У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом.

 

Контактні дані:

✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району м. Харкова

вул. Біблика, 20/8, тел.: 093 385 79 12, e-mail: industrialnyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова

вул. Алчевських, 5, тел.: 098 711 55 08, e-mail: kyyivskyydovira@city.kharkiv.ua;  

                
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова

вул. Л. Каденюка, 11/1, тел.: 096 518 04 61, e-mail: nemyshlyanskyydovira@city.kharkiv.ua;              

  
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова

вул. Полтавський Шлях, 11, тел.: 068 066 21 88, e-mail: novobavarskyydovira@city.kharkiv.ua;                 

✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району м. Харкова

вул. Богдана Хмельницького, 8, тел.: 067 195 31 41, e-mail: osnovyanskyydovira@city.kharkiv.ua; 

✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району м. Харкова

вул. Руслана Плоходька, 3, тел.: 063 465 88 03, e-mail: saltivskyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова

вул. Г. Тарасенка,  42, тел.: 091 615 09 98, e-mail: slobidskyydovira@city.kharkiv.ua;                                 

✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському  району м. Харкова

вул. Полтавський Шлях, 46, тел.: 066 707 53 10, e-mail: kholodnohirskyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському  району м. Харкова

м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, тел.: 066 194 24 19, e-mail: shevchenkivskyydovira@city.kharkiv.ua

Така процедура проводиться виключно в інтересах дитини, щоб забезпечити їй стабільні та гармонійні умови життя. Після ухвалення рішення суду відділ ДРАЦС вносить зміни до актового запису про народження дитини або повнолітньої особи та видає нове свідоцтво про народження. В актовому записі змінюються відомості щодо батьків, дитини, зокрема дата та місце народження, а також дата державної реєстрації народження. У разі зміни дати народження, дата державної реєстрації може бути також виправлена - за заявою особи, зазначеної у рішенні суду, або її уповноваженого представника. В умовах воєнного стану, запровадженого в Україні з 24.02.2022, для отримання нового свідоцтва можна звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС, розташованого на підконтрольній українській владі території.

У разі виникнення запитань або для уточнення інформації ви можете зателефонувати на гарячі лінії відділів ДРАЦС: https://is.gd/wZQl0a

Присвоюється прізвище, ім’я та по батькові дитині під час реєстрації народження з одночасним визначенням її походження. Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Дитині можуть присвоїти подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Якщо ж виникає спір між батьками, то його можна вирішити, звернувшись до органу опіки та піклування або ж до суду. Сімейне законодавство також надає право батькам змінити прізвище дитини у майбутньому.

Коли можливо змінити прізвище малолітньої дитини?

Відповідно до статті 148 Кодексу прізвище може бути змінене у таких випадках:

- У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. Якщо ж дитина досягла семи років, то прізвище змінюється за її згодою.

- У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

- За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.

Якщо один із батьків проти зміни прізвища дитини, то спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Куди звернутися для зміни прізвища дитини?

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі – Закон) та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 (далі – Правила).

Так, розгляд заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану належить до компетенції відділів державної реєстрації актів цивільного стану (далі – відділи ДРАЦС), дипломатичних представництв і консульських установ України (стаття 6 Закону).

В умовах воєнного стану, запровадженого в Україні з 24.02.2022, звернутися можна до будь-якого відділу ДРАЦС, розташованого на підконтрольній українській владі території.

Крім того, подати заяву можна шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг.

Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном, можуть подати заяву до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Які документи необхідно подати?

Для внесення змін до актових записів цивільного стану потрібно подати:

- заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану;

- паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця, особи без громадянства;

свідоцтво про народження;

- інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Заява повинна бути заповнена розбірливо. У ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, батьків.

Водночас чинним законодавством не передбачено норм, що забороняють подачу заяви про внесення змін до актового запису цивільного стану через представника.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, центр надання адміністративних послуг, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про зміну прізвища малолітньої дитини.

Строки розгляду

Відповідно до Правил питання про внесення змін до актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці.

Дипломатичним представництвом або консульською установою України таке питання розглядається у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Вартість послуги

Згідно з положень статті 20 Закону за свідоцтва, що видаються у зв’язку із зміною до актових записів цивільного стану, справляється державне мито у розмірі, визначеному законом.

За видачу свідоцтва у зв’язку зі зміною до актових записів цивільного стану справляється державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,34 грн) (пункт 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993  № 7-93 «Про державне мито»).

Водночас відділи державної реєстрації актів цивільного стану можуть надавати платні послуги, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти, одержані від надання платних послуг, зараховуються до державного бюджету (частина третя статті 20 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1168 затверджено Перелік платних послуг, які можуть надаватися відділами державної реєстрації актів цивільного стану.

У разі виникнення запитань або для уточнення інформації ви можете зателефонувати на гарячі лінії відділів ДРАЦС управлінь державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції.

