Суспільство в основі своїй шкодує й трохи побоюється осіб з інвалідністю та їх проблем. Найчастіше спрацьовують стереотипи, що, мовляв, якщо людина має інвалідність, вона не такака як усі. Звичайно, хвороба накладає свій відбиток. Але дитина з інвалідністю також хоче радіти сонцю, життю, кожному наступному дню, гуляти по парку, дізнаватися нове, а головне - спілкуватися з друзями. Однодумці - це найкраще, що може трапитися з людиною. Адже найцінніше, що є в людському житті, - це спілкування.

Саме тому за сприянням наших соціальних партнерів, а саме громадської спілки «Милосердя» та фахівців Відділу соціальної роботи по Московському району ХМЦСС «Довіра» було проведено творчій фото проєкт за участю дітей з інвалідністю в якому дитина за бажанням могла перетворитися на улюбленого їй героя.

Проєкт розрахований на зближення дітей, об'єднання їх однією ідеєю та відволікання від недуг. Адже не секрет, що діти з інвалідністю в основному дуже замкнуті, сором'язливі й нетовариські, то му що суспільство нерідко змушує їх навчатися дома. Вимушена ізоляція робить їх пасивними, невпевненими, замкнутими, а ті, хто все ж відвідує освітні установи, соромляться своєї інвалідності: не можуть спілкуватися з однолітками, знайти себе в житті, розвинути свої здібності та повірити в себе.

 Але це лише одна сторона життя, часто за комплексами ховається справжній, добрий, дитячий, поки ще боязкий талант, хоробре серце та твердий не зламний дух, який і змогли відобразити на фото учасники проєкту. 

Організатори проєкту вважають, що не можна усвідомлювати себе щасливою людиною, якщо поруч страждають діти і якщо є можливість стерти межу нерозуміння, допомогти дитині з інвалідністю вступити в життя.

Адже інвалідність - це не вирок!

 

Метою Всесвітнього дня психічного здоров’я є скорочення поширеності депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії, розумової відсталості, кількості вживання психотропних речовин і самогубств, питання і проблеми допомоги людям, що страждають на психічні розлади, поширення інформації про ефективні методи для профілактики, медичного лікування і запобігання щодо психічних відхилень, соціальної адаптації.

Психічне здоров'я не є просто відсутністю психічного розладу. Воно визначається як стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також робити внесок в життя своєї спільноти.

За словами лікарів, на психічне здоров’я впливає ряд факторів: спадковість, інформаційні та емоційні перевантаження, політичні та економічні катаклізми в країні, складнощі в особистому житті, конфліктні ситуації на роботі, побутові проблеми, нездоровий спосіб життя тощо.

Важливо розпізнати перші ознаки розвитку психічних порушень у себе, своїх близьких або колег. За інформацією державної установи «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України», до сигналів, які потребують уваги, відносяться:

• тривале порушення сну;
• істотне зниження настрою;
• стійкі нав’язливі думки;
• втрата інтересу та задоволення від справ і дозвілля.

Здоров’я людини, в тому числі й психічне, в першу чергу залежить від неї самої. Щоб подбати про своє психічне здоров’я варто:

• знайти хобі та розвивати його;
• організувати час та простір для якісного сну;
• бути активним (багато ходити, займатися спортом тощо);
• спілкуватися з цікавими людьми;
• медитувати.

Серед ознак доброго психічного здоров’я виділяють:

• здатність долати щоденні стреси та вирішувати проблеми;
• продуктивність та ефективність праці;
• можливість рости та розвиватися;
• інтерес щодо інших людей і спільноти;
• відчуття якості життя.

У разі виявлення в себе ознак погіршення психічного здоров’я рекомендовано звернутися за професійною допомогою до психолога, психотерапевта чи психіатра.

НЕ ВІДКЛАДАЙТЕ ТУРБОТУ ПРО СЕБЕ НА ПОТІМ!

