Соціальні виплати на дітей із 1 червня

Після народження дитини родина має право на одноразову державну допомогу у розмірі 50 тис. грн. Також у 2026 році діє щомісячна допомога для догляду за дитиною до досягнення нею одного року — 7 тис. грн на місяць. Якщо йдеться про дитину з інвалідністю, розмір виплати становить 10 500 грн щомісяця.

Незастраховані вагітні жінки можуть отримати допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами. Вона призначається за період 70 календарних днів до пологів і 56 днів після них, а у разі ускладнених пологів або народження двох і більше дітей — 70 днів після пологів.

Для жінок, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплата передбачена за 180 календарних днів.

Залишається чинною програма Пакунок малюка. Батьки можуть отримати натуральну допомогу або обрати грошову компенсацію. У 2026 році її розмір становить 8 451 грн, тобто три прожиткові мінімуми для дітей до 6 років. Звернутися за компенсацією можна не пізніше ніж через 12 місяців із дня народження дитини.

Також продовжує працювати програма єЯсла. Вона передбачена для батьків або законних представників, які виходять на роботу після досягнення дитиною одного року. Розмір допомоги становить 8 тис. грн щомісяця, а для сімей, які виховують дитину з інвалідністю, — 12 тис. грн.

Виплата призначається з місяця, наступного після досягнення дитиною одного року, і може надаватися до трирічного віку.

Допомога одиноким матерям у червні 2026 року, як і раніше, залежить від доходу сім’ї. Максимальний розмір прив’язаний до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку: 2 817 грн для дітей до 6 років і 3 512 грн для дітей від 6 до 18 років.

Мінімальний гарантований розмір аліментів у 2026 році становить 1 408,50 грн для дітей до 6 років і 1 756 грн для дітей від 6 до 18 років. Максимальний розмір може сягати 28 170 грн і 35 120 грн відповідно.

Опікуни та піклувальники також можуть отримувати допомогу на дітей. Її розмір залежить від віку дитини та становить 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а для дитини з інвалідністю — 3,5 прожиткового мінімуму. Якщо дитина вже отримує пенсію, аліменти, стипендію або іншу допомогу, виплачується різниця між встановленим розміром і фактично отриманими сумами.

Соціальна допомога дітям з інвалідністю у 2026 році стартує від 1 816,50 грн і може збільшуватися залежно від групи, віку дитини та потреби в догляді.

Для багатодітних родин зберігається щомісячна виплата 2 100 грн на третю і кожну наступну дитину до досягнення нею шестирічного віку.

Окремо діє допомога на проживання для дітей із числа ВПО — 3 тис. грн щомісяця. У 2026 році для частини сімей правила було оновлено: виплати дітям можуть призначатися незалежно від доходу батьків, але за умови відповідності іншим критеріям програми.

Крім того, продовжує працювати програма Муніципальна няня, яка передбачає компенсацію витрат на послуги няні для окремих категорій сімей. У 2026 році компенсація розраховується з урахуванням погодинного розміру мінімальної зарплати.

Також держава передбачає окрему виплату у розмірі 50 тис. грн на кожну дитину, яка повернулася з тимчасово окупованих територій або після депортації.

Для багатьох українців 1 червня залишалося звичною датою з дитячими заходами, шкільними активностями та нагадуванням про початок літа. Але новий календарний підхід має інший акцент: не просто святковий день, а день розмови про права, безпеку, освіту, здоров’я та майбутнє дітей.

Відповідь на запит коли День захисту дітей в Україні тепер однозначна: 20 листопада щороку. Ця дата збігається зі Всесвітнім днем дитини, який у світі пов’язують із ключовими документами про права дитини. Саме 20 листопада Генеральна Асамблея ООН ухвалила Декларацію прав дитини, а через десятиліття цього ж дня була ухвалена Конвенція про права дитини. Для України це означає перехід від переважно символічного літнього свята до дати, яка має міжнародний правозахисний зміст.

