ХМЦСС «Довіра»
«Домашнє насильство» - що це? Які бувають його види і як їх розрізнити? Про це наша інформація сьогодні.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» роз’яснює всі основні засади щодо питань пов’язаних із цим явищем.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Які ж бувають види домашнього насильства і що вони собою являють:
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Бити обізнаним у цих питаннях надзвичайно важливо. Ці знання допоможуть вам вчасно розпізнати або запобігти випадкам домашнього насильства.
Більше інформації ви зможете дізнатися у інших статтях на нашому сайті або також на офіційній сторінці Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» у Facebook.
#Харків_без_насильства
ХМЦСС «Довіра»
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства». ЇЇ мата – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства в сім'ї, жорстокого поводження з дітьми та захисту прав жінок.
Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
Основними завданнями Кампанії є:
Місто Харків і центри соціальних служб м. Харкова традиційно приєднаються до проведення цієї кампанії, в рамках якої передбачено низку заходів у Інтернет-ресурсах. Слідкуйте за нашим офіційним сайтом «Довіра», сторінками центрів соціальних служб у соціальній мережі "Facebook", у мобільному додатку " Instagram" та інших ресурсах!
ХМЦСС «Довіра»
Сьгодні 25 листопада 2020 року вся Україна долучається до Міжнародної компанії «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою.
Метою проведення кампанії є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок.
Кампанія триває з 25 листопада до 10 грудня, ці дати були вибрані не випадково, саме ці дні охоплюють такі важливі для нашого суспільства дати:
В Україні, згідно з результатами опитування, 22% жінок у віці 15-49 років зазнали фізичного чи сексуального насильства хоча б раз у своєму житті. 90% випадків насильства вчиняється по відношенню до жінок, і лише про 30% випадків надходять повідомлення до відповідних органів.
На жаль, проблема домашнього залишається актуальною для українського суспільства, де досі відкрито говорити на цю болючу тему та визнавати її існування непросто. Отже, давайте разом досягати нульової толерантності до теми домашнього насильства, тільки спільними зусиллями ми зможемо подолати це явище!
Пам’ятайте – вихід є завжди. Ви – не самотні.
Шевченківський (Дзержинський) р-н
Спеціалісти і волонтери Центру соціальних служб Шевченківського району м. Харкова взяли участь у соціальній акції "Розірви коло насильства", приуроченій до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства над жінками.
Генеральна Асамблея ООН 7 грудня 1999 року оголосила 25 листопада Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. З того часу щороку 25 листопада активісти всього світу виступають, щоб покласти край такому ганебному явищу, як насильство над жінкою.
Подолання проблем ґендерного насильства є серйозним викликом для українського суспільства. До цієї теми необхідно звертати увагу всіх верств населення, щоб сформувати у суспільстві непримиренне ставлення до такого явища. Спеціалісти і волонтери Центру соціальних служб Шевченківського району м. Харкова долучилися до цього і взяли участь у соціальній акції «Розірви коло насильства». Під час заходу проводилася роз’яснювальна робота з мешканцями району щодо недопущення насильства у сім’ях. Кожен із нас має сказати «Стоп насильству!» у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному – і маленькій дитині, і дорослому, і особі літнього віку.
Слобідський (Комінтернівський) р-н
Щорічно з 25 листопада до 10 грудня у регіонах України в рамках загальнонаціональної акції «16 днів проти насильства» проводяться різноманітні заходи, спрямовані на те, щоб привернути увагу суспільства до проблем насильства в сім’ї, торгівлі людьми, захисту прав дітей, жінок, тощо.
Ця акція була започаткована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Власне тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей. У цей період входять й інші важливі для демократичної спільноти дати: 25 листопада – Міжнародний день ООН з викоренення насильства щодо жінок, що присвячений сестрам Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури Трухильо у Домініканській Республіці у 1960 році.
Впродовж наступних днів ми будемо розміщувати інформацію щодо протидії насильству.
Сподіваємося бути корисними для Вас!
Наші контакти:
м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47
тел.: 725-26-86 , 725-26-87
наші сайти: http://dovira.kh.ua/
Instagram: slobidsky_css
https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy/
Індустріальний (Орджонікідзевський) р-н
Центр соціальних служб також приєднався до проведення щорічної Міжнародної акції "16 днів проти насильства". З метою збільшення розуміння та обізнаності мешканців району фахівці активізують свої зусилля та залучають за потреби громадські організації, створюючи соціальний простір, вільний від насильства.
