ХМЦСС «Довіра»

Надання соціальних послуг центрами соціальних служб м. Харкова у період карантину

На сьогоднішній день карантин в Україні триває, далі про особливості роботи центрів соціальних служб  м. Харкова в нових умовах.

*ЦСС - центри соціальних служб м. Харкова

 

НАГАДУЄМО! Важливо у період карантину:

  • слідкувати за самочуттям та температурою тіла;
  • дотримуватися норм особистої гігієни та гігієни помешкання;
  • уникати скупчення людей;
  • дотримуватися соціальної дистанції (1.5 – 2 м);
  • мінімізувати пресування у громадському транспорті;
  • дотримуватися маскового режиму у громадських місцях

Слідкуйте за змінами у проведенні заходів та дотримання норм, рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України під час пом’якшення карантину

 

У період режиму карантину центри соціальних служб м. Харкова продовжують надавати послуги дистанційно. Для отримання послуг необхідно зв’язатися з центром соціальних служб району за місцем вашого фактичного проживання (контакти за посиланням: http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=1&id_kategorii=9).

 

Якщо ваша ситуація потребує швидкого реагування з боку працівників центрів соціальних служб, ви можете скористатися КНОПКОЮ «ЕКСТРЕНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА», яка заходиться на головній сторінці сайту ЦСС: http://www.dovira.kh.ua/

 

Консультації, які ви можете отримати дистанційно у центрах соціальних служб району м. Харкова за місцем вашого фактичного проживання:

  • інформаційні (наприклад щодо послуг, які надають центри соціальних служб, організацій, що надають гуманітарну допомогу та іншої інформації, яка належить до компетенції ЦСС);
  • психологічні;
  • юридичні

 

Також центрами соціальних служб м. Харкова

проводяться он-лайн заходи, до яких запрошуємо долучитися!

ХМЦСС «Довіра»

Рекомендації сім’ям щодо спілкування з чоловіками, які повернулися з зони проведення АТО/ООС

Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» підготував для вас корисні рекомендації щодо спілкування з чоловіками, які повернулися з зони проведення АТО/ООС. Ці рекомендації адресовані дружинам, батькам, рідним і близьким українських героїв, які повернулися з виконання завдань в зоні проведення АТО/ООС.

Вони не місять універсальних відповідей на всі проблеми багатогранного і складного життя. Проте, сподіваємось, що їх знання і застосування допоможуть Вам і вашій близькій людині повернутися до мирного життя.

1. Що необхідно знати членам сім’ї військовослужбовця, який повернувся із зони проведення АТО/ООС?

Ви повинні знати правила поведінки в нестандартних ситуаціях. Для вироблення та прийняття цих правил, Вам необхідно зрозуміти природу того, чому Ваш чоловік, син, тато раптом вчиняє не так, як раніше.

Якщо людина відбуває до зони бойових дій на два - три дні, то у нього сила симптомів зміни особистості, або по-науковому - посттравматичний синдром, може не дійти до критичного рівня.

Якщо ж воїн перебуває у бою, у зоні бойових дій, хоча б місяць, то, для того щоб вижити, він формує автоматичне слідування певним психологічним правилам, які надалі переходять в умовні рефлекси, тобто автоматичні дії. Ці рефлекси залишаються у людині, що побувала у бойових умовах, якщо не назавжди, то на довго. Ви маєте зрозуміти їх суть, з чим конкретно  матимете справу, коли зіткнетеся з цими рефлексами у себе вдома. І як Ви сформуєте свою поведінку буде залежати атмосфера і добробут у сім’ї.  

Оскільки людина з рефлексами війни тепер живе з Вами в одному будинку, одній кімнаті тому Ви повинні знати, як правильно і безпечно для нього і для Вас поводитися у критичних ситуаціях.

2. Як найкраще будувати бесіду з воїном?