Чому це більше не 1 червня

Питання чому День захисту дітей не 1 червня стало актуальним після зміни офіційної дати. Раніше Україна відзначала це свято 1 червня на підставі указу 1998 року. У 2025 році цей підхід було переглянуто, а новою датою визначили 20 листопада. Причина зміни полягає в бажанні синхронізувати український календар із міжнародною практикою та посилити зміст свята. Тобто тепер День захисту дітей має бути не просто датою у календарі, а нагадуванням про реальні зобов’язання держави, суспільства, школи, громади та родини перед дитиною.

Що означає дата 20 листопада

Нова дата — це День захисту дітей 20 листопада, який напряму пов’язаний із міжнародним порядком денним. У світі цей день використовують для розмови про доступ дітей до освіти, медицини, безпечного середовища, соціального захисту та участі в ухваленні рішень, які стосуються їхнього життя.

Для України під час війни ця тема має особливо гостре значення, адже діти стикаються з евакуацією, втратою домівок, розлукою з рідними, стресом і потребою в постійній підтримці. Саме тому нова дата дозволяє говорити про дитинство не як про абстрактне поняття, а як про конкретну відповідальність. 

Чим відрізняється Всесвітній день дитини

Всесвітній день дитини має ширший міжнародний зміст, ніж звичне святкування з привітаннями. Його ідея полягає в тому, щоб нагадати: дитина є не об’єктом турботи дорослих, а людиною з власними правами. Це стосується права на освіту, медичну допомогу, захист від насильства, сімейне середовище, відпочинок, розвиток і участь у житті суспільства.

В українському контексті ця дата також пов’язана з темами воєнного дитинства, безпеки, реабілітації, інклюзії та повернення депортованих дітей. Саме тому права дитини в Україні мають звучати не лише в офіційних документах, а й у школах, лікарнях, судах, громадах і родинах.

Подати заявку можна через застосунок Дія або у найближчому ЦНАПі (Центрі гадання адміністративних послуг). На картку Дія зараховується 2000 грн, які протягом двох місяців можна використати для проходження скринінгу у будь-якому медзакладі, що бере участь у програмі.

Скринінг включає анкетування, оцінку ризиків, фізикальне обстеження та лабораторні аналізи. Після цього ви отримаєте персональні рекомендації від лікаря.

Заклади охорони здоров’я Харкова, що беруть участь у програмі:

КНП «Міська клінічна лікарня №31» ХМР — 725-57-22, 725-57-59

КНП «Міська студентська лікарня» ХМР — 0971070315, Олена

КНП «Міська поліклініка №3» ХМР — 0756850038

КНП «Міська поліклініка №5» ХМР — 0577255244

КНП «Міська поліклініка №6» ХМР — 380577255690

КНП «Міська поліклініка №8» ХМР — 7251140, 7251141, з 10:00 до 13:00 0662434724

КНП «Міська поліклініка №9» ХМР — 0680133581

КНП «Міська поліклініка №11» ХМР — 099 815 52 51

КНП «Міська поліклініка №17» — 063 633 22 41

КНП «Міська поліклініка №18» ХМР — 066 928 41 82

КНП «Міська поліклініка №19» ХМР — 067 123 80 77, Світлана

КНП «Міська поліклініка №20» ХМР — 057 725 55 37 (Марина), 068 068 92 01 (Ольга Валеріївна)

КНП «Міська поліклініка №21» ХМР — 093 352 41 97

КНП «Міська поліклініка №22» ХМР — 067 714 08 35

КНП «Міська поліклініка №24» ХМР — 063 170 95 56

КНП «Міська поліклініка №25» — 725 11 70, 063 977 06 57, 068 570 68 57

КНП «Міська поліклініка №26» ХМР — 096 218 56 45, Лисак Ольга

КНП «Центр сімейної медицини №1» ХМР — 725 07 22, 066 398 11 88, координатор Наталія

КНП «Центр сімейної медицини №3» ХМР — 0501402351

КНП «Центр сімейної медицини №4» ХМР — 7255799, 0634933829

КНП «Центр сімейної медицини №5» ХМР — 0577255474, 0759112019

Подбайте про своє здоров’я вже сьогодні — пройдіть «Скринінг здоров’я 40+» у Харкові!