ХМЦСС «Довіра»
Робота з партнерами постраждалих від насильства є не менш важливою, аніж із самими жінками, які зазнали насильства. Партнер має великий вплив на постраждалих, є агресором і ключовою фігурою у проблемі виникнення насильства. Тому взаємодія з партнером є вкрай важливою для розв’язання усієї ситуації, пов’язаною з насильством.
* ЦНДПН – Центр надання допомоги постраждалим від насильства.
Коли починається робота з жінкою в ЦНДПН, одним із перших кроків після встановлення контакту з нею, є з’ясування усіх фактів та збір інформації про партнера. Спеціалісти ЦНДПН по-перше навчають жінку поводженню в даній ситуації. По-друге, намагаються взагалі розібратися у змісті насильницьких дій, спонукають жінку до кроків спрямованих на вихід із ситуації насильства. По-третє, пропонують залучити партнера (кривдника) до роботи з спеціалістами відділення соціально-психологічної допомоги та методичного забезпечення ЦНДПН. Також працівники ЦНДПН в рамках взаємодії для роботи з кривдником залучають уповноважені підрозділи органів поліції з метою взяття їх на профілактичний облік, здійсненню контролю за виконанням кривдником спеціальних заходів протидії домашньому насильству, проведенню з ними профілактичної роботи, залученню до корекційних програм. Програма для кривдника спрямована на зміну насильницької поведінки, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.
Важливо пам’ятати, що саме кривдник є джерелом насильницьких дій, формуючи у жінки сприйняття насильства як неприпустимої поведінки щодо неї та її дітей.
Холодногірський (Ленінський) р-н
За допомогою соціальних партнерів та спонсорів, а саме Регіонального Благодійного Фонду «Лайф Інтернешнл», було вирішено кризову ситуацію.
До Центру соціальних служб Холодногірського району звернулась жінка, постійно проживаюча у Житомирській області, яка разом із шостирічною дитиною опинилась на вокзалі міста Харкова без грошей. У місті постійного проживання жінка має будинок, родичів та постійну роботу. В Харкові опинилась, з її слів, випадково, бо втекла від співмешканця, від якого неодноразово зазнавала знущань та побоїв.
Перед фахівцями Центру постало завдання надати інформаційну, консультативну та гуманітарну допомогу жінці та її сину. За допомогою Казакова Олексія - представника Благодійного фонду «Лайф інтернешнл» - нашого постійного соціального партнера, було організовано заселення у хостел, покупка білетів до місця проживання та надання гуманітарної допомоги у вигляді великого продуктового набору, теплих зимових речей та іграшок для дитини. А також супроводження до потягу та допомога у перевезенні речей.
Завдяки злагодженій роботі, жінка благополучно дісталася додому, і в подальшому за допомогою місцевого центру соціальних служб отримає сприяння у вирішенні нагальних соціальних питань.
Дякуємо БФ "Лайф інтернешнл" та особисто Казакову Олексію за небайдужість! Ми працюємо заради людей!
ХМЦСС «Довіра»
Багато з того, що люди говорять про домашнє насильство є невірним. Міфи стають зручними виправданнями для агресорів, які не беруть відповідальність за свою поведінку, але домашньому насильству немає ніякого виправдання.
Міф 1: домашнє насильство - не злочин, а просто скандал - сімейна справа, в яку не прийнято втручатися.
Домашнє насильство - це кримінальний злочин. В багатьох країнах юристи та адвокати, які спеціалізуються на захисті прав жінок, вважають, що домашнє насильство займає одне з перших місць серед всіх видів злочинності. Існує відповідальність за окремі види злочинів: тілесні ушкодження, побої, катування, зґвалтування і т.д. Важливо також розуміти, що крім випадків, які підпадають під дію Кримінального кодексу, існують випадки домашнього насильства, які не можуть бути визначені існуючим нині законодавством, але, тим не менш, є злочином проти людини, права якого визначено міжнародними пактами і конвенціями. Морально-психологічне насильство має своїм результатом не фізичні прояви, а вбивство особистості людини, яке в більшості випадків веде до самогубства в різних його формах (наприклад алкоголізм), калічаться не руки і ноги, а гідність, самоповага. І ніхто не може визначити кількість дітей, що живуть в подібних умовах, потім стають або агресорами, або жертвами, породжуючи нове покоління злочинів.
