Дискримінація — це обмеження прав, свобод чи привілеїв особи або групи осіб за певними ознаками (раса, стать, вік, інвалідність, релігія тощо), що ставить їх у менш прихильне становище порівняно з іншими. Це порушення прав людини, яке базується на упередженнях, стереотипах або ксенофобії. 

Основні факти про дискримінацію:

Ознаки: Може відбуватися через колір шкіри, політичні переконання, стать, вік, етнічне чи соціальне походження, майновий стан, місце проживання, мову, стан здоров'я, сексуальну орієнтацію.

Форми прояву:

Пряма: Пряма відмова у прийнятті на роботу, обмеження доступу до послуг.

Непряма: Застосування норм чи правил, які формально є нейтральними, але фактично обмежують права певних груп.

Утиск: Небажана поведінка, яка принижує гідність.

Підбурювання: Заклики до дискримінації щодо особи чи групи.

Сфери: Дискримінація може бути структурною (вбудованою в систему, наприклад, через закони) або інституційною. 

Що НЕ є дискримінацією:
Спеціальні заходи, спрямовані на захист прав певних груп (позитивні дії), якщо вони є обґрунтованими та необхідними для досягнення рівності. 

За словами учасників, тренінг став надзвичайно корисним та інформативним.

Фахівці відділу соціальної роботи по Немишлянському  району м. Харкова щиро вдячні організаторам заходу та тренерам.

 

 

Страхи — природна частина розвитку дитини. Вони змінюються з віком і часто пов’язані з етапами пізнання світу. Наприклад, малюки можуть боятися незнайомців, а старші діти — темряви або самотності. Головне завдання батьків — не ігнорувати ці переживання, а допомогти дитині впоратися з ними.

Перш за все, важливо вислухати дитину. Не варто знецінювати її страх словами на кшталт «це дурниці» або «нічого боятися». Краще спокійно поговорити й показати, що ви розумієте її почуття.

Другий крок — створити відчуття безпеки. Це може бути нічник у кімнаті, улюблена іграшка поруч або чіткий вечірній ритуал перед сном. Такі прості речі допомагають дитині відчути контроль над ситуацією.

Також ефективним є пояснення через гру. Через казки або рольові ігри дитина може «перемогти» свій страх, уявивши себе сміливим героєм. Це розвиває впевненість і зменшує тривожність.

Не менш важливо — бути прикладом. Діти часто переймають реакції дорослих. Якщо батьки спокійні й впевнені, дитина теж відчуватиме себе захищеною.

І нарешті, якщо страхи стають надто сильними або тривалими, варто звернутися до дитячого психолога. Вчасна допомога допоможе уникнути глибших емоційних проблем у майбутньому.

Дитячі страхи — це не проблема, а сигнал про внутрішні переживання дитини. Уважність, підтримка та терпіння батьків допомагають перетворити страх на можливість для розвитку та зміцнення довіри в родині.

У Харкові ми відкриваємо безпечне коло, де вас зрозуміють без зайвих слів.

8 офлайн-зустрічей (щочетверга о 18:30, ст. м. Наукова)

Супровід досвідченого психолога від "Фонду Маша"

Повна приватність та дбайливе ставлення

Коло жінок із подібним досвідом

Реєстрація: https://forms.gle/HDVxvWGkML4EDg6F6

(В формі обирайте формат «Група підтримки жінок, які зіткнулися із втратою супутника (офлайн, Харків)»)

Емоційні потреби.
Діти потребують відчуття безпеки, любові та підтримки. В умовах війни вони можуть переживати страх, тривогу, розгубленість. Важливо, щоб дорослі були поруч, чесно, але обережно пояснювали ситуацію, вислуховували дитину та допомагали їй виражати свої емоції. Стабільний контакт із близькими людьми створює “емоційний щит”, який допомагає дитині впоратися зі стресом.