Під час літнього відпочинку треба поводитися так, щоб не було дорікань з боку дорослих!

1. Ідучи з дому на прогулянку повідомляйте близьких про своє місцезнаходження. Пам`ятайте у країні війна, легковажити своєю безпекою – нерозумно!
2. Для прогулянок обирайте зручний одяг та взуття та тримайте біля себе засоби зв`язку!
3. Не ігноруйте сигнал «Повітряна тривога», прямуйте в укриття!
4. Дотримуйтеся правил дорожнього руху!
5. У зв`язку з масовим замінуванням прибрежної смуги перебувати на пляжах заборонено!
6. Дотримуйтесь правил безпеки при користуванні електричними приладами!
7. Не проводьте багато часу на відкритому сонці у денні години (з 11.00 до 17.00), при виході на вулицю не забувайте про головні убори!
8. Пам`ятайте правила з мінної безпеки: не чіпайте сторонніх предметів на вулиці, вони можуть бути вибухонебезпечними. Про усі підозрілі предмети повідомляйте рятувальників (101), або поліцію (102).

Веселих та безпечних літніх канікул!

 

У заході, який пройшов у понеділок, 1 червня, взяли участь діти віком від п’яти до дванадцяти років із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, що проживають на території Київського району міста Харкова. Цього разу малеча активно працювала над створенням яскравих малюнків із зображенням власної суперсили.

Такий вид дитячого дозвілля є чудовою нагодою для знайомства з новими людьми, розширення кола друзів та удосконалення власних творчих навичок. Подібне дозвілля є корисним і для батьків, адже вони теж активно долучаються до процесу і допомагають своїм дітям у створенні різноманітних поробок.

На думку фахівців Відділу, творчі заняття для дітей сприяють розвитку майстерності та допомагають розвивати комунікативні навички з оточуючими. Діти із задоволенням не лише малюють, ліплять чи вирізають якісь поробки, а й активно спілкуються між собою.

Творчий майстер-клас пройшов у дружній і веселій атмосфері, об’єднавши між собою дітей різного віку і статі. По закінченню заняття в арт-майстерні сім’ї з дітьми долучилися до чаювання зі смаколиками, під час якого також ділилися один з одним власними емоціями і враженнями від участі у заході.

«Я дуже рада, що творчий майстер-клас цього разу був не лише у п'ятницю, а й у понеділок. Сьогодні ми зображали на папері кожен свою суперсилу. Для мене моєю справжньою суперсилою є моя країна і всі люди, які в ній живуть, – розповідає Поліна, одна із найменших отримувачок соціальних послуг у Відділі, сім’я якої перебуває у складних життєвих обставинах. – Ми всі друзі і підтримка один для одного, тому у складні часи повинні об’єднуватися і допомагати тим, хто цього потребує. На своєму малюнку я також зобразила прапор України, який є символом нашої держави і незалежності українського народу».

Нагадуємо, що творчі заняття для дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, що проживають на території Київського району міста Харкова, проходять кожну п’ятницю. Із задоволенням запрошуємо до Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» активну, цілеспрямовану та допитливу малечу до участі у творчому процесі. Спільна творчість батьків та дітей – це не лише цікаво проведене дозвілля, а й дієвий фактор зближення та єднання членів сім’ї у цей непростий час.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» продовжує надавати соціальні послуги родинам, які перебувають у складних життєвих обставинах. Робота з ними направлена на вибір сім’ями шляхів розв’язання проблем, допомогу у формуванні позитивної мотивації, знаходження доступних і сприятливих можливостей та ресурсів, профілактику з питань гігієни психологічного здоров’я, адаптації до зміни соціальної активності. Членам родин надаються індивідуальні консультації щодо соціального захисту населення, соціально-правових питань, стосовно видів соціальної допомоги, питань отримання соціальних послуг, засобів реабілітації та умов їх отримання. Спеціалісти Відділу здійснюють сприяння у встановленні зв’язків з іншими фахівцями, підприємствами та організаціями. Робота допомагає родинам формувати впевненість у собі, самоповагу, навички спілкування та розв’язання конфліктних ситуацій, що є вкрай необхідним для поліпшення відносин та позитивної взаємодії із соціальним середовищем.

