ХМЦСС «Довіра»
У випадку, коли чоловік, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, загинув або помер, можливо встановити його батьківство через суд. Це необхідно для того, щоб дитина могла отримати соціальні виплати, пенсію за зв'язком із втратою годувальника, спадщину та, у випадку загибелі військовослужбовця, — одноразову грошову допомогу.
Хто має право подати заяву до суду?
Звернутися до суду можуть:
Яку інформацію слід зазначити у заяві?
До заяви додаються докази , які підтверджують родинний зв'язок.
Які докази визнаються судом?
Перелік доказів є відкритим. Це може бути:
ХМЦСС «Довіра»
Державна програма протезування передбачає не лише безоплатне отримання високоякісних протезів та інших засобів реабілітації, а й послуги з їх ремонту, заміни та обслуговування.
Розібратися з усіма цими тонкощами на шляху до відновлення Захисникам та Захисницям допоможе онлайн-платформа protez.msp.gov.ua, яку запустили Міністерство соціальної політики України та Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.
На платформі можна легко знайти інформацію про:
Платформа регулярно оновлюється — на ній з’являється все більше нових матеріалів, роз’яснень та відповідей на запити.
Немишлянський р-н
Фахівці відділу соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» 28.04.2025 взяли участь у тренінгу на тему «Психологічна робота з сім’ями військовослужбовців».
Захід відбувся в межах програми підвищення кваліфікації фахівців соціальної сфери. Усім при зміні однієї ситуації на іншу потрібний певний час для адаптації. Так само і військовому варто дати собі час, щоб призвичаїтись до мирного життя. Особливо якщо вони не були вдома тривалий час. Такі реакції можуть бути особливо сильними у перший місяць після повернення додому. Ці реакції є нормальною складовою процесу адаптації.
За словами учасників, тренінг став надзвичайно корисним та інформативним. Фахівці соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова щиро вдячні організаторасм заходу та тренерам
ХМЦСС «Довіра»
Сьогодні майже кожен українець перебуває в кризовому стані. Це коли людина або пережила психологічну травму, або їй загрожує можливість психотравмувальної події. Але родини безвісти зниклих та родини військовополонених перебувають в невизначеному стані й такий стан є найважчим.
Термін "невизначена втрата" - про що це?
Це втрата, яка не може бути чітко визначена або укладена в рамки традиційно розуміння втрат. Це поняття охоплює безліч аспектів: втрата житла, безпечного місця роботи, але найважче дається людині факт безвісти зниклих родичів, тому що у цьому стані вона відчуває постійні коливання між страхом, що це дійсно втрата, що близька людина не повернеться, і паралельно поверненням до надії, що людина жива, оскільки така втрата не завершена.
На жаль, це може тривати роками, тому людині досить важко вийти з такого кризового стану, тому що факту підтвердження загибелі немає, завжди є місце для надії. Ось такий стан називають "невизначеною втратою".
Зазвичай це саме той стан, в якому звертаються родини безвісти зниклих та полонених. Часто буває, що члени родин наче бояться зрадити зниклу людину чи людину, яка перебуває в полоні. Вони ставлять на паузу все своє життя: відмовляються навіть від їжі, бо рідний десь там не їсть, не сплять, інколи навіть не виконують соціальних обов'язків таких, як роль матері чи роль дружини, зосереджується конкретно на пошуку будь-якої інформації. Такий стан дуже виснажує нервову систему і становить загрозу життю та здоров'ю.
Найкраща порада — це бути поруч. Якщо ви до цього готові, то висловити слова підтримки, запропонувати будь-яку допомогу. Не знецінювати почуття людини, не говорити, що все буде добре, живи далі.
Найкраща підтримка — подбати про базові потреби людини, допомогти чимось практичним: підстрахувати на роботі, погуляти з дитиною, допомогти з оформленням документів, супроводжувати на ті чи інші необхідні процеси, інколи членам родинам доводиться проходити й болісні процедури — впізнання тіла близької людини.
Інколи нам здається, що ми не знаємо як правильно підібрати слова і просто проходимо повз, а людина — це сприймає як знецінення. Просто скажіть: "Я поруч, я готова тобі допомогти, скажи чим я можу бути тобі корисна". І цього буде більше ніж достатньо.