 

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

сайт: http://dovira.kh.ua/

фейсбук: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Instagram: slobidsky_viddil

 

Нині проблема алкогольної та наркотичної залежності в суспільстві стоїть особливо гостро. Формування залежності відбувається поступово. Спочатку -  можливість зняти стрес, заспокоїти нерви, відійти від реальності, забути проблеми. Втім, неконтрольоване і регулярне вживання грає злий жарт. Адже «речовина» знищує нервові клітини, розбалансує систему роботи організму і призводить до безсоння, роздратованості, депресії, пригнічення сили волі. На більш серйозних стадіях залежності у залежних можуть спостерігатися різноманітні види психозів. Людина стає залежною і байдужою до всього, окрім речовини. Таке собі замкнене коло, вийти з якого допомогти можуть спеціалісти, а ще, як це часто буває, – родина, яка бачить проблему збоку і готова стати частиною шляху одужання.

Усвідомлення своєї залежності – найперший крок до видужання. Часто такий найперший крок буває найтяжчим.  Нерідко на той момент, коли пацієнт чесно зізнається собі у тому, що не може контролювати свою звичку, хвороба вже міцно осідає в організмі, руйнує характер та внутрішні органи. Одним із симптомів захворювання є втрата ситуативного конт­ролю. Тобто коли людина п’є навіть у тих ситуаціях, в яких це зовсім недоцільно. Наприклад, на роботі або перед нею. Стовідсотковою ознакою залежності є наявність абстинентного синдрому - якщо після кількох днів після вживання речовини у людини є прискорене серцебиття, тремор рук, пітливість, безсоння, тривога, страх, епілептичні напади.

Самостійно призупинити потяг до спиртного практично нереально, кажуть лікарі. Тому на базі Відділу соціальної роботи відбуваються зустрічі людей, які відмовились від залежності та потребують підтримки «рівний - рівному», також проводяться зустрічі для родин залежних людей.

Наші зустрічі проходять у формі вільних бесід-розповідей членів співдружності про свій власний досвід подолання тяги до алкоголю — розповідей про те, як вдається вирішувати труднощі, що виникають з оточуючими, долати прикрощі на роботі і вдома. Чоловіки та жінки навчаються тверезому життю. Знаходять в собі сили змінити своє ставлення до алкоголю. І це працює! На групу може прийти будь-хто, лікар, поліцейський, депутат, водій таксі, двірник, вчитель, - перед хворобою усі рівні.

Зустрічі відбуваються кожного тижня, за адресою: Полтавський шлях, 46, 4 поверх, щопонеділка, о 19.00 - група для жінок, щосереди о 18.30 - група для співзалежних членів родин, щовівторка, щочетверга та щоп’ятниці, змішана група – о 19 годині, та щосуботи об 11 годині. Телефон для довідок 066 035 1796

Якщо Вас не обійшла стороною проблема залежності – приєднуйтесь!

Синдром відчуження батьків (англ. – Parental Alienation Syndrome, абревіатура – PAS) – це сукупність симптомів, характерних для поведінки дитини у ситуації важкого сімейного конфлікту, коли дитина штучно відчужується від одного із батьків, який проживає окремо, через «програмування» ненависті, уникнення, небажання підтримувати зв’язок, здійснюване одним із батьків, який проживає разом із дитиною. Дитина, відчужена від одного із батьків, починає відчувати до нього ненависть, образу, поводиться неадекватно і не йде на контакт. Як свідчить практичний досвід, для батьків це також надто велика психологічна травма, з якою досить складно впоратися навіть за підтримки кваліфікованого спеціаліста.

Форми відчужуваної поведінки батьків

Профільні спеціалісти виділяють три форми відчужуваної батьківської поведінки – легку, середню і важку.

Легка форма відчужуваної поведінки має місце у тому випадку, коли ініціатор відчуження не усвідомлює того, що сприяє відчуженню дитини від одного із батьків. Наприклад, мати, відпускаючи дитину на зустріч із батьком, може казати наступне: «Якщо тобі щось не сподобається – відразу телефонуй мені», «Я приїду і заберу тебе, якщо захочеш додому».