Ненасильницьке спілкування — це підхід до взаємодії, який передбачає повагу до почуттів і потреб кожної людини. Його основна мета полягає не в перемозі у суперечці, а в пошуку взаєморозуміння та спільного вирішення проблем.

У родині ненасильницьке спілкування допомагає уникати конфліктів, образ і непорозумінь. Замість критики чи звинувачень члени сім’ї вчаться відкрито говорити про свої почуття та потреби. Наприклад, замість фрази «Ти ніколи мене не слухаєш» можна сказати: «Мені сумно, коли мене перебивають, тому що я хочу бути почутим».

Такий спосіб спілкування сприяє створенню доброзичливої атмосфери в сім’ї, зміцнює довіру між батьками й дітьми та допомагає знаходити компроміси навіть у складних ситуаціях.

Отже, ненасильницьке спілкування є важливою складовою здорових сімейних стосунків. Воно допомагає краще розуміти одне одного, поважати почуття інших та будувати міцну й гармонійну родину.

До вразливих верств населення належать люди з інвалідністю, особи похилого віку, діти-сироти, внутрішньо переміщені особи, малозабезпечені сім’ї та інші категорії громадян, які потребують додаткової допомоги. Толерантне ставлення до них передбачає повагу до їхньої гідності, відсутність упереджень і готовність підтримати у складних життєвих ситуаціях.

Кожна людина має рівні права та можливості. Тому важливо не допускати дискримінації, образ чи несправедливого ставлення. Доброзичливість, співчуття та взаємодопомога сприяють формуванню суспільства, у якому кожен почувається цінним і захищеним.

У своїй діяльності фахівці Відділ соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» дотримуються принципів рівності, поваги та недискримінації, толерантно ставляться до всіх верств населення незалежно від віку, соціального статусу чи життєвих обставин. Крім надання соціальних послуг, відділ активно популяризує толерантне ставлення до кожної людини, проводить інформаційно-просвітницьку роботу та сприяє розвитку культури взаємоповаги й підтримки в громаді.

Отже, толерантне ставлення до вразливих верств населення є проявом людяності та поваги до прав людини. Воно допомагає зміцнювати взаєморозуміння, підтримувати соціальну єдність і створювати суспільство, у якому кожен має можливість жити гідно

Центр громадського здоров’я та БФ «Голоси дітей» підготували детальний опис можливих ознак суїцидальних думок у дитини, поради щодо підготовки до розмови про це та номери, за якими можна отримати підтримку фахівців.

Загальні ознаки того, що дитина може переживати суїцидальні думки

Відчуття безнадійності та безпорадності. Дитина може часто говорити про відчай, безнадійність або власну нікчемність. Їй може здаватися, що з її проблем немає виходу. Також вона може висловлюватися на теми смерті, самогубства чи безнадійності у своїх письмових роботах або творчому самовираженні. Доволі часто діти можуть говорити: «Без мене всім стане краще» тощо.

Прямі розмови про смерть або самогубство та романтизація суїциду. Дитина може говорити: «Я хотіла б померти» або «Я хочу зникнути». Також ідеться про пошук дитиною відповідної інформації в інтернеті.

Уникання попередніх захоплень, діяльності та стосунків. Дитина може віддалитися від друзів, сім’ї та занять, які їй колись подобалися. Вона може частіше усамітнюватися й уникати соціальної взаємодії, відштовхувати близьких раніше людей та псувати стосунки. Такі свої дії дитина часто може аргументувати твердженням «Щоби ніхто за мною не сумував».