Якщо Ви хочете, щоб воїн відкрився у своїх почуттях, спробуйте попросити його розповісти про щось просте і позитивне, що було у зоні бойових дій. Наприклад, як він жартував з друзями, як вони отримували дитячі малюнки, або щось подібне. Він, напевне, зможе про ці речі розповісти. Підтримайте його щиро. Коли Він розповідатиме про ці прості ситуації, можливо, у нього почнуть виявлятися інші почуття, для вас несподівані. Якщо Ви відчуєте, що розмова стає напруженою, йому важко розповідати, Ви можете сказати: «Гаразд, гаразд...». І він знову замкнеться у собі на якийсь час, але без втрати довіри, без вибуху емоцій, до якого поки що не готові ні Ви, ні Він.

Можна у наступному зручному випадку, знову запитати: «Розкажи мені більше про щось добре або веселе, що там у вас було».

Після 4 - 6 таких моментів, коли Ви повинні тільки слухати і ні у якому разі не тиснути, слухати відкрито сприймаючи, але без яскравих і різких емоцій і рухів, з тихою, м’якою, природною посмішкою, коли він буде розповідати про хороше, він зможе «привідкрити двері», і розповісти трохи про те, що насправді, було не настільки весело.

3. Як створити атмосферу довіри при спілкуванні та уникнути його негативних реакцій?

Головне правило - чесність, щирість і відвертість. Спілкуватися прямо і просто, говоріть правду. Наприклад, за сприятливих умов розмову можна розпочати так:

- Я хотіла б поговорити з тобою ось про що. Я усвідомлюю, що ти був на війні, а я в цей час була вдома, що мене «там» не було. Але я щиро хочу, щоб у наших відносинах були порозуміння, мир і довіра, щоб наші діти росли у щасливій сім’ї. Я хочу, наскільки це можливо, допомогти тобі пережити війну в душі.

Я майже нічого не знаю і не розумію про війну. Саме тому я прошу допомогти мені дізнатися те, чого я не знаю. Мені дуже важливо наскільки це можливо зрозуміти тебе, бути корисною, і я постараюсь робити все настільки добре, наскільки я зможу. Якщо я у розмові ненавмисно вийду за рамки, прийнятні для тебе, я прошу, щоб ти мені сказав про це - можливо, я чогось буду не розуміти. У процесі спілкування ти головний, ти визначаєш, про що ми говоримо, а я рухаюся за тобою.

Після такого вступу більшість чоловіків здатні відповісти «Добре», дуже мало людей отримують настільки важкі проблеми. Але якщо Ви дасте найменший натяк на те, що Ви говорите нещиро, або більше, ніж можеш зробити - то втратите шанс на довіру і допомогу. На цьому розмова може закінчитися, і повернути довіру буде дуже важко.

Вашому чоловіку потрібна чесність і у деякому сенсі смиренність. Озвучуйте, про що зараз збираєтеся поговорити, попросіть про необхідну допомогу і зворотній зв’язок. Дуже важливо показати йому, що він буде головним у спілкуванні.

За таких умов більшість чоловіків знаходять у собі сили почути і почати поважати співрозмовника. У противному випадку Ви зможете отримати роздратовану відповідь. Тому необхідно відразу встановити правила, хто головний у спілкуванні.

4. Як може відбуватися Ваше спілкування у подальшому?

Після 7 - 10 днів (у всіх по-різному, ніяких загальних тенденцій, ніяких узагальнень) таких добровільних сповідей про негатив, що його турбує, тільки після того, як Ви разом відчуватимете готовність до більш відвертих і складних розмов. Вам слід бути готовим до такого: коли він відкриє свою душу для обговорення його негативного досвіду, найчастіше за цим відбувається загострення відчуття «вини того, хто вижив». У нього можуть виникати питання, відповіді на які не існує, наприклад такі: «Що мені робити з цим жахом? Цей біль буде зі мною назавжди? Що мені з цим робити далі? Чому загинули вони, а не я?».

Дуже часто у відповідь родичі говорять таку фразу: «Я допоможу тобі з цим впоратися, я допоможу тобі з цим пройти життя».

Але спробуйте уявити, усвідомити: як можливо впоратися з тим, що твого друга розірвало у тебе на очах? Важливо чітко зрозуміти: з цим у принципі неможливо впоратися, неможливо через це пройти, неможливо допомогти з цим жити!

Що ж робити? Як підтримати?