Середня форма відчужуваної поведінки має місце тоді, коли один із батьків – ініціатор відчуження, втрачаючи контроль над своїми почуттями, активно сприяє віддаленню дитини від іншого. В такому випадку ініціатор відчуження надмірно прив’язаний до дитини, розглядає його як частину себе, наполягає на наданні допомоги дитині, навіть коли вона зовсім недоцільна, демонструючи своєю поведінкою те, що Д. Боулбі назвав «задушливою» батьківською любов’ю.

Тяжка форма відчужуваної поведінки характеризується «одержимістю» ініціатора відчуження ненавистю до колишнього партнера. Цілковитий контроль над дитиною для нього/неї стає питанням «життя і смерті». Намагаючись знищити зв’язок дитини з одним із батьків, він/вона можуть звинувачувати його/її у фізичному насильстві над дитиною, переслідуванні, сексуальній розпусті та ін.

Головні правила спілкування у форматі «фахівець – клієнт»

Для забезпечення максимально результативної роботи з батьками, які зіткнулися з цією проблемою, фахівцям із соціальної роботи і психологам важливо знайти необхідні слова і направити спільну діяльність у правильне русло.

1. Не плутайте материнський/батьківський інстинкт з самокатуванням.

Страждання матері/батька, насильно відчужуваної/ного від дітей, виміряти неможливо. Однак, навіть найкращі почуття при неправильній концентрації можуть стати токсичними. В такій ситуації клієнту краще всього сказати наступні слова: «Намагайтеся не допускати саморуйнівних дій, не запускати негативних сценаріїв. Навіть коли ваш інстинкт змушує вас рвати і метати, намагайтеся не розпадатися на частини, а навпаки, зібратися і підготуватися до довгої і небезпечної «подорожі» по поверненню дитини, можливості спілкуватися з нею».

2. Не піддавайтеся на провокації.

Зверніть увагу клієнта на те, що сторона алієнатора (одного з батьків, хто відчужує від дитини) з великою часткою ймовірності буде вести кампанію проти вас, буде вас очорняти. Це частина їхньої гри. Намагайтеся не реагувати на це, поводьтеся гідно. Хвороблива одержимість колишнього чоловіка/дружини – це їхня негативна сторона, а не ваша».

3. Зверніться до відповідних організацій.

Розкажіть клієнту про організації, що допомагають батькам пережити відчуження дітей, підтримати їх , можуть порадити відповідних юристів, підказати порядок дій в тих чи інших ситуаціях, надати моральну підтримку. Зверніть увагу клієнта на те, що необхідно фокусуватися на головній меті – подолати розлуку з дитиною/дітьми.

4. Не ображайтеся на свою дитину.

Відчуження дітей майже завжди супроводжується їх залякуванням і «промиванням мізків». Діти повторюють слова батька-алієнатора, підключаються до його агресії і бажання ніколи не бачити другого з батьків. Найчастіше при цьому проявляються невроз, енурез, а також різноманітні психологічні реакції – замкнутість, суїцидальні думки, відставання у навчанні та ін. Оскільки емоційний зв’язок дитини, досвід безпеки і любов з відчуженим батьком/матір’ю витісняється, то умовою для виживання для неї стає ненависть і заперечення відчуженого батька/матері.

У такому випадку клієнта необхідно підтримати слушною порадою: «Продовжуйте комунікацію з дитиною з позиції дорослого. Демонструйте дитині, що ви турботливий/ва і люблячий/ча батько/матір. Не ображайтеся на слова дитини, якими б жахливими вони не були – вона змушена їх говорити. Намагайтеся більше говорити про свою любов до дитини, що завжди будете намагатися залишатися поруч, підтримувати та пишатися. Приймайте і любіть дитину в її омані, не осуджуйте її, а проходьте випробування разом з нею. Одного разу її очі розкриються і вона усвідомить, що весь цей час ви були поруч, як могли».