ХМЦСС «Довіра»
Тепер військовослужбовець має можливість на випадок захоплення в полон або заручником, або зникнення безвісти залишити особисте розпорядження про виплату грошового забезпечення особі (особам) за його вибором із зазначенням розмірів часток таких осіб у відсотках.
Якщо особистого розпорядження військовий не залишає, то право на отримання грошового забезпечення матимуть найближчі члени сім’ї:
Хто отримує кошти при наявності особистого розпорядження
Виплата грошового забезпечення здійснюється особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань.
Якщо в особистому розпорядженні відсутній стовідсотковий розподіл грошового забезпечення, нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцем.
Якщо особистого розпорядження на випадок полону взагалі не було, то грошове забезпечення виплачується рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення найближчим членам сім’ї, переліченим вище.
Як отримати грошове забезпечення
Для отримання грошового забезпечення необхідно подати відповідну заяву на ім’я командира військової частини.
До заяви додаються:
▪ копія документу, що посвідчує особу;
▪ копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків (так званий ідентифікаційний код);
▪ для дружини/чоловіка – копія свідоцтва про шлюб;
▪ для законних представників малолітніх дітей – копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
▪ також копія документа, що підтверджує:
ХМЦСС «Довіра»
Це спеціальна телефонна лінія для надання консультацій та підтримки ветеранських громад, членів їх сімей та родини загиблих Захисників і Захисників.
За телефоном 0 800 505 217 кваліфіковані фахівці надають консультацію щодо:
За потреби спеціалістів спрямувати звернення до субʼєктів надання ветеранських послуг, зокрема, психологічної допомоги тощо.
Дзвінки на “Єдину ветеранську лінію” 0 800 505 217 є безоплатними
ХМЦСС «Довіра»
Відділом підтримки ветеранів війни та членів їх сімей Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» було проведено низку зустрічей з відділами з питань ветеранської політики управлінь соціального захисту населення адміністрацій районів Харківської міської ради.
Робочі зустрічі були присвячені організації здійснення заходів з підтримки ветеранів війни, демобілізованих осіб, членів сімей ветеранів, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, осіб які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждали учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни й Захисників та Захисниць України через застосування електронного ресурсу «Адмінсервіс «Ветеран».
Завдяки «Адмінсервісу «Ветеран» перелічені категорії осіб мають змогу отримати своєчасно такі послуги, як:
ХМЦСС «Довіра»
На платформі е-Ветеран можна подати заяву до фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Ця послуга спростить процес отримання необхідної допомоги, заходів з підтримки та покращить комунікацію між ветеранами війни, демобілізованими особами та фахівцями із супроводу ветеранів.
Для ефективної роботи фахівців із супроводу було розроблено онлайн заяву щодо отримання заходів з підтримки, яку заповнює ветеран війни або інша особа, яка має право на послугу. Створено електронний кабінет фахівця для опрацювання таких заяв та надання заходів з підтримки.
Подати заяву на отримання заходів з підтримки можуть:
Після подачі заяви фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб зв’яжеться із заявником та забезпечить інформаційний супровід і підтримку, проконсультує щодо отримання статусів, пільг, послуг, проходження реабілітації, працевлаштування, започаткування власної справи тощо
ХМЦСС «Довіра»
Харківський міський центр соціальних служб «Довіра» має багаторічну успішну історію своєї діяльності та великий напрацьований практичний досвід у соціальній сфері із населенням м. Харкова. Назва закладу вже говорить сама за себе – це ті, кому можна довіряти, прийти зі своїми проблемами, болем або душевним неспокоєм, а піти із вирішеними питаннями, отримавши всебічну підтримку, вчасну та якісну допомогу.
Тому не дивно, що під час довготривалої та широкомасштабної збройної агресії саме у складі закладу «Довіра» утворився відділ підтримки ветеранів війни та членів їх сімей. На сьогодні ветерани війни нашого міста і члени їх родин – це найчуттєвіша категорія населення, яка потребує особливої уваги, підтримки й допомоги, особливо при переході від військової служби до цивільного життя.
Фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, які не тільки за посадовими обов¢язками, а й за щиросердним покликом, душевним співпереживанням та вболіванням за справжніх героїв нашого часу щоденно докладають чималих зусиль стосовно реалізації ветеранами та членами їх сімей своїх прав та соціальних гарантій з урахуванням індивідуальних потреб.