Зміни настрою та поведінки. Дитина може стати більш дратівливою, тривожною або схвильованою, у неї можливі різкі зміни настрою. Також можуть виникати значні зміни в режимі сну, наприклад, безсоння або надмірний сон. Поширеним проявом є і різке зниження академічної успішності.

Віддавання своїх особистих речей та написання листів. Дитина може віддати важливі особисті речі або висловлювати бажання залагодити усі свої незавершені справи. Також дитина може писати листи й записки своїм близьким зі словами прощання чи з вибаченнями.

Ризикова поведінка, наприклад, зловживання психоактивними речовинами, необережне кермування чи самоушкодження, може свідчити про глибинний емоційний дистрес.

Одним із найважливіших маркерів високого ризику є попередні спроби самогубства. Історія попередніх суїцидальних спроб або самоушкоджень значно збільшує ризик майбутніх спроб, і до неї слід ставитися серйозно.

Таких ознак є чимало, і важливо серйозно ставитися до будь-яких змін у поведінці дитини та звертатися по допомогу до фахівця із психічного здоров’я.

Якщо ви помітили такі прояви у поведінці вашої дитини, її друзів чи інших дітей поруч, то важливо розуміти, що власний страх чи сором не повинен заважати вам поговорити про це з дитиною. Інакше вона залишиться наодинці зі своїми складними думками, відчуттями безпорадності та власної непотрібності.

Як обговорювати з дитиною тему суїциду

Такий діалог є дуже чутливим і делікатним, вимагає багато чуйності та розуміння. Важливо обрати вдалий час та обставини, за яких відбуватиметься ця розмова. Знайдіть тихе і відокремлене місце, де вас ніхто не відволікатиме. Намагайтеся створити умови, за яких дитина почуватиметься в безпеці.

Будьте чесними, використовуйте зрозумілу і просту мову, яка відповідає віку дитини. Поясніть, що самогубство — це коли людина відчуває себе настільки переповненою своїми проблемами чи емоціями, що бачить припинення життя єдиним способом уникнути болю.

Акцентуйте, що суїцидальні думки — не рідкість. Розкажіть, що вони можуть бути ознакою того, що хтось потребує допомоги. Діліться з дитиною тією інформацією, яка відповідає її рівню розвитку. Говоріть простими та зрозумілими їй словами.

Спростуйте будь-які хибні уявлення дитини про самогубство. Наприклад, поясніть, що це не егоїстичний вчинок, а результат сильного емоційного стресу.

Активне слухання — ще одна складова успішного діалогу. Заохочуйте дитину ділитися своїми думками та почуттями. Слухайте уважно, не перебивайте і не засуджуйте. Схвалюйте її емоційні прояви і дайте їй зрозуміти, що це нормально — почуватися наляканою, сумною чи розгубленою.

Дайте дитині зрозуміти, що вона може поговорити з вами про що завгодно і що ви завжди готові її підтримати. Зробіть так, щоб дитина розуміла, що вона не самотня, що вам не байдуже і ви можете й хочете їй допомогти.

Заохочуйте дитину звертатися по допомогу, якщо вона помітить ці ознаки у себе чи в інших. Зокрема, дитина має розуміти, що може обговорити ці теми з дорослими, яким вона довіряє, наприклад, із батьками, вчителями або шкільними консультантами.

Моніторте ситуацію та регулярно спілкуйтеся з дитиною, щоб дізнатися, як вона почувається, і пропонуйте їй постійну підтримку. Заохочуйте дитину продовжувати говорити про свої почуття і проблеми.

Небезпека в інтернет-просторі

Ще однією зоною небезпеки є участь дитини в суїцидальних групах в інтернет-мережі, зокрема онлайн-форумах чи спільнотах у соціальних мережах, які пропагують або нормалізують суїцидальну поведінку.

Є кілька стратегій, що допоможуть захистити вашу дитину та обговорити з нею цю проблему.