Перш за все, залишити його у позиції лідера, головного. За досвідом, у подібних випадках допомагають такі питання:

- Що ти з цим будеш робити далі?

- Як ти можеш це перевести в інші відчуття?

- Може ти зможеш зробити те, про що мріяв він, твій загиблий друг?

Дуже важливо, щоб він сам знайшов відповідь. Тому що для нього дружина, мама, близькі - це люди, які нічого не розуміють про війну.

Трансформація повинна йти від нього, і вона повинна йти дуже обережно і поступово. Тому, якщо у Вашої близької людини є «вина того, хто вижив», він повинен пройти через це, і вирішити цю проблему тільки сам. Ви не зможете це зробити за нього.

Єдине, що Ви зможете зробити - це створити умови, сприяти тому, щоб він самостійно знайшов свій унікальний спосіб трансформації правил і навичок війни, для цього мирного життя.

І нарешті, напевно, найважливіше.

Ніхто у світі - ні професійні психологи, ні лікарі, не знають Вашого коханого, чоловіка, батька Ваших дітей, краще за Вас. Ви краще всіх відчуваєте, коли йому добре, і коли йому погано.

Тому, коли Ви щиро бажаєте допомогти коханій людині - у Вас це неодмінно вийде. Повага, терпіння, готовність роками працювати на результат - і Ви його досягнете.

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ! Психологічні умови спілкування батьків з дитиною

Спілкування – це невід’ємна складова нашого життя, основний інструмент виховного впливу на дитину. Спілкування може відбуватися різними способами - як ПРОДУКТИВНИМИ, так і НЕПРОДУКТИВНИМИ.

Якщо батьки використовують непродуктивні способи спілкування з дитиною (залякування, погрози, сюсюкання, крики, обзивання, накази) вони розвивають такий стиль батьківської поведінки, який демонструє відсутність поваги до дітей і негативно впливає на вироблення соціальних та комунікативних навичок дитини, на її соціалізацію, емоційний стан.

При продуктивному способі спілкування з дитиною (використання «я», «мені» у висловлюваннях, пояснення причини своїх вчинків/думок, підкріплення стосунків словами похвали та подяки) батьки вчать дитину розпізнавати свої особистісні межі, правильно вибудовувати стосунки з людьми, відкрито говорити про свої почуття та емоції, проявляти повагу до себе та прав інших.

Зверніть вашу увагу на власне спілкування із дітьми, проаналізуйте його.

Наведені вище приклади допоможуть вам зробити спілкування з дитиною краще, зрозуміти які фрази доцільно використовувати, щоб висловлювати свої емоції та ставлення до вчинків/поведінки дитини.

Непродуктивне спілкування веде до непорозумінь, а це з часом може привести до розладів у родині та навіть до насильства, коли конфлікти досягатимуть піку. Зверніть увагу на ці особливості заздалегідь, це у подальшому дозволить попередити багато контрактів і налагодити довірливі, здорові стосунки у родині.

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства інформує: стилі батьківської поведінки

Батьки використовують багато прийомів виховання, які залежать від ситуації, від самої дитини та її поведінки в конкретний момент або від культурного середовища, у якому виховувались вони самі.

Вони базувалися на фіксації двох факторів впливу на дитину в сім’ї - батьківського контролю і батьківської теплоти.

Поняття «батьківський контроль» має відношення до ступеня вираженості у батьків заборонних тенденцій, що проявляються у вимогах підпорядкування правилам, виконання дітьми своїх обов’язків. Контроль - це спроба впливати на діяльність дитини.

Батьківська теплота вказує на те, якою мірою батьки виявляють любов і схвалення, що виражається в похвалах, підтримці дитини або, навпаки, якою мірою вони критикують, карають дитину.

Існує 4 основних стилі батьківської поведінки у вихованні дітей:

  • авторитарний;
  • авторитетний;
  • індиферентний;
  • ліберальний.

Авторитарний стиль: батьки люблячі і турботливі, але на перше місце ставлять свою потребу бути поруч, контролювати життя дитини, приймати за неї рішення. Батьки можуть віддавати наказ та вказівки, бути закритими для постійного спілкування з дітьми, встановлювати жорсткі рамки та правила. Діти можуть бути замкнутими, боязливими, мати незначну ступінь автономії.