Фізичні потреби.
Навіть у складних умовах діти потребують регулярного харчування, сну, медичного догляду та рухової активності. Недостатність цих базових речей може негативно впливати на розвиток і імунітет. Організація хоча б мінімального режиму дня допомагає дитині відчувати передбачуваність і контроль над життям.

Соціальні потреби.
Спілкування з однолітками, навчання та відчуття приналежності до спільноти залишаються важливими навіть під час війни. Школа (офлайн чи онлайн), ігри та взаємодія з іншими дітьми сприяють розвитку соціальних навичок і допомагають зменшити відчуття ізоляції. Підтримка зв’язків із друзями та вчителями дає дитині відчуття нормальності.

Забезпечення емоційних, фізичних і соціальних потреб дітей в умовах війни є ключем до їхнього стійкого розвитку. Турбота, увага та розуміння з боку дорослих допомагають дітям не лише пережити складні часи, а й зберегти внутрішню силу та надію.

Захід спрямований на зниження емоційного напруження та відновлення соціалізації через можливість живого спілкування.

Сьогодні були присутні діти дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку. Для дітей будь-яке заняття творчістю – це завжди весело, приємно та корисно для розвитку як дрібної моторики, так і вищих психічних функцій. Малювання допомагає вирішити багато психологічних проблем: знизити рівень тривожності, агресивності, імпульсивності, допоможуть гармонізувати психічний стан, зняти психосоматичну напругу, підняти рівень самооцінки, подолати дитячі страхи та інші труднощі. Арт-терапевтичні заходи для дітей — це психологічна допомога через творчість (малювання, ліплення, пісок, казки), що знижує стрес, тривожність та допомагає виразити емоції, які важко передати словами. Ефективні заходи включають малювання емоцій, роботу з пластиліном, пісочну терапію та створення ляльок.

Захід пройшов у дружній, веселій та теплій атмосфері

Домашнє насильство має серйозні наслідки для психічного і фізичного здоров’я постраждалих, включаючи депресії, тривожні розлади та інші психосоматичні захворювання.

Основними завданнями фахівців із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Основ`янському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» (далі – Відділ) є надання психологічної підтримки, а також робота над розірванням кола насильства.

Фахівці Відділу, що надають соціально-психологічну підтримку особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, володіють спеціальними знаннями та навичками, намагаються значно полегшити процес реабілітації та адаптації постраждалих. .Під час соціальної роботи фахівці  здійснюють соціальні відвідування, надають первинну підтримку,  рекомендації для відновлення емоційного стану. В критичних ситуаціях сприяють тимчасовому притулку в шелтерах або кризових кімнатах, де людина може перебувати в безпеці від кривдника.

Такі заходи є надзвичайно важливими, адже вони демонструють підтримку, турботу та небайдужість до тих, хто цього потребує.

Навіть у сім'ї, де панує атмосфера любові й поваги, неминучі конфлікти різного роду. При цьому проблема полягає не тільки в їх виникненні, а й у тому, що їхніми свідками можуть стати діти. Батькам важливо підготувати себе до різних емоційних протиріч так, щоб діти не тільки не постраждали, а й, можливо, навіть навчилися правильно поводитись у подібних ситуаціях, проявляючи повагу й готовність до примирення.Фундамент, на якому батьки повинні будувати своє ставлення до різного роду взаємних протиріч, нехай навіть емоційних, – це повага. Повага і ще раз повага.
Пропонуємо батькам десять порад про те, як справлятися зі взаємними протиріччями та сварками.

Порада № 1. Діти повинні знати, що проявляти різного роду емоції й почуття – абсолютно нормально (інша справа, ЯК ви будете це робити), тож не приховуйте свої почуття. До того ж мова йде про всі почуття.

Порада № 2. Коли ви гніваєтеся, проявіть емоційну чесність і прямо скажіть: «Я зараз дуже розгніваний». Зверніть увагу, що цю фразу в жодному разі не можна замінювати фразою «Ти мене дуже розлютив(а)».

