласні військові адміністрації (ОВА) та територіальні громади.

Водночас Координаційний центр з надання правничої допомоги здійснює моніторинг доступності безоплатної вторинної правничої допомоги. Інші органи та установи, на які покладаються функції у цій сфері, можуть організовувати моніторинг з метою внутрішнього оцінювання своєї діяльності.

Постанова передбачає збір даних і показників щодо випадків насильства, роботи служб, ефективності здійснення заходів, доступності та якості отримання послуг для постраждалих, а також виконання програм і планів. Аналіз здійснюватиметься на державному, регіональному та місцевому рівнях, а також у межах виконання міжнародних зобов’язань України.

Крім того, постановою визначено порядок формування та оприлюднення щорічного звіту, зокрема його структуру, зміст основних розділів та строки подання.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Спеціаліст відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» взяла участь у роботі круглого столу, що відбувся в адміністрації Шевченківського району м. Харкова, разом із представниками структурних підрозділів органів місцевого самоврядування і районного управління поліції.

В ході круглого столу мова йшла про заходи із попередження домашнього насильства, забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, оздоровлення дітей соціально незахищених категорій. Присутні на Круглому столі доповіли про роботу з координації спільних дій з попередження домашнього насильства та захисту інтересів дітей Шевченківського району м. Харкова.

Як ідентифікувати булінг?
Батькам варто звернути увагу на зміни в поведінці дитини. Якщо вона стає замкненою, уникає школи, втрачає інтерес до улюблених занять або часто повертається додому засмученою — це можуть бути тривожні сигнали. Також варто насторожитися, якщо дитина не хоче говорити про шкільне життя або має незрозумілі синці чи зіпсовані речі.

Поради для батьків
Насамперед важливо створити атмосферу довіри. Дитина має знати, що її вислухають без осуду. Спокійно поговоріть з нею, ставте відкриті запитання та підтримуйте емоційно.

Не варто ігнорувати проблему або радити «самостійно розібратися». Краще звернутися до вчителів, шкільного психолога чи адміністрації. Важливо діяти разом, щоб захистити дитину.

Навчайте дитину впевнено реагувати на образи: не відповідати агресією, а звертатися по допомогу до дорослих. Також поясніть важливість безпечної поведінки в інтернеті.

Висновок
Булінг — серйозна проблема, але її можна подолати завдяки увазі та підтримці батьків. Вчасна реакція допоможе дитині відчути себе захищеною та впевненою.

Перш за все, варто обмежувати час перед екраном. Тривале користування гаджетами може призводити до втоми, погіршення сну та концентрації. Корисно робити перерви кожні 30–60 хвилин і не користуватися телефоном перед сном.

Другий важливий аспект — захист особистих даних. Не слід ділитися паролями, адресою чи номером телефону з незнайомими людьми. Надійні паролі та двофакторна автентифікація допоможуть уникнути зламу акаунтів.

Також важливо критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що публікується онлайн, є правдою. Варто перевіряти джерела та не поширювати неперевірені новини.

Не менш важливо дбати про свій емоційний стан. Якщо спілкування в мережі викликає стрес або дискомфорт, краще зробити паузу або звернутися по допомогу до дорослих.

Цифрова гігієна — це не складні правила, а щоденні звички, які допомагають підліткам залишатися здоровими, впевненими та захищеними у цифровому світі.

Що робити?

- підтримайте дитину, вислухайте та не засуджуйте;

- зберіть докази, зробіть скріншоти повідомлень, коментарів або інших матеріалів, які підтверджують факт онлайн-цькування;

- заблокуйте кривдника;

- повідомте адміністрацію платформи, поскаржіться  та повідомте про булінг у соцмережі;

- за потреби змініть номер телефону;

- створіть безпечний пароль;

 не обмежуйте до інтернету та не забирайте гаджети;

- навчіть дитину захищати особисту інформацію.

Куда звертатися, якщо дитина потрапила в ситуацію, пов'язану з кібербулінгом?

Можна звернутися до: керівника навчального закладу, національної поліції України, служби освітнього омбудсмена, системи надання безоплатної правничої допомоги — 0 800 213 103.

Діти, які опинилися в ситуації кібербулінгу або стали його свідками, сожуть звернутися: до батьків, до вчителя, соціального педагога або практичного психолога, до поліцейського, закріпленого за закладом освіти (за наявності), на національну гарячу лінію для дітей та молоді — 116 111 або 0 800 500 225.

Як зрозуміти, що дитину можуть цькувати в інтернеті:

- менше спілкується  з однокласниками, друзями чи родиною, 

- не хоче  відвідувати школу або інші місця, де є однолітки,

- рідко або часто змінюється настрій, 

- стає замкнутим, безпідставно тривожиться,

- менще часу проводить  інтернеті, 

- раптово зникає інтерес до улюблених занять або хобі,

- нервозність, головний біль, біль у животі, порушення сну.