Міф 2: жінки так само часто вчиняють насильство в сім’ї, як і чоловіки.
Для того, щоб створилася ситуація домашнього насильства необхідно існування відносин "покровитель-залежний". залежність може бути фізична (хвороба, інвалідність), емоційна, економічна. Офіційно 95% постраждалих від домашнього насильства - жінки.
Міф 3: чоловік припинить насильство, як тільки ми одружимося або станемо жити разом
Якщо насильство відбулося на початковому етапі знайомства, то майже завжди буде проявлятися і пізніше, незалежно від життєвих змін, стабільності відносин. Випадки застосування насильства частішають і стають все більш регулярними, у міру того, як відносини набувають стійкості. Початок спільного проживання, укладення шлюбу, народження дитини можуть зміцнити впевненість чоловіка, схильного до прояву насильства, в тому, що жінка є його власністю, а одного разу вдавшись до насильства, чоловік переходить психологічний рубіж, згодом грань цього переходу стає все непомітніше і непомітніше.
Міф 4: насильство - це боротьба за владу в подружніх стосунках:
У всіх подружніх стосунках виникають розбіжності і завжди через це можуть траплятися сварки, суперечки. Припустимо, що у людей можуть бути різні думки і уявлення. Насильство - це зловживання владою, при якому одна сторона диктує поведінку іншої.
Міф 5: домашні сварки і рукоприкладство характерні для малоосвічених асоціальних людей
Насильство зустрічається в будь-яких сім’ях, незалежно від соціального статусу, рівня освіти і доходу.
Міф 6: коли у чоловіка не вистачає слів, він говорить кулаками
Немає підтвердження того, що чоловіки, які застосовують насильство, були б менш здатні до словесного самовираження, ніж інші. Це лише міф, заснований на іншому стійкому переконанні, згідно з яким, жінка завжди отримає перемогу над чоловіком в словесному поєдинку, тому чоловік змушений вдаватися до більш важким аргументів.
Міф 7: жінка сама провокує вибух насильства
Це найбільш поширений міф. Відповідно до нього, жінка провокує чоловіка, починаючи його лаяти, «пиляти», висловлювати зауваження, скаржитись на будь-що або вимагати чого-небудь. Згодом жінки все ж виявляють, що не в змозі уникнути або припинити проявляється чоловіком насильства, намагаючись вгадати його бажання або підкоряючись його вимогам.
Міф 8: Чоловік не може зґвалтувати свою дружину. Вони подружжя і секс між ними - обов’язок
Велика частина жінок, які постраждали від сексуального насильства. були зґвалтовані власними чоловіками. Той факт, що ви заміжні, не дає права вашому чоловікові вимагати від вас сексу проти вашої волі.
Якщо Ви маєте питання або Вам необхідне професійне консультування щодо випадків насильства, звертайтесь до працівників Центру надання допомоги постраждалим від насильства за телефону –093 303 03 53
ХМЦСС «Довіра»
Якщо проаналізувати мотиви людей, які вступають в шлюб, то головною потребою сімейного життя є почуття безпеки, в якому потребує чи не кожна людина.
Але, на жаль, не завжди почуття безпеки нам абсолютно гарантовано, більш того, часто партнер не дуже-то готовий забезпечувати нам безпеку або не знає, як це зробити. А в деяких випадках може відігравати власні сценарії, в яких безпека партнера не є цінністю.
Під безпекою ми розуміємо не тільки фізичний її аспект, але і психологічний. Часто психологічне насильство майже не помітно і виглядає як бажання «поліпшити» партнера, "зробити йому добро", дати йому своє розуміння, що є "правильно», а що «неправильно" в його житті. При цьому психологічне насильство можуть застосовувати як чоловіки, так і жінки і по відношенню один до одного, і по відношенню до дітей. Важливо вміти розпізнати його на ранній стадії.
ЗНЕЦІНЕННЯ
Знецінюється все: вклад в сім’ю ("ти не заробляєш", "сидиш удома", "суп пересолений"), особистість партнера ("ти не розвиваєшся"), зовнішність ("ти товстий/-а"). Партнер або дитина постійно піддається критиці, йому постійно вказують на його недоліки і прорахунки, часто це виглядає як висміювання при інших людях, де метою є виклик почуття провини і сорому, які розвиваються в комплекси неповноцінності. Часто людині дуже складно відновитися після таких відносин, втрачається як віра в партнерство, так і віра в себе.