Порада № 3. ПОскільки ми очікуємо, що діти будуть контролювати свою поведінку (мова йде про те, ЯК саме вони будуть реагувати), було б непогано змоделювати для них таку формулу реакції: «Я такий розлючений, що мені краще почекати, доки я не заспокоюся й не опаную себе, щоб ми змогли разом дійти рішення, яке нікого не буде обмежувати».

Порада № 4. Обговоріть конфлікт з повагою один до одного. Нехай кожний по черзі висловить свою точку зору й уважно вислухає іншу сторону. Конфлікт може привести до рішень, які включають більше, ніж одну точку зору, – таке багатогранне рішення буде краще для обох сторін.

Порада № 5. Звісно, все це звучить занадто добре, поки конфлікт не дійшов до свого апогею, коли легко забути про все й дати волю емоціям. Це буває з усіма. Необхідно пам'ятати, що помилки – це чудова можливість навчитись і проаналізувати «Що я можу винести із цієї помилки для свого майбутнього?».

Учитись на подібних помилках – означає просити вибачення за зневажливу поведінку після повернення у спокійній стан. Це ще одна позитивна модель для дітей; тому якщо діти вже стали свідками конфлікту, нехай вони побачать і роботу над помилками – смиренні та щирі вибачення за зневажливу поведінку.

Порада № 6. Ніколи не ставте дитину в центр конфлікту й не спонукайте її прийняти якусь зі сторін. Крім того, беріть до уваги поточний рівень розвитку дитини. Діти ще не мислять, як дорослі, і тому можуть дуже зніяковіти чи злякатися через конфлікт, який стає шумним і образливим.

Відчувайте баланс між тим, які протиріччя перед дитиною припустимі, а які зовсім неприпустимі. У той же час не намагайтеся зовсім ізолювати дитину від ваших конфліктів, щоб вона не знаходилася в штучному вакуумі та змогла перейняти конструктивні моделі реагування на емоційні протиріччя.

Порада № 7. За необхідності запропонуйте тему конфлікту для обговорення на сімейних зборах і запросіть усіх бажаючих узяти участь у «мозковому штурмі» для пошуку найкращого рішення, яке не буде порушувати інтереси жодної зі сторін.

Ви могли б обговорити важливість вирішення конфлікту з повагою один до одного й у спокійній обстановці, для створення якої сторонам бажано зробити перерву й заспокоїтися, щоби було легше проявляти повагу один до одного та попросити вибачення за ті моменти, коли вони були занадто емоційними.

Порада № 8. Нехай діти знають, що в самих розбіжностях немає нічого поганого. Поганим може бути тільки ставлення до розбіжностей і те, ЯК сторони на них реагують (надмірно емоційно).

Порада № 9. Якщо вам потрібна професійна допомога психолога або іншого консультанта, не приховуйте цього ні один від одного, ні від дітей. Добре, якщо діти будуть знати, що іноді ми всі потребуємо допомоги мудрого наставника, щоб допомогти нам побачити те, що ми не можемо побачити самі, і набути навичок вдосконалення. Іноді на вирішення проблеми йде якийсь час, і діти також повинні знати про це.

Порада № 10. Якщо ваш чоловік під час сварки відмовляється ставитись до вас шанобливо, ви можете сказати: «Я не можу продовжувати розмову в подібному тоні. Хоча я не можу примусити тебе ставитись до мене з повагою, але можу ставитися з повагою до самої себе. Я припиняю розмову й буду рада відновити її, коли ми зможемо шанобливо поставитись один до одного».

Ця модель допоможе дітям зрозуміти, що навіть якщо інші люди не ставляться до них з повагою, вони можуть зберегти повагу до самих себе й не погіршувати ситуацію, а з готовністю чекати її мирного та шанобливого врегулювання.