Авторитетний стиль: батьки визнають та заохочують автономію дітей і водночас відкриті до спілкування та обговорення з дітьми правил поведінки та можливості їх зміни.

Діти впевнені у собі, у них розвинений самоконтроль і соціальні навички. Це «ідеальна картинка», те, до чого треба прагнути, тому є нелегким шляхом для батьків.

Індиферентний стиль: діти воліють дбати про себе і розрахувати тільки на себе, можуть бути самостійними у прийнятті рішень, відповідальними як за себе, так і за ближніх. Батьки не встановлюють для дітей жодних обмежень, можуть бути байдужими та закритими до спілкування. Дитина може бунтувати, чинити опір, може бути важко побудувати значимі і цінні відносини з людьми, може розвиватися недовіра, неспокій і стрес.

Ліберальний стиль: батьки поблажливі до дітей, максимально враховують їх права та потреби, відкриті у спілкуванні, рідко вимагають від дітей зрілої поведінки і намагаються уникати конфліктів. Свобода та вільний простір дає можливість виростати дітям творчими, активними, рішучими. Батьки готові поступатися вимогам дитини з ранніх років, можуть використовувати підкуп, щоб домогтися потрібної поведінки від дитини, не визначають систему орієнтирів для розвитку дитини. Діти можуть рости з браком самодисципліни, порушеними соціальними та комунікативними навичками, невпевненими у собі.

         А який у вас стиль батьківської поведінки?

Над чим варто більше попрацювати – над формуванням стосунків чи над рівнем контролю?

ХМЦСС «Довіра»

Сімейне дозвілля

Карантин триває. І є потреба організувати дозвілля своєї родини, допомогти дітям обрати розвиваючі хобі у реальному житті, а не тільки в інтернеті.

Волонтери Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» пропонують вам ознайомитися з цікавими творчими техніками: 

1. Каліграфія - мистецтво красивого письма

Каліграфія – це не тільки ієрогліфи.Зводити літерні знаки в ранг мистецтва можна і кирилицею, і арабською в’яззю, і івритом. І це схоже на певний вид малювання!

 2. Дудлінг і зентангл - ірраціональний живопис

Не  знаєте що малювати? Малюйте каракулі. Дудлінг з англійської так і перекладається - "каракулі" (doodle). Це стиль малювання, який не тільки розвиває пам’ять і креативність, а також вже є самостійною формою сучасного мистецтва.

3. Марблінг - малювання на воді

Даний вид заняття підійде тим, хто завжди напружений та нервовий. Спробуй його та отримуй масу задоволення. Нерозчинними фарбами створюється візерунок на водній гладі, а потім переноситься на папір, тканину або будь-яку поверхню.

4. Фрізлайт - замерзле світло

Можливо, вам вже зустрічалися дивні молоді люди, які чаклують ліхтариками перед фотокамерами. Це фрізлайтери. Спробуй подивитися відеоролики про це і будете вражені.

 5. Канзаші - прикраси зі стрічок

Канзаші - це техніка рукоділля, за допомогою якої створюються красиві шпильки, брошки та інші прикраси. Щоб спробувати себе у цьому напрямку, вам буде потрібно кілька атласних стрічок, свічка або запальничка і голка з ниткою.

6. Фелтинг - валяння вовни

Фелтинг  - це техніка рукоділля, коли з вовни створюються об’ємні іграшки. Порадуєте не тільки себе, але і рідних.

7. Ізографіка - вишивка по картону

Все, що потрібно, щоб творити у цьому напрямку, - щільний папір і нитки. Дуже добре підходить для спільної сімейної творчості.

9. Печворк - клаптева шиття

Для чого викидати непотрібні речі? Зробити з них щось креативне може кожний.

10. Розпис пряників

Солодощі, пряники, булочки… Стало солодко? Тому гайда малювати на них гарні картинки.

Пам'ятайте, що час проведений у колі родини, допомагає всім членам сім’ї бути ближче один до одного, розуміти та відчувати один одного краще.