КОНТРОЛЬ
Як правило, партнер або батько встановлює дуже жорсткий контроль над тим, що робить, з ким спілкується, куди ходить і як одягається його партнер або дитина. Він наполягає на тому, щоб з ним завжди радилися з приводу прийняття навіть найбільш незначних рішень, він контролює фінанси,
телефонні розмови, соцмережі, контакти, захоплення. У разі непокори його волі - намагається покарати, посиливши всі форми обмежень і пригнічуючи волю жорсткими заборонами, часто супроводжуються шантажем або істериками.
ГАЗЛАЙТІНГ
Одна з найжорсткіших і нестерпних форм психологічного насильства ховається за таким елегантним словом. Людина, яка використовує газлайтінг, відмовляє своєму партнерові або дитині в адекватності: «тобі здалося», «цього не було», «ти просто не розумієш цього». Часто заперечуються події, почуття, емоції. Людина, який піддався газлайтінгу, відчуває, ніби він сходить з розуму. Дуже часто газлайтінгу піддаються жертви сексуального насильства, коли насильник постійно вселяє жертві, що вона щось не так розуміє, або взагалі заперечує факт насильства. Точно так же можуть надходити і близькі люди, які не вірять жертві, звинувачуючи її в дивних фантазіях і відмовляючись вірити в те, що відбувається.
ІГНОРУВАННЯ
Емоційне відсторонення дуже важко переносять діти, так як значимість прихильності до дорослого для них є ключовим для виникнення базового довіри до світу в цілому. Дитина відчуває, що якщо найважливішого і значимого людині наплювати на його почуття, емоції і справи, то вже чужим людям він точно не буде потрібен. Ігнорування часто стає причиною виникнення суїцидальних думок та інших радикальних форм залучення до себе уваги. Дорослі теж складно справляються з постійним ігноруванням їхніх потреб і почуттів, що викликає почуття провини і безвиході.
ІЗОЛЯЦІЯ
Ізоляція відрізняється від ігнорування тим, що не сам насильник відсторонюється від партнера, а змушує його виключити зі свого життя близьких і друзів, усіх, крім нього. Таким чином агресор замикає на собі всі комунікації партнера або дитини. Втрачаючи підтримки, а як правило, жертві забороняється будь-яке спілкування з родичами, насильник робить жертву повністю емоційно залежною від себе. Так само виключаються зі спілкування друзі і колеги, що призводить до втрати навіть теоретичної можливості попросити кого-небудь про допомогу.
ШАНТАЖ І ЗАЛЯКУВАННЯ
Завдання цих форм психологічного насильства - позбавити жертву власної волі, власної думки, підпорядкувати повністю своїм бажанням і способу життя. Часто при даних формах насильства людині пред’являється матеріал інтимного характеру, який використовується як компромат: «ось будеш себе погано вести - розповім, що ти мочішься в ліжко», «не будеш робити те, що я хочу - покажу всім твої фото ню». Почуття сорому і незручності змушує жертву відмовлятися від своїх планів на догоду бажанням насильника.
ЯК НАДХОДИТИ
Якою б не була форма психологічного насильства, важливо знати, що впоратися з насильством, перебуваючи у відносинах з насильником, дуже складно. Тому дуже важливо спочатку вийти з ситуації насильства, а потім вже розбиратися з партнером. Вийти - це в буквальному сенсі втекти від насильника, втекти або навіть зникнути з його поля зору. Адже якщо ви будете перебувати поруч, то насильник знайде способи впливати на вас, як робив це завжди. Дуже складно в цій ситуації дітям, якщо психологічне насильство практикують їх власні батьки. Часто вони інтуїтивно йдуть з дому, намагаючись таким чином протистояти насильству.
В якості профілактики психологічного насильства важливо розвинути в собі і в дітях два, найнеобхідніших вміння: критично мислити і довіряти своїм почуттям.
Критичне мислення допоможе розпізнати вчасно психологічне насильство, в процесі якого часто відбувається величезна кількість спотворень фактів і подій.
Довіра своїм почуттям допомагає зрозуміти, що те, що відбувається - дійсно насильство, якщо в той момент, коли поруч з вами насильник, ви відчуваєте себе погано. Важливо вміти називати свої почуття, мати близьких людей, які можуть вас почути і відрефлексувати ваші почуття, можливо, це буде психолог.
І пам’ятайте: просити про допомогу не соромно, скоріше, це важлива складова інстинкту самозбереження - базового інстинкту людини.
Всього: 165