Покрокова інструкція , як бути корисним у випадках прояву у військового  ПТСР

1. Залишайтеся спокійним. Не кричіть і не робіть різких рухів.
2. Забезпечте безпеку. Приберіть небезпечні предмети навколо.
3. Не підходьте ззаду! Під час нападу військовий може бачити травматичні картини, які сприймає як реальність. Це може спровокувати ненавмисну агресію.
4. Підходьте спереду, назвіть себе. Наприклад: «Я – Олена». Запитайте: « Тебе як звати?» Якщо він назвав ім’я – звертайтесь до нього по імені, трохи голосніше, але спокійно та впевнено: « Саня, ти в безпеці! Ми в (назвіть місце де ви є на даний час, село, місто)».
5. Спонукайте зробити просту дію. Скажіть: «Подивись на мене!», «Візьми мене за руку!», «Візьми пляшку води!». Це допомогає переключити увагу і повернути його в реальність.
6. Не можна: бити по обличчу чи тілу, обіймати, стискати або трясти. Це може спровокувати агресію.
7. Якщо стан дуже важкий (втрачає контроль над собою, загрожує собі чи іншим) – негайно викликайте швидку.

Наші захисники щодня віддають сили та здоров’я заради України. Давайте разом навчимося, як підтримати їх у складні моменти та вчасно надати допомогу.

Темою заходу була профілактична бесіда щодо попередження  випадків домашнього насильства. Адже в умовах військової агресії загострюються взаємовідносини між членами родини, що нерідко приводить до вчинення насильницьких дій. Тому профілактична робота дозволяє уникнути конфліктних ситуацій і дозволяє навчитися способів вирішувати іх у конструктивному руслі.

Найчастіше від нього потерпають діти. Стусани, погрози, ігнорування, вимагання грошей – усе це може бути проявами цькування.
 Закон визначає булінг як дії, що вчиняються стосовно дитини або дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу і полягають у:
 психологічному (погрози, шантаж, принизливі погляди)
 фізичному (штовхання, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень)
 економічному (крадіжки, пошкодження одягу чи особистих речей)
 сексуальному насильстві (образливі рухи тіла, зйомки в роздягальнях, образи сексуального характеру).
Розрізняють також кібербулінг — цькування із застосуванням електронних комунікацій (залякування та шантаж через повідомлення в соцмережах, публікація фото та відео принизливого змісту).
Однак не завжди насильство в освітніх закладах є булінгом. До типових ознак булінгу належать:
 систематичність (повторюваність)
 наявність сторін (кривдник, потерпілий, можуть бути спостерігачі)
 наслідком дій кривдника могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
За вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 850 до 3400 грн або громадські роботи.
Куди звертатися по допомогу:
 до керівника закладу освіти;
 до поліції;
 проконсультуватися можна, зателефонувавши на Національну гарячу лінію для дітей та молоді 116 111.

Відтепер статус можна буде отримати не лише за місцем внутрішнього переміщення, а й за місцем звернення або за місцем виявлення дитини місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.

Також розширено перелік підстав для надання статусу. Зокрема, до нього додано:

- депортацію або примусове переміщення;

- загибель чи зникнення батьків (одного з батьків) через війну;

- інші випадки позбавлення дитини батьківського піклування внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

До переліку підстав для надання статусу дитини, яка постраждала від війни, також входять:

- поранення, контузія або каліцтво;

- фізичне, сексуальне чи психологічне насильство;

- викрадення, незаконне утримання або перебування в полоні;

- залучення до військових формувань.

Наразі в Україні статус постраждалих від війни мають вже понад 412 тисяч дітей. Загалом за офіційною інформацією тікати від війни змушені були більше одного мільйона дітей, тисячі з яких пережили різні травми та втрати.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»