Фахівці із соціальної роботи та психологи повинні вміти знайти підхід до кожної із сторін конфлікту, акцентуючи увагу саме на забезпеченні потреб дитини/дітей на максимально можливому рівні. Необхідно разом шукати ефективні і діючі методи для подолання кризи у стосунках та налагодження здорової комунікації між обома батьками і дітьми навіть після розлучення.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Розвиток та удосконалення системи сімейного влаштування дітей‑сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є одним із пріоритетних напрямів соціальної політики України. В Україні запроваджується нова альтергнативна форма сімейного влаштування -  патронатна родина. Це соціальна послуга, що дасть змогу якнайкраще врахувати інтереси дітей, які залишилися без батьківського піклування. Влаштованим під патронат дітям забезпечується індивідуальний підхід та цілодобова увага патронатного вихователя.  Надання послуги сплачується державою у розмірі п’яти мінімальних прожиткових мінімумів.

Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та соціально-психологічна реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. 

Патронатний вихователь –  людина, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду та виховання дитини, чиї батьки опинилися у скрутних життєвих обставинах.

Сім’я патронатного вихователя – це сім’я, у якій за згоди всіх її членів, повнолітня особа, яка пройшла спеціальне навчання, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.

Дитина у такій сім’ї не повинна перебувати більше трьох місяців. Тобто, це може бути два місяці або три тижні, але не більше трьох місяців. Якщо за ці три місяці дитина не повертається у свою сім’ю, до біологічних батьків, за рішенням комісії із захисту прав дитини, цей термін може бути продовжений ще на три місяці. Тобто, крайній термін перебування дитини – шість місяців. І протягом цих півроку ведеться пошук або прийомної сім’ї, або усиновлювачів чи опікунів. Різниця між створенням прийомної сім’ї та патронатної -  в тому, що, наприклад, прийомну сім’ю може створити одна особа, а от вимоги саме до патронату – має бути обов’язково 2 спільно проживаючих члена родини.

Вимоги для створення патронатної родини детально прописані у відповідному Законі України.  Таких вимог до потенційних патронатних родин є чимало. Претенденти повинні мати позитивний досвід виховання дітей, мова йде не тільки про виховання власних дітей, а й про інших. Наприклад, робота в садочку чи у школі, громадська робота, тощо. Патронатний вихователь  повинен мати вищу освіту. Крім того, беручи на себе обов’язки патронату, вихователь повинен мати відповідні житлові умови для соціально-психологічної реабілітації дитини, яку бере під свій патронат. Важливою умовою є те, що один із подружжя, саме той, хто буде виконувати обов’язки патронатного вихователя, має бути безробітним. Тобто, людина не має ніде працювати, щоб цілком і повністю надавати послуги патронату. Щодо вікових обмежень, то патронатним вихователем не може стати особа пенсійного віку. Ну і, звичайно, все це має бути підтверджено відповідними документами. 

Розмір грошового забезпечення у період перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя становить на місяць п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на теперішній час складає 11 895 грн. Також на кожну дитину, влаштовану у патронатну родину, буде надаватися соціальна допомога у розмірі двох прожиткових мінімумів. Розмір допомоги залежить від віку дітей.

Все, що ми робимо, ми робимо для того, аби кожна дитина отримала шанс на щасливе майбутнє в родині.  Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей.  

Ми активно шукаємо кандидатів для створення патронатних родин. Претендентам потрібно звертатись у Відділи по соціальній роботі Харківського міського Центру соціальних служб "Довіра"

Бажаєте допомогти дітям? Проявіть рішучість – зробіть спробу. Дізнайтесь, що може патронатна сім’я. Звертайтесь за телефонами 063 524 91 45, 725 34 48.

Завдяки багаторічній співпраці Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» та Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги», вже декілька років поспіль сім’ї, що перебувають в складних життєвих обставинах, отримують щомісячну допомогу у вигляді продуктових наборів.