Кожному кіборгу-ветерану, який звертається за підтримкою, фахівцями відділу щоденно надається всебічна професійна інформаційна, консультативна та практична допомога стосовно належного оформлення документів щодо організаційного вирішення питань з надання правової, соціальної, психологічної допомоги, публічних , соціальних, медичних, реабілітаційних, освітніх та інших послуг, а також стосовно отримання грантової підтримки на розвиток власних підприємницьких ініціатив, участі у спортивних змаганнях, у здійсненні заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації.
У цьому контексті фахівці ведуть активну роботу по налагодженню та встановленню тісних контактів з державними установами і закладами, громадськими організаціями та благодійними фондами задля успішного й плідного вирішення питань ветеранів.
Звичайно, така робота потребує від кожного фахівця не тільки широкої професійної обізнаності, особливої уваги до кожного питання, витримки й витривалості, а й чималої самовіддачі й певної пожертви собою задля позитивного й успішного результату. Та все це не зупиняє фахівців у їх безкрайньому бажанні бути потрібним та послужитися самовіддано ветеранам війни і членам їх родин.
ХМЦСС «Довіра»
Перше — потрібно зайнятися собою. Тому що рідні також можуть бути у так званому стані “вигоряння”. Потрібно задовольнити всі свої потреби, поповнити ресурс, мати гарний настрій і впевненість у собі. Друге — не ставити діагнози й бути готовими говорити, що “Я готова або готовий тебе підтримати”, а не “Ти мусиш робити ось так”. Третє — створити територію безпеки. Пропонувати їжу, обійми, казати, що любиш людину.
Ні в якому разі не нав’язувати щось, а пропонувати. Так би мовити, давати опції. Утім, мабуть, не завжди цього буде достатньо. Наприклад, коли людина агресивна, відмовляється від психолога, рідним варто самим звернутися до нього та дізнатися, яким чином у цьому конкретному випадку реагувати на агресію та якісь ситуативні прояви.
Що робити, якщо військовий відмовляється йти до психолога
Це його право. У такому випадку людині варто запропонувати опцію, що вона може звернутися до психолога, розповісти про свої почуття, що ти піклуєшся про нього і тобі хотілося б, щоб йому стало краще. Можна звернутися до іншого ветерана, який вже був у цьому стані й вийшов з нього. Ветеран до ветерана краще прислуховується, ніж до якогось спеціаліста.
Як діяти у випадку агресії
Потрібно говорити про свої потреби. Не ти мусиш, а мені страшно і я хочу бути у безпеці. Таким чином разом вирішується це питання. Реагуйте на агресію прямо сказавши на своє відчуття: “Мені страшно, я не хочу сваритися, я люблю тебе, я на твоїй стороні”. Заборонено реагувати на агресію контрагресією. Як правило агресія з’являється, коли ветеран вбачає якусь небезпеку. І коли ти кажеш, що я безпечна людина і зі мною безпечно, то така агресія зазвичай зникає.
Чи варто співчувати військовим
Співчуття — це прояв жалю, а це робить людину слабшою. Не співчувайте, а підтримуйте. Коли ти жалієш когось, ти робиш його слабшим. Військовий, це та людина, яка пройшла через горнило війни. І якщо він вижив у цих умовах, то він уже молодець. І співчувати йому — це рівноцінно тому, щоб говорити людині, що вона насправді слабка.
Рідним краще підтримувати своїх воїнів, кажучи прямо: “Я пишаюсь тим, що Ти захищаєш Батьківщину і я радітиму твоєму поверненню”.
Як правильно розмовляти з військовим, у якого симптоми посттравматичний стресовий розлад
Можна питати, де служив і в якому підрозділі, але робити це з позиції “Мені цікаво, тому що це незвично”, а не з підозрою “Ти дійсно служив?”. Ви можете питати про поранення, але зважайте чи готові ви слухати подробиці, можливо вони травматичні й вам буде неприємно чути біологічні аспекти. Доречно буде показати своє захоплення його/її стійкості попри поранення. Як правило ветерани з цим нормально живуть. 95% ветеранів нормально про це говорять.
Всього: 85