• Сприятливе та неупереджене середовище. Дайте дитині зрозуміти, що вона може прийти до вас із будь-якими проблемами чи питаннями без страху покарання.
• Розкажіть дитині про небезпеку онлайн-спільнот, які пропагують самоушкодження чи суїцидальну поведінку. Поясніть, що ці групи можуть бути шкідливими і заохочувати до ризикової поведінки, яка може мати серйозні наслідки.
• Запровадьте чіткі та послідовні правила і настанови стосовно діяльності вашої дитини в інтернеті. Зокрема, визначте, які сайти їй дозволено відвідувати і з ким вона може спілкуватися онлайн.
• Стежте за тим, як дитина користується інтернетом, і регулярно перевіряйте історію переглядів, аби переконатися, що вона не має доступу до неприйнятного контенту.
• Також стежте за активністю в соціальних мережах. Орієнтуйтеся в наявних акаунтах вашої дитини в соцмережах, а також у групах і спільнотах, у яких вона бере участь. Підпишіться на них або додайте в друзі на платформах соціальних мереж і періодично переглядайте їхні пости, коментарі та взаємодію.
• Важливими є навички критичного мислення у дитини, щоб критично оцінювати інформацію, з якою вона стикається в інтернеті. Навчіть її ставити під сумнів достовірність джерел, розпізнавати потенційні небезпеки.
• Найнадійніша превенція — навчити дитину здоровим способам подолання стресу, тривоги і складних емоцій. Станьте прикладом застосування здорових стратегій подолання стресу. Це може бути розмова з близькими дорослими, яким дитина довіряє, заняття, хобі чи діяльність, які їй подобаються, або фізичні техніки розслаблення.
• Говоріть з дитиною про психічне здоров’я, профілактику самогубств і потенційну небезпеку онлайн-спільнот. Заохочуйте її ставити запитання і відкрито висловлювати свої побоювання. Дайте дитині зрозуміти, що вона не самотня і що їй завжди можна допомогти, якщо вона бореться зі складними емоціями або думками про самогубство.

Якщо ви стурбовані тим, що ваша дитина може бути схильна до ризику самоушкодження або суїцидальної поведінки, запитайте поради у фахівця з психічного здоров’я.

Документ передбачає запровадження нового виду державної підтримки — базової соціальної допомоги. Вона надаватиметься за заявою малозабезпеченим сім’ям у разі відмови від інших видів допомоги, зокрема виплат на дітей одиноким матерям, допомоги багатодітним сім’ям, а також допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або не можуть утримувати дитину.

Законопроєкт також дозволяє одночасно отримувати базову соціальну допомогу та виплати особам, які досягли пенсійного віку, але не мають достатнього страхового стажу для призначення пенсії.

Передбачається, що розмір базової величини визначатиметься законом про Державний бюджет на відповідний рік і не може бути нижчим за прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Розмір базової величини для сім’ї встановлюватиметься на рівні 100 відсотків базової величини для першого члена сім’ї (уповноваженого представника сім’ї) та 100 відсотків базової величини для кожного наступного члена сім’ї, а для інших осіб з інвалідністю встановлювати у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів тощо.

Базова державна соціальна допомога як уніфікований і комплексний вид соціальної підтримки сімей з низькими доходами включатиме:

• проведення індивідуальної оцінки потреб домогосподарств з низькими доходами та складання на її основі індивідуальних планів надання соціальних послуг;
• надання адресної комплексної допомоги сім’ям (виплат та соціальних послуг) відповідно до їхніх індивідуальних потреб;
• реалізацію заходів стимулювання працездатних отримувачів соціальної допомоги до повернення на ринок праці та досягнення фінансової стійкості сім’ї.

Метою законопроєкту є впровадження європейських підходів до надання державної соціальної підтримки для найбільш вразливих категорій громадян, які передбачають:

• інтеграцію системи грошових виплат сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах та системи надання таким сім’ям соціальних послуг на основі індивідуального підходу до кожної сім’ї;
• запровадження проактивної соціальної підтримки сімей з низькими доходами, що передбачає виявлення сімей, які потребують допомоги, сприяння їм в оформленні документів та розширення доступності послуг з державної соціальної підтримки за місцем проживання сімей у громаді.