Цього разу у склад кожного набору, яких було видано  90, ввійшли наступні продукти харчування: рис, гречка, крупа булгур, цукор, макарони, чай, тушонка, куряче м’ясо, консервована квасоля, соняшникова олія, вершкове масло, вафлі і печиво. Загальна сума одного продуктового набору становить близько 475 гривень.

Також окрім продуктів харчування, дітям із багатодітних сімей було вручено канцелярські товари – декілька видів зошитів, лінійки, олівці, пластилін, фарба гуаш, ножиці, альбоми для малювання, кольоровий папір і картон.

Продуктові набори отримали такі мало захищені категорії населення, як багатодітні та малозабезпечені сім’ї, одинокі матері, особи із числа дітей-сиріт, внутрішньо переміщені особи, колишні вихованці інтернатних закладів та сім’ї, де є батьки або діти з інвалідністю.

«Продукти харчування від Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги» наша родина отримує декілька місяців», – розповідає одна із отримувачів послуг Відділу, Вікторія. – «У мене троє неповнолітніх дітей, яких я виховую без чоловіка, тому для нас це дуже важливо. Зараз ціни ростуть постійно і мені інколи вкрай важко забезпечити мою малечу всім необхідним».

На базі Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги» можна отримати кваліфіковану психологічну консультацію, а також благодійну допомогу у вигляді одягу та взуття.

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» висловлює щиру вдячність Харківському обласному благодійному фонду «Соціальна служба допомоги» за надану благодійну допомогу і постійну підтримку сімей, що перебувають в складних життєвих обставинах.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Спільна комісія у складі співробітників Відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра», Служби у справах дітей по Шевченківському району, сектору ювенальної превенції Шевченківського районного відділу поліції, Шевченківського районного відділу освіти взяла участь у проведенні щорічного рейду “Урок” у загальноосвітніх навчальних закладах нашого району.

Були проведені групові профілактичні заходи із запобігання дитячому та підлітковому бродяжництву, вживання тютюнових та алкогольних виробів. Індивідуальні консультації з учнями, які без поважних причин пропускали навчальні заняття, передбачали проведення з ними бесід з метою недопущення в подальшому порушень навчальної дисципліни. Також були здійснені виходи в родини, у яких має місце пропуск занять учнями без поважних причин, для проведення профілактичної роботи з батьками щодо недопущення в подальшому подібних випадків.

Прагнення людей бути ідеальними і досконалими зіграло свою роль: Інстаграм рясніє фотографіями людей з ідеальними спортивними фігурами та бездоганним видом, які щоранку викладають нову ідею сніданку правильного харчування. Майже кожен, починаючи з б'юті блогерів та закінчуючи офісними працівниками, мріє про ідеальну фігуру та доглянутий зовнішній вид, які зараз для багатьох людей стали символами успіху.

Звісно, кожен із нас бажає бути здоровим та мати сяючий вигляд, але мало хто знає, що потрібно для цього робити крім банального заняття спортом, правильного харчування та здоровогу сну. Здоров'я - це не тільки про фізичне, це ще і про духовне, психологічне. Саме гарний настрій і позитив допомагають нам не захворіти і залишатися бадьорими. Але як залишатися оптимістом, коли проблеми атакують зранку до ночі? Для цього є прості вправи, наприклад: прокидаючись зранку, у перші хвилини після сна старайтесь створити собі позитивний настрій на весь день, не думайте спочатку о проблемах і роботі. Замість звичних поганих ранкових новин краще, наприклад, увімкнути улюблену музику, або послухати подкаст на цікаву для вас тему. А щоб швидко проснутися та викликати прилив енергії можна зробити зарядку або прийняти контрасний душ, замість кави.