Мета: знизити рівень тривоги, знайти в собі ресурси та використовувати їх, усвідомити, що навіть у період невизначеності можна жити, творити і бути джерелом світла для себе та своїх близьких.

Техніка: «Казка про Зайчиху, що чекала і жила»

Авторка: Катерина Гарцарік

Цільова аудиторія: жінки, чиї чоловіки на війні / в зоні бойових дій.

У лісі, де дерева шепочуть вітром, а місяць щовечора лягає спати між гілками сосен, жила Зайчиха. У неї було двоє маленьких зайченят, а ще чоловік — сильний, розумний і добрий Заєць.

Одного ранку Заєць попрощався з родиною і пішов у справах, що стосувалися безпеки всього лісу. Він був одним із тих, хто мав слідкувати, щоб інші звірі жили в спокої. Зайчиха знала, що це важливо. Вона кивнула, посміхнулась, обійняла його міцно й сказала:

— Ми чекатимемо. Я подбаю про малих і про наш дім.

Минали дні. Потім тижні. І ще дні. А Заєць усе не повертався.

У лісі приходили новини — про тих, хто вже повернувся, і тих, хто ще десь у дорозі. А про Зайця — тиша.

Зайчиха почувалася так, ніби небо забуло світити для неї.

Вона намагалася триматися, бути сильною, готувати морквяні оладки, обіймати зайченят, але вночі — коли всі спали — вона тихо плакала в подушку.

Одного такого вечора Зайчиха вийшла надвір. Було темно, ліс дрімав, зірки мовчали. Вона сіла під старою ялиною й подумала:

«Я не знаю, скільки ще чекати. Але я знаю — мої діти потребують світла. І я буду цим світлом. Я тримаю тил. А значить — світ не валиться».

З того вечора щось змінилося.

Зайчиха не перестала сумувати, але почала жити. Вона створила в лісі маленький гурток для звірят, чиї родичі також пішли в далекі справи. Вони малювали, ділилися казками, обіймалися, якщо було боляче. Вона розповідала зайченятам історії про хоробрих звірів, про силу серця, про надію.

Вона зрозуміла: сила — не в тому, щоб не боятися. Справжня сила — це тримати лапку іншого, навіть коли тремтить своя.

І одного дня, коли сонце розливалося по лісу, а зайченята готували пиріг до свята весни — на порозі з’явився силует.

Заєць. Втомлений, але усміхнений. І з очима, які шукали її — свою Зайчиху.

Вона обійняла його мовчки. Не потрібно було слів. Бо в її обіймах було все: біль, віра, витримка і нескінченне кохання.

Бо коли тебе люблять і ти любиш — ти здатна на більше, ніж уявляєш.

Ключові зміни, ухвалені Міноборони:

Скасування службового розслідування: командири військових частин тепер можуть видавати наказ про обставини загибелі без громіздких службових розслідувань, якщо немає ознак правопорушення.

Упорядкування документообігу: міністерство чітко визначило перелік інформації, яку військові частини передають до ТЦК та СП, а також родичам, правоохоронним органам, Уповноваженому з питань зниклих безвісти та Координаційному штабу.

Прискорення виплат: ці зміни значно пришвидшать виплати для сімей загиблих або зниклих безвісти.

Спрощення комунікації: нові правила мають на меті полегшити спілкування між військовими частинами та родинами.

Що таке безбар’єрне середовище?

Безбар’єрне середовище — це не просто пандуси чи ліфти. Це комплексна філософія проєктування просторів, товарів, послуг та інформації таким чином, щоб ними могли користуватися всі люди без будь-яких перешкод. Це означає, що середовище пристосоване до різноманітних потреб.

Що таке інклюзія?

Інклюзія — це ширше поняття, яке виходить за межі фізичного доступу. Це процес, що забезпечує повну участь усіх людей у суспільному житті. Інклюзія означає, що кожна людина є цінним членом суспільства та має право на рівні можливості.

Якщо безбар’єрне середовище усуває фізичні перешкоди, то інклюзія змінює ставлення та соціальні структури.

Чому це важливо?

1. Людські права. Право на рівну участь у житті суспільства — це фундаментальне право людини. Інклюзія та безбар’єрність — це його практична реалізація.

2. Економічна вигода. Інклюзивні робочі місця стимулюють інновації та підвищують продуктивність. Доступне середовище розширює коло клієнтів і споживачів.

3. Соціальна згуртованість. Інклюзивне суспільство є більш толерантним та емпатичним. Воно вчить нас поважати відмінності та підтримувати одне одного.

4. Розкриття потенціалу. Коли люди не стикаються з бар’єрами, вони можуть повністю розкрити свій потенціал. Це корисно для них самих і для всього суспільства.