ХМЦСС «Довіра»

Поради для підтримання гармонійних відносин у родині

Для того, щоб підтримувати гармонію в сім’ї необхідно постійно докладати зусиль. Щоб рутина і побут не знищили почуття, а сімейне життя не переросло в звичку, волонтери Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» пропонують до вашої уваги поради, які допоможуть зберегти гармонію у сімейних відносинах:

1. Дотримуйтеся балансу між роботою та сімєю. Не так легко дотримуватися рівноваги між роботою та сімейним життям. Але ваша сім’я потребує не менше, а може й більше уваги, ніж ваша робота.

2. Доглядайте за собою. Часто батьки проводять увесь свій час, піклуючись про когось та забувають про себе та свої власні бажання.

3. Дотримуйтеся дисципліни. Дисципліна не означає покарання. Власним прикладом покажіть дітям як конструктивно використовувати свій час.

4. Встановіть межі. Ми часто встановлюємо межі, щоб вберегти дітей від небезпек та пошкоджень. Важливо пояснювати дітям з якою метою встановлюються обмеження.

5. Спілкуйтеся. Спілкування надзвичайно важливе. Слухайте один одного та підтримуйте.

6. Спільний час. Придумайте активності, які б вимогли робити разом всі члени родини.

7. Спільні рішення. У сучасному світі є настільки багато прихованих небезпек, що без батьківської підтримки та пояснень, дітям часом дуже складно розібратися.

8. Вселяйте спокій. У складні періоди, коли у когось з членів родини проблеми або в родині відбулася втрата, вмійте вислухати та підтримати.

9. Важливо знаходити час один для одного. Діти вчаться спілкуванню з іншими людьми на моделі власних батьків – пам’ятайте це!

Цінуйте  та піклуйтеся про членів своєї родини!

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ! Протидія домашньому насильству по відношенню до дітей

Насильствоце дії, спрямовані проти волі людини. Але в ситуації насильства щодо дитини будь-які діяння жорстокого та/або сексуального характеру, вчинені стосовно дитини або в присутності дитини незалежно від її згоди не є виправданням насильства.

Важливо! Дитина, яка постраждала від домашнього насильства, це – особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі та/або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Дитина-кривдник – особа, яка не досягла 18 років та вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

 

Ситуації домашнього насильства, у яких дитина може бути постраждалою особою:

  • насильство між подружжям;
  • насильство між колишнім подружжям;
  • насильство між нареченими;
  • від матері (батька) до дітей одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший із подружжя (колишнього подружжя);
  • від осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою;
  • від батьків (матері, батька);
  • від діда (баби);
  • прадіда  прабаби);
  • вітчима (мачухи);
  • між рідними братами і сестрами;
  • між двоюрідними братами і сестрами;
  • від інших родичів: дядька (тітки), двоюрідного діда (бабусі) тощо;
  • від опікунів, піклувальників;
  • від прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів.

До уваги! Діти так само можуть скоїти домашнє насильство відносно наведених вище осіб. Тоді це – дитина-кривдник.

 

Домашнє насильство може проявлятися,  коли батьки, сестри, брати, тітка, дядько, бабуся, дідусь або інші родичі вчиняють наступні дії:

  • штовхають;
  • хапають за руки або інші частини тіла;
  • дають ляпаси;
  • викручують руки;
  • смикають за волосся;
  • ставлять синці;
  • принижують;
  • залякають;
  • псують, ховають особисті речі;
  • словесно ображають;
  • позбавляють їжі, одягу та іншого майна або коштів;
  • примушують виконувати важку непосильну роботу;
  • влаштовують сварки, бійки між дорослими членами родини, родичами при дитині (чи коли дитина на одній території з родичами, що сваряться);
  • постійно обмежують у спілкуванні з іншими дітьми;
  • здійснюють сексуальні домагання;
  • інші дії, що тобі шкодять або завдають страждань;
  • інші дії, які завдають біль та тілесні ушкодження.