В сучасному ритмі життя, коли справ стільки, що потрібно записувати, щоб не забути, стреси на кожному кроці, а дедлайни та погана погода наздоганяють, мільйони людей стикаються з сильною перевтомою, занепадом сил та емоційним вигоранням. Одним із способів виходу з цього кругу є, наприклад, звичка займатися йогою. Серед позитивних факторів впливу йоги на здоров'я є: покращення загального стану тіла та організму, омолодження, схуднення, розслаблення. Кількість людей, що займаються йогою стрімко зростає. Йога - дуже простий і ефективний спосіб поліпшити здоров'я, зовнішній вигляд, почати насолоджуватися собою, оточуючими, і життям в цілому.

Щодо порад, які допоможуть залишатися здоровим фізично, тут є 4 основних правила.

Перше  — це правильне харчування. Їжа — важлива частина нашого життя. Від її кількості, якості та пропорцій залежить життєдіяльність всього організму, неправильне харчування губить здоров’я. При нестачі поживних речовин, енергії організм починає працювати на межі, зношується серцевий м’яз. Овочі, фрукти, риба, горіхи приносять організму вітаміни, а фаст-фуд, копчення, соління, ковбаси не містять цінних речовин, вони забруднюють організм токсинами і шлаками. Результати такого харчування — зашлакованості, зайва вага, підвищення рівня холестерину та інші проблеми. Також потрібно пам'ятати про водний баланс, дорослій людині потрібно споживати 35мл води на кілограм ваги.

Друге, але не менш важливе правило — підтримання високого рівню фізичної активності. Найкращий спосіб — походи в спортзал. Звісно, в умовах постійної зайнятості може бути важко знайти для цього час, але завжди можна почати хоча б з піших прогулянок на свіжому повітрі, ранкової пробіжки, гімнастики та ранкової зарядки. Рухливість та часті піші прогулянки допоможуть уберегти себе від серцево-судинних захворювань, додадуть енергії та будуть підтримувати вас в тонусі.

Третє правило — відмова від шкідливих звичок. Здоровий спосіб життя не сумісний зі шкідливими звичками: курінням, вживанням алкоголю або наркотиків. Дехто вважає, що невелика доза спиртних напоїв не несе за собою шкоди для здоров’я, але навіть така доза нищить здорові клітини організму, особливо клітини головного мозку. Щодо куріння, то майже кожен чув, що відмова від куріння значно знижує ризик серцево-судинних захворювань та раку легенів.

Четверте правило — здоровий сон. Потрібно привчити свій організм лягати і прокидатися в один і той же час, в незалежності від того, потрібно вам на роботу/навчання, чи ні. В ідеалі, звичайно, прокидатися без будильника — організм сам прокинеться, коли виспиться. Окрім того, здоровим вважається сон не менше восьми годин. Здоровий сон допоможе підтримувати нервову систему в нормальному стані, що, в свою чергу вбереже від появи ряду інших захворювань.

Здоровий спосіб життя — це, по перше, дбайливе ставлення до себе. Потрібно себе любити, про себе потрібно піклуватися. Наприклад, під час занять спортом, на прогулянці чи під час виконання якоїсь роботи, потрибно бути зосередженим, робити це з задоволенням, не думати про негативне. Ходити завжди намагайтесь прямо, з піднятою головою та розпрямленими плечами, дихати глибоко.

Спеціалісти Відділу соціальної роботи по Слобідському району ХМЦСС "Довіра" завжди раді допомогти, надати корисну пораду та вислухати. Чекаємо на вас за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 42, 4 поверх, к. 45-47, телефон: 725-26-86, 725-26-87 

 

Чому в наш час це актуальна тема?

Все частіше доводиться чути про булінг в українських, школах жорстокість дітей часто переходить усі межі. Бійки між школярами і психологічне насилля можуть нанести непоправної шкоди дитині.

Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг, який можна вважати першим кроком до справжнього насильства та злочинної поведінки. Діти ж є найбільш вразливою категорією, вони соціалізуються, навчаються різним моделям поведінки, і, на жаль, булінг стає однією з таких моделей. Хулігани надзвичайно винахідливі. Новітній їхній «винахід» — кібер-булінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації. В наш час він особливо популярний серед старших підлітків.