Ветеранів війни, членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України та ветеранів війни запрошують долучитися до проходження безоплатних курсів з вивчення української мови на Національній платформі https://speakukraine.net/ , де сконцентровані ефективні онлайн/офлайн-ресурси і мобільні додатки з української філології.

Метою таких курсів є забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя шляхом формування здорового менталітету та культури народу як нації, зміцнення національної свідомості, збереження національної ідентичності.

На сайті можна знайти інноваційні технології навчання української мови для дітей та дорослих.

Вивчай українську мову будь-де та в будь-який час!

Національна платформа з вивчення української мови: https://speakukraine.net/

Просимо приєднатися ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України до проходження безоплатних курсів.

На меті навчального заходу було роз’яснити як проводиться планування простору, як саме враховуються загальні умови доступності, а саме безпечність простору, можливості отримати доступ до суспільних благ, зручність, комфорт, інформативність.   

Під час навчання було роз’яснено діючі норми планування будь-якого простору, в тому числі при встановленні пандусів, проведення ремонтів у приміщеннях для осіб з інвалідністю або для осіб маломобільних груп населення. Було акцентовано увагу на розумінні умов забезпечення доступності та врахування основних інтересів маломобільних груп населення під час пересування, перебування, отримання інформації чи послуг у громадському просторі. Основними ознаками доступності було названо: ширину дверних проходів,  відсутність перешкод на дорогах, тротуарах, наявність попереджувальних позначок перед наявним бар’єром, можливість створення пандусів з невеликими нахилами, а також відсутність мовних перешкод у донесенні інформації  (консультуванні) отримувачів заходів з підтримки, тобто роз’яснення складної інформації таким чином, щоб було зрозуміло кожному. 

Під час навчання фахівцям було надано рекомендації щодо інформаційних ресурсів, які б могли допомогти у створенні контенту доступною мовою для отримувачів заходів з підтримки.

Війна посилює ризики потрапляння в ситуацію торгівлі людьми та експлуатації, так само, як і людську вразливість загалом. Цьому сприяють втрата роботи та ризик опинитися за межею бідності, внутрішнє переміщення, виїзд за кордон, проживання на окупованій території, непридатність оселі для життя та інші соціальні чинники.

У складних умовах люди можуть погоджуватися на пропозиції нелегальної праці як на території України, так і за кордоном. У цьому й криється головний ризик потрапити в ситуацію торгівлі людьми.

Особи, які постраждали від торгівлі людьми на території України, та громадяни України, які постраждали від торгівлі людьми на території іншої держави мають одинакові права. Такі особи мають право безоплатно одержувати, медичну, психологічну та іншу допомогу, тимчасово розміщуватися у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

Громадяни, які вважають себе постраждалими від торгівлі людьми, можуть звернутися до місцевої державної адміністрації з заявою про встановлення відповідного статусу та до органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод.

До Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми (30 липня) фахівці Відділу соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» провели низку просвітницько-профілактичних заходів. Проведення тематичних акцій сприяє вихованню у громадян поваги до прав та основних свобод людини, підвищенню суспільного та політичного рівня їх знань щодо проблеми торгівлі людьми, розповсюдженню необхідної інформації серед мешканців громади. 

Найбільш видовищним став флешмоб «Людина – не товар», до проведення якого долучилися місцеві мешканці.

На території скверу Пожежників фахівці разом із перехожими за допомогою написів продемонстрували різні види залежності, які в сучасному світі можна трактувати як своєрідне рабство. На завершення заходу учасники флешмобу показово «розірвали» пута на руках та виголосили гасло «Ми проти торгівлі людьми».

Під час зустрічі учасники дізналися про роботу державної гарячої лінії та інших служб у громаді, які надають допомогу.

Працівники відділу соціальної роботи по Основ`янському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» (далі – Відділ), з метою набуття нових знань з соціальної роботи із сім’ями з дітьми у складних життєвих обставинах постійно підвищують свою кваліфікацію та розвивають професійні компетентності, щоб ефективно реагувати на сучасні виклики та взаємодіяти із громадянами вразливих категорій. 

Цьому сприяє участь у багатьох навчальних тренінгах та вебінарах. На поточному тижні начальник Відділу взяв участь у тренінгу для соціальних працівників на тему: «Резильєнтніість у дії розвиток навичок самовідновлення за моделлю Stress First Aid SFA». Мета заходу  підвищення рівня зкоординованості заходів із захисту психічного здоров`я населення на виконання державної політики у сфері ментального здоров`я.

Особливу увагу приділено підтримці професійної ефективності соціальних працівників в умовах підвищеного емоційного навантаження, запобіганню професійному вигоранню та збереженню внутрішньої мотивації.

Під час проходження навчання ми маємо можливість отримати консультації викладачів-практиків, зворотній зв`язок та професійну підтримку, а потім  будемо застосувати отриманні знання на практиці.