 

АЛГОРИТМ ДІЇ ДИТИНИ В СИТУАЦІЇ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

1. Якщо дитина потрапила в ситуацію насильства, або стала свідком насильства, можна звернутися за допомогою до:

  • поліції за номером 102;
  • Національної дитячої гарячої лінії за номером 0-800-500-225 або 116-111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно);
  • Центру надання допомоги постраждалим від насильства за номером 093-303-03-53;
  • дорослих, кому дитина довіряє; працівникам закладу освіти, де навчається; до старших брата/сестри, інших родичів, сусідів;
  • іншим особам, кому довіряє.

Рекомендація для батьків: надрукуйте або напишуть вручну контакти зазначених вище організацій (або інших, які вам відомі), родичів або людей з близького оточення родини, куди дитина може звернутися у складній ситуації, покладіть у відоме та доступне для дитини місце (гаманець дитини, нотатки у мобільному телефоні, пенал для канцелярського приладдя дитини, поличка в коридорі тощо) проговорить дитині у яких випадках вона має скористатися цими контактами.

2. Важливо проговорити дитині алгоритм дій у критичній ситуації (коли існує загроза у життю та здоров’ю):

  • знайти безпечне місце: або в приміщенні, де ти знаходишся, або покинути приміщення (вибігти з нього, по можливості, взяти з собою необхідні речі) та звернутись по допомогу до сусідів, родичів, друзів, просто перехожих;
  • зателефонувати до поліції за номером 102 або на Національну дитячу лінію.

Таким чином закликаємо вас бути обізнаними, поговорити з дітьми про дії, які можуть уберегти їх у небезпечних ситуаціях.

Не мовчить якщо стикаєтеся із насильством, не залишайтеся із проблемою наодинці!

Звертайтесь до працівників Центру надання допомоги постраждалим від насильства за телефоном –093 303 03 53

ХМЦСС «Довіра»

Комплексна послуга «єМалятко»

Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» інформує про комплексну послугу «єМалятко» та можливості користування цією послугою.

До комплексної послуги «єМалятко» входять:

  • Обов’язкові послуги:

1. Державна реєстрація народження дитини.

2. Визначення походження народженої дитини.

  • Послуги на вибір:
  1. Визначення належності дитини до громадянства України.
  2. Реєстрація місця проживання народженої дитини.
  3. Призначення допомоги при народженні дитини.
  4. Реєстрація народженої дитини в електронній системі охорони здоров’я (eHealth).
  5. Реєстрація народженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (РНОКПП).
  6. Присвоєння дитині унікального номеру запису в Єдиному  державному демографічному  реєстрі (УНЗР).
  7. Призначення допомоги багатодітним  сім’ям.

Для замовлення цієї послуги необхідно підготувати:

  • Документи: 

1. Оригінал паспорта або е-паспорт  у мобільному застосунку Дія (якщо заява подається одним із батьків, знадобляться паспортні дані іншого).

Одинокі матері надають лише свій паспорт

2. Медичне свідоцтво про народження за формою № 103/о або № медичного висновку про народження.

  • Інформацію:
  1. Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) обох батьків (за наявності).
  2. Місце і дата реєстрації шлюбу та назва органу, що зареєстрував шлюб.
  3. Унікальний номер запису в Єдиному демографічному реєстрі  одного з батьків.
  4.  Номер рахунку  у форматі IBAN (для послуги з призначення допомоги при народженні дитини та багатодітним сім’ям).

Оригінали цих документів не потрібні! Батьки можуть надати інформацію усно або показати фото у телефоні чи скан-копію.

У певних випадках можуть знадобитися:

  1. Нотаріально засвідчені заява матері та батька дитини про визначення батьківства та довіреність (якщо заява подається одним із батьків, які не перебувають у шлюбі)
  2. Нотаріально засвідчені  згода другого  з батьків про  присвоєння прізвища дитині та довіреність (якщо заява подається одним із батьків, що перебувають у шлюбі та мають різні прізвища).
  3.  Нотаріально засвідчена згода другого з батьків на реєстрацію  місця  проживання (якщо заява подається  одним з батьків, що зареєстровані за різними адресами).

Замовити цю послугу  можна у пологових будинках, центрах надання адміністративних послуг, відділах Державнолї реєстрації актів цивільного стану або у мобільному застосунку Дія.