Що робити батькам, якщо їх дитину цькують у школі?

Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину. Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція). Ви ж можете звернутися до директора, який, в свою чергу, скличе комісію. І ці люди визначатимуть, вчинялося над дитиною насильство чи ні.

Дитина повинна розповісти, що до неї систематично вчиняли психологічне, фізичне, економічне або сексуальне насильство, а також розповісти, що саме вона відчуває (страх, приниження, тривогу, соціальну ізольованість).

Якщо ситуація не вирішиться, то батьки мають право звернутись до правоохоронців, які складуть протокол про адміністративне порушення. Остаточне рішення ухвалюватиме суд.

І тут постає питання…

              Як вплине поліція на ситуацію?

    Існує закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність. Відтепер вчинення булінгу стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

    У разі вчинення булінгу неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.  Це є один із шляхів протидії булінгу

                                         Як реагувати на цькування

Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю.
Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них.

• Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.
• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

У Відділі соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова  ХМЦСС "Довіра" працюють психологи, фахівці із соціальної роботи, юристи, які завжди готові надати Вам необхідну допомогу у рамках компетенції центру соціальних служб.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, б.42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy

Instagram: slobidsky_css

Після тривалої реконструкції Харківський зоологічний парк зустрів своїх відвідувачів щирими та гостинними обіймами, порадувавши не тільки спогляданням за улюбленими тваринами, а й яскравими інсталяціями в різних куточках території.

Сміливі леви, величні страуси, поважні верблюди, допитливі носухи, веселі мавпи і вайлуваті ведмеді – саме цих прекрасних і екзотичних мешканців сучасного комплексу «Африканська савана» побачили діти і дорослі, які завітали до зоопарку в самому центрі міста. Всі вони проживають у комфортних умовах, максимально наближених до природнього середовища, але при цьому знаходяться у цілковитій безпеці для власного здоров’я і самопочуття.

«Наша родина з нетерпінням очікувала відкриття оновленого зоопарку, тому ми дуже зраділи, коли нам по телефону запропонували безкоштовні запрошення. Завдяки працівникам Відділу ми з дітьми побачили нових і старих знайомих мешканців нашого зоопарку», – розповідає із щирим захопленням Олена, одна із отримувачів послуг у Відділі соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра». – «Найбільше нам сподобалися ведмідь і сурикат, а ось лева, нажаль, було майже не видно, бо він щойно пообідав і сховався від допитливих відвідувачів».

На сьогоднішній день Харківський зоопарк працює у тестовому режимі, тому відвідати його мають можливість лише жителі міста за попередньою реєстрацією або спеціальним запрошенням, з 9:00 до 16:30. Відвідування зоологічного парку є безкоштовним для всіх жителів міста. Іногородні любителі екзотичних тварин зможуть відвідувати Харківський зоопарк за придбаними квитками починаючи з жовтня цього року.

Масштабна реконструкція Харківського зоологічного парку почалася в серпні 2016 року, в зв’язку з чим він був повністю закритий для відвідувачів. Перші дві локації – «Африканська савана» та «Тропа тигра» відкрилися до Дня міста, 23 серпня 2021 року. На даний час будівельні роботи в інших дванадцяти локаціях зоопарку тривають.

Невеличкий екскурс в історію

Харківський державний зоологічний парк входить до двадцяти найстаріших зоопарків світу, а завдяки проведенню масштабної реконструкції в 2016 – 2021р.р. став першим зоопарком в Україні європейського класу. Офіційно Харківський зоопарк був відкритий у 1895 році (для відвідувачів у 1903 році). В 1983 році він отримав статус заповідника республіканського значення, а в 1992 році у відповідності до Закону України Харківський зоологічний парк став заповідною територією загальнодержавного значення і ввійшов до складу природно-заповідного фонду України.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»