У заході взяли участь діти віком від п’яти до дванадцяти років із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, що проживають на території Київського району міста Харкова. Цього разу малеча активно працювала над розмальовуванням святкових писанок, створюючи з допомогою яскравих фарб справжні великодні шедеври.

На думку фахівців Відділу, творчі заняття для дітей сприяють розвитку майстерності та допомагають розвивати комунікативні навички з оточуючими. Діти різного віку і статі із задоволенням не лише малюють, ліплять чи вирізають якісь поробки, а й активно спілкуються між собою. Такий вид дитячого дозвілля є чудовою нагодою для знайомства з новими людьми, розширення кола друзів та удосконалення власних творчих навичок.

Творчий майстер-клас пройшов у дружній і веселій атмосфері, об’єднавши між собою дітей різного віку і статі. По закінченню заняття в арт-майстерні сім’ї з дітьми долучилися до чаювання зі смаколиками, під час якого також ділилися один з одним власними емоціями і враженнями від участі у заході.

«Мені дуже сподобався майстер-клас із розмальовування писанок, адже Великдень – одне із моїх найулюбленіших свят, – ділиться Олена, одна із найменших отримувачок соціальних послуг у Відділі, родина якої перебуває у складних життєвих обставинах. – Я дуже люблю робити щось своїми руками і при нагоді із задоволенням поринаю у магічний світ краси і творчості. Обов’язково прийду сюди і наступного разу».

Нагадуємо, що творчі заняття для дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, що проживають на території Київського району міста Харкова, проходять кожну п’ятницю. Із задоволенням запрошуємо до Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» активну, цілеспрямовану та допитливу малечу до участі у творчому процесі. Спільна творчість батьків та дітей – це не лише цікаво проведене дозвілля, а й дієвий фактор зближення та єднання членів родини у цей непростий час.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Більшість фобій розвивається у дитинстві, але вони також можуть сформуватися і у дорослому віці.

СИМПТОМИ ФОБІЇ можуть змінюватись від легкого почуття побоювання і тривоги до панічної атаки.

  ПСИХІЧНІ СИМПТОМИ ФОБІЇ включають:

відчуття непереборної тривоги чи паніки;

сильне бажання втекти;

почуття "нереальності" або деперсоналізації (відстороненості від себе);

страх втратити контроль або збожеволіти;

почуття смерті, що наближається, або втрати свідомості;

усвідомлення, що реакція непропорційно сильна, але контролювати страх та впоратися з почуттям безсилля наразі неможливо.

  ДО ФІЗИЧНИХ СИМПТОМІВ ФОБІЇ відносяться:

ускладнене дихання;

пришвидшене серцебиття;

біль або тиск у грудях;

тремтіння або тремор;

запаморочення або відчуття, що ви "на межі непритомності";

спазми у шлунково-кишковому тракті;

хвилеподібні припливи жару чи холоду;

відчуття поколювання у тілі;

пітливість.

  Про способи самодопомоги можна знайти на сторінці: https://www.samopomi.ch/psik.../kriza-ta-krizovi-vtruchannja

   Для ще більшої доступності психологічної допомоги розроблен мобільний застосунок:

  AppStore Samopomi.ch

  Google Play Samopomi.ch

Існує твердження, що робити подарунки набагато приємніше, ніж отримувати. Відчути його істинність довелося спеціалістам відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра».

За сприяння соціального партнера родини з дітьми з числа вразливих категорій населення змогли отримати гуманітарну допомогу, яка стане у нагоді в щоденному житті, роблячи його більш комфортним і приємним! За попередньою домовленістю з батьками саме діти отримали пакунки з допомогою. Приємно було бачити посмішки на обличчях дітей і чути від них слова подяки! Спеціалісти також були задоволені приємною частиною своєї діяльності – після робочого дня, гортаючи записи в месенджерах, читати слова вдячності від отримувачів послуг за роботу!