 

ХМЦСС «Довіра»

Поради щодо відновлення потенціалу після тривалих вихідних, відпустки чи лікарняного

Волонтери Харківського міського центру соціальних служб "Довіра" пропонують вам ознайомитися з порадами щодо відновлення потенціалу після тривалих вихідних, відпустки чи лікарняного, які допоможуть вам швидше війти у професійну діяльність чи навчання.

Пройдіть короткий тест на визначення готовності до робочого процесу чи навчання.

Чи готові Ви до робочих буднів?

  1. Ви налагодили режим сну?
  2. Ви відновили свій режим дня?
  3. Ви увійшли у режим правильного харчування?
  4. Ви відчуваєте потребу зайнятися чимось суттєвим?
  5. Ви окреслили собі плани?
  6. Ви відчуваєте у собі впевненість щодо вирішення робочих задач? 

Якщо Ви позитивно відповіли на всі запитання, то ви готові до продуктивної професійної діяльності чи навчання. Якщо є потреба приділити увагу певному запитанню, то знайдіть можливість спланувати рішення даного питання та дійте!

Звертаємо Вашу увагу на дії, які стануть у пригоді для швидшої адаптації організму до робочого процесу.

Як діяти аби швидше повернутися до робочого режиму та ефективності у роботі чи навчанні?

1. Відновлюємо режим та раціональність харчування!

Раціональне харчування (гасіо – розумний) – це доцільно організоване та своєчасне постачання до організму людини поживної та смачної їжі, яка містить оптимальну кількість харчових речовин, необхідних для підтримування життя, росту, розвитку та підвищення працездатності. Повернення до звичного режиму харчування та раціону допоможе Вашому організму швидше та легше повернутися у робочий стан.

2. Приділяємо необхідний час відпочинку та повноцінному сну!

Пам’ятайте, варто щодня:

  • лягати спати і прокидатися в один і той самий час (навіть у вихідні!);
  • уникати вживання кофеїну за шість годин до сну (кава, чай, більшість газованих напоїв, а також шоколад);
  • не вживати важку, гостру, солодку їжу за чотири години до сну. Легкий перекус цілком припустимий;
  • більше рухатися вдень, а ввечері вирушайте на легку прогулянку. Фізична активність корисна кожному, але не перед сном;
  • робити комфортний для себе температурний режим у спальні та регулярно її провітрювати;
  • забезпечувати тишу і зменшувати освітленість спальні під час сну.
  • прибрати електронні пристрої, зокрема, телевізори, комп’ютери, смартфони зі спальні, або принаймні вимикайте їх за 30 хвилин до сну.

3. Більше рухаємося!

Активний спосіб життя допомагаєзберегти здоров’я, легше повернутися після свят до роботи чи навчання та покращити функціювання всього організму та мозку у тому числі. Після налагодження режиму дня, розпочніть фізичні навантаження з прогулянок на свіжому повітрі. Ваш організм буде вдячний!

4. Пропрацьовуємо свій внутрішній стан та відчуття незавершеності!

У процесі повернення до роботи після свят важливо приділяти увагу не тільки фізичному, але й психологічному здоров’ю. Якщо ви маєте відчуття незавершеності, подумайте, що вас стримує та не дає рухатися вперед. Якщо ви розумієте, що вам необхідна допомога фахівця, зверніться за нею.

5. Визначаємо не завершені справи та доводимо їх до кінця!

Це важливо для того щоб зайвий раз не хвилюватися та краще спланувати справи та задачі на майбутнє. На цьому етапі є можливість подумати над цілями та ідеями нових проєктів, які б були цікаві саме вам!

6. Поступово підвищуємо навантаження і ставимо перед собою досяжні цілі!

Розпочніть з простих завдань, якщо це можливо! Дозвольте своєму організмупоступово повернутися до активної професійної діяльності! Наведіть порядок на робочому місці і у робочому комп’ютері.

Відновлюйте режим дня та звички, які прискорять адаптацію до професійної діяльності чи навчання!

Записів з 1 по 